G7a torpedo
http://dbpedia.org/resource/G7a_torpedo an entity of type: WikicatTorpedoes
G7 byl typ torpéd, které používalo válečné námořnictvo nacistického Německa během druhé světové války. Torpéda typu G7 byla vyráběna ve dvou verzích – verze poháněná stlačeným vzduchem nesla označení G7a a verze s elektrickým pohonem G7e. U torpéd byla použitá magnetická roznětka, tehdejší německá novinka, která musela být kvůli konstrukčním chybám později nahrazena roznětkou nárazovou.
rdf:langString
The G7a(TI) was the standard issue Kriegsmarine torpedo introduced to service in 1934. It was a steam-powered design, using a wet heater engine burning , with a range of 7,500 metres (24,600 ft) at 40 knots (74 km/h; 46 mph) speed. In 1936, the Kriegsmarine's first electrical powered torpedo was introduced with the G7e(TII). It was replaced beginning in 1942 by the . The G7a(TI) remained in service as the main torpedo of Kriegsmarine for the length of the war, being the only torpedo used from surface vessels, and alongside electric torpedoes on the uboats.
rdf:langString
Il T-1 (modello G7a) era un siluro usato dai sommergibili tedeschi durante la prima parte della seconda guerra mondiale. Questo modello iniziale poteva essere settato su tre tipi di velocità: 30 nodi (per un percorso massimo di 12.500 metri), 40 nodi (massimo 7.500 metri) e 44 nodi (massimo 5.000 metri). Uno dei difetti principali del T-1 G7a era la scia visibile sott'acqua. Ciò era dovuto alla propulsione a vapore del siluro che ne rendeva possibile così l'avvistamento in tempo da parte della nave bersaglio, permettendo quindi a questa manovre difensive e non ultimo di individuare, seppur sommariamente, la direzione del sommergibile che aveva lanciato il siluro.
rdf:langString
G7a — парогазовая немецкая торпеда эскадренных миноносцев и подводных лодок калибра 533 мм. Сконструирована в начале 1920-х гг., состояла на вооружении немецких подводных лодок в межвоенный период (с начала 1930-х гг.) и в период Второй мировой войны.
rdf:langString
G7a(TI) — німецька стандартна парогазова торпеда калібру 533 мм, що перебувала на озброєнні з початку 1930-х і в роки Другої світової війни. Основне багатьох типів ескадрених міноносців і підводних човнів Крігсмаріне. Торпеда розвивала швидкість до 40 вузлів (74 км/год) і була спроможна уражати цілі на відстані до 7400 м. Попри те, що з 1942 року її почали замінювати на підводних човнах на більш сучасну електричну G7e, котра не залишала демаскуючі бульбашки повітря під час руху, G7a залишалася на озброєнні надводних кораблів до кінця Другої світової війни.
rdf:langString
جي7إيه (TI) طوربيد قياسية أستخدمته البحرية النازية كريغسمرينه خلال السنوات الأولى من الحرب العالمية الثانية. لقد كان تصميمًا يعمل بالبخار، باستخدام محرك تسخين رطب (استخدام الماء لتبريد غرفة الاحتراق في الطوربيد أثناء عملية احتراق الوقود. بالإضافة لكونه حل لمشكلة أرتفاع درجات الحرارة في الطوربيد إلا انه ينتج طاقة إضافية عن طريق دمج البخار الناتج عن عملية التبريد في المحرك مع منتجات الاحتراق الأخرى. وكانت معظم الطوربيدات المستخدمة في الحرب العالمية الأولى والثانية تعتمد على التبريد بالماء.) يحرق الديكالين، مع مدى نموذجي يبلغ حوالي 7,500 متر (24,600 قدم) بسرعة 40 عقدة (74 كم/س؛ 46 ميل/س). تم استبداله في عام 1942 بواسطة طوربيد جي7إي الذي يعمل بالكهرباء، والذي لم يترك آثار الفقاعات في الماء وبالتالي لم يكشف عن موقع الغواصة. ظلت طوربيدات جي7إيه في الخدمة للقيام بأدوار أخرى، ومنها إستخدامها في ال
rdf:langString
Torpeda G7a – typ niemieckich torped parogazowych kalibru 533 milimetry z czasów II wojny światowej, służących do zwalczania jednostek nawodnych przeciwnika. W roku 1939 torpeda G7a stanowiła standardowe wyposażenie należących do Kriegsmarine U-Bootów, okrętów nawodnych oraz S-Bootów. Jej konstrukcja stanowiła rozwinięcie niemieckich torped G/7 z czasów I wojny światowej, sama stała się natomiast podstawą rozwoju najważniejszych niemieckich torped II wojny światowej G7e. Torpeda ta różniła się od torped stosowanych przez inne marynarki, przez zastosowanie w charakterze paliwa dekaliny (bicyklo[4.4.0]dekan) zamiast kerozyny.
rdf:langString
rdf:langString
طوربيد جي7إيه
rdf:langString
G7 (torpédo)
rdf:langString
G7a torpedo
rdf:langString
G7a
rdf:langString
Torpeda G7a
rdf:langString
G7a
rdf:langString
G7a (торпеда)
xsd:integer
2192407
xsd:integer
1120090061
rdf:langString
جي7إيه (TI) طوربيد قياسية أستخدمته البحرية النازية كريغسمرينه خلال السنوات الأولى من الحرب العالمية الثانية. لقد كان تصميمًا يعمل بالبخار، باستخدام محرك تسخين رطب (استخدام الماء لتبريد غرفة الاحتراق في الطوربيد أثناء عملية احتراق الوقود. بالإضافة لكونه حل لمشكلة أرتفاع درجات الحرارة في الطوربيد إلا انه ينتج طاقة إضافية عن طريق دمج البخار الناتج عن عملية التبريد في المحرك مع منتجات الاحتراق الأخرى. وكانت معظم الطوربيدات المستخدمة في الحرب العالمية الأولى والثانية تعتمد على التبريد بالماء.) يحرق الديكالين، مع مدى نموذجي يبلغ حوالي 7,500 متر (24,600 قدم) بسرعة 40 عقدة (74 كم/س؛ 46 ميل/س). تم استبداله في عام 1942 بواسطة طوربيد جي7إي الذي يعمل بالكهرباء، والذي لم يترك آثار الفقاعات في الماء وبالتالي لم يكشف عن موقع الغواصة. ظلت طوربيدات جي7إيه في الخدمة للقيام بأدوار أخرى، ومنها إستخدامها في السفن السطحية حتى نهاية الحرب.
rdf:langString
G7 byl typ torpéd, které používalo válečné námořnictvo nacistického Německa během druhé světové války. Torpéda typu G7 byla vyráběna ve dvou verzích – verze poháněná stlačeným vzduchem nesla označení G7a a verze s elektrickým pohonem G7e. U torpéd byla použitá magnetická roznětka, tehdejší německá novinka, která musela být kvůli konstrukčním chybám později nahrazena roznětkou nárazovou.
rdf:langString
The G7a(TI) was the standard issue Kriegsmarine torpedo introduced to service in 1934. It was a steam-powered design, using a wet heater engine burning , with a range of 7,500 metres (24,600 ft) at 40 knots (74 km/h; 46 mph) speed. In 1936, the Kriegsmarine's first electrical powered torpedo was introduced with the G7e(TII). It was replaced beginning in 1942 by the . The G7a(TI) remained in service as the main torpedo of Kriegsmarine for the length of the war, being the only torpedo used from surface vessels, and alongside electric torpedoes on the uboats.
rdf:langString
Il T-1 (modello G7a) era un siluro usato dai sommergibili tedeschi durante la prima parte della seconda guerra mondiale. Questo modello iniziale poteva essere settato su tre tipi di velocità: 30 nodi (per un percorso massimo di 12.500 metri), 40 nodi (massimo 7.500 metri) e 44 nodi (massimo 5.000 metri). Uno dei difetti principali del T-1 G7a era la scia visibile sott'acqua. Ciò era dovuto alla propulsione a vapore del siluro che ne rendeva possibile così l'avvistamento in tempo da parte della nave bersaglio, permettendo quindi a questa manovre difensive e non ultimo di individuare, seppur sommariamente, la direzione del sommergibile che aveva lanciato il siluro.
rdf:langString
Torpeda G7a – typ niemieckich torped parogazowych kalibru 533 milimetry z czasów II wojny światowej, służących do zwalczania jednostek nawodnych przeciwnika. W roku 1939 torpeda G7a stanowiła standardowe wyposażenie należących do Kriegsmarine U-Bootów, okrętów nawodnych oraz S-Bootów. Jej konstrukcja stanowiła rozwinięcie niemieckich torped G/7 z czasów I wojny światowej, sama stała się natomiast podstawą rozwoju najważniejszych niemieckich torped II wojny światowej G7e. Torpeda ta różniła się od torped stosowanych przez inne marynarki, przez zastosowanie w charakterze paliwa dekaliny (bicyklo[4.4.0]dekan) zamiast kerozyny. Nie nosząca żadnej nazwy kodowej torpeda G7a oznaczona była jako Aparat nr 12, w swojej podstawowej wersji T1 była typową torpedą kontrolowaną bezwładnościowo, wkrótce jednak w programie FAT opracowano jej wersję oznaczoną jako T1 Fat 1, w programie LUT zaś wersję oznaczoną jako T1 Lut 1/2, w których torpeda nie poruszała się prostoliniowo lecz według z góry ustalonego wzoru.
rdf:langString
G7a — парогазовая немецкая торпеда эскадренных миноносцев и подводных лодок калибра 533 мм. Сконструирована в начале 1920-х гг., состояла на вооружении немецких подводных лодок в межвоенный период (с начала 1930-х гг.) и в период Второй мировой войны.
rdf:langString
G7a(TI) — німецька стандартна парогазова торпеда калібру 533 мм, що перебувала на озброєнні з початку 1930-х і в роки Другої світової війни. Основне багатьох типів ескадрених міноносців і підводних човнів Крігсмаріне. Торпеда розвивала швидкість до 40 вузлів (74 км/год) і була спроможна уражати цілі на відстані до 7400 м. Попри те, що з 1942 року її почали замінювати на підводних човнах на більш сучасну електричну G7e, котра не залишала демаскуючі бульбашки повітря під час руху, G7a залишалася на озброєнні надводних кораблів до кінця Другої світової війни.
xsd:nonNegativeInteger
10978
