Gin Craze
http://dbpedia.org/resource/Gin_Craze an entity of type: WikicatBritishDistilledBeverages
Mit Gin-Epidemie oder Gin-Krise wird ein soziales Phänomen im Großbritannien der ersten Hälfte des 18. Jahrhunderts bezeichnet. Vom Beginn des Jahrhunderts bis 1750 verzehnfachte sich der Pro-Kopf-Verbrauch billigen Branntweins im Königreich, was erhebliche gesundheitliche und soziale Probleme besonders in den Elendsquartieren der Städte nach sich zog. 1751 konnte die Gin-Epidemie durch Steuererhöhungen und die Einführung von Schanklizenzen eingedämmt werden.
rdf:langString
진 크레이지(Gin Craze)는 18세기 초중반을 일컫으며, 영국, 특히 런던에서 진 소비가 늘어난 기간을 말한다. 많은 이들이 진을 많이 마셔서 런던은 사실상 상태의 도시가 되었으며, 여기에 대한 도덕적인 격분과 이에 대한 법률 대처는 현대의 마약과의 전쟁과 유사하다고 볼 수 있다. 국회에서는 1729, 1736, 1743, 1747 그리고 1751년 진 소비를 조절하기 위한 중요 법안을 가결시켰다. 비록 많은 비슷한 만취사례와 더불어, 사회 전체에 술을 마시는 문화가 있었음에도 불구하고, 진(엄마의 실패 혹은 마담 제네바로 불렸는데, 이는 예너버르라고 불린 원래 술 이름을 잘못 부른 것이다)은 거대한 공공의 관심을 갖게 되었다.
rdf:langString
ظهر جنون الجن (كهوس) في فترة النصف الأول من القرن الثامن عشر عندما زاد استهلاك الجن بسرعة في بريطانيا، خاصة في لندن. وعلق دانيال ديفو قائلاً: «اكتشف المقطرون (بائعوا المشروبات) طريقة لضرب ذوق الفقراء، من خلال مركبهم الجديد الذي يطلق عليه ووترز المسمى جنيف (جن)، بحيث يبدو أن عامة الناس لا يقدرون النوع الفرنسي كالمعتاد، وحتى لا يرغبون به». [1] كثير من الناس استهلكوا الجن بشكل مفرط وأصاب المدينة وباء من السكر الشديد. وأثار هذا غضبًا شديدا وردود فعل تشريعية يشبهها البعض في حروب المخدرات الحديثة.
rdf:langString
Gin Craze (Ginové šílenství) je označení pro prudký nárůst alkoholismu v Anglii v první polovině 18. století. Na počátku stál král Vilém III. Oranžský, který místo brandy, dováženého z nepřátelských katolických zemí, zavedl v Anglii holandský národní nápoj gin. Mnoho domácích podnikatelů se vzápětí vrhlo na výrobu této pálenky z dostupných surovin, jako obilí a jalovec, a zaplavilo levným ginem zemi, kde byl do té doby tvrdý alkohol luxusním zbožím a lidé byli zvyklí pít hlavně pivo. Především v chudinských čtvrtích Londýna vypuklo masové opilství, které vedlo k nárůstu kriminality a všeobecné demoralizaci. V roce 1743 bylo zaznamenáno, že průměrný Angličan spotřeboval deset litrů ginu ročně. Spisovatel Daniel Defoe, ačkoli původně výrobu ginu doporučoval jako projev soběstačnosti země a p
rdf:langString
El término Gin Craze (expresión en inglés con doble sentido, que podríamos traducir al español como « callejón de la ginebra » o «locura de la ginebra » o « locura del gin » o « ruptura del gin », hace referencia a un período del siglo XVIII, cuando la ginebra se hizo popular y consumida en la clase obrera británica, y particularmente en la zona de Londres. Esta moda creó una verdadera epidemia de embriaguez, que a su vez generó indignación moral en la población, así como una serie de medidas legislativas que incluso algunos comparan con el propio combate moderno contra los narcóticos.
rdf:langString
The Gin Craze was a period in the first half of the 18th century when the consumption of gin increased rapidly in Great Britain, especially in London. Daniel Defoe commented: "the Distillers have found out a way to hit the palate of the Poor, by their new fashion'd compound Waters called Geneva, so that the common People seem not to value the French-brandy as usual, and even not to desire it".
rdf:langString
Le terme Gin Craze (expression de langue anglaise à double sens que l'on peut traduire par « folie du gin ») désigne une période du début du XVIIIe siècle lorsque le gin devint populaire auprès de la classe ouvrière britannique, plus particulièrement à Londres. Cette vogue créa une épidémie d'ivresses extrêmes qui provoqua en retour une indignation morale et une série de mesures législatives que certains comparent aux guerres modernes contre les narcotiques.
rdf:langString
Le Gin Acts furono cinque leggi emanate in Gran Bretagna tra il 1729 ed il 1751 al fine di limitare il consumo di gin. Nonostante fossero disponibili altre bevande fu proprio il gin (che in quel periodo divenne di uso comune tra la classe operaia britannica) a destare preoccupazione.All'inizio del Settecento infatti una parte del salario degli operai inglesi veniva corrisposta in gin; tale usanza portò ad una serie di problemi, soprattutto di ordine sociale, quali un incremento della diffusione dell'alcolismo.
rdf:langString
Лондонская джиномания (англ. Gin Craze — джиновое безумие) — бум потребления джина в Великобритании, преимущественно в Лондоне, пришедшийся на первую половину XVIII века. Чрезмерное употребление джина и пьянство сродни эпидемии вело к моральному разложению бедных слоев населения. Попытки властей законодательно ограничить производство и продажу джина тянулись годами и потерпели ряд неудач.
rdf:langString
Лихоманка джину (англ. Gin Craze) — бум споживання міцних алкогольних напоїв (які всі разом називали джином) у Лондоні та Великій Британії загалом у першій половині XVIII сторіччя. Рецепт виготовлення джину — міцного напою на основі ялівцевої настоянки — був створений в Англії наприкінці XVII сторіччя. Перевагою нового трунку була відносна проста технологія виробництва і низька ціна, що робили його доступним навіть для бідних. З часом джином почали називати будь-які міцні алкогольні напої, виготовлені шляхом дистиляції, навіть ті, які не мали ані присмаку, ані навіть запаху ялівця.
rdf:langString
rdf:langString
جنون الجن
rdf:langString
Gin Craze
rdf:langString
Gin-Epidemie
rdf:langString
Gin Craze
rdf:langString
Gin Craze
rdf:langString
Gin Acts
rdf:langString
Gin Craze
rdf:langString
진 크레이지
rdf:langString
Лондонская джиномания
rdf:langString
Лихоманка джину
xsd:integer
2348482
xsd:integer
1078296701
rdf:langString
Gin Craze (Ginové šílenství) je označení pro prudký nárůst alkoholismu v Anglii v první polovině 18. století. Na počátku stál král Vilém III. Oranžský, který místo brandy, dováženého z nepřátelských katolických zemí, zavedl v Anglii holandský národní nápoj gin. Mnoho domácích podnikatelů se vzápětí vrhlo na výrobu této pálenky z dostupných surovin, jako obilí a jalovec, a zaplavilo levným ginem zemi, kde byl do té doby tvrdý alkohol luxusním zbožím a lidé byli zvyklí pít hlavně pivo. Především v chudinských čtvrtích Londýna vypuklo masové opilství, které vedlo k nárůstu kriminality a všeobecné demoralizaci. V roce 1743 bylo zaznamenáno, že průměrný Angličan spotřeboval deset litrů ginu ročně. Spisovatel Daniel Defoe, ačkoli původně výrobu ginu doporučoval jako projev soběstačnosti země a příležitost k hospodářskému rozvoji venkova, ve svém protialkoholním spise vydaném roku 1728 sugestivně vylíčil scény z londýnských ulic, kde po celý den leželi lidé v bezvědomí, na alkoholu závislé ženy se uchylovaly k prostituci a rodily degenerované děti. Malíř William Hogarth vytvořil grafický diptych Beer Street and Gin Lane, srovnávající spokojené pijáky piva s lidmi, ze kterých konzumace ginu učinila trosky. Množství skandálů vedlo k tomu, že britský parlament přijal v letech 1729 až 1751 sérii takzvaných , které zakázaly výčep lihovin bez oficiální koncese a výrazně zdanily výrobu ginu. Spotřeba proto značně poklesla, definitivní konec Gin Craze znamenala léta 1757–1760, kdy bylo kvůli velké neúrodě zakázáno používat obilí k výrobě alkoholu.
rdf:langString
ظهر جنون الجن (كهوس) في فترة النصف الأول من القرن الثامن عشر عندما زاد استهلاك الجن بسرعة في بريطانيا، خاصة في لندن. وعلق دانيال ديفو قائلاً: «اكتشف المقطرون (بائعوا المشروبات) طريقة لضرب ذوق الفقراء، من خلال مركبهم الجديد الذي يطلق عليه ووترز المسمى جنيف (جن)، بحيث يبدو أن عامة الناس لا يقدرون النوع الفرنسي كالمعتاد، وحتى لا يرغبون به». [1] كثير من الناس استهلكوا الجن بشكل مفرط وأصاب المدينة وباء من السكر الشديد. وأثار هذا غضبًا شديدا وردود فعل تشريعية يشبهها البعض في حروب المخدرات الحديثة. مرر البرلمان خمسة قوانين رئيسية، في 1729 و 1736 و 1743 و 1747 و 1751، المصممة للسيطرة على استهلاك الجن. على الرغم من توفر العديد من المشروبات المماثلة واستهلاك الكحول بشكل كبير على جميع مستويات المجتمع، تسبب الجن في قلق عام كبير. على الرغم من الاعتقاد الشائع بأن الجن أو جينيف كان المشروب الوحيد في ذلك الوقت، حيث كان «الجن» عبارة عن مشروب شامل لجميع أنواع الكحوليات القائمة على أنواع الحبوب في ذلك الوقت.
rdf:langString
Mit Gin-Epidemie oder Gin-Krise wird ein soziales Phänomen im Großbritannien der ersten Hälfte des 18. Jahrhunderts bezeichnet. Vom Beginn des Jahrhunderts bis 1750 verzehnfachte sich der Pro-Kopf-Verbrauch billigen Branntweins im Königreich, was erhebliche gesundheitliche und soziale Probleme besonders in den Elendsquartieren der Städte nach sich zog. 1751 konnte die Gin-Epidemie durch Steuererhöhungen und die Einführung von Schanklizenzen eingedämmt werden.
rdf:langString
The Gin Craze was a period in the first half of the 18th century when the consumption of gin increased rapidly in Great Britain, especially in London. Daniel Defoe commented: "the Distillers have found out a way to hit the palate of the Poor, by their new fashion'd compound Waters called Geneva, so that the common People seem not to value the French-brandy as usual, and even not to desire it". Parliament passed five major Acts, in 1729, 1736, 1743, 1747 and 1751, designed to control the consumption of gin. Though many similar drinks were available and alcohol consumption was considerable at all levels of society, gin caused the greatest public concern. Although it is commonly thought gin or Jenever was the singular drink, "gin" was a blanket statement for all grain-based alcohols at the time.
rdf:langString
El término Gin Craze (expresión en inglés con doble sentido, que podríamos traducir al español como « callejón de la ginebra » o «locura de la ginebra » o « locura del gin » o « ruptura del gin », hace referencia a un período del siglo XVIII, cuando la ginebra se hizo popular y consumida en la clase obrera británica, y particularmente en la zona de Londres. Esta moda creó una verdadera epidemia de embriaguez, que a su vez generó indignación moral en la población, así como una serie de medidas legislativas que incluso algunos comparan con el propio combate moderno contra los narcóticos. En la época, la ginebra ofrecía una alternativa al brandy francés, en un momento de conflictos a la vez religiosos y políticos entre Francia y Gran Bretaña. En efecto, entre 1689 y 1697, el gobierno británico estableció una serie de leyes orientadas a restringir la importación de brandy, y a promover la producción local de ginebra. Además, el monopolio de la Guilda de los distribuidores de Londres fue abolido en 1690, liberando así el mercado de la destilación del gin. Cinco leyes importantes también fueron aprobadas entre 1729 y 1751 (1729, 1736, 1743, 1747, y 1751) con el objetivo de controlar el consumo de ginebra. Por otra parte, en esos tiempos existían bebidas alcohólicas similares, y el consumo de alcohol era corriente en todos los niveles socio-económicos de la sociedad británica, pero era el gin el que entonces más preocupaba a la sociedad.
rdf:langString
Le terme Gin Craze (expression de langue anglaise à double sens que l'on peut traduire par « folie du gin ») désigne une période du début du XVIIIe siècle lorsque le gin devint populaire auprès de la classe ouvrière britannique, plus particulièrement à Londres. Cette vogue créa une épidémie d'ivresses extrêmes qui provoqua en retour une indignation morale et une série de mesures législatives que certains comparent aux guerres modernes contre les narcotiques. Le gin offrait une alternative au brandy français à une époque de conflits à la fois religieux et politique entre la France et la Grande-Bretagne. Entre 1689 et 1697, le gouvernement britannique passa une série de lois visant à restreindre l'importation de brandy et à encourager la production de gin. De plus le monopole de la fut aboli en 1690, ouvrant ainsi le marché de la distillation du gin. Cinq lois importantes furent mises en vigueur en 1729, 1736, 1743, 1747 et (en) dans le but de contrôler la consommation du gin. Même s'il existait des boissons alcoolisées similaires et que la consommation d'alcool était courante dans toutes les couches de la société britannique, c'était le gin qui préoccupait le plus cette société.
rdf:langString
진 크레이지(Gin Craze)는 18세기 초중반을 일컫으며, 영국, 특히 런던에서 진 소비가 늘어난 기간을 말한다. 많은 이들이 진을 많이 마셔서 런던은 사실상 상태의 도시가 되었으며, 여기에 대한 도덕적인 격분과 이에 대한 법률 대처는 현대의 마약과의 전쟁과 유사하다고 볼 수 있다. 국회에서는 1729, 1736, 1743, 1747 그리고 1751년 진 소비를 조절하기 위한 중요 법안을 가결시켰다. 비록 많은 비슷한 만취사례와 더불어, 사회 전체에 술을 마시는 문화가 있었음에도 불구하고, 진(엄마의 실패 혹은 마담 제네바로 불렸는데, 이는 예너버르라고 불린 원래 술 이름을 잘못 부른 것이다)은 거대한 공공의 관심을 갖게 되었다.
rdf:langString
Le Gin Acts furono cinque leggi emanate in Gran Bretagna tra il 1729 ed il 1751 al fine di limitare il consumo di gin. Nonostante fossero disponibili altre bevande fu proprio il gin (che in quel periodo divenne di uso comune tra la classe operaia britannica) a destare preoccupazione.All'inizio del Settecento infatti una parte del salario degli operai inglesi veniva corrisposta in gin; tale usanza portò ad una serie di problemi, soprattutto di ordine sociale, quali un incremento della diffusione dell'alcolismo. Il governo inglese guidato dal primo ministro Robert Walpole cercò di arginare tali problemi con una serie di provvedimenti, tra cui l'innalzamento della tassa di distillazione a 50 sterline. William Hogarth fu sostenitore di questa tassa, tanto che ne parla nella sua opera "Beer Street and Gin Lane". In quest'opera egli parla dei pregi di bere birra rispetto ai difetti di bere gin.
rdf:langString
Лихоманка джину (англ. Gin Craze) — бум споживання міцних алкогольних напоїв (які всі разом називали джином) у Лондоні та Великій Британії загалом у першій половині XVIII сторіччя. Рецепт виготовлення джину — міцного напою на основі ялівцевої настоянки — був створений в Англії наприкінці XVII сторіччя. Перевагою нового трунку була відносна проста технологія виробництва і низька ціна, що робили його доступним навіть для бідних. З часом джином почали називати будь-які міцні алкогольні напої, виготовлені шляхом дистиляції, навіть ті, які не мали ані присмаку, ані навіть запаху ялівця. Стрімке зростання споживання алкоголю за лічені роки перетворилося на справжнє цунамі, що й отримало назви «лихоманки джину». Тисячі людей пиячили день і ніч, божеволіли, втрачали людську подобу, грабували і продавали останнє лише для того, аби придбати чергову порцію питва. Зупинити алкогольне безумство вдалося лише поступово, завдяки запровадженню високих податків на виробництво джина — внаслідок чого він суттєво подорожчав — та появі альтернативи (насаперед якісних сортів пива, насамперед портеру, та витриманого коньяку).
rdf:langString
Лондонская джиномания (англ. Gin Craze — джиновое безумие) — бум потребления джина в Великобритании, преимущественно в Лондоне, пришедшийся на первую половину XVIII века. Чрезмерное употребление джина и пьянство сродни эпидемии вело к моральному разложению бедных слоев населения. Попытки властей законодательно ограничить производство и продажу джина тянулись годами и потерпели ряд неудач. Всего Парламентом было принято пять законов, контролирующих потребление джина: в 1729, 1736, 1743, 1747 и 1751 годах. Несмотря на доступность других алкогольных напитков и значительный уровень употребления алкоголя во всех слоях общества, джин вызывал наибольшее общественное беспокойство. Джином в то время называли все зерновые спирты, не только женевер.
xsd:nonNegativeInteger
8775
