Giovanni I Participazio

http://dbpedia.org/resource/Giovanni_I_Participazio an entity of type: Thing

Ο Τζιοβάννι Α΄ Παρτετσιπάτσιο (Ιταλικά : Giovanni I Partecipazio, πέθανε το 837) ήταν ο 12ος παραδοσιακός και ο 10ος ιστορικός Δόγης της Βενετίας (829 - 836) από την Οικογένεια Παρτετσιπάτσιο. Ο πατέρας του Ανιέλλο Παρτετσιπάτσιο όταν ο αδελφός του Τζουστινιάνο Παρτεσιπάτσιο ήταν στην Κωνσταντινούπολη τον διόρισε συμβασιλέα. Μετά την επιστροφή του Τζουστινιάνο ο Ανιέλλο εκθρονίστηκε και ο Τζοβάννι εξορίστηκε στην Κροατία. Ο αδελφός του τον ανακάλεσε από την Κωνσταντινούπολη (829) και τον όρισε διάδοχο. rdf:langString
Giovanni I Participazio (or Particiaco) (died 837) was the tenth (historical) or twelfth (traditional) Doge of Venice from the death of his brother in 829 to his arrest and deposition in 836. rdf:langString
Giovanni Partecipazio (mort en 836 à Grado) est le 12e doge de Venise, de 829 à 836. rdf:langString
Giovanni I Participazio adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 829. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 837. rdf:langString
Giovanni Partecipazio (VIII secolo – Grado, 836) fu, secondo la tradizione, il 12º doge del Ducato di Venezia. rdf:langString
Giovanni I Partecipazio (zm. 837) – doża Wenecji od 828. rdf:langString
乔凡尼一世·帕提西帕奇奥(威尼斯语:Giovanni I Partecipazio),是第十二任威尼斯总督。他早年在与兄长查士丁尼·帕提西帕奇奥争夺总督之位的过程中失败,随后逃往札拉。查士丁尼·帕提西帕奇奥去世后,他回到威尼斯继任总督。 832年,被流放的前总督奥布莱里奥·安特诺略与支持者回到威尼斯共和国。乔凡尼一世击败了他们,摧毁了支持安特诺略的和。他将安特诺略在市场上斩首示众。不久后威尼斯出现叛乱,人民立卡洛索(Caroso)为总督。乔凡尼逃往伦巴第王国。不久后,帕提西帕奇奥家族罢黜了卡洛索并弄瞎了他,乔凡尼于是回国。836年,威尼斯再度爆发叛乱,叛乱者将乔凡尼一世抓住、剃发,并送往格拉多的修道院。 rdf:langString
Giovanni I. Particiaco, in den zeitnahen Quellen Iohannes Particiaco, venezianisch Çuane, in den späteren Quellen meist Participazio oder Partecipazio († um 836), war nach der historiographischen Tradition der Republik Venedig deren 12. Doge. Er regierte von 829 bis 836 als kurzfristiger Vorgänger im Amt des Mitdogen, und später als Nachfolger seines Bruders Iustinianus im Amt des alleinregierenden Dogen, doch wurde er drei Mal gestürzt. rdf:langString
Giovanni I Participazio fue el décimo dux de Venecia (829-836) según la tradición, y el duodécimo según los datos históricos verificables. Su reinado empezó subiendo al trono tras la muerte de su hermano y terminó siendo depuesto.Su padre Angelo le había nombrado codux mientras su hermano Giustiniano se encontraba en Constantinopla. Cuando este volvió depuso a su padre, y Giovanni, que pertenecía a la facción francófila, se exilió en Zadar. Giovanni fue llamado en 829 para regresar y sucederle. Fue elegido por la asamblea y continuó las obras de una nueva basílica para el cuerpo de San Marcos. El resto de su reinado transcurrió en disputas y problemas, tanto internos como externos. rdf:langString
Джованни I Партечипацио (? — 836) — 12-й венецианский дож (829—836). Младший сын Аньелло Партечипацио. Также как и его брат, получил титул дожа по наследству без процедуры выборов. Его правление было кратким, полным интриг и заговоров. Фамилия Обелерио стремилась сломать возможную монархию, посылки к образованию которой были после трех подряд представителей семьи Партечипацио. rdf:langString
Giovanni I Participazio var den tolfte dogen av Republiken Venedig. Han kom till makten då han kallades tillbaka från Konstantinopel av sin bror Giustiniano Participazio. Giovanni fortsatte byggandet av Sankt Markus basilika men hade en i övrigt problemfylld regeringstid. Det första problemet Giovanni stod inför var återkomsten av den tidigare dogen Obelerio degli Antenori 831 efter tjugo år i exil. Giovanni lyckades dock, så småningom, slå ned upproret. Obelerio dödades och hans huvud visades upp. rdf:langString
Джованні I Партичипаціо (італ. Giovanni I Participazio) (? — 836) — 12-й венеціанський дож. Молодший син Анджело Партічипаціо. Також як і його брат, отримав титул дожа у спадок без процедури вибору. Його правління було коротким, повним інтриг і змов. Родина Обелеріо прагнула зламати можливу монархію, передумови до утворення якої були після трьох поспіль представників родини Партічипаціо. rdf:langString
rdf:langString Giovanni I Participazio
rdf:langString Giovanni I. Particiaco
rdf:langString Τζοβάννι Α΄ Παρτετσιπάτσιο
rdf:langString Giovanni I Participazio
rdf:langString Giovanni Ier Participazio
rdf:langString Giovanni I Participazio
rdf:langString Giovanni I Partecipazio
rdf:langString Giovanni I Partecipazio
rdf:langString Партечипацио, Джованни I
rdf:langString Giovanni I Participazio
rdf:langString Джованні I Партичипаціо
rdf:langString 乔凡尼一世·帕提西帕奇奥
rdf:langString Giovanni I Participazio
rdf:langString Giovanni I Participazio
xsd:integer 6018101
xsd:integer 1114005745
rdf:langString Unknown
xsd:integer 837
rdf:langString Doge of Venice
xsd:integer 12
rdf:langString
rdf:langString Felicita
xsd:integer 836
xsd:integer 829
xsd:integer 829
rdf:langString Ο Τζιοβάννι Α΄ Παρτετσιπάτσιο (Ιταλικά : Giovanni I Partecipazio, πέθανε το 837) ήταν ο 12ος παραδοσιακός και ο 10ος ιστορικός Δόγης της Βενετίας (829 - 836) από την Οικογένεια Παρτετσιπάτσιο. Ο πατέρας του Ανιέλλο Παρτετσιπάτσιο όταν ο αδελφός του Τζουστινιάνο Παρτεσιπάτσιο ήταν στην Κωνσταντινούπολη τον διόρισε συμβασιλέα. Μετά την επιστροφή του Τζουστινιάνο ο Ανιέλλο εκθρονίστηκε και ο Τζοβάννι εξορίστηκε στην Κροατία. Ο αδελφός του τον ανακάλεσε από την Κωνσταντινούπολη (829) και τον όρισε διάδοχο.
rdf:langString Giovanni I. Particiaco, in den zeitnahen Quellen Iohannes Particiaco, venezianisch Çuane, in den späteren Quellen meist Participazio oder Partecipazio († um 836), war nach der historiographischen Tradition der Republik Venedig deren 12. Doge. Er regierte von 829 bis 836 als kurzfristiger Vorgänger im Amt des Mitdogen, und später als Nachfolger seines Bruders Iustinianus im Amt des alleinregierenden Dogen, doch wurde er drei Mal gestürzt. Iohannes' wenig glückhafte Regierungszeit war durch innenpolitische Spannungen und Verschwörungen geprägt, in deren Verlauf er Malamocco zerstören ließ, das bis etwa 811 Sitz der Dogen gewesen war. Für diese Spannungen wurden sowohl Konflikte zwischen den führenden Städten der Lagune von Venedig, als auch Einwirkungen der Karolinger und der byzantinischen Kaiser verantwortlich gemacht, die sich in entsprechenden Fraktionierungen innerhalb der Lagune niederschlugen. Zudem tauchten verstärkt slawische Piraten, Narentaner genannt, in der oberen Adria auf, die bereits in der Lage waren, ganze Flotten zu kapern; in Süditalien sollten Venezianer erstmals gegen die Sarazenen kämpfen, die 827 begonnen hatten, Sizilien zu erobern. In Iohannes' Amtszeit wurde der erste, unter seinem Bruder begonnene Vorgängerbau des Markusdomes, die Palastkapelle zur Aufnahme der Reliquie des heiligen Markus fertiggestellt.
rdf:langString Giovanni I Participazio (or Particiaco) (died 837) was the tenth (historical) or twelfth (traditional) Doge of Venice from the death of his brother in 829 to his arrest and deposition in 836.
rdf:langString Giovanni I Participazio fue el décimo dux de Venecia (829-836) según la tradición, y el duodécimo según los datos históricos verificables. Su reinado empezó subiendo al trono tras la muerte de su hermano y terminó siendo depuesto.Su padre Angelo le había nombrado codux mientras su hermano Giustiniano se encontraba en Constantinopla. Cuando este volvió depuso a su padre, y Giovanni, que pertenecía a la facción francófila, se exilió en Zadar. Giovanni fue llamado en 829 para regresar y sucederle. Fue elegido por la asamblea y continuó las obras de una nueva basílica para el cuerpo de San Marcos. El resto de su reinado transcurrió en disputas y problemas, tanto internos como externos. El primer problema fue el regreso de Obelerio Antenoreo tras veinte años de exilio en Constantinopla. Desembarcó con sus seguidores en Vigilia, cerca de Malamocco, y reclamó el dogado para sí. Malamocco y Vigilia se pusieron de su parte y por ello fueron arrasadas por Giovanni. Obelerio fue asesinado y su cabeza presentada al pueblo. Una revuelta en Venecia colocó en el trono a uno de los tribunos, Caroso, durante seis meses, durante los cuales Giovanni se refugió en la corte del rey de los lombardos Lotario I, sorprendido además por la participación de miembros de su familia en la rebelión. Pero pronto los Participazio destituyeron y cegaron a Caroso, solicitando a Giovanni volver a Venecia. Su gobierno dictatorial provocó una reacción aristocrática, encabezada por los Mastalici, y una noche del año 836, le emboscaron a la salida de la iglesia de San Pietro de Olivolo. Lo arrestaron, lo tonsuraron y lo llevaron a la iglesia de Grado.
rdf:langString Giovanni Partecipazio (mort en 836 à Grado) est le 12e doge de Venise, de 829 à 836.
rdf:langString Giovanni I Participazio adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 829. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 837.
rdf:langString Giovanni Partecipazio (VIII secolo – Grado, 836) fu, secondo la tradizione, il 12º doge del Ducato di Venezia.
rdf:langString Giovanni I Partecipazio (zm. 837) – doża Wenecji od 828.
rdf:langString Giovanni I Participazio var den tolfte dogen av Republiken Venedig. Han kom till makten då han kallades tillbaka från Konstantinopel av sin bror Giustiniano Participazio. Giovanni fortsatte byggandet av Sankt Markus basilika men hade en i övrigt problemfylld regeringstid. Det första problemet Giovanni stod inför var återkomsten av den tidigare dogen Obelerio degli Antenori 831 efter tjugo år i exil. Giovanni lyckades dock, så småningom, slå ned upproret. Obelerio dödades och hans huvud visades upp. Giovanni Participazio styrde diktatoriskt sitt rike, något som gjorde att uppretade adelsmän avsatte honom 836.
rdf:langString 乔凡尼一世·帕提西帕奇奥(威尼斯语:Giovanni I Partecipazio),是第十二任威尼斯总督。他早年在与兄长查士丁尼·帕提西帕奇奥争夺总督之位的过程中失败,随后逃往札拉。查士丁尼·帕提西帕奇奥去世后,他回到威尼斯继任总督。 832年,被流放的前总督奥布莱里奥·安特诺略与支持者回到威尼斯共和国。乔凡尼一世击败了他们,摧毁了支持安特诺略的和。他将安特诺略在市场上斩首示众。不久后威尼斯出现叛乱,人民立卡洛索(Caroso)为总督。乔凡尼逃往伦巴第王国。不久后,帕提西帕奇奥家族罢黜了卡洛索并弄瞎了他,乔凡尼于是回国。836年,威尼斯再度爆发叛乱,叛乱者将乔凡尼一世抓住、剃发,并送往格拉多的修道院。
rdf:langString Джованни I Партечипацио (? — 836) — 12-й венецианский дож (829—836). Младший сын Аньелло Партечипацио. Также как и его брат, получил титул дожа по наследству без процедуры выборов. Его правление было кратким, полным интриг и заговоров. Фамилия Обелерио стремилась сломать возможную монархию, посылки к образованию которой были после трех подряд представителей семьи Партечипацио. Антренорео Обелерио, правивший до 809 года, вернулся в Венецию, после своего двадцатилетнего пребывания в Константинополе. Со своими сторонниками он потребовал для себя титул дожа. Джованни удалось убить Обелерио.После этого события дож был вынужден скрыться в Лотарингии, так как к власти в результате народного восстания пришел трибун Каросо. Правление трибуна продолжалось всего несколько месяцев, семья Партечипацио устроила переворот. После возвращения правление Джованни I длилось недолго. Однажды вечером 29 июня 836 года благородные граждане Венеции, возмущенные действиями семьи Партечипацио, устроили засаду на дожа у выхода из церкви Святого Петра в Оливоло. Они арестовали его, обрили наголо и вынудили принять духовный сан.
rdf:langString Джованні I Партичипаціо (італ. Giovanni I Participazio) (? — 836) — 12-й венеціанський дож. Молодший син Анджело Партічипаціо. Також як і його брат, отримав титул дожа у спадок без процедури вибору. Його правління було коротким, повним інтриг і змов. Родина Обелеріо прагнула зламати можливу монархію, передумови до утворення якої були після трьох поспіль представників родини Партічипаціо. Антенорео Обелеріо, що правив до 809 року, повернувся до Венеції, після свого двадцятирічного перебування в Константинополі. Зі своїми прихильниками він зажадав для себе титул дожа. Джованні вдалося убити Обелеріо. Після цієї події дож мусив сховатися в Лотарингії, оскільки до влади в результаті народного повстання прийшов трибун Каросо. Правління трибуна продовжувалося всього декілька місяців, родина Партічіпаціо влаштувала переворот. Після повернення, правління Джованні I тривало не довго. Одного разу увечері 29 червня 836 року, благородні громадяни Венеції, обурені діями родини Партічіпаціо влаштували засідку на дожа біля виходу з церкви Святого Петра в Оліволо. Вони заарештували його, поголили наголо і змусили його прийняти духовний сан.
xsd:nonNegativeInteger 3200

data from the linked data cloud