Gymnosperm
http://dbpedia.org/resource/Gymnosperm an entity of type: Thing
معراة البذور (الاسم العلمي:Gymnospermae) أو (الاسم العلمي:Gnetophyta) هي صف نباتي يتبع شعيبة البذريات من شعبة حقيقيات الأوراق. وهي النباتات التي بذورها مكشوفة مثل شجرة الصنوبر التي تكون بذورها فوق حراشف المخروط. معراة البذور اسم لإحدى المجموعات الكبيرة من النباتات البِذريَّة. والمجموعة الثانية هي كاسيات البذور وتتكون من النباتات التي لبذرها مبيض واق (غلاف ثمري). تكون البذور في هذه المجموعة غير متشكلة ضمن البييضة ovule الموجودة داخل مغلفات البذور والتي تتطور لاحقا إلى ثمرة، لكنها تكون معراة ضمن المخروط الصنوبري Conifer cone أو في بنية شبه مخروطية. و تتميز بوجود مخاريط مختلفة من حيث النوع لكنها تكون مزدوجة الشكل صغيرة وكبيرة على مستوى المخاريط الصغيرة تتكون البذور تعضي جهاز التوالد ومعراة البذور نباتات خشبيةٌ معمّرة، وهي تُعد أحد أكبر وأقدم النباتات الحية. وهناك نحو 700 نوع منها.
rdf:langString
Die Nacktsamigen Pflanzen (Gymnospermae, von altgriechisch γυμνός gymnós „nackt“ und σπέρμα spérma „Keim“, „Same“ – wörtlich „nackter Same“), kurz Nacktsamer, sind Samenpflanzen (Spermatophytina), deren Samenanlagen nicht wie bei den Bedecktsamigen Pflanzen in einem Fruchtknoten eingeschlossen sind. Die Fruchtblätter sind nicht geschlossen. Dies stellt innerhalb der Samenpflanzen den ursprünglichen Zustand dar. Die Nacktsamer werden in die Unterabteilung mit den Klassen und und die Unterabteilung mit den Klassen und unterteilt. Die Samenfarne bilden die Klasse .
rdf:langString
La gimnospermoj (Gymnospermae), aŭ pinofitoj, aŭ nudsemplantoj (la termino Gymnospermae elvenas el la grekaj gimno, nuda, kaj spermo, semo), estas aro de semplantoj. Male al florplantoj kies ovoloj estas en ujo, iliaj ovoloj estas nudaj, sen ovolujo.
rdf:langString
겉씨식물 (-植物,gymnosperm)은 종자식물 중에서 씨가 겉으로 드러나는 식물을 말한다. 나자식물(裸子植物)이라고도 한다. 씨방 속에 씨를 품는 속씨식물에 대비해서 붙여진 이름이다. 이전에는 "종자식물문" 또는 관다발식물문에 속하는 "겉씨식물강"으로도 분류되기도 했다.
rdf:langString
裸子植物（らししょくぶつ、英語: Gymnosperm、学名：Gymnospermae）は、種子植物のうち胚珠がむきだしになっているものを指す。ソテツ類、イチョウ類、マツ類、グネツム類を含む。 裸子植物が単系統であるか側系統であるかについては、分子系統学が発達した今日でも両方の立場があり、答えが出ていない。裸子植物の分類階級は伝統的には門であるが、裸子植物が側系統であると判断する場合には、単系統のみを分類群として認める立場から、裸子植物門を置かず、その代わり、ソテツ門、イチョウ門、マツ門、グネツム門を置く。現生種は約750種が属する。 また、顕花植物と言った場合、裸子植物と被子植物とを含み、裸子植物の生殖器官は花と呼ばれるが、これはリンネに由来する語法である。ただし、裸子植物のそれを花と認めない見方もある。例えば、英語で "flowering plant" と言った場合には、被子植物のみを含める。
rdf:langString
De naaktzadigen (gymnospermen, botanische naam Gymnospermae) vormen een groep planten, die niet gekarakteriseerd wordt door een gezamenlijke ontstaansgeschiedenis. Daardoor is de groep het gemakkelijkst negatief te omschrijven: hij omvat alle zaadplanten, behalve de bedektzadigen. De verwantschap van de diverse groepen naaktzadigen onderling en met de bedektzadigen is onderwerp van onderzoek en discussie. De 23e druk van de Heukels gebruikt de naam "naaktzadigen" anders, en wel voor een groep die geen formele, botanische naam heeft. In de 24ste druk van de Heukels behoren tot de naaktzadigenen de orden Pinales en .
rdf:langString
裸子植物（學名：Gymnospermae）是指種子植物中，胚珠在一開放的邊緣或葉面的植物，孢子葉通常會排列成圓錐的形狀；由於孢子葉並不向內卷合包覆胚珠，所以也無子房的構造。 裸子植物共有6個門約14科88屬超過一千種 。裸子植物这个名称源自希臘語「gymnospermos」，意指「裸露的種子」，因為裸子植物的胚珠外圍沒有子房壁保護，故稱做裸子植物。與之相對的是種子植物的另一主要類群被子植物，其胚珠則是在向內卷合的心皮（一個邊緣相接的胞子葉）內受到包被與保護。 裸子植物會產生孢子，有發展成似花粉的「」和留在胚珠裡的「」兩種。當受精（大孢子和小孢子結合）之後，形成的胚芽便會和其他細胞組成胚珠，並發展成種子。 裸子植物起源于3.85亿年前的，繁盛于和，在白垩纪随着被子植物的兴起后衰落。
rdf:langString
Les gimnospermes (Gymnospermae) són un grup de plantes amb llavor (espermatòfits). Etimològicament el terme prové de les paraules gregues γυμνός “gymnos” i σπέρμα “esperma”, que signifiquen "llavor nua", pel fet que les llavors d'aquestes plantes no estan protegides pel fruit (cosa que sí que ocorre al grup angiosperma), sinó que queden lliures en una pinya o en estructures semblants. Les plantes gimnospermes produeixen microspores que esdevenen grans de pol·len i megaspores, retingudes en un òvul.
rdf:langString
Nahosemenné rostliny (Gymnospermae) jsou tradičním označením pro skupinu semenných rostlin, do které patří jehličnany, cykasy, jinany a liánovcotvaré rostliny. Pojmenovány jsou na základě rysu, kterým jsou charakteristické: vajíčko rostlin nahosemenných totiž (na rozdíl od vývojově pokročilejších rostlin krytosemenných) není ukryto v semeníku, ale volně leží na plodolistu, z něhož později vzniká podpůrná šupina. Jejich vydělení je odhadováno na dobu před více než 300 miliony let, do období karbonu v prvohorách.
rdf:langString
Τα γυμνόσπερμα φυτά είναι η μία από τις δύο μεγάλες ομάδες φυτών που παράγουν σπόρους· η άλλη είναι τα αγγειόσπερμα. Η ονομασία γυμνόσπερμο δίνει την εντύπωση ότι οι σπόροι των φυτών αυτών δεν προστατεύονται από περικάρπιο και είναι γυμνοί. Όμως συμβαίνει ακριβώς το αντίθετο. Οι σπόροι είναι καλά καλυμμένοι μέσα σε σκληρά λέπια και δεν αφαιρούνται εύκολα. Με την πάροδο του χρόνου όταν ωριμάσουν και όταν η ατμόσφαιρα είναι ξηρή τα λέπια φεύγουν και οι σπόροι πέφτουν. Στα γυμνόσπερμα ανήκουν το πεύκο, το κυπαρίσσι, ο κέδρος, ο γιουνίπερος, η ελάτη και άλλα.
rdf:langString
Las gimnospermas (nombre científico Gymnospermae, también como la división Pinophyta; el nombre proviene del griego γυμνός, 'desnudo', y σπέρμα, 'semilla'; es decir, 'semilla desnuda'), son plantas vasculares y espermatofitas, productoras de semillas. Este término se aplica debido a que las semillas de estas plantas no se forman en un ovario cerrado (esto es, un pistilo con uno o más carpelos que evolucionan a un fruto, como ocurre en las angiospermas), sino que están desnudas. Su flor (definida como una rama de crecimiento limitado productora de hojas fértiles o "esporofilos") tiene semilla expuesta. En síntesis, los Gymnospermae no tienen fruto y, por ello, se diferencian de las angiospermas.
rdf:langString
The gymnosperms ( lit. revealed seeds) are a group of seed-producing plants that includes conifers, cycads, Ginkgo, and gnetophytes, forming the clade Gymnospermae, the living members of which are also known as Acrogymnospermae. The term gymnosperm comes from the composite word in Greek: γυμνόσπερμος (γυμνός, gymnos, 'naked' and σπέρμα, sperma, 'seed'), literally meaning 'naked seeds'. The name is based on the unenclosed condition of their seeds (called ovules in their unfertilized state). The non-encased condition of their seeds contrasts with the seeds and ovules of flowering plants (angiosperms), which are enclosed within an ovary. Gymnosperm seeds develop either on the surface of scales or leaves, which are often modified to form cones, or solitary as in yew, Torreya, Ginkgo. Gymnosper
rdf:langString
Gimnospermo deritze (Gymnospermae) haziak sortzen dituzten landare taldeari.Landare baskular eta espermatofitoak dira, hau da, haziak sortzen dituzten benetako ehundun landareak dira. Izena antzinako grezieratik dator, γυμνόσπερμος (γυμνός "gymnos", biluzik eta σπέρμα "sperma" hazi) eta "hazi biluziak" esan nahi du. Denominazio hori landare hauen haziak obario baten barruan sortzen ez direlako Egokitzen zaie, hau da, biluzik sortzen direlako lore emeetan. Angiospermoen kasuan Pistilo baten barruan sortzen dira haziak eta ondoren pistilo hori fruitua bilakatzen da.
rdf:langString
Gymnospermae Gymnospermae Différentes espèces de Gymnospermes Division GymnospermaePrantl, 1831 Les Gymnospermes (Gymnospermae, du grec γυμνός / gymnós, « nu » et σπέρμα / spérma, « graine ») sont un groupe monophylétique de Spermatophytes (plantes à graines). Ce sont des plantes dont l'ovule est à nu (non enclos dans un ovaire, à la différence des angiospermes) et porté par des pièces foliaires groupées sur un rameau fertile (cône).
rdf:langString
Ceann den dá roinn sna plandaí síolta, arb iad na plandaí bláfara (angaispeirmeacha) an dara roinn. Bíonn síolta nochta (gan a bheith cumhdaithe le hubhagán) acu, ach is fíordhifriúil óna chéile baill na rann. Tá siad chomh difriúil sin go meastar anois gur díorthaíodh iad ó línte dúchasacha a bhí iomlán scoite óna chéile. Cuimsíonn an roinn grúpaí beo is grúpaí iontaise. Bhí gimnispeirmeacha luatha flúirseach sa tréimhse Charbónmhar, agus cumadh cuid mhaith de na fosuithe guail astu. Ba iad an fásra ceannasach sa tréimhse Iúrasach is an tréimhse Chailceach, ach ina dhiaidh sin d'imigh an chuid is mó i léig. Tháinig cineálacha beo chun cinn go forleathan arís i rith an oighrithe dheireanaigh, agus faightear fós iad i réigiúin fhuara mheasartha is fho-thrópaiceacha, fiú sna trópaicí go hard
rdf:langString
Gymnospermae (dari bahasa Yunani: gymnos (telanjang) dan sperma (biji) atau tumbuhan berbiji terbuka merupakan kelompok tumbuhan berbiji yang bijinya tidak terlindung dalam (ovarium). Pada tumbuhan berbunga (Angiospermae, atau Magnoliophyta), biji atau bakal biji selalu terlindungi penuh oleh bakal buah sehingga tidak terlihat dari luar. Pada Gymnospermae, biji terekspos langsung atau terletak di antara daun-daun penyusun strobilus atau runjung. Pada melinjo misalnya, pêntil nya (yaitu bijinya) sejak dari "kroto" hingga melinjo masak dapat dilihat, sementara pada biji terletak pada runjungnya.
rdf:langString
Le Gimnosperme (o Ginnosperme) sono un gruppo di piante vascolari che producono semi non protetti da un ovario. Sono in genere piante legnose con foglie aghiformi o squamiformi e comprendono più di 1000 specie. È ampiamente accettato che le gimnosperme abbiano avuto origine nel tardo periodo Carbonifero, sostituendo le foreste pluviali a licofite della regione tropicale. Questo sembra essere stato il risultato di un evento di duplicazione dell'intero genoma circa 319 milioni di anni fa.
rdf:langString
Rośliny nagonasienne, nagozalążkowe (Gymnospermae) – jedna z dwóch obok okrytonasiennych grup siostrzanych współczesnych roślin nasiennych. Wszyscy obecnie żyjący przedstawiciele tej grupy reprezentują jeden monofiletyczny klad – pochodzą od wspólnego przodka, a do grupy tej zaliczane są wszystkie rośliny potomne tego przodka. Współcześnie do nagonasiennych należy ponad 1000 gatunków drzew i krzewów grupowanych w 88 rodzajach, jednak w przeszłości grupa ta była znacznie bardziej zróżnicowana. Jako przyczynę spadku jej różnorodności i wymierania wielu grup tych roślin wskazuje się konkurencję roślin okrytonasiennych.
rdf:langString
As gimnospérmicas ou gimnospermas (do grego γυμνός gimnós "nu", σπέρμα spérma "semente") são um grupo de plantas com sementes que não apresentam fruto que envolve a semente, diferenciando-as assim das angiospermas, que têm suas sementes envoltas por um fruto, gerado por um ovário. Os ciclos de vida das gimnospermas envolvem alternância de gerações, com uma fase dominante diplóide, o esporófito, e uma fase reduzida haplóide, o gametófito, que é dependente da fase esporofítica.
rdf:langString
Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташова
rdf:langString
Nakenfröiga växter, också kallade gymnospermer, är de fröväxter som inte hör till gruppen blomväxter (gömfröiga växter). Gruppen innehåller framför allt barrväxter, men också ginkgo, kottepalmer, gnetumväxter och utdöda divisioner, till exempel fröormbunkar. Nakenfröiga växter skiljer sig från gömfröiga växter genom att inte ha dubbla integument utan enkla, deras fröämne sitter "naket". De har alltså frön, men inte frukt. En teori till varför de nakenfröiga växterna är så få numera är:
rdf:langString
Голосеменны́е расте́ния (лат. Gymnospérmae) — древняя группа семенных растений, появившаяся в верхнем девоне, около 370 млн лет назад. Название указывает на главную отличительную черту этих растений, a именно на то, что семяпочки, а затем и развивающиеся из них семена не имеют, в отличие от покрытосеменных, замкнутого вместилища. Завязь обычно имеет вид простой чешуи, на которой сидит одна или несколько семечек; иногда же и эта чешуя не развивается. Голосеменные включают более 1100 современных видов.
rdf:langString
rdf:langString
عاريات البذور
rdf:langString
Gimnospermes
rdf:langString
Nahosemenné
rdf:langString
Nacktsamige Pflanzen
rdf:langString
Γυμνόσπερμα
rdf:langString
Gimnospermoj
rdf:langString
Gymnospermae
rdf:langString
Gimnospermo
rdf:langString
Gymnospermae
rdf:langString
Tumbuhan berbiji terbuka
rdf:langString
Gymnosperm
rdf:langString
Gymnosperme
rdf:langString
Gymnospermae
rdf:langString
裸子植物
rdf:langString
겉씨식물
rdf:langString
Naaktzadigen
rdf:langString
Nagonasienne
rdf:langString
Голосеменные
rdf:langString
Gimnospérmica
rdf:langString
Nakenfröiga växter
rdf:langString
裸子植物
rdf:langString
Голонасінні
xsd:integer
290236
xsd:integer
1124741583
rdf:langString
Various gymnosperms.
rdf:langString
Gymnospermae
xsd:integer
4
rdf:langString
rdf:langString
Cycadophyta – Cycads
rdf:langString
Pinophyta – Conifers including Gnetophytes
rdf:langString
*Gnetidae – Gnetum, Ephedra, Welwitschia
Ginkgophyta – Ginkgo
rdf:langString
Gymnosperms
rdf:langString
معراة البذور (الاسم العلمي:Gymnospermae) أو (الاسم العلمي:Gnetophyta) هي صف نباتي يتبع شعيبة البذريات من شعبة حقيقيات الأوراق. وهي النباتات التي بذورها مكشوفة مثل شجرة الصنوبر التي تكون بذورها فوق حراشف المخروط. معراة البذور اسم لإحدى المجموعات الكبيرة من النباتات البِذريَّة. والمجموعة الثانية هي كاسيات البذور وتتكون من النباتات التي لبذرها مبيض واق (غلاف ثمري). تكون البذور في هذه المجموعة غير متشكلة ضمن البييضة ovule الموجودة داخل مغلفات البذور والتي تتطور لاحقا إلى ثمرة، لكنها تكون معراة ضمن المخروط الصنوبري Conifer cone أو في بنية شبه مخروطية. و تتميز بوجود مخاريط مختلفة من حيث النوع لكنها تكون مزدوجة الشكل صغيرة وكبيرة على مستوى المخاريط الصغيرة تتكون البذور تعضي جهاز التوالد ومعراة البذور نباتات خشبيةٌ معمّرة، وهي تُعد أحد أكبر وأقدم النباتات الحية. وهناك نحو 700 نوع منها.
rdf:langString
Les gimnospermes (Gymnospermae) són un grup de plantes amb llavor (espermatòfits). Etimològicament el terme prové de les paraules gregues γυμνός “gymnos” i σπέρμα “esperma”, que signifiquen "llavor nua", pel fet que les llavors d'aquestes plantes no estan protegides pel fruit (cosa que sí que ocorre al grup angiosperma), sinó que queden lliures en una pinya o en estructures semblants. Les plantes gimnospermes produeixen microspores que esdevenen grans de pol·len i megaspores, retingudes en un òvul. Després de la fertilització (normalment anemòfila) que ajunta la microspora i la megaspora es forma un embrió que, junt amb altres cèl·lules ovulars, acaben transformant-se en una llavor (esporòfit). Havia estat considerat un grup taxonòmic, però les anàlisis genètiques han demostrat que era un grup parafilètic amb les angiospermes.
rdf:langString
Nahosemenné rostliny (Gymnospermae) jsou tradičním označením pro skupinu semenných rostlin, do které patří jehličnany, cykasy, jinany a liánovcotvaré rostliny. Pojmenovány jsou na základě rysu, kterým jsou charakteristické: vajíčko rostlin nahosemenných totiž (na rozdíl od vývojově pokročilejších rostlin krytosemenných) není ukryto v semeníku, ale volně leží na plodolistu, z něhož později vzniká podpůrná šupina. Jejich vydělení je odhadováno na dobu před více než 300 miliony let, do období karbonu v prvohorách. Moderní fylogenetické výzkumy chápou recentní nahosemenné (souhrnně označované nově jako Acrogymnospermae, z řeckého acro- – vrcholový) jako monofyletickou sesterskou skupinu širšího kladu, z něhož se později odvětvují i krytosemenné; tomu odpovídá i pohled prezentovaný v tomto článku. Ve starších systémech naopak představovaly nahosemenné z evolučního hlediska mezistupně mezi kapraďorosty, pranahosemennými (Progymnospermae), kapraďosemennými (Pteridospermatophyta) a krytosemennými (Magnoliophyta) rostlinami. Je však zřejmé, že pokud by mezi nahosemenné rostliny byli nadále řazeni i fosilní zástupci, především z nesourodé skupiny kapraďosemenných, jednalo by se o parafyletický, tedy nepřirozený a nadále neudržitelný taxon. Stávající rostliny řazené mezi nahosemenné zahrnují několik větví vývojově značně izolovaných vzhledem k masivnímu vymírání jejich zástupců především na konci druhohor; jejich reliktnost a závislost podrobného studia na fosilním materiálu je příčinou jejich dosud ne zcela vyřešené, natož ustálené systematiky a taxonomie. Zahrnují zhruba 800–1000 druhů rostlin v 83 rodech a 12–14 čeledích (pro srovnání, krytosemenných je udáváno až 300 000 druhů). Rozšířeny jsou kosmopolitně na obou polokoulích, od chladných oblastí až do tropů. V současnosti mají borovicotvaré dominantní postavení v mírném podnebném pásu a v horských oblastech, cykasotvaré rostou v tropických oblastech všech světadílů, jinanotvaré přežily pouze v jednom druhu v Číně a liánovcotvaré se vyskytují v tropických a subtropických oblastech Starého i Nového světa.
rdf:langString
Die Nacktsamigen Pflanzen (Gymnospermae, von altgriechisch γυμνός gymnós „nackt“ und σπέρμα spérma „Keim“, „Same“ – wörtlich „nackter Same“), kurz Nacktsamer, sind Samenpflanzen (Spermatophytina), deren Samenanlagen nicht wie bei den Bedecktsamigen Pflanzen in einem Fruchtknoten eingeschlossen sind. Die Fruchtblätter sind nicht geschlossen. Dies stellt innerhalb der Samenpflanzen den ursprünglichen Zustand dar. Die Nacktsamer werden in die Unterabteilung mit den Klassen und und die Unterabteilung mit den Klassen und unterteilt. Die Samenfarne bilden die Klasse .
rdf:langString
Τα γυμνόσπερμα φυτά είναι η μία από τις δύο μεγάλες ομάδες φυτών που παράγουν σπόρους· η άλλη είναι τα αγγειόσπερμα. Η ονομασία γυμνόσπερμο δίνει την εντύπωση ότι οι σπόροι των φυτών αυτών δεν προστατεύονται από περικάρπιο και είναι γυμνοί. Όμως συμβαίνει ακριβώς το αντίθετο. Οι σπόροι είναι καλά καλυμμένοι μέσα σε σκληρά λέπια και δεν αφαιρούνται εύκολα. Με την πάροδο του χρόνου όταν ωριμάσουν και όταν η ατμόσφαιρα είναι ξηρή τα λέπια φεύγουν και οι σπόροι πέφτουν. Τα γυμνόσπερμα φυτά είναι φανερόγαμα, δηλαδή είναι φυτά που η γονιμοποίηση τους γίνεται σε φανερά όργανα, όπως και τα αγγειόσπερμα, όμως η βασική τους διαφορά είναι ότι στα γυμνόσπερμα η γονιμοποίηση γίνεται αποκλειστικά με τον άνεμο, χωρίς την παρέμβαση άλλων παραγόντων όπως τα έντομα. Άλλη διαφορά είναι ότι τα γυμνόσπερμα φυτά δεν έχουν στύλους και στίγματα. Έχουν δευτερογενή και συνήθως βελονοειδή ή λεπιοειδή φύλλα, πολυετή, σπάνια δε με πλατύ έλασμα. Τα γυμνόσπερμα επίσης είναι ξυλώδη φυτά, δέντρα ή θάμνοι, ενώ τα αγγειόσπερμα είναι και ποώδη, χυμώδη φυτά. Η ομάδα αυτή των φυτών εμφανίστηκε στη γη πρώτα από όλα τα φυτά περίπου 350 εκατομμύρια χρόνια πριν.Ήταν για πολλά εκατομμύρια χρόνια τα κυρίαρχα φυτά στον πλανήτη. Στην πορεία όμως και φτάνοντας στα 50 εκατομμύρια χρόνια πριν, τα αγγειόσπερμα άρχισαν να πολλαπλασιάζονται με ταχείς ρυθμούς και ο αριθμός των γυμνόσπερμων να μειώνεται. Σήμερα υπάρχουν 780 είδη γυμνόσπερμων φυτών και τα περισσότερα από αυτά είναι κωνοφόρα δέντρα.Είναι τόσο σημαντικής οικονομικής σημασίας αφού δίνουν εξαιρετικής ποιότητας ξυλεία, αιθέρια έλαια, φυσικές ρητίνες, τροφή και καταφύγιο άγριων ζώων όσο και καλλωπιστικής σημασίας, αφού ομορφαίνουν κήπους, δρόμους και πάρκα. Στα γυμνόσπερμα ανήκουν το πεύκο, το κυπαρίσσι, ο κέδρος, ο γιουνίπερος, η ελάτη και άλλα.
rdf:langString
La gimnospermoj (Gymnospermae), aŭ pinofitoj, aŭ nudsemplantoj (la termino Gymnospermae elvenas el la grekaj gimno, nuda, kaj spermo, semo), estas aro de semplantoj. Male al florplantoj kies ovoloj estas en ujo, iliaj ovoloj estas nudaj, sen ovolujo.
rdf:langString
The gymnosperms ( lit. revealed seeds) are a group of seed-producing plants that includes conifers, cycads, Ginkgo, and gnetophytes, forming the clade Gymnospermae, the living members of which are also known as Acrogymnospermae. The term gymnosperm comes from the composite word in Greek: γυμνόσπερμος (γυμνός, gymnos, 'naked' and σπέρμα, sperma, 'seed'), literally meaning 'naked seeds'. The name is based on the unenclosed condition of their seeds (called ovules in their unfertilized state). The non-encased condition of their seeds contrasts with the seeds and ovules of flowering plants (angiosperms), which are enclosed within an ovary. Gymnosperm seeds develop either on the surface of scales or leaves, which are often modified to form cones, or solitary as in yew, Torreya, Ginkgo. Gymnosperm lifecycles involve alternation of generations. They have a dominant diploid sporophyte phase and a reduced haploid gametophyte phase which is dependent on the sporophytic phase. The term "gymnosperm" is often used in paleobotany to refer to all non-angiosperm seed plants. In that case, to specify the modern monophyletic group of gymnosperms, the term Acrogymnospermae is sometimes used. The gymnosperms and angiosperms together comprise the spermatophytes or seed plants. The gymnosperms are subdivided into five Divisions, four of which, the Cycadophyta, Ginkgophyta, Gnetophyta, and Pinophyta (also known as Coniferophyta) are still in existence while the Pteridospermatophyta are now extinct. Newer classification place the gnetophytes among the conifers. By far the largest group of living gymnosperms are the conifers (pines, cypresses, and relatives), followed by cycads, gnetophytes (Gnetum, Ephedra and Welwitschia), and Ginkgo biloba (a single living species). About 65% of gymnosperms are dioecious, but conifers are almost all monoecious. Some genera have mycorrhiza, fungal associations with roots (Pinus), while in some others (Cycas) small specialised roots called coralloid roots are associated with nitrogen-fixing cyanobacteria.
rdf:langString
Gimnospermo deritze (Gymnospermae) haziak sortzen dituzten landare taldeari.Landare baskular eta espermatofitoak dira, hau da, haziak sortzen dituzten benetako ehundun landareak dira. Izena antzinako grezieratik dator, γυμνόσπερμος (γυμνός "gymnos", biluzik eta σπέρμα "sperma" hazi) eta "hazi biluziak" esan nahi du. Denominazio hori landare hauen haziak obario baten barruan sortzen ez direlako Egokitzen zaie, hau da, biluzik sortzen direlako lore emeetan. Angiospermoen kasuan Pistilo baten barruan sortzen dira haziak eta ondoren pistilo hori fruitua bilakatzen da. Bizirik dirauten Gimnospermoen taldearen azpitaldeak hauek dira: Cycadophyta, Gnetophyta, gingkophyta eta Pinophyta. Guztira 14 familia, 88 genero eta 1000 bat espezietan daude banatuta. Mundu osoan zehar 72º iparretik 55º hegoraino ageri dira eta landareen gehiengoa osatzen dute ingurune hotzenetan (artikoa eta garaiera handiko inguruak). Munduko landare zaharrenak eta garaienak dira gimnospermoak.Gimnospermoen moldaera arrakastatsuenak xilemaren egitura eta ugalketarako estrategiak direla esan daiteke. Gimnospermo guztiek dituzte xileman gnetopsidoek izan ezik. Hori dela eta, zenbait egoeratan ura garraiatzeko gaitasun hobea dute. Gimnospermoak ondo egokituta daude obulua ondo babesteko eta hazia hedatzeko. Gimnospermo batzuk astiro ugaltzen dira, izan ere, batzuetan urte bat pasatzen da polinizaziotik zigotoa sortu arte eta beste hiru urte hazia heldu arte. Hala ere, gimnospermo gehienek ziklo arinagoa dute. Polinizazioa haize bidez egiten dute zikadopsidoek eta gnetopsido batzuek izan ezik.
rdf:langString
Las gimnospermas (nombre científico Gymnospermae, también como la división Pinophyta; el nombre proviene del griego γυμνός, 'desnudo', y σπέρμα, 'semilla'; es decir, 'semilla desnuda'), son plantas vasculares y espermatofitas, productoras de semillas. Este término se aplica debido a que las semillas de estas plantas no se forman en un ovario cerrado (esto es, un pistilo con uno o más carpelos que evolucionan a un fruto, como ocurre en las angiospermas), sino que están desnudas. Su flor (definida como una rama de crecimiento limitado productora de hojas fértiles o "esporofilos") tiene semilla expuesta. En síntesis, los Gymnospermae no tienen fruto y, por ello, se diferencian de las angiospermas. Las gimnospermas vivientes consisten en las cícadas, el ginkgo y un clado de coníferas y gnétidas. Estos cuatro grupos representan solo unas 15 familias (Judd et al. 2007), con 75-80 géneros y unas 820 especies. Estas plantas crecen en todo el mundo, de los 72 grados norte a los 55 grados sur, y son la vegetación dominante en muchas regiones frías y árticas. Muchas son familiares como ornamentales para madera de alta calidad. Entre las gimnospermas se encuentran los individuos más altos y de mayor longevidad entre las plantas. El éxito evolutivo de las angiospermas en relación con los otros grupos de espermatofitas puede ser atribuido a los vasos en el xilema y a sus atributos para la reproducción. Todas las gimnospermas excepto los gnétidas tienen traqueidas en su xilema. Los vasos son más eficientes para el transporte de agua bajo algunas circunstancias. Los carpelos de las angiospermas hacen posible la germinación a través de un estigma del polen y están variadamente adaptadas para la protección del óvulo joven y la dispersión de la semilla. Las gimnospermas tardan en reproducirse, puede pasar un año desde la polinización hasta la fertilización, y la maduración de la semilla puede requerir tres años. En contraste, las angiospermas usualmente se reproducen mucho más rápido, en algunas anuales puede pasar de óvulo a semilla en algunas semanas. Con la excepción de las cícadas y algunas gnétidas, las gimnospermas son polinizadas por viento. Las angiospermas se han adaptado en varios modos a la polinización animal, por lo que son capaces de reproducirse en hábitats donde hay poco viento, como el suelo de los bosques. La naturaleza altamente específica de la polinización por animales puede promover la especiación. Además, las gimnospermas son raramente poliploides y no han recurrido extensivamente a la especiación
rdf:langString
Ceann den dá roinn sna plandaí síolta, arb iad na plandaí bláfara (angaispeirmeacha) an dara roinn. Bíonn síolta nochta (gan a bheith cumhdaithe le hubhagán) acu, ach is fíordhifriúil óna chéile baill na rann. Tá siad chomh difriúil sin go meastar anois gur díorthaíodh iad ó línte dúchasacha a bhí iomlán scoite óna chéile. Cuimsíonn an roinn grúpaí beo is grúpaí iontaise. Bhí gimnispeirmeacha luatha flúirseach sa tréimhse Charbónmhar, agus cumadh cuid mhaith de na fosuithe guail astu. Ba iad an fásra ceannasach sa tréimhse Iúrasach is an tréimhse Chailceach, ach ina dhiaidh sin d'imigh an chuid is mó i léig. Tháinig cineálacha beo chun cinn go forleathan arís i rith an oighrithe dheireanaigh, agus faightear fós iad i réigiúin fhuara mheasartha is fho-thrópaiceacha, fiú sna trópaicí go hard sna sléibhte. Faoi seo, tá cuid mhaith de na cineálacha teorannaithe d'fhairsingí beaga.
rdf:langString
Gymnospermae Gymnospermae Différentes espèces de Gymnospermes Division GymnospermaePrantl, 1831 Les Gymnospermes (Gymnospermae, du grec γυμνός / gymnós, « nu » et σπέρμα / spérma, « graine ») sont un groupe monophylétique de Spermatophytes (plantes à graines). Ce sont des plantes dont l'ovule est à nu (non enclos dans un ovaire, à la différence des angiospermes) et porté par des pièces foliaires groupées sur un rameau fertile (cône). La plupart des Gymnospermes sont des conifères (Coniferophyta, ou Pinophyta), tels que les sapins (Abies), les épicéas (Picea), les mélèzes (Larix), les séquoias géants (Sequoiadendron) , les pins (Pinus), les genévriers (Juniperus), les cyprès (Chamaecyparis et Cupressus), les ifs (Taxus), ou les thuyas (Thuja). Les cycas et les ginkgos sont également des Gymnospermes, mais appartiennent respectivement aux Cycadophyta et aux Ginkgophyta, et non aux conifères.
rdf:langString
Gymnospermae (dari bahasa Yunani: gymnos (telanjang) dan sperma (biji) atau tumbuhan berbiji terbuka merupakan kelompok tumbuhan berbiji yang bijinya tidak terlindung dalam (ovarium). Pada tumbuhan berbunga (Angiospermae, atau Magnoliophyta), biji atau bakal biji selalu terlindungi penuh oleh bakal buah sehingga tidak terlihat dari luar. Pada Gymnospermae, biji terekspos langsung atau terletak di antara daun-daun penyusun strobilus atau runjung. Pada melinjo misalnya, pêntil nya (yaitu bijinya) sejak dari "kroto" hingga melinjo masak dapat dilihat, sementara pada biji terletak pada runjungnya. Gymnospermae telah hidup di bumi sejak periode Devon (410-360 juta tahun yang lalu), sebelum era dinosaurus. Pada saat itu, Gymnospermae banyak diwakili oleh kelompok yang sekarang sudah punah dan kini menjadi batu bara: (paku biji), dan . Anggota-anggotanya yang lain dapat melanjutkan keturunannya hingga sekarang. Angiospermae yang ditemui sekarang dianggap sebagai penerus dari salah satu kelompok Gymnospermae purba yang telah punah (paku biji).
rdf:langString
Le Gimnosperme (o Ginnosperme) sono un gruppo di piante vascolari che producono semi non protetti da un ovario. Sono in genere piante legnose con foglie aghiformi o squamiformi e comprendono più di 1000 specie. È ampiamente accettato che le gimnosperme abbiano avuto origine nel tardo periodo Carbonifero, sostituendo le foreste pluviali a licofite della regione tropicale. Questo sembra essere stato il risultato di un evento di duplicazione dell'intero genoma circa 319 milioni di anni fa. La maggior parte delle Gimnosperme attuali sono conifere (Pinophyta), come gli abeti (Abies e Picea), il larice (Larix), la sequoia giganta (Sequoiadendron), i pini (Pinus), Ginepro (Juniperus), Cipressi (Chamaecyparis e Cupressus). Le Gimnosperme hanno importanti usi economici. Pino, abete, abete rosso e cedro sono tutti esempi di conifere utilizzate per il legname, produzione di carta e la resina. Alcuni altri usi comuni delle gimnosperme sono la produzione di sapone, vernice, smalto per unghie, cibo, gomma e profumi.
rdf:langString
겉씨식물 (-植物,gymnosperm)은 종자식물 중에서 씨가 겉으로 드러나는 식물을 말한다. 나자식물(裸子植物)이라고도 한다. 씨방 속에 씨를 품는 속씨식물에 대비해서 붙여진 이름이다. 이전에는 "종자식물문" 또는 관다발식물문에 속하는 "겉씨식물강"으로도 분류되기도 했다.
rdf:langString
裸子植物（らししょくぶつ、英語: Gymnosperm、学名：Gymnospermae）は、種子植物のうち胚珠がむきだしになっているものを指す。ソテツ類、イチョウ類、マツ類、グネツム類を含む。 裸子植物が単系統であるか側系統であるかについては、分子系統学が発達した今日でも両方の立場があり、答えが出ていない。裸子植物の分類階級は伝統的には門であるが、裸子植物が側系統であると判断する場合には、単系統のみを分類群として認める立場から、裸子植物門を置かず、その代わり、ソテツ門、イチョウ門、マツ門、グネツム門を置く。現生種は約750種が属する。 また、顕花植物と言った場合、裸子植物と被子植物とを含み、裸子植物の生殖器官は花と呼ばれるが、これはリンネに由来する語法である。ただし、裸子植物のそれを花と認めない見方もある。例えば、英語で "flowering plant" と言った場合には、被子植物のみを含める。
rdf:langString
Rośliny nagonasienne, nagozalążkowe (Gymnospermae) – jedna z dwóch obok okrytonasiennych grup siostrzanych współczesnych roślin nasiennych. Wszyscy obecnie żyjący przedstawiciele tej grupy reprezentują jeden monofiletyczny klad – pochodzą od wspólnego przodka, a do grupy tej zaliczane są wszystkie rośliny potomne tego przodka. Współcześnie do nagonasiennych należy ponad 1000 gatunków drzew i krzewów grupowanych w 88 rodzajach, jednak w przeszłości grupa ta była znacznie bardziej zróżnicowana. Jako przyczynę spadku jej różnorodności i wymierania wielu grup tych roślin wskazuje się konkurencję roślin okrytonasiennych. Charakterystyczną cechą nagozalążkowych jest brak osłaniających zalążek owocolistków, a w konsekwencji też brak owoców. Nagie zalążki umieszczone są na zmodyfikowanych liściach (trzoneczkach lub łuskach) skupionych zwykle na osi tworzącej twór zwany strobilem, zwany tu też szyszką. W terminologii polskojęzycznej organy generatywne nagozalążkowych określane są mianem kwiatów, jednak w języku angielskim nagozalążkowe określane są mianem niekwiatowych roślin nasiennych (nonflowering seed plants).
rdf:langString
De naaktzadigen (gymnospermen, botanische naam Gymnospermae) vormen een groep planten, die niet gekarakteriseerd wordt door een gezamenlijke ontstaansgeschiedenis. Daardoor is de groep het gemakkelijkst negatief te omschrijven: hij omvat alle zaadplanten, behalve de bedektzadigen. De verwantschap van de diverse groepen naaktzadigen onderling en met de bedektzadigen is onderwerp van onderzoek en discussie. De 23e druk van de Heukels gebruikt de naam "naaktzadigen" anders, en wel voor een groep die geen formele, botanische naam heeft. In de 24ste druk van de Heukels behoren tot de naaktzadigenen de orden Pinales en .
rdf:langString
Голосеменны́е расте́ния (лат. Gymnospérmae) — древняя группа семенных растений, появившаяся в верхнем девоне, около 370 млн лет назад. Название указывает на главную отличительную черту этих растений, a именно на то, что семяпочки, а затем и развивающиеся из них семена не имеют, в отличие от покрытосеменных, замкнутого вместилища. Завязь обычно имеет вид простой чешуи, на которой сидит одна или несколько семечек; иногда же и эта чешуя не развивается. Термин «gymnospérmae» предложен в 1825—1827 годах шотландским ботаником Робертом Броуном (открывателем «броуновского движения»), впервые подробно остановившимся на принципиальных различиях между голосеменными и покрытосеменными. Русскоязычный термин «голосеменные» введён в практику, вероятно, проф. А. Н. Бекетовым. Голосеменные включают более 1100 современных видов.
rdf:langString
Nakenfröiga växter, också kallade gymnospermer, är de fröväxter som inte hör till gruppen blomväxter (gömfröiga växter). Gruppen innehåller framför allt barrväxter, men också ginkgo, kottepalmer, gnetumväxter och utdöda divisioner, till exempel fröormbunkar. Nakenfröiga växter skiljer sig från gömfröiga växter genom att inte ha dubbla integument utan enkla, deras fröämne sitter "naket". De har alltså frön, men inte frukt. Under evolutionen uppstod fröväxterna före blomväxterna. Senare uppstod blomväxterna bland fröväxterna och nu är blomväxterna helt dominerande på jorden; hur detta skett är omdiskuterat. Nakenfröiga växter är alltså en parafyletisk grupp, det vill säga en grupp som inte är en naturlig enhet. En teori till varför de nakenfröiga växterna är så få numera är:
* De är nakenfröiga, vilket innebär att fröet är mer sårbart än hos de gömfröiga som skyddar sina frön. Icke gömda frön kan lättare angripas av bakterier och mutationer.
* De kommer upp ur grodden med inte så sällan fler än två hjärtblad (hos familjen Taxaceae kommer grodden upp med två hjärtblad). Det är också sårbart vad gäller mutationer och angrepp. De bästa förutsättningarna har de enhjärtbladiga växterna som lämnar grodden med ett hjärtblad och sedan håller bladen tätt ihop. Det minskar risken för angrepp. Det gamla naturliga växtklassificeringssystem som byggde på Fries grupperar växten enligt denna princip, där enklaste cellen står lägst i rang och den ädlaste är en blomväxt som inte blottar sitt kön eller sitt inre. I det användes underklasserna: , och för att bland annat ange hur blottade ståndare och pistill var.
rdf:langString
As gimnospérmicas ou gimnospermas (do grego γυμνός gimnós "nu", σπέρμα spérma "semente") são um grupo de plantas com sementes que não apresentam fruto que envolve a semente, diferenciando-as assim das angiospermas, que têm suas sementes envoltas por um fruto, gerado por um ovário. As gimnospermas formam o clado Gymnospermae, que inclui as coníferas, cicadófitas, Ginkgo, e as gnetófitas. O termo "gimnosperma" é frequentemente utilizado para se referir a vários grupos de plantas com sementes extintas que possuem uma relação incerta com as gimnospermas e angiospermas modernas. Nesse caso, para especificar o grupo moderno monofilético de gimnospermas, às vezes é usado o termo Acrogymnospermae. Os ciclos de vida das gimnospermas envolvem alternância de gerações, com uma fase dominante diplóide, o esporófito, e uma fase reduzida haplóide, o gametófito, que é dependente da fase esporofítica. As gimnospermas e as angiospermas compreendem as espermatófitas ou plantas com sementes. As gimnospermas são subdivididas em cinco clados: Cycadophyta, Ginkgophyta, Gnetophyta, Pinophyta (também conhecido como Coniferophyta) e Pteridospermatophyta, estando este último extinto. De longe, o maior grupo de gimnospermas vivas são as coníferas (pinheiros, ciprestes e parentes), seguidos por cicadáceas, gnetófitas (Gnetum, e Welwitschia), e Ginkgo biloba. No Brasil, destaca-se a espécie Araucaria angustifolia, da ordem Pinales, que constitui a mata araucária típica da região sul do país e que produz uma semente comestível, o pinhão. Alguns gêneros apresentam micorrizas, associações fúngicas em suas raízes (como em Pinus), enquanto em alguns outros apresentam pequenas raízes especializadas chamadas raízes coralóides que estão associadas à fixação de nitrogênio cianobactérias (como em Cycas).
rdf:langString
Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою. Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений камбій сприяє росту стебла в товщину. Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти вітрам. Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших — дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок. У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин. За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У тропіках і субтропіках обох півкуль Землі в низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках зростають саговники. Зовні вони дуже схожі на папороті або пальми. В Україні голонасінні представлені 15 видами з 4 родин. Родину соснових представляють: ялиця біла, модрина європейська, ялина європейська, Pinus brutia, сосна кедрова, сосна гірська, сосна чорна, сосна звичайна; кипарисових — ялівець звичайний, ялівець високий, яловець смердючий, ялівець колючий, ялівець козацький; ефедрових — ефедра двоколоса; тисових — тис ягідний. Різноманіття голонасінних найкраще спостерігати в ботанічних садах і дендрологічних парках. Принаймні хвойні дерева дуже добре представлені в колекціях по всій помірній зоні світу.
rdf:langString
裸子植物（學名：Gymnospermae）是指種子植物中，胚珠在一開放的邊緣或葉面的植物，孢子葉通常會排列成圓錐的形狀；由於孢子葉並不向內卷合包覆胚珠，所以也無子房的構造。 裸子植物共有6個門約14科88屬超過一千種 。裸子植物这个名称源自希臘語「gymnospermos」，意指「裸露的種子」，因為裸子植物的胚珠外圍沒有子房壁保護，故稱做裸子植物。與之相對的是種子植物的另一主要類群被子植物，其胚珠則是在向內卷合的心皮（一個邊緣相接的胞子葉）內受到包被與保護。 裸子植物會產生孢子，有發展成似花粉的「」和留在胚珠裡的「」兩種。當受精（大孢子和小孢子結合）之後，形成的胚芽便會和其他細胞組成胚珠，並發展成種子。 裸子植物起源于3.85亿年前的，繁盛于和，在白垩纪随着被子植物的兴起后衰落。
xsd:integer
2
rdf:langString
green
xsd:nonNegativeInteger
23110
