Hierodeacon
http://dbpedia.org/resource/Hierodeacon an entity of type: Person
Dans l'Église orthodoxe, un hiérodiacre (en grec Ἱεροδιάκονος, Ierodiákonos ; en slavon d'église Ierodiakón) , littéralement un « moine-diacre » est un religieux qui cumule à la fois le titre ecclésiastique de moine et celui de diacre. Un moine peut devenir hiérodiacre tout en étant tonsuré comme moine. Les hiéromoines sont eux des moines-prêtres.
rdf:langString
Hierodiakon – w kościołach greckokatolickich i prawosławnym mnich posiadający święcenia kapłańskie w stopniu diakona.
rdf:langString
Jerodiákon případně hierodiákon (rusky иеродиакон, či иеродьякон z řeckých výrazů ἱερο- – důstojný, svatý a διάκονος – služebník), ve starším ruském označení též „černý diákon“ („чёрный диакон“) je pravoslavný mnich se svěcením diákona. Starší jerodiákon se nazývá archidiákon. Charakteristickou zvláštností úplného oděvu jerodiákona je nošení černé .
rdf:langString
A hierodeacon (Greek: Ἱεροδιάκονος, Ierodiákonos; Slavonic: Ierodiakón), sometimes translated "deacon-monk", in Eastern Orthodox Christianity is a monk who has been ordained a deacon (or deacon who has been tonsured monk). The term literally translates as "sacred servant (of God)", in accordance with early Byzantine usage of the adjective "sacred" to describe things monastic. To be eligible for ordination to the diaconate, a man must be either married or he must be tonsured a monk.
rdf:langString
Un hierodiácono (en griego: Ηεροδιάκονος, Ierodiákonos; eslavo: Ierodiakón), a veces traducida "diácono-monje" es un monje que ha sido ordenado diácono en el cristianismo ortodoxo oriental. El término se traduce literalmente como "sagrado-diácono". De acuerdo con el uso general y arcaico del griego bizantino temprano, se usa adjetivo "sagrado", Ηερο, para describir las cosas monásticas. Suele confundirse con el cargo paralelo de hieromonje.
rdf:langString
Иеродиа́кон, иеродья́кон; от греч. ἱερο- — священный и διάκονος — служитель; древнерусское «чёрный диакон» — православный монах в сане диакона. Старший в монастыре иеродиакон называется архидиаконом. Иеродиаконами монахи становятся через совершение над ними таинства хиротонии, а «белые диаконы» — через монашеский постриг. Диакон может принять монашество и стать иеродиаконом, если он: 1.
* соблюдает целибат, то есть он — холостяк, никогда не вступавший в брачный союз, 2.
* уже овдовел, 3.
* развёлся со своей супругой по обоюдному согласию.
rdf:langString
Na Igreja Ortodoxa, um hierodiácono (em grego: Ἱεροδιάκονος, Ierodiákonos; em eslavo eclesiástico: Ierodiakón), por vezes dito "diácono-monge"), literalmente "sacro diácono", é um religioso que tem em si mesmo os títulos eclesiásticos de monge e diácono. Um hierodiácono tanto pode ser um monge que recebeu o diaconato como um diácono que foi admitido como monge.
rdf:langString
Ієродиякон від (грец. ἱερο — священний та διάκονος — служитель), давньоруське «чорний диякон» — православний чернець у сані диякона. Старший в монастирі ієродиякон називається архідияконом. Сан ієродиякона отримується через спільне для всіх дияконів Таїнство Священства першого ступеня — диякон, при умові, що кандидат перед отриманням зазначеного Таїнства мав чернечий постриг. Диякон може прийняти чернецтво і стати ієродияконом якщо він: 1.
* целібат, тобто — холостяк, ніколи не був у шлюбі, 2.
* овдовів, 3.
* розлучився зі своєю дружиною за обопільною згодою.
rdf:langString
rdf:langString
Jerodiákon
rdf:langString
Hierodiácono
rdf:langString
Hiérodiacre
rdf:langString
Hierodeacon
rdf:langString
Hierodiakon
rdf:langString
Hierodiácono
rdf:langString
Иеродиакон
rdf:langString
Ієродиякон
xsd:integer
1353791
xsd:integer
1092320913
rdf:langString
Jerodiákon případně hierodiákon (rusky иеродиакон, či иеродьякон z řeckých výrazů ἱερο- – důstojný, svatý a διάκονος – služebník), ve starším ruském označení též „černý diákon“ („чёрный диакон“) je pravoslavný mnich se svěcením diákona. Starší jerodiákon se nazývá archidiákon. Jerodiákonem se stává mnich skrze mnišské postřižení a vykonání svátosti chirotonie (jáhenského svěcení). Bílí diákoni (kteří přijali čestný slib do doby vysvěcení) jsou svěceni taktéž skrze chirotonii. Typickým rozdílem mezi jerodiákonem a diákonem je ten, že jerodiákon před chirotonií přijal mnišské postřižení a složil slib. Co se týče úcty a možnosti pomáhání knězi při svátostných úkonech jsou si jerodiákon a diákon rovni. Charakteristickou zvláštností úplného oděvu jerodiákona je nošení černé .
rdf:langString
A hierodeacon (Greek: Ἱεροδιάκονος, Ierodiákonos; Slavonic: Ierodiakón), sometimes translated "deacon-monk", in Eastern Orthodox Christianity is a monk who has been ordained a deacon (or deacon who has been tonsured monk). The term literally translates as "sacred servant (of God)", in accordance with early Byzantine usage of the adjective "sacred" to describe things monastic. To be eligible for ordination to the diaconate, a man must be either married or he must be tonsured a monk. In the Church hierarchy, a hierodeacon or a secular (i.e. non-monastic) deacon is of lower rank than a hieromonk (a priest-monk) or a secular priest. Within their own ranks, hierodeacons are assigned order of precedence according to the date of their ordination. Ranking above Hierodeacon is an Archdeacon or Protodeacon. In some countries, married clergy are referred to as "white clergy" while monastic clergy are called "black clergy" because monks should always wear black clothing but married clergy in many parts of the world typically wear white (or gray or colored) cassocks and rasons. The proper title for a hierodeacon is, "the Reverend Hierodeacon (name)" The proper form of address would be, "Hierodeacon (name)", "Father Hierodeacon (name)", or "Father Hierodeacon".
rdf:langString
Dans l'Église orthodoxe, un hiérodiacre (en grec Ἱεροδιάκονος, Ierodiákonos ; en slavon d'église Ierodiakón) , littéralement un « moine-diacre » est un religieux qui cumule à la fois le titre ecclésiastique de moine et celui de diacre. Un moine peut devenir hiérodiacre tout en étant tonsuré comme moine. Les hiéromoines sont eux des moines-prêtres.
rdf:langString
Un hierodiácono (en griego: Ηεροδιάκονος, Ierodiákonos; eslavo: Ierodiakón), a veces traducida "diácono-monje" es un monje que ha sido ordenado diácono en el cristianismo ortodoxo oriental. El término se traduce literalmente como "sagrado-diácono". De acuerdo con el uso general y arcaico del griego bizantino temprano, se usa adjetivo "sagrado", Ηερο, para describir las cosas monásticas. Suele confundirse con el cargo paralelo de hieromonje. Normalmente, para el diaconado, un hombre debe estar casado o tonsurado como monje. Si tiene el permiso de su obispo, se puede retrasar su matrimonio hasta después de ser ordenado diácono. También puede retrasar su ordenación al sacerdocio hasta después de la boda, ya que después de la ordenación sacerdotal no está permitido casarse. En la jerarquía eclesiástica, un hierodiácono o diácono secular (es decir, casado) es de menor dignidad que un sacerdote (ya sean casados o monjes). Dentro de los diáconos, se les ordena por precedencia, según la fecha de su ordenación. Por encima de un hierodiácono se sitúan los Archidiáconos y protodiáconos. El título de cortesía para referirse a un hierodiácono es "Reverendo hierodiácono (nombre)." La forma correcta para nombrarle es "hierodiácono (nombre)", "Padre hierodiácono (nombre)", o "Padre hierodiácono".
rdf:langString
Hierodiakon – w kościołach greckokatolickich i prawosławnym mnich posiadający święcenia kapłańskie w stopniu diakona.
rdf:langString
Na Igreja Ortodoxa, um hierodiácono (em grego: Ἱεροδιάκονος, Ierodiákonos; em eslavo eclesiástico: Ierodiakón), por vezes dito "diácono-monge"), literalmente "sacro diácono", é um religioso que tem em si mesmo os títulos eclesiásticos de monge e diácono. Um hierodiácono tanto pode ser um monge que recebeu o diaconato como um diácono que foi admitido como monge. Normalmente, e segundo as normas da Igreja Ortodoxa, para poder ser ordenado diácono,um homem tem de ser casado ou ter recebido a tonsura de monge. Se tiver permissão do seu bispo, pode atrasar o casamento até ter sido ordenado diácono, e também pode atrasar a sua ordenação - neste caso para sacerdote - após o casamento, uma vez que após a ordenação sacerdotal não poderá casar.
rdf:langString
Иеродиа́кон, иеродья́кон; от греч. ἱερο- — священный и διάκονος — служитель; древнерусское «чёрный диакон» — православный монах в сане диакона. Старший в монастыре иеродиакон называется архидиаконом. Иеродиаконами монахи становятся через совершение над ними таинства хиротонии, а «белые диаконы» — через монашеский постриг. Диакон может принять монашество и стать иеродиаконом, если он: 1.
* соблюдает целибат, то есть он — холостяк, никогда не вступавший в брачный союз, 2.
* уже овдовел, 3.
* развёлся со своей супругой по обоюдному согласию. По благодатности служения и возможности помогать священнику при совершении таинств, иеродиакон и диакон равны. В отличие от диакона, при полном облачении иеродиакон носит чёрную камилавку, а в официальной обстановке — клобук. Первые диаконы появились уже в апостольские времена, а монашество оформилось лишь в IV веке. Однако вплоть до V века, а местами даже до VII века, монахи избегали священного сана, в том числе и диаконского. Иеродиаконами называются мантийные монахи в диаконском сане. Рясофо́рных диаконов тоже называют иеродиаконами, в зависимости от местных обычаев. И́еросхидиакона́ми или схи́иеродиакона́ми называются диаконы-схимонахи. Согласно церковному протоколу, ко всем иеродиаконам положено почтительно обращаться со словами: «Ва́ше Преподо́бие!». За усердное благолепное служение Богу и людям, иеродиакону могут торжественно вручить особые памятные и юбилейные благодарственные грамоты, церковные ордена и медали, а также его могут наградить правом ношения за богослужением двойного ораря, а затем возведением в сан архидиакона. Однако, ввиду того, что диаконское служение часто воспринимается лишь как временное и промежуточное, даже молодых иеродиаконов довольно быстро рукополагают во священники, после чего они становятся уже иеромонахами.
rdf:langString
Ієродиякон від (грец. ἱερο — священний та διάκονος — служитель), давньоруське «чорний диякон» — православний чернець у сані диякона. Старший в монастирі ієродиякон називається архідияконом. Сан ієродиякона отримується через спільне для всіх дияконів Таїнство Священства першого ступеня — диякон, при умові, що кандидат перед отриманням зазначеного Таїнства мав чернечий постриг. Диякон може прийняти чернецтво і стати ієродияконом якщо він: 1.
* целібат, тобто — холостяк, ніколи не був у шлюбі, 2.
* овдовів, 3.
* розлучився зі своєю дружиною за обопільною згодою. За благодаттю служіння і можливостями допомагати священникові при здійсненні таїнств, ієродиякон і диякон рівні. На відміну від диякона, при повному облаченні ієродиякон носить чорну камилавку, а в офіційній обстановці — клобук. Перші диякони з'явилися вже в апостольскі часи, а чернецтво сформувалося лише в IV столітті. Однак аж до V століття, а місцями навіть до VII століття, монахи уникали священного сану, в тому числі і дияконського. «Ієродияконами» йменуються «мантійні ченці» в дияконському сані. «Рясофорних дияконів» теж називають «ієродияконами», в залежності від місцевих звичаїв. «Ієросхидияконами» або називаються диякони в схимі. Згідно з церковними звичаями, до всіх ієродияконів належить шанобливо звертатися зі словами: «Ваше Преподобіє!»".За старанне служіння Богу і людям, ієродияконові можуть урочисто вручити особливі пам'ятні та ювілейні подячні грамоти, церковні ордени медалі, а також його можуть нагородити правом носіння поза богослужінням подвійного ораря, а потім возведенням у сан архідиякона. Однак, треба зважити на те, що дияконське служіння часто сприймається лише як тимчасовий і проміжний рівень, бо молодих ієродияконів досить швидко висвячують на пресвітера (ієрея), після чого вони стають вже ієромонахами.
xsd:nonNegativeInteger
1752
