Hemagglutination assay
http://dbpedia.org/resource/Hemagglutination_assay
مقايسة التراص الدموي (أو تقييم التراص الدموي؛ المعروف اختصارًا باسم HA) هي وسيلة لقياس الفيروسات أو البكتيريا كمًا بواسطة التراص الدموي. وهي وسيلة سهلة وبسيطة وسريعة ويمكن تطبيقها على أعداد كبيرة من العينات. ومقايسة التراص الدموي للفيروس، على العكس من أشكال أخرى من القياس الكمي للفيروس مثل مقايسة اللويحات أو 50% للجرعة المعدية من استنبات الأنسجة ، لا تعطي أي قياس للعدوى الفيروسية نظرًا لأنه لا يُطلب تكاثر فيروسي في هذه المقايسة. ونفس الشيء قد لا يكون صحيحًا عند استخدام مقايسة التراص الدموي بالنسبة للبكتيريا.
rdf:langString
Il test di inibizione dell'emoagglutinazione (in inglese hemagglutination assay) è una prova sierologica utilizzata in campo medico per identificare alcuni virus in grado di provocare il fenomeno dell'agglutinazione del sangue. Questi virus hanno sulla superficie le cosiddette emoagglutinine, recettori in grado di legarsi alla superficie dei globuli rossi (i quali sono cellule sensibili ma non permissive). La prova si basa sull'uso di anticorpi in grado di legarsi alle emoagglutinine del virus e impedire al virus di legarsi ai globuli rossi.
rdf:langString
Der Hämagglutinations-Hemm-Test (HHT, HAHT, auch Hirst-Test) beruht darauf, dass die blutverklumpende (hämagglutinierende) Wirkung mancher Viren durch Antikörper, die an die hämagglutinierenden Virusbestandteile binden, gehemmt wird. Antigene mit hämagglutinierenden Eigenschaften kommen zum Beispiel vor beim Influenza- (durch das Hämagglutinin) und beim Rötelnvirus. Kann das Serum eines Patienten die Hämagglutination durch ein Virus verhindern, ist das ein Hinweis darauf, dass der Patient bei einer Infektion mit einem derartigen Virus spezifische Antikörper gebildet hat.
rdf:langString
The hemagglutination assay or haemagglutination assay (HA) and the hemagglutination inhibition assay (HI or HAI) were developed in 1941–42 by American virologist George Hirst as methods for quantifying the relative concentration of viruses, bacteria, or antibodies.
rdf:langString
El ensayo de hemaglutinación (HA por sus siglas en inglés) y el ensayo de inhibición de la hemaglutinación (HI o HAI por sus siglas en inglés) fueron desarrollados de 1941 a 1942 por el virólogo estadounidense George Hirst como métodos para cuantificar la concentración relativa de virus, bacterias o anticuerpos. El HA y el HI aplican el proceso de la hemaglutinación, en el que los receptores de ácido siálico de la superficie de los glóbulos rojos (RBC por sus siglas en inglés, o eritrocitos) se unen a la glicoproteína de hemaglutinina que se encuentra en la superficie del virus de la gripe (y de otros virus varios) y crean una red, o una estructura en celosía, de partículas interconectadas de eritrocitos y de virus.
rdf:langString
赤血球凝集試験（せっけっきゅうぎょうしゅうしけん、英: hemagglutination assay, or haemagglutination assay、HA）または血球凝集試験（けっきゅうぎょうしゅうしけん）は、ウイルス、細菌、または抗体の相対的な濃度を定量化する方法である。これは（赤）血球凝集阻害アッセイ（英: hemagglutination inhibition assay、HIまたはHAI）とも呼ばれ、アメリカのウイルス学者によって1941年から42年にかけて開発された。
rdf:langString
Реакція гемаглютинації (РГА, англ. hemagglutination assay) — один із серологічних тестів, заснований на аглютинації еритроцитів крові. Іншими такими тестами є реакція пасивної гемаглютинації (РПГА), реакція гальмування гемаглютинації (РГГА). Ці методи були створені для кількісного визначення відносної концентрації вірусів, бактерій або антитіл. Реакція вважається позитивною, якщо створюється осад еритроцитів, що вистилає дно пробірки нагадуючи «парасольку», реакція вважається негативною, якщо осад еритроцитів виглядає як «ґудзичок».
rdf:langString
rdf:langString
مقايسة التراص الدموي
rdf:langString
Hämagglutinationshemmtest
rdf:langString
Ensayo de hemaglutinación
rdf:langString
Hemagglutination assay
rdf:langString
Test di inibizione dell'emoagglutinazione
rdf:langString
赤血球凝集試験
rdf:langString
Реакція гемаглютинації
xsd:integer
1284618
xsd:integer
1049256253
rdf:langString
مقايسة التراص الدموي (أو تقييم التراص الدموي؛ المعروف اختصارًا باسم HA) هي وسيلة لقياس الفيروسات أو البكتيريا كمًا بواسطة التراص الدموي. وهي وسيلة سهلة وبسيطة وسريعة ويمكن تطبيقها على أعداد كبيرة من العينات. ومقايسة التراص الدموي للفيروس، على العكس من أشكال أخرى من القياس الكمي للفيروس مثل مقايسة اللويحات أو 50% للجرعة المعدية من استنبات الأنسجة ، لا تعطي أي قياس للعدوى الفيروسية نظرًا لأنه لا يُطلب تكاثر فيروسي في هذه المقايسة. ونفس الشيء قد لا يكون صحيحًا عند استخدام مقايسة التراص الدموي بالنسبة للبكتيريا.
rdf:langString
Der Hämagglutinations-Hemm-Test (HHT, HAHT, auch Hirst-Test) beruht darauf, dass die blutverklumpende (hämagglutinierende) Wirkung mancher Viren durch Antikörper, die an die hämagglutinierenden Virusbestandteile binden, gehemmt wird. Antigene mit hämagglutinierenden Eigenschaften kommen zum Beispiel vor beim Influenza- (durch das Hämagglutinin) und beim Rötelnvirus. Kann das Serum eines Patienten die Hämagglutination durch ein Virus verhindern, ist das ein Hinweis darauf, dass der Patient bei einer Infektion mit einem derartigen Virus spezifische Antikörper gebildet hat. Der HHT-Titer (auch HAHT-Titer) ist der Kehrwert der höchsten Serumverdünnung, bei der die Hämagglutination noch verhindert wird. Dieser Artikel behandelt ein Gesundheitsthema. Er dient nicht der Selbstdiagnose und ersetzt nicht eine Diagnose durch einen Arzt. Bitte hierzu den Hinweis zu Gesundheitsthemen beachten!
rdf:langString
The hemagglutination assay or haemagglutination assay (HA) and the hemagglutination inhibition assay (HI or HAI) were developed in 1941–42 by American virologist George Hirst as methods for quantifying the relative concentration of viruses, bacteria, or antibodies. HA and HI apply the process of hemagglutination, in which sialic acid receptors on the surface of red blood cells (RBCs) bind to the hemagglutinin glycoprotein found on the surface of influenza virus (and several other viruses) and create a network, or lattice structure, of interconnected RBCs and virus particles. The agglutinated lattice maintains the RBCs in a suspended distribution, typically viewed as a diffuse reddish solution. The formation of the lattice depends on the concentrations of the virus and RBCs, and when the relative virus concentration is too low, the RBCs are not constrained by the lattice and settle to the bottom of the well. Hemagglutination is observed in the presence of staphylococci, vibrios, and other bacterial species, similar to the mechanism viruses use to cause agglutination of erythrocytes. The RBCs used in HA and HI assays are typically from chickens, turkeys, horses, guinea pigs, or humans depending on the selectivity of the targeted virus or bacterium and the associated surface receptors on the RBC.
rdf:langString
El ensayo de hemaglutinación (HA por sus siglas en inglés) y el ensayo de inhibición de la hemaglutinación (HI o HAI por sus siglas en inglés) fueron desarrollados de 1941 a 1942 por el virólogo estadounidense George Hirst como métodos para cuantificar la concentración relativa de virus, bacterias o anticuerpos. El HA y el HI aplican el proceso de la hemaglutinación, en el que los receptores de ácido siálico de la superficie de los glóbulos rojos (RBC por sus siglas en inglés, o eritrocitos) se unen a la glicoproteína de hemaglutinina que se encuentra en la superficie del virus de la gripe (y de otros virus varios) y crean una red, o una estructura en celosía, de partículas interconectadas de eritrocitos y de virus. Este entramado aglutinado mantiene los eritrocitos en una distribución en suspensión, generalmente vista como una solución rojiza difusa.La formación del entramado depende de las concentraciones de virus y de eritrocitos, y cuando la concentración relativa de virus es demasiado baja, los eritrocitos no están constreñidos por el entramado y se asientan en el fondo del pocillo. La hemaglutinación se observa en presencia de estafilococos, vibrios y otras especies bacterianas de manera similar al mecanismo que utilizan los virus para causar la aglutinación de los eritrocitos. Los eritrocitos utilizados en los ensayos de HA y HI provienen generalmente de pollos, pavos, caballos, cobayas o humanos, dependiendo de los criterios de selección del virus o la bacteria objetivo, y de los receptores de superficie asociados en los eritrocitos.
rdf:langString
赤血球凝集試験（せっけっきゅうぎょうしゅうしけん、英: hemagglutination assay, or haemagglutination assay、HA）または血球凝集試験（けっきゅうぎょうしゅうしけん）は、ウイルス、細菌、または抗体の相対的な濃度を定量化する方法である。これは（赤）血球凝集阻害アッセイ（英: hemagglutination inhibition assay、HIまたはHAI）とも呼ばれ、アメリカのウイルス学者によって1941年から42年にかけて開発された。 HAおよびHIは、赤血球の表面にあるシアル酸受容体が、インフルエンザウイルス（および他のいくつかのウイルス）の表面にあるヘマグルチニン糖タンパク質と結合し、赤血球とウイルス粒子が相互連結したネットワークまたは格子構造を形成する、赤血球凝集反応の過程を応用したものである。凝集した格子は、赤血球を浮遊状態に保ち、典型的には赤みを帯びた散乱溶液のように見える。格子の形成はウイルスと赤血球の濃度に依存し、相対的なウイルス濃度が低すぎると赤血球は格子に拘束されず、ウェルの底に沈降する。赤血球凝集反応は、ブドウ球菌やビブリオ菌および他の細菌種が存在下でも、ウイルスが赤血球の凝集を引き起こす機構と同様に観察される。HAおよびHI測定に使用される赤血球は通常、ニワトリ、七面鳥、馬、モルモット、またはヒトから採取され、対象となるウイルスや細菌の選択性と赤血球上の関連する表面受容体に応じて選ばれる。
rdf:langString
Il test di inibizione dell'emoagglutinazione (in inglese hemagglutination assay) è una prova sierologica utilizzata in campo medico per identificare alcuni virus in grado di provocare il fenomeno dell'agglutinazione del sangue. Questi virus hanno sulla superficie le cosiddette emoagglutinine, recettori in grado di legarsi alla superficie dei globuli rossi (i quali sono cellule sensibili ma non permissive). La prova si basa sull'uso di anticorpi in grado di legarsi alle emoagglutinine del virus e impedire al virus di legarsi ai globuli rossi.
rdf:langString
Реакція гемаглютинації (РГА, англ. hemagglutination assay) — один із серологічних тестів, заснований на аглютинації еритроцитів крові. Іншими такими тестами є реакція пасивної гемаглютинації (РПГА), реакція гальмування гемаглютинації (РГГА). Ці методи були створені для кількісного визначення відносної концентрації вірусів, бактерій або антитіл. Реакція заснована на здатності еритроцитів (морської свинки, курки, собаки, людини з О-групою крові) адсорбувати на своїй поверхні антиген і внаслідок цього аглютинувати. У реакції використовується процес, в якому рецептори сіалової кислоти на поверхні еритроцитів зв'язуються з глікопротеїном гемаглютиніну, знайденим на поверхні вірусу грипу і кількох інших. Рецептори створюють мережу або структуру решітки взаємопов'язаних еритроцитів і вірусних клітин. Аглютинована решітка підтримує еритроцити у зваженому розподілі, що зазвичай розглядається як дифузно червоний розчин. Формування решітки залежить від концентрації вірусу та еритроцитів, і коли відносна концентрація вірусу занадто низька, еритроцити не обмежені решіткою і осідають на дно лунки. Гемаглютинація спостерігається в присутності стафілококів, вібріонів та інших видів бактерій, подібно до механізму, який віруси використовують для спричинення аглютинації еритроцитів. Еритроцити, що використовуються в реакції, зазвичай отримані від курей, індиків, коней, морських свинок або людей залежно від того вірусу чи бактерії, які розшукуються, та пов'язаних із ними поверхневих рецепторів на еритроцитах. Реакція вважається позитивною, якщо створюється осад еритроцитів, що вистилає дно пробірки нагадуючи «парасольку», реакція вважається негативною, якщо осад еритроцитів виглядає як «ґудзичок». Еритроцити, що використовуються в реакції, зазвичай отримують від курей, індиків, коней, морських свинок або людей залежно від селективності цільового вірусу чи бактерії та пов'язаних з ними поверхневих рецепторів на еритроцитах. Реакція загалом не відноситься до чітких імуно-серологічних реакцій, хоча комплементарність вірусів та еритроцитів, які беруть у ній участь, багато у чому нагадує специфічність імунологічних реакцій. Вона має широке застосування у вірусології як швидкий, технічно невибагливий, економічний і досить надійний метод виявлення та титрування вірусів. У медичній практиці застосовується для діагностики грипу, верифікація наявності вірусу здійснюється в амніотичній, алантоїсній або культуральній рідинах. Виявилено, що гемаглютинуючі властивості мають багато інших вірусів: вісповакцини, енцефаломієліту пацюків, ящура, епідемічного паротиту, поліоми та інших аглютинують еритроцити.
xsd:nonNegativeInteger
12229
