Georgius Tzul
http://dbpedia.org/resource/Georgius_Tzul an entity of type: Person
جورج طزول هو أخر حُكام إمبراطورية الخزر، وقد استمر كحاكم حتى عام 1016، ثم انهدمت الإمبراطورية بعد ذلك. أما اسمه فهو اسم مسيحي. ووفقا للمصادر البيزنطية فإن البيزنطيين قد تفاهموا مع الروس والقبائل التركية الأخرى وكانوا سببا في انهدام دولة الخزر. وقد قام البيزنطين بالاتحاد مع الروس لمهاجمة الخزر في الفترة بين 1016-1019، وقد استولوا على تومتاراكان. وقد قبل حاكم الخزر جورج طزول بالمسيحية ليحصل على الدعم من البيزنطين لمواجهة الروس، إلا أن حاكم البيزنطين باسيل الثاني لم يساعد ملك الخزر، وقد أرسل ملك البيزنطين أسطوله البحري لمساعدة الجيش الروسي وحاكمه سفياتوبولك فلاديميروفيتش الأول. وقد وقع جورج طزول أخر حاكم للخزر أسيرا في تلك المعركة، وعندما قبل بالمسيحية تحول اسمه إلى أربون. وبعد ذلك قام مستلاف (حاكم روسي) بتحويل تومتاراكان إلى حكمه، وفي عام 1022 قام بمهاجمة أخوه ياروسلاف الحكيم الذي في كييف بم
rdf:langString
Georgios Tzules (auch Tzul, Tzoulas, altgriechisch Γεώργιος Τζούλης; † nach 1016) war ein byzantinischer Strategos, der 1016 im Thema Cherson gegen Kaiser Basileios II. rebellierte. Der Protospatharios Georgios Tzules gehörte einer bedeutenden lokalen Familie von Cherson an, die wahrscheinlich chasarischer Herkunft war und besonders durch Inschriften und Siegel belegt ist. Ende 1015 oder Anfang 1016 versuchte er sich auf der Krim vom Byzantinischen Reich unabhängig zu machen; Skylitzes bezeichnet ihn in diesem Kontext als Archon und Chagan von „Chazaria“. Basileios II. schickte eine Flotte aus, die unter dem Befehl des Bardas Mungos das Gebiet wieder der kaiserlichen Autorität unterwerfen sollte. Der Aufstand wurde mit Hilfe der Kiewer Rus unter der Führung Mstislaws von Tmutarakan (bei Sk
rdf:langString
Georgius Tzul o Georgios Tzul fue un cabecilla jázaro que fue objetivo de una expedición conjunta del Imperio bizantino y Mstislav de Chernígov en 1016. Aparece sólo en la crónica de los historiadores bizantinos Jorge Cedreno y Juan Escilitzes, quiénes le sitúan en Kerch y le llama "khagan" (título imperial jázaro). Cedrenos afirma que fue capturado por la expedición ruso-bizantina pero no detalla su destino definitivo. Varias inscripciones y menciones parecen atestiguar la presencia de un clan Tzul o Tsal en Crimea durante este periodo; presumiblemente Giorgios fue un miembro de dicho clan cuyo vínculo con la dinastía gobernante jázara es desconocido.
rdf:langString
Georgius Tzul (also Georgios; Greek: Γεώργιος Τζούλης) was a Khazar warlord against whom the Byzantine Empire and Mstislav of Tmutarakan launched a joint expedition in 1016. He appears only in the account of the Byzantine court historians Kedrenos and John Skylitzes, who place him at Kerch and calls him "khagan" (the title of the Khazar emperors). Kedrenos states that he was captured by the expeditionary force but does not relate his ultimate fate. Inscriptions and other references exist referring to a Tzul or Tsal clan in Crimea during this period; presumably he was a member although the relationship of that family to the original ruling dynasty of Khazaria is unknown. Almost nothing else about him, including the extent of his holdings, is known.
rdf:langString
Георгий Цула — стратиг Херсонеса Таврического, мятежный военачальник хазарского происхождения. Был разбит объединённым византийско-русским войском в 1016 году. По данным Георгия Кедрина, византийский полководец Андроник в январе 1016 году пристал к берегам Крыма, соединился с войском русского князя , который назван братом Владимира (вероятно, речь должна идти о сыне Святослава, правившем в Крыму) и в самом первом сражении взял в плен Георгия Цулу. Цула в этом сообщении называется «хазарским архонтом». На этом основании его иногда считают последним хазарским правителем, а конфликт, соответственно, последней войной Хазарии со своими старыми противниками. Однако такая трактовка была опровергнута в результате обнаружения в Крыму в ходе археологических раскопок печати с надписью «Георгию Цуле,
rdf:langString
Георгій Цул (також Георгій) — хозарський полководець, проти якого Візантійська імперія та Мстислав Тмутараканський розпочали спільний похід у 1016 році. Він з'являється лише в розповіді візантійських придворних істориків Кедреноса та Іоанна Скиліца, які поміщають його в Керчі та називають «каганом» (титул хозарських імператорів). Кедренос стверджує, що його схопив експедиційний корпус, але не розповідає про свою остаточну долю. Існують написи та інші згадки про клан Цуль або Цаль у Криму в цей період; імовірно, він був членом, хоча спорідненість цієї родини з початковою правлячою династією Хазарії невідома. Майже нічого більше про нього, включно з обсягом його володінь, невідомо.
rdf:langString
rdf:langString
جورج طزول
rdf:langString
Georgios Tzules
rdf:langString
Georgius Tzul
rdf:langString
Georgius Tzul
rdf:langString
Георгий Цула
rdf:langString
Георгіус Цул
xsd:integer
1478107
xsd:integer
1114983866
rdf:langString
جورج طزول هو أخر حُكام إمبراطورية الخزر، وقد استمر كحاكم حتى عام 1016، ثم انهدمت الإمبراطورية بعد ذلك. أما اسمه فهو اسم مسيحي. ووفقا للمصادر البيزنطية فإن البيزنطيين قد تفاهموا مع الروس والقبائل التركية الأخرى وكانوا سببا في انهدام دولة الخزر. وقد قام البيزنطين بالاتحاد مع الروس لمهاجمة الخزر في الفترة بين 1016-1019، وقد استولوا على تومتاراكان. وقد قبل حاكم الخزر جورج طزول بالمسيحية ليحصل على الدعم من البيزنطين لمواجهة الروس، إلا أن حاكم البيزنطين باسيل الثاني لم يساعد ملك الخزر، وقد أرسل ملك البيزنطين أسطوله البحري لمساعدة الجيش الروسي وحاكمه سفياتوبولك فلاديميروفيتش الأول. وقد وقع جورج طزول أخر حاكم للخزر أسيرا في تلك المعركة، وعندما قبل بالمسيحية تحول اسمه إلى أربون. وبعد ذلك قام مستلاف (حاكم روسي) بتحويل تومتاراكان إلى حكمه، وفي عام 1022 قام بمهاجمة أخوه ياروسلاف الحكيم الذي في كييف بمساعدة الخزريين. ومن بعد عام 1016 بدأت تنشئ امارات صغيرة في إمبراطورية الخزر التي بدأ نجمها في الخفوت، حتى أسقطها البيتشنغ بالضربة القاضية في 1030. وتذكر المصادر الروسية أن الخزر أصبحوا تابعين للروسيا الكييفية في حوالي عام 1095 . وقام يتشجيع ملك الروس مستيلاف لمهاجمة الخزر، وقد أرسل ملك البيزنطين أسطوله البحري لمساعدة الجيش الروسي. وقد انهارت إمبراطورية الخزر بسبب تأثير الإمبراطورية البيزنطية في القرن الحادي عشر.
rdf:langString
Georgios Tzules (auch Tzul, Tzoulas, altgriechisch Γεώργιος Τζούλης; † nach 1016) war ein byzantinischer Strategos, der 1016 im Thema Cherson gegen Kaiser Basileios II. rebellierte. Der Protospatharios Georgios Tzules gehörte einer bedeutenden lokalen Familie von Cherson an, die wahrscheinlich chasarischer Herkunft war und besonders durch Inschriften und Siegel belegt ist. Ende 1015 oder Anfang 1016 versuchte er sich auf der Krim vom Byzantinischen Reich unabhängig zu machen; Skylitzes bezeichnet ihn in diesem Kontext als Archon und Chagan von „Chazaria“. Basileios II. schickte eine Flotte aus, die unter dem Befehl des Bardas Mungos das Gebiet wieder der kaiserlichen Autorität unterwerfen sollte. Der Aufstand wurde mit Hilfe der Kiewer Rus unter der Führung Mstislaws von Tmutarakan (bei Skylitzes: „Sphengos“) niedergeschlagen. Georgios wurde schon beim ersten Aufeinandertreffen gefangen genommen. Sein weiteres Schicksal ist unbekannt.
rdf:langString
Georgius Tzul (also Georgios; Greek: Γεώργιος Τζούλης) was a Khazar warlord against whom the Byzantine Empire and Mstislav of Tmutarakan launched a joint expedition in 1016. He appears only in the account of the Byzantine court historians Kedrenos and John Skylitzes, who place him at Kerch and calls him "khagan" (the title of the Khazar emperors). Kedrenos states that he was captured by the expeditionary force but does not relate his ultimate fate. Inscriptions and other references exist referring to a Tzul or Tsal clan in Crimea during this period; presumably he was a member although the relationship of that family to the original ruling dynasty of Khazaria is unknown. Almost nothing else about him, including the extent of his holdings, is known. Despite the fact that earlier writers maintained that the Khazar khagan was required to adhere to Judaism, Georgius is a Christian name. Whether Georgius Tzul was himself a Christian, a Jew or Shamanist with an unusual Greek name, or whether the name is merely a Byzantine attempt to transliterate a Turkic or Hebrew name, is unknown. Byzantine campaigns occurred roughly during this period against the Georgians and the Bulgarian Empire, suggesting a concerted effort to re-establish Byzantine dominance in the Black Sea region.
rdf:langString
Georgius Tzul o Georgios Tzul fue un cabecilla jázaro que fue objetivo de una expedición conjunta del Imperio bizantino y Mstislav de Chernígov en 1016. Aparece sólo en la crónica de los historiadores bizantinos Jorge Cedreno y Juan Escilitzes, quiénes le sitúan en Kerch y le llama "khagan" (título imperial jázaro). Cedrenos afirma que fue capturado por la expedición ruso-bizantina pero no detalla su destino definitivo. Varias inscripciones y menciones parecen atestiguar la presencia de un clan Tzul o Tsal en Crimea durante este periodo; presumiblemente Giorgios fue un miembro de dicho clan cuyo vínculo con la dinastía gobernante jázara es desconocido. A pesar del hecho que los autores inicialmente creyeron que el título de khagan requería la adhesión al judaísmo oficial entre los jázaros, Georgius es un nombre cristiano. Se desconoce si Georgius Tzul era cristiano, judío, un chamanista con un nombre griego inusual, o si el nombre es meramente un intento bizantino de transliterar un nombre o hebreo túrquico desconocido. Las campaña bizantina contra él tuvo lugar mientras los bizantinos realizaban expediciones contra los georgianos y el Imperio búlgaro, sugiriendo un esfuerzo concertado para restablecer el dominio bizantino en la costa del Mar Negro.
rdf:langString
Георгій Цул (також Георгій) — хозарський полководець, проти якого Візантійська імперія та Мстислав Тмутараканський розпочали спільний похід у 1016 році. Він з'являється лише в розповіді візантійських придворних істориків Кедреноса та Іоанна Скиліца, які поміщають його в Керчі та називають «каганом» (титул хозарських імператорів). Кедренос стверджує, що його схопив експедиційний корпус, але не розповідає про свою остаточну долю. Існують написи та інші згадки про клан Цуль або Цаль у Криму в цей період; імовірно, він був членом, хоча спорідненість цієї родини з початковою правлячою династією Хазарії невідома. Майже нічого більше про нього, включно з обсягом його володінь, невідомо. Незважаючи на те, що раніші автори стверджували, що хозарський каган зобов'язаний був дотримуватися іудаїзму, Георгій є християнським ім'ям. Невідомо, чи був Георгій Цул християнином, євреєм чи шаманом із незвичайним грецьким іменем, чи це ім'я є просто візантійською спробою транслітерації тюркського чи єврейського імені. Приблизно в цей період відбулися візантійські кампанії проти грузин і Болгарської імперії, що свідчить про спільні зусилля з відновлення панування Візантії в Чорноморському регіоні.
rdf:langString
Георгий Цула — стратиг Херсонеса Таврического, мятежный военачальник хазарского происхождения. Был разбит объединённым византийско-русским войском в 1016 году. По данным Георгия Кедрина, византийский полководец Андроник в январе 1016 году пристал к берегам Крыма, соединился с войском русского князя , который назван братом Владимира (вероятно, речь должна идти о сыне Святослава, правившем в Крыму) и в самом первом сражении взял в плен Георгия Цулу. Цула в этом сообщении называется «хазарским архонтом». На этом основании его иногда считают последним хазарским правителем, а конфликт, соответственно, последней войной Хазарии со своими старыми противниками. Однако такая трактовка была опровергнута в результате обнаружения в Крыму в ходе археологических раскопок печати с надписью «Георгию Цуле, царскому и стратигу Херсона». Отсюда видно, что Цула был византийским чиновником, судя по имени — христианином. Однако вторая половина имени выдаёт его хазарское происхождение.
xsd:nonNegativeInteger
1911
