Guido Agosti

http://dbpedia.org/resource/Guido_Agosti an entity of type: Thing

Guido Agosti (* 11. August 1901 in Forlì; † 2. Juni 1989 in Mailand) war ein italienischer Pianist. rdf:langString
Guido Agosti (Forlì 11 août 1901 - Milan, 2 juin 1989) est un pianiste et professeur italien. rdf:langString
Guido Agosti (Forlì, 11 agosto 1901 – Milano, 2 giugno 1989) è stato un pianista, compositore e docente italiano. rdf:langString
Guido Agosti (11 August 1901 – 2 June 1989) was an Italian pianist and piano teacher. Agosti was born in Forlì in 1901. He studied piano with Ferruccio Busoni, and , earning his diploma at age 13. He studied counterpoint under Benvenuti and literature at Bologna University. He commenced his professional career as a pianist in 1921. Although he never entirely abandoned concert-giving, nerves made it difficult for him to appear on stage, and he concentrated on teaching. He taught piano at the Venice Conservatoire and at the Santa Cecilia Academy in Rome. In 1947 he was appointed Professor of piano at the Accademia Chigiana (Siena). He also taught at Weimar and the Sibelius Academy in Helsinki. rdf:langString
Гвидо Агости (итал. Guido Agosti; 11 августа 1901, Форли — 2 июня 1989, Милан) — итальянский пианист и музыкальный педагог. Учился в Болонье у Ферруччо Бузони, Бруно Муджеллини и , затем изучал композицию под руководством Джакомо Бенвенути. Быстро отказался от концертной карьеры из-за нервных проблем, обратившись преимущественно к педагогике: преподавал в консерваториях Венеции, Рима, Милана, Академии Киджи, Веймарской Высшей школе музыки, Академии Сибелиуса; среди учеников Агости, в частности, Мария Типо, Урсула Оппенс, Хэмиш Милн, Йонти Соломон, Пэк Кон У, Эммануил Красовский. В 1967 г. возобновил концертные выступления, особенно в ансамбле с виолончелистом Энрико Майнарди, флейтистом Северино Гаццеллони, Римским квартетом. Записал сонаты Бетховена и прелюдии Дебюсси. rdf:langString
Ґвідо Аґості (італ. Guido Agosti; 11 серпня 1901, Форлі — 2 червня 1989, Мілан) — італійський піаніст і музичний педагог. Навчався в Болоньї у Ферруччо Бузоні, Бруно Муджелліні і , потім вивчав композицію під керівництвом . Швидко відмовився від концертної кар'єри через нервові проблем, звернувшись до педагогіки: викладав в консерваторіях Венеції, Риму, Мілану, Академії Кіджі, Веймарської Вищої школи музики, Академії Сібеліуса; серед учнів Аґосто, зокрема, Марія Тіпо, Урсула Оппенс, Геміш Мілн, Йонті Соломон, Пек Кон У, Емануїл Красовський. У 1967 році відновив концертні виступи, особливо в ансамблі з віолончелістом Енріко Майнарді, флейтистом , Римським квартетом. Записав сонати Бетовена і прелюдії Дебюссі. rdf:langString
rdf:langString Guido Agosti
rdf:langString Guido Agosti
rdf:langString Guido Agosti
rdf:langString Guido Agosti
rdf:langString Агости, Гвидо
rdf:langString Ґвідо Аґості
xsd:integer 20282981
xsd:integer 1098022156
rdf:langString Guido Agosti (* 11. August 1901 in Forlì; † 2. Juni 1989 in Mailand) war ein italienischer Pianist.
rdf:langString Guido Agosti (11 August 1901 – 2 June 1989) was an Italian pianist and piano teacher. Agosti was born in Forlì in 1901. He studied piano with Ferruccio Busoni, and , earning his diploma at age 13. He studied counterpoint under Benvenuti and literature at Bologna University. He commenced his professional career as a pianist in 1921. Although he never entirely abandoned concert-giving, nerves made it difficult for him to appear on stage, and he concentrated on teaching. He taught piano at the Venice Conservatoire and at the Santa Cecilia Academy in Rome. In 1947 he was appointed Professor of piano at the Accademia Chigiana (Siena). He also taught at Weimar and the Sibelius Academy in Helsinki. His notable students include Maria Tipo, Yonty Solomon, Bedana Chertkow, Leslie Howard, Barbara Lister-Sink, Martin Jones, Donna Amato, Vladimir Krpan, Hamish Milne, Dag Achatz, Sergio Calligaris, Raymond Lewenthal, Kun-Woo Paik, Paul Stewart, Daniel Pollack, William Corbett Jones, Ian Munro, and Lucia Passaglia. He made very few recordings; his recording of preludes by Debussy was highly praised. He also recorded Mussorgsky and Janáček. His piano transcription of three movements from Stravinsky’s The Firebird (1928, dedicated to the memory of his teacher Busoni) is in the repertoire. Agosti also made an edition of Beethoven's 32 Variations in C minor, WoO 80. He played chamber music with the flautist Severino Gazzelloni and the cellist Enrico Mainardi. Ernest Bloch’s Piano Sonata was written for Agosti. Guido Agosti died in Milan in June 1989.
rdf:langString Guido Agosti (Forlì 11 août 1901 - Milan, 2 juin 1989) est un pianiste et professeur italien.
rdf:langString Guido Agosti (Forlì, 11 agosto 1901 – Milano, 2 giugno 1989) è stato un pianista, compositore e docente italiano.
rdf:langString Ґвідо Аґості (італ. Guido Agosti; 11 серпня 1901, Форлі — 2 червня 1989, Мілан) — італійський піаніст і музичний педагог. Навчався в Болоньї у Ферруччо Бузоні, Бруно Муджелліні і , потім вивчав композицію під керівництвом . Швидко відмовився від концертної кар'єри через нервові проблем, звернувшись до педагогіки: викладав в консерваторіях Венеції, Риму, Мілану, Академії Кіджі, Веймарської Вищої школи музики, Академії Сібеліуса; серед учнів Аґосто, зокрема, Марія Тіпо, Урсула Оппенс, Геміш Мілн, Йонті Соломон, Пек Кон У, Емануїл Красовський. У 1967 році відновив концертні виступи, особливо в ансамблі з віолончелістом Енріко Майнарді, флейтистом , Римським квартетом. Записав сонати Бетовена і прелюдії Дебюссі. Переклав для фортеп'яно (1934) кілька номерів з балету Ігоря Стравінського «Жар-птиця». Для Аґосто написана фортеп'янна соната Ернста Блоха (1935).
rdf:langString Гвидо Агости (итал. Guido Agosti; 11 августа 1901, Форли — 2 июня 1989, Милан) — итальянский пианист и музыкальный педагог. Учился в Болонье у Ферруччо Бузони, Бруно Муджеллини и , затем изучал композицию под руководством Джакомо Бенвенути. Быстро отказался от концертной карьеры из-за нервных проблем, обратившись преимущественно к педагогике: преподавал в консерваториях Венеции, Рима, Милана, Академии Киджи, Веймарской Высшей школе музыки, Академии Сибелиуса; среди учеников Агости, в частности, Мария Типо, Урсула Оппенс, Хэмиш Милн, Йонти Соломон, Пэк Кон У, Эммануил Красовский. В 1967 г. возобновил концертные выступления, особенно в ансамбле с виолончелистом Энрико Майнарди, флейтистом Северино Гаццеллони, Римским квартетом. Записал сонаты Бетховена и прелюдии Дебюсси. Переложил для фортепиано (1934) несколько номеров из балета Игоря Стравинского «Жар-птица». Для Агости написана фортепианная соната Эрнеста Блоха (1935).
xsd:nonNegativeInteger 3898

data from the linked data cloud