Hilgardite

http://dbpedia.org/resource/Hilgardite an entity of type: Thing

La hilgardita és un mineral de la classe dels borats, que pertany i dona nom al grup de la hilgardita. Rep el seu nom de Eugene Woldemar Hilgard (1833-1916), geòleg alemany-nord-americà, un dels primers a descriure els dipòsits de sal de Louisiana. rdf:langString
Hilgardita mineral bat da. rdf:langString
La hilgardita es un mineral de la clase de los minerales boratos, y dentro de esta pertenece al llamado "grupo de la hilgardita". Fue descubierta en 1937 en una mina de , en el estado de Luisiana (EE. UU.), siendo nombrada en honor de Eugene W. Hilgar, geólogo germano-estadounidense que la describió. Un sinónimo poco usados es el de calciohilgardita. rdf:langString
La hilgardite è un minerale. rdf:langString
Hilgardite is a borate mineral with the chemical formula Ca2B5O9Cl·H2O. It is transparent and has vitreous luster. It is colorless to light pink with a white streak. It is rated 5 on the Mohs Scale. It crystallizes in the triclinic crystal system. Crystals occur as distorted tabular triangles and are hemimorphic, polytypes exist. rdf:langString
L'hilgardite est une espèce minérale de la famille des borates, de formule chimique Ca2B5O9Cl·H2O. Elle est transparente et a un éclat vitreux. Elle est incolore à rose clair avec un trait blanc. Sa dureté Mohs est de 5. Elle cristallise dans le système triclinique. Les cristaux ont la forme de triangles tabulaires distordus et sont hémimorphes, des polytypes existent. rdf:langString
Гільгардит — мінерал з класу боратів з хімічною формулою Ca2B5O9Cl·H2O. Він прозорий і має склоподібний блиск. Колір — від безбарвного до світло-рожевого з білою рисою. Міцність за шкалою Мооса 5. Мінерал кристалізується в триклінній сингонії. Кристали зазвичай мають вигляд спотворених табличних трикутників і є геміморфними; наявні політипи. rdf:langString
rdf:langString Hilgardita
rdf:langString Hilgardita
rdf:langString Hilgardite
rdf:langString Hilgardita
rdf:langString Hilgardite
rdf:langString Hilgardite
rdf:langString Гільгардит
rdf:langString Hilgardite
rdf:langString Hilgardite
xsd:integer 3510088
xsd:integer 1123719065
rdf:langString White
xsd:integer 6
rdf:langString a = 6.297, b = 6.464
rdf:langString c = 6.565 [Å]; α = 74.24°
rdf:langString β = 61.68°, γ = 61.26°; Z = 1
rdf:langString Microcrystalline red-orange hilgardite encasing white boracite, from Boulby Mine, Loftus, North Yorkshire, England. Size: 5.5 × 4.5 × 3.4 cm.
rdf:langString Pedial
rdf:langString Colorless, light pink to reddish brown
xsd:double 2.67
rdf:langString Piezoelectric
rdf:langString P1
rdf:langString Measured: 35°
rdf:langString La hilgardita és un mineral de la classe dels borats, que pertany i dona nom al grup de la hilgardita. Rep el seu nom de Eugene Woldemar Hilgard (1833-1916), geòleg alemany-nord-americà, un dels primers a descriure els dipòsits de sal de Louisiana.
rdf:langString Hilgardita mineral bat da.
rdf:langString Hilgardite is a borate mineral with the chemical formula Ca2B5O9Cl·H2O. It is transparent and has vitreous luster. It is colorless to light pink with a white streak. It is rated 5 on the Mohs Scale. It crystallizes in the triclinic crystal system. Crystals occur as distorted tabular triangles and are hemimorphic, polytypes exist. It was named for geologist Eugene W. Hilgard (1833–1916). It was first described in 1937 for an occurrence in the Choctaw Salt Dome of Iberville Parish, Louisiana, US. It occurs as an uncommon accessory mineral in evaporite deposits and salt domes worldwide. In addition to the type locality it has been reported in Wayne County, Mississippi and in the Louann Salt Formation, Clarke County, Alabama in the United States and at the Penobsquis and Salt Springs evaporites, near Sussex, New Brunswick, Canada. In Europe it is reported from the Konigshall-Hindenburg potash mine near Göttingen, Lower Saxony, Germany and in the Boulby potash mine, Whitby, Yorkshire, England. In Asia it is reported from the Chelkar salt dome, Uralsk district, Kazakhstan; the Ilga Basin, eastern Siberia, Russia and the Sedom Formation, Mount Sedom, Dead Sea, Israel.
rdf:langString La hilgardita es un mineral de la clase de los minerales boratos, y dentro de esta pertenece al llamado "grupo de la hilgardita". Fue descubierta en 1937 en una mina de , en el estado de Luisiana (EE. UU.), siendo nombrada en honor de Eugene W. Hilgar, geólogo germano-estadounidense que la describió. Un sinónimo poco usados es el de calciohilgardita.
rdf:langString L'hilgardite est une espèce minérale de la famille des borates, de formule chimique Ca2B5O9Cl·H2O. Elle est transparente et a un éclat vitreux. Elle est incolore à rose clair avec un trait blanc. Sa dureté Mohs est de 5. Elle cristallise dans le système triclinique. Les cristaux ont la forme de triangles tabulaires distordus et sont hémimorphes, des polytypes existent. Elle a été nommée d'après le géologue (1833–1916). Elle fut décrite pour la première fois en 1937 pour une occurrence dans le dôme de sel Choctaw de la paroisse d'Iberville en Louisiane, aux Etats-Unis. On la trouve comme minéral accessoire peu commun dans des dépôts d'évaporite et des dômes de sel à travers le monde. En plus du topotype, elle a été signalée dans le comté de Wayne dans le Mississippi, dans la formation , comté de Clarke dans l'Alabama aux Etats-Unis et dans les évaporites Penobsquis and Salt Springs, près de Sussex (Nouveau-Brunswick) au Canada. En Europe, elle a été trouvée dans la mine de potasse de Konigshall-Hindenburg près de Göttingen, Basse-Saxe en Allemagne et dans la mine de potasse de Boulby, Whitby, Yorkshire du Nord en Angleterre. En Asie, on l'a trouvée dans le dôme de sel de Chelkar, district d'Uralsk au Kazakhstan ; dans le basin Ilga, en Sibérie orientale, Russie, et dans la formation de Sedom, , Mer Morte, Israël.
rdf:langString La hilgardite è un minerale.
rdf:langString Гільгардит — мінерал з класу боратів з хімічною формулою Ca2B5O9Cl·H2O. Він прозорий і має склоподібний блиск. Колір — від безбарвного до світло-рожевого з білою рисою. Міцність за шкалою Мооса 5. Мінерал кристалізується в триклінній сингонії. Кристали зазвичай мають вигляд спотворених табличних трикутників і є геміморфними; наявні політипи. Названий на честь геолога (1833—1916). Вперше описаний у 1937 році у соляному куполі Чокто у парафії Ібервіль, штат Луїзіана, США. Має прояви як рідкісний допоміжний мінерал в евапоритових родовищах і соляних куполах у всьому світі. На додаток до типової місцевості, гільгардит був знайдений в окрузі Вейн, штат Міссісіпі та у формації Луанн-Солт, в окрузі Кларк, штат Алабама в Сполучених Штатах, а також у евапоритах Пенобсквіз і Солт-Спрінгз, поблизу Сассекса, Нью-Брансвік, Канада. У Європі наявні прояви у калійному руднику Кенігсхалл-Гінденбург поблизу Геттінгена (Нижня Саксонія, Німеччина), та у калійному руднику Боулбі (Вітбі, Йоркшир, Англія). В Азії: соляний купол Челкар (Уральський район, Казахстан); басейн Ілги (Східний Сибір, Росія); Содомська формація (гора Содом, Мертве море, Ізраїль).
rdf:langString δ = 0.034
rdf:langString {010}, perfect; {100}, good
rdf:langString Transparent to translucent
rdf:langString Ca2B5O9Cl·H2O
rdf:langString Conchoidal
rdf:langString Tabular triangular crystals
rdf:langString Hgr
rdf:langString Vitreous
xsd:integer 5
rdf:langString Biaxial
rdf:langString nα = 1.630 nβ = 1.636 nγ = 1.664
xsd:nonNegativeInteger 4519

data from the linked data cloud