Hamilton's principle
http://dbpedia.org/resource/Hamilton's_principle an entity of type: Abstraction100002137
Η αρχή του Χάμιλτον (Hamilton) είναι μία αρχή της φυσικής βάσει της οποίας τα φυσικά συστήματα συμπεριφέρονται έτσι ώστε το φυσικό μέγεθος που ονομάζεται δράση να στασιμοποιείται. Αυτή είναι μία αρχή η οποία φαίνεται να έχει γενική ισχύ στη φυσική και εφαρμόζεται σε διάφορα φυσικά συστήματα. Αρχικά, όμως, η αρχή αυτή εφαρμόστηκε σε κλασικά μηχανικά συστήματα.
rdf:langString
In physics, Hamilton's principle is William Rowan Hamilton's formulation of the principle of stationary action. It states that the dynamics of a physical system are determined by a variational problem for a functional based on a single function, the Lagrangian, which may contain all physical information concerning the system and the forces acting on it. The variational problem is equivalent to and allows for the derivation of the differential equations of motion of the physical system. Although formulated originally for classical mechanics, Hamilton's principle also applies to classical fields such as the electromagnetic and gravitational fields, and plays an important role in quantum mechanics, quantum field theory and criticality theories.
rdf:langString
Il principio di Hamilton è un principio variazionale del gruppo dei principi di minima azione, formulato da William Rowan Hamilton. Studiato solitamente in meccanica razionale e in meccanica quantistica, il principio afferma che il moto di un sistema fisico è quello che minimizza l'integrale temporale della lagrangiana del sistema.
rdf:langString
해밀턴의 원리(Hamilton's principle)란 미분방정식을 사용한 고전역학의 기술방식과는 달리 변분법을 사용해 적분방정식으로 고전역학을 기술하는 원리이다. 이 원리는 고전역학에서 시작된 원리이지만, 전자기학, 일반상대성이론, 양자역학, 양자장론등 여러 물리학 분야를 기술하는 최소작용의 원리로 확장되었다. 수학자 윌리엄 로원 해밀턴의 이름에서 유래했다.
rdf:langString
在物理學裏，哈密頓原理（英語：Hamilton's principle）是愛爾蘭物理學家威廉·哈密頓於1833年發表的關於平穩作用量原理的表述。哈密頓原理闡明，一個物理系統的拉格朗日函數，所構成的泛函的變分問題解答，可以表達這物理系統的動力行為。拉格朗日函數又稱為拉格朗日量，包含了這物理系統所有的物理內涵。這泛函稱為作用量。哈密頓原理提供了一種新的方法來表述物理系統的運動。不同於牛頓運動定律的微分方程式方法，這方法以積分方程式來設定系統的作用量，在作用量平穩的要求下，使用變分法來計算整個系統的運動方程式。 雖然哈密頓原理本來是用來表述經典力學，這原理也可以應用於經典場，像電磁場或重力場，甚至可以延伸至量子場論等等。
rdf:langString
Das Hamiltonsche Prinzip der Theoretischen Mechanik ist ein Extremalprinzip. Physikalische Felder und Teilchen nehmen danach für eine bestimmte Größe einen extremalen (d. h. größten oder kleinsten) Wert an. Diese Bewertung nennt man Wirkung, mathematisch ist die Wirkung ein Funktional, daher auch die Bezeichnung Wirkungsfunktional. Die Wirkung erweist sich in vielen Fällen nicht als minimal, sondern nur als „stationär“ (d. h. extremal). Deshalb wird das Prinzip von manchen Lehrbuchautoren auch das Prinzip der stationären Wirkung genannt. Manche Autoren nennen das Hamiltonsche Prinzip auch Prinzip der kleinsten Wirkung, was jedoch – wie oben ausgeführt – nicht präzise ist.
rdf:langString
La hamiltona principo aŭ la principo de plej eta efiko estas ekstrema principo de la scienca fako fiziko. Laŭ ĝi la fizikaj korpoj aŭ fortoj kondutas tiel, ke unuo, kiu difinas la realan efikon de la korpa aŭ forta vojo, pli malgrandas ol ĉe ĉiuj aliaj penseblaj korpaj aŭ fortaj vojoj. Ekzemplo estas la principo de Fermat, laŭ kiu lumradio ene de certa spaco dum sia vojo de punkto A ĝis punkto B ĉiam prenas la plej rapidan vojon, neniam iun superfluan ĉirkaŭvojon.
rdf:langString
In de mechanica, een deelgebied van de natuurkunde, is het principe van Hamilton de formulering van de Ierse wiskundige William Rowan Hamilton (1805-1865) van het principe van de kleinste werking (zie dit artikel voor historische formuleringen). Hoewel oorspronkelijk ontwikkeld voor de klassieke mechanica, is het principe van Hamilton ook van toepassing op klassieke velden, zoals de elektromagnetische en de zwaartekracht velden. Het principe is zelfs uitgebreid naar de kwantummechanica, kwantumveldentheorie en "kritieke" theorieën.
rdf:langString
При́нцип Га́мільтона — у механіці системи матеріальних точок означає таке: Перехід з одного стану в інший за заданий інтервал часу відбувається для системи такого роду так, що перша варіація функціонала Принцип Гамільтона є одним із формулювань принципу найменшої дії.
rdf:langString
rdf:langString
Hamiltonsches Prinzip
rdf:langString
Αρχή του Χάμιλτον
rdf:langString
Hamiltona principo
rdf:langString
Hamilton's principle
rdf:langString
Principio variazionale di Hamilton
rdf:langString
해밀턴의 원리
rdf:langString
Principe van Hamilton
rdf:langString
Hamiltoniano
rdf:langString
哈密頓原理
rdf:langString
Гамільтонів принцип
xsd:integer
4852151
xsd:integer
1117662115
xsd:integer
2
rdf:langString
Euler–Lagrange equations
rdf:langString
Hamilton's principle
rdf:langString
Η αρχή του Χάμιλτον (Hamilton) είναι μία αρχή της φυσικής βάσει της οποίας τα φυσικά συστήματα συμπεριφέρονται έτσι ώστε το φυσικό μέγεθος που ονομάζεται δράση να στασιμοποιείται. Αυτή είναι μία αρχή η οποία φαίνεται να έχει γενική ισχύ στη φυσική και εφαρμόζεται σε διάφορα φυσικά συστήματα. Αρχικά, όμως, η αρχή αυτή εφαρμόστηκε σε κλασικά μηχανικά συστήματα.
rdf:langString
La hamiltona principo aŭ la principo de plej eta efiko estas ekstrema principo de la scienca fako fiziko. Laŭ ĝi la fizikaj korpoj aŭ fortoj kondutas tiel, ke unuo, kiu difinas la realan efikon de la korpa aŭ forta vojo, pli malgrandas ol ĉe ĉiuj aliaj penseblaj korpaj aŭ fortaj vojoj. Ekzemplo estas la principo de Fermat, laŭ kiu lumradio ene de certa spaco dum sia vojo de punkto A ĝis punkto B ĉiam prenas la plej rapidan vojon, neniam iun superfluan ĉirkaŭvojon. El la hamiltona principo en taŭga difino rezultas la leĝoj pri movado de Isaac Newton, sed ankaŭ la ekvivacioj de relativisma mekaniko, la ekvacioj de Maxwell pri elektrodinamiko, la ekvivacioj de Albert Einstein de la ĝenerala teorio pri relativeco kaj la ekvivacioj, per kiuj oni priskribas la aliajn elementajn interrilatojn fizikajn.
rdf:langString
Das Hamiltonsche Prinzip der Theoretischen Mechanik ist ein Extremalprinzip. Physikalische Felder und Teilchen nehmen danach für eine bestimmte Größe einen extremalen (d. h. größten oder kleinsten) Wert an. Diese Bewertung nennt man Wirkung, mathematisch ist die Wirkung ein Funktional, daher auch die Bezeichnung Wirkungsfunktional. Die Wirkung erweist sich in vielen Fällen nicht als minimal, sondern nur als „stationär“ (d. h. extremal). Deshalb wird das Prinzip von manchen Lehrbuchautoren auch das Prinzip der stationären Wirkung genannt. Manche Autoren nennen das Hamiltonsche Prinzip auch Prinzip der kleinsten Wirkung, was jedoch – wie oben ausgeführt – nicht präzise ist. Ein Beispiel ist das Fermatsche Prinzip, nach dem ein Lichtstrahl in einem Medium von allen denkbaren Wegen vom Anfangspunkt zum Endpunkt den Weg mit der geringsten Laufzeit durchläuft. Die Newtonschen Bewegungsgleichungen folgen bei geeignet gewählter Wirkung aus dem Hamiltonschen Prinzip. Aber auch die Maxwellgleichungen der Elektrodynamik und die Einstein-Gleichungen der Allgemeinen Relativitätstheorie lassen sich auf ein Prinzip kleinster Wirkung zurückführen.
rdf:langString
In physics, Hamilton's principle is William Rowan Hamilton's formulation of the principle of stationary action. It states that the dynamics of a physical system are determined by a variational problem for a functional based on a single function, the Lagrangian, which may contain all physical information concerning the system and the forces acting on it. The variational problem is equivalent to and allows for the derivation of the differential equations of motion of the physical system. Although formulated originally for classical mechanics, Hamilton's principle also applies to classical fields such as the electromagnetic and gravitational fields, and plays an important role in quantum mechanics, quantum field theory and criticality theories.
rdf:langString
Il principio di Hamilton è un principio variazionale del gruppo dei principi di minima azione, formulato da William Rowan Hamilton. Studiato solitamente in meccanica razionale e in meccanica quantistica, il principio afferma che il moto di un sistema fisico è quello che minimizza l'integrale temporale della lagrangiana del sistema.
rdf:langString
해밀턴의 원리(Hamilton's principle)란 미분방정식을 사용한 고전역학의 기술방식과는 달리 변분법을 사용해 적분방정식으로 고전역학을 기술하는 원리이다. 이 원리는 고전역학에서 시작된 원리이지만, 전자기학, 일반상대성이론, 양자역학, 양자장론등 여러 물리학 분야를 기술하는 최소작용의 원리로 확장되었다. 수학자 윌리엄 로원 해밀턴의 이름에서 유래했다.
rdf:langString
In de mechanica, een deelgebied van de natuurkunde, is het principe van Hamilton de formulering van de Ierse wiskundige William Rowan Hamilton (1805-1865) van het principe van de kleinste werking (zie dit artikel voor historische formuleringen). Het wijst erop dat de dynamiek van een natuurkundig systeem wordt bepaald door een variatieprobleem voor een functionaal, die is gebaseerd op een enkele functie, de Lagrangiaan, die alle natuurkundige informatie over het systeem en de krachten, die er op inwerken, bevat. Dit variatieprobleem is gelijkwaardig aan en zorgt ook voor de afleiding van de differentiële bewegingsvergelijkingen van dit natuurkundig systeem. Hoewel oorspronkelijk ontwikkeld voor de klassieke mechanica, is het principe van Hamilton ook van toepassing op klassieke velden, zoals de elektromagnetische en de zwaartekracht velden. Het principe is zelfs uitgebreid naar de kwantummechanica, kwantumveldentheorie en "kritieke" theorieën.
rdf:langString
При́нцип Га́мільтона — у механіці системи матеріальних точок означає таке: Перехід з одного стану в інший за заданий інтервал часу відбувається для системи такого роду так, що перша варіація функціонала дорівнює нулю: рух системи здійснюється функціями, які серед всіх допустимих рухів роблять згаданий вище інтеграл стаціонарним, тобто рівняння руху системи збігається з рівнянням Ойлера-Лаґранжа для функціонала . При цьому означає кінетичну, а — потенційну енергії системи, а — функцію Лагранжа. Інтерес тут фокусується в першу чергу на зверненні першої варіації функціонала у нуль, а не на питанні про екстремум. Завдання такого роду також називають варіаційними завданнями. Принцип Гамільтона є одним із формулювань принципу найменшої дії.
rdf:langString
在物理學裏，哈密頓原理（英語：Hamilton's principle）是愛爾蘭物理學家威廉·哈密頓於1833年發表的關於平穩作用量原理的表述。哈密頓原理闡明，一個物理系統的拉格朗日函數，所構成的泛函的變分問題解答，可以表達這物理系統的動力行為。拉格朗日函數又稱為拉格朗日量，包含了這物理系統所有的物理內涵。這泛函稱為作用量。哈密頓原理提供了一種新的方法來表述物理系統的運動。不同於牛頓運動定律的微分方程式方法，這方法以積分方程式來設定系統的作用量，在作用量平穩的要求下，使用變分法來計算整個系統的運動方程式。 雖然哈密頓原理本來是用來表述經典力學，這原理也可以應用於經典場，像電磁場或重力場，甚至可以延伸至量子場論等等。
rdf:langString
#F5FFFA
rdf:langString
#ECFCF4
rdf:langString
#50C878
rdf:langString
#0073CF
rdf:langString
:
xsd:nonNegativeInteger
16196
