Georgia within the Russian Empire
http://dbpedia.org/resource/Georgia_within_the_Russian_Empire an entity of type: SpatialThing
ロシア帝国下のグルジア（ロシア語: Грузия в составе Российской империи、グルジア語: საქართველო რუსეთის იმპერიის შემადგენლობაში、英語: Georgia within the Russian Empire）では、1801年9月から1918年5月までロシア帝国に統治されていた時代のグルジアについて解説する。イスラム教国のオスマン帝国とペルシア帝国は近世を通して、グルジアの分裂した諸王国と公国をめぐって争ったが、18世紀にはロシアもその争いに加わった。グルジアと同じく、ロシアも正教国だったため、グルジアは段々ロシアの助けを求めるようになった。
rdf:langString
أصبحت دولة جورجيا جزءًا من الإمبراطورية الروسية في القرن التاسع عشر. تحارب العثمانيون المسلمون مع الإمبراطوريات الفارسية على العديد من الممالك والإماراتٍ الجورجية المجزأة على امتداد الحقبة الحديثة المبكرة. بحلول القرن الثامن عشر، برزت روسيا في الإقليم كقوة إمبريالية جديدة. ونظرًا إلى أن روسيا كانت دولةً مسيحية أرثوذوكسية مثل جورجيا، سعى الجورجيون بصورة متزايدة وراء عون روسي. في عام 1783، أقام ملك مملكة كارتلي كاخيتي الجورجية الشرقية هرقل الثاني تحالفًا مع الإمبراطورية الروسية، وأصبحت المملكة وفقًا لذلك التحالف محميةً روسية وتخلّت عن أي تبعية للدولة الفارسية المهيمنة. إلا أن التحالف الجورجي الروسي جاء بنتائج عكسية، إذ كانت روسيا غير راغبة بالوفاء بشروط المعاهدة وشرعت في ضم المملكة التي كانت تعجّ بالاضطرابات عام 1801، واختزلتها بمنزلة إقليم روسي (مقاطعة جورجيا). في عام 1810، ضُمّت كذلك مملكة
rdf:langString
The country of Georgia became part of the Russian Empire in the 19th century. Throughout the early modern period, the Muslim Ottoman and Persian empires had fought over various fragmented Georgian kingdoms and principalities; by the 18th century, Russia emerged as the new imperial power in the region. Since Russia was an Orthodox Christian state like Georgia, the Georgians increasingly sought Russian help. In 1783, Heraclius II of the eastern Georgian kingdom of Kartli-Kakheti forged an alliance with the Russian Empire, whereby the kingdom became a Russian protectorate and abjured any dependence on its suzerain Persia. The Russo-Georgian alliance, however, backfired as Russia was unwilling to fulfill the terms of the treaty, proceeding to annex the troubled kingdom in 1801, and reducing it
rdf:langString
Georgia se convirtió en parte del Imperio ruso en el siglo XIX. A lo largo del período moderno temprano, los imperios musulmanes otomanos y persas habían luchado por varios reinos y principados georgianos fragmentados; en el siglo XVIII, Rusia emergió como el nuevo poder imperial en la región. Dado que Rusia era un estado cristiano ortodoxo como Georgia, los georgianos buscaban cada vez más ayuda rusa. En 1783, Heraclio II del reino georgiano oriental de Kartli-Kajetia forjó una alianza con el Imperio ruso, por lo que el reino se convirtió en un protectorado ruso y abandonó cualquier dependencia de su soberanía de Persia. Sin embargo, la alianza ruso-georgiana fracasó porque Rusia no estaba dispuesta a cumplir los términos del tratado, procedió a anexar el reino en conflicto en 1801 y lo r
rdf:langString
( 러시아에서는 조지아를 그루지야라고 불렀다.) 1801년에서 1918년 사이에 조지아는 러시아 제국의 일부였다. 수 세기동안, 남부 캅카스에서의 무슬림 오스만과 페르시아 제국사이의 전쟁으로 조지아의 전역은 여러개의 주로 분열되었다. 18세기 경에, 세 번째 제국의 권력, 러시아가, 그 지역에 출현하게 되었다. 러시아가 조지아와 같은 기독교 국가가 된 다음부터는, 조지아는 점점 더 러시아의 도움을 갈구했다. 1783년에는 선두의 조지아 왕국이 러시아의 보호국이 되었지만, 1801년에 그 나라는 러시아에게, 현(구베르니야, 또는 조지아 통치 기관)의 지위를 받아, 완전하게 합병되었다. 이후의 117년 동안, 조지아는 러시아 제국의 일부가 되어야 했다. 러지아의 통치는 조지아에게 평화를 제공했으며 공격으로부터 보호해주었으나, 조지아는 그러한 점을 자주 지나치게 이용하였으며 지역 감정에 무신경했다. 19세기 후반에 러시아의 권위에 대한 불만이 고조되는 국민 운동을 일으키게 했다. 러시아 제국 시대는 유럽의 지적인 경향만큼 조지아에게 비길데 없는 사회적이고 경제적인 변화를 가져다 줬다. 새로운 사회적 계층이 나타났다. 농노의 해방은 많은 소작농들을 자유롭게 했지만 그들의 가난은 약간만 완화되었다. 자본주의의 성장은 조지아에 도시 노동자 계층을 만들어냈다. 소작농과 노동자들은 모두 반란과 파업을 통해서 그들의 불만을 표현했고, 1905년에 그들의 불만 표출은 절정에 달했다. 그들의 동기는, 러시아의 통치의 마지막 시기에 조지아에서 가장 유력한 정치 권력자가 된, 사회주의자 멘셰비키에 의해서 옹호되었다. 조지아는 제1차
rdf:langString
Państwa powstałe po rozpadzie Królestwa Gruzji na początku XIX w. znalazły się pod panowaniem rosyjskim. Było to konsekwencją traktatu gieorgijewskiego, zawartego w 1783 przez króla Kartlii i Kachetii Herakliusza II i carycę Katarzynę II. Wobec równoczesnego zagrożenia ze strony Turcji i Persji Kartlia i Kachetia przyjęła rosyjski protektorat. Gruzja odzyskała niepodległość w 1918, wchodząc w skład Zakaukaskiej Demokratycznej Republiki Federacyjnej.
rdf:langString
Грузия находилась в составе Российской империи с 1801 по 1917 год. С XV по XVII век Грузия была раздроблена и находилась между мусульманскими Ираном и Турцией. В XVIII веке в Закавказье вступила новая держава — христианская Российская империя. Союз с Россией против Турции и Ирана выглядел для Грузии привлекательно, и в 1783 году Картли и Кахети, большее из двух грузинских государств, подписало Георгиевский трактат, по которому получило статус протектората Российской империи. Однако в 1801 году Грузия была превращена в губернию Российской империи. В дальнейшем до конца существования империи в 1917 году и распада государства в 1918 году Грузия оставалась в составе России. Российское правление установило мир в Грузии и защитило её от внешней угрозы. В конце XIX века недовольство российскими в
rdf:langString
A Geórgia foi parte do Império Russo de 1801 a 1918. Durante todo o período moderno, os impérios islâmicos Otomano e Persa lutaram por vários fragmentados reinos e principados georgianos até que, por volta do século XVIII, a Rússia emergiu como o novo poder imperial na região. Dado que a Rússia era um Estado cristão ortodoxo, assim como a Geórgia, os georgianos procuraram cada vez mais a ajuda dos russos. Em 1783, o reino georgiano tornou-se um protetorado russo e abjurou qualquer dependência de seu suserano, a Pérsia. Em 1801, o país foi anexado pela Rússia, e reduzido ao status de uma região russa.
rdf:langString
Грузія перебувала у складі Російської імперії 116 років, з 1801 по 1917 рік . З XV по XVII століття Грузія була роздроблена і розташовувалась між мусульманськими Іраном і Османською імперією. У XVIII столітті в Закавказзі з'явилася Російська імперія. Союз із Росією проти Туреччини та Ірану виглядав для Грузії привабливо, і в 1783 Картлі-Кахетинське царство, більша з двох грузинських держав, підписало Георгіївський трактат, за яким набуло статусу протекторату Російської імперії. Однак у 1801 році Грузія була анексована РІ , й залишалася у її складі до 1917 року. Наприкінці XIX століття невдоволення російською владою призвело до створення зростаючого національного руху. Російське правління призвело до безпрецедентних змін у суспільному устрої та економіці Грузії, зробило її відкритою для євр
rdf:langString
rdf:langString
جورجيا ضمن الإمبراطورية الروسية
rdf:langString
Georgia bajo el Imperio ruso
rdf:langString
Georgia within the Russian Empire
rdf:langString
러시아 제국 지배 하의 조지아
rdf:langString
ロシア帝国下のグルジア
rdf:langString
Gruzja pod panowaniem rosyjskim
rdf:langString
Geórgia dentro do Império Russo
rdf:langString
Грузия в составе Российской империи
rdf:langString
Грузія в складі Російської імперії
xsd:float
41.71670150756836
xsd:float
44.78329849243164
xsd:integer
13507576
xsd:integer
1108551950
rdf:langString
center
rdf:langString
Ethnic Georgians in the Russian Imperial service, such as Sergey Lashkarev and Pavel Tsitsianov, were actively involved in the diplomatic and military aspects of bringing Georgia under Russian rule
rdf:langString
center
rdf:langString
S.L. Lashkarev by Borovikovsky.jpg
rdf:langString
Tsitsianov new.jpg
xsd:integer
180
xsd:string
41.7167 44.7833
rdf:langString
أصبحت دولة جورجيا جزءًا من الإمبراطورية الروسية في القرن التاسع عشر. تحارب العثمانيون المسلمون مع الإمبراطوريات الفارسية على العديد من الممالك والإماراتٍ الجورجية المجزأة على امتداد الحقبة الحديثة المبكرة. بحلول القرن الثامن عشر، برزت روسيا في الإقليم كقوة إمبريالية جديدة. ونظرًا إلى أن روسيا كانت دولةً مسيحية أرثوذوكسية مثل جورجيا، سعى الجورجيون بصورة متزايدة وراء عون روسي. في عام 1783، أقام ملك مملكة كارتلي كاخيتي الجورجية الشرقية هرقل الثاني تحالفًا مع الإمبراطورية الروسية، وأصبحت المملكة وفقًا لذلك التحالف محميةً روسية وتخلّت عن أي تبعية للدولة الفارسية المهيمنة. إلا أن التحالف الجورجي الروسي جاء بنتائج عكسية، إذ كانت روسيا غير راغبة بالوفاء بشروط المعاهدة وشرعت في ضم المملكة التي كانت تعجّ بالاضطرابات عام 1801، واختزلتها بمنزلة إقليم روسي (مقاطعة جورجيا). في عام 1810، ضُمّت كذلك مملكة إيميريتي الجورجية الغربية. اعتُرف بالحكم الروسي على جورجيا في النهاية بموجب عدة معاهدات سلام مع فارس والعثمانيين، وضُمّت الأراضي الجورجية المتبقية من قبل الإمبراطورية الروسية بصورة تدريجية خلال القرن التاسع عشر. حتى عام 1918، كانت جورجيا جزءًا من الإمبراطورية الروسية. وفّر الحكم الروسي الأمن للجورجيين من التهديدات الخارجية، إلا أنه عادة ما كان بقبضة من حديد وغير مكترث بالسكان المحليين. مع حلول أواخر القرن التاسع عشر، أدى السخط على السلطات الروسية إلى حركة وطنية متعاظمة. إلا أن الحقبة الإمبريالية الروسية جلبت تغييرًا اجتماعيًا واقتصاديًا إلى جورجيا، مع ظهور طبقاتٍ جديدة: حرر إعتاق الأقنان العديد من الفلاحين، إلا أنه لم يفعل سوى القليل لتخفيف فقرهم، وخلق نمو الرأسمالية طبقةً عاملة مدينية في جورجيا. وَجد كل من العمال والفلاحين في الثورات والإضرابات تعبيرًا عن سخطهم الذي بلغ ذروته في ثورة عام 1905. ناصَر المناشفة الاشتراكيون، الذين أضحوا القوة الساسية المهيمنة في جورجيا خلال السنوات الأخيرة من الحكم الروسي، قضية العمال والفلاحين. نالت جورجيا في نهاية المطاف استقلالها عام 1918 نتيجة انهيار الإمبراطورية الروسية في الحرب العالمية الأولى أكثر مما كان ذلك نتيجة جهود الاشتراكيين والقوميين.
rdf:langString
The country of Georgia became part of the Russian Empire in the 19th century. Throughout the early modern period, the Muslim Ottoman and Persian empires had fought over various fragmented Georgian kingdoms and principalities; by the 18th century, Russia emerged as the new imperial power in the region. Since Russia was an Orthodox Christian state like Georgia, the Georgians increasingly sought Russian help. In 1783, Heraclius II of the eastern Georgian kingdom of Kartli-Kakheti forged an alliance with the Russian Empire, whereby the kingdom became a Russian protectorate and abjured any dependence on its suzerain Persia. The Russo-Georgian alliance, however, backfired as Russia was unwilling to fulfill the terms of the treaty, proceeding to annex the troubled kingdom in 1801, and reducing it to the status of a Russian region (Georgia Governorate). In 1810, the western Georgian kingdom of Imereti was annexed as well. Russian rule over Georgia was eventually acknowledged in various peace treaties with Persia and the Ottomans, and the remaining Georgian territories were absorbed by the Russian Empire in a piecemeal fashion in the course of the 19th century. Until 1918, Georgia would be part of the Russian Empire. Russian rule offered the Georgians security from external threats, but it was also often heavy-handed and insensitive to locals. By the late 19th century, discontent with the Russian authorities led to a growing national movement. The Russian Imperial period, however, brought unprecedented social and economic change to Georgia, with new social classes emerging: the emancipation of the serfs freed many peasants but did little to alleviate their poverty; the growth of capitalism created an urban working class in Georgia. Both peasants and workers found expression for their discontent through revolts and strikes, culminating in the Revolution of 1905. Their cause was championed by the socialist Mensheviks, who became the dominant political force in Georgia in the final years of Russian rule. Georgia finally won its independence in 1918, less as a result of the nationalists' and socialists' efforts, than from the collapse of the Russian Empire in World War I.
rdf:langString
Georgia se convirtió en parte del Imperio ruso en el siglo XIX. A lo largo del período moderno temprano, los imperios musulmanes otomanos y persas habían luchado por varios reinos y principados georgianos fragmentados; en el siglo XVIII, Rusia emergió como el nuevo poder imperial en la región. Dado que Rusia era un estado cristiano ortodoxo como Georgia, los georgianos buscaban cada vez más ayuda rusa. En 1783, Heraclio II del reino georgiano oriental de Kartli-Kajetia forjó una alianza con el Imperio ruso, por lo que el reino se convirtió en un protectorado ruso y abandonó cualquier dependencia de su soberanía de Persia. Sin embargo, la alianza ruso-georgiana fracasó porque Rusia no estaba dispuesta a cumplir los términos del tratado, procedió a anexar el reino en conflicto en 1801 y lo redujo al estado de una región rusa (Gobernación de Georgia). En 1810, el reino georgiano occidental de Imericia también se anexó. El dominio ruso sobre Georgia finalmente se reconoció en varios tratados de paz con Persia y los otomanos, y los territorios georgianos restantes fueron absorbidos por el Imperio ruso de manera gradual en el transcurso del siglo XIX. Hasta 1918, Georgia sería parte del Imperio ruso. El gobierno ruso ofreció a los georgianos seguridad frente a amenazas externas, pero a menudo también era pesado e insensible hacia los locales. A finales del siglo XIX, el descontento con las autoridades rusas condujo a un movimiento nacional en crecimiento. El período imperial ruso, sin embargo, trajo cambios sociales y económicos sin precedentes a Georgia, con nuevas clases sociales emergentes: la emancipación de los siervos liberó a muchos campesinos, pero hizo poco para aliviar su pobreza; el crecimiento del capitalismo creó una clase obrera urbana en Georgia. Tanto los campesinos como los trabajadores expresaron su descontento a través de revueltas y huelgas, que culminaron en la Revolución de 1905. Su causa fue defendida por los socialistas mencheviques, quienes se convirtieron en la fuerza política dominante en Georgia en los últimos años del gobierno ruso. Georgia finalmente ganó su independencia en 1918, menos como resultado de los esfuerzos de los nacionalistas y socialistas, que del colapso del Imperio ruso en la Primera Guerra Mundial.
rdf:langString
( 러시아에서는 조지아를 그루지야라고 불렀다.) 1801년에서 1918년 사이에 조지아는 러시아 제국의 일부였다. 수 세기동안, 남부 캅카스에서의 무슬림 오스만과 페르시아 제국사이의 전쟁으로 조지아의 전역은 여러개의 주로 분열되었다. 18세기 경에, 세 번째 제국의 권력, 러시아가, 그 지역에 출현하게 되었다. 러시아가 조지아와 같은 기독교 국가가 된 다음부터는, 조지아는 점점 더 러시아의 도움을 갈구했다. 1783년에는 선두의 조지아 왕국이 러시아의 보호국이 되었지만, 1801년에 그 나라는 러시아에게, 현(구베르니야, 또는 조지아 통치 기관)의 지위를 받아, 완전하게 합병되었다. 이후의 117년 동안, 조지아는 러시아 제국의 일부가 되어야 했다. 러지아의 통치는 조지아에게 평화를 제공했으며 공격으로부터 보호해주었으나, 조지아는 그러한 점을 자주 지나치게 이용하였으며 지역 감정에 무신경했다. 19세기 후반에 러시아의 권위에 대한 불만이 고조되는 국민 운동을 일으키게 했다. 러시아 제국 시대는 유럽의 지적인 경향만큼 조지아에게 비길데 없는 사회적이고 경제적인 변화를 가져다 줬다. 새로운 사회적 계층이 나타났다. 농노의 해방은 많은 소작농들을 자유롭게 했지만 그들의 가난은 약간만 완화되었다. 자본주의의 성장은 조지아에 도시 노동자 계층을 만들어냈다. 소작농과 노동자들은 모두 반란과 파업을 통해서 그들의 불만을 표현했고, 1905년에 그들의 불만 표출은 절정에 달했다. 그들의 동기는, 러시아의 통치의 마지막 시기에 조지아에서 가장 유력한 정치 권력자가 된, 사회주의자 멘셰비키에 의해서 옹호되었다. 조지아는 제1차 세계대전 때 러시아 제국의 붕괴로, 미미한 독립주의자와 사회주의자의 노력의 결과로도, 마침내 그들의 독립을 이뤘다.
rdf:langString
ロシア帝国下のグルジア（ロシア語: Грузия в составе Российской империи、グルジア語: საქართველო რუსეთის იმპერიის შემადგენლობაში、英語: Georgia within the Russian Empire）では、1801年9月から1918年5月までロシア帝国に統治されていた時代のグルジアについて解説する。イスラム教国のオスマン帝国とペルシア帝国は近世を通して、グルジアの分裂した諸王国と公国をめぐって争ったが、18世紀にはロシアもその争いに加わった。グルジアと同じく、ロシアも正教国だったため、グルジアは段々ロシアの助けを求めるようになった。
rdf:langString
A Geórgia foi parte do Império Russo de 1801 a 1918. Durante todo o período moderno, os impérios islâmicos Otomano e Persa lutaram por vários fragmentados reinos e principados georgianos até que, por volta do século XVIII, a Rússia emergiu como o novo poder imperial na região. Dado que a Rússia era um Estado cristão ortodoxo, assim como a Geórgia, os georgianos procuraram cada vez mais a ajuda dos russos. Em 1783, o reino georgiano tornou-se um protetorado russo e abjurou qualquer dependência de seu suserano, a Pérsia. Em 1801, o país foi anexado pela Rússia, e reduzido ao status de uma região russa. Nos próximos 117 anos, a Geórgia seria parte do Império Russo. O domínio russo ofereceu segurança aos georgianos contra ameaças externas, mas foi também muitas vezes pesado e insensível aos habitantes. Até o final do século XIX, o descontentamento com as autoridades russas levaram a um movimento nacional em crescimento. O período imperial russo, no entanto, trouxe mudanças sociais e econômicas sem precedentes para a Geórgia, com novas classes sociais emergentes, a emancipação dos servos libertados - bem como muitos camponeses - mas fez pouco para reduzir sua pobreza. O crescimento do capitalismo criou uma classe trabalhadora urbana na Geórgia. Ambos os camponeses e trabalhadores encontraram expressão para o seu descontentamento através de revoltas e greves, que culminaram na Revolução Russa de 1905. A sua causa foi defendida pelos socialistas mencheviques, que se tornaram a força política dominante na Geórgia nos anos finais do regime russo. A Geórgia finalmente alcançou sua independência em 1918.
rdf:langString
Państwa powstałe po rozpadzie Królestwa Gruzji na początku XIX w. znalazły się pod panowaniem rosyjskim. Było to konsekwencją traktatu gieorgijewskiego, zawartego w 1783 przez króla Kartlii i Kachetii Herakliusza II i carycę Katarzynę II. Wobec równoczesnego zagrożenia ze strony Turcji i Persji Kartlia i Kachetia przyjęła rosyjski protektorat. W 1801 car Aleksander I ogłosił wcielenie Gruzji bezpośrednio do Imperium Rosyjskiego. Decyzja ta nie spotkała się z większymi protestami społecznymi. W kolejnych latach do Rosji wcielone zostały także państwa zachodniogruzińskie: Królestwo Imeretii, , Księstwo Megrelii, Guria i Swanetia. Do 1864 na ziemiach gruzińskich nie prowadzona była szeroko zakrojona rusyfikacja. Gruzińska szlachta została zrównana w prawach ze szlachtą rosyjską i miała otwarte możliwości awansu społecznego. W czasie wojen z Turcją rozgrywających się na Kaukazie Gruzini opowiadali się każdorazowo po stronie rosyjskiej i ochotniczo walczyli w armii. Okres przynależności Gruzji do Rosji był także okresem rozwoju kulturalnego i gospodarczego (powstanie przemysłu w II poł. XIX w.). Zmiana polityki wobec Gruzji nastąpiła po tym, gdy wojska rosyjskie ostatecznie stłumiły powstania wyzwoleńcze muzułmańskich ludów północnego Kaukazu. Gruzja zaczęła być wówczas traktowana jak obszar podbity, podlegający pełnej rusyfikacji. Do szczególnie ostrego wybuchu konfliktu narodowościowego gruzińsko-rosyjskiego, na który nałożyły się konflikty społeczne wynikające z trudnej sytuacji robotników przemysłowych i chłopów, doszło w czasie rewolucji 1905 roku. Gruzja odzyskała niepodległość w 1918, wchodząc w skład Zakaukaskiej Demokratycznej Republiki Federacyjnej.
rdf:langString
Грузия находилась в составе Российской империи с 1801 по 1917 год. С XV по XVII век Грузия была раздроблена и находилась между мусульманскими Ираном и Турцией. В XVIII веке в Закавказье вступила новая держава — христианская Российская империя. Союз с Россией против Турции и Ирана выглядел для Грузии привлекательно, и в 1783 году Картли и Кахети, большее из двух грузинских государств, подписало Георгиевский трактат, по которому получило статус протектората Российской империи. Однако в 1801 году Грузия была превращена в губернию Российской империи. В дальнейшем до конца существования империи в 1917 году и распада государства в 1918 году Грузия оставалась в составе России. Российское правление установило мир в Грузии и защитило её от внешней угрозы. В конце XIX века недовольство российскими властями привело к созданию растущего национального движения. Российское правление привело к беспрецедентным изменениям в общественном устройстве и экономике Грузии, сделало её вновь открытой для европейского влияния. Отмена крепостного права освободила крестьян, но не дала им собственности. Рост капитализма привёл к резкому увеличению городского населения и массовому созданию рабочих, что сопровождалось восстаниями и забастовками. Кульминацией этого процесса стала революция 1905 года. Ведущей политической силой в последние годы российского правления стали меньшевики. В 1918 году на короткое время Грузия стала независимой.
rdf:langString
Грузія перебувала у складі Російської імперії 116 років, з 1801 по 1917 рік . З XV по XVII століття Грузія була роздроблена і розташовувалась між мусульманськими Іраном і Османською імперією. У XVIII столітті в Закавказзі з'явилася Російська імперія. Союз із Росією проти Туреччини та Ірану виглядав для Грузії привабливо, і в 1783 Картлі-Кахетинське царство, більша з двох грузинських держав, підписало Георгіївський трактат, за яким набуло статусу протекторату Російської імперії. Однак у 1801 році Грузія була анексована РІ , й залишалася у її складі до 1917 року. Наприкінці XIX століття невдоволення російською владою призвело до створення зростаючого національного руху. Російське правління призвело до безпрецедентних змін у суспільному устрої та економіці Грузії, зробило її відкритою для європейського впливу. Скасування кріпацтва звільнила селян, але з дала їм власності. Зростання капіталізму призвело до різкого збільшення міського населення та масового створення робітників, що супроводжувалося повстаннями та страйками. Кульмінацією цього процесу стала революція 1905 року. Провідною політичною силою останніми роками російського правління стали меншовики. У 1918 році на короткий час Грузія стала незалежною.
xsd:nonNegativeInteger
36530
<Geometry>
POINT(44.783298492432 41.716701507568)
