Heat capacity ratio
http://dbpedia.org/resource/Heat_capacity_ratio an entity of type: Thing
El coeficient de dilatació adiabàtica és la proporció entre la capacitat calorífica (també anomenada capacitat tèrmica) a pressió constant i la capacitat calorífica a volum constant. De vegades és també conegut com a factor d'expansió isentròpica o índex adiabàtic. Es denota amb l'expressió (gamma) o de vegades (kappa). Es defineix com: On el valor de és la capacitat calorífica o capacitat calorífica específica d'un gas; els sufixos i es refereixen a les condicions de pressió constant i volum constant, respectivament.
rdf:langString
El coeficiente de dilatación adiabática, también llamado índice adiabático, es la razón entre la capacidad calorífica a presión constante y la capacidad calorífica a volumen constante. A veces es también conocida como factor de expansión isentrópica y razón de calor específico, y se denota con la letra (gamma) o, en algunos casos, (kappa). La definición de esta magnitud es la siguiente: donde el valor de es el capacidad calorífica o capacidad calorífica específica de un gas, los sufijos y se refieren a las condiciones de presión constante y de volumen constante respectivamente.
rdf:langString
Maidir le gáis, cóimheas shaintoilleadh teasa faoi bhrú tairiseach agus shaintoilleadh teas faoi thoirt thairiseach. Úsáidtear an tsiombail γ dó, agus is uimhir íon é. Luachanna ó 1.2-1.6 a fhaightear. Tá gaol ag an gcóimheas seo le tairiseach uilíoch na ngás, R, agus tá sé tábhachtach i staidéar ar airíonna teirmidinimiciúla na ngás.
rdf:langString
比熱比(ひねつひ、英: heat capacity ratio)は定圧熱容量と定積熱容量の比である。熱力学の解析に用いるのは、それぞれ1モルあたりの定圧熱容量(定圧比熱)、定積熱容量(定積比熱)の比であり、通常 γ または κ と表示される。 ただし工業的には、MKS系に単位換算された値を用いるのが一般的である。モルと kg の換算には、炭素12を基準とした炭素スケールが用いられる。 断熱圧縮膨張時の圧力 P と体積 V の関係は、比熱比を用いて次のように表される(ポアソンの法則)。 下表に示すように、気体の比熱容量、比熱比は分子の構造によって決まる。古典統計力学により、分子の運動の自由度を n と表せば比熱比 γ は となる。ただしエントロピーにおける分子の運動エネルギーには回転運動も含むためその差が比熱比の差になり現れる。
rdf:langString
絕熱指數(英語:adiabatic index)是指等壓熱容()和等容(等體積)熱容()的比值,也稱為熱容比(英語:heat capacity ratio)、比熱比(英語:specific heat ratio)或絕熱膨脹係數(英語:isentropic expansion factor),常用符號或表示。後者常在化學工程領域中使用,在機械工程領域中,會使用字母K表示絕熱指數: 其中,是氣體的熱容,是氣體比熱容,而下標及分別表示在等壓條件及等體積條件下的結果。 絕熱指數也可表示為以下的形式 其中,是氣體的等壓摩尔熱容,也就是一摩尔氣體的等壓熱容,是氣體的等容摩尔熱容。 絕熱指數也是理想氣體在等熵過程(準靜態、可逆的絕熱過程)下的多方指數,即以下體積和壓強關係式中體積的次方: 其中 是壓力而 是體積。
rdf:langString
معامل ثبات الاعتلاج أو نسبة السعتين الحراريتين في التحريك الحراري (بالإنجليزية: Isentrope ratio) نسبة الحرارة النوعية عند إلى الحرارة النوعية عند لغاز (انظر أسفله). له تأثير كبير علي الغاز، ويرمز له بالرمز «كابا» κ أو «غاما» . يستخدمه الكيميائيون والمهندسون. وتشكل «كابا» κ الأس التي يرفع إليها حجم الغاز، في العلاقة الأتية: تنطبق هذه المعادلة على عملية متساوية الإنتروبية لنظام مكون من غاز مثالي. V هو حجم الغاز، و p الضغط. يوضح الرسم البياني المجاور عدة حالات لعمليات في الديناميكا الحرارية.
rdf:langString
Poissonova konstanta je poměr tepelných kapacit plynu při stálém tlaku a stálém objemu (celkových, měrných nebo molárních tepelných kapacit).
* je Poissonova konstanta
* je tepelná kapacita při stálém tlaku (celková nebo molární)
* je tepelná kapacita při stálém objemu (celková nebo molární)
* a jsou příslušné měrné tepelné kapacity. Protože je vždy větší než , je Poissonova konstanta vždy větší než 1. Poissonova konstanta umožňuje popsat adiabatický děj: , kde je tlak plynu, je objem plynu a je .
rdf:langString
Der Isentropenexponent (auch Adiabatenexponent oder Wärmekapazitätsverhältnis genannt) bezeichnet mit dem Symbol (Kappa) oder (Gamma), ist das dimensionslose Verhältnis der Wärmekapazität von Gasen bei konstantem Druck (Cp) zur Wärmekapazität bei konstantem Volumen (CV): Der Isentropenexponent bestimmt auch die Schallgeschwindigkeit, da die mit dem Schall verbundenen raschen Druck- und Dichteschwankungen näherungsweise isentrop verlaufen. Messen lässt sich der Isentropenexponent mit Hilfe des Rüchardt-Experiments.
rdf:langString
In thermal physics and thermodynamics, the heat capacity ratio, also known as the adiabatic index, the ratio of specific heats, or Laplace's coefficient, is the ratio of the heat capacity at constant pressure (CP) to heat capacity at constant volume (CV). It is sometimes also known as the isentropic expansion factor and is denoted by γ (gamma) for an ideal gas or κ (kappa), the isentropic exponent for a real gas. The symbol γ is used by aerospace and chemical engineers.
rdf:langString
En thermodynamique, l'indice adiabatique d'un gaz (corps pur ou mélange), aussi appelé coefficient adiabatique, exposant adiabatique ou coefficient de Laplace, noté , est défini comme le rapport de ses capacités thermiques à pression constante (isobare) et à volume constant (isochore) : Le coefficient de Laplace se définit également à partir des capacités thermiques molaires et si la transformation concerne moles de gaz, ou des capacités thermiques massiques (ou spécifiques) et si la transformation concerne une masse de gaz :
rdf:langString
Il coefficiente di dilatazione adiabatica o indice adiabatico o rapporto tra i calori specifici, è il rapporto tra il calore specifico a pressione costante ed il calore specifico a volume costante di un gas: In alcuni casi è anche conosciuto come fattore di espansione isoentropica ed è denotato con la lettera o , rispettivamente di preferenza in meccanica statistica e ingegneria chimica, e in ingegneria meccanica. Per quanto riguarda i gas perfetti, il rapporto tra i calori specifici vale:
* per gas monoatomici;
* per gas biatomici;
* per gas poliatomici.
rdf:langString
Wykładnik adiabaty w termodynamice – bezwymiarowa wielkość równa stosunkowi ciepła właściwego w przemianie izobarycznej do ciepła właściwego w przemianie izochorycznej. Występuje jako parametr w prawie Poissona opisującym przemianę adiabatyczną gazu doskonałego. Wykładnik adiabaty nazywany jest również współczynnikiem w równaniu Poissona lub kappą, od nazwy greckiej litery, którą jest najczęściej oznaczany. Zgodnie z definicją gdzie: – wykładnik adiabaty, – ciepło właściwe w przemianie izobarycznej, – ciepło właściwe w przemianie izochorycznej.
rdf:langString
O coeficiente de expansão adiabática, representado pela letra grega γ, é a razão entre a capacidade térmica a pressão constante e a capacidade térmica a volume constante: Nessa transformação, o sistema não troca calor com o meio externo; o trabalho realizado é graças à variação de energia interna. Numa expansão adiabática, o sistema realiza trabalho sobre o meio e a energia interna diminui. Na expansão adiabática ocorre um abaixamento de temperatura. A partir da Lei dos gases ideais e outras equações de termodinâmica pode-se chegar as equações:
rdf:langString
Показни́к адіаба́ти (англ. Adiabatic index; рос. Показатель адиабаты) — це відношення теплоємності при сталому тиску до теплоємності при сталому об'ємі. Інколи його ще називають фактором ізоентропійного розширення і позначають грецькою буквою (гамма) або (каппа). Символ в основному використовується в хімічних інженерних дисциплінах. В теплотехніці переважно використовується латинська буква . де — це теплоємність газу; — питома теплоємність (відношення теплоємності до одиниці маси) газу. Індекси та позначають умову сталості тиску чи об'єму відповідно.
rdf:langString
Показатель адиабаты (иногда называемый коэффициентом Пуассона) — отношение теплоёмкости при постоянном давлении к теплоёмкости при постоянном объёме. Иногда его ещё называют фактором изоэнтропийного расширения. Обозначается греческой буквой (гамма) или (каппа). Буквенный символ в основном используется в химических инженерных дисциплинах. В теплотехнике используется латинская буква . Уравнение: где — теплоёмкость газа, — удельная теплоёмкость (отношение теплоёмкости к единице массы) газа,индексы и обозначают условие постоянства давления или постоянства объёма, соответственно.
rdf:langString
rdf:langString
نسبة السعة الحرارية
rdf:langString
Coeficient de dilatació adiabàtica
rdf:langString
Poissonova konstanta
rdf:langString
Isentropenexponent
rdf:langString
Coeficiente de dilatación adiabática
rdf:langString
Cóimheas saintoilleadh teasa
rdf:langString
Heat capacity ratio
rdf:langString
Indice adiabatique
rdf:langString
Coefficiente di dilatazione adiabatica
rdf:langString
比熱比
rdf:langString
비열비
rdf:langString
Wykładnik adiabaty
rdf:langString
Coeficiente de expansão adiabática
rdf:langString
Показатель адиабаты
rdf:langString
绝热指数
rdf:langString
Показник адіабати
xsd:integer
1949009
xsd:integer
1124680798
rdf:langString
معامل ثبات الاعتلاج أو نسبة السعتين الحراريتين في التحريك الحراري (بالإنجليزية: Isentrope ratio) نسبة الحرارة النوعية عند إلى الحرارة النوعية عند لغاز (انظر أسفله). له تأثير كبير علي الغاز، ويرمز له بالرمز «كابا» κ أو «غاما» . يستخدمه الكيميائيون والمهندسون. وتشكل «كابا» κ الأس التي يرفع إليها حجم الغاز، في العلاقة الأتية: تنطبق هذه المعادلة على عملية متساوية الإنتروبية لنظام مكون من غاز مثالي. V هو حجم الغاز، و p الضغط. ونسمي تغير حالة نظام بأنها عملية متساوية الإنتروبية عندما تكون عملية كظومة عكوسية، مثل مسلك الهواء في أحجام كبيرة. أما في التقنية فالتوربين البخاري ليس مثال لها حيث يكون البخار كثيف ويحتك بالتوربين أحتكاكا شديدا، كما يحدث انضغاط وتمدد للبخار مما تزيد من إنتروبية البخار (قارن آلة كظومة) والقانون الثاني للديناميكا الحرارية). يوضح الرسم البياني المجاور عدة حالات لعمليات في الديناميكا الحرارية.
rdf:langString
El coeficient de dilatació adiabàtica és la proporció entre la capacitat calorífica (també anomenada capacitat tèrmica) a pressió constant i la capacitat calorífica a volum constant. De vegades és també conegut com a factor d'expansió isentròpica o índex adiabàtic. Es denota amb l'expressió (gamma) o de vegades (kappa). Es defineix com: On el valor de és la capacitat calorífica o capacitat calorífica específica d'un gas; els sufixos i es refereixen a les condicions de pressió constant i volum constant, respectivament.
rdf:langString
Poissonova konstanta je poměr tepelných kapacit plynu při stálém tlaku a stálém objemu (celkových, měrných nebo molárních tepelných kapacit).
* je Poissonova konstanta
* je tepelná kapacita při stálém tlaku (celková nebo molární)
* je tepelná kapacita při stálém objemu (celková nebo molární)
* a jsou příslušné měrné tepelné kapacity. Protože je vždy větší než , je Poissonova konstanta vždy větší než 1. Poissonova konstanta umožňuje popsat adiabatický děj: , kde je tlak plynu, je objem plynu a je . Pro ideální plyn lze konstantu odvodit z tvaru molekuly, který udává počet stupňů volnosti soustavy.Reálné plyny mají hodnotu této "konstanty" mírně odlišnou a navíc závislou na teplotě.
rdf:langString
Der Isentropenexponent (auch Adiabatenexponent oder Wärmekapazitätsverhältnis genannt) bezeichnet mit dem Symbol (Kappa) oder (Gamma), ist das dimensionslose Verhältnis der Wärmekapazität von Gasen bei konstantem Druck (Cp) zur Wärmekapazität bei konstantem Volumen (CV): Der Quotient ist eine stark temperaturabhängige Materialeigenschaft realer Gase. Er kann auch aus allen spezifischen – z. B. der massebezogenen oder molaren – Wärmekapazitäten bei konstantem Druck zu konstantem Volumen berechnet werden.Seinen Namen erhielt als Exponent in der Isentropengleichung oder Adiabatengleichung für ideale Gase: Isentrope Zustandsänderungen sind adiabat. Oft sind sie auch reversibel und lassen damit die Entropie konstant. Sie treten z. B. näherungsweise bei großräumigen Luftströmungen auf, weshalb man diese Kennzahl in der Meteorologie auch als Adiabatenexponent, Adiabatenkoeffizient oder Adiabatenindex bezeichnet. In der Technik ist in der Regel eine adiabate Zustandsänderung (z. B. in einer Dampfturbine) nicht reversibel, da Reibungs-, Drossel- und Stoßvorgänge Entropie produzieren (vergl. „Adiabate Maschine“ und „Zweiter Hauptsatz der Thermodynamik“). Diese Zustandsänderungen lassen sich näherungsweise durch eine Polytrope mit einem Polytropenexponenten n beschreiben, der sich von κ unterscheidet. Die Isentrope ist der Spezialfall einer Polytrope mit (vergl. Bild). Der Isentropenexponent bestimmt auch die Schallgeschwindigkeit, da die mit dem Schall verbundenen raschen Druck- und Dichteschwankungen näherungsweise isentrop verlaufen. Messen lässt sich der Isentropenexponent mit Hilfe des Rüchardt-Experiments.
rdf:langString
In thermal physics and thermodynamics, the heat capacity ratio, also known as the adiabatic index, the ratio of specific heats, or Laplace's coefficient, is the ratio of the heat capacity at constant pressure (CP) to heat capacity at constant volume (CV). It is sometimes also known as the isentropic expansion factor and is denoted by γ (gamma) for an ideal gas or κ (kappa), the isentropic exponent for a real gas. The symbol γ is used by aerospace and chemical engineers. where C is the heat capacity, the molar heat capacity (heat capacity per mole), and c the specific heat capacity (heat capacity per unit mass) of a gas. The suffixes P and V refer to constant-pressure and constant-volume conditions respectively. The heat capacity ratio is important for its applications in thermodynamical reversible processes, especially involving ideal gases; the speed of sound depends on this factor. To understand this relation, consider the following thought experiment. A closed pneumatic cylinder contains air. The piston is locked. The pressure inside is equal to atmospheric pressure. This cylinder is heated to a certain target temperature. Since the piston cannot move, the volume is constant. The temperature and pressure will rise. When the target temperature is reached, the heating is stopped. The amount of energy added equals CV ΔT, with ΔT representing the change in temperature. The piston is now freed and moves outwards, stopping as the pressure inside the chamber reaches atmospheric pressure. We assume the expansion occurs without exchange of heat (adiabatic expansion). Doing this work, air inside the cylinder will cool to below the target temperature. To return to the target temperature (still with a free piston), the air must be heated, but is no longer under constant volume, since the piston is free to move as the gas is reheated. This extra heat amounts to about 40% more than the previous amount added. In this example, the amount of heat added with a locked piston is proportional to CV, whereas the total amount of heat added is proportional to CP. Therefore, the heat capacity ratio in this example is 1.4. Another way of understanding the difference between CP and CV is that CP applies if work is done to the system, which causes a change in volume (such as by moving a piston so as to compress the contents of a cylinder), or if work is done by the system, which changes its temperature (such as heating the gas in a cylinder to cause a piston to move). CV applies only if , that is, no work is done. Consider the difference between adding heat to the gas with a locked piston and adding heat with a piston free to move, so that pressure remains constant. In the second case, the gas will both heat and expand, causing the piston to do mechanical work on the atmosphere. The heat that is added to the gas goes only partly into heating the gas, while the rest is transformed into the mechanical work performed by the piston. In the first, constant-volume case (locked piston), there is no external motion, and thus no mechanical work is done on the atmosphere; CV is used. In the second case, additional work is done as the volume changes, so the amount of heat required to raise the gas temperature (the specific heat capacity) is higher for this constant-pressure case.
rdf:langString
El coeficiente de dilatación adiabática, también llamado índice adiabático, es la razón entre la capacidad calorífica a presión constante y la capacidad calorífica a volumen constante. A veces es también conocida como factor de expansión isentrópica y razón de calor específico, y se denota con la letra (gamma) o, en algunos casos, (kappa). La definición de esta magnitud es la siguiente: donde el valor de es el capacidad calorífica o capacidad calorífica específica de un gas, los sufijos y se refieren a las condiciones de presión constante y de volumen constante respectivamente.
rdf:langString
Maidir le gáis, cóimheas shaintoilleadh teasa faoi bhrú tairiseach agus shaintoilleadh teas faoi thoirt thairiseach. Úsáidtear an tsiombail γ dó, agus is uimhir íon é. Luachanna ó 1.2-1.6 a fhaightear. Tá gaol ag an gcóimheas seo le tairiseach uilíoch na ngás, R, agus tá sé tábhachtach i staidéar ar airíonna teirmidinimiciúla na ngás.
rdf:langString
En thermodynamique, l'indice adiabatique d'un gaz (corps pur ou mélange), aussi appelé coefficient adiabatique, exposant adiabatique ou coefficient de Laplace, noté , est défini comme le rapport de ses capacités thermiques à pression constante (isobare) et à volume constant (isochore) : Le coefficient de Laplace se définit également à partir des capacités thermiques molaires et si la transformation concerne moles de gaz, ou des capacités thermiques massiques (ou spécifiques) et si la transformation concerne une masse de gaz : Cette grandeur sans dimension apparaît notamment dans la loi de Laplace : pour une transformation isentropique d'un gaz parfait, , en supposant que ne dépende pas de la température.
rdf:langString
比熱比(ひねつひ、英: heat capacity ratio)は定圧熱容量と定積熱容量の比である。熱力学の解析に用いるのは、それぞれ1モルあたりの定圧熱容量(定圧比熱)、定積熱容量(定積比熱)の比であり、通常 γ または κ と表示される。 ただし工業的には、MKS系に単位換算された値を用いるのが一般的である。モルと kg の換算には、炭素12を基準とした炭素スケールが用いられる。 断熱圧縮膨張時の圧力 P と体積 V の関係は、比熱比を用いて次のように表される(ポアソンの法則)。 下表に示すように、気体の比熱容量、比熱比は分子の構造によって決まる。古典統計力学により、分子の運動の自由度を n と表せば比熱比 γ は となる。ただしエントロピーにおける分子の運動エネルギーには回転運動も含むためその差が比熱比の差になり現れる。
rdf:langString
Il coefficiente di dilatazione adiabatica o indice adiabatico o rapporto tra i calori specifici, è il rapporto tra il calore specifico a pressione costante ed il calore specifico a volume costante di un gas: In alcuni casi è anche conosciuto come fattore di espansione isoentropica ed è denotato con la lettera o , rispettivamente di preferenza in meccanica statistica e ingegneria chimica, e in ingegneria meccanica. Per quanto riguarda i gas perfetti, il rapporto tra i calori specifici vale:
* per gas monoatomici;
* per gas biatomici;
* per gas poliatomici. Per la relazione di Mayer si possono scrivere i calori specifici a pressione e volume costante in funzione del coefficiente :
rdf:langString
O coeficiente de expansão adiabática, representado pela letra grega γ, é a razão entre a capacidade térmica a pressão constante e a capacidade térmica a volume constante: Nessa transformação, o sistema não troca calor com o meio externo; o trabalho realizado é graças à variação de energia interna. Numa expansão adiabática, o sistema realiza trabalho sobre o meio e a energia interna diminui. Na expansão adiabática ocorre um abaixamento de temperatura. A partir da Lei dos gases ideais e outras equações de termodinâmica pode-se chegar as equações: Onde P é a pressão do gás, V é o volume do gás e T é a temperatura do gás.
rdf:langString
Wykładnik adiabaty w termodynamice – bezwymiarowa wielkość równa stosunkowi ciepła właściwego w przemianie izobarycznej do ciepła właściwego w przemianie izochorycznej. Występuje jako parametr w prawie Poissona opisującym przemianę adiabatyczną gazu doskonałego. Wykładnik adiabaty nazywany jest również współczynnikiem w równaniu Poissona lub kappą, od nazwy greckiej litery, którą jest najczęściej oznaczany. Zgodnie z definicją gdzie: – wykładnik adiabaty, – ciepło właściwe w przemianie izobarycznej, – ciepło właściwe w przemianie izochorycznej. Zamiast ciepła właściwego może tu być użyte ciepło molowe, ponieważ dla danej substancji różnią się one o stały czynnik.
rdf:langString
Показатель адиабаты (иногда называемый коэффициентом Пуассона) — отношение теплоёмкости при постоянном давлении к теплоёмкости при постоянном объёме. Иногда его ещё называют фактором изоэнтропийного расширения. Обозначается греческой буквой (гамма) или (каппа). Буквенный символ в основном используется в химических инженерных дисциплинах. В теплотехнике используется латинская буква . Уравнение: где — теплоёмкость газа, — удельная теплоёмкость (отношение теплоёмкости к единице массы) газа,индексы и обозначают условие постоянства давления или постоянства объёма, соответственно. Для показателя адиабаты справедлива теорема Реша (1854): где и — изотермический и адиабатический (изоэнтропический) коэффициенты всестороннего сжатия. Для понимания этого соотношения можно рассмотреть следующий эксперимент. Закрытый цилиндр с закреплённым неподвижно поршнем содержит воздух. Давление внутри равно давлению снаружи. Этот цилиндр нагревается до определённой, требуемой температуры. До тех пор, пока поршень закреплён в неподвижном состоянии, объём воздуха в цилиндре остаётся неизменным, в то время как температура и давление возрастают. Когда требуемая температура будет достигнута, нагревание прекращается. В этот момент поршень «освобождается» и, благодаря этому, начинает перемещаться под давлением воздуха в цилиндре без теплообмена с окружающей средой (воздух расширяется адиабатически). Совершая работу, воздух внутри цилиндра охлаждается ниже достигнутой ранее температуры. Чтобы вернуть воздух к состоянию, когда его температура опять достигнет упомянутого выше требуемого значения (при всё ещё «освобождённом» поршне) воздух необходимо нагреть. Для этого нагревания извне необходимо подвести примерно на 40 % (для двухатомного газа — воздуха) большее количество теплоты, чем было подведено при предыдущем нагревании (с закреплённым поршнем). В этом примере количество теплоты, подведённое к цилиндру при закреплённом поршне, пропорционально , тогда как общее количество подведённой теплоты пропорционально . Таким образом, показатель адиабаты в этом примере равен 1,4. Другой путь для понимания разницы между и состоит в том, что применяется тогда, когда работа совершается над системой, которую принуждают к изменению своего объёма (то есть путём движения поршня, который сжимает содержимое цилиндра), или если работа совершается системой с изменением её температуры (то есть нагреванием газа в цилиндре, что вынуждает поршень двигаться). применяется только если — а это выражение обозначает совершённую газом работу — равно нулю. Рассмотрим разницу между подведением тепла при закреплённом поршне и подведением тепла при освобождённом поршне. Во втором случае давление газа в цилиндре остаётся постоянным, и газ будет как расширяться, совершая работу над атмосферой, так и увеличивать свою внутреннюю энергию (с увеличением температуры); теплота, которая подводится извне, лишь частично идёт на изменение внутренней энергии газа, в то время как остальное тепло идёт на совершение газом работы.
rdf:langString
絕熱指數(英語:adiabatic index)是指等壓熱容()和等容(等體積)熱容()的比值,也稱為熱容比(英語:heat capacity ratio)、比熱比(英語:specific heat ratio)或絕熱膨脹係數(英語:isentropic expansion factor),常用符號或表示。後者常在化學工程領域中使用,在機械工程領域中,會使用字母K表示絕熱指數: 其中,是氣體的熱容,是氣體比熱容,而下標及分別表示在等壓條件及等體積條件下的結果。 絕熱指數也可表示為以下的形式 其中,是氣體的等壓摩尔熱容,也就是一摩尔氣體的等壓熱容,是氣體的等容摩尔熱容。 絕熱指數也是理想氣體在等熵過程(準靜態、可逆的絕熱過程)下的多方指數,即以下體積和壓強關係式中體積的次方: 其中 是壓力而 是體積。
rdf:langString
Показни́к адіаба́ти (англ. Adiabatic index; рос. Показатель адиабаты) — це відношення теплоємності при сталому тиску до теплоємності при сталому об'ємі. Інколи його ще називають фактором ізоентропійного розширення і позначають грецькою буквою (гамма) або (каппа). Символ в основному використовується в хімічних інженерних дисциплінах. В теплотехніці переважно використовується латинська буква . де — це теплоємність газу; — питома теплоємність (відношення теплоємності до одиниці маси) газу. Індекси та позначають умову сталості тиску чи об'єму відповідно. Для розуміння цього співвідношення можна розглянути наступний експеримент: Закритий циліндр із закріпленим нерухомо поршнем містить повітря. Тиск усередині дорівнює тиску зовні. Цей циліндр нагрівається до певної, необхідної температури. Поки поршень не рухається, об'єм повітря в циліндрі залишається сталим, в той час як температура і тиск зростають. Коли необхідна температура буде досягнута, нагрівання припиняється. У цей момент поршень «звільняється» і, завдяки цьому, він починає рухатися без теплообміну з навколишнім середовищем (повітря розширюється адіабатично). Здійснюючи роботу, повітря всередині циліндра охолоджується нижче досягнутої раніше температури. Щоб повернути повітря до стану, коли його температура знову досягне згаданого вище необхідного значення (при «звільненому» поршні) повітря необхідно додатково нагріти. Для цього нагрівання ззовні необхідно підвести приблизно на 40% (для двоатомних газу — повітря) більшу кількість теплоти, ніж було підведено при попередньому нагріванні (із закріпленим поршнем). У цьому прикладі кількість теплоти, підведена до циліндра з закріпленим поршнем, пропорційна , тоді як загальна кількість підведеної теплоти при рухомому поршні, пропорційна . Таким чином, показник адіабати у цьому прикладі становитиме 1,4. Інший підхід для розуміння різниці між і полягає в тому, що застосовується тоді, коли робота здійснюється над системою, яку примушують до зміни свого об'єму (тобто шляхом руху поршня, який стискає вміст циліндра), або якщо робота здійснюється системою зі зміною її температури (тобто нагріванням газу в циліндрі, що змушує поршень рухатися). застосовується тільки якщо виконана газом робота дорівнює нулю. Відзначимо відмінність між підведенням тепла при закріпленому поршні і підведенням тепла при звільненому поршні. У другому випадку тиск газу в циліндрі залишається сталим, і газ буде розширюватися, здійснюючи роботу як по переміщенню поршня, так і збільшуючи свою внутрішню енергію (зі збільшенням температури); теплота, яка підводиться ззовні, лише частково йде на зміну внутрішньої енергії газу, тоді як решта тепла йде на виконання газом роботи.
xsd:nonNegativeInteger
19160