House of Wisdom

http://dbpedia.org/resource/House_of_Wisdom an entity of type: Thing

Bajt al-Hikma (Dům moudrosti, بيت الحكمة‎, anglická transkripce Bait al-Hikmah) je název instituce, kterou v Bagdádu založil chalífa Hárún ar-Rašíd a která sehrála významnou roli v upevňování a rozvíjení středověké vzdělanosti. rdf:langString
La Casa de la Saviesa (àrab: بيت الحكمة, Bayt al-Hikmah) a Bagdad, és considerada la primera universitat de la història i actuà com a centre de difusió del pensament islàmic durant diversos segles. Fundada per Harun ar-Raixid, constava d'aules per transmetre i debatre coneixements de diverses disciplines i un potent equip de traductors que bevien de llibres de diverses procedències fins a crear la biblioteca més important de l'alta edat mitjana. Fou destruïda pels mongols al Setge de Bagdad (1258). Els seus erudits actuaven també com a funcionaris fent feines de metges, arquitectes i assessors polítics, entre d'altres. rdf:langString
Jakintzaren Etxea (arabieraz: بيت الحكمة‎‎, Bayt Ul-Hikma) musulman jakintza lantzeko liburutegia, akademia, itzultzaileen lantokia eta behatokia izan zen, Bagdaden kokatua. Musulmanen pentsamoldearen eta greziar filosofia eta zientziaren garrantzi handiko elkargunea izan zen. rdf:langString
Bayt al-Ḥikma (ovvero "la Casa della Sapienza", in arabo: بيت الحكمة‎) è il nome dato a una delle più importanti istituzioni culturali del mondo arabo-islamico, fulcro dell'epoca d'oro islamica. rdf:langString
지혜의 집(House of wisdom)은 9세기 경 아바스 칼리파국 기간 동안 이라크의 바그다드에 설립 된 번역 전문 기관을 칭하는 말이다. Bayt-al-Hikma(بيت الحكمة), House of Wisdom으로 번역되어 한국어로는 '지혜의 집' 혹은 '지혜의 전당' 이라고 불린다. 7대 칼리프, 알 마문시대에 세워졌으며, 이슬람의 황금 문화기에 지혜의 보고와 번역 운동의 중심기관으로 자리 잡았다. 지혜의 집에서는 다양한 학문에 대해서 많은 도서들의 번역이 이루어 졌고, 고대 그리스 학자들의 주요 저작들의 거의 대부분이 번역되었다. rdf:langString
知恵の館(ちえのやかた、アラビア語:バイト・アル=ヒクマ(アラビア語ではこれらをつなげ読みするので実際にはバイトゥルヒクマと発音される), بيت الحكمة Bayt al-Ḥikmah)は、830年、アッバース朝の第7代カリフ・マアムーンがバグダードに設立した図書館であり、天文台も併設されていたと言われている。 サーサーン朝の宮廷図書館のシステムを引き継いだもので、諸文明の翻訳の場となった。「知恵の館(バイト・アル=ヒクマ)」は「図書館」を指すサーサーン朝の呼び名の翻訳だと言う。 rdf:langString
Visdomens hus (arabiska: بيت الحكمة, Bayt al-Hikma) var ett bibliotek och en akademi i medeltidens Bagdad. rdf:langString
智慧之家(阿拉伯语:بيت الحكمة‎,羅馬化:Bayt al-Ḥikmah),多译作「智慧宫」,是阿拉伯帝國阿拔斯王朝時期伊拉克巴格達的一所圖書館及翻譯機構。它是翻譯運動裡的重要機構,被視為伊斯蘭黃金時代的一個主要學術中心。智慧之家由阿拔斯王朝哈里發哈倫·拉希德創立,在其子馬蒙時最為鼎盛,馬蒙在公元813年至833年間當政,因智慧之家而備受讚揚。在九世紀至十三世紀,許多博學的穆斯林學者都是這所教育研究機構的一部分。 智慧之家一詞是薩珊王朝對圖書館稱呼的直譯。它仿照了薩珊王朝的圖書館,以翻譯波斯文書籍到阿拉伯文及保存譯本為目的。 在馬蒙治下,天文台被建立起來,智慧之家是研習人文科學及科學的中心,包括數學、天文學、醫學、化學、動物學及地理。學者們借鑒波斯、印度及希臘的文獻,包括畢達哥拉斯、柏拉圖、亞里士多德、希波克拉底、歐幾里得、普羅提諾、蓋倫、蘇胥如塔、、阿耶波多、蘇格拉底及婆羅摩笈多的著作,他們積累了世界上的各種知識,並根據他們的發現再加以擴展。巴格達是當時世上最富庶的城市,並且是學術發展的中心,人口超過百萬人,為當時之冠。代數之父花拉子米也是智慧之家的學者。 rdf:langString
( هذه المقالة عن بيت الحكمة ببغداد في العصر العباسي. لبيت الحكمة (توضيح)، طالع بيت الحكمة (توضيح).) بيت الحكمة أو خزائن الحكمة هيَ أول دار علمية أقيمت خلال العصر الذهبي للإسلام، أُسِّسَت في عهد الخليفة العباسي هارون الرشيد، واتُّخذَ من بغداد مقراً لها. كان أبو جعفر المنصور مهتماً بعلوم الحكمة، فترجمت له كتب في الطب والنجوم والهندسة والآداب، فقام بتخصيص خزانات للكتب في قصره لحفظها حتى ضاق قصره عنها. عندما تولى هارون الرشيد الحكم أمر بإخراج الكتب والمخطوطات التي كانت تحفظ في جدران قصر الخلافة، لتكون مكتبة عامة مفتوحة أمام الدارسين والعلماء وطلاب العلم وسماها ببيت الحكمة، وأضاف إليها ما اجتمع عنده من الكتب المترجمة والمؤلفة، فتوسعت خزانة الكتب وأصبحت أقسام لكل منها من يقوم بالإشراف عليها، ولها تراجمة يتولون ترجمة الكتب المختلفة من الحضارات المجاورة إلى العربية، وتحولت من مجرد خزانة للكتب الق rdf:langString
Ο Οίκος της Σοφίας ήταν βιβλιοθήκη και οίκος μετάφρασης στη Βαγδάτη, στο σημερινό Ιράκ, την εποχή των Αββασιδών. Είχε πολύ σημαντικό ρόλο στο κίνημα μεταφράσεων αρχαίων ελληνικών και περσικών κειμένων στα αραβικά, και θεωρείται ότι ήταν ένα από τα σπουδαιότερα κέντρα διανόησης κατά τη του Ισλαμισμού. Ο Οίκος της Σοφίας λειτούργησε ως κοινότητα που ίδρυσαν οι Αββασίδες χαλίφες Χαρούν αλ Ρασίντ και ο γιος του Αλ-Μαμούν, που κυβέρνησε από το 813 μέχρι το 833 μ.Χ. Με βάση τη Βαγδάτη από τον 9ο μέχρι το 13ο αιώνα, πολλοί από τους πιο σπουδασμένους Μουσουλμάνους λογίους ήταν μέλη αυτού του εξαιρετικού ινστιτούτου έρευνας και εκπαίδευσης. rdf:langString
La Hejmo de Saĝeco aŭ Domo de Saĝeco (arabe بيت الحكمة; Bajt al-Ḥikma) estis ĉefa intelekta centro dum la Islama Orepoko por klerisma kaj plurisma pensadoj kaj scienca malkovro. Amasaj tradukaj klopodoj estis faritaj el la plej granda biblioteko en Bagdado, kultura centro de scio kaj lernado, kiu iĝis konata kiel la Bajt al-Ḥikma (Domo de Saĝeco). La bildo en la informkesto montras iujn fakulojn ĉe Abasida Biblioteko. Makamat de al-Hariri, Ilustracio de Jahjá al-Ŭasiti, Bagdado 1237. rdf:langString
Das Haus der Weisheit (arabisch بيت الحكمة, DMG Bait al-Ḥikma ‚Stätte der Weisheit‘) war eine Art Akademie, die im Jahr 825 von dem Abbasiden-Kalifen al-Ma'mūn in Bagdad gegründet wurde. Als Vorbild des Hauses der Weisheit diente die wesentlich ältere Akademie von Gundischapur. Bagdad wurde im Jahre 1256 von den Mongolen unter Hülegü erobert, das Haus der Weisheit dabei zusammen mit allen anderen Bibliotheken zerstört. rdf:langString
The House of Wisdom (Arabic: بيت الحكمة, romanized: Bayt al-Ḥikmah), also known as the Grand Library of Baghdad, refers to either a major Abbasid public academy and intellectual center in Baghdad or to a large private library belonging to the Abbasid caliphs during the Islamic Golden Age. The House of Wisdom was founded either as a library for the collections of the Caliph Harun al-Rashid in the late 8th century (then later turned into a public academy during the reign of al-Ma'mun) or was a private collection created by al-Mansur (reign 754–775) to house rare books and collections of poetry in Arabic. rdf:langString
La Casa de la Sabiduría o Casa del Saber (en árabe, بيت الحكمة‎, romanizado: Bayt al-Ḥikmah), también conocida como la Gran Biblioteca de Bagdad, fue una importante universidad, biblioteca privada como sede de traducciones y centro intelectual, establecido durante la época del Califato abasí en Bagdad, Irak.​​ Fue una institución clave en el Movimiento de traducción, considerada como el mayor centro intelectual durante la Edad de Oro del Islam.​ La Casa de la Sabiduría se fundó inicialmente como una sociedad por el califa Harún al-Rashid a finales del siglo VIII, así como un espacio para sus recopilaciones personales, que luego culminó en una academia pública durante el reinado de su hijo, Al-Mamún, entre el 813-833 d. C., a quien también se le adjudica haber atraído muchos eruditos conoci rdf:langString
Les maisons de la sagesse (en arabe : بيت الحكمة (bayt al-ḥikma), transcrit aussi par Dâr al-Hikma ou Beit Al-Hikma) sont apparues au début du IXe siècle dans le monde arabe. Bien que l'on ait encore du mal à cerner ces institutions, elles auraient associé, pour certains auteurs, des bibliothèques, des observatoires, des hôpitaux, des lieux de réunion et des centres de traduction d'ouvrages de cosmologie, d'astrologie, de mathématique, de philosophie, de poésie et d'histoire. D'autres auteurs, comme Houari Touati (en 2014), l'envisage plus modestement comme une institution bibliothécaire, le « dépôt de livres de la sagesse des Anciens ». rdf:langString
Rumah Kebijaksanaan atau Baitul Hikmah adalah perpustakaan, lembaga penerjemahan dan pusat penelitian yang didirikan pada masa kekhilafahan Abbasiyah di Baghdad, Irak. Baitul hikmah ini terletak di Baghdad, dan Baghdad ini dianggap sebagai pusat intelektual dan keilmuan pada masa Zaman keemasan Islam (The golden age of Islam). Karena sejak awal berdirinya kota ini sudah menjadi pusat peradaban dan kebangkitan ilmu pengetahuan dalam Islam. Rumah Kebijaksanaan ini merupakan salah satu institusi kunci dari gelombang masuknya literatur asing yang diterjemahkan kedalam bahasa Arab dan dianggap sebagai jembatan besar dalam transfer ilmu pengetahuan pada masa zaman keemasan Islam. rdf:langString
Het Huis der Wijsheid (Arabisch: Bayt al-Hikma) was een academie voor onderzoek en onderwijs in het vroeg-Islamitische Bagdad. Het huis werd gesticht door kalief Haroen ar-Rashid als zijn bibliotheek en kalief Al-Ma'mun stelde het open in 825 of 830 voor meerdere wetenschappers en filosofen. Dit Huis der Wijsheid kreeg later diverse navolgingen. Het Huis der Wijsheid was vermoedelijk geïnspireerd op de Iraanse Academie van Gondesjapoer, een Sassanidisch centrum van wetenschappen. rdf:langString
Dom Mądrości w Bagdadzie (arab. Bajt al-Hikma) – pierwsza i być może najważniejsza z klasycznych akademii arabskich, założona w 830 r. przez kalifa abbasydzkiego Al-Mamuna (panował 813–833) w Bagdadzie. Była najważniejszym ośrodkiem tłumaczeniowym na Bliskim Wschodzie w IX i X w. Najważniejszym jej zadaniem było tłumaczenie dzieł filozoficznych i naukowych z greckich oryginałów, które, zgodnie z tradycją, zostały przywiezione z Ar-Rumu (czyli z Bizancjum) przez delegację wysłaną przez kalifa. Już wcześniej, za panowania ojca Al-Mamuna, Haruna ar-Raszida, tworzona była biblioteka, nazywana Chizanat al-Hikma (Skarbnica [ksiąg] Mądrości), która posłużyła za podstawę dla Bajt al-Hikma. Dom Mądrości funkcjonował aż do roku 1258, kiedy Mongołowie, burząc Bagdad, cały księgozbiór wrzucili do Tygr rdf:langString
A Casa da Sabedoria ou Casa do saber (em árabe: بيت الحكمة‎; romaniz.: Bayt al-Hikmah) foi uma biblioteca e centro de traduções estabelecido à época do Califado Abássida, em Bagdá, no Iraque. Foi uma instituição chave no "Movimento das traduções", tendo sido considerada o maior centro intelectual durante a Idade de Ouro do Islã. rdf:langString
Будинок Мудрості (араб. بيت الحكمة‎, Бет аль-Хікма) — ісламська академія, заснована у 20-ті роки IX століття халіфом ал-Мамуном в Багдаді. За часів Золотої доби ісламу був головним інтелектуальним центром. Ал-Мамун симпатизував ученню мутазилітів, і за задумом халіфа Будинок Мудрості повинен був забезпечити прихильників цього вчення багатим фактичним матеріалом, корисним при веденні теологічних спорів, в першу чергу працями з філософії. До Багдаду з усіх областей халіфату були зібрані видатні вчені, багато з яких були уродженцями Середньої Азії і Ірану. Очолював Будинок Мудрості . rdf:langString
Дом му́дрости или Байт аль-хи́кма (араб. بيت الحكمة‎) — исламская академия, основанная в 820-е годы халифом аль-Мамуном в Багдаде. Аль-Мамун симпатизировал учению мутазилитов, и по его замыслу Дом мудрости должен был обеспечить сторонников этого учения богатым фактическим материалом, полезным при ведении теологических споров, в первую очередь трудами по философии. В Багдад изо всех областей халифата были собраны выдающиеся учёные, многие из которых являлись уроженцами Средней Азии и Ирана. Возглавлял Дом мудрости . rdf:langString
rdf:langString بيت الحكمة
rdf:langString Casa de la Saviesa
rdf:langString Bajt al-Hikma
rdf:langString Haus der Weisheit (Bagdad)
rdf:langString Οίκος της Σοφίας
rdf:langString Hejmo de Saĝeco
rdf:langString Casa de la sabiduría
rdf:langString Jakintzaren Etxea
rdf:langString Baitul Hikmah
rdf:langString Maison de la sagesse
rdf:langString House of Wisdom
rdf:langString Bayt al-Ḥikma
rdf:langString 知恵の館
rdf:langString 지혜의 집
rdf:langString Huis der Wijsheid
rdf:langString Dom Mądrości
rdf:langString Casa da Sabedoria
rdf:langString Дом мудрости
rdf:langString Visdomens hus
rdf:langString Будинок Мудрості
rdf:langString 智慧之家
xsd:float 33.34230041503906
xsd:float 44.38359832763672
xsd:integer 410424
xsd:integer 1122019116
xsd:string 33.3423 44.3836
rdf:langString ( هذه المقالة عن بيت الحكمة ببغداد في العصر العباسي. لبيت الحكمة (توضيح)، طالع بيت الحكمة (توضيح).) بيت الحكمة أو خزائن الحكمة هيَ أول دار علمية أقيمت خلال العصر الذهبي للإسلام، أُسِّسَت في عهد الخليفة العباسي هارون الرشيد، واتُّخذَ من بغداد مقراً لها. كان أبو جعفر المنصور مهتماً بعلوم الحكمة، فترجمت له كتب في الطب والنجوم والهندسة والآداب، فقام بتخصيص خزانات للكتب في قصره لحفظها حتى ضاق قصره عنها. عندما تولى هارون الرشيد الحكم أمر بإخراج الكتب والمخطوطات التي كانت تحفظ في جدران قصر الخلافة، لتكون مكتبة عامة مفتوحة أمام الدارسين والعلماء وطلاب العلم وسماها ببيت الحكمة، وأضاف إليها ما اجتمع عنده من الكتب المترجمة والمؤلفة، فتوسعت خزانة الكتب وأصبحت أقسام لكل منها من يقوم بالإشراف عليها، ولها تراجمة يتولون ترجمة الكتب المختلفة من الحضارات المجاورة إلى العربية، وتحولت من مجرد خزانة للكتب القديمة إلى بيت للعلم ومركزاً للبحث العلمي والترجمة والتأليف والنسخ والتجليد، وأصبح لبيت الحكمة دوائر علمية متنوعة لكل منها علماؤها ومترجموها ومشرفون يتولون أمورها المختلفة. في عهد المأمون عاش بيت الحكمة عصره الذهبي، فأتجه لجلب الكتب اليونانية من بلاد الروم وترجمتها، وبرز في عهده أسماء كبيرة في حركة النهضة العلمية في علم الفلك والطب والفلسفة ترجمةً وتأليفاً. كان عهد المأمون أزهى عصور بيت الحكمة، ولم يجد بعده من يمنحه العناية الكافية، وبدأت الحركة العلمية في بيت الحكمة في الجمود والإهمال حتى سقطت بغداد بيد هولاكو عام 656 هـ الموافق 1258م، والذي حول بيت الحكمة وغيره من خزائن الكتب العامة والخاصة لخراب، وألقى بعض كتبها في نهر دجلة، قبل الحصار قام نصير الدين الطوسي بإنقاذ حوالي 400,000 مخطوطة ونقلها إلى مرصد مراغة. وبهذا الخراب يكون بيت الحكمة قد امتد عمره من عهد هارون الرشيد حتى سنة 656 هـ عام سقوط بغداد والدولة العباسية، ومرَّ عليه منذ أن أُنشأ 32 خليفة عباسي. نشأ بيت الحكمة أولاً كمكتبة ثم أصبح مركزاً للترجمة، ثم مركزاً للبحث العلمي والتأليف، ثم أصبح داراً للعلم تقام فيه الدروس وتمنح فيه الإجازات العلمية، ثم ألحق به بعد ذلك مرصداً فلكياً هو مرصد الشماسية. انقسم تنظيم بيت الحكمة الإداري إلى عدة أقسام: المكتبة، وهي أساس الدار وفيها تحفظ كل كتاب يترجم أو يؤلف. النقل والترجمة، وكان منوطاً به ترجمة الكتب من اللغات المختلفة إلى اللغة العربية، ومن أبرز مترجمي الدار يوحنا بن ماسويه وجبريل بن بختيشوع وحنين بن إسحاق وكثير من العلماء العرب واليهود والنساطرة والفرس. البحث والتأليف، وفيه كان المؤلفون يؤلفون كتباً خاصة للمكتبة. المرصد الفلكي، الذي أنشأه المأمون في الشماسية بالقرب من بغداد ليكون تابعاً لبيت الحكمة، وعليه اعتمد المأمون في بعثته التي أرسلها لقياس محيط الأرض. المدرسة، وفيها كان العلماء يلقون دروسهم للطلبة، وتعقد مجالس المناظرة، وتمنح الإجازات العلمية. كان لبيت الحكمة أثر عظيم في تطور الحضارة الإسلامية، وكان المحرك الأول لبدء العصر الذهبي للحضارة الإسلامية، وأسهم إسهامات كبيرة في مجالات الطب والهندسة والفلك. ساهم بيت الحكمة في إنقاذ التراث العالمي من الفناء والضياع بجلبه كنوز المعرفة من أنحاء العالم وترجمتها ثم حفظها ونشرها. كما أدخل نظام جديد لتنظيم المكتبات وهو ترتيب الكتب بناءً على صنف الكتاب.لما اضطربت أحوال الخلافة بعد زمن المأمون، ساهمت مؤلفات وعلماء بيت الحكمة في نشأة مراكز ومدارس علمية جديدة في كل من خراسان والري وأصبهان وأذربيجان وما وراء النهر ومصر والشام والأندلس، شجع إنشاء بيت الحكمة دول العالم الإسلامي نحو تأسيس مراكز علمية على غراره، فكانت مكتبة العزيز في القاهرة، ومكتبة الزهراء في قرطبة.
rdf:langString Bajt al-Hikma (Dům moudrosti, بيت الحكمة‎, anglická transkripce Bait al-Hikmah) je název instituce, kterou v Bagdádu založil chalífa Hárún ar-Rašíd a která sehrála významnou roli v upevňování a rozvíjení středověké vzdělanosti.
rdf:langString La Casa de la Saviesa (àrab: بيت الحكمة, Bayt al-Hikmah) a Bagdad, és considerada la primera universitat de la història i actuà com a centre de difusió del pensament islàmic durant diversos segles. Fundada per Harun ar-Raixid, constava d'aules per transmetre i debatre coneixements de diverses disciplines i un potent equip de traductors que bevien de llibres de diverses procedències fins a crear la biblioteca més important de l'alta edat mitjana. Fou destruïda pels mongols al Setge de Bagdad (1258). Els seus erudits actuaven també com a funcionaris fent feines de metges, arquitectes i assessors polítics, entre d'altres.
rdf:langString Ο Οίκος της Σοφίας ήταν βιβλιοθήκη και οίκος μετάφρασης στη Βαγδάτη, στο σημερινό Ιράκ, την εποχή των Αββασιδών. Είχε πολύ σημαντικό ρόλο στο κίνημα μεταφράσεων αρχαίων ελληνικών και περσικών κειμένων στα αραβικά, και θεωρείται ότι ήταν ένα από τα σπουδαιότερα κέντρα διανόησης κατά τη του Ισλαμισμού. Ο Οίκος της Σοφίας λειτούργησε ως κοινότητα που ίδρυσαν οι Αββασίδες χαλίφες Χαρούν αλ Ρασίντ και ο γιος του Αλ-Μαμούν, που κυβέρνησε από το 813 μέχρι το 833 μ.Χ. Με βάση τη Βαγδάτη από τον 9ο μέχρι το 13ο αιώνα, πολλοί από τους πιο σπουδασμένους Μουσουλμάνους λογίους ήταν μέλη αυτού του εξαιρετικού ινστιτούτου έρευνας και εκπαίδευσης. Ο όρος Οίκος της Σοφίας είναι από τους Σασσανίδες Πέρσες, που ονόμαζαν έτσι τη "βιβλιοθήκη". Θεωρήθηκε ότι οι Σασσανίδες είχαν ως σκοπό τους τη μετάφραση κειμένων από τα περσικά στα αραβικά, καθώς και τη συντήρηση μεταφρασμένων κειμένων. Κατά τη βασιλεία του Αλ-Μαμούν ανεγέρθηκαν , και ο Οίκος ήταν ένα ασυναγώνιστο κέντρο ανθρωπιστικών σπουδών, επιστημών, μαθηματικών, αστρονομίας, ιατρικής, χημείας, ζωολογίας και γεωγραφίας. Αντλώντας πληροφορίες από περσικά, ινδικά και ελληνικά κείμενα - συμπεριλαμβανομένων αυτών του Πυθαγόρα, του Πλάτωνα, του Αριστοτέλη, του Ιπποκράτη, του Ευκλείδη, του Πλωτίνου, του Γαληνού, του , του , του Αριαμπάτα και του Βραχμαγκούπτα - οι λόγιοι συσσώρευσαν μία μεγάλη συλλογή "γνώσης" από όλο τον τότε γνωστό κόσμο, και την επέκτειναν με δικές τους ανακαλύψεις. Η Βαγδάτη ήταν γνωστή ως η πιο πλούσια πόλη του κόσμου και το σπουδαιότερο κέντρο πνευματικής δραστηριότητας της εποχής, με πληθυσμό πάνω από ένα εκατομμύριο ανθρώπους, τον μεγαλύτερο για την εποχή. Στους λογίους του Οίκου της Σοφίας συγκαταλέγεται και ο Αλ Χουαρίζμι, ο πατέρας της άλγεβρας.
rdf:langString La Hejmo de Saĝeco aŭ Domo de Saĝeco (arabe بيت الحكمة; Bajt al-Ḥikma) estis ĉefa intelekta centro dum la Islama Orepoko por klerisma kaj plurisma pensadoj kaj scienca malkovro. Amasaj tradukaj klopodoj estis faritaj el la plej granda biblioteko en Bagdado, kultura centro de scio kaj lernado, kiu iĝis konata kiel la Bajt al-Ḥikma (Domo de Saĝeco). La Hejmo de Saĝeco estis fondita de la kalifo Harun al-Raŝid (reginta 786–809) kaj kulminis dum la regado de lia filo al-Ma'mun (regis 813–833) kiu estas konsiderata kun ties formala institucio. Al-Ma'mun estis ankaŭ konsiderata kiel alportanto de multaj bone konataj fakuloj por kunhavi informaron, ideojn, kaj kulturon en la Hejmo de Saĝeco. Kun sidejo en Bagdado el la 9a al la 13a jarcentoj, multaj studentaj fakuloj kiaj tiuj de juda aŭ kristana fono estis parto de tiu esplora kaj eduka instituto. Krom traduko de libroj en araban kaj ties konservado, fakuloj asociitaj kun la Hejmo de Saĝeco ankaŭ faris multajn rimarkindajn originajn kontribuojn por diversaj kampoj. Dum la regado de al-Ma'mun, astronomiaj observatorioj estis kreitaj, kaj la Hejmo estis senrivala centro por la studado de beletroj kaj por scienco en mezepoka Islamo, inklude matematikon, astronomion, medicinon, alkemion, kemion, zoologion, geografion kaj kartografion. Rilatante kun grekaj, hindiaj kaj persaj tekstoj, la fakuloj akumulis grandan kolekton de tutmonda sciaro, kaj konstruis sur ĝi tra siaj propraj malkovroj. Ĉirkaŭ la mezo de la 9a jarcento, la Hejmo de Saĝeco hvis la plej grandan selekton de libroj en la mondo. Ĝi estis detruita dum la rabado de la urbo sekve la Sieĝo de Bagdado (1258) fare de la Mogola Imperio. La bildo en la informkesto montras iujn fakulojn ĉe Abasida Biblioteko. Makamat de al-Hariri, Ilustracio de Jahjá al-Ŭasiti, Bagdado 1237.
rdf:langString Das Haus der Weisheit (arabisch بيت الحكمة, DMG Bait al-Ḥikma ‚Stätte der Weisheit‘) war eine Art Akademie, die im Jahr 825 von dem Abbasiden-Kalifen al-Ma'mūn in Bagdad gegründet wurde. Als Vorbild des Hauses der Weisheit diente die wesentlich ältere Akademie von Gundischapur. Im Haus der Weisheit arbeiteten zeitweise rund 90 Menschen an wissenschaftlichen Übersetzungen, vor allem aus dem Griechischen, aber auch aus dem Aramäischen und Persischen in die arabische Sprache. Al-Ma'mūn schickte dafür einen Gelehrten seines Hofs nach Byzanz und bat den Kaiser, ihm mathematische Werke (u. a. die des Euklid) zu übergeben. Im Haus wurden alle Werke der Antike übersetzt, die aufzufinden waren, unter anderem von Galen, Hippokrates, Platon, Aristoteles, Ptolemäus oder Archimedes. Unter der Leitung des christlichen Arztes Hunayn ibn Ishaq entwickelten sie ebenso eine Technik des konzeptionellen anstelle des wörtlichen Übersetzens. Auch sein Sohn Ishāq ibn Hunain wirkte hier als Übersetzer von Euklids Elementen mit dem ebenfalls dort wirkenden Mathematiker und Astronomen Thabit ibn Qurra. In Bagdad arbeiteten nach Aussagen des Historikers Ibn al-Qifti in der Epoche des Aufbaus des Hauses 37 Christen, 8 Sabäer und 9 Juden. Sie waren aufgrund ihrer Fachkenntnisse sowie Sprachkenntnisse wichtig für den Aufbau des Hauses. Unter den Mitarbeitern waren neben den erwähnten Hunain ibn Ishaq und Thabit ibn Qurra unter anderem al-Abbas ibn Said al-Dschauhari, der Philosoph al-Kindī, die Banū-Mūsā-Brüder und der Mathematiker al-Chwarizmi. Neben dem Übersetzungszentrum zählt man zum Haus der Weisheit auch ein Observatorium, eine Akademie und eine reichhaltige Bibliothek sowie ein Krankenhaus. Nach dem Vorbild der Institution wurden ähnliche Einrichtungen in Córdoba und Sevilla geschaffen. Der Fatimiden-Kalif al-Hakim ließ um 1000 ein Haus der Weisheit in Kairo einrichten. Bagdad wurde im Jahre 1256 von den Mongolen unter Hülegü erobert, das Haus der Weisheit dabei zusammen mit allen anderen Bibliotheken zerstört. Die Gründung des Hauses wurde durch die Entwicklung der Papierherstellung im arabischen Raum begünstigt. In Bagdad baute man zu dieser Zeit eine Papiermühle. Auf dem Suq al-Warraqin, dem Papiermarkt, gab es 100 Papiergeschäfte, von denen manches, von Lehrern und Schriftstellern betrieben, ein eigenes kleines Wissenschafts- und Literaturzentrum war. Die berühmtesten Papierhändler waren Ahmad ibn Abi Tahir (819–893) und Abu l-Faradsch Muhammad ibn Ishaq (gest. 995).
rdf:langString The House of Wisdom (Arabic: بيت الحكمة, romanized: Bayt al-Ḥikmah), also known as the Grand Library of Baghdad, refers to either a major Abbasid public academy and intellectual center in Baghdad or to a large private library belonging to the Abbasid caliphs during the Islamic Golden Age. The House of Wisdom was founded either as a library for the collections of the Caliph Harun al-Rashid in the late 8th century (then later turned into a public academy during the reign of al-Ma'mun) or was a private collection created by al-Mansur (reign 754–775) to house rare books and collections of poetry in Arabic. The House of Wisdom and its contents were destroyed in the Siege of Baghdad in 1258, leaving relatively limited archaeological evidence for the House of Wisdom, such that most knowledge about it is derived from the works of contemporary scholars of the era such as al-Tabari and Ibn al-Nadim.
rdf:langString Jakintzaren Etxea (arabieraz: بيت الحكمة‎‎, Bayt Ul-Hikma) musulman jakintza lantzeko liburutegia, akademia, itzultzaileen lantokia eta behatokia izan zen, Bagdaden kokatua. Musulmanen pentsamoldearen eta greziar filosofia eta zientziaren garrantzi handiko elkargunea izan zen.
rdf:langString Les maisons de la sagesse (en arabe : بيت الحكمة (bayt al-ḥikma), transcrit aussi par Dâr al-Hikma ou Beit Al-Hikma) sont apparues au début du IXe siècle dans le monde arabe. Bien que l'on ait encore du mal à cerner ces institutions, elles auraient associé, pour certains auteurs, des bibliothèques, des observatoires, des hôpitaux, des lieux de réunion et des centres de traduction d'ouvrages de cosmologie, d'astrologie, de mathématique, de philosophie, de poésie et d'histoire. D'autres auteurs, comme Houari Touati (en 2014), l'envisage plus modestement comme une institution bibliothécaire, le « dépôt de livres de la sagesse des Anciens ». Sans les y réduire, on évoque couramment leur rôle majeur dans la « transmission de l'héritage des civilisations » : bien sûr grecque, perse et du Moyen-Orient, mais aussi indienne, chinoise, etc. Cet aspect fait de ces maisons un des symboles de l'âge d'or de la science arabe, comme lieu de collecte, de diffusion, de copie et de traduction de la littérature d'adab (les belles-lettres).
rdf:langString La Casa de la Sabiduría o Casa del Saber (en árabe, بيت الحكمة‎, romanizado: Bayt al-Ḥikmah), también conocida como la Gran Biblioteca de Bagdad, fue una importante universidad, biblioteca privada como sede de traducciones y centro intelectual, establecido durante la época del Califato abasí en Bagdad, Irak.​​ Fue una institución clave en el Movimiento de traducción, considerada como el mayor centro intelectual durante la Edad de Oro del Islam.​ La Casa de la Sabiduría se fundó inicialmente como una sociedad por el califa Harún al-Rashid a finales del siglo VIII, así como un espacio para sus recopilaciones personales, que luego culminó en una academia pública durante el reinado de su hijo, Al-Mamún, entre el 813-833 d. C., a quien también se le adjudica haber atraído muchos eruditos conocidos para compartir información, ideas y cultura; varios de los maestros musulmanes más cultos formaron parte de este importante centro educativo.​ Aunque también la Casa antiguamente almacenaba la antigua colección privada creada por Al-Mansur (reinado del 754-775 d. C.) compuesta de libros raros y compilaciones de poesía arábiga.​​ Esta casa de estudios tenía el doble propósito de traducir todo el saber acumulado basado sobre textos persas, indios y griegos al árabe y de preservar los mismos,​ provenientes de personalidades como Pitágoras, Platón, Aristóteles, Hipócrates, Euclides, Plotino, Galeno, Súsruta, Cháraka, Aryabhata y Brahmagupta, con lo que los estudiosos reunieron un gran acopio de saber mundial y desarrollaron sobre esas bases sus propios descubrimientos. Durante la regencia de Al-Mamún se crearon observatorios y la Casa fue el centro de estudio indiscutido de las humanidades y las ciencias en el Islam medieval, incluyendo matemáticas, astronomía, medicina, alquimia y química, zoología y geografía y cartografía. Bagdad era conocida como la ciudad más rica del mundo y centro de desarrollo intelectual del momento, y tenía una población de más de un millón de habitantes, la más poblada de su época.​ La Casa de la Sabiduría y su contenido fueron destruidos en el asedio de Bagdad de 1258, por lo que las evidencias arqueológicas de los restos son relativamente escasas, de modo que la mayor parte de lo que se sabe de ella procede de las obras de eruditos contemporáneos de la época, como Al-Tabari e Ibn al-Nadim.​
rdf:langString Rumah Kebijaksanaan atau Baitul Hikmah adalah perpustakaan, lembaga penerjemahan dan pusat penelitian yang didirikan pada masa kekhilafahan Abbasiyah di Baghdad, Irak. Baitul hikmah ini terletak di Baghdad, dan Baghdad ini dianggap sebagai pusat intelektual dan keilmuan pada masa Zaman keemasan Islam (The golden age of Islam). Karena sejak awal berdirinya kota ini sudah menjadi pusat peradaban dan kebangkitan ilmu pengetahuan dalam Islam. Rumah Kebijaksanaan ini merupakan salah satu institusi kunci dari gelombang masuknya literatur asing yang diterjemahkan kedalam bahasa Arab dan dianggap sebagai jembatan besar dalam transfer ilmu pengetahuan pada masa zaman keemasan Islam. Perpustakaan ini didirikan oleh Khalifah Harun ar-Rasyid dan mencapai puncaknya dimasa kepemimpinan putranya, Khalifah Al-Ma'mun yang berkuasa pada 813-833 M yang mana perpustakaan ini di sematkan sebagai usahanya. Al-Ma'mun juga diakui usahanya dalam memunculkan banyak ilmuwan terkenal untuk saling berbagi informasi, pandangan dan budaya di Rumah Kebijaksanaan. Berpusat di Baghdad sepanjang abad ke-9 hingga ke-13, terdapat banyak ilmuwan disana termasuk diantaranya orang-orang dengan latar belakang Persia maupun Kristen yang ikut ambil bagian pada penelitian dan pendidikan di lembaga ini. Selain menerjemahkan buku-buku asing kedalam bahasa Arab, para ilmuwan yang memiliki hubungan dengan Rumah Kebijaksanaan juga banyak membuat kontribusi asli yang besar di berbagai bidang. Dibawah kepemimpinan Al-Ma'mun, observatorium didirikan, dan Rumah Kebijaksanaan telah menjadi pusat untuk studi humaniora dan ilmu pengetahuan yang terbaik pada abad pertengahan Islam, meliputi bidang matematika, astronomi, kedokteran, alkimia dan kimia, zoologi, geografi dan kartografi. Juga dengan mengambil literatur-literatur dari India, Yunani, dan Persia, para ilmuwan disana mampu mengumpulkan koleksi pengetahuan dunia secara masif, dan berdasarkan itu semua mereka membuat penemuan-penemuan mereka sendiri. Pada pertengahan abad ke-9 masehi Rumah Kebijaksanaan telah menjadi repositori terbesar dari buku-buku dunia. Rumah Kebijaksanaan terus berkembang di bawah pengganti khalifah Al-Ma'mun yakni Al-Mu'tasim (berkuasa pada 833-842 M) lalu putranyaAl-Watsiq (berkuasa pada 842-847 M), tetapi mengalami titik balik di bawah pemerintahan Al-Mutawakkil (berkuasa pada 847-861 M). Khalifah Al-Ma'mun, al-Mu'tasim, dan Al-Watsiq dilatarbelakangi pemikiran sekte Mu'tazilah, yang mendukung kebebasan berpikir seluas-luasnya dan penelitian ilmiah, sementara khalifah Al-Mutawakkil mendukung interpretasi yang lebih literal berdasarkan Al-Qur'an dan Hadits. Khalifah Al-Mutawakkil tidak tertarik pada ilmu pengetahuan asing dan mengubah haluan lembaga ini dari rasionalisme. Ia menganggap tersebarnya filsafat Yunani kedalam keyakinan umat Islam sebagai sesuatu yang tidak Islami karena berasal dari ajaran non-Islam (Yunani). Sama seperti Perpustakaan Alexandria, Baitul Hikmah berakhir sama tragisnya. Dalam penyerangan Baghdad, invasi pasukan Hulagu Khan dari Mongol pada tahun 1258 M membumi-hanguskan Rumah Kebijaksanaan beserta seluruh literatur di dalamnya, bersama-sama dengan perpustakaan-perpustakaan lainnya di baghdad. Banyak naskah dan karya dari para cendekiawan yang hilang, kehancuran Baghdad dan Baitul Hikmah pun mengakhiri masa keemasan peradaban Islam.
rdf:langString Bayt al-Ḥikma (ovvero "la Casa della Sapienza", in arabo: بيت الحكمة‎) è il nome dato a una delle più importanti istituzioni culturali del mondo arabo-islamico, fulcro dell'epoca d'oro islamica.
rdf:langString 지혜의 집(House of wisdom)은 9세기 경 아바스 칼리파국 기간 동안 이라크의 바그다드에 설립 된 번역 전문 기관을 칭하는 말이다. Bayt-al-Hikma(بيت الحكمة), House of Wisdom으로 번역되어 한국어로는 '지혜의 집' 혹은 '지혜의 전당' 이라고 불린다. 7대 칼리프, 알 마문시대에 세워졌으며, 이슬람의 황금 문화기에 지혜의 보고와 번역 운동의 중심기관으로 자리 잡았다. 지혜의 집에서는 다양한 학문에 대해서 많은 도서들의 번역이 이루어 졌고, 고대 그리스 학자들의 주요 저작들의 거의 대부분이 번역되었다.
rdf:langString 知恵の館(ちえのやかた、アラビア語:バイト・アル=ヒクマ(アラビア語ではこれらをつなげ読みするので実際にはバイトゥルヒクマと発音される), بيت الحكمة Bayt al-Ḥikmah)は、830年、アッバース朝の第7代カリフ・マアムーンがバグダードに設立した図書館であり、天文台も併設されていたと言われている。 サーサーン朝の宮廷図書館のシステムを引き継いだもので、諸文明の翻訳の場となった。「知恵の館(バイト・アル=ヒクマ)」は「図書館」を指すサーサーン朝の呼び名の翻訳だと言う。
rdf:langString Dom Mądrości w Bagdadzie (arab. Bajt al-Hikma) – pierwsza i być może najważniejsza z klasycznych akademii arabskich, założona w 830 r. przez kalifa abbasydzkiego Al-Mamuna (panował 813–833) w Bagdadzie. Była najważniejszym ośrodkiem tłumaczeniowym na Bliskim Wschodzie w IX i X w. Najważniejszym jej zadaniem było tłumaczenie dzieł filozoficznych i naukowych z greckich oryginałów, które, zgodnie z tradycją, zostały przywiezione z Ar-Rumu (czyli z Bizancjum) przez delegację wysłaną przez kalifa. Już wcześniej, za panowania ojca Al-Mamuna, Haruna ar-Raszida, tworzona była biblioteka, nazywana Chizanat al-Hikma (Skarbnica [ksiąg] Mądrości), która posłużyła za podstawę dla Bajt al-Hikma. Dom Mądrości funkcjonował aż do roku 1258, kiedy Mongołowie, burząc Bagdad, cały księgozbiór wrzucili do Tygrysu. Jak głoszą podania, rzeka ta przez 7 dni miała niebieską wodę.
rdf:langString Het Huis der Wijsheid (Arabisch: Bayt al-Hikma) was een academie voor onderzoek en onderwijs in het vroeg-Islamitische Bagdad. Het huis werd gesticht door kalief Haroen ar-Rashid als zijn bibliotheek en kalief Al-Ma'mun stelde het open in 825 of 830 voor meerdere wetenschappers en filosofen. Dit Huis der Wijsheid kreeg later diverse navolgingen. Het Huis der Wijsheid was vermoedelijk geïnspireerd op de Iraanse Academie van Gondesjapoer, een Sassanidisch centrum van wetenschappen. Het Huis zette de vertalingsbeweging in gang waarbij vertalingen werden gemaakt van werken van de klassieke Griekse filosofen en wiskundigen en later ook werken uit Perzië en India. Veel van deze vertalingen werden gemaakt door christenen en joden. Een bekende vertaler was Hunayn ibn Ishaq. Naast het maken van vertalingen werden er ook wiskunde, astronomie en astrologie (toen nog als één vakgebied gezien), geneeskunde en natuurkunde bedreven. Diverse wetenschappers werkten in het Huis der Wijsheid. Thabit ibn Qurra en Al-Chwarizmi waren twee wiskundigen en astronomen die er werkten. Een bekende filosoof die werkte in het Huis was al-Kindi. Ook de taalkundige Sibawayh (ca. 760 - 793), die de eerste grammatica van het Arabisch opstelde, werkte vanuit het Huis der Wijsheid. Onder het puriteinse bestuur van kalief Al-Moetawakkil (9e eeuw) werd het Huis gesloten en verdere wetenschappelijke initiatieven vonden verspreid plaats.
rdf:langString Visdomens hus (arabiska: بيت الحكمة, Bayt al-Hikma) var ett bibliotek och en akademi i medeltidens Bagdad.
rdf:langString Дом му́дрости или Байт аль-хи́кма (араб. بيت الحكمة‎) — исламская академия, основанная в 820-е годы халифом аль-Мамуном в Багдаде. Аль-Мамун симпатизировал учению мутазилитов, и по его замыслу Дом мудрости должен был обеспечить сторонников этого учения богатым фактическим материалом, полезным при ведении теологических споров, в первую очередь трудами по философии. В Багдад изо всех областей халифата были собраны выдающиеся учёные, многие из которых являлись уроженцами Средней Азии и Ирана. Возглавлял Дом мудрости . При Доме мудрости существовала библиотека «Хизанат аль-хикма». Одной из важнейших задач академии был перевод на арабский язык индийских и древнегреческих трудов по астрономии, математике, медицине, алхимии, философии. По инициативе аль-Мамуна к Льву V Армянину в Византию было отправлено специальное посольство с целью получить ценные греческие рукописи. Главой переводчиков Дома мудрости был назначен несторианин Хунайн ибн Исхак, владевший четырьмя языками и получавший вознаграждение золотом, причём по преданию вес вознаграждения зависел от веса переведённых трудов. Он перевел на арабский Платона, Аристотеля и их комментаторов, а также труды трёх основоположников греческой медицины: Гиппократа, Галена и Диоскорида. Большое внимание уделялось астрономическим наблюдениям, цель которых состояла в проверке и уточнении данных, полученных из древнегреческих и индийских сочинений. При аль-Мамуне (829) была построена обсерватория в багдадском пригороде . По его же инициативе в 827 году на равнине около Синджара были проведены геодезические работы, в результате которых была непосредственно измерена длина дуги 1° земного меридиана. Они имели целью уточнить размеры Земли, найденные Эратосфеном, так как оказалось неизвестным соотношение между древнегреческими и арабскими единицами длины. Полученный арабскими астрономами результат лишь на 1 % отклоняется от современного. Сотрудниками Дома мудрости в разное время были такие выдающиеся учёные, как аль-Хорезми, Ибн Турк, аль-Фергани, аль-Джаухари, Хабаш аль-Хасиб, аль-Кинди, братья Бану Муса, аль-Махани, Сабит ибн Курра, Куста ибн Лукка, ан-Насрани, аль-Ахвази, Абу-ль-Вафа, аль-Кухи. После вступления в Багдад 12 февраля 1258 года войска монгольского хана Хулагу Дом мудрости был разрушен, а хранившиеся в нём книги были сброшены в реку Тигр.
rdf:langString Будинок Мудрості (араб. بيت الحكمة‎, Бет аль-Хікма) — ісламська академія, заснована у 20-ті роки IX століття халіфом ал-Мамуном в Багдаді. За часів Золотої доби ісламу був головним інтелектуальним центром. Ал-Мамун симпатизував ученню мутазилітів, і за задумом халіфа Будинок Мудрості повинен був забезпечити прихильників цього вчення багатим фактичним матеріалом, корисним при веденні теологічних спорів, в першу чергу працями з філософії. До Багдаду з усіх областей халіфату були зібрані видатні вчені, багато з яких були уродженцями Середньої Азії і Ірану. Очолював Будинок Мудрості . При Будинку Мудрості існувала бібліотека «Хізанат аль-Хікма». Одним із найважливіших завдань академії був переклад на арабську мову індійських і давньогрецьких праць з астрономії, математики, медицини, алхімії, філософії. За ініціативою аль-Мамуна до Візантії було відправлено спеціальне посольство з метою отримати цінні грецькі рукописи. Главою перекладачів Будинки Мудрості був призначений несторіанін , який володів чотирма мовами й отримував винагороду золотом, причому за переказами, вага винагороди залежала від ваги перекладених праць. Він переклав арабською Платона, Арістотеля і їх коментаторів, а також праці трьох основоположників грецької медицини: Гіппократа, Галена і Діоскорида. Велика увага приділялася астрономічними спостереженнями, мета яких полягала в перевірці та уточненні даних, отриманих з давньогрецьких та індійських творів. При ал-Мамуні (829) була побудована обсерваторія в багдадському передмісті Шаммасійа. За його ж ініціативою в 827 році на рівнині близько Синджара були проведені геодезичні роботи, в результаті яких була безпосередньо виміряна довжина дуги 1° земного меридіана. Вони мали на меті уточнити розміри Землі, знайдені Ератосфеном, оскільки виявилося невідоме співвідношення між давньогрецькими й арабськими одиницями довжини. Отриманий арабськими астрономами результат лише на 1 % відхиляється від сучасного. Співробітниками Будинку Мудрості в різний час були такі видатні вчені, як аль-Хорезмі, , , , , аль-Кінді, брати , , , , , , Абу-ль-Вафа, . 12 лютого 1258 року після вступу в Багдад війська монгольського хана Хулагу Будинок Мудрості був зруйнований, а книги, які в ньому зберігалися, були скинуті в річку Тигр.
rdf:langString A Casa da Sabedoria ou Casa do saber (em árabe: بيت الحكمة‎; romaniz.: Bayt al-Hikmah) foi uma biblioteca e centro de traduções estabelecido à época do Califado Abássida, em Bagdá, no Iraque. Foi uma instituição chave no "Movimento das traduções", tendo sido considerada o maior centro intelectual durante a Idade de Ouro do Islã. A Casa da sabedoria foi fundada pelo califa Harune Arraxide, tendo atingido seu auge no reinado de seu filho Almamune (813-833). A Almamune, se credita o fato de ter atraído muitos eruditos conhecidos para compartir informação, ideias e cultura à Casa da sabedoria de Bagdá entre os séculos IX e XIII. Vários dos mestres muçulmanos mais eruditos fizeram parte deste importante centro educacional. Visavam a traduzir livros do persa para o árabe, além de preservar os livros existentes. Durante o reino de Almamune, foram estabelecidos observatórios, e a Casa tornou-se o centro de estudo indiscutido das humanidades e das , incluindo , astronomia, medicina, alquimia e química, zoologia e geografia e cartografia. Baseados em textos persas, indianos e gregos, incluindo Pitágoras, Platão, Aristóteles, Hipócrates, Euclides, Plotino, Galeno, Sushruta, Charaka, Ariabata e Brahmagupta, os estudiosos acumularam uma grande coleção de saber mundial, e desenvolveram sobre essas bases as suas próprias descobertas. Bagdá era conhecida como a cidade mais rica do mundo e centro de desenvolvimento intelectual do momento, tendo uma população de mais de um milhão de habitantes e sendo a mais povoada da época.
rdf:langString 智慧之家(阿拉伯语:بيت الحكمة‎,羅馬化:Bayt al-Ḥikmah),多译作「智慧宫」,是阿拉伯帝國阿拔斯王朝時期伊拉克巴格達的一所圖書館及翻譯機構。它是翻譯運動裡的重要機構,被視為伊斯蘭黃金時代的一個主要學術中心。智慧之家由阿拔斯王朝哈里發哈倫·拉希德創立,在其子馬蒙時最為鼎盛,馬蒙在公元813年至833年間當政,因智慧之家而備受讚揚。在九世紀至十三世紀,許多博學的穆斯林學者都是這所教育研究機構的一部分。 智慧之家一詞是薩珊王朝對圖書館稱呼的直譯。它仿照了薩珊王朝的圖書館,以翻譯波斯文書籍到阿拉伯文及保存譯本為目的。 在馬蒙治下,天文台被建立起來,智慧之家是研習人文科學及科學的中心,包括數學、天文學、醫學、化學、動物學及地理。學者們借鑒波斯、印度及希臘的文獻,包括畢達哥拉斯、柏拉圖、亞里士多德、希波克拉底、歐幾里得、普羅提諾、蓋倫、蘇胥如塔、、阿耶波多、蘇格拉底及婆羅摩笈多的著作,他們積累了世界上的各種知識,並根據他們的發現再加以擴展。巴格達是當時世上最富庶的城市,並且是學術發展的中心,人口超過百萬人,為當時之冠。代數之父花拉子米也是智慧之家的學者。
xsd:nonNegativeInteger 53049
<Geometry> POINT(44.383598327637 33.342300415039)

data from the linked data cloud