Goze
http://dbpedia.org/resource/Goze an entity of type: Thing
Goze (瞽女) is a Japanese historic term referring to visually-impaired Japanese women, most of whom worked as musicians.
rdf:langString
Goze (瞽女?) es un término histórico japonés referido a las mujeres con discapacidad visual, muchas de las cuales trabajaban como músicas. Tras la Segunda Guerra Mundial su número decayó, viviendo las últimas de ellas en un refugio para personas con ceguera.
rdf:langString
Les goze (瞽女) étaient des femmes japonaises aveugles itinérantes qui travaillaient dans la musique et qui jouaient, le plus souvent, du shamisen.
rdf:langString
瞽女(ごぜ)は、日本の女性の盲人芸能者を意味する歴史的名称。その名は「盲御前(めくらごぜん)」という敬称に由来する。 近世までにはほぼ全国的に活躍し、20世紀には新潟県を中心に北陸地方などを転々としながら三味線、ときには胡弓を弾き唄い、門付巡業を主として生業とした旅芸人である。女盲目(おんなめくら)と呼ばれる場合もある。時にやむなく売春をおこなうこともあった。
rdf:langString
瞽女(日语:瞽女/ごぜ goze *)是古代与近代日本的女性盲人卖艺者。其日语训读来自于对其敬称“盲御前(めくらごぜん)”。瞽女表演直到近代都活跃于日本全国。至20世纪则以新潟県为中心在北陸地方各处弹唱三味线,时夹以胡弓,是以巡回进行表演为生的。亦称女盲目(おんなめくら)。
rdf:langString
Goze (japanisch 瞽女, „blinde Frau(en)“) waren blinde japanische Frauen, die als Wandermusikerinnen ihren Lebensunterhalt damit verdienten, die Langhalslaute shamisen zu spielen und traditionelle japanische Lieder zu singen. Dabei verdingten sie sich für gewöhnlich bei Volksfesten (matsuri) in ländlichen Gebieten.
rdf:langString
Годзэ (яп. 瞽女, букв. «слепые женщины») — группы слепых или слабовидящих певиц и исполнительниц в Японии. Считается, что годзэ появились в Японии в начале Нового времени (в конце периода Муромати) и были достаточно многочисленны до середины XX века, как минимум в регионе Хокурику префектуры Ниигата. Традиционными музыкальными инструментами годзэ были сямисэн и кокю, они не только играли на них, но и исполняли песни; их искусство было сугубо уличным (кадодзукэ), а сами они странствовали по разным областям государства. Годзэ не имели каких-либо специализированных школ, обычно у одной наставницы обучалось несколько учениц. По некоторым данным, годзэ могли оказывать и сексуальные услуги, однако ныне в их общинах это запрещено.
rdf:langString
Годзе (яп. 瞽女, букв. «сліпі жінки») — групи сліпих або слабкозорих співачок і виконавиць у Японії. Вважається, що годзе з'явилися в Японії на початку Нового часу (в кінці періоду Муроматі) і були досить численними до середини XX століття, принаймні в регіоні Хокуріку префектури Ніїґата. Традиційними музичними інструментами годзе були сямісен і кокю, вони не тільки грали на них, а й виконували пісні; їх мистецтво було суто вуличним (кадодзуке), а самі вони мандрували різними областями держави. Годзе не мали спеціалізованих шкіл, зазвичай в однієї наставниці навчалося кілька учениць. За деякими даними, годзе могли надавати і сексуальні послуги, однак нині в їхніх громадах це заборонено.
rdf:langString
rdf:langString
Goze
rdf:langString
Goze
rdf:langString
Goze
rdf:langString
Goze
rdf:langString
瞽女
rdf:langString
Годзэ
rdf:langString
瞽女
rdf:langString
Годзе
xsd:integer
2189807
xsd:integer
1084443515
rdf:langString
Goze (japanisch 瞽女, „blinde Frau(en)“) waren blinde japanische Frauen, die als Wandermusikerinnen ihren Lebensunterhalt damit verdienten, die Langhalslaute shamisen zu spielen und traditionelle japanische Lieder zu singen. Dabei verdingten sie sich für gewöhnlich bei Volksfesten (matsuri) in ländlichen Gebieten. Der Beruf der Goze tauchte schon im japanischen Mittelalter auf, wurde aber erst im 16. bzw. 17. Jahrhundert von größerer Bedeutung als Beruf für blinde Frauen. Neben Berufen wie Masseurin oder Schamanin (Itako) war er meist die einzige Möglichkeit für blinde Frauen, in der japanischen Gesellschaft einen eigenen Unterhalt zu verdienen und ihren Familien nicht zur Last zu fallen. Sie organisierten sich oft in Gruppen von einigen blinden Frauen (und auch manchmal sehenden Wegweiserinnen), die sich gegenseitig unterstützten und deren Leiterin als Führerin fungierte. Große Gruppen befanden sich in Echigo (Präfektur Niigata), Kai (Präfektur Yamanashi), Shinano (Präfektur Nagano), Präfektur Shizuoka und der Präfektur Gifu. Viele kleinere Gruppen von Kyūshū bis zur Kantō-Gegend waren bis zur Vorkriegszeit aktiv. Üblicherweise sang eine alte Goze und begleitete sich auf der dreisaitigen shamisen, die auch ein beliebtes Instrument der Geishas war. Zwei junge hübsche Goze tanzten dazu und schlugen die Handtrommel tsuzumi. Auf ihrer Wanderschaft in den Wintermonaten kamen die Goze bei Dorfbewohnern in einem Nebengebäude (hanare) unter. Da den Goze magische Fähigkeiten zugesprochen wurden, konnte sich keine Familie erlauben, den Besucherinnen Übernachtung und Essen zu versagen, wenn sie vermeiden wollten, dass ihr Haus verflucht wurde. Die von den Goze tradierte Kultur wurde erst in der Zeit nach dem Zweiten Weltkrieg in größerem Maße von der Forschung beachtet. Durch die veränderten sozialen Bedingungen im modernen Japan, insbesondere die staatliche Gleichstellung bzw. Förderung von Behinderten, gibt es gegenwärtig keine aktiven Goze mehr. Die letzte Goze-Meisterin, Kobayashi Haru (小林 ハル), starb am 25. April 2005 im Alter von 105 Jahren. Die bedeutendste Quelle für altchinesische Dichtung und Musik des 11. bis 7. Jahrhunderts v. Chr. ist das Buch der Lieder. Aus den Gedichten geht hervor, dass Musik und Tanz eine wesentliche soziale Funktion hatte. Zwei Gedichten (Nr. 242 und Nr. 280) ist zu entnehmen, dass es wohl eine besondere Gruppe blinder Musiker gab, die schlicht als „die blinden Männer“ erwähnt werden. Anfang des 1. Jahrtausends v. Chr. zogen im griechischen Mittelmeerraum die Aöden als blinde Wandersänger umher. Eine besondere Tradition blinder Sänger ist ein verbreitetes Phänomen, das bis heute in manchen Kulturen vorkommt, etwa bei den Aşık in der Türkei und den ukrainischen Sängern, die sich mit der Laute kobsa begleiten.
rdf:langString
Goze (瞽女) is a Japanese historic term referring to visually-impaired Japanese women, most of whom worked as musicians.
rdf:langString
Goze (瞽女?) es un término histórico japonés referido a las mujeres con discapacidad visual, muchas de las cuales trabajaban como músicas. Tras la Segunda Guerra Mundial su número decayó, viviendo las últimas de ellas en un refugio para personas con ceguera.
rdf:langString
Les goze (瞽女) étaient des femmes japonaises aveugles itinérantes qui travaillaient dans la musique et qui jouaient, le plus souvent, du shamisen.
rdf:langString
瞽女(ごぜ)は、日本の女性の盲人芸能者を意味する歴史的名称。その名は「盲御前(めくらごぜん)」という敬称に由来する。 近世までにはほぼ全国的に活躍し、20世紀には新潟県を中心に北陸地方などを転々としながら三味線、ときには胡弓を弾き唄い、門付巡業を主として生業とした旅芸人である。女盲目(おんなめくら)と呼ばれる場合もある。時にやむなく売春をおこなうこともあった。
rdf:langString
Годзе (яп. 瞽女, букв. «сліпі жінки») — групи сліпих або слабкозорих співачок і виконавиць у Японії. Вважається, що годзе з'явилися в Японії на початку Нового часу (в кінці періоду Муроматі) і були досить численними до середини XX століття, принаймні в регіоні Хокуріку префектури Ніїґата. Традиційними музичними інструментами годзе були сямісен і кокю, вони не тільки грали на них, а й виконували пісні; їх мистецтво було суто вуличним (кадодзуке), а самі вони мандрували різними областями держави. Годзе не мали спеціалізованих шкіл, зазвичай в однієї наставниці навчалося кілька учениць. За деякими даними, годзе могли надавати і сексуальні послуги, однак нині в їхніх громадах це заборонено. Феномен годзе став сходити нанівець приблизно від 1955 року, але в селах Ніїґати деяка їх кількість зберігається досі. 1970 року пісні й музику годзе включено в список нематеріальної культурної спадщини Японії.
rdf:langString
Годзэ (яп. 瞽女, букв. «слепые женщины») — группы слепых или слабовидящих певиц и исполнительниц в Японии. Считается, что годзэ появились в Японии в начале Нового времени (в конце периода Муромати) и были достаточно многочисленны до середины XX века, как минимум в регионе Хокурику префектуры Ниигата. Традиционными музыкальными инструментами годзэ были сямисэн и кокю, они не только играли на них, но и исполняли песни; их искусство было сугубо уличным (кадодзукэ), а сами они странствовали по разным областям государства. Годзэ не имели каких-либо специализированных школ, обычно у одной наставницы обучалось несколько учениц. По некоторым данным, годзэ могли оказывать и сексуальные услуги, однако ныне в их общинах это запрещено. Феномен годзэ стал сходить на нет приблизительно с 1955 года, но в деревнях Ниигаты некоторое их количество сохраняется до сих пор. В 1970 году песни и музыка годзэ были включены в список нематериального культурного наследия Японии.
rdf:langString
瞽女(日语:瞽女/ごぜ goze *)是古代与近代日本的女性盲人卖艺者。其日语训读来自于对其敬称“盲御前(めくらごぜん)”。瞽女表演直到近代都活跃于日本全国。至20世纪则以新潟県为中心在北陸地方各处弹唱三味线,时夹以胡弓,是以巡回进行表演为生的。亦称女盲目(おんなめくら)。
xsd:nonNegativeInteger
12858