Heinrich Barkhausen
http://dbpedia.org/resource/Heinrich_Barkhausen an entity of type: Thing
Heinrich Georg Barkhausen (2. prosince 1881, Brémy – 20. února 1956, Drážďany) byl německý fyzik. Pracoval v oboru elektronové fyziky a elektrotechniky, stanovil základní zákony pro elektronky (tzv. ), elektrické kmitání (např. ), elektroakustiku a feromagnetismus (např. objev ).
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (* 2. Dezember 1881 in Bremen; † 20. Februar 1956 in Dresden) war ein deutscher Physiker. Nach ihm sind in der Physik und Technik unter anderem der magnetische Barkhausen-Effekt, die Barkhausenschaltung, die Barkhausen-Kurz-Schwingung, die Barkhausensche Röhrenformel und das Stabilitätskriterium von Barkhausen benannt.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen, né le 2 décembre 1881 à Brême et mort le 20 février 1956 à Dresde, est un physicien, électrotechnicien, et psycho-acousticien allemand.
rdf:langString
ハインリッヒ・バルクハウゼン（Heinrich Georg Barkhausen, 1881年12月2日 - 1956年2月20日）はドイツの物理学者。電気工学の分野の工学者で、強磁性体のバルクハウゼン効果、発振のバルクハウゼン条件などに名前が残っている。 ブレーメンに生まれた。1907年にゲッティンゲン大学で学位をとるまでミュンヘン大学、ベルリン大学で学んだ。1911年ドレスデン工科大学の電気工学の教授となった。 1919年に外部磁化による強磁性体の磁化が断続的に増えるバルクハウゼン効果を発見した。電気回路で正のフィードバックをかけると、システムが発振する条件（バルクハウゼン条件）を示した。1933年モーリス・N・リーブマン記念賞受賞。
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Brema, 2 dicembre 1881 – Dresda, 20 febbraio 1956) è stato un fisico tedesco.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Bremen, 2 december 1881 – Dresden, 20 februari 1956) was een Duits fysicus.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Bremen, 2 de dezembro de 1881 — Dresden, 20 de fevereiro de 1956) foi um físico alemão. Nascido em uma família aristocrática em Bremen, mostrou interesse em ciências naturais a partir de uma idade precoce. Formado em física, obteve seu doutorado pela Universidade de Göttingen em 1907. Em 1919, o então professor Barkhausen começou a trabalhar com materiais ferromagnéticos que contêm regiões de átomos orientados. Induzindo alterações nesta orientação magnética, descobriu que ocorriam mudanças em todo o domínio, e não apenas em átomos individuais. Posteriormente, este fenômeno foi denominado "efeito Barkhausen".
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (ur. 2 grudnia 1881 w Bremie, zm. 20 lutego 1956 w Dreźnie) – niemiecki fizyk i elektrotechnik. Autor prac głównie z zakresu magnetyzmu oraz radiotechniki. Jako pierwszy opisał zjawisko Barkhausena. Był profesorem Uniwersytetu Technicznego w Dreźnie. Od jego nazwiska utworzono nazwę bark.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen, född 2 december 1881, död 20 februari 1956, var en tysk fysiker. Barkhausen blev professor vid tekniska högskolan i Dresden 1911. Han var en av de främsta pionjärerna i fråga om teorin för elektronrören. Redan innan elektronrören uppfunnits, studerade Barkhausen uppkomsten av elektriska svängningar. Senare behandlade han ingående teorin för elektronrören som generator för elektriska svängningar. Tillsammans med upptäckte han 1920 en metod att åstadkomma högfrekventa svängningar, så kallade . Bland Barkhausens skrifter märks Das Problem der Schwingungserzeugung (1907) och Elektronenröhren (3 band, 1923-29).
rdf:langString
Ге́нріх-Ґе́орґ Баркга́узен (нім. Heinrich Georg Barkhausen; 2 грудня 1881—20 лютого 1956) — німецький учений в галузі електроніки й електротехніки. Член Німецької і Саксонської АН, професор Вищої технічної школи в Дрездені. У 1917—1918 роках Баркгаузен, незалежно від Г. Меллера, створив теорію лампового генератора. 1919-го відкрив явище виникнення шумів у феромагнетику при плавній зміні зовнішнього магнітного поля, яке зветься ефектом Баркгаузена; разом з К. Курцем створив генератор електромагнітних хвиль дециметрового діапазону. Медаль Г. Герца (1928), національна премія НДР (1949).
rdf:langString
海因里希·乔治·巴克豪森 (德語：Heinrich Georg Barkhausen,1881年12月2日－1956年2月20日），德国物理学家，生于不来梅。
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Bremen, 2 de desembre de 1881 - Dresden, 20 de febrer de 1956) va ser un físic alemany. Va descobrir l'efecte Barkhausen. Va entrar a les universitats de Munic i Berlín. el 1907 va aconseguir el doctorat en Göttingen, i després de treballar en els laboratoris Siemens & Halske de Berlín, el 1911 va exercir de professor d'enginyeria elèctrica a la , sent el primer en tot el món en donar aquesta branca de l'enginyeria. Va ser allà on va formular les equacions bàsiques que regeixen els coeficients de l', les quals encara són utilitzades.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (2 December 1881 – 20 February 1956), born in Bremen, was a German physicist. Growing up in a patrician Bremen family, he showed interest in natural sciences from an early age. He studied at the Technical University of Munich (1901), TU Berlin (1902) and University of Munich (1903) and Berlin before obtaining a doctorate at the University of Göttingen in 1907. He became professor of electrical engineering at the Technische Hochschule Dresden in 1911 at the age of 29, thus obtaining the world's first chair in this discipline.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Bremen, 2 de diciembre de 1881 - Dresde, 20 de febrero de 1956) fue un físico alemán. Descubrió el efecto Barkhausen. Entró en las universidades de Múnich y Berlín. En 1907 consiguió el doctorado en Gotinga, y después de trabajar en los laboratorios Siemens & Halske de Berlín, en 1911 ejerció de profesor de ingeniería eléctrica en la Universidad Técnica de Dresde, siendo el primero en el todo el mundo en dar dicha rama de la ingeniería. Fue allí donde formuló las ecuaciones básicas que rigen los coeficientes del , las cuales todavía son utilizadas.
rdf:langString
Ге́нрих Гео́рг Баркга́узен (нем. Heinrich Georg Barkhausen; 2 декабря 1881, Бремен — 20 февраля 1956, Дрезден) — немецкий учёный в области электронной физики и электротехники. Член Саксонской и Германской (с 1949) АН. С 1911 года профессор Высшей технической школы в Дрездене. В 1917 — 1918 годах Баркгаузен, независимо от других исследователей, создал теорию лампового генератора. В 1919 году открыл явление скачкообразности в ферромагнетизме, которое получило название эффект Баркгаузена; В 1928 году награждён медалью Генриха Герца, в 1949 году получил национальную премию ГДР.
rdf:langString
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
ハインリッヒ・バルクハウゼン
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Баркгаузен, Генрих
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
海因里希·巴克豪森
rdf:langString
Генріх-Георг Баркгаузен
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
rdf:langString
Heinrich Barkhausen
xsd:date
1881-12-02
xsd:integer
1098819
xsd:integer
1068645398
xsd:date
1881-12-02
xsd:gMonthDay
--02-20
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Bremen, 2 de desembre de 1881 - Dresden, 20 de febrer de 1956) va ser un físic alemany. Va descobrir l'efecte Barkhausen. Va entrar a les universitats de Munic i Berlín. el 1907 va aconseguir el doctorat en Göttingen, i després de treballar en els laboratoris Siemens & Halske de Berlín, el 1911 va exercir de professor d'enginyeria elèctrica a la , sent el primer en tot el món en donar aquesta branca de l'enginyeria. Va ser allà on va formular les equacions bàsiques que regeixen els coeficients de l', les quals encara són utilitzades. el 1919 va descobrir l'efecte que porta el seu nom, l'Efecte Barkhausen, que consisteix en un augment brusc del valor de l'camp magnètic que té lloc en el procés de magnetització de qualsevol material ferromagnètic, i que fins i tot pot ser escoltat mitjançant un altaveu. el 1920, juntament amb , va estudiar els sistemes de generació de pertorbacions elèctriques ultracurts, establint el denominat mètode Barkhausen-Kurz i impulsant els desenvolupaments posteriors de la tecnologia de microones. També va experimentar amb les transmissions d'ones de ràdio. Al final de la Segona Guerra Mundial tornar a Dresden, col·laborant en la reconstrucció del "Institute of High-Frequency Electron-Tube Technology", que havia estat destruït pels bombardejos, i romanent allí fins a la seva mort.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (2. prosince 1881, Brémy – 20. února 1956, Drážďany) byl německý fyzik. Pracoval v oboru elektronové fyziky a elektrotechniky, stanovil základní zákony pro elektronky (tzv. ), elektrické kmitání (např. ), elektroakustiku a feromagnetismus (např. objev ).
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (* 2. Dezember 1881 in Bremen; † 20. Februar 1956 in Dresden) war ein deutscher Physiker. Nach ihm sind in der Physik und Technik unter anderem der magnetische Barkhausen-Effekt, die Barkhausenschaltung, die Barkhausen-Kurz-Schwingung, die Barkhausensche Röhrenformel und das Stabilitätskriterium von Barkhausen benannt.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Bremen, 2 de diciembre de 1881 - Dresde, 20 de febrero de 1956) fue un físico alemán. Descubrió el efecto Barkhausen. Entró en las universidades de Múnich y Berlín. En 1907 consiguió el doctorado en Gotinga, y después de trabajar en los laboratorios Siemens & Halske de Berlín, en 1911 ejerció de profesor de ingeniería eléctrica en la Universidad Técnica de Dresde, siendo el primero en el todo el mundo en dar dicha rama de la ingeniería. Fue allí donde formuló las ecuaciones básicas que rigen los coeficientes del , las cuales todavía son utilizadas. En 1919 descubrió el efecto que lleva su nombre, el Efecto Barkhausen, que consiste en un aumento brusco del valor del campo magnético que tiene lugar en el proceso de magnetización de cualquier material ferromagnético, y que incluso puede ser escuchado mediante un altavoz. En 1920, junto con , estudió los sistemas de generación de perturbaciones eléctricas ultracortas, estableciendo el denominado método Barkhausen-Kurz e impulsando los desarrollos posteriores de la tecnología de microondas. También experimentó con las transmisiones de ondas de radio. Al término de la Segunda Guerra Mundial regresó a Dresde, colaborando en la reconstrucción del "Institute of High-Frequency Electron-Tube Technology", que había sido destruido por los bombardeos, y permaneciendo allí hasta su muerte.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (2 December 1881 – 20 February 1956), born in Bremen, was a German physicist. Growing up in a patrician Bremen family, he showed interest in natural sciences from an early age. He studied at the Technical University of Munich (1901), TU Berlin (1902) and University of Munich (1903) and Berlin before obtaining a doctorate at the University of Göttingen in 1907. He became professor of electrical engineering at the Technische Hochschule Dresden in 1911 at the age of 29, thus obtaining the world's first chair in this discipline. In 1919, he discovered the Barkhausen effect (named after him), which provided evidence for the magnetic domain theory of ferromagnetism. When the magnetic field through a piece of ferromagnetic material like iron is changing, the magnetization of the material changes in a series of tiny discontinuous jumps, which can be heard as a series of clicks in a loudspeaker attached to a coil of wire around the iron. It was later determined that these jumps were caused by the movement of the magnetic domains in the iron, as the domain walls snap past defects in the crystal lattice. The energy lost in these dissipative events is responsible for the shape of the hysteresis curve of iron and other ferromagnets. This effect is widely used in research, and physics education as a simple experiment to demonstrate the reality of magnetic domains. In 1920, he invented the Barkhausen–Kurz oscillator, with K. Kurz, the first vacuum tube electronic oscillator to use electron transit-time effects. It was the first vacuum tube oscillator that could operate at ultrahigh frequency, up to 300 MHz, and inspired later microwave transit-time tubes such as the klystron. In 1921 he derived the first mathematical conditions for oscillation in electrical circuits, now called the Barkhausen stability criterion. They are widely used today in the design of electronic oscillators and general feedback amplifier circuits. In 1933 Barkhausen signed the Loyalty Oath of German Professors to Adolf Hitler and the National Socialist State.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen, né le 2 décembre 1881 à Brême et mort le 20 février 1956 à Dresde, est un physicien, électrotechnicien, et psycho-acousticien allemand.
rdf:langString
ハインリッヒ・バルクハウゼン（Heinrich Georg Barkhausen, 1881年12月2日 - 1956年2月20日）はドイツの物理学者。電気工学の分野の工学者で、強磁性体のバルクハウゼン効果、発振のバルクハウゼン条件などに名前が残っている。 ブレーメンに生まれた。1907年にゲッティンゲン大学で学位をとるまでミュンヘン大学、ベルリン大学で学んだ。1911年ドレスデン工科大学の電気工学の教授となった。 1919年に外部磁化による強磁性体の磁化が断続的に増えるバルクハウゼン効果を発見した。電気回路で正のフィードバックをかけると、システムが発振する条件（バルクハウゼン条件）を示した。1933年モーリス・N・リーブマン記念賞受賞。
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Brema, 2 dicembre 1881 – Dresda, 20 febbraio 1956) è stato un fisico tedesco.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Bremen, 2 december 1881 – Dresden, 20 februari 1956) was een Duits fysicus.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (Bremen, 2 de dezembro de 1881 — Dresden, 20 de fevereiro de 1956) foi um físico alemão. Nascido em uma família aristocrática em Bremen, mostrou interesse em ciências naturais a partir de uma idade precoce. Formado em física, obteve seu doutorado pela Universidade de Göttingen em 1907. Em 1919, o então professor Barkhausen começou a trabalhar com materiais ferromagnéticos que contêm regiões de átomos orientados. Induzindo alterações nesta orientação magnética, descobriu que ocorriam mudanças em todo o domínio, e não apenas em átomos individuais. Posteriormente, este fenômeno foi denominado "efeito Barkhausen".
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen (ur. 2 grudnia 1881 w Bremie, zm. 20 lutego 1956 w Dreźnie) – niemiecki fizyk i elektrotechnik. Autor prac głównie z zakresu magnetyzmu oraz radiotechniki. Jako pierwszy opisał zjawisko Barkhausena. Był profesorem Uniwersytetu Technicznego w Dreźnie. Od jego nazwiska utworzono nazwę bark.
rdf:langString
Ге́нрих Гео́рг Баркга́узен (нем. Heinrich Georg Barkhausen; 2 декабря 1881, Бремен — 20 февраля 1956, Дрезден) — немецкий учёный в области электронной физики и электротехники. Член Саксонской и Германской (с 1949) АН. С 1911 года профессор Высшей технической школы в Дрездене. В 1917 — 1918 годах Баркгаузен, независимо от других исследователей, создал теорию лампового генератора. В 1919 году открыл явление скачкообразности в ферромагнетизме, которое получило название эффект Баркгаузена; Позже, совместно с Карлом Курцем создал генератор электромагнитных волн дециметрового диапазона, который был единственным подобным генератором до изобретения клистрона. В 1928 году награждён медалью Генриха Герца, в 1949 году получил национальную премию ГДР.
rdf:langString
Heinrich Georg Barkhausen, född 2 december 1881, död 20 februari 1956, var en tysk fysiker. Barkhausen blev professor vid tekniska högskolan i Dresden 1911. Han var en av de främsta pionjärerna i fråga om teorin för elektronrören. Redan innan elektronrören uppfunnits, studerade Barkhausen uppkomsten av elektriska svängningar. Senare behandlade han ingående teorin för elektronrören som generator för elektriska svängningar. Tillsammans med upptäckte han 1920 en metod att åstadkomma högfrekventa svängningar, så kallade . Bland Barkhausens skrifter märks Das Problem der Schwingungserzeugung (1907) och Elektronenröhren (3 band, 1923-29).
rdf:langString
Ге́нріх-Ґе́орґ Баркга́узен (нім. Heinrich Georg Barkhausen; 2 грудня 1881—20 лютого 1956) — німецький учений в галузі електроніки й електротехніки. Член Німецької і Саксонської АН, професор Вищої технічної школи в Дрездені. У 1917—1918 роках Баркгаузен, незалежно від Г. Меллера, створив теорію лампового генератора. 1919-го відкрив явище виникнення шумів у феромагнетику при плавній зміні зовнішнього магнітного поля, яке зветься ефектом Баркгаузена; разом з К. Курцем створив генератор електромагнітних хвиль дециметрового діапазону. Медаль Г. Герца (1928), національна премія НДР (1949).
rdf:langString
海因里希·乔治·巴克豪森 (德語：Heinrich Georg Barkhausen,1881年12月2日－1956年2月20日），德国物理学家，生于不来梅。
xsd:nonNegativeInteger
5332