Furniture music
http://dbpedia.org/resource/Furniture_music an entity of type: Agent
Musique d’ameublement (frz., ungefähr: „Möbelmusik, Einrichtungsmusik“) ist der Titel oder die Gattungsbezeichnung von fünf Musikstücken für Salonorchester in unterschiedlicher Besetzung des Komponisten Erik Satie aus den Jahren 1917, 1920 und 1923. Es handelt sich um sehr kurze Stücke, die beständig wiederholt werden sollen. Die Musique d’ameublement hatte als provokatives musikalisches Konzept und als erklärte Gebrauchsmusik große Wirkung in der Entstehungszeit der Minimal Music seit den 1960er Jahren, namentlich durch die Vermittlung von John Cage.
rdf:langString
Furniture music, or in French musique d’ameublement (sometimes more literally translated as furnishing music), is background music originally played by live performers. The term was coined by Erik Satie in 1917.
rdf:langString
『家具の音楽』（かぐのおんがく、仏: musique d'ameublement）は、エリック・サティが1920年に作曲した室内楽曲。家具のように、そこにあっても日常生活を妨げない音楽、意識的に聴かれることのない音楽、といったものを目指して書かれた曲である。またこの曲に限らず、サティが提唱した「生活の中に溶け込む音楽」という思想そのものを「家具の音楽」と呼ぶこともある。 またそのコンセプトからアンビエント音楽や背景音楽の祖とされる曲でもあり、ウィリアム・アッカーマンなど多くのアーティストに影響を与えた。
rdf:langString
Música de mobiliario (en francés musique d’ameublement) es un término acuñado por el compositor Erik Satie en 1917, que hace alusión a una música de fondo originalmente interpretada por artistas en vivo, pero que está pensada para acompañar ciertos espacios o actos sociales sin que nadie le preste atención. Actualmente, este concepto está presente en multitud de espacios urbanos como centros comerciales o aeropuertos; lo que el antropólogo francés Marc Augé califica como "no-lugares". Satie, sin saberlo, estaba pensando en el hilo musical de los supermercados antes de que existiesen.
rdf:langString
Musique d'ameublement (Tapisserie en fer forgé, Carrelage phonique; Sons industriels; Tenture de cabinet préfectoral; cinéma...) est un concept musical provocateur basé sur la composition d'une musique d'ambiance, associée à un usage (musique utilitaire) et jouée à l'origine par des interprètes en direct, conçu par Erik Satie en 1917. Erik Satie effectue la distinction entre « Musique d'ameublement » et musique qui relève de l'Art et nécessite écoute et attention ; cette dernière ne peut pas être réduite à un simple objet de consommation.
rdf:langString
Musique d'ameublement è un'espressione coniata dal compositore francese Erik Satie per designare l'ultima fase della sua produzione (1916-1925). Letteralmente significa "musica da arredamento" e viene talvolta tradotta con "musica da tappezzeria". Lo stesso Satie la definisce come "musica che non ha bisogno di essere ascoltata", suscitando presso i suoi contemporanei numerose polemiche. Esempio della musique d'ameublement è il balletto in due atti Relâche (1924) con il celebre inserto cinematografico Entr'acte, firmato da René Clair. Satie dichiarò:
rdf:langString
Меблиро́вочная му́зыка (фр. Musique d’ameublement) — вид музыкального искусства, созданный французским композитором Эриком Сати в 1914 год—1916 годах и впервые реализованный в 1917 год—1919 годах. Основным принципом построения новой музыки являлась произвольная повторяемость одной или нескольких звуковых ячеек (или тематической фразы) ничем не ограниченное число раз.
rdf:langString
Мебле́ва му́зика (фр. Musique d'ameublement) — принципово новий вид музичного мистецтва, винайдений у 1914—1916 роках і вперше реалізований у 1917—1919 роках французьким композитором Еріком Саті. Основним принципом структурної і смислової побудови нового музичного жанру став закон безкінечного повторювання (використання репетативної техніки). Musique d'ameublement Еріка Саті побудована на вільному, нічим не обмеженому числі повторень одного або декількох тематичних мотивів, або субмотивів.
rdf:langString
rdf:langString
Musique d’ameublement
rdf:langString
Música de mobiliario
rdf:langString
Musique d'ameublement
rdf:langString
Furniture music
rdf:langString
Musique d'ameublement
rdf:langString
家具の音楽
rdf:langString
Меблировочная музыка
rdf:langString
Меблева музика
xsd:integer
2037363
xsd:integer
1050140294
rdf:langString
Musique d’ameublement (frz., ungefähr: „Möbelmusik, Einrichtungsmusik“) ist der Titel oder die Gattungsbezeichnung von fünf Musikstücken für Salonorchester in unterschiedlicher Besetzung des Komponisten Erik Satie aus den Jahren 1917, 1920 und 1923. Es handelt sich um sehr kurze Stücke, die beständig wiederholt werden sollen. Die Musique d’ameublement hatte als provokatives musikalisches Konzept und als erklärte Gebrauchsmusik große Wirkung in der Entstehungszeit der Minimal Music seit den 1960er Jahren, namentlich durch die Vermittlung von John Cage.
rdf:langString
Furniture music, or in French musique d’ameublement (sometimes more literally translated as furnishing music), is background music originally played by live performers. The term was coined by Erik Satie in 1917.
rdf:langString
Música de mobiliario (en francés musique d’ameublement) es un término acuñado por el compositor Erik Satie en 1917, que hace alusión a una música de fondo originalmente interpretada por artistas en vivo, pero que está pensada para acompañar ciertos espacios o actos sociales sin que nadie le preste atención. Actualmente, este concepto está presente en multitud de espacios urbanos como centros comerciales o aeropuertos; lo que el antropólogo francés Marc Augé califica como "no-lugares". Satie, sin saberlo, estaba pensando en el hilo musical de los supermercados antes de que existiesen. La música de mobiliario es básicamente industrial. La costumbre, el uso, es hacer música en ocasiones en que la música no tiene nada que hacer… Queremos establecer una música que satisfaga las "necesidades útiles". El arte no entra en estas necesidades. La música de mobiliario crea una vibración; no tiene otro objeto; desempeña el mismo papel que la luz, el calor y el confort en todas sus formas… Exijan música de mobiliario. Ni reuniones, ni asambleas, etc. sin música de mobiliario… No se case sin música de mobiliario. No entre en una casa en la que no haya música de mobiliario. Quien no ha oído la música de mobiliario desconoce la felicidad. No se duerma sin escuchar un fragmento de música de mobiliario o dormirá usted mal. — Texto de una carta de Erik Satie a Jean Cocteau del 1 de marzo de 1920.
rdf:langString
Musique d'ameublement (Tapisserie en fer forgé, Carrelage phonique; Sons industriels; Tenture de cabinet préfectoral; cinéma...) est un concept musical provocateur basé sur la composition d'une musique d'ambiance, associée à un usage (musique utilitaire) et jouée à l'origine par des interprètes en direct, conçu par Erik Satie en 1917. Bien avant l'avènement des techniques d'enregistrement et de reproduction sonore grâce au phonographe, à la sonorisation, à la radio, à la télévision et, en dernier lieu, au numérique, plus généralement de l'accessibilité de « l'art » à tous, Erik Satie a été un précurseur en imaginant l'emploi de la musique comme ambiance sonore dans des situations et des lieux précis du quotidien, réduite à un objet de consommation; cette utilisation de la musique a été pensée par Erik Satie avec son concept de « musique d'ameublement ». Erik Satie effectue la distinction entre « Musique d'ameublement » et musique qui relève de l'Art et nécessite écoute et attention ; cette dernière ne peut pas être réduite à un simple objet de consommation.
rdf:langString
『家具の音楽』（かぐのおんがく、仏: musique d'ameublement）は、エリック・サティが1920年に作曲した室内楽曲。家具のように、そこにあっても日常生活を妨げない音楽、意識的に聴かれることのない音楽、といったものを目指して書かれた曲である。またこの曲に限らず、サティが提唱した「生活の中に溶け込む音楽」という思想そのものを「家具の音楽」と呼ぶこともある。 またそのコンセプトからアンビエント音楽や背景音楽の祖とされる曲でもあり、ウィリアム・アッカーマンなど多くのアーティストに影響を与えた。
rdf:langString
Musique d'ameublement è un'espressione coniata dal compositore francese Erik Satie per designare l'ultima fase della sua produzione (1916-1925). Letteralmente significa "musica da arredamento" e viene talvolta tradotta con "musica da tappezzeria". Lo stesso Satie la definisce come "musica che non ha bisogno di essere ascoltata", suscitando presso i suoi contemporanei numerose polemiche. Esempio della musique d'ameublement è il balletto in due atti Relâche (1924) con il celebre inserto cinematografico Entr'acte, firmato da René Clair. A distanza di circa due decenni, fu probabilmente John Cage il primo compositore a comprenderne pienamente il senso innovativo, dichiarando che la musique d'ameublement offre finalmente la possibilità di "fare uscire il compositore dalla sua individualità, restituendo ai suoni la libertà di essere se stessi" Satie dichiarò: Nella musique d'ameublement fonda le sue radici l'ambient music, così chiamata per la prima volta dal compositore britannico Brian Eno, che negli anni '70 tenta di distaccarsi dalla prima componendo atmosfere sonore finalizzate ad un ascolto attento.
rdf:langString
Мебле́ва му́зика (фр. Musique d'ameublement) — принципово новий вид музичного мистецтва, винайдений у 1914—1916 роках і вперше реалізований у 1917—1919 роках французьким композитором Еріком Саті. Основним принципом структурної і смислової побудови нового музичного жанру став закон безкінечного повторювання (використання репетативної техніки). Musique d'ameublement Еріка Саті побудована на вільному, нічим не обмеженому числі повторень одного або декількох тематичних мотивів, або субмотивів. Звичайно, що ніхто з сучасників Саті його не підтримав та не оцінив його інновації. Передові композитори того часу сприйняли винахід musique d'ameublement як нову безглузду витівку аркьойського дивака. Твори Саті залишалися забутими досить тривалий час, доки з легкої руки Анрі Соге та Джона Кейджа musique d'ameublement не була покладена в основу нової авангардної течії 1960х років під назвою — «мінімалізм». Меблева музика не стала ані першим відкриттям, ані великим досягненням Саті. До моменту її створення в 1887 році, за п'ять років до перших новаторських дослідів Дебюссі, Саті опублікував свої п'єси для фортепіано та декілька романсів, які стали предтечею імпресіонізму в музиці. Пізніше, після 1902 року Саті впевнено стає біля джерел таких течій як примітивізм, неокласицизм та неоромантизм. Композитор досягнув цього, завдячуючи своєму характеру. Він постійно стояв в опозиції до себе самого і прагнув нового, свідомо уникаючи зупинки творчого процесу на одному стилі. Він висловився з цього приводу так: «у мистецтві не повинно бути ніякого поклоніння та ніякого рабства. В кожному своєму творі я навмисно збиваю з пантелику моїх послідовників. І це напевно єдиний спосіб для артиста, якщо він бажає уникнути перетворення на закостенілого главу школи». Тому жанр musique d'ameublement не має чіткого часового простору в творчості Саті, не має послідовників, його навіть не можливо чітко виокремити у калейдоскопі творів композитора. Актуальність musique d'ameublement говорить сама за себе. На сьогодні вже пройшло понад сто років з часу написання першого подібного твору, але ця музика звучить досі і створюється майже за таким незмінним принципом, який винайшов композитор.
rdf:langString
Меблиро́вочная му́зыка (фр. Musique d’ameublement) — вид музыкального искусства, созданный французским композитором Эриком Сати в 1914 год—1916 годах и впервые реализованный в 1917 год—1919 годах. Основным принципом построения новой музыки являлась произвольная повторяемость одной или нескольких звуковых ячеек (или тематической фразы) ничем не ограниченное число раз. Не понятая, не оценённая и не поддержанная почти никем из современников, почти на полвека опередив своё время, «меблировочная музыка» долгое время оставалась почти забытой, пока не была положена в основание нового авангардного направления, получившего в 1960-х годах название «минимализм».
xsd:nonNegativeInteger
6520
