Giovanni Mocenigo

http://dbpedia.org/resource/Giovanni_Mocenigo an entity of type: Thing

Giovanni Mocenigo (* 1408 in Venedig; † 4. November 1485 ebenda) war vom 18. Mai 1478 bis zu seinem Tod, folgt man der staatlich kontrollierten Geschichtsschreibung der Republik Venedig, ihr 72. Doge. Unter seiner Regierung schloss Venedig nach 16-jährigem Krieg am 24. Januar 1479 Frieden mit dem osmanischen Sultan Mehmed II. Drei Pestwellen trafen die Stadt Venedig schwer. An der Pest starben sowohl die Dogaressa im Jahr 1479 als auch der Doge. rdf:langString
Giovanni Ser di Mocenigo, Jr. (1409 – November 4, 1485), Pietro Mocenigo's brother, was doge of Venice from 1478 to 1485. He fought at sea against the Ottoman Sultan Mehmed II and on land against Ercole I d'Este, duke of Ferrara, from whom he recaptured Rovigo and the Polesine. He was interred in the Basilica di Santi Giovanni e Paolo, a traditional burial place of the doges. His dogaressa was Taddea Michiel (d. 1479), who was to be the last dogaressa to be crowned in Venice until Zilia Dandolo in 1557, almost a century later. rdf:langString
Giovanni Mocenigo (1409 - 14 de septiembre de 1485) fue dux de Venecia desde 1478 hasta su muerte.​ rdf:langString
Giovanni Mocenigo adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 1478. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 1485. rdf:langString
Giovanni Mocenigo (Venise, 1409 – Venise, 4 novembre 1485) est un homme politique italien du XVe siècle, qui fut le 72e doge de Venise, élu le 18 mai 1478. rdf:langString
Giovanni Mocenigo (Venezia, 1409 – Venezia, 4 novembre 1485) è stato il 72º doge della Repubblica di Venezia dal 18 maggio 1478 alla sua morte. rdf:langString
조반니 모체니고(Giovanni Mocenigo, 1409년 – 1485년 9월 14일)는 피에트로 모체니고의 형제로, 1478년부터 1485년까지의 베네치아 공화국의 도제이다. 그는 오스만 제국의 술탄 메흐메트 2세와 바다에서, 페라라의 공작 에르콜레 1세 데스테를 상대로 지상에서 싸웠고, 후자를 상대로 로비고와 를 탈환해냈다. 그는 도제들의 전통적인 장례가 치러지는 산티 조반니 에 파올로 성당에 묻혔다. 그의 부인은 타데아 미키엘(Taddea Michiel, 1479년 사망)이며, 그녀 이후로 거의 100년 뒤인 1557년에 이전까지의 마지막 도제 부인이다. rdf:langString
ジョヴァンニ・モチェニーゴ (Giovanni Mocenigo, 1409年 - 1485年) は、ヴェネツィアの元首 (在任:1478年 - 1485年) 。第70代の元首の弟。 彼はオスマン帝国皇帝メフメト2世と戦い、フェッラーラ公エルコレ1世・デステと戦った。後者との戦いに勝利し、ロヴィーゴとポレジーネ(現在のロヴィーゴ県の一部)を獲得した。 rdf:langString
Giovanni Mocenigo (Venetië, 1409 - aldaar, 14 september 1485) was de 72e doge van de Republiek Venetië van 18 mei 1478 tot zijn dood in 1485.Gedurende zijn lange leven vocht hij als Venetiaans staatshoofd met onder andere de Osmaanse keizer Mehmet II en Ercole I d'Este, hertog van Ferrara. rdf:langString
Giovanni Mocenigo (ur. 1409, zm. 14 listopada 1485) – doża Wenecji od 1478 do 14 listopada 1485. rdf:langString
Джованні Моченіго (італ. Giovanni Mocenigo) — 72-й венеціанський дож. rdf:langString
Джованни Мочениго (итал. Giovanni Mocenigo; 1409, Венеция — 14 сентября 1485, там же) — 72-й венецианский дож, избранный на должность 18 мая 1478 года. При нём закончилась война с турками, вследствие которой Венеция отдала Османской империи некоторые крепости и выплатила большую дань. Между тем, дож провёл успешную кампанию против герцога Феррары Эрколе I д’Эсте, закрепив за Венецией некоторые земли на материке. Также в то время город пережил сильную вспышку чумы и пожар во Дворце дожей. rdf:langString
Ο Τζοβάννι Μοτσενίγκο (Ιταλικά : Giovanni Mocenigo, 1409 - 14 Σεπτεμβρίου 1485), μέλος της Οικογένειας Μοτσενίγκο και μικρότερος αδελφός του Πιέτρο Μοτσενίγκο ήταν Δόγης της Βενετίας (1478 - 14 Σεπτεμβρίου 1485). Πολέμησε στη θάλασσα απέναντι στον Οθωμανό σουλτάνο Μωάμεθ τον Πορθητή και στην ξηρά εναντίον του Έρκολε Α΄ των Έστε, από τον οποίο ανακατέλαβε το Ροβίγκο και την Πολεσίν. Την Άνοιξη του 1485 θα κυριεύσει τη Ζάκυνθο που βρισκόταν από το 1481 στα χέρια του Antonio Tocco και θα διατηρηθεί στη Βενετική επικράτεια έως και το τέλος της ίδιας της δημοκρατίας το 1797. Τάφηκε στον Ναό Αγίων Ιωάννου και Παύλου, τον παραδοσιακό τόπο ταφής των δόγηδων της Βενετίας από τον 15ο αιώνα. Η σύζυγός του, Ταντέα Μικιέλ (πέθανε το 1479) ήταν η τελευταία δόγισσα, που η στέψη της έγινε στη Βενετία, μέχ rdf:langString
Giovanni Mocenigo (1409-1485) estis 72-a Doĝo de la Respubliko de Venecio kaj frato de Pietro Mocenigo (1406-1476). Laŭ kelkaj kronikistoj li elektiĝis dank'al la altaj meritoj de sia frato ol siaj propraj, sed, kontraŭe al la kronikoj de la historiisto (1429-1483) li estas pentrata kiel homo trankvila, humana, liberala, kapabla kaj justa. rdf:langString
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Τζοβάννι Μοτσενίγκο
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString 조반니 모체니고
rdf:langString ジョヴァンニ・モチェニーゴ
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Мочениго, Джованни
rdf:langString Джованні Моченіго
rdf:langString Giovanni Mocenigo
rdf:langString Giovanni Mocenigo
xsd:date 1485-09-14
xsd:integer 12460292
xsd:integer 1067477553
xsd:integer 1409
rdf:langString Portrait of Giovanni Mocenigo, by Gentile Bellini
xsd:date 1485-09-14
rdf:langString Doge of Venice
xsd:integer 637
xsd:integer 1485
xsd:integer 1478
xsd:integer 18
xsd:integer 1478
rdf:langString Mocenigo
rdf:langString Ο Τζοβάννι Μοτσενίγκο (Ιταλικά : Giovanni Mocenigo, 1409 - 14 Σεπτεμβρίου 1485), μέλος της Οικογένειας Μοτσενίγκο και μικρότερος αδελφός του Πιέτρο Μοτσενίγκο ήταν Δόγης της Βενετίας (1478 - 14 Σεπτεμβρίου 1485). Πολέμησε στη θάλασσα απέναντι στον Οθωμανό σουλτάνο Μωάμεθ τον Πορθητή και στην ξηρά εναντίον του Έρκολε Α΄ των Έστε, από τον οποίο ανακατέλαβε το Ροβίγκο και την Πολεσίν. Την Άνοιξη του 1485 θα κυριεύσει τη Ζάκυνθο που βρισκόταν από το 1481 στα χέρια του Antonio Tocco και θα διατηρηθεί στη Βενετική επικράτεια έως και το τέλος της ίδιας της δημοκρατίας το 1797. Τάφηκε στον Ναό Αγίων Ιωάννου και Παύλου, τον παραδοσιακό τόπο ταφής των δόγηδων της Βενετίας από τον 15ο αιώνα. Η σύζυγός του, Ταντέα Μικιέλ (πέθανε το 1479) ήταν η τελευταία δόγισσα, που η στέψη της έγινε στη Βενετία, μέχρι τη Ζίλια Ντάντολο, σύζυγο του Λορέντσο Πρίουλι περίπου έναν αιώνα αργότερα (1557).
rdf:langString Giovanni Mocenigo (* 1408 in Venedig; † 4. November 1485 ebenda) war vom 18. Mai 1478 bis zu seinem Tod, folgt man der staatlich kontrollierten Geschichtsschreibung der Republik Venedig, ihr 72. Doge. Unter seiner Regierung schloss Venedig nach 16-jährigem Krieg am 24. Januar 1479 Frieden mit dem osmanischen Sultan Mehmed II. Drei Pestwellen trafen die Stadt Venedig schwer. An der Pest starben sowohl die Dogaressa im Jahr 1479 als auch der Doge.
rdf:langString Giovanni Mocenigo (1409-1485) estis 72-a Doĝo de la Respubliko de Venecio kaj frato de Pietro Mocenigo (1406-1476). Laŭ kelkaj kronikistoj li elektiĝis dank'al la altaj meritoj de sia frato ol siaj propraj, sed, kontraŭe al la kronikoj de la historiisto (1429-1483) li estas pentrata kiel homo trankvila, humana, liberala, kapabla kaj justa. Li estis doĝo inter la 18-a de majo 1478 kaj la 14-a de septembro 1485, kaj en la 24-a de januaro 1479, li devis alfronti militon kontraŭ la turkojn, komanditan de la sultano Mehmedo la 2-a, tasko kiun li plenumis kun energio kaj sekureco, kaj la milito daŭris ses jarojn. En la 14-a de septembro 1483, okazis granda fajro en la Duka Palaco, kie oni perdis grandan kvanton da pentraĵoj kaj artaĵoj. La historiisto Marin Sanudo (1466-1536) asertis ke multaj valoraĵoj povus saviĝi se la doĝo ne estus neinta la malfermon de siaj dormoĉambroj pro timo je rabistoj.
rdf:langString Giovanni Ser di Mocenigo, Jr. (1409 – November 4, 1485), Pietro Mocenigo's brother, was doge of Venice from 1478 to 1485. He fought at sea against the Ottoman Sultan Mehmed II and on land against Ercole I d'Este, duke of Ferrara, from whom he recaptured Rovigo and the Polesine. He was interred in the Basilica di Santi Giovanni e Paolo, a traditional burial place of the doges. His dogaressa was Taddea Michiel (d. 1479), who was to be the last dogaressa to be crowned in Venice until Zilia Dandolo in 1557, almost a century later.
rdf:langString Giovanni Mocenigo (1409 - 14 de septiembre de 1485) fue dux de Venecia desde 1478 hasta su muerte.​
rdf:langString Giovanni Mocenigo adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 1478. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 1485.
rdf:langString Giovanni Mocenigo (Venise, 1409 – Venise, 4 novembre 1485) est un homme politique italien du XVe siècle, qui fut le 72e doge de Venise, élu le 18 mai 1478.
rdf:langString Giovanni Mocenigo (Venezia, 1409 – Venezia, 4 novembre 1485) è stato il 72º doge della Repubblica di Venezia dal 18 maggio 1478 alla sua morte.
rdf:langString 조반니 모체니고(Giovanni Mocenigo, 1409년 – 1485년 9월 14일)는 피에트로 모체니고의 형제로, 1478년부터 1485년까지의 베네치아 공화국의 도제이다. 그는 오스만 제국의 술탄 메흐메트 2세와 바다에서, 페라라의 공작 에르콜레 1세 데스테를 상대로 지상에서 싸웠고, 후자를 상대로 로비고와 를 탈환해냈다. 그는 도제들의 전통적인 장례가 치러지는 산티 조반니 에 파올로 성당에 묻혔다. 그의 부인은 타데아 미키엘(Taddea Michiel, 1479년 사망)이며, 그녀 이후로 거의 100년 뒤인 1557년에 이전까지의 마지막 도제 부인이다.
rdf:langString ジョヴァンニ・モチェニーゴ (Giovanni Mocenigo, 1409年 - 1485年) は、ヴェネツィアの元首 (在任:1478年 - 1485年) 。第70代の元首の弟。 彼はオスマン帝国皇帝メフメト2世と戦い、フェッラーラ公エルコレ1世・デステと戦った。後者との戦いに勝利し、ロヴィーゴとポレジーネ(現在のロヴィーゴ県の一部)を獲得した。
rdf:langString Giovanni Mocenigo (Venetië, 1409 - aldaar, 14 september 1485) was de 72e doge van de Republiek Venetië van 18 mei 1478 tot zijn dood in 1485.Gedurende zijn lange leven vocht hij als Venetiaans staatshoofd met onder andere de Osmaanse keizer Mehmet II en Ercole I d'Este, hertog van Ferrara.
rdf:langString Giovanni Mocenigo (ur. 1409, zm. 14 listopada 1485) – doża Wenecji od 1478 do 14 listopada 1485.
rdf:langString Джованні Моченіго (італ. Giovanni Mocenigo) — 72-й венеціанський дож.
rdf:langString Джованни Мочениго (итал. Giovanni Mocenigo; 1409, Венеция — 14 сентября 1485, там же) — 72-й венецианский дож, избранный на должность 18 мая 1478 года. При нём закончилась война с турками, вследствие которой Венеция отдала Османской империи некоторые крепости и выплатила большую дань. Между тем, дож провёл успешную кампанию против герцога Феррары Эрколе I д’Эсте, закрепив за Венецией некоторые земли на материке. Также в то время город пережил сильную вспышку чумы и пожар во Дворце дожей.
xsd:nonNegativeInteger 2955

data from the linked data cloud