Heraldry
http://dbpedia.org/resource/Heraldry an entity of type: Thing
Heraldika (z latinského heraldus – herold) je pomocná věda historická, která se zabývá studiem souhrnu pravidel a zvyklostí, podle nichž se znaky a erby tvoří, popisují, určují a kreslí. Právo vést erb, čili držet znak a dědit ho, měly právnické i fyzické osoby. Samostatnou pomocnou vědou historickou se heraldika stala v polovině 19. století. Zahrnuje v sobě i studium vzniku znaků, jejich vývoje a užívání. Nezkoumá jen šlechtické erby, ale i znaky států, měst, korporací. Spolupracuje zejména s vexilologií (nauka o vlajkách), sfragistikou (nauka o pečetích), kampanologií, genealogií a dějinami umění.
rdf:langString
Erb (z něm. der Erbe – dědic, případně das Erbe – dědictví) je barevné grafické znamení, které označuje konkrétní osobu, resp. rod, a to zejména znakem umístěným na štítě. Štít se znakem je jediná povinná součást erbu. Vlastností erbu je jeho dědičnost a stálost. Věda, která se zabývá studiem erbů, se nazývá heraldika. Heraldika také popisuje způsob vytváření, význam a užití znaků.
rdf:langString
الدرعيات (بالإنجليزية: Heraldry) هي المهنة والدراسة، أو فن الابتكار والمنح، والأسلحة المزركشة وحكم الرتب أو البروتوكولات التي يهتم بإعطائها ضباط الأسلحة.
rdf:langString
شعار النبالة (بالإنجليزية: Coat of arms) هو رمز يُستخدم لتمثيل الأفراد والجماعات والبلدان والمدن والأسر والكنائس والجامعات؛ وكان يستخدم في القدم على درع الفارس.
rdf:langString
Ein Wappen ist ein schildförmiges Zeichen, angelehnt an den Schild als Schutzwaffe des Mittelalters. Typische Merkmale sind wenige Farben, starke Kontraste und eine starke Stilisierung eventueller Figuren. Wappen können von Personen, Gruppen (z. B. Familien oder Vereinen) und Körperschaften (u. a. Staaten und Gemeinden) geführt werden. Wappen sind im Mittelalter in Nordwesteuropa entstanden und haben sich in ganz Europa, teilweise darüber hinaus, verbreitet. Den europäischen Wappen vergleichbar sind die Mon Japans.
rdf:langString
Το εθνόσημο είναι εθνικό σύμβολο που μπαίνει στα στρατιωτικά ενδύματα, στα ενδύματα των στολών των σωμάτων Ασφαλείας μίας χώρας, καθώς και στις σφραγίδες επισήμων εθνικών εγγράφων. Το εθνόσημο αποτελεί κατάλοιπο των αρχαίων χρόνων και της μεσαιωνικής εποχής, όταν οι πολεμιστές σχεδίαζαν διάφορα σύμβολα στις ασπίδες τους για να ξεχωρίζουν από τους αντιπάλους τους.
rdf:langString
Heraldiko aŭ scienco de blazono estas help-scienco de Historio. Ĝi studas la konsiston kaj la signifon de la blazonoj. Laŭ Francisko Azorín Heraldiko estas Blazonarto. Li indikas etimologion el antikva germana heriwalto (armilreĝo, heroldo).
rdf:langString
Lambang kebesaran (bahasa Inggris: Coat of arms) adalah sebuah heraldik yang terpampang pada atau . Lambang kebesaran pada sebuah perisai merupakan unsur utama dari capaian heraldik paripurna yang secara keseluruhan terdiri atas perisai, penopang, jambul, dan semboyan. Lambang kebesaran negara juga disebut lambang negara, terutama di negara-negara Eropa yang berbentuk monarki maupun republik bekas kerajaan, kadipaten, atau kekaisaran.
rdf:langString
L'araldica è lo studio dei blasoni, cioè degli stemmi: essi sono detti anche armi o scudi, in greco ἀσπίς (aspís), donde il sinonimo aspilogia. In altre parole, è quel settore del sapere che ha lo scopo di individuare, riconoscere, descrivere e catalogare gli elementi grafici utilizzati, nel loro insieme, per identificare in modo certo una persona, una famiglia, un gruppo di persone o un'istituzione.
rdf:langString
방패방패잡이방패잡이표어투구 - 갈레로 관 - 소관훈장좌우명의 구성 요소 문장(紋章, 영어: coat of arms)은 국가나 가문, 단체, 개인 등을 상징하는 상징표이다. 방패휘장(防牌徽章, shield of arms)이라고도 한다.
rdf:langString
문장학(紋章學, heraldry)은 중세 유럽 이후로 이 이행하는, 귀족 사회에 쓰여온 관습으로, 문장이 어디서 비롯되었는지, 비슷한 점과 다른 점은 무엇인지, 빛깔이 무엇을 상징하는지 등을 연구하는 학문이다. 문장학의 영어 낱말 heraldry는 낱말 herald에서 온 것으로, 또 이 낱말은 "군 사령관"을 뜻하는 게르만 합성어 harja-waldaz에서 온 것이다. 문장학의 기원은 얼굴을 철모 따위로 가릴 때 전투에 참가하는 사람들을 구별할 필요가 있던 상황에서 비롯한다.
rdf:langString
紋章(もんしょう、英: Coat of Arms)とは、個人および家系を始めとして、公的機関、組合(ギルド)、軍隊の部隊などの組織および団体などを識別し、特定する意匠又は図案である。ここでは、主にヨーロッパを発祥とする紋章について述べる。
rdf:langString
Lo stemma (dal greco στέμμα, ovvero stémma, detto anche blasone) è l'insieme di scudo ed ornamenti esteriori di un'insegna simbolica gentilizia, nazionale o civica. Lo scudo è un elemento necessario dello stemma: si tratta di un elemento grafico che consente, in prima approssimazione, di richiamare alla mente, con immediatezza e precisione, varie organizzazioni o individui come una persona, una famiglia, un gruppo sociale, un territorio.
rdf:langString
Герб (от польск. herb, от нем. Erbe — «наследие») — визуальный (то есть, существующий прежде всего в виде изображения) опознавательный знак (подвид эмблем), составленный и употребляемый по правилам геральдики, служащий для отличия владельца (личности, семьи, рода; населённого пункта, города, территории, государства, межгосударственного объединения; общественной, профессиональной, социальной или иной корпорации) от других.
rdf:langString
Heraldiska vapen är ett igenkänningstecken i form av en vapensköld, ofta tillsammans med en hjälm och hjälmprydnad, och utformat enligt heraldikens regler. I Sverige får heraldiska vapen föras av alla: adliga eller icke-adliga släkter, statliga myndigheter, företag, föreningar och andra sammanslutningar, samt privatpersoner.
rdf:langString
纹章学(法文:héraldique;德文:heraldik;英文:heraldry)是西方一門研究紋章的設計與應用的學問。紋章學一詞源自「傳令官」(古法語:heraut, hiraut),據說在中世紀的馬上比武大會上,騎士全身披掛,全靠盾牌上的紋章才搞得清誰是誰,大會上的傳令官就憑紋章而向觀眾報告騎士的比武情況(有點像今日的体育解说员),漸漸「傳令官」成了「紋章專家」的代名詞,紋章學一詞也就由此衍生。紋章的構圖、用色都有嚴格的規定,其研究除了作為文化史的一部分,還有助於歷史考證,例如用於斷定宗譜及鑑定藝術品、文物的年分。
rdf:langString
Герб (пол. herb від нім. Erbe — спадщина) — емблема, усталений відповідно до законів геральдики відмітний символічний знак (зображення), що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особі тощо. Герб зображають на прапорах, хоругвах, монетах, печатках, документах тощо. Вивченням гербів і їх історії займається геральдика. Упорядкованою збіркою гербів є Гербовник. Усний або письмовий опис герба називають блазоном.
rdf:langString
紋章(英語:coat of arms)又稱盾形紋章、袍徽,是一種特有的紋章設計,通常出现在、外套或战袍上。中世纪骑士用它来辨认其身份。盾徽是由一个盾牌、支撑物、饰章及铭言组成。至今,它仍用來作為識別個人、軍隊、教會、和的世襲或繼承性標記,而紋章學則是研究其使用、展示和規則的學術領域。 有时盾徽也被指称整个纹章,但在纹章学的严格意义上来讲,这种看法是错误的。 12世纪封建领主和骑士在战场上开始广泛使用盾徽。从13世纪开始,盾徽進一步成为欧洲上层社会家族代代相傳的一种旗帜或标志,尤其是有权使用盾徽的人,在法律或社会习惯上,开始逐渐演变为国家权力。在德语区,贵族和平民都会使用盾徽,而在欧洲其他地区,仅有贵族才能使用盾徽。之后教堂的神职人员也开始使用盾徽,接着是小镇用于镇民识别,以及像是大学及商贸公司这类皇家特许的机构。 現今仍有大量的机构及个人仍旧使用盾徽;很多欧洲城市和大学都有关于如何使用盾徽的指引,并且将其作为商标保护。很多社团也帮助设计并注册个人盾徽。在某些国家,比如英格兰和苏格兰,數個世紀以來仍旧保持与当时所授予的盾徽相同的纹章格局并持续管理至今。旗帜是由盾徽发展而来的,旗帜学和纹章学的艺术是非常相近的。盾徽是商业公司现代标志的主要资源。
rdf:langString
Un escut d'armes, escut heràldic, armories o, simplement, escut, és una representació simbòlica de persones o entitats que es deriva de la pràctica medieval de pintar dissenys sobre l'escut i sobre les robes dels cavallers per permetre la identificació en la batalla i més tard en les justes i els tornejos. Han passat d'identificar llinatges o famílies determinades a ser utilitzats també com a símbol de municipis, regions, estats o determinades corporacions i organitzacions. Ja a la Bíblia es fa referència als símbols que representen a cada tribu d'Israel.
rdf:langString
L'heràldica o ciència del blasó és la ciència i art auxiliar de la història que estudia l'ús sistemàtic d'emblemes hereditaris plasmats sobre un escut d'armes, la seva composició i el seu significat. És una de les branques del coneixement que han perdurat amb menys canvis fins a l'actualitat. L'heràldica no s'ha de confondre amb la vexil·lologia, que és l'estudi de l'emblemàtica de les banderes o senyeres. L'emblemàtica de les banderes o vexil·lologia és molt més antiga que l'heràldica, ja que l'ús d'emblemes sobre un tros de tela està documentat des de ben antic.
rdf:langString
Heraldik ist die Lehre von den Wappen und ihrem Gebrauch. Die Gestaltung der Wappen, der Umgang mit diesen und gegebenenfalls die rechtlichen Regelungen unterscheiden sich nach Raum, Zeit, sozialem Milieu und teilweise nach einzelnen Institutionen. Dementsprechend spricht man z. B. von schottischer Heraldik im Unterschied zur englischen oder von kirchlicher Heraldik im Unterschied zur weltlichen. Historisch war die Heraldik eng verbunden mit den Institutionen, die die Vergabe von Wappen kontrollieren und damit verbundene Konflikte regeln, insbesondere den Heroldsämtern. Dabei kann man drei wichtige Teilbereiche unterscheiden:
rdf:langString
Η εραλδική ή ασπιλογία αποτελεί έναν από τους σημαντικότερους βοηθητικούς κλάδους μελετών της ιστορίας, με αντικείμενο μελέτης τη μελέτη και την εξέλιξη των οικογενειακών σημάτων (δηλαδή και , εθνικών εμβλημάτων, διασίμων των ιπποτικών και εκκλησιαστικών ταγμάτων), από τα πανάρχαια χρόνια έως και τις μέρες μας. Η εραλδική περιλαμβάνει την οικοσημολογία, τη γενεαλογία, τη , καθώς και άλλες ιστορικές μελέτες των μεσαιωνικών χρόνων, ιπποτικών χρόνων και μετέπειτα που λαμβάνουν εξ αντικειμένου αντίστοιχες ονομασίες.
rdf:langString
Blazono estas la tuto de la simbolaj signoj, kiuj distingas homon aŭ juran personon, ekzemple familion, ŝtaton, urbon, korporacion. Ofte uzata en la malpli vasta signifo blazon-ŝildo, tabulo kun la pentritaj signoj. En multaj landoj multaj disdividaĵoj - regionoj, provincoj, urboj, distriktoj, komunumoj - havas siajn blazonojn. Ĉi tio entute estas grandega aro da signoj, tamen la loĝantoj ofte ne scias la signojn aŭ eĉ ne konjektas pri ilia ekzisto. Ekzemploj de blazonoj:
*
*
* Blazono Piĉilemo
rdf:langString
Heraldry is a discipline relating to the design, display and study of armorial bearings (known as armory), as well as related disciplines, such as vexillology, together with the study of ceremony, rank and pedigree. Armory, the best-known branch of heraldry, concerns the design and transmission of the heraldic achievement. The achievement, or armorial bearings usually includes a coat of arms on a shield, helmet and crest, together with any accompanying devices, such as supporters, badges, heraldic banners and mottoes.
rdf:langString
La heráldica proviene del nombre masculino heraldo, es decir, el que anunció y describió a los caballeros que entraban al torneo, el que anunció los hechos, el que llevó las declaraciones de guerra como funcionario público en la Edad Media. Además de ser un adjetivo, la heráldica es un sustantivo que denota la ciencia que nos ayuda a entender y a componer adecuadamente los escudos de armas, o el código de reglas que permite representar y describir correctamente los escudos de armas.
rdf:langString
Heraldika armarriak eta beren egitura zein bilakaera aztertzea helburu duen diziplina edo jakintza da. Izena herald hitzean du erroa. Historiarekin lotura estua izan du, izan ere "historiaren takigrafia"tzat hartu da. Erdi Aroan garatu zen Europa osoan, pertsonak identifikatzeko kode beregaina bihurtu arte. XII. mendean agertu zen aristokraziako gizonezkoen baitan, eta berehala hedatu zen mendebaldeko gizarte osoan: emakumeak, elizgizonak, burgesak, elkarteak, herriak eta lurraldeak. Oraindik ere bizirik dirauen praktika da, batez ere heraldika instituzionalean.
rdf:langString
Armarria leinu, hiri eta kidekoen ezaugarri den ezkutu-moduko irudia da, bereziki harrizkoa eta etxearen ate nagusiaren gainean agertzen dena. Zenbait testuingurutan, blasoi ere erabiltzen da. Armarriak deskribatu, grabatu, erakutsi eta diseinatzeko artea heraldika da.
rdf:langString
Is éard is armas ann ná dearadh amhairc araltach ar sciath , forchóta, nó tabard (is baill éadaigh sheachtracha iad an dá cheann deiridh). Is é an t-armas ar sciath an ghné lárnach den samhaltán armais iomlán, comhdhéanta de sciath, tacaíochtaí, suaitheantas, agus mana . Go traidisiúnta, armas uathúil do dhuine aonair, teaghlach, stát, eagraíocht, scoil nó corparáid. Is ón gcur síos ar an mball éadaigh meánaoiseach iomlán ''forchóta'' a úsáidtear sa chomhrac nó san ullmhúchán don chomhrac, a thagann an téarma 'armas' féin ina gcuirtear síos ar an dearadh araltach.
rdf:langString
Heraldik atau Kebentaraan adalah suatu ilmu atau seni dalam menciptakan dan menghias lambang, beserta kajian tentang makna, asal-usul, sejarah, dan perkembangannya. "Heraldik" berasal dari herald, dari kata majemuk Jermanik harja-waldaz, yang berarti "panglima perang". Asal mula heraldik berawal dari keperluan untuk membedakan pihak-pihak yang berseteru dalam pertempuran saat wajah mereka ditutupi helm besi dan baja. Akhirnya sistem peraturan formal berkembang menjadi bentuk heraldik yang lebih kompleks.
rdf:langString
En héraldique, le blason est une description identifiant son porteur, pouvant être représentée sur un écu, une armure, une bannière ou un tabar. On parle également d'armes, les armoiries désignant l'écu et ses ornements extérieurs. Le blason est un signe de reconnaissance de l'individu ou de sa famille, particulièrement utilisé par les chevaliers au Moyen Âge. Néanmoins ce symbole ne leur est pas réservé : en France, il n'est pas besoin d'être issu de la noblesse pour créer son blason. Les roturiers créent des blasons dès le début du XIIIe siècle, les bourgeois étant imités par les simples paysans dès le XIVe siècle. Les villes en créent également de même que certaines administrations et corporations. La règle est de ne pas usurper les armes d'autrui. Cette identification personnelle est d
rdf:langString
L’héraldique vient du nom masculin « héraut », c'est-à-dire celui qui annonçait et décrivait les chevaliers entrant en lice (tournoi), celui qui annonçait les événements, qui portait les déclarations de guerre en tant qu'officier public au Moyen Âge. En plus d'être un adjectif, héraldique est un nom, un substantif féminin singulier désignant la science du blason. C'est donc l'étude des armoiries (ou « armes »). C'est aussi un champ d'expression artistique, un élément du droit médiéval et du droit d’Ancien Régime.
rdf:langString
紋章学(もんしょうがく、独: heraldik, 英: heraldry)とは、中世ヨーロッパ以来貴族社会において用いられてきた、氏族・団体・地方の紋章の意匠考案や紋章記述を行う慣習であり、また、この紋章を様々な共通点又は相違点から整理・分類することによって体系化し、そこからその意義や由来を研究する学問である。 「ヘラルドリー (Heraldry) 」という英単語には、日本では「紋章学」などの言葉が訳語にあてられることが多い。しかしheraldryの概念は本来学問にとどまるものではない。一般的には、紋章官 (officers of arms) の職務と責任にまつわるさまざまな事案をさすし、最も広く捉えるなら、コート・オブ・アームズ及びヘラルディック・バッジ (Heraldic badge) の意匠・図案を考案、表示、記述、記録する人の営みである。この概念は「歴史速記術 (the shorthand of history) 」とか「歴史の庭をふちどる花壇 (the floral border in the garden of history) 」など、さまざまに形容されてきた。
rdf:langString
Heraldiek of wapenkunde is de gewoonte die in onder meer in de loop van de twaalfde eeuw in Europa is ontstaan om wapenuitrustingen van ridders te versieren met symbolische voorstellingen, emblemen waaruit later de wapens zijn ontstaan. Heraldische wapens onderscheiden zich van versierselen doordat ze permanent en erfelijk van karakter zijn. Heraldiek is ook de duiding van het geheel van conventies en regels die de samenstelling en het gebruik van de heraldische wapens regelt. Aansluitend daarop ontstond een regionaal gekleurd wapenrecht.
rdf:langString
In de heraldiek is een wapen of blazoen een meestal symbolische voorstelling op een (wapen)schild, eventueel uitgebreid met een of meer uit de zogeheten schilddekking, zoals een helm, een kroon, een of meer schildhouders, een motto en een wapentent, wapenmantel of dekkleed. Een wapen wordt gebruikt als herkenningsteken van personen, families en organisaties. De oorsprong ligt in de middeleeuwse feodaliteit. Traditioneel werd een wapen gedragen op het schild. Het lezen van een wapen noemt men blazoeneren. Het wapenrecht regelt het voeren of gebruiken van een wapen.
rdf:langString
Herb – heraldyczny projekt wizualny umieszczony na tarczy, również znak rozpoznawczo-bojowy, wywodzący się z symboliki heroicznej lub znaków własnościowych. Od XII w. ustalany według ścisłych reguł heraldycznych, pełniący funkcję wyróżnika pojedynczej osoby, stanu rycerskiego (później szlacheckiego w formie rodów arystokratycznych). Herby mogły posiadać także rodziny, organizacje kościelne, mieszczańskie bądź cech rzemieślniczy, korporacje, miasta, jednostki podziału terytorialnego lub państwa. Funkcjonowały również jako unikalny emblemat organizacji, szkół czy uniwersytetów.
rdf:langString
Heraldyka – jedna z nauk pomocniczych historii, zajmuje się badaniem rozwoju i znaczenia oraz zasadami kształtowania się herbów. Wywodzi się od słowa herold – oznaczającego urzędnika dworskiego, wywołującego nazwiska rycerzy biorących udział w turniejach. W innych językach europejskich nazywana jest podobnie (ang. heraldry, fr. heraldique, niem. Heraldik). Heraldyka późniejsza ma dwa zasadnicze działy, w niektórych językach mające osobne nazwy.
rdf:langString
Heráldica ou armaria é um sistema de identificação visual e simbolismo criado na Europa no século XII, baseado nos brasões de armas ou escudos. O termo também designa a arte de elaborar os brasões e a ciência que estuda suas regras, formas, tradições, simbolismos e significados históricos, políticos, culturais e sociais.
rdf:langString
Brasão de armas ou, simplesmente, brasão, na tradição europeia medieval, é um desenho especificamente criado — obedecendo às leis da heráldica — com a finalidade de identificar indivíduos, famílias, clãs, corporações, cidades, regiões e nações. O desenho de um brasão é normalmente colocado num suporte em forma de escudo que representa a arma de defesa homónima usada pelos guerreiros medievais. No entanto, o desenho pode ser representado sobre outros suportes, como bandeiras, vestuário, elementos arquitetónicos, mobiliário, e objetos pessoais. Era comum, sobretudo nos séculos XIV e XV, os brasões serem pintados ou cosidos sobre as cotas de malha, o vestuário de proteção usado pelos homens de armas. Por isso, os brasões também são, ocasionalmente, designados por cotas de armas.
rdf:langString
Heraldik är läran om den typ av märken som kallas vapen och deras historia, men framför allt regelverket för hur de utformas och används. Inom heraldiken finns också en särskild terminologi, vilken underlättar blasonering (beskrivning) samt jämförelse mellan likartade vapen.
rdf:langString
Гера́льдика (гербовéдение; от лат. heraldus — «глашáтай») — специальная историческая дисциплина, занимающаяся изучением гербов, а также традиций и практики их использования. Является частью эмблематики — группы взаимосвязанных дисциплин, изучающих эмблемы. Отличие гербов от других эмблем заключается в том, что строение, употребление и правовой статус гербов соответствуют особым, исторически сложившимся правилам. Геральдика точно определяет, что и как может быть нанесено на государственный герб, фамильный герб и так далее, объясняет значение тех или иных фигур. Корни геральдики уходят в Средневековье, когда и был разработан специальный геральдический язык.
rdf:langString
Герáльдика (від лат. heraldus, heraldica, ars — «опові́сник», «герольд») — гербознавство, спеціальна історична дисципліна, що вивчає герби, кольорові емблеми, які належать особам, родам чи спільнотам; досліджує історію виникнення та розвиток гербової традиції, закони складання гербів та їх використання. Тісно пов'язана з генеалогією, символографією, народним орнаментом, сфрагістикою, нумізматикою, емблематикою, уніформологією, фалеристикою, вексилологією тощо. Будова гербів регулюється особливими законами європейської геральдики, які вирізняють її від інших світових систем пов'язаних з емблемами чи символами, незалежно від часу їх появи й сфери використання. Досліджує — супутні документи стосовно причин і обставин виникнення гербів, їх засвоєння та функціонування, еволюцію соціальної ролі
rdf:langString
rdf:langString
Heraldry
rdf:langString
درعيات
rdf:langString
شعار النبالة
rdf:langString
Heràldica
rdf:langString
Escut d'armes
rdf:langString
Heraldika
rdf:langString
Erb
rdf:langString
Heraldik
rdf:langString
Wappen
rdf:langString
Εραλδική
rdf:langString
Εθνόσημο
rdf:langString
Heraldiko
rdf:langString
Blazono
rdf:langString
Blasón
rdf:langString
Heráldica
rdf:langString
Armarri
rdf:langString
Heraldika
rdf:langString
Armas
rdf:langString
Lambang kebesaran
rdf:langString
Heraldik
rdf:langString
Blason (héraldique)
rdf:langString
Héraldique
rdf:langString
Araldica
rdf:langString
Stemma
rdf:langString
紋章
rdf:langString
紋章学
rdf:langString
문장 (상징)
rdf:langString
문장학
rdf:langString
Heraldyka
rdf:langString
Wapen (heraldiek)
rdf:langString
Herb
rdf:langString
Heraldiek
rdf:langString
Heráldica
rdf:langString
Герб
rdf:langString
Brasão
rdf:langString
Геральдика
rdf:langString
Heraldiskt vapen
rdf:langString
Heraldik
rdf:langString
Герб
rdf:langString
Геральдика
rdf:langString
纹章学
rdf:langString
紋章
xsd:integer
13610
xsd:integer
1124918653
rdf:langString
February 2016
rdf:langString
This is the same as previously stated, so what is the difference with mon and monshō?
rdf:langString
Un escut d'armes, escut heràldic, armories o, simplement, escut, és una representació simbòlica de persones o entitats que es deriva de la pràctica medieval de pintar dissenys sobre l'escut i sobre les robes dels cavallers per permetre la identificació en la batalla i més tard en les justes i els tornejos. Han passat d'identificar llinatges o famílies determinades a ser utilitzats també com a símbol de municipis, regions, estats o determinades corporacions i organitzacions. L'escut és una superfície delimitada entre línies, anomenada camper, que pot tenir diverses formes (triangular, quadrilong, caironat, en losange, rodó, ovalat, etc.), dins el qual es representen els diversos elements o càrregues. Les diferents coloracions que pot tenir l'escut s'anomenen esmalts. Els escuts d'Europa, i dels països que en segueixen la tradició, estan dissenyats seguint les normes de l'heràldica. Els escuts tradicionals d'altres parts del món segueixen normes diferents; per exemple, els japonesos, anomenats kamon (sovint abreujat "mon"), són blasons familiars que acostumen a datar-se al voltant del segle vii i avui en dia encara es fan servir al Japó. Pel que fa a Catalunya, els escuts dels ens públics estan regulats per la llei 8/1987, del 15 d'abril del 1987, que ha estat modificada el 26 de juny del 2007 amb l'aprovació d'una nova llei (la 139/2007), on s'ampliava, es complementava i es corregien aspectes de l'anterior, tot i que la línia de fons que marca per als símbols dels ens locals és la mateixa del 1987. Ja a la Bíblia es fa referència als símbols que representen a cada tribu d'Israel.
rdf:langString
L'heràldica o ciència del blasó és la ciència i art auxiliar de la història que estudia l'ús sistemàtic d'emblemes hereditaris plasmats sobre un escut d'armes, la seva composició i el seu significat. És una de les branques del coneixement que han perdurat amb menys canvis fins a l'actualitat. L'heràldica aparegué arreu d'Europa gairebé simultàniament vers el segon quart del segle xii. La seva aparició en aquest període determinat de l'edat mitjana és congènita a la crisi dels estats centralitzats i l'ascens dels senyors feudals. El senyal heràldic nasqué per la necessitat d'un emblema personal privat que identifiqués cadascun dels senyors feudals al camp de batalla, i aquest emblema es plasmà sobre l'escut, una arma defensiva que des de temps immemorials es convertí en el suport més adequat per a rebre tota mena de decoracions; però és només en aquest període quan aquest emblema personal privat esdevingué, a més, hereditari; d'aquesta manera no podia ésser usurpat per ningú altre i es transmetia de pares a fills, esdevenint d'aquesta manera un emblema dinàstic o de llinatge. En aquest moment naixia l'heràldica. Posteriorment el seu ús s'estengué més enllà del seu àmbit estricte per abastar la identificació de tota mena de persones, corporacions, entitats polítiques i d'altres, i en l'actualitat es troba molt propera a la cultura de comunicació visual (marques, logotips, etc.). La característica que diferencia l'heràldica d'altres tipus de simbologies es pot resumir en tres pilars: l'assumpció d'un conjunt de normes rígides per a la composició de l'emblema, la plasmació de l'emblema en un escut d'armes i la transmissió hereditària de les armories com a element identificador del llinatge. L'heràldica no s'ha de confondre amb la vexil·lologia, que és l'estudi de l'emblemàtica de les banderes o senyeres. L'emblemàtica de les banderes o vexil·lologia és molt més antiga que l'heràldica, ja que l'ús d'emblemes sobre un tros de tela està documentat des de ben antic.
rdf:langString
Heraldika (z latinského heraldus – herold) je pomocná věda historická, která se zabývá studiem souhrnu pravidel a zvyklostí, podle nichž se znaky a erby tvoří, popisují, určují a kreslí. Právo vést erb, čili držet znak a dědit ho, měly právnické i fyzické osoby. Samostatnou pomocnou vědou historickou se heraldika stala v polovině 19. století. Zahrnuje v sobě i studium vzniku znaků, jejich vývoje a užívání. Nezkoumá jen šlechtické erby, ale i znaky států, měst, korporací. Spolupracuje zejména s vexilologií (nauka o vlajkách), sfragistikou (nauka o pečetích), kampanologií, genealogií a dějinami umění.
rdf:langString
Erb (z něm. der Erbe – dědic, případně das Erbe – dědictví) je barevné grafické znamení, které označuje konkrétní osobu, resp. rod, a to zejména znakem umístěným na štítě. Štít se znakem je jediná povinná součást erbu. Vlastností erbu je jeho dědičnost a stálost. Věda, která se zabývá studiem erbů, se nazývá heraldika. Heraldika také popisuje způsob vytváření, význam a užití znaků.
rdf:langString
الدرعيات (بالإنجليزية: Heraldry) هي المهنة والدراسة، أو فن الابتكار والمنح، والأسلحة المزركشة وحكم الرتب أو البروتوكولات التي يهتم بإعطائها ضباط الأسلحة.
rdf:langString
شعار النبالة (بالإنجليزية: Coat of arms) هو رمز يُستخدم لتمثيل الأفراد والجماعات والبلدان والمدن والأسر والكنائس والجامعات؛ وكان يستخدم في القدم على درع الفارس.
rdf:langString
Η εραλδική ή ασπιλογία αποτελεί έναν από τους σημαντικότερους βοηθητικούς κλάδους μελετών της ιστορίας, με αντικείμενο μελέτης τη μελέτη και την εξέλιξη των οικογενειακών σημάτων (δηλαδή και , εθνικών εμβλημάτων, διασίμων των ιπποτικών και εκκλησιαστικών ταγμάτων), από τα πανάρχαια χρόνια έως και τις μέρες μας. Η εραλδική περιλαμβάνει την οικοσημολογία, τη γενεαλογία, τη , καθώς και άλλες ιστορικές μελέτες των μεσαιωνικών χρόνων, ιπποτικών χρόνων και μετέπειτα που λαμβάνουν εξ αντικειμένου αντίστοιχες ονομασίες. Αν και η χρήση διάφορων θυρεών και οικοσήμων για την ανάδειξη ατόμων και ομάδων, χρονολογείται από την αρχαιότητα, τόσο η μορφή όσο και η χρήση τέτοιων σημάτων ποικίλλουν ευρέως και η έννοια των της εραλδικής δεν αναπτύχθηκε μέχρι τον Μεσαίωνα. Η χρήση της περικεφαλαίας κατά τη διάρκεια αυτής της περιόδου δυσχέρανε την αναγνώριση των στρατιωτών από τους στρατηγούς, γεγονός που καθιστούσε αναγκαία την ανάπτυξη της εραλδικής ως «συμβολικής γλώσσας. Η ομορφιά και η γοητεία των εραλδικών σχεδίων τους επέτρεψαν να επιβιώσουν στη σταδιακή εγκατάλειψη της πανοπλίας στο πεδίο της μάχης κατά τον 17ο αιώνα. Στη σύγχρονη εποχή, η εραλδική χρησιμοποιείται από άτομα, δημόσιους και ιδιωτικούς οργανισμούς, εταιρείες καθώς και πόλεις και περιοχές για να συμβολιστούν η κληρονομιά, τα επιτεύγματά και οι προσδοκίες τους.
rdf:langString
Heraldik ist die Lehre von den Wappen und ihrem Gebrauch. Die Gestaltung der Wappen, der Umgang mit diesen und gegebenenfalls die rechtlichen Regelungen unterscheiden sich nach Raum, Zeit, sozialem Milieu und teilweise nach einzelnen Institutionen. Dementsprechend spricht man z. B. von schottischer Heraldik im Unterschied zur englischen oder von kirchlicher Heraldik im Unterschied zur weltlichen. Historisch war die Heraldik eng verbunden mit den Institutionen, die die Vergabe von Wappen kontrollieren und damit verbundene Konflikte regeln, insbesondere den Heroldsämtern. Dabei kann man drei wichtige Teilbereiche unterscheiden:
* Blasonieren: Für die fachgerechte Beschreibung von Wappen, das Blasonieren, hat die Heraldik eine eigene Fachsprache entwickelt.
* Wappenkunst: Die Wappenkunst ist die Gestaltung von Wappen nach heraldischen Regeln.
* Wappenrecht: In vielen Gesellschaften waren oder sind auch rechtliche Vorschriften für die Nutzung von Wappen zu beachten. Seit dem späten 19. Jahrhundert teilt sich die Heraldik im deutschsprachigen Raum in zwei zunehmend getrennte Disziplinen:
* Die Heraldik als historische Disziplin beschäftigt sich mit historischen Wappen als Quellen der Geschichtswissenschaft, der Überlieferung von Wappendarstellungen und heraldischen Texten und ihren Deutungsmöglichkeiten. Als Teil der Historischen Hilfswissenschaft ist sie an einigen deutschen Universitäten vertreten.
* Die Heraldik als normative Disziplin trifft regelbasierte Entscheidungen darüber, wie Wappen zu gestalten und darzustellen sind und gibt Auskunft darüber, wer diese Wappen wie nutzen soll. Heraldik in diesem Sinne wird heute vor allem von heraldischen Vereinen und freiberuflichen Wappenkünstlern betrieben. Sie beschäftigt sich vor allem mit Familienwappen in der Gegenwart.
rdf:langString
Ein Wappen ist ein schildförmiges Zeichen, angelehnt an den Schild als Schutzwaffe des Mittelalters. Typische Merkmale sind wenige Farben, starke Kontraste und eine starke Stilisierung eventueller Figuren. Wappen können von Personen, Gruppen (z. B. Familien oder Vereinen) und Körperschaften (u. a. Staaten und Gemeinden) geführt werden. Wappen sind im Mittelalter in Nordwesteuropa entstanden und haben sich in ganz Europa, teilweise darüber hinaus, verbreitet. Den europäischen Wappen vergleichbar sind die Mon Japans.
rdf:langString
Το εθνόσημο είναι εθνικό σύμβολο που μπαίνει στα στρατιωτικά ενδύματα, στα ενδύματα των στολών των σωμάτων Ασφαλείας μίας χώρας, καθώς και στις σφραγίδες επισήμων εθνικών εγγράφων. Το εθνόσημο αποτελεί κατάλοιπο των αρχαίων χρόνων και της μεσαιωνικής εποχής, όταν οι πολεμιστές σχεδίαζαν διάφορα σύμβολα στις ασπίδες τους για να ξεχωρίζουν από τους αντιπάλους τους.
rdf:langString
Heraldiko aŭ scienco de blazono estas help-scienco de Historio. Ĝi studas la konsiston kaj la signifon de la blazonoj. Laŭ Francisko Azorín Heraldiko estas Blazonarto. Li indikas etimologion el antikva germana heriwalto (armilreĝo, heroldo).
rdf:langString
Blazono estas la tuto de la simbolaj signoj, kiuj distingas homon aŭ juran personon, ekzemple familion, ŝtaton, urbon, korporacion. Ofte uzata en la malpli vasta signifo blazon-ŝildo, tabulo kun la pentritaj signoj. En multaj landoj multaj disdividaĵoj - regionoj, provincoj, urboj, distriktoj, komunumoj - havas siajn blazonojn. Ĉi tio entute estas grandega aro da signoj, tamen la loĝantoj ofte ne scias la signojn aŭ eĉ ne konjektas pri ilia ekzisto. Laŭ Francisko Azorín blazono estas Insigno de ŝtato, regno, urbo, gildo aŭ nobela familio. Kaj li indikas etimologion el greka blasen (trumpeti, famigi). Krome li indikas rilatajn terminojn kiaj blazonarto, blazonŝildo, blazonornamo, blazonlibro kaj blazonscienco. Ekzemploj de blazonoj:
*
*
* Blazono Piĉilemo Blazonoj troveblas en arkivoj, dokumentoj ktp. Pri germanaj blazonoj ekzemple vidu artikolon pri Blazonaro de Scheibler.
rdf:langString
La heráldica proviene del nombre masculino heraldo, es decir, el que anunció y describió a los caballeros que entraban al torneo, el que anunció los hechos, el que llevó las declaraciones de guerra como funcionario público en la Edad Media. Además de ser un adjetivo, la heráldica es un sustantivo que denota la ciencia que nos ayuda a entender y a componer adecuadamente los escudos de armas, o el código de reglas que permite representar y describir correctamente los escudos de armas. Estrictamente definida, denota lo que pertenece al oficio y deber de un heraldo, cuya cabeza visible era el rey de armas; esa parte de su trabajo que trata de los escudos de armas se denomina propiamente armería, pero en el uso general heráldica ha llegado a significar lo mismo que armería. Se trata de una discliplina relacionada con el diseño, exhibición y estudio de escudos de armas, así como disciplinas relacionadas, el estudio de la ceremonia, rango y pedigrí La rama de la armería se refiere al diseño y transmisión del logro heráldico. Este incluye un escudo de armas, yelmo y cimera, junto con cualquier ornamento y elemento que lo acompañe, como soportes (o tenante), estandartes heráldicos, lemas o grito de guerra.
rdf:langString
Heraldika armarriak eta beren egitura zein bilakaera aztertzea helburu duen diziplina edo jakintza da. Izena herald hitzean du erroa. Historiarekin lotura estua izan du, izan ere "historiaren takigrafia"tzat hartu da. Erdi Aroan garatu zen Europa osoan, pertsonak identifikatzeko kode beregaina bihurtu arte. XII. mendean agertu zen aristokraziako gizonezkoen baitan, eta berehala hedatu zen mendebaldeko gizarte osoan: emakumeak, elizgizonak, burgesak, elkarteak, herriak eta lurraldeak. Oraindik ere bizirik dirauen praktika da, batez ere heraldika instituzionalean. Japoniar kulturan baliokidea kamon delakoak dira, VII. mende inguruan duten leinu-armarriak, gaur egun oraindik Japonian erabiliak.
rdf:langString
Heraldry is a discipline relating to the design, display and study of armorial bearings (known as armory), as well as related disciplines, such as vexillology, together with the study of ceremony, rank and pedigree. Armory, the best-known branch of heraldry, concerns the design and transmission of the heraldic achievement. The achievement, or armorial bearings usually includes a coat of arms on a shield, helmet and crest, together with any accompanying devices, such as supporters, badges, heraldic banners and mottoes. Although the use of various devices to signify individuals and groups goes back to antiquity, both the form and use of such devices varied widely, as the concept of regular, hereditary designs, constituting the distinguishing feature of heraldry, did not develop until the High Middle Ages. It is often claimed that the use of helmets with face guards during this period made it difficult to recognize one's commanders in the field when large armies gathered together for extended periods, necessitating the development of heraldry as a symbolic language, but there is little support for this view. The perceived beauty and pageantry of heraldic designs allowed them to survive the gradual abandonment of armour on the battlefield during the seventeenth century. Heraldry has been described poetically as "the handmaid of history", "the shorthand of history", and "the floral border in the garden of history". In modern times, individuals, public and private organizations, corporations, cities, towns, regions, and other entities use heraldry and its conventions to symbolize their heritage, achievements, and aspirations.
rdf:langString
Armarria leinu, hiri eta kidekoen ezaugarri den ezkutu-moduko irudia da, bereziki harrizkoa eta etxearen ate nagusiaren gainean agertzen dena. Zenbait testuingurutan, blasoi ere erabiltzen da. Armarriak deskribatu, grabatu, erakutsi eta diseinatzeko artea heraldika da. Ohi denez, armarriaren oinarria ezkutua da. Horrela, armarria ezkutu soil batek osa lezake, edo bestela inguruko apaindura heraldikoek ere bai (adibidez goiburuak, kasketak eta euskarriak). Armak, oro har, ezkutu baten gainean aurkezten dira, baina beste euskarri batzuetan irudika daitezke: heraldoaren (janzki bat), arkitektura elementu bat, etxeko objektu bat edo bandera edo zutoihal bat (kasu honetan, zeinu hauek aztertzen dituen zientzia bexilologia deitzen da). Kasu honetan, armarriaren forma euskarriaren bera da. Ezkutuak forma geometrikoa du eta zatitua egon daiteke, non armak irudikatuta dauden. Ezkutuak forma desberdinak har ditzake, garaiaren, eskualdearen edo irudikapenaren arabera. Europako eta honen tradizioari jarraitzen dioten herrialdeetako armarriak heraldikaren arauei jarraituz diseinatuta daude. Munduko beste toki batzuetako armarri tradizionalek, arau ezberdinak jarraitzen dituzte, adibidez, armarri japoniarrak, kamon delakoak, jatorria VII. mende inguruan duten leinu-armarriak dira eta, gaur egun, oraindik Japonian erabiltzen dira.
rdf:langString
L’héraldique vient du nom masculin « héraut », c'est-à-dire celui qui annonçait et décrivait les chevaliers entrant en lice (tournoi), celui qui annonçait les événements, qui portait les déclarations de guerre en tant qu'officier public au Moyen Âge. En plus d'être un adjectif, héraldique est un nom, un substantif féminin singulier désignant la science du blason. C'est donc l'étude des armoiries (ou « armes »). C'est aussi un champ d'expression artistique, un élément du droit médiéval et du droit d’Ancien Régime. Actuellement, elle constitue une science auxiliaire de l'histoire au même titre que la sigillographie, la vexillologie, la phaléristique, la diplomatique… L'héraldique s'est développée au Moyen Âge dans toute l'Europe comme un système cohérent d'identification non seulement des personnes, mais aussi en partie des lignées (le blason pouvant être transmis par héritage en traduisant le degré de parenté) et des collectivités humaines, ce qui en fait un système emblématique unique en un temps où la reconnaissance et l'identification passaient rarement par l'écrit. Apparue au XIIe siècle au sein de la chevalerie, elle s'est rapidement diffusée dans l'ensemble de la société occidentale : clercs, nobles, bourgeois, paysans, femmes, communautés… Ensuite, on s'en est également servi pour représenter des corporations de métiers, des villes et plus rarement des régions, des pays.
rdf:langString
En héraldique, le blason est une description identifiant son porteur, pouvant être représentée sur un écu, une armure, une bannière ou un tabar. On parle également d'armes, les armoiries désignant l'écu et ses ornements extérieurs. Le blason est un signe de reconnaissance de l'individu ou de sa famille, particulièrement utilisé par les chevaliers au Moyen Âge. Néanmoins ce symbole ne leur est pas réservé : en France, il n'est pas besoin d'être issu de la noblesse pour créer son blason. Les roturiers créent des blasons dès le début du XIIIe siècle, les bourgeois étant imités par les simples paysans dès le XIVe siècle. Les villes en créent également de même que certaines administrations et corporations. La règle est de ne pas usurper les armes d'autrui. Cette identification personnelle est devenue héréditaire dans les lignées mâles à partir de 1130 environ.
rdf:langString
Is éard is armas ann ná dearadh amhairc araltach ar sciath , forchóta, nó tabard (is baill éadaigh sheachtracha iad an dá cheann deiridh). Is é an t-armas ar sciath an ghné lárnach den samhaltán armais iomlán, comhdhéanta de sciath, tacaíochtaí, suaitheantas, agus mana . Go traidisiúnta, armas uathúil do dhuine aonair, teaghlach, stát, eagraíocht, scoil nó corparáid. Is ón gcur síos ar an mball éadaigh meánaoiseach iomlán ''forchóta'' a úsáidtear sa chomhrac nó san ullmhúchán don chomhrac, a thagann an téarma 'armas' féin ina gcuirtear síos ar an dearadh araltach. Is bailiúcháin de go leor arm iad rollaí arm, agus ó na céadta bliain ó shin, tá siad ina bhfoinse faisnéise don phobal a léiríonn agus a rianaíonn an bhallraíocht ballraíocht teaghlaigh uasal, agus dá bhrí sin a ghinealas thar thréimhse ama.
rdf:langString
Lambang kebesaran (bahasa Inggris: Coat of arms) adalah sebuah heraldik yang terpampang pada atau . Lambang kebesaran pada sebuah perisai merupakan unsur utama dari capaian heraldik paripurna yang secara keseluruhan terdiri atas perisai, penopang, jambul, dan semboyan. Lambang kebesaran negara juga disebut lambang negara, terutama di negara-negara Eropa yang berbentuk monarki maupun republik bekas kerajaan, kadipaten, atau kekaisaran.
rdf:langString
Heraldik atau Kebentaraan adalah suatu ilmu atau seni dalam menciptakan dan menghias lambang, beserta kajian tentang makna, asal-usul, sejarah, dan perkembangannya. "Heraldik" berasal dari herald, dari kata majemuk Jermanik harja-waldaz, yang berarti "panglima perang". Asal mula heraldik berawal dari keperluan untuk membedakan pihak-pihak yang berseteru dalam pertempuran saat wajah mereka ditutupi helm besi dan baja. Akhirnya sistem peraturan formal berkembang menjadi bentuk heraldik yang lebih kompleks. Meskipun praktik heraldik sudah hampir 900 tahun lamanya, hingga kini masih juga diterapkan. Banyak kota dan tempat di Eropa dan seluruh dunia yang memakai lambang. Praktik lambang personal, yang dilindungi pemerintah dan diakui badan hukum, terus berlanjut di berbagai belahan dunia.
rdf:langString
L'araldica è lo studio dei blasoni, cioè degli stemmi: essi sono detti anche armi o scudi, in greco ἀσπίς (aspís), donde il sinonimo aspilogia. In altre parole, è quel settore del sapere che ha lo scopo di individuare, riconoscere, descrivere e catalogare gli elementi grafici utilizzati, nel loro insieme, per identificare in modo certo una persona, una famiglia, un gruppo di persone o un'istituzione.
rdf:langString
紋章学(もんしょうがく、独: heraldik, 英: heraldry)とは、中世ヨーロッパ以来貴族社会において用いられてきた、氏族・団体・地方の紋章の意匠考案や紋章記述を行う慣習であり、また、この紋章を様々な共通点又は相違点から整理・分類することによって体系化し、そこからその意義や由来を研究する学問である。 「ヘラルドリー (Heraldry) 」という英単語には、日本では「紋章学」などの言葉が訳語にあてられることが多い。しかしheraldryの概念は本来学問にとどまるものではない。一般的には、紋章官 (officers of arms) の職務と責任にまつわるさまざまな事案をさすし、最も広く捉えるなら、コート・オブ・アームズ及びヘラルディック・バッジ (Heraldic badge) の意匠・図案を考案、表示、記述、記録する人の営みである。この概念は「歴史速記術 (the shorthand of history) 」とか「歴史の庭をふちどる花壇 (the floral border in the garden of history) 」など、さまざまに形容されてきた。 本項は「紋章学」を項目名とするものの、学問にとどまらず、ヘラルドリーのさまざまな側面を記述する。そのため、客観的な研究の主題としてのヘラルドリーを「学問としての紋章学」と呼び、人の営為としてのヘラルドリーを「慣習としての紋章学」と呼ぶ。
rdf:langString
방패방패잡이방패잡이표어투구 - 갈레로 관 - 소관훈장좌우명의 구성 요소 문장(紋章, 영어: coat of arms)은 국가나 가문, 단체, 개인 등을 상징하는 상징표이다. 방패휘장(防牌徽章, shield of arms)이라고도 한다.
rdf:langString
Heraldiek of wapenkunde is de gewoonte die in onder meer in de loop van de twaalfde eeuw in Europa is ontstaan om wapenuitrustingen van ridders te versieren met symbolische voorstellingen, emblemen waaruit later de wapens zijn ontstaan. Heraldische wapens onderscheiden zich van versierselen doordat ze permanent en erfelijk van karakter zijn. Heraldiek is ook de duiding van het geheel van conventies en regels die de samenstelling en het gebruik van de heraldische wapens regelt. Aansluitend daarop ontstond een regionaal gekleurd wapenrecht. Ten slotte is heraldiek in de meest algemene zin de wetenschap die zich bezighoudt met de studie naar het ontstaan, de ontwikkeling, het gebruik, het recht, de reglementering en de beschrijving van wapens van personen, families en instellingen. In deze betekenis is het een hulpwetenschap van de geschiedenis. Een kenner van heraldische wapens wordt een heraldicus genoemd. Het woord heraldiek is een afleiding van het Normandische heraud, dat zelf afkomstig is uit het Frankische heriwald en legeraanvoerder betekent.
rdf:langString
문장학(紋章學, heraldry)은 중세 유럽 이후로 이 이행하는, 귀족 사회에 쓰여온 관습으로, 문장이 어디서 비롯되었는지, 비슷한 점과 다른 점은 무엇인지, 빛깔이 무엇을 상징하는지 등을 연구하는 학문이다. 문장학의 영어 낱말 heraldry는 낱말 herald에서 온 것으로, 또 이 낱말은 "군 사령관"을 뜻하는 게르만 합성어 harja-waldaz에서 온 것이다. 문장학의 기원은 얼굴을 철모 따위로 가릴 때 전투에 참가하는 사람들을 구별할 필요가 있던 상황에서 비롯한다.
rdf:langString
In de heraldiek is een wapen of blazoen een meestal symbolische voorstelling op een (wapen)schild, eventueel uitgebreid met een of meer uit de zogeheten schilddekking, zoals een helm, een kroon, een of meer schildhouders, een motto en een wapentent, wapenmantel of dekkleed. Een wapen wordt gebruikt als herkenningsteken van personen, families en organisaties. De oorsprong ligt in de middeleeuwse feodaliteit. Met 'wapen' werd in het Middelnederlands de volledige uitrusting van een ridder aangeduid. In de 16e eeuw gingen de betekenissen van wapen als schild en wapen als gevechtswapen uiteenlopen. Het heraldische wapen vindt zijn oorsprong in het wapenschild. Traditioneel werd een wapen gedragen op het schild. Het lezen van een wapen noemt men blazoeneren. Het wapenrecht regelt het voeren of gebruiken van een wapen. Het wapen werd later uitgebreid met de helm met daarop een helmteken, en een wrong van het dekkleed. Het wapen voerde men publiek om de herkenbaarheid van de groep in een veldslag te waarborgen. Een kenner van wapens noemt men een heraldicus, niet te verwarren met heraut.
rdf:langString
紋章(もんしょう、英: Coat of Arms)とは、個人および家系を始めとして、公的機関、組合(ギルド)、軍隊の部隊などの組織および団体などを識別し、特定する意匠又は図案である。ここでは、主にヨーロッパを発祥とする紋章について述べる。
rdf:langString
Lo stemma (dal greco στέμμα, ovvero stémma, detto anche blasone) è l'insieme di scudo ed ornamenti esteriori di un'insegna simbolica gentilizia, nazionale o civica. Lo scudo è un elemento necessario dello stemma: si tratta di un elemento grafico che consente, in prima approssimazione, di richiamare alla mente, con immediatezza e precisione, varie organizzazioni o individui come una persona, una famiglia, un gruppo sociale, un territorio.
rdf:langString
Heraldyka – jedna z nauk pomocniczych historii, zajmuje się badaniem rozwoju i znaczenia oraz zasadami kształtowania się herbów. Wywodzi się od słowa herold – oznaczającego urzędnika dworskiego, wywołującego nazwiska rycerzy biorących udział w turniejach. W innych językach europejskich nazywana jest podobnie (ang. heraldry, fr. heraldique, niem. Heraldik). W heraldyce wyróżnia się okres tzw. heraldyki żywej, obejmujący czasy od powstania herbów w XII w. do końca XV w. Herby pełniły wtedy swą pierwotną funkcję identyfikacyjną na polu bitwy, a ewolucja ich wizerunków stanowiła odzwierciedlenie rzeczywistych zmian zachodzących w uzbrojeniu ochronnym rycerstwa. Heraldyka późniejsza ma dwa zasadnicze działy, w niektórych językach mające osobne nazwy.
* Sztuka heraldyki (niem. Wappenkunst) – będąca zasadniczo działem sztuki lub rzemiosła artystycznego, opartego na gruntownej znajomości wiedzy heraldycznej.
* Heraldyka – nauka (niem. Wappenkunde) – teoretyczna wiedza heraldyczna, obejmująca blazonowanie, przyporządkowywanie herbów ich właścicielom, badanie początków i ewolucji herbów. Początkowo heraldyka miała za zadanie głównie opisywanie i rozpoznawanie herbów. Historyczna jej strona oparta była w dużej mierze na legendach herbowych lub naiwnej interpretacji symboliki herbów. Heraldyka jako nauka wykształciła się właściwie w pocz. XIX w. Wtedy dzięki zwróceniu większej uwagi na materiały źródłowe i ich naukowej analizie otrzymano pełniejszy obraz początków herbów i ich rozwoju.
rdf:langString
Herb – heraldyczny projekt wizualny umieszczony na tarczy, również znak rozpoznawczo-bojowy, wywodzący się z symboliki heroicznej lub znaków własnościowych. Od XII w. ustalany według ścisłych reguł heraldycznych, pełniący funkcję wyróżnika pojedynczej osoby, stanu rycerskiego (później szlacheckiego w formie rodów arystokratycznych). Herby mogły posiadać także rodziny, organizacje kościelne, mieszczańskie bądź cech rzemieślniczy, korporacje, miasta, jednostki podziału terytorialnego lub państwa. Funkcjonowały również jako unikalny emblemat organizacji, szkół czy uniwersytetów. Jeśli poszukujesz informacji o polskich herbach rodowych, zobacz artykuł: herb szlachecki.
rdf:langString
Heráldica ou armaria é um sistema de identificação visual e simbolismo criado na Europa no século XII, baseado nos brasões de armas ou escudos. O termo também designa a arte de elaborar os brasões e a ciência que estuda suas regras, formas, tradições, simbolismos e significados históricos, políticos, culturais e sociais. As origens da heráldica são incertas, mas provavelmente derivou de sistemas de identificação visual cultivados desde a Antiguidade. Segundo a tradição os brasões surgiram para distinguir os participantes das batalhas e dos torneios, mas serviu também para registrar visualmente os serviços por eles prestados, que eram simbolizados nos seus escudos, mantendo essa função identificadora ao longo de toda a sua história. Embora a palavra escudo seja comumente utilizada para se referir ao brasão de armas no seu todo, na realidade o escudo é apenas um dos seus elementos, e muitas vezes ele é o único elemento existente ou conhecido. A composição tradicional de um brasão segue uma série de regras mais ou menos estritas, e sua descrição é feita através de uma linguagem própria, o brasonamento. O escudo pode ser acompanhado por outros elementos, como suportes, coronéis, listéis com motes (ou lemas). No escudo são gravadas figuras, objetos ou sinais, que configuram um conjunto identificador, às vezes num campo (fundo) indiviso, às vezes subdividido de variadas maneiras. Nos primeiros séculos de existência da heráldica a adoção de brasões ou escudos era livre, e de modo geral qualquer pessoa podia criar um para uso pessoal ou familiar. Entre os séculos XIII e XIV, com efeito, os brasões se multiplicaram prodigiosamente em todos os estratos sociais, além de identificarem corporações de ofícios, Estados, cidades, comunidades leigas e religiosas, irmandades, associações, partidos políticos e outras entidades formais ou informais, tornando-se uma linguagem visual onipresente e muito apreciada por todos. A partir do século XV as monarquias passaram a tentar regulamentar a criação e uso de brasões através de legislação especial, objetivando restringir sua posse à nobreza, aos patriciados, ao alto clero, às autarquias civis e instituições ilustres, mas, salvo em poucos países, essa legislação restritiva teve escasso efeito prático, continuando a serem usados pela plebe extensiva e ininterruptamente até a contemporaneidade. Mesmo assim, esse processo influenciou o desenvolvimento de uma falsa percepção da heráldica como uma prática exclusiva da aristocracia. Depois de um período de relativo descrédito no início do século XX, causado pela abolição de muitas das antigas monarquias, recuperou uma grande popularidade, difundindo-se por todo o mundo, e ao mesmo tempo conheceu uma significativa flexibilização em seus princípios, devido ao seu cultivo por uma multidão de leigos, um desenvolvimento que é criticado pelos tradicionalistas. Hoje a heráldica é estudada como uma ciência auxiliar da História e outros campos do saber, oferecendo informações valiosas para a reconstituição de usos e costumes sociais, das genealogias e cronologias, e para o conhecimento dos significados e práticas vinculados à iconografia, à simbologia e às artes visuais.
rdf:langString
Гера́льдика (гербовéдение; от лат. heraldus — «глашáтай») — специальная историческая дисциплина, занимающаяся изучением гербов, а также традиций и практики их использования. Является частью эмблематики — группы взаимосвязанных дисциплин, изучающих эмблемы. Отличие гербов от других эмблем заключается в том, что строение, употребление и правовой статус гербов соответствуют особым, исторически сложившимся правилам. Геральдика точно определяет, что и как может быть нанесено на государственный герб, фамильный герб и так далее, объясняет значение тех или иных фигур. Корни геральдики уходят в Средневековье, когда и был разработан специальный геральдический язык. Знаток геральдики — геральдист, геральдик, гербовед или арморист. 10 июня празднуется Международный день геральдики.
rdf:langString
Brasão de armas ou, simplesmente, brasão, na tradição europeia medieval, é um desenho especificamente criado — obedecendo às leis da heráldica — com a finalidade de identificar indivíduos, famílias, clãs, corporações, cidades, regiões e nações. O desenho de um brasão é normalmente colocado num suporte em forma de escudo que representa a arma de defesa homónima usada pelos guerreiros medievais. No entanto, o desenho pode ser representado sobre outros suportes, como bandeiras, vestuário, elementos arquitetónicos, mobiliário, e objetos pessoais. Era comum, sobretudo nos séculos XIV e XV, os brasões serem pintados ou cosidos sobre as cotas de malha, o vestuário de proteção usado pelos homens de armas. Por isso, os brasões também são, ocasionalmente, designados por cotas de armas. Em sentido restrito, o termo brasão refere-se apenas à descrição do desenho inserido no escudo de armas. No entanto, em sentido lato, pode designar-se por brasão a descrição do conjunto das armas, incluindo, além do escudo, os elementos exteriores (coronel, timbre, virol, paquifes, etc.). Por extensão, o termo brasão, passou a aplicar-se não só à descrição, mas, também ao próprio objecto descrito: o escudo ou o conjunto armorial completo. Não se sabe, com rigor, quando é que esta prática teve início. O campo de estudo dos brasões denomina-se heráldica. Os brasões não eram fornecidos ao acaso para as pessoas. Tiveram as suas origens em actos de coragem e bravura efetuados por grandes cavaleiros. Era uma maneira de os homenagear e às suas famílias. Com o passar do tempo, como era um ícone de status, passou a ser conferido a famílias nobres no intuito de identificar o grau social delas, assim sendo, somente os heróis ou a nobreza possuíam tal ícone e o poderiam transmitir a seus descendentes.
rdf:langString
Герб (от польск. herb, от нем. Erbe — «наследие») — визуальный (то есть, существующий прежде всего в виде изображения) опознавательный знак (подвид эмблем), составленный и употребляемый по правилам геральдики, служащий для отличия владельца (личности, семьи, рода; населённого пункта, города, территории, государства, межгосударственного объединения; общественной, профессиональной, социальной или иной корпорации) от других.
rdf:langString
Heraldik är läran om den typ av märken som kallas vapen och deras historia, men framför allt regelverket för hur de utformas och används. Inom heraldiken finns också en särskild terminologi, vilken underlättar blasonering (beskrivning) samt jämförelse mellan likartade vapen. Den som fackmässigt – vetenskapligt eller konstnärligt – ägnar sig åt heraldik kallas heraldiker. Under medeltiden växte häroldsämbetet fram, vars innehavare hade såväl ceremoniella och heraldiska funktioner, som uppgiften som sändebud. Titeln kunde även användas för den främste av härolderna (och i Storbritannien gäller ännu titeln King of Arms). Ingen känd vapenkung kan knytas till det svenska hovet och när Sverige under 1600-talet utvecklade en statlig heraldisk myndighet kom titeln riksheraldiker att användas. Vapenkungar är däremot kända i Danmark från mitten av 1400-talet och hade under Kalmarunionens tid även överinseende över Sverige. 1953 upphörde riksheraldikerämbetet och funktionen ersattes av en tjänsteman vid Riksarkivet med titeln statsheraldiker. Denne har idag till sin hjälp en biträdande statsheraldiker samt en heraldisk konstnär och lyder under . Vid kungl. hovstaterna finns en särskild vapenmålare vid Kungl. Maj:ts orden som har ett visst ansvar för heraldiken inom ordensväsendet.
rdf:langString
Heraldiska vapen är ett igenkänningstecken i form av en vapensköld, ofta tillsammans med en hjälm och hjälmprydnad, och utformat enligt heraldikens regler. I Sverige får heraldiska vapen föras av alla: adliga eller icke-adliga släkter, statliga myndigheter, företag, föreningar och andra sammanslutningar, samt privatpersoner.
rdf:langString
Герáльдика (від лат. heraldus, heraldica, ars — «опові́сник», «герольд») — гербознавство, спеціальна історична дисципліна, що вивчає герби, кольорові емблеми, які належать особам, родам чи спільнотам; досліджує історію виникнення та розвиток гербової традиції, закони складання гербів та їх використання. Тісно пов'язана з генеалогією, символографією, народним орнаментом, сфрагістикою, нумізматикою, емблематикою, уніформологією, фалеристикою, вексилологією тощо. Будова гербів регулюється особливими законами європейської геральдики, які вирізняють її від інших світових систем пов'язаних з емблемами чи символами, незалежно від часу їх появи й сфери використання. Досліджує — супутні документи стосовно причин і обставин виникнення гербів, їх засвоєння та функціонування, еволюцію соціальної ролі та правовий статус гербів. Геральдика є також, водночас, різновидом соціального кодування і системою знаків. Ця система базується на гербових зображеннях і тинктурах, які розміщуються на геральдичних щитах відповідно до певних принципів та правил. Сума цих принципів та правил разом із сумою усіх наявних гербових зображень та тинктур складають так звану геральдичну граматику опису гербів — блазон. Геральдику інколи визначають як гербознавство або мистецтво зображення та опису гербів. Її відносять до спеціальних історичних дисциплін, розглядаючи як складову історичної науки.
rdf:langString
纹章学(法文:héraldique;德文:heraldik;英文:heraldry)是西方一門研究紋章的設計與應用的學問。紋章學一詞源自「傳令官」(古法語:heraut, hiraut),據說在中世紀的馬上比武大會上,騎士全身披掛,全靠盾牌上的紋章才搞得清誰是誰,大會上的傳令官就憑紋章而向觀眾報告騎士的比武情況(有點像今日的体育解说员),漸漸「傳令官」成了「紋章專家」的代名詞,紋章學一詞也就由此衍生。紋章的構圖、用色都有嚴格的規定,其研究除了作為文化史的一部分,還有助於歷史考證,例如用於斷定宗譜及鑑定藝術品、文物的年分。
rdf:langString
Герб (пол. herb від нім. Erbe — спадщина) — емблема, усталений відповідно до законів геральдики відмітний символічний знак (зображення), що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особі тощо. Герб зображають на прапорах, хоругвах, монетах, печатках, документах тощо. Вивченням гербів і їх історії займається геральдика. Упорядкованою збіркою гербів є Гербовник. Усний або письмовий опис герба називають блазоном.
rdf:langString
紋章(英語:coat of arms)又稱盾形紋章、袍徽,是一種特有的紋章設計,通常出现在、外套或战袍上。中世纪骑士用它来辨认其身份。盾徽是由一个盾牌、支撑物、饰章及铭言组成。至今,它仍用來作為識別個人、軍隊、教會、和的世襲或繼承性標記,而紋章學則是研究其使用、展示和規則的學術領域。 有时盾徽也被指称整个纹章,但在纹章学的严格意义上来讲,这种看法是错误的。 12世纪封建领主和骑士在战场上开始广泛使用盾徽。从13世纪开始,盾徽進一步成为欧洲上层社会家族代代相傳的一种旗帜或标志,尤其是有权使用盾徽的人,在法律或社会习惯上,开始逐渐演变为国家权力。在德语区,贵族和平民都会使用盾徽,而在欧洲其他地区,仅有贵族才能使用盾徽。之后教堂的神职人员也开始使用盾徽,接着是小镇用于镇民识别,以及像是大学及商贸公司这类皇家特许的机构。 現今仍有大量的机构及个人仍旧使用盾徽;很多欧洲城市和大学都有关于如何使用盾徽的指引,并且将其作为商标保护。很多社团也帮助设计并注册个人盾徽。在某些国家,比如英格兰和苏格兰,數個世紀以來仍旧保持与当时所授予的盾徽相同的纹章格局并持续管理至今。旗帜是由盾徽发展而来的,旗帜学和纹章学的艺术是非常相近的。盾徽是商业公司现代标志的主要资源。
xsd:nonNegativeInteger
85203