Geology of Morocco
http://dbpedia.org/resource/Geology_of_Morocco
Le Maroc est un pays d'Afrique du Nord situé à la fois sur la marge continentale Centre-Atlantique et sur la zone la plus occidentale du bassin Méditerranéen (marge téthysienne). La géomorphologie actuelle du Maroc est principalement liée à la convergence entre les plaques africaine et eurasiatique engendrant l'inversion du rift du Haut et du Moyen atlas ainsi que la formation des montagnes de l'Anti-Atlas et du Rif.
rdf:langString
The geology of Morocco formed beginning up to two billion years ago, in the Paleoproterozoic and potentially even earlier. It was affected by the Pan-African orogeny, although the later Hercynian orogeny produced fewer changes and left the Maseta Domain, a large area of remnant Paleozoic massifs. During the Paleozoic, extensive sedimentary deposits preserved marine fossils. Throughout the Mesozoic, the rifting apart of Pangaea to form the Atlantic Ocean created basins and fault blocks, which were blanketed in terrestrial and marine sediments—particularly as a major marine transgression flooded much of the region. In the Cenozoic, a microcontinent covered in sedimentary rocks from the Triassic and Cretaceous collided with northern Morocco, forming the Rif region. Morocco has extensive phosp
rdf:langString
Геологія Марокко Марокко знаходиться на північному краї гігантської плити, яка утворює Африканський материк. На тер. країни виділяються різні за геологією і металогенією області: на півночі країни — Риф-Атласька (крайній зах. сектор Середземноморського геосинклінального пояса), на півдні — Антиатласька (півн.-зах. сегмент Африканської платформи), розділені Півд.-Атлаським регіональним розломом. У Антиатлаській обл. виділяється мегантикліналь Антиатлас, обрамована на півночі Півд.-Атлаським розломом, а на півдні — палеозойськими відкладами синекліз Тіндуф, Тафілальт-Бешар і авлакогену Угарта. Древній офіолітовий шов Бу-Аззер — Ель-Граара розділяє мегантикліналь на два блоки — східний (Сх. Антиатлас) і Західний (Центр. і Зах. Антиатлас). Найбільш древні комплекси архею і протерозою оголені в
rdf:langString
rdf:langString
Geology of Morocco
rdf:langString
Géologie du Maroc
rdf:langString
Геологія Марокко
xsd:integer
57704188
xsd:integer
1085369709
rdf:langString
The geology of Morocco formed beginning up to two billion years ago, in the Paleoproterozoic and potentially even earlier. It was affected by the Pan-African orogeny, although the later Hercynian orogeny produced fewer changes and left the Maseta Domain, a large area of remnant Paleozoic massifs. During the Paleozoic, extensive sedimentary deposits preserved marine fossils. Throughout the Mesozoic, the rifting apart of Pangaea to form the Atlantic Ocean created basins and fault blocks, which were blanketed in terrestrial and marine sediments—particularly as a major marine transgression flooded much of the region. In the Cenozoic, a microcontinent covered in sedimentary rocks from the Triassic and Cretaceous collided with northern Morocco, forming the Rif region. Morocco has extensive phosphate and salt reserves, as well as resources such as lead, zinc, copper and silver.
rdf:langString
Le Maroc est un pays d'Afrique du Nord situé à la fois sur la marge continentale Centre-Atlantique et sur la zone la plus occidentale du bassin Méditerranéen (marge téthysienne). La géomorphologie actuelle du Maroc est principalement liée à la convergence entre les plaques africaine et eurasiatique engendrant l'inversion du rift du Haut et du Moyen atlas ainsi que la formation des montagnes de l'Anti-Atlas et du Rif.
rdf:langString
Геологія Марокко Марокко знаходиться на північному краї гігантської плити, яка утворює Африканський материк. На тер. країни виділяються різні за геологією і металогенією області: на півночі країни — Риф-Атласька (крайній зах. сектор Середземноморського геосинклінального пояса), на півдні — Антиатласька (півн.-зах. сегмент Африканської платформи), розділені Півд.-Атлаським регіональним розломом. У Антиатлаській обл. виділяється мегантикліналь Антиатлас, обрамована на півночі Півд.-Атлаським розломом, а на півдні — палеозойськими відкладами синекліз Тіндуф, Тафілальт-Бешар і авлакогену Угарта. Древній офіолітовий шов Бу-Аззер — Ель-Граара розділяє мегантикліналь на два блоки — східний (Сх. Антиатлас) і Західний (Центр. і Зах. Антиатлас). Найбільш древні комплекси архею і протерозою оголені в Зах. і Центр. Антиатласі в куполоподібних виступах фундаменту (бутоньєрах). Вони укладені кристалічними сланцями, гнейсами, мусковітовими і серицитовими сланцями, прорваними гранітоїдами. Протоплатформні відклади карбонатно-піщано-кварцитового комплексу поширені в Зах. і Центр. Антиатласі. Офіолітовий теригенно-вулканогенний комплекс зі спілітами, діабазами і ультрамафітами локально розвинений в прирозломній смузі Гол. Антиатласького розлому, в шовній зоні Бу-Аззер — Ель-Граара. Теригенно-флішоїдні відклади геосинклінального і вулканіти орогенного комплексів, прорваних гранітоїдами, розвинені переважно в Сх. Антиатласі. Платформний чохол складений морськими карбонатно-теригенними комплексами (венд-палеозой), локально деформований і перекритий мезозойсько-кайнозойськими відкладами. З породами докембрійського фундаменту пов'язані родов. руд заліза, кобальту і нікелю, міді, рідкіснометалічних пегматитів, вольфраму, золота і срібла; з відкладами платформного чохла — руд заліза, марганцю, міді, свинцю і цинку. Риф-Атласька обл. включає епіпалеозойські платформні блоки Марокканської Месети і Мароккано-Оранської Месети, на заході — сектор Приатлантичного перикратонного прогину, в центрі, на сході і півдні — брило-складчасті споруди Середнього, Високого і Сахарського Атласів, а на півночі — шар'яжно-складчасті зони Ер-Рифу. Складчаста основа Риф-Атласької обл. представлена каледоно-герцинськими вулканогенно-осадовими комплексами палеозоїд, прорваними герцинськими гранітоїдами, серед яких місцями виступають породи пізнього докембрію. Платформний чохол Риф-Атласької обл. складений червоноколірними гірськими породами, базальтами і евапоритами тріасу, карбонатно-теригенними відкладами юри, місцями — крейди і палеогену. З палеозойськими комплексами Риф-Атласької обл. пов'язані родов. кам. вугілля, руд заліза, марганцю, міді, свинцю і цинку, молібдену, вольфраму, олова, стибію і піротину; з мезозойськими і кайнозойськими — родов. горючих сланців, руд марганцю, міді, свинцю і цинку, а також ангідриту, гіпсу, бариту, кам'яної і калійної солей, флюориту і зернистих фосфоритів. У Антиатлаській обл. подовжні і поперечні розломи контролюють розподіл фацій і потужності докембрійських і палеозойських комплексів, а також розміщення докембрійських офіолітів, палеозойських і кайнозойських вулканітів. У Риф-Атлаській обл. широтні і півн.-східні розломи пов'язані з розкриттям Атлантичного ок. і зануренням Середземного м. Вони визначають розвиток Приатлантичного перикратонного прогину, авлакогенів Середнього, Високого і Сахарського Атласів. У поєднанні з поперечними розломами вони обумовили розподіл потужності і фацій в палеозої, мезозої і кайнозої, а також розміщення фанерозойських вулканітів і неоген-четвертинних вулканічних центрів (вулканаріїв). Найважливіші рудні райони ендогенних і полігенних родов. локалізовані в зонах подовжніх і поперечних розломів і у вузлах їх зчленування. Південно-Атласький розлом, що обрамовує з півдня Риф-Атлаську обл., в районі м. Агадір характеризується найбільшою сейсмічністю (до 10 балів).
xsd:nonNegativeInteger
9853