George Berkeley
http://dbpedia.org/resource/George_Berkeley an entity of type: Thing
George Berkeley (Kilkenny, 12 de març de 1685 - Oxford, 14 de gener de 1753), també conegut com a bisbe Berkeley, va ser un filòsof irlandès de pares anglesos. El seu màxim avenç filosòfic va ser la teoria anomenada immaterialisme. Per la seva aportació a la teologia, és venerat com a sant per algunes esglésies anglicanes.
rdf:langString
George Berkeley [ˈbɑrkli] (12. březen 1685 u (Kilkenny) – 14. leden 1753, Oxford) byl irský filosof a teolog, od roku 1734 anglikánský biskup z . Psal v angličtině a latině. Je znám svým výrokem Esse est percipi („být znamená být vnímán“), jenž stojí u zrodu , resp. subjektivního idealismu.
rdf:langString
Fealsamh, matamaiticeoir agus Easpag Anglacánach ab ea George Berkeley (12 Márta, 1685 – 14 Eanáir, 1753).. Bhain sé cáil amach lena theoiric nua ar a dtugtar neamhábharachas.
rdf:langString
조지 버클리(영어: George Berkeley 조지 바클리[*], 영국식 영어 발음: /ˈbɑːrkli/ , 1685년 3월 12일 ~ 1753년 1월 14일)는 아일랜드의 철학자이자, 성공회 주교이다. 버클리의 철학은 우리가 지각하는 것만이 실체이며, 지각하지 못하는 것의 실체는 없다는, "존재하는 것은 지각되는 것이다(Esse est percipi)"라는 명제로 요약될 수 있는 극단적인 경험론에 속한다. 대학교에서 교양과목으로 철학을 가르치는 철학자들은 경험론 철학자들중 한 분으로 조지 버클리 주교를 소개하고 있다.
rdf:langString
ジョージ・バークリー(George Berkeley、1685年3月12日 - 1753年1月14日)は、アイルランドの哲学者、聖職者である。主著は『人知原理論』。バークレー、バークリとも。
rdf:langString
George Berkeley (Kilkenny, 12 maart 1685 – Oxford, 14 januari 1753) was een Iers filosoof van Engelse afkomst en Anglicaans geestelijke (bisschop). Hij wordt beschouwd als de grondlegger van het spiritualistisch of subjectief idealisme. Het fundament van Berkeleys filosofie ligt in de stelling dat er geen object zonder subject kan zijn. Het object bestaat altijd uitsluitend in relatie tot een subject en is dus ook afhankelijk van het subject, waardoor het wordt bepaald door het subject en als loutere verschijning op zichzelf, niet onvoorwaardelijk bestaat.
rdf:langString
George Berkeley, IPA /ˈbɑː(ɹ).kli/ (ur. 12 marca 1685 w Dysert Castle w hrabstwie Kilkenny, zm. 14 stycznia 1753 w Oksfordzie) – irlandzki filozof, myśliciel, misjonarz anglikański i biskup . Jego Alciphron, or the minute philosopher umieszczony został w index librorum prohibitorum.
rdf:langString
George Berkeley ([ˈbɑːrkli]), född den 12 mars 1685 på Dysart Castle i närheten av Thomastown i Kilkenny, död den 14 januari 1753 i Oxford, var en irländsk filosof (empiriker, fenomenalist och kunskapsidealist) och biskop.
rdf:langString
乔治·贝克莱(英語:George Berkeley,1685年3月12日-1753年1月14日),著名英裔爱尔兰哲學家,同時為圣公会駐愛爾蘭科克郡克洛因鎮的主教,與约翰·洛克和大卫·休谟被認為是英国近代经验主义哲学家中的三大代表人物。 他著有《》(1709年)和《》(1710年)等作品。 美國加州的柏克萊市便是以他的名字命名。耶魯大學也有一個本科寄宿學院贝克莱学院是以他命名。
rdf:langString
جورج باركلي (بالإنجليزية: George Berkeley) (12 مارس 1685 - 14 يناير 1753) الشهير بلقب «الأسقف باركلي» (أسقف كلوين)، فيلسوف أيرلندي كان إنجازه الرئيسي تطوير نظرية أطلق عليها اسم «اللامادية» (أشار إليها آخرون فيما بعد باسم «المثالية الذاتية»). تنكر هذه النظرية وجود الجوهر المادي، إذ تؤكد بدلًا من ذلك على أن الموجودات المألوفة -مثل الطاولات والكراسي- ما هي إلا أفكار في عقول من يدركونها حسيًا، وبالتالي فليس بإمكانها أن توجد دون أن تُدرَك. يُعرف باركلي كذلك بنقده للتجريد، وكان يتخذ ذلك مقدمةً منطقيةً هامةً في مناقشته لصالح اللامادية.
rdf:langString
George Berkeley [ˈbɑrkli] (* 12. März 1685 in der Grafschaft Kilkenny (Irland); † 14. Januar 1753 in Oxford) war ein anglikanischer Theologe, Sensualist und Philosoph aus der Zeit der Aufklärung. Er entstammte einer royalistisch-protestantischen Familie der anglo-irischen Oberschicht.
rdf:langString
Ο Τζωρτζ Μπέρκλεϋ ή Μπέρκλι ή Μπάρκλεϋ (αγγλ. George Berkeley) ήταν Αγγλο- Ιρλανδός φιλόσοφος, μαθηματικός και επίσκοπος της Αγγλικανικής εκκλησίας (1685 - 1753). Γεννήθηκε στο Ντύζερτ Κασλ της κομητείας Κίλκενυ στην Ιρλανδία και πέθανε το 1753 στην Οξφόρδη της Αγγλίας. Ήταν βασικός εκπρόσωπος του αγγλικού εμπειρισμού και ειδικότερα του υποκειμενικού ιδεαλισμού που υποστήριζε ότι η ύπαρξη των πραγμάτων ταυτίζεται με την αντίληψη τους από τον άνθρωπο, εκτός των πνευματικών όντων. Ο Μπέρκλεϋ μαζί με τον Ντέιβιντ Χιουμ (1711-1776) και τον Τζον Λοκ (1632-1704) σχηματίζουν τη βασική τριάδα του βρετανικού διαφωτισμού και εμπειρισμού εκκινώντας από την ίδια αφετηρία (εμπειρισμός) και καταλήγοντας σε εκ διαμέτρου αντίθετα συμπεράσματα, όσον αφορά στη βασική δομή του κόσμου. Το έργο του Μπέρκλεϋ εμ
rdf:langString
George BERKELEY esperantigita BERKLIO Berklio (britangle: /ˈbɑː.kli/; irlandangle: /ˈbɑɹ.kli/) (Dysert, Irlando, 12-a de marto 1685 - Cloyne, Irlando, 14-a de januaro 1753), konata ankaŭ kiel episkopo Berkeley, estis irlanda filozofo tre influa, kies ĉefa atingo estis la disvolvado de la filozofio konata kiel subjektiva aŭ nemateriisma idealismo, ĉar li neis la realon de abstraktaĵoj kiel la "etenda materio". Li verkis grandan nombron de libroj, inter kiuj menciindas la Traktaĵo pri la principoj de la homa sciaro (1710) kaj La tri dialogoj inter Hylas kaj Philonus (1713) (Philonus, la «amanto de la menso», reprezentas Berkeley, kaj Hylas, kiu ricevas sian nomon de la antikvgreka vorto por referenci la materion, reprezentas la pensaron de Locke). En 1734 li publikigis la verkon La analizis
rdf:langString
George Berkeley (/ˈbɑːrkli/; 12 March 1685 – 14 January 1753) – known as Bishop Berkeley (Bishop of Cloyne of the Anglican Church of Ireland) – was an Anglo-Irish philosopher whose primary achievement was the advancement of a theory he called "immaterialism" (later referred to as "subjective idealism" by others). This theory denies the existence of material substance and instead contends that familiar objects like tables and chairs are ideas perceived by the mind and, as a result, cannot exist without being perceived. Berkeley is also known for his critique of abstraction, an important premise in his argument for immaterialism.
rdf:langString
George Berkeley (Inglés británico:/ˈbɑː.kli/; Inglés irlandés: /ˈbɑɹ.kli/) (Dysert, Irlanda, 12 de marzo de 1685 - Cloyne, id., 14 de enero de 1753), también conocido como el obispo Berkeley, fue un filósofo irlandés muy influyente cuyo principal logro fue el desarrollo de la filosofía conocida como idealismo subjetivo o inmaterialismo, dado que negaba la realidad de abstracciones como la . Escribió un gran número de obras, entre las que se pueden destacar el Tratado sobre los principios del conocimiento humano (1710) y Los tres diálogos entre Hylas y Philonus (1713) (Philonus, el «amante de la mente», representa a Berkeley, e Hylas, que toma su nombre de la antigua palabra griega para designar a la materia, representa el pensamiento de Locke). En 1734 publicó , una crítica a los fundament
rdf:langString
George Berkeley (Thomastown, 1685ko martxoaren 12a - Oxford, Erresuma Batua 1753ko urtarrilaren 14a) Irlandako filosofo eta apezpikua izan zen, idealismo subjektiboa deituriko korronte filosofikoaren aitzindaritzat hartua izan da. Obra ugari idatzi zituen, horien artean eta “ (Philonus, “adimenaren maitaleak”, Berkeley errepresentatzen du. Hylas, Greziera klasikoan materia adierazten zuen hitzak, Lockeren pentsamendua errepresentatzen du ) . 1734an “El analista " izeneko obra publikatu zuen , bertan zientziaren kritikatzen dira, matematikaren garapenean eragin latza izan zutenak.
rdf:langString
George Berkeley, né le 12 mars 1685 à Kilkenny et mort le 14 janvier 1753 à Oxford, est un philosophe et évêque anglican irlandais, souvent classé dans la famille des empiristes après John Locke et avant David Hume. Son principal apport à la philosophie fut la défense de l'immatérialisme, résumé par la formule esse est percipi aut percipere (« être c'est être perçu ou percevoir »). Pour Berkeley, les choses qui n'ont pas la faculté de penser (les « idées ») sont perçues et c'est l'esprit (humain ou divin) qui les perçoit. La théorie de Berkeley montre que les individus peuvent seulement connaître les sensations et les idées des objets, non les abstractions comme la matière ou les entités générales. L'originalité et l'étrangeté de sa philosophie sont souvent soulignées. Jean-Louis Vieillard
rdf:langString
George Berkeley (12 Maret 1685 – 14 Januari 1753) adalah seorang filsuf Irlandia yang juga menjabat sebagai uskup di Gereja Anglikan. Bersama John Locke dan David Hume, ia tergolong sebagai filsuf empiris Inggris yang terkenal. Ia dilahirkan pada tahun 1685 dan meninggal pada tahun 1753. Berkeley mengembangkan suatu pandangan tentang pengenalan visual tentang jarak dan ruang. Selain itu, ia juga mengembangkan sistem metafisik yang serupa dengan idealisme untuk melawan pandangan skeptisisme.
rdf:langString
George Berkeley (Contea di Kilkenny, 12 marzo 1685 – Oxford, 14 gennaio 1753) è stato un filosofo, teologo e vescovo anglicano irlandese, uno dei tre grandi empiristi britannici assieme a John Locke e David Hume. Oggi è stato ampiamente rivalutato, tanto da essere considerato come un precursore indiretto di Ernst Mach, Albert Einstein e Niels Bohr per la sua tesi sull'inesistenza della materia e sull'impossibilità di un tempo e uno spazio assoluti. Le sue critiche alla matematica e alla scienza sono fra le più controverse della storia della filosofia.
rdf:langString
George Berkeley (Condado de Kilkenny, 12 de março de 1685 - Oxford, a 14 de janeiro de 1753) foi um filósofo idealista irlandês cuja principal contribuição foi o avanço de uma teoria que ele chamou de "imaterialismo" (mais tarde conhecido como idealismo subjetivo). Essa teoria nega a existência de substância material e, em vez disso, sustenta que objetos familiares como mesas e cadeiras são apenas ideias na mente daqueles que os percebem e, como resultado, os objetos não podem existir sem serem percebidos. Berkeley também é conhecido por sua crítica à abstração, uma importante premissa em seu argumento para o imaterialismo.
rdf:langString
Джо́рдж Бáрклі (також Бе́рклі, англ. George Berkeley /ˈbɑːrkli/; 12 березня 1685 — 14 січня 1753) — впливовий ірландський філософ, англіканський єпископ (за хрещенням — протестант). Основна філософська новація Барклі — теза про те, що у світі є лише одна духовна субстанція, а матерії як самосущої субстанції не існує. Він написав цілий ряд робіт, найвідоміші з яких — (англ. An Essay Towards a New Theory of Vision, 1709) (англ. A Treatise Concerning the Principles of Human Knowledge, 1710) і (англ. Three Dialogues between Hylas and Philonous, 1713). В останньому з цих творів Філонус, буквально «Той, що полюбляє ум» (від гр. φιλέω «любити» та νοῦς «ум, розум»), представляє погляди самого Барклі, а Гілас, буквально «Матеріаліст» (від гр. ὕλη «речовина, матерія»), обстоює наявність у світі «
rdf:langString
Джордж Бе́ркли, известный в историографии как епископ Беркли (англ. George Berkeley, Bishop Berkeley; 12 марта 1685, Томастаун, графство Килкенни, Ирландия — 14 января 1753, там же) — англо-ирландский философ, священнослужитель англиканской церкви Ирландии, епископ Клойна с 1734 года. В истории философии наиболее известен как основоположник теории субъективного идеализма («имматериализма»), отрицающей существование материальной субстанции и вместо этого утверждающей, что привычные объекты, такие как столы и стулья, являются идеями, воспринимаемыми разумом, и, как следствие, не могут существовать без восприятия. Беркли также известен своей критикой абстракции, важной предпосылкой в его аргументе в пользу имматериализма.
rdf:langString
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
جورج بيركلي
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
Τζωρτζ Μπέρκλεϋ
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
조지 버클리
rdf:langString
ジョージ・バークリー
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley (filozof)
rdf:langString
Беркли, Джордж
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
Джордж Барклі
rdf:langString
乔治·贝克莱
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
George Berkeley
rdf:langString
Oxford, England
xsd:date
1753-01-14
rdf:langString
Dysart Castle, near Thomastown, County Kilkenny, Ireland
xsd:date
1685-03-12
xsd:integer
11958
xsd:integer
1120263939
xsd:integer
1709
1710
rdf:langString
right
xsd:date
1685-03-12
rdf:langString
Portrait of Berkeley by John Smybert, 1727
rdf:langString
A group portrait of Berkeley and his entourage by John Smibert
xsd:integer
6
xsd:date
2006-03-17
xsd:date
2011-06-15
xsd:date
2011-07-20
xsd:date
2013-07-03
xsd:date
2013-10-17
xsd:date
1753-01-14
xsd:gMonthDay
--06-16
rdf:langString
Whitehall Museum House, Middletown Rhode island.jpg
rdf:langString
The Bermuda Group Dean Berkeley and his Entourage by John Smibert.jpeg
xsd:integer
1
rdf:langString
Anne Forster
xsd:integer
1734
rdf:langString
A version of Berkeley's PHK condensed and rewritten for faster reading
xsd:integer
220
rdf:langString
George Berkeley (Kilkenny, 12 de març de 1685 - Oxford, 14 de gener de 1753), també conegut com a bisbe Berkeley, va ser un filòsof irlandès de pares anglesos. El seu màxim avenç filosòfic va ser la teoria anomenada immaterialisme. Per la seva aportació a la teologia, és venerat com a sant per algunes esglésies anglicanes.
rdf:langString
جورج باركلي (بالإنجليزية: George Berkeley) (12 مارس 1685 - 14 يناير 1753) الشهير بلقب «الأسقف باركلي» (أسقف كلوين)، فيلسوف أيرلندي كان إنجازه الرئيسي تطوير نظرية أطلق عليها اسم «اللامادية» (أشار إليها آخرون فيما بعد باسم «المثالية الذاتية»). تنكر هذه النظرية وجود الجوهر المادي، إذ تؤكد بدلًا من ذلك على أن الموجودات المألوفة -مثل الطاولات والكراسي- ما هي إلا أفكار في عقول من يدركونها حسيًا، وبالتالي فليس بإمكانها أن توجد دون أن تُدرَك. يُعرف باركلي كذلك بنقده للتجريد، وكان يتخذ ذلك مقدمةً منطقيةً هامةً في مناقشته لصالح اللامادية. يتشارك باركلي في التهجئة الإنجليزية لاسمه مع مدينة بيركلي في ولاية كاليفورنيا (سُميت تيمنًا به)، التي تشتهر بوجود «جامعة كاليفورنيا، بيركلي» فيها، مع أخذ الاختلاف الطفيف في اللفظ بينهما بعين الاعتبار: (الطريقة الدقيقة للفظ اسمه هي «باركليه - Barclay»). في عام 1709، نشر باركلي أول أعماله الرئيسية «مقال نحو نظرية جديدة للإبصار» الذي ناقش فيه حدود الإبصار البشري وقدّم النظرية التي تقول إن المدرَكات الحقيقية للبصر ليست العناصر المادية، بل الضوء واللون. ومهّد هذا المبدأ لعمله الفلسفي الرئيسي الأكبر «بحث في مبادئ المعرفة الإنسانية» المنشور في عام 1710، والذي أعاد كتابته -عقب ما لاقاه من سوء تلقٍ- على شكل حوار نشره تحت عنوان «المحاورات الثلاث بين هيلاس وفيلونوس» في عام 1713. في هذا الكتاب، قُدمت آراء باركلي على لسان شخصية فيلونوس (الذي يعني اسمه اليوناني «مُحب العقل»)، بينما جسّد هيلاس (الذي يعني اسمه اليوناني «المادة») مناوئي المفكر الأيرلندي، ومن بينهم جون لوك على وجه الخصوص. جادل باركلي ضد مبدأ الفضاء والزمن والحركة المطلقة لإسحاق نيوتن في عمله المعنون «في الحركة»، المنشور عام 1721، وكانت الحجج الواردة فيه حجر أساس مهّد لآراء ماخ وأينشتاين. وفي عام 1732، نشر كتاب «السيفرون: أو الفيلسوف الصغير»، وهو دفاع تبريري مسيحي في وجه المفكرين الأحرار. ثم نشر في عام 1734 كتاب «المحلل» الذي كان بمثابة نقد لأسس حساب التفاضل والتكامل، وكان له تأثير في تطور الرياضيات. ويستهلّ باركلي آخر أعماله الفلسفية الرئيسية «سيريس» (1744)، بالدفاع عن الاستخدام الدوائي لماء القطران، ثم يتابع ليناقش سلسلة واسعة من المواضيع تتراوح بين العلوم والفلسفة والإلهيات. تزايد الاهتمام بأعمال باركلي بعد الحرب العالمية الثانية لأنه تطرق إلى العديد من القضايا ذات الأهمية العالية بالنسبة إلى الفلسفة في القرن العشرين، مثل مشاكل الإدراك الحسي والفرق بين الخصائص الأولية والثانوية وأهمية اللغة.
rdf:langString
George Berkeley [ˈbɑrkli] (12. březen 1685 u (Kilkenny) – 14. leden 1753, Oxford) byl irský filosof a teolog, od roku 1734 anglikánský biskup z . Psal v angličtině a latině. Je znám svým výrokem Esse est percipi („být znamená být vnímán“), jenž stojí u zrodu , resp. subjektivního idealismu.
rdf:langString
Ο Τζωρτζ Μπέρκλεϋ ή Μπέρκλι ή Μπάρκλεϋ (αγγλ. George Berkeley) ήταν Αγγλο- Ιρλανδός φιλόσοφος, μαθηματικός και επίσκοπος της Αγγλικανικής εκκλησίας (1685 - 1753). Γεννήθηκε στο Ντύζερτ Κασλ της κομητείας Κίλκενυ στην Ιρλανδία και πέθανε το 1753 στην Οξφόρδη της Αγγλίας. Ήταν βασικός εκπρόσωπος του αγγλικού εμπειρισμού και ειδικότερα του υποκειμενικού ιδεαλισμού που υποστήριζε ότι η ύπαρξη των πραγμάτων ταυτίζεται με την αντίληψη τους από τον άνθρωπο, εκτός των πνευματικών όντων. Ο Μπέρκλεϋ μαζί με τον Ντέιβιντ Χιουμ (1711-1776) και τον Τζον Λοκ (1632-1704) σχηματίζουν τη βασική τριάδα του βρετανικού διαφωτισμού και εμπειρισμού εκκινώντας από την ίδια αφετηρία (εμπειρισμός) και καταλήγοντας σε εκ διαμέτρου αντίθετα συμπεράσματα, όσον αφορά στη βασική δομή του κόσμου. Το έργο του Μπέρκλεϋ εμπεριέχει σε μεγάλο βαθμό απαντήσεις στις σκέψεις του Λοκ.
rdf:langString
George BERKELEY esperantigita BERKLIO Berklio (britangle: /ˈbɑː.kli/; irlandangle: /ˈbɑɹ.kli/) (Dysert, Irlando, 12-a de marto 1685 - Cloyne, Irlando, 14-a de januaro 1753), konata ankaŭ kiel episkopo Berkeley, estis irlanda filozofo tre influa, kies ĉefa atingo estis la disvolvado de la filozofio konata kiel subjektiva aŭ nemateriisma idealismo, ĉar li neis la realon de abstraktaĵoj kiel la "etenda materio". Li verkis grandan nombron de libroj, inter kiuj menciindas la Traktaĵo pri la principoj de la homa sciaro (1710) kaj La tri dialogoj inter Hylas kaj Philonus (1713) (Philonus, la «amanto de la menso», reprezentas Berkeley, kaj Hylas, kiu ricevas sian nomon de la antikvgreka vorto por referenci la materion, reprezentas la pensaron de Locke). En 1734 li publikigis la verkon La analizisto, nome kritiko kontraŭ la fundamentoj de la scienco, kiu estis tre influa en la disvolviĝo de la matematiko. La urbo Berkeley (Kalifornio) ricevis sian nomon laŭ tiu filozofo, en kies honoro estis nomita la universitato ĉirkaŭ kiu disvolviĝis la urbo. Ricevis la nomon de la filozofo ankaŭ universitata rezidejo de la Universitato Yale kaj la biblioteko de la Trinity College de Dublino.
rdf:langString
George Berkeley [ˈbɑrkli] (* 12. März 1685 in der Grafschaft Kilkenny (Irland); † 14. Januar 1753 in Oxford) war ein anglikanischer Theologe, Sensualist und Philosoph aus der Zeit der Aufklärung. Er entstammte einer royalistisch-protestantischen Familie der anglo-irischen Oberschicht. Berkeleys Denken kann als das Bindeglied zwischen dem von Locke und Hume angesehen werden. Er leistete seine Beiträge aus der Sicht seines Wahrnehmens. Er folgerte daraus vor allem philosophische Ergebnisse über die Möglichkeiten, die Welt zu erkennen. Sie widersprachen den metaphysischen Theorien seiner Zeit. Seine Ergebnisse können als skeptische Antworten gelten. In der Folge seiner skeptischen bzw. zetetischen Annahmen vertrat er eine nominalistische Philosophie. Viele Philosophen bezeichneten Berkeley als Immaterialist. Dabei legen sie eine Interpretation zugrunde, die unter „bewusstseinsimmanentem Empirismus“ als Kategorie in gängigen Philosophiegeschichten zu finden ist. Es ist fraglich, ob damit Berkeleys philosophische Annahme „Sein heißt wahrgenommen werden“ (to be is to be perceived oder esse est percipi) zutreffend nachzuvollziehen ist.
rdf:langString
George Berkeley (/ˈbɑːrkli/; 12 March 1685 – 14 January 1753) – known as Bishop Berkeley (Bishop of Cloyne of the Anglican Church of Ireland) – was an Anglo-Irish philosopher whose primary achievement was the advancement of a theory he called "immaterialism" (later referred to as "subjective idealism" by others). This theory denies the existence of material substance and instead contends that familiar objects like tables and chairs are ideas perceived by the mind and, as a result, cannot exist without being perceived. Berkeley is also known for his critique of abstraction, an important premise in his argument for immaterialism. In 1709, Berkeley published his first major work, An Essay Towards a New Theory of Vision, in which he discussed the limitations of human vision and advanced the theory that the proper objects of sight are not material objects, but light and colour. This foreshadowed his chief philosophical work, A Treatise Concerning the Principles of Human Knowledge, in 1710, which, after its poor reception, he rewrote in dialogue form and published under the title Three Dialogues between Hylas and Philonous in 1713. In this book, Berkeley's views were represented by Philonous (Greek: "lover of mind"), while Hylas ("hyle", Greek: "matter") embodies the Irish thinker's opponents, in particular John Locke. Berkeley argued against Isaac Newton's doctrine of absolute space, time and motion in De Motu (On Motion), published 1721. His arguments were a precursor to the views of Ernst Mach and Albert Einstein. In 1732, he published Alciphron, a Christian apologetic against the free-thinkers, and in 1734, he published The Analyst, a critique of the foundations of calculus, which was influential in the development of mathematics. Interest in Berkeley's work increased after World War II because he tackled many of the issues of paramount interest to philosophy in the 20th century, such as the problems of perception, the difference between primary and secondary qualities, and the importance of language.
rdf:langString
George Berkeley (Thomastown, 1685ko martxoaren 12a - Oxford, Erresuma Batua 1753ko urtarrilaren 14a) Irlandako filosofo eta apezpikua izan zen, idealismo subjektiboa deituriko korronte filosofikoaren aitzindaritzat hartua izan da. Obra ugari idatzi zituen, horien artean eta “ (Philonus, “adimenaren maitaleak”, Berkeley errepresentatzen du. Hylas, Greziera klasikoan materia adierazten zuen hitzak, Lockeren pentsamendua errepresentatzen du ) . 1734an “El analista " izeneko obra publikatu zuen , bertan zientziaren kritikatzen dira, matematikaren garapenean eragin latza izan zutenak. Kaliforniako Berkeley hiriari pertsonaia historiko honengandik datorkio izena, baita berak ikasi zuen unibertsitateari ere. Horrez gain, bere omenez ezarritako izenak dira Yaleko unibertsitateko egoitzarena eta Dublineko “Trinity College”ena
rdf:langString
George Berkeley (Inglés británico:/ˈbɑː.kli/; Inglés irlandés: /ˈbɑɹ.kli/) (Dysert, Irlanda, 12 de marzo de 1685 - Cloyne, id., 14 de enero de 1753), también conocido como el obispo Berkeley, fue un filósofo irlandés muy influyente cuyo principal logro fue el desarrollo de la filosofía conocida como idealismo subjetivo o inmaterialismo, dado que negaba la realidad de abstracciones como la . Escribió un gran número de obras, entre las que se pueden destacar el Tratado sobre los principios del conocimiento humano (1710) y Los tres diálogos entre Hylas y Philonus (1713) (Philonus, el «amante de la mente», representa a Berkeley, e Hylas, que toma su nombre de la antigua palabra griega para designar a la materia, representa el pensamiento de Locke). En 1734 publicó , una crítica a los fundamentos de la ciencia, que fue muy influyente en el desarrollo de la matemática. La ciudad de Berkeley, California toma su nombre de este filósofo, en cuyo honor fue denominada la universidad en torno a la que creció. También han tomado su nombre una residencia universitaria de la Universidad de Yale y la biblioteca del Trinity College de Dublín.
rdf:langString
Fealsamh, matamaiticeoir agus Easpag Anglacánach ab ea George Berkeley (12 Márta, 1685 – 14 Eanáir, 1753).. Bhain sé cáil amach lena theoiric nua ar a dtugtar neamhábharachas.
rdf:langString
George Berkeley, né le 12 mars 1685 à Kilkenny et mort le 14 janvier 1753 à Oxford, est un philosophe et évêque anglican irlandais, souvent classé dans la famille des empiristes après John Locke et avant David Hume. Son principal apport à la philosophie fut la défense de l'immatérialisme, résumé par la formule esse est percipi aut percipere (« être c'est être perçu ou percevoir »). Pour Berkeley, les choses qui n'ont pas la faculté de penser (les « idées ») sont perçues et c'est l'esprit (humain ou divin) qui les perçoit. La théorie de Berkeley montre que les individus peuvent seulement connaître les sensations et les idées des objets, non les abstractions comme la matière ou les entités générales. L'originalité et l'étrangeté de sa philosophie sont souvent soulignées. Jean-Louis Vieillard-Baron, qui revient sur l'influence de Berkeley sur le spiritualisme d'Henri Bergson, note que « La philosophie de Berkeley, plus même que celle de Spinoza, est une sorte d'astre errant dans l'histoire de la philosophie. C'est cette originalité absolue qui en fait l'actualité ». Berkeley a composé de nombreuses œuvres, dont les plus connues sont les Principes de la connaissance humaine (1710) et les Trois dialogues entre Hylas et Philonous (1713) (Philonous, le « spiritualiste », représentant Berkeley dans son propre rôle et Hylas, nommé d'après l'ancien mot grec pour « matière », représentant l'objecteur). En 1734, il publia L’Analyste, une critique des fondations de la science, qui eut beaucoup d'influence sur le développement ultérieur des mathématiques. La ville et l'université de Berkeley, en Californie, ont été nommées en son honneur, mais la prononciation de son nom a évolué pour convenir à l'anglais américain. Le Berkeley College dans l'université Yale porte aussi son nom.
rdf:langString
George Berkeley (12 Maret 1685 – 14 Januari 1753) adalah seorang filsuf Irlandia yang juga menjabat sebagai uskup di Gereja Anglikan. Bersama John Locke dan David Hume, ia tergolong sebagai filsuf empiris Inggris yang terkenal. Ia dilahirkan pada tahun 1685 dan meninggal pada tahun 1753. Berkeley mengembangkan suatu pandangan tentang pengenalan visual tentang jarak dan ruang. Selain itu, ia juga mengembangkan sistem metafisik yang serupa dengan idealisme untuk melawan pandangan skeptisisme. Inti pandangan filsafat Berkeley adalah tentang "pengenalan". Menurut Berkeley, pengamatan terjadi bukan karena hubungan antara subjek yang mengamati dan objek yang diamati. Pengamatan justru terjadi karena hubungan pengamatan antara pengamatan indra yang satu dengan pengamatan indra yang lain. Misalnya, jika seseorang mengamati meja, hal itu dimungkinkan karena ada hubungan antara indra pelihat dan indra peraba. Indra penglihatan hanya mampu menunjukkan ada warna meja, sedangkan bentuk meja didapat dari indra peraba. Kedua indra tersebut juga tidak menunjukkan jarak antara meja dengan orang itu, sebab yang memungkinkan pengenalan jarak adalah indra lain dan juga pengalaman. Dengan demikian, Berkeley mengatakan bahwa pengenalan hanya mungkin terhadap sesuatu yang konkret.
rdf:langString
George Berkeley (Contea di Kilkenny, 12 marzo 1685 – Oxford, 14 gennaio 1753) è stato un filosofo, teologo e vescovo anglicano irlandese, uno dei tre grandi empiristi britannici assieme a John Locke e David Hume. Oggi è stato ampiamente rivalutato, tanto da essere considerato come un precursore indiretto di Ernst Mach, Albert Einstein e Niels Bohr per la sua tesi sull'inesistenza della materia e sull'impossibilità di un tempo e uno spazio assoluti. Le sue critiche alla matematica e alla scienza sono fra le più controverse della storia della filosofia. Nel 1709 Berkeley pubblicò la sua prima grande opera, Saggio su una nuova teoria della visione, in cui discuteva i limiti della visione umana e avanzò la teoria secondo cui gli oggetti percepiti non sono materiali, ma costituiti di luce e colore. Questo prefigurava il suo principale lavoro filosofico, Trattato sui principi della conoscenza umana, nel 1710, che, dopo la sua scarsa accoglienza, riscrisse in forma di dialogo e pubblicò con il titolo Tre dialoghi tra Hylas e Philonous nel 1713. Berkeley criticò la dottrina filosofica di Isaac Newton di spazio, tempo e movimento assoluti nel De Motu (Sul Moto), pubblicato nel 1721. Nel 1732 pubblicò Alcifrone, un testo apologetico cristiano in contrapposizione ai liberi pensatori, e nel 1734 L'analistaː un discorso indirizzato ad un matematico infedele, una critica dei fondamenti del calcolo, che fu influente nello sviluppo della matematica.
rdf:langString
조지 버클리(영어: George Berkeley 조지 바클리[*], 영국식 영어 발음: /ˈbɑːrkli/ , 1685년 3월 12일 ~ 1753년 1월 14일)는 아일랜드의 철학자이자, 성공회 주교이다. 버클리의 철학은 우리가 지각하는 것만이 실체이며, 지각하지 못하는 것의 실체는 없다는, "존재하는 것은 지각되는 것이다(Esse est percipi)"라는 명제로 요약될 수 있는 극단적인 경험론에 속한다. 대학교에서 교양과목으로 철학을 가르치는 철학자들은 경험론 철학자들중 한 분으로 조지 버클리 주교를 소개하고 있다.
rdf:langString
ジョージ・バークリー(George Berkeley、1685年3月12日 - 1753年1月14日)は、アイルランドの哲学者、聖職者である。主著は『人知原理論』。バークレー、バークリとも。
rdf:langString
George Berkeley (Kilkenny, 12 maart 1685 – Oxford, 14 januari 1753) was een Iers filosoof van Engelse afkomst en Anglicaans geestelijke (bisschop). Hij wordt beschouwd als de grondlegger van het spiritualistisch of subjectief idealisme. Het fundament van Berkeleys filosofie ligt in de stelling dat er geen object zonder subject kan zijn. Het object bestaat altijd uitsluitend in relatie tot een subject en is dus ook afhankelijk van het subject, waardoor het wordt bepaald door het subject en als loutere verschijning op zichzelf, niet onvoorwaardelijk bestaat.
rdf:langString
George Berkeley, IPA /ˈbɑː(ɹ).kli/ (ur. 12 marca 1685 w Dysert Castle w hrabstwie Kilkenny, zm. 14 stycznia 1753 w Oksfordzie) – irlandzki filozof, myśliciel, misjonarz anglikański i biskup . Jego Alciphron, or the minute philosopher umieszczony został w index librorum prohibitorum.
rdf:langString
Джордж Бе́ркли, известный в историографии как епископ Беркли (англ. George Berkeley, Bishop Berkeley; 12 марта 1685, Томастаун, графство Килкенни, Ирландия — 14 января 1753, там же) — англо-ирландский философ, священнослужитель англиканской церкви Ирландии, епископ Клойна с 1734 года. В истории философии наиболее известен как основоположник теории субъективного идеализма («имматериализма»), отрицающей существование материальной субстанции и вместо этого утверждающей, что привычные объекты, такие как столы и стулья, являются идеями, воспринимаемыми разумом, и, как следствие, не могут существовать без восприятия. Беркли также известен своей критикой абстракции, важной предпосылкой в его аргументе в пользу имматериализма. В 1709 году Беркли опубликовал свою первую крупную работу «Опыт новой теории зрения», в которой он рассмотрел ограничения человеческого зрения и выдвинул теорию о том, что надлежащие объекты зрения — это не материальные объекты, а свет и цвет. Это предвосхитило его главный философский труд «Трактат о принципах человеческого знания» в 1710 году, который, после того, как его плохо приняли, он переписал в форме диалога и опубликовал в 1713 году под названием «Три разговора между Гиласом и Филониусом». В этой книге взгляды Беркли были представлены Филониусом (греч. «Любящий разум»), а Гилас («гюле», греч. «Материя») олицетворяет противников англо-ирландского мыслителя, в частности Джона Локка. В трактате «О движении» (1721 год) Беркли выступил против учения Исаака Ньютона об абсолютном пространстве, времени и движении. Его аргументы предшествовали взглядам Маха и Эйнштейна. В 1732 году он опубликовал «Алсифрон», христианскую апологетику против вольнодумцев, а в 1734 году он опубликовал «Аналитик», критику основ исчисления, оказавшего влияние на развитие математики. Интерес к работам Беркли возрос после Второй мировой войны, потому что он поднимал многие вопросы, представлявшие первостепенный интерес для философии XX века: проблемы восприятия, разница между первичными и вторичными качествами и важность языка.
rdf:langString
George Berkeley ([ˈbɑːrkli]), född den 12 mars 1685 på Dysart Castle i närheten av Thomastown i Kilkenny, död den 14 januari 1753 i Oxford, var en irländsk filosof (empiriker, fenomenalist och kunskapsidealist) och biskop.
rdf:langString
George Berkeley (Condado de Kilkenny, 12 de março de 1685 - Oxford, a 14 de janeiro de 1753) foi um filósofo idealista irlandês cuja principal contribuição foi o avanço de uma teoria que ele chamou de "imaterialismo" (mais tarde conhecido como idealismo subjetivo). Essa teoria nega a existência de substância material e, em vez disso, sustenta que objetos familiares como mesas e cadeiras são apenas ideias na mente daqueles que os percebem e, como resultado, os objetos não podem existir sem serem percebidos. Berkeley também é conhecido por sua crítica à abstração, uma importante premissa em seu argumento para o imaterialismo. Em 1709, Berkeley publicou sua primeira grande obra, Um Ensaio para uma Nova Teoria da Visão, na qual ele discutiu as limitações da visão humana e postulou a teoria de que os objetos apropriados da visão não são objetos materiais, mas formados por luzes e cores. Essa premissa fundamentou sua Magnum Opus, Tratado sobre os Princípios do Conhecimento Humano, de 1710. Após a má recepção, ele reescreveu a obra em forma de diálogo e a publicou sob o título Três Diálogos entre Hylas e Philonous. Neste livro, os pontos de vista de Berkeley foram representados por Philonous (grego: "amante da mente"), enquanto Hylas ("matéria" em grego) incorporou os oponentes de Berkeley, em particular John Locke. Berkeley argumentou contra a doutrina de espaço, tempo e movimento de Isaac Newton em De Motu publicada em 1721. Seus argumentos foram precursores de ideias desenvolvidas por Mach e Einstein. Em 1732, ele publicou Alciphron, uma apologética cristã contra os livres-pensadores, e em 1734, lançou The Analyst, uma influente crítica dos fundamentos do cálculo. Em seu último grande trabalho filosófico, Siris (1744), Berkeley abarca uma ampla gama de tópicos, incluindo ciência, filosofia e teologia. O interesse pelo trabalho de Berkeley aumentou após a Segunda Guerra Mundial, pois ele abordou muitas das questões que passaram a ocupar o centro dos interesses da filosofia no século XX. Entre esses assuntos estão o problema da percepção, a diferença entre qualidades primárias e secundárias e a importância da linguagem.
rdf:langString
乔治·贝克莱(英語:George Berkeley,1685年3月12日-1753年1月14日),著名英裔爱尔兰哲學家,同時為圣公会駐愛爾蘭科克郡克洛因鎮的主教,與约翰·洛克和大卫·休谟被認為是英国近代经验主义哲学家中的三大代表人物。 他著有《》(1709年)和《》(1710年)等作品。 美國加州的柏克萊市便是以他的名字命名。耶魯大學也有一個本科寄宿學院贝克莱学院是以他命名。
rdf:langString
Джо́рдж Бáрклі (також Бе́рклі, англ. George Berkeley /ˈbɑːrkli/; 12 березня 1685 — 14 січня 1753) — впливовий ірландський філософ, англіканський єпископ (за хрещенням — протестант). Основна філософська новація Барклі — теза про те, що у світі є лише одна духовна субстанція, а матерії як самосущої субстанції не існує. Він написав цілий ряд робіт, найвідоміші з яких — (англ. An Essay Towards a New Theory of Vision, 1709) (англ. A Treatise Concerning the Principles of Human Knowledge, 1710) і (англ. Three Dialogues between Hylas and Philonous, 1713). В останньому з цих творів Філонус, буквально «Той, що полюбляє ум» (від гр. φιλέω «любити» та νοῦς «ум, розум»), представляє погляди самого Барклі, а Гілас, буквально «Матеріаліст» (від гр. ὕλη «речовина, матерія»), обстоює наявність у світі «матеріальної субстанції» (яку Філонус заперечує). 1732 року Барклі опублікував апологетику християнства , 1734 року - книгу , в якій критично аналізував основи тогочасної математики. Місто Берклі (Каліфорнія) (амер. /ˈbɜːrkli/) та університет, який там знаходиться, названі на його честь. Житловий коледж в Єльському університеті також носить його ім'я.
xsd:date
1734-01-18
xsd:nonNegativeInteger
96554
rdf:langString
Bishop of Cloyne