Holy Mountains (Ukraine)
http://dbpedia.org/resource/Holy_Mountains_(Ukraine) an entity of type: Mountain
Mendi Santuak (ukraineraz: Святі гори; errusieraz: Святые горы) Donetsk Oblastaren iparraldeko Donets ibairen eskuineko ertzean kokaturik dauden klera-muinoei ematen zaien izena da. Mendi Santuak, gainera, Sviatohirskeko Lavra izeneko monasterioarekin –lehenaren eponimoa dena– oso lotuta daude. Muinoak Ekialdeko Ukrainan kokatutako Donets mendilerroaren parte dira. Mendi Santuak parte diren Mendi Santuetako Parke Natural Nazionala 1997an sortu zen.
rdf:langString
Holy Mountains (Ukrainian: Святі гори)(Russian: Святые горы) is the name of chalk hills on the right bank of Seversky Donets within the northern portion of Donetsk Oblast. The Holy Mountains are closely associated with (and eponymous of) the Sviatohirsk Lavra monastery. The hills are part of the Donets upland located in the East Ukraine.The Holy Mountains National Nature Park was established in 1997.
* v
* t
* e
rdf:langString
Святы́е Го́ры (укр. Святі гори) — меловые выступы на правом берегу реки Северский Донец возле названного в их честь города Святогорск, Донецкая область, Украина. Пещеры в меловых выступах были заселены монахами-пустынниками, которые жили здесь с незапамятных времён (согласно предположениям позднейших историков, с XI века). Впервые упоминаются в «Записках о Московии» Сигизмунда Герберштейна (1547). Около 1624 года здесь был основан Святогорский Успенский монастырь, не имевший до конца XVII века ни одного наземного сооружения.
rdf:langString
Святі гори — назва крейдяних виступів на правому боці Сіверського Дінця (біля м. Святогорська Донецької області). Вперше згадуються у творі С.Герберштейна «Записки про Московію» (1526-ті рр.). У 1578 році про Святі Гори пише Алессандро Гваньїні: Печери у крейдяних виступах над Сіверським Дінцем були заселені ченцями-пустинниками. Бл. 1624 р. тут засновано Святогірський Успенський монастир.
rdf:langString
rdf:langString
Mendi Santuak (Ukraina)
rdf:langString
Holy Mountains (Ukraine)
rdf:langString
Святые горы
rdf:langString
Святі гори
xsd:integer
43543735
xsd:integer
1083765652
rdf:langString
Mendi Santuak (ukraineraz: Святі гори; errusieraz: Святые горы) Donetsk Oblastaren iparraldeko Donets ibairen eskuineko ertzean kokaturik dauden klera-muinoei ematen zaien izena da. Mendi Santuak, gainera, Sviatohirskeko Lavra izeneko monasterioarekin –lehenaren eponimoa dena– oso lotuta daude. Muinoak Ekialdeko Ukrainan kokatutako Donets mendilerroaren parte dira. Mendi Santuak parte diren Mendi Santuetako Parke Natural Nazionala 1997an sortu zen.
rdf:langString
Holy Mountains (Ukrainian: Святі гори)(Russian: Святые горы) is the name of chalk hills on the right bank of Seversky Donets within the northern portion of Donetsk Oblast. The Holy Mountains are closely associated with (and eponymous of) the Sviatohirsk Lavra monastery. The hills are part of the Donets upland located in the East Ukraine.The Holy Mountains National Nature Park was established in 1997.
* v
* t
* e
rdf:langString
Святы́е Го́ры (укр. Святі гори) — меловые выступы на правом берегу реки Северский Донец возле названного в их честь города Святогорск, Донецкая область, Украина. Пещеры в меловых выступах были заселены монахами-пустынниками, которые жили здесь с незапамятных времён (согласно предположениям позднейших историков, с XI века). Впервые упоминаются в «Записках о Московии» Сигизмунда Герберштейна (1547). Около 1624 года здесь был основан Святогорский Успенский монастырь, не имевший до конца XVII века ни одного наземного сооружения.
rdf:langString
Святі гори — назва крейдяних виступів на правому боці Сіверського Дінця (біля м. Святогорська Донецької області). Вперше згадуються у творі С.Герберштейна «Записки про Московію» (1526-ті рр.). У 1578 році про Святі Гори пише Алессандро Гваньїні: Є також інший Дон, менша річка, котра бере свій початок у Сіверському князівстві, а називається Сіверський Донець. Ця річка вище від Азова впадає у великий Дон. Твердять, що там, на горах, котрі звуть Святими, є якісь образи та язичницькі давні стовпи. Там же, в цих краях, як кажуть, Александр Великий, цар македонський, поставив стовпи на пам'ять про свою безсмертну славу і кордони Македонської держави, але тепер не видно і сліду їхнього. . Печери у крейдяних виступах над Сіверським Дінцем були заселені ченцями-пустинниками. Бл. 1624 р. тут засновано Святогірський Успенський монастир. Святі гори — назва крейдяних виступів на правому боці Сіверського Дінця (за 32 км від м. Слов'янська Донецької області). Вперше згадуються у творі С. Герберштейна «Записки про Московію», написаному в 1620 роках. Печери у крейдяних виступах над Сіверським Дінцем були заселені ченцями-пустинниками. Бл. 1624 тут засновано Святогірський Успенський монастир. За деякими даними, ченці почали оселятися на С. Г. наприкін. 11 ст. До кін. 17 ст Святогірський монастир не мав жодних наземних споруд. Після побудови Ізюмської лінії та організації Ізюмського слобідського полку виникли сприятливі умови для спорудження монастиря. У кін. 17 ст. на вершині крейдяної скелі зведено Миколаївську церкву (на місці зруйнованої печерної церкви Святої Богородиці). Ченці монастиря займалися рибальством, мисливством, очевидно, виварювали сіль на Торських соляних озерах (див. Торські озера), а також утримували поромну переправу на Дінці. Після зведення у 1663 поблизу Торських озер Маяцького острогу й мосту через Донець уряд зобов'язав усіх солеварів користуватися мостом, через що пором втратив своє значення. З кін. 17- поч. 18 ст. розпочалася активна розбудова монастиря. З 1666 монастир володів земельними угіддями на 50 верст по обидва боки Дінця. На час секуляризації церковного майна у 1788 °C.У.м. належало 8 сіл і понад 27 000 десятин землі. У жовтні 1790 угіддя Святогірського монастиря Катерина II подарувала Г.Потьомкіну. У 1844 розпочалося відновлення монастиря. Мав цегельні, млини, різні майстерні, був відомий чудовими краєвидами, тож приваблював багатьох прочан. Головна споруда цього часу — Успенський собор, побудований за проектом петербурзького архітектора О.Горностаєва. 53-метрову кубовидну споруду вінчали п'ять позолочених куполів з хрестами. Успенський собор залишався головним храмом монастиря до його закриття в 1922. За радянської впади на базі монастиря організовано Будинок відпочинку. У 1980 уряд України оголосив архітектурний комплекс Святогірського монастиря Державним історико-архітектурним заповідником. У 1992 Свято-Успенський чоловічий монастир відновив свою діяльність
xsd:nonNegativeInteger
618