Hand cannon
http://dbpedia.org/resource/Hand_cannon an entity of type: Thing
El canó de mà (xinès :手銃), també conegut com a gonne o handgonne, és la primera arma de foc veritable i el successor de la llança de foc. És el tipus més antic d'armes lleugeres i la forma més simplista d'armes de foc de canó metàl·lic. A diferència de les armes de foc Matchlock, cal una ignició manual directa directa a través d'un forat tàctil sense cap tipus de mecanisme de tret. També es pot considerar un precursor de l' arma de mà. El canó manual va ser àmpliament utilitzat a la Xina a partir del segle XIII i posteriorment a tota Euràsia al segle XIV. A l'Europa del segle XV, el canó de mà va evolucionar fins a convertir-se en l'arcabús, que va ser en la primera arma de foc que es va poder disparar tot apuntant a l'objectiu.
rdf:langString
Píšťala je název pro ruční palnou zbraň, rozšířenou za husitských válek. Píšťala měla poměrně krátkou železnou hlaveň s tulejí. Ta byla vsazena v dosti neohrabaném dřevěném stvolu, jejž držel střelec v podpaží. Ráže se pohybovala okolo 15-25 mm s různými projektily. Používaly se jak celistvé kule, tak kartáčové střely, které působily jako brokovnice a nebo speciálně tvarované kule, které při letu hvízdaly a plašily i ty koně, kteří byli zvyklí na střelbu. Hlaveň neměla vývrt a byla buď ocelová kovaná, či odlévaná z bronzu. Střelný prach se v hlavni zapaloval pomocí . Dostřel byl nevelký a značně nepřesný, účinek byl tedy spíše psychologický. Název se rozšířil po celé Evropě a má se za to, že se z něj vyvinulo slovo pistole. Z píšťaly se později vyvinula hákovnice.
rdf:langString
المدفع اليدوي هو الشكل الأول للمدفع الذي اخترعه الصينيون. يعد المدفع اليدوي أول شكل من أشكال الأسلحة النارية المقذوفة باليد، والذي جرى تطويره في الصين بعد . شاع استخدام المدفع اليدوي في الصين منذ القرن الثالث عشر للميلاد، ثم انتقل عبر التماس مع الحضارة العربية الإسلامية إلى أوروبا وباقي أنحاء العالم، والذي طور لاحقاً ليأخذ شكل بندقية القربينة ذات الفتيل، والتي كانت أول سلاح ناري مزود بزناد.
rdf:langString
Das Handrohr (auch Handbüchse, Stangenbüchse oder Donnerbüchse; kurze Version Faustrohr, Faustbüchse; Spezialversionen Feuer- oder Kugellanze, Orgelbüchse, Standrohr) war die erste Handfeuerwaffe, d. h. eine Waffe, die von einem Mann allein transportiert und abgefeuert werden konnte. Die Entwicklung der Handrohre, den Vorläufern der Geschütze, begann etwa gleichzeitig mit den ersten Feuergeschützen der Artillerie: Bombarde, Mörser, Feldschlange, Kanone.
rdf:langString
The hand cannon (Chinese: 手銃 shŏuchòng, or 火銃 huŏchòng), also known as the gonne or handgonne, is the first true firearm and the successor of the fire lance. It is the oldest type of small arms as well as the most mechanically simple form of metal barrel firearms. Unlike matchlock firearms it requires direct manual external ignition through a touch hole without any form of firing mechanism. It may also be considered a forerunner of the handgun. The hand cannon was widely used in China from the 13th century onward and later throughout Eurasia in the 14th century. In 15th century Europe, the hand cannon evolved to become the matchlock arquebus, which became the first firearm to have a trigger.
rdf:langString
Esku-kanoia edo eskuko kanoia (arabieraz: midfa, txineraz: 手銃, errusieraz: пищаль) suzko lehen arma eta suzko lantzaren oinordekoa izan zen. Suzko arma motarik zaharrena da, baita hasierako suzko arma mota errazena ere. Metxa-giltzadun armekin ez bezala, modelo gehienak jaurtitzeko, kanpoko su zuzena behar zen, su-zulotik zuzenean, inolako tiro-mekanismorik gabe. Su-arma laburreko aitzindaritzat har daiteke. Eskuko kanoia oso erabilia izan zen Txinan eta Asian XIII. mendetik, eta gero Europa osoan XIV. mendetik gutxienez 1560. hamarkadara arte, neurri handi batean metxa-giltzadun arkebuzak ordezkatu zuenean, kakoa izan zuen lehen su-arma izan zena.
rdf:langString
El cañón de mano (en árabe, midfa, en chino: 手銃 , en ruso, пищаль) fue la primera arma de fuego y el sucesor de la lanza de fuego. Es el tipo más antiguo de arma de fuego, así como el tipo más simple de las primeras armas de fuego. Al contrario de las armas con llave de mecha, para disparar la mayoría de modelos se requería de una ignición externa manual directa a través de un oído sin ningún tipo de mecanismo de disparo. Se puede considerar un precursor del arma de fuego corta. El cañón de mano fue ampliamente utilizado en China y Asia desde el siglo XIII, y después a lo largo de Europa desde el siglo XIV por lo menos hasta la década de 1560, cuando fue sustituido principalmente por el arcabuz con llave de mecha, que fue la primera arma de fuego en tener un gatillo.
rdf:langString
L’escopette (de l'italien schioppetto) est un fusil qu'on porte en bandoulière et qui a la forme d'une arquebuse. Elle fut utilisée par la cavalerie française de Charles VIII à Louis XIII.
rdf:langString
Meriam tangan atau meriam genggam (Bahasa China: 手銃, bahasa Inggris: Hand cannon), juga dikenal sebagai gonne atau handgonne, adalah senjata api sejati pertama dan penerus tombak api. Ia adalah jenis senjata kecil tertua serta bentuk senjata laras logam yang paling sederhana secara mekanis. Tidak seperti senjata api matchlock, alat ini membutuhkan pengapian eksternal manual langsung melalui lubang sulut tanpa mekanisme penembakan apa pun. Ia juga bisa dianggap sebagai pelopor pistol. Meriam tangan digunakan secara luas di Tiongkok sejak abad ke-13 dan seterusnya di seluruh Eurasia pada abad ke-14. Pada abad ke-15 Eropa, meriam tangan berevolusi menjadi arquebus matchlock, yang menjadi senjata api pertama yang memiliki pemicu.
rdf:langString
핸드 캐넌(hand cannon)은 초기 화기의 일종이다. 화창의 후계 격으로, 본격적인 최초의 개인화기라고 할 수 있다. 화승총 같은 화기 작동 방식 없이 화약구멍에 불 붙은 심지를 직접 갖다대서 불화시켰다. 13세기 중국에서 발명되어 14세기에 유럽으로 전해졌다. 이후 방아쇠를 사용하는 최초의 화기인 아쿼버스로 대체되었다.
rdf:langString
Canhão de mão (o mesmo que bombarda de mão ou bombarda portável) é o termo utilizado para se referir aos canhões portáveis.
rdf:langString
Lo schioppo fu un'arma da fuoco creata collocando un piccolo cannone o una piccola bombarda alla sommità di un astile ligneo che permetteva allo "schioppettiere" il trasporto di questo pezzo d'artiglieria di ridotte dimensioni. Si ritiene sia stata una delle prime armi da fuoco mai create, inventata originariamente in Cina, ebbe larga diffusione in Europa nel corso del XIV secolo, veicolatovi dall'Italia. Restò in uso sino ai primordi del XVI secolo, quando venne definitivamente sostituito dall'archibugio, arma più precisa, maneggevole e dal sempre più avanzato sistema di scoppio.
rdf:langString
Rusznica (staropol. ruśnica z czes. ručnice) – jeden z pierwszych typów prymitywnej ręcznej broni palnej nieposiadającej zamka, znanej w Europie już od XIV w.
rdf:langString
Ручни́ца (Ручная пищаль) или Завесная — дульнозарядное ружьё, раннее европейское ручное гладкоствольное огнестрельное оружие. Дульнозарядное фитильное ружьё появилось во второй половине XIV века. Ствол изготавливали из кованых железных полос, либо отливали из бронзы. Калибр — от 12,5 до 25 миллиметров. Позднее прикреплялся к деревянной ложе. В XV веке ручницы были вытеснены аркебузами, а начале XVI века мушкетами.
rdf:langString
手铳，或稱單眼銃，是元末明初對火銃的一種分類，因形體較輕，口徑較小，可在其後裝入木柄以手持使用，故稱手銃，屬火門式（Touch Hole）火器。明清時期被鳥銃取代，為現代槍械的前身。
rdf:langString
Hakebössa eller handbössa är benämningar på de handeldvapen och mindre kanoner (bössor) som var i bruk från 1300-talet fram till 1500-talet. Namnet "hakeböss" kommer av att det under pipan satt en lodrät tapp eller hake, avsedd att placeras framför en stock eller i ett stativ för att ta upp rekylen, medan "handbössa" avser en bössa (eldvapen) som hanteras med händerna istället för en lavett. Hakarna indelades efter storlek i dubbelhakar, enkelhakar och halvhakar. Det var i första hand enkelhakarna som kallades hakebössor. Vikten låg i allmänhet på mellan 4 och 65 kilo.
rdf:langString
Ручни́ця (від чеськ. ručnice) — дульнозарядна рушниця, рання європейська ручна гладкоствольна вогнепальна зброя. З'явилася в другій половині XIV століття. Ствол виготовляли з кованих залізних смуг або відливали з бронзи. Калібр — від 12,5 до 25 мм. Пізніше прикріплювався до дерев'яної ложі. У XV столітті ручниці були витіснені аркебузами, на початку XVI століття — мушкетами. Слово ručnice утворене від ruka — так називали малокаліберну зброю, яку можна було тримати в руках, на відміну від великокаліберних гармат. Від ručnice походить і сучасне «рушниця».
rdf:langString
rdf:langString
مدفع يدوي
rdf:langString
Canó de mà
rdf:langString
Píšťala (zbraň)
rdf:langString
Handrohr
rdf:langString
Cañón de mano
rdf:langString
Esku-kanoi
rdf:langString
Meriam tangan
rdf:langString
Hand cannon
rdf:langString
Escopette (arme à feu)
rdf:langString
Schioppo
rdf:langString
핸드 캐넌
rdf:langString
Rusznica
rdf:langString
Canhão de mão
rdf:langString
Ручница
rdf:langString
Hakebössa
rdf:langString
手铳
rdf:langString
Ручниця
xsd:integer
1611195
xsd:integer
1121098095
rdf:langString
ly
xsd:date
2015-01-19
rdf:langString
July 2021
rdf:langString
El canó de mà (xinès :手銃), també conegut com a gonne o handgonne, és la primera arma de foc veritable i el successor de la llança de foc. És el tipus més antic d'armes lleugeres i la forma més simplista d'armes de foc de canó metàl·lic. A diferència de les armes de foc Matchlock, cal una ignició manual directa directa a través d'un forat tàctil sense cap tipus de mecanisme de tret. També es pot considerar un precursor de l' arma de mà. El canó manual va ser àmpliament utilitzat a la Xina a partir del segle XIII i posteriorment a tota Euràsia al segle XIV. A l'Europa del segle XV, el canó de mà va evolucionar fins a convertir-se en l'arcabús, que va ser en la primera arma de foc que es va poder disparar tot apuntant a l'objectiu.
rdf:langString
Píšťala je název pro ruční palnou zbraň, rozšířenou za husitských válek. Píšťala měla poměrně krátkou železnou hlaveň s tulejí. Ta byla vsazena v dosti neohrabaném dřevěném stvolu, jejž držel střelec v podpaží. Ráže se pohybovala okolo 15-25 mm s různými projektily. Používaly se jak celistvé kule, tak kartáčové střely, které působily jako brokovnice a nebo speciálně tvarované kule, které při letu hvízdaly a plašily i ty koně, kteří byli zvyklí na střelbu. Hlaveň neměla vývrt a byla buď ocelová kovaná, či odlévaná z bronzu. Střelný prach se v hlavni zapaloval pomocí . Dostřel byl nevelký a značně nepřesný, účinek byl tedy spíše psychologický. Název se rozšířil po celé Evropě a má se za to, že se z něj vyvinulo slovo pistole. Z píšťaly se později vyvinula hákovnice.
rdf:langString
المدفع اليدوي هو الشكل الأول للمدفع الذي اخترعه الصينيون. يعد المدفع اليدوي أول شكل من أشكال الأسلحة النارية المقذوفة باليد، والذي جرى تطويره في الصين بعد . شاع استخدام المدفع اليدوي في الصين منذ القرن الثالث عشر للميلاد، ثم انتقل عبر التماس مع الحضارة العربية الإسلامية إلى أوروبا وباقي أنحاء العالم، والذي طور لاحقاً ليأخذ شكل بندقية القربينة ذات الفتيل، والتي كانت أول سلاح ناري مزود بزناد.
rdf:langString
Das Handrohr (auch Handbüchse, Stangenbüchse oder Donnerbüchse; kurze Version Faustrohr, Faustbüchse; Spezialversionen Feuer- oder Kugellanze, Orgelbüchse, Standrohr) war die erste Handfeuerwaffe, d. h. eine Waffe, die von einem Mann allein transportiert und abgefeuert werden konnte. Die Entwicklung der Handrohre, den Vorläufern der Geschütze, begann etwa gleichzeitig mit den ersten Feuergeschützen der Artillerie: Bombarde, Mörser, Feldschlange, Kanone.
rdf:langString
The hand cannon (Chinese: 手銃 shŏuchòng, or 火銃 huŏchòng), also known as the gonne or handgonne, is the first true firearm and the successor of the fire lance. It is the oldest type of small arms as well as the most mechanically simple form of metal barrel firearms. Unlike matchlock firearms it requires direct manual external ignition through a touch hole without any form of firing mechanism. It may also be considered a forerunner of the handgun. The hand cannon was widely used in China from the 13th century onward and later throughout Eurasia in the 14th century. In 15th century Europe, the hand cannon evolved to become the matchlock arquebus, which became the first firearm to have a trigger.
rdf:langString
Esku-kanoia edo eskuko kanoia (arabieraz: midfa, txineraz: 手銃, errusieraz: пищаль) suzko lehen arma eta suzko lantzaren oinordekoa izan zen. Suzko arma motarik zaharrena da, baita hasierako suzko arma mota errazena ere. Metxa-giltzadun armekin ez bezala, modelo gehienak jaurtitzeko, kanpoko su zuzena behar zen, su-zulotik zuzenean, inolako tiro-mekanismorik gabe. Su-arma laburreko aitzindaritzat har daiteke. Eskuko kanoia oso erabilia izan zen Txinan eta Asian XIII. mendetik, eta gero Europa osoan XIV. mendetik gutxienez 1560. hamarkadara arte, neurri handi batean metxa-giltzadun arkebuzak ordezkatu zuenean, kakoa izan zuen lehen su-arma izan zena.
rdf:langString
El cañón de mano (en árabe, midfa, en chino: 手銃 , en ruso, пищаль) fue la primera arma de fuego y el sucesor de la lanza de fuego. Es el tipo más antiguo de arma de fuego, así como el tipo más simple de las primeras armas de fuego. Al contrario de las armas con llave de mecha, para disparar la mayoría de modelos se requería de una ignición externa manual directa a través de un oído sin ningún tipo de mecanismo de disparo. Se puede considerar un precursor del arma de fuego corta. El cañón de mano fue ampliamente utilizado en China y Asia desde el siglo XIII, y después a lo largo de Europa desde el siglo XIV por lo menos hasta la década de 1560, cuando fue sustituido principalmente por el arcabuz con llave de mecha, que fue la primera arma de fuego en tener un gatillo.
rdf:langString
L’escopette (de l'italien schioppetto) est un fusil qu'on porte en bandoulière et qui a la forme d'une arquebuse. Elle fut utilisée par la cavalerie française de Charles VIII à Louis XIII.
rdf:langString
Meriam tangan atau meriam genggam (Bahasa China: 手銃, bahasa Inggris: Hand cannon), juga dikenal sebagai gonne atau handgonne, adalah senjata api sejati pertama dan penerus tombak api. Ia adalah jenis senjata kecil tertua serta bentuk senjata laras logam yang paling sederhana secara mekanis. Tidak seperti senjata api matchlock, alat ini membutuhkan pengapian eksternal manual langsung melalui lubang sulut tanpa mekanisme penembakan apa pun. Ia juga bisa dianggap sebagai pelopor pistol. Meriam tangan digunakan secara luas di Tiongkok sejak abad ke-13 dan seterusnya di seluruh Eurasia pada abad ke-14. Pada abad ke-15 Eropa, meriam tangan berevolusi menjadi arquebus matchlock, yang menjadi senjata api pertama yang memiliki pemicu.
rdf:langString
핸드 캐넌(hand cannon)은 초기 화기의 일종이다. 화창의 후계 격으로, 본격적인 최초의 개인화기라고 할 수 있다. 화승총 같은 화기 작동 방식 없이 화약구멍에 불 붙은 심지를 직접 갖다대서 불화시켰다. 13세기 중국에서 발명되어 14세기에 유럽으로 전해졌다. 이후 방아쇠를 사용하는 최초의 화기인 아쿼버스로 대체되었다.
rdf:langString
Canhão de mão (o mesmo que bombarda de mão ou bombarda portável) é o termo utilizado para se referir aos canhões portáveis.
rdf:langString
Lo schioppo fu un'arma da fuoco creata collocando un piccolo cannone o una piccola bombarda alla sommità di un astile ligneo che permetteva allo "schioppettiere" il trasporto di questo pezzo d'artiglieria di ridotte dimensioni. Si ritiene sia stata una delle prime armi da fuoco mai create, inventata originariamente in Cina, ebbe larga diffusione in Europa nel corso del XIV secolo, veicolatovi dall'Italia. Restò in uso sino ai primordi del XVI secolo, quando venne definitivamente sostituito dall'archibugio, arma più precisa, maneggevole e dal sempre più avanzato sistema di scoppio.
rdf:langString
Rusznica (staropol. ruśnica z czes. ručnice) – jeden z pierwszych typów prymitywnej ręcznej broni palnej nieposiadającej zamka, znanej w Europie już od XIV w.
rdf:langString
Hakebössa eller handbössa är benämningar på de handeldvapen och mindre kanoner (bössor) som var i bruk från 1300-talet fram till 1500-talet. Namnet "hakeböss" kommer av att det under pipan satt en lodrät tapp eller hake, avsedd att placeras framför en stock eller i ett stativ för att ta upp rekylen, medan "handbössa" avser en bössa (eldvapen) som hanteras med händerna istället för en lavett. Hakarna indelades efter storlek i dubbelhakar, enkelhakar och halvhakar. Det var i första hand enkelhakarna som kallades hakebössor. Vikten låg i allmänhet på mellan 4 och 65 kilo. I princip var de första modellerna kanoner i miniatyr, vilka senare blev alltmer långsmala, försågs med kolv, och med tiden övergick i det som kom att kallas muskedunder och musköter. Hakebössan uppfanns troligen någon gång under senare delen 1300-talet, men det var först under mitten av 1400-talet de började användas mer allmänt i krig. Det är dokumenterat att hakebössor användes i Sverige under slaget vid Brunkeberg år 1471. Benämningen "hakeskytt" fortsatte att brukas om infanteri beväpnat med musköter in på andra hälften av 1500-talet. De första hakebössorna var alldeles för tunga för att hållas upp med händerna, och rekylen var dessutom mycket kraftig. Därför försågs bössan med en tapp eller hake undertill, därav namnet, vilken kunde hakas fast i ett stativ som både bar upp en del av vapnets tyngd och tog upp rekylen. Krigsfartyg hade ofta fästen för hakebössornas hakar längs relingen. På fartygen fanns även en vapentyp som kallades vilket inte är detsamma som hakebössa, skeppshaken var ett betydligt tyngre vapen, en liten kanon. Från början användes hakebössorna minst lika mycket för smällarnas avskräckande effekt som för den verkan de hade, klumpiga och omständliga att ladda som de var, men med tiden kom de att överträffa både långbågar och armborst i fråga om precision, verkan och räckvidd och handeldvapen fick sin givna plats i kriget.
rdf:langString
Ручни́ца (Ручная пищаль) или Завесная — дульнозарядное ружьё, раннее европейское ручное гладкоствольное огнестрельное оружие. Дульнозарядное фитильное ружьё появилось во второй половине XIV века. Ствол изготавливали из кованых железных полос, либо отливали из бронзы. Калибр — от 12,5 до 25 миллиметров. Позднее прикреплялся к деревянной ложе. В XV веке ручницы были вытеснены аркебузами, а начале XVI века мушкетами.
rdf:langString
手铳，或稱單眼銃，是元末明初對火銃的一種分類，因形體較輕，口徑較小，可在其後裝入木柄以手持使用，故稱手銃，屬火門式（Touch Hole）火器。明清時期被鳥銃取代，為現代槍械的前身。
rdf:langString
Ручни́ця (від чеськ. ručnice) — дульнозарядна рушниця, рання європейська ручна гладкоствольна вогнепальна зброя. З'явилася в другій половині XIV століття. Ствол виготовляли з кованих залізних смуг або відливали з бронзи. Калібр — від 12,5 до 25 мм. Пізніше прикріплювався до дерев'яної ложі. У XV столітті ручниці були витіснені аркебузами, на початку XVI століття — мушкетами. Слово ručnice утворене від ruka — так називали малокаліберну зброю, яку можна було тримати в руках, на відміну від великокаліберних гармат. Від ručnice походить і сучасне «рушниця». Така зброя називалася по-різному в різних країнах — пищаль і ручниця у ВКЛ і на Московії (також гаківниця, з гаком для гасіння віддачі), ручна бомбарда (фр. bombarde portative) або кулеврина (фр. coulevrine) у Королівстві Франції, (італ. petrinale) в Італії, ручна гармата (англ. handgonne) в Королівстві Англія. Вага до 8 кг, прицільна дальність стрільби до 150 м. Французькі кулеврини 14—16 століть мали довжину 1,2—2,4 м, важили 5—28 кг. Ручниці гуситів XV століття мали короткий залізний кований восьмигранний ствол калібру 26—33 мм на примітивному ложі; таборицькі ручниці мали калібр 15 мм, а їх ствол і ложе були вже припасовані один до одного. На відміну від справжніх рушниць цей ранній вид ручної вогнепальної зброї ще не мав замка, а запалення заряду здійснювалося розжареним дротом або ґнотом. Нерідко з однією ручницею управлялися два стрільці: один тримав її обома руками, другий підносив запал. При стрільбі одним стрільцем він мусив встановлювати ствол на якусь опору, тримаючи в одній руці ложе, в другій дріт (ґніт) для запалення. Поява «ручних бомбард» у другій половині XIV століття, зазначена, наприклад, в міській хроніці Перуджі, де міська влада замовили «50 бомбард довжиною з руку (22 — 24 см), які пробивають всякий обладунок». У хроніках ранні випадки бойового використання такої зброї зафіксовано, наприклад, Жаном Фруассаром у повідомленні про 1382. Відома фреска 1343 року в монастирі Паола дзі Нери в Лечета близько Сієни, на якій обложники обстрілюють місто з примітивних ручниць. З плином часу ручниці стали важливим бойовим фактором, наприклад, в гуситських війнах і Столітній війні; відомо, що в 1450 році французькі кулевриністи були реальною загрозою для англійських лучників. У 1430 року П'єроні Беллі описав дію куль, які «валять двох і навіть трьох людей, які не захищених обладунками». З'явилися і професіонали в стрільбі, такі, як якийсь метр Жан з Лотарингії, який підстрелив багато англійців під час облоги Руана (1428). Серед ранніх уцілілих моделей — бронзовий ствол довжиною 281 мм з руїн замку Таненберг в Гессені (зруйнованого в 1399), гаківниця з чеського замка Ведельспанг (1400), яка, можливо, була зроблена в Данії або Німеччині і зберігалася в Копенгагені. Ручниці були відносно дешевою й простою у виготовленні зброєю (зброярі нерідко застосовували для стволів бронзу або латунь). Виробництво ручниць було неуніфікованим, що приводило до складнощів при заряджанні. Винахід зерненого пороху, покращення якості куль й поява полички привели до створення наприкінці XV ст. зручнішої порівняно з ручницею аркебузи.
xsd:nonNegativeInteger
38571
