Hildeprand of Spoleto

http://dbpedia.org/resource/Hildeprand_of_Spoleto an entity of type: Person

Ο Χιλδεβράνδος, Hildeprand (άκμασε 774 - 789) ήταν δούκας του Σπολέτο από το 774 έως το 789. rdf:langString
Hildebrando de Spoleto fue duque de Spoleto del 774 al 789. rdf:langString
Hildebrand de Spolète était le duc de Spolète de 774 à 789. rdf:langString
Ildeprando o Alibrando/Alibrande (... – 789 circa) è stato un duca longobardo, duca di Spoleto dal 774 al 789. rdf:langString
Гильдепра́нд (лат. Hildeprandus; умер в 788) — герцог Сполето (774—788), последний лангобардский правитель Сполетского герцогства. rdf:langString
Hildeprand was the Duke of Spoleto from 774 to 789. When Theodicius of Spoleto died fighting at the Siege of Pavia in 774, the Lombards of the Duchy of Spoleto elected Hildeprand their duke and quickly submitted to the Franks. Hildeprand fled to Rome before the Frankish host and did homage to Pope Hadrian I. However, the dispute between Charlemagne and Hadrian as to who had the proper suzerainty over Spoleto was solved in the Franks' favour over the next few years. In January 776, Hildeprandus gloriosus et summus dux ducatus Spoletani made a donation to the Abbey of Farfa dating it to the year of Charles' reign. This form was continued in 777 with language implicitly excluding papal suzerainty. rdf:langString
Hildeprand – książę Spoleto w latach 774–789. Gdy Teodyk zmarł lub został usunięty po zdobyciu Pawi w 774, Longobardowie z księstwa Spoleto wybrali Hildepranda na swego księcia i szybko odesłali go do Franków. Hildeprand uciekł do Rzymu przed zastępami Franków i złożył hołd papieżowi Hadrianowi I. Jednak po kilku latach spór między Karolem Wielkim a Hadrianem o to, kto jest właściwym suwerenem dla Spoleto został rozwiązany na korzyść Franków. W styczniu 776 Hildeprandus gloriosus et summus dux ducatus Spoletani złożył dar dla , datując je według lat rządów Karola. Ta forma tytułu była stosowana w dokumentach z 777 i dzięki językowej stylistyce niejawnie wykluczała zależność wasalną od papiestwa. rdf:langString
Гільдепранд (†789), у 774–789 герцог Сполетський. Після смерті Теодіція під час у 774 лангобарди обрали герцогом Гільдепранда та швидко підкорились франкам. Проте Гільдепранд утік до Риму та склав васальну присягу папі Римському Адріану I. Спір між папою та Карлом Великим про сузеренітет над Сполето вирішився на користь короля. У 775 папа Адріан заявляв, що Гільдепранд брав участь у змові Гродгауда Фріульського та Арехіза II Беневентського проти влади папи, проте будь-яких доказів надано не було. Відтоді Гільдепранд став ворогом папи. rdf:langString
rdf:langString Χιλδεβράνδος του Σπολέτο
rdf:langString Hildebrando (Spoletto)
rdf:langString Hildeprand of Spoleto
rdf:langString Ildeprando di Spoleto
rdf:langString Hildebrand de Spolète
rdf:langString Hildeprand (książę Spoleto)
rdf:langString Гильдепранд (герцог Сполето)
rdf:langString Гільдепранд Сполетський
xsd:integer 9121747
xsd:integer 1113583876
xsd:integer 774
rdf:langString Ο Χιλδεβράνδος, Hildeprand (άκμασε 774 - 789) ήταν δούκας του Σπολέτο από το 774 έως το 789.
rdf:langString Hildeprand was the Duke of Spoleto from 774 to 789. When Theodicius of Spoleto died fighting at the Siege of Pavia in 774, the Lombards of the Duchy of Spoleto elected Hildeprand their duke and quickly submitted to the Franks. Hildeprand fled to Rome before the Frankish host and did homage to Pope Hadrian I. However, the dispute between Charlemagne and Hadrian as to who had the proper suzerainty over Spoleto was solved in the Franks' favour over the next few years. In January 776, Hildeprandus gloriosus et summus dux ducatus Spoletani made a donation to the Abbey of Farfa dating it to the year of Charles' reign. This form was continued in 777 with language implicitly excluding papal suzerainty. In 775, Hadrian alleged that Hildeprand had joined a conspiracy of Hrodgaud of Friuli and Arechis II of Benevento, but there is no evidence of Hildeprand's involvement. Hildeprand remained a staunch opponent of the papacy thereafter. In 779, Hildeprand travelled to Virciniacum (today Verzenay), probably near Compiègne, to profess fealty to Charlemagne. He brought with him gifts and left with promises that the king would protect his interests from those of the pope. In 788, Hildeprand joined Frankish and Lombard troops in resisting a Byzantine invasion. He died the next year and was succeeded by a royal appointee: a Frank, named Winiges.
rdf:langString Hildebrando de Spoleto fue duque de Spoleto del 774 al 789.
rdf:langString Hildebrand de Spolète était le duc de Spolète de 774 à 789.
rdf:langString Ildeprando o Alibrando/Alibrande (... – 789 circa) è stato un duca longobardo, duca di Spoleto dal 774 al 789.
rdf:langString Hildeprand – książę Spoleto w latach 774–789. Gdy Teodyk zmarł lub został usunięty po zdobyciu Pawi w 774, Longobardowie z księstwa Spoleto wybrali Hildepranda na swego księcia i szybko odesłali go do Franków. Hildeprand uciekł do Rzymu przed zastępami Franków i złożył hołd papieżowi Hadrianowi I. Jednak po kilku latach spór między Karolem Wielkim a Hadrianem o to, kto jest właściwym suwerenem dla Spoleto został rozwiązany na korzyść Franków. W styczniu 776 Hildeprandus gloriosus et summus dux ducatus Spoletani złożył dar dla , datując je według lat rządów Karola. Ta forma tytułu była stosowana w dokumentach z 777 i dzięki językowej stylistyce niejawnie wykluczała zależność wasalną od papiestwa. W 775 Hadrian twierdził, że Hildeprand zawiązał spisek z Hrodgaudem z Friuli i Arechisem II z Benewentu, lecz nie było na to dowodów. Odtąd Hildeprand stał się zagorzałym przeciwnikiem papiestwa. W 779 Hildeprand udał się do Virciniacum, prawdopodobnie w pobliżu Compiègne, by dać wyraz zależności lennej wobec Karola Wielkiego. Przyniósł ze sobą dary i odszedł z obietnicą królewskiej ochrony jego interesów przed papieżem. W 788 Hildeprand połączył frankijskie i longobardzkie oddziały w walce z bizantyńskim najazdem. Zmarł w następnym roku i został zastąpiony przez królewskiego kandydata, Franka o imieniu .
rdf:langString Гільдепранд (†789), у 774–789 герцог Сполетський. Після смерті Теодіція під час у 774 лангобарди обрали герцогом Гільдепранда та швидко підкорились франкам. Проте Гільдепранд утік до Риму та склав васальну присягу папі Римському Адріану I. Спір між папою та Карлом Великим про сузеренітет над Сполето вирішився на користь короля. У 775 папа Адріан заявляв, що Гільдепранд брав участь у змові Гродгауда Фріульського та Арехіза II Беневентського проти влади папи, проте будь-яких доказів надано не було. Відтоді Гільдепранд став ворогом папи. У 779 Гільдепранд зустрічався з Карлом Великим біля Комп'єня у Франції. В обмін на щедрі подарунки отримав від короля обіцянку захищати герцогство Сполетське від зазіхань папи. У 788 Гільдепранд брав участь у складі франкських і лангобардських військ у боях проти візантійських нападників.
rdf:langString Гильдепра́нд (лат. Hildeprandus; умер в 788) — герцог Сполето (774—788), последний лангобардский правитель Сполетского герцогства.
xsd:nonNegativeInteger 2105

data from the linked data cloud