Gibbs paradox
http://dbpedia.org/resource/Gibbs_paradox an entity of type: Thing
En termodinàmica i mecànica estadística, la paradoxa de Gibbs, plantejada per Josiah Willard Gibbs, part d'una expressió no extensiva de l'entropia segons la qual, si en un sistema tancat es dona un procés isobàric i isotèrmic de difusió pel qual es barregen dos gasos ideals qualssevol, la variació d'entropia del sistema sempre serà positiva, fins i tot si tots dos gasos són iguals.
rdf:langString
In statistical mechanics, a semi-classical derivation of entropy that does not take into account the indistinguishability of particles yields an expression for entropy which is not extensive (is not proportional to the amount of substance in question). This leads to a paradox known as the Gibbs paradox, after Josiah Willard Gibbs, who proposed this thought experiment in 1874‒1875. The paradox allows for the entropy of closed systems to decrease, violating the second law of thermodynamics. A related paradox is the "". If one takes the perspective that the definition of entropy must be changed so as to ignore particle permutation, the paradox is averted.
rdf:langString
En termodinámica y mecánica estadística, la paradoja de Gibbs, planteada por Josiah Willard Gibbs, parte de una expresión no extensiva de la entropía según la cual, si en un sistema cerrado se da un proceso isobárico e isotérmico de difusión por el que se mezclan dos gases ideales cualesquiera, la variación de entropía del sistema siempre será positiva, incluso si ambos gases son iguales.
rdf:langString
Le paradoxe de Gibbs est un pseudo-paradoxe apparaissant lorsqu'on cherche à concilier la thermodynamique et la physique statistique. Il intervient lors du calcul de l'entropie de mélange de deux gaz parfaits. Il a été nommé d'après le physicien Willard Gibbs qui l'a découvert en 1861 dans l'application du théorème qui porte son nom. On retrouve la mention de ce paradoxe au chapitre 16 de son ouvrage paru en 1902.
rdf:langString
ギブズのパラドックス（英: Gibbs Paradox）は、気体混合によるエントロピー変化に関する、パラドックス的に見える現象である。 同じ圧力と温度にある2種の気体の混合に伴うエントロピー変化は、 と表される。ここで、R は気体定数、n は気体1と気体2のモル数の和、x1 とx2 はそれぞれ全体に占める気体1と気体2のモル分率であり、x1 + x2 = 1 である。 ここで、2種の気体が同一の場合、ΔS はx1 の値に依らず 0 となるはずであるが、上式はx1 = 0 もしくはx2 = 0 のときのみΔS = 0 となる。これをギブズのパラドックスという。 これは実際には、何か矛盾（理論の不整合）があるのではなく、同種粒子の不可弁別性（indistinguishability）により、統計力学においては分子が同種か異種かにより状態数の数え方は異なるのである。
rdf:langString
In termodinamica il paradosso di Gibbs coinvolge la natura discontinua dell'entropia configurazionale. Molti fisici ritengono la discontinuità dell'entropia contraria all'intuizione e al senso comune e pertanto vedono questa discontinuità come un paradosso.
rdf:langString
Парадокс Гіббза — фізичний парадокс, що виникає при дослідженні адитивності ентропії. Парадокс носить ім'я Джозаї Гіббза. Його суть у неоднаковій поведінці ентропії при змішуванні тотожно однакових і неоднакових частинок.
rdf:langString
吉布斯悖论，又称吉布斯佯谬（英語：Gibbs paradox）是热力学和统计物理学中的一个概念，最早由美国物理学家约西亚·吉布斯提出来，该悖论一直是统计力学和量子力学的学科发展中的一个重要议题。
rdf:langString
Das Gibbssche Paradoxon ist ein Begriff aus der statistischen Mechanik, der sich auf die Mischungsentropie bezieht. Das ist der Zuwachs der Entropie, der durch die Vermischung zweier homogener, einphasiger Stoffe entsteht. Die klassische Physik sagt meist eine Zunahme der Entropie voraus, während die Experimente diese Mischungsentropie nur für den Fall bestätigen, dass die beiden Stoffe verschieden sind. Das Mischen zweier gleicher Stoffe (z. B. reiner Sauerstoff aus zwei Gasleitungen) lässt hingegen die Entropie unverändert. Benannt wurde das Paradoxon nach seinem Entdecker Josiah Willard Gibbs, der Ende des 19. Jahrhunderts mit der klassischen statistischen Physik berechnete, um wie viel sich durch die Mischung das erreichbare Phasenraumvolumen vergrößert, woraus er die vermeintlich allg
rdf:langString
기브스 역설(Gibbs paradox)은 열역학에서 기체의 확산에서 관찰되는 불연속적 속성에 관한 것이다. 부피가 V 인 상자 내부에 있는 분자 수가 N 개인 이상기체의 엔트로피 S는 다음과 같이 쓸 수 있다. (k는 볼츠만 상수 ) 이제 부피가 V 인 정육면체 모양의 상자 한가운데에 칸막이가 있고 N 개의 이상기체 입자가 한쪽 방에 모여있다고 하자. 다른 쪽 방은 비어있다. 이제 칸막이를 치우면 모여있던 입자는 퍼져나간다. 칸막이를 넣고 치우는 행위는 계의 엔트로피에 영향을 주지 않는다고 하자. 이 때 엔트로피의 변화를 계산하면 이제는 한쪽 방에는 N 개의 입자가 있고 다른 쪽 방에는 다른 입자 N 개가 있는 상황을 생각해보자. 그러면 엔트로피의 변화는 다음과 같이 계산되어야 할 것이다. 이제 엔트로피의 변화를 계산해보면 이 됨을 확인할 수 있다.
rdf:langString
Парадо́кс Ги́ббса — отсутствие непрерывности для энтропии при переходе от смешения различных газов к смешению тождественных газов, когда, например, при переходе от бесконечно мало отличающихся идеальных газов к тождественным расчётное значение энтропии смешения падает скачком до нуля, что представляется неожиданным и нелогичным. Иногда парадоксом Гиббса называют кажущуюся неаддитивность энтропии при соединении двух объёмов одного и того же идеального газа.
rdf:langString
rdf:langString
Paradoxa de Gibbs
rdf:langString
Gibbssches Paradoxon
rdf:langString
Paradoja de Gibbs
rdf:langString
Gibbs paradox
rdf:langString
Paradoxe de Gibbs
rdf:langString
Paradosso di Gibbs
rdf:langString
ギブズのパラドックス
rdf:langString
기브스 역설
rdf:langString
Парадокс Гиббса
rdf:langString
Парадокс Гіббза
rdf:langString
吉布斯悖论
xsd:integer
288044
xsd:integer
1112571755
rdf:langString
En termodinàmica i mecànica estadística, la paradoxa de Gibbs, plantejada per Josiah Willard Gibbs, part d'una expressió no extensiva de l'entropia segons la qual, si en un sistema tancat es dona un procés isobàric i isotèrmic de difusió pel qual es barregen dos gasos ideals qualssevol, la variació d'entropia del sistema sempre serà positiva, fins i tot si tots dos gasos són iguals.
rdf:langString
Das Gibbssche Paradoxon ist ein Begriff aus der statistischen Mechanik, der sich auf die Mischungsentropie bezieht. Das ist der Zuwachs der Entropie, der durch die Vermischung zweier homogener, einphasiger Stoffe entsteht. Die klassische Physik sagt meist eine Zunahme der Entropie voraus, während die Experimente diese Mischungsentropie nur für den Fall bestätigen, dass die beiden Stoffe verschieden sind. Das Mischen zweier gleicher Stoffe (z. B. reiner Sauerstoff aus zwei Gasleitungen) lässt hingegen die Entropie unverändert. Benannt wurde das Paradoxon nach seinem Entdecker Josiah Willard Gibbs, der Ende des 19. Jahrhunderts mit der klassischen statistischen Physik berechnete, um wie viel sich durch die Mischung das erreichbare Phasenraumvolumen vergrößert, woraus er die vermeintlich allgemeingültige Formel für die Mischungsentropie ableitete. Nach der klassischen Physik ist die Herleitung durch Gibbs absolut korrekt: Jedes Atom (oder Molekül) könnte durch eine Nummer markiert werden, z. B. vor der Vermischung ungerade Nummern für die Teilchen der einen Stoffmenge und gerade für die der anderen. Nach der Vermischung würden Teilchen mit gerader und ungerader Identifikationsnummer sich beliebig verteilen können. Vertauschen zwei ihre Plätze, entsteht ein neuer (Mikro-)Zustand des Gemischs mit äußerlich gleichen Eigenschaften (Makrozustand). So ergibt sich eine erhebliche Vermehrung der möglichen (Mikro-)Zustände zu jedem Makrozustand. Das führt im Rahmen der klassischen Physik zwingend zur Entropiezunahme. Da man diese Zunahme im Falle der Vermischung gleicher Teilchen nicht beobachtet, muss die Argumentation dahingehend geändert werden, dass beim Abzählen der möglichen Zustände das Vertauschen zweier gleicher Teilchen unzulässig ist. Diese Regel findet in der Quantenmechanik ihre tiefere Begründung: Alle gleichartigen Elementarteilchen und die daraus aufgebauten Atome bzw. Moleküle (sofern sie sich im gleichen Quantenzustand befinden), sind vollkommen identisch und damit ununterscheidbar. Selbst das gedachte Anbringen einer Nummerierung ist ein Widerspruch in sich. Moderne Formulierungen der Vielteilchenphysik kommen dementsprechend ganz ohne die Nummerierung der Teilchen (oder ihrer Koordinaten) aus.Aus diesem Grund tritt das Paradoxon in der modernen Physik nicht auf.
rdf:langString
In statistical mechanics, a semi-classical derivation of entropy that does not take into account the indistinguishability of particles yields an expression for entropy which is not extensive (is not proportional to the amount of substance in question). This leads to a paradox known as the Gibbs paradox, after Josiah Willard Gibbs, who proposed this thought experiment in 1874‒1875. The paradox allows for the entropy of closed systems to decrease, violating the second law of thermodynamics. A related paradox is the "". If one takes the perspective that the definition of entropy must be changed so as to ignore particle permutation, the paradox is averted.
rdf:langString
En termodinámica y mecánica estadística, la paradoja de Gibbs, planteada por Josiah Willard Gibbs, parte de una expresión no extensiva de la entropía según la cual, si en un sistema cerrado se da un proceso isobárico e isotérmico de difusión por el que se mezclan dos gases ideales cualesquiera, la variación de entropía del sistema siempre será positiva, incluso si ambos gases son iguales.
rdf:langString
Le paradoxe de Gibbs est un pseudo-paradoxe apparaissant lorsqu'on cherche à concilier la thermodynamique et la physique statistique. Il intervient lors du calcul de l'entropie de mélange de deux gaz parfaits. Il a été nommé d'après le physicien Willard Gibbs qui l'a découvert en 1861 dans l'application du théorème qui porte son nom. On retrouve la mention de ce paradoxe au chapitre 16 de son ouvrage paru en 1902.
rdf:langString
기브스 역설(Gibbs paradox)은 열역학에서 기체의 확산에서 관찰되는 불연속적 속성에 관한 것이다. 부피가 V 인 상자 내부에 있는 분자 수가 N 개인 이상기체의 엔트로피 S는 다음과 같이 쓸 수 있다. (k는 볼츠만 상수 ) 이제 부피가 V 인 정육면체 모양의 상자 한가운데에 칸막이가 있고 N 개의 이상기체 입자가 한쪽 방에 모여있다고 하자. 다른 쪽 방은 비어있다. 이제 칸막이를 치우면 모여있던 입자는 퍼져나간다. 칸막이를 넣고 치우는 행위는 계의 엔트로피에 영향을 주지 않는다고 하자. 이 때 엔트로피의 변화를 계산하면 이제는 한쪽 방에는 N 개의 입자가 있고 다른 쪽 방에는 다른 입자 N 개가 있는 상황을 생각해보자. 그러면 엔트로피의 변화는 다음과 같이 계산되어야 할 것이다. 마지막으로 2N 개의 입자가 좌우방에 각각 N 개씩 놓여있는 경우를 생각해보자. 그러면 엔트로피 변화는 위와 같이 계산될 수 있으므로 엔트로피의 변화가 2Nk ln 2 만큼 있다. 하지만 이 경우는 칸막이를 다시 하여 원래대로 상태를 되돌릴 수 있으므로 엔트로피의 변화는 0 이어야 한다. 여기서 역설이 발생하며 미국 물리학자 Josiah Gibbs에 의해 처음 논의된 것으로 Gibbs paradox라고 한다. 이 역설은 단지 동일한 입자의 교환만 변화한 시스템의 모든 상태는 같은 상태로 생각된다는 구분불가능에 대한 이해로 극복될 수 있다. 이에 따르면 입자 N 개를 교환하는 방법은 N ! 개로 처음의 계산은 N ! 개의 상태가 중복되어 세어진 것이다. 따라서 이를 반영하면 엔트로피 S는 다음과 같이 수정할 수 있다. 이제 엔트로피의 변화를 계산해보면 이 됨을 확인할 수 있다.
rdf:langString
ギブズのパラドックス（英: Gibbs Paradox）は、気体混合によるエントロピー変化に関する、パラドックス的に見える現象である。 同じ圧力と温度にある2種の気体の混合に伴うエントロピー変化は、 と表される。ここで、R は気体定数、n は気体1と気体2のモル数の和、x1 とx2 はそれぞれ全体に占める気体1と気体2のモル分率であり、x1 + x2 = 1 である。 ここで、2種の気体が同一の場合、ΔS はx1 の値に依らず 0 となるはずであるが、上式はx1 = 0 もしくはx2 = 0 のときのみΔS = 0 となる。これをギブズのパラドックスという。 これは実際には、何か矛盾（理論の不整合）があるのではなく、同種粒子の不可弁別性（indistinguishability）により、統計力学においては分子が同種か異種かにより状態数の数え方は異なるのである。
rdf:langString
In termodinamica il paradosso di Gibbs coinvolge la natura discontinua dell'entropia configurazionale. Molti fisici ritengono la discontinuità dell'entropia contraria all'intuizione e al senso comune e pertanto vedono questa discontinuità come un paradosso.
rdf:langString
Парадо́кс Ги́ббса — отсутствие непрерывности для энтропии при переходе от смешения различных газов к смешению тождественных газов, когда, например, при переходе от бесконечно мало отличающихся идеальных газов к тождественным расчётное значение энтропии смешения падает скачком до нуля, что представляется неожиданным и нелогичным. Хотя парадокс Гиббса касается поведения термодинамической энтропии, его объяснение выходит за рамки собственно термодинамики. Парадокс был сформулирован Дж. У. Гиббсом в 1875 г. одновременно с вариантом его объяснения. Сам Гиббс ничего парадоксального в поведении энтропии смешения не усматривал; термин «парадокс Гиббса» впервые был, вероятно, использован О. Видебургом (1894). Иногда парадоксом Гиббса называют кажущуюся неаддитивность энтропии при соединении двух объёмов одного и того же идеального газа.
rdf:langString
Парадокс Гіббза — фізичний парадокс, що виникає при дослідженні адитивності ентропії. Парадокс носить ім'я Джозаї Гіббза. Його суть у неоднаковій поведінці ентропії при змішуванні тотожно однакових і неоднакових частинок.
rdf:langString
吉布斯悖论，又称吉布斯佯谬（英語：Gibbs paradox）是热力学和统计物理学中的一个概念，最早由美国物理学家约西亚·吉布斯提出来，该悖论一直是统计力学和量子力学的学科发展中的一个重要议题。
xsd:nonNegativeInteger
32813
