French protectorate of Tunisia
http://dbpedia.org/resource/French_protectorate_of_Tunisia an entity of type: Thing
الحماية الفرنسية في تونس، (بالفرنسية: Protectorat français de Tunisie) انتصبت بموجب معاهدة باردو في 12 مايو عام 1881. غيرت الحماية الهيكلة السياسية والاجتماعية والاقتصادية في البلاد. تم إلغاء الحماية في 20 مارس 1956 بعد إعلان الاستقلال وذلك بعد نضال ومشاورات طويلة بين المقيم العام الفرنسي ومكونات الحركة الوطنية التونسية.
rdf:langString
Francouzský protektorát Tunisko (francouzsky Protectorat français de Tunisie, arabsky الحماية الفرنسية في تونس, al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis), běžně označovaný jednoduše jako Francouzské Tunisko, byl založen v roce 1881, během éry francouzské koloniální říše, a trval až do vyhlášení tuniské nezávislosti v roce 1956.
rdf:langString
Tunisiako Protektoratu Frantsesa, (frantsesez: Protectorat français de Tunisie; arabieraz: الحماية الفرنسية في تونس al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis) Tunisian 1881n ezarritako frantziar protektoratua izan zen. Frantziarrak ailegatu baino lehen, Tunisia modernizatzeko ahalagenak hasiak ziren baina otomandarrek finantza-arazoak izan zituzten. Frantziarrek erreformei eutsi baina bere herrikideen alde egiten zutenez, ez ziren tunisiarren gustukoak. Lehen Mundu Gerra baino lehen jada independentzia aldarrikatzen zuen mugimendu bat bazegoen baina 1956ra arte ez zuten independentzia lortu.
rdf:langString
El protectorado francés de Túnez fue un protectorado del Imperio colonial francés establecido después de que Francia obtuviera el control del Beylicato de Túnez (nominalmente parte del Imperio Otomano) en 1881. Posteriormente daría lugar a un efímero estado tras la independencia en 1956, que duró poco más de un año antes de la abolición de la monarquía y la proclamación de la actual República Tunecina.
rdf:langString
프랑스령 튀니지(프랑스어:Protectorat français de Tunisie)는 1881년부터 1956년까지 프랑스의 보호령으로 있었던 지역이다. 이전에는 오스만제국의 영역 안에 속해 있었다.독립을 하면서부터 튀니지 공화국이 되었다.
rdf:langString
Il Protettorato francese in Tunisia (in arabo: الحماية الفرنسية في تونس, al-Ḥimāya al-faransiyya fī Tūnus) fu istituito con il Trattato del Bardo del 12 maggio 1881 e terminò il 20 marzo 1956.
rdf:langString
フランス保護領チュニジア（フランス語: Protectorat français de Tunisie、アラビア語: الحماية الفرنسية في تونس、ラテン語: Al-Ḥimāyat al-Fransīyyat fī Tūnis）とは、フサイン朝チュニジア（チュニジア君侯国）の時代のうち、フランスの影響下にあった1881年-1956年の時代を指す。 1705年に成立したフサイン朝は名目上オスマン帝国の一部であったが、実質的には、同時代のエジプトのムハンマド・アリー朝と同じく、オスマン帝国の影響から独立した国家となっていた。
rdf:langString
Het Frans protectoraat van Tunesië ((ar) الحماية الفرنسية في تونس ) was een staat in de Maghreb die ontstond na de Franse bezetting van de Ottomaanse provincie Tunis.
rdf:langString
Franska protektoratet Tunisien (franska: Protectorat français de Tunisie; arabiska: الحماية الفرنسية في تونس Al-Himaïet Al-Fransiyeh fi Tounes) skapades 1881, under Kapplöpningen om Afrika, och varade fram till 1956. Tunisien hade tidigare varit en provins i Osmanska riket men hade starkt självstyre under bej . 1877 förklarade Ryssland krig mot Osmanska riket. Ryssarnas vinst ledde till att Osmanska riket försvagades, vilket ledde till självständiga statsbildningar på Balkanhalvön samt internationella diskussioner om de osmanska Nordafrikaprovinsernas framtid.
rdf:langString
Tunezja Francuska (Protektorat francuski Tunezji, fr. Protectorat français de Tunisie) − francuski protektorat w północnej Afryce, nad brzegiem Morza Śródziemnego, na terenie obecnej Tunezji, istniejący w latach 1881−1956.
rdf:langString
Французький протекторат у Тунісі (Protectorat français de Tunisie, الحماية الفرنسية في تونس) — колишня колонія Франції в Північній Африці у 1881—1956 рр. Протекторат Французької третьої республіки був встановлений над колишньою провінцією Османської імперії за часів Французької колоніальної імперії й тривав до оголошення Тунісом незалежності в 1956. Туніс за часів Оcманського правління був невеликою провінцією в складі імперії, проте мав значний ступінь автономії за часів бея Мухаммада III ас-Саліка.
rdf:langString
El Protectorat francès de Tunísia, també conegut senzillament com Tunísia francesa, fou el nom donat al entre 1881, quan el país fou incorporat a l'Imperi colonial francès, i 1956, quan es va proclamar la de Tunísia. Tunísia formava part de l'Imperi Otomà que estava en decadència i gaudia d'una gran autonomia sota el règim de Muhàmmad III al-Sadik.
rdf:langString
La Franca protektorato de Tunizio (en franca Protectorat français de Tunisie; en araba الحماية الفرنسية في تونس Al-Ḥimāyah Al-Fransiyyah fī Tūnis) estis establita en 1881, dum la epoko de la Franca kolonia imperio kaj daŭris ĝis la en 1956. Tunizio formis provincon de la dekadenca Otomana Imperio sed ĝuis ampleksan aŭtonomecon sub la regado de la bejo Muhammad la 3-a as-Sadik.
rdf:langString
The French protectorate of Tunisia (French: Protectorat français de Tunisie; Arabic: الحماية الفرنسية في تونس al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis), commonly referred to as simply French Tunisia, was established in 1881, during the French colonial Empire era, and lasted until Tunisian independence in 1956.
rdf:langString
Le protectorat français de Tunisie (en arabe : الحماية الفرنسية في تونس, al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis) est institué par le traité du Bardo du 12 mai 1881 au terme d'une rapide conquête militaire. Il faisait partie de l'Afrique française du Nord avec l'Algérie française et le protectorat du Maroc, et plus largement de l'Empire colonial français. La souveraineté tunisienne est réduite à néant dès 1883, le bey se contentant de signer les décrets et lois préparés par le résident général de France en Tunisie. Si l'administration tunisienne au niveau local reste en place, elle se contente de faire le lien entre la population tunisienne et les nouvelles administrations mises en place sur le modèle de ce qui existe en France. Le budget du gouvernement tunisien est rapidement assaini ce qui perme
rdf:langString
Naungan Tunisia Perancis (bahasa Prancis: Protectorat français de Tunisie; bahasa Arab: الحماية الفرنسية في تونس al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis) didirikan pada tahun 1881 pada masa imperialisme. Sebelumnya, Tunisia merupakan provinsi Kesultanan Uthmaniyah yang sedang mengalami kemunduran. Provinsi ini memiliki otonomi yang besar di bawah kepemimpinan bey . Pada tahun 1877, Rusia menyatakan perang terhadap Kesultanan Uthmaniyah. Kemenangan Rusia mengakibatkan kemerdekaan negara-negara Balkan dan memulai perbincangan mengenai masa depan wilayah Utsmaniyah. Kongres Berlin diadakan pada tahun 1878 untuk membahas permasalahan ini. Britania menolak pembubaran Kesultanan Utsmaniyah dan menawarkan Tunisia kepada Prancis. Sebagai gantinya, Britania dapat memperoleh wilayah Siprus. Jerman menyetuju
rdf:langString
O Protetorado francês da Tunísia (em francês: Protectorat français de Tunisie; em árabe: الحماية الفرنسية في تونس) foi estabelecido pelo Tratado de Bardo em 12 de maio de 1881. Transformou as estruturas políticas, econômicas e sociais do país, e foi finalmente abolido em 20 de março de 1956, após negociações, decorrente do . A Tunísia otomana, formou uma província do decadente Império Otomano, mas gozava de um elevado grau de autonomia sob o bei .
rdf:langString
Французский протекторат Тунис (фр. Protectorat français de Tunisie, араб. الحماية الفرنسية في تونس) — протекторат, основанный в 1881 году, входивший в состав французской колониальной империи и просуществовавший вплоть до провозглашения независимости Туниса в 1956 году. Занятие французами Туниса состоялось спустя пять десятилетий после завоевания соседнего Алжира.
rdf:langString
法属突尼斯保护国（法語：Protectorat français de Tunisie，阿拉伯语：الحماية الفرنسية في تونس）即法属突尼斯，是原法国在北非的一个保护国。 突尼斯原为奥斯曼帝国的一个省。1705年，突尼斯贝伊侯赛因·本·阿里·图尔基推翻了奥斯曼帝国派驻突尼斯的最高官员德伊，建立起侯赛因王朝，其统治下的突尼斯被后世称为“突尼斯贝伊国”。然而突尼斯贝伊名义上仍然向奥斯曼帝国苏丹称臣。 1830年，法国占领阿尔及利亚后，极力向突尼斯渗透，以扩大在北非的势力。1881年4月，法国军队从阿尔及利亚入侵突尼斯贝伊国。5月，法军攻占突尼斯。法国强迫突尼斯贝伊穆罕默德三世·阿勒·萨迪克签订了《巴尔杜条约》，突尼斯从此沦为法国保护国。 两次世界大战，突尼斯成为法国重要内的人力物力来源地。但是战争极大削弱了法兰西殖民帝国。
rdf:langString
rdf:langString
French protectorate of Tunisia
rdf:langString
الحماية الفرنسية في تونس
rdf:langString
Protectorat francès de Tunísia
rdf:langString
Francouzský protektorát Tunisko
rdf:langString
Franca protektorato de Tunizio
rdf:langString
Protectorado francés de Túnez
rdf:langString
Tunisiako Protektoratu Frantsesa
rdf:langString
Protektorat Tunisia Prancis
rdf:langString
Protectorat français de Tunisie
rdf:langString
Protettorato francese in Tunisia
rdf:langString
フランス保護領チュニジア
rdf:langString
프랑스령 튀니지
rdf:langString
Frans protectoraat van Tunesië
rdf:langString
Tunezja Francuska
rdf:langString
Protetorado Francês da Tunísia
rdf:langString
Французский протекторат Тунис
rdf:langString
Franska protektoratet Tunisien
rdf:langString
Французький протекторат у Тунісі
rdf:langString
法属突尼斯
rdf:langString
French protectorate of Tunisia
xsd:float
36.83330154418945
xsd:float
10.14999961853027
xsd:integer
28535450
xsd:integer
1124364085
rdf:langString
Coat of arms
xsd:integer
1885
1955
xsd:integer
1956
xsd:integer
1859
1943
xsd:integer
1881
1954
xsd:integer
1881
xsd:gMonthDay
--03-20
xsd:gMonthDay
--05-12
rdf:langString
Roger Seydoux
xsd:integer
35
rdf:langString
Flag of Tunisia
rdf:langString
Constitutional monarchy under protectorate
rdf:langString
note
rdf:langString
Flag of Tunisia with French canton.svg
rdf:langString
Colonial Africa Tunisia 1913 map.svg
rdf:langString
rdf:langString
rdf:langString
Beylik of Tunis
rdf:langString
Catholicism
rdf:langString
Islam
rdf:langString
Judaism
rdf:langString
rdf:langString
Kingdom of Tunisia
rdf:langString
Coat of arms of Tunisia
xsd:string
36.8333 10.15
rdf:langString
Franc
rdf:langString
rdf:langString
Rial
rdf:langString
rdf:langString
الحماية الفرنسية في تونس، (بالفرنسية: Protectorat français de Tunisie) انتصبت بموجب معاهدة باردو في 12 مايو عام 1881. غيرت الحماية الهيكلة السياسية والاجتماعية والاقتصادية في البلاد. تم إلغاء الحماية في 20 مارس 1956 بعد إعلان الاستقلال وذلك بعد نضال ومشاورات طويلة بين المقيم العام الفرنسي ومكونات الحركة الوطنية التونسية.
rdf:langString
El Protectorat francès de Tunísia, també conegut senzillament com Tunísia francesa, fou el nom donat al entre 1881, quan el país fou incorporat a l'Imperi colonial francès, i 1956, quan es va proclamar la de Tunísia. Tunísia formava part de l'Imperi Otomà que estava en decadència i gaudia d'una gran autonomia sota el règim de Muhàmmad III al-Sadik. Després de la Guerra russoturca el domini otomà sobre les regions del nord d'Àfrica s'afeblí de forma considerable i es convocà el Congrés de Berlín per decidir-ne el destí. Durant el congrés es decidí que França assumiria el control de Tunísia a canvi del control britànic de Xipre, i com a compensació oferta per Otto von Bismarck, que havia conquerit a França Alsàcia i Lorena en la Guerra francoprussiana durant el procés d'Unificació alemanya.
rdf:langString
Francouzský protektorát Tunisko (francouzsky Protectorat français de Tunisie, arabsky الحماية الفرنسية في تونس, al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis), běžně označovaný jednoduše jako Francouzské Tunisko, byl založen v roce 1881, během éry francouzské koloniální říše, a trval až do vyhlášení tuniské nezávislosti v roce 1956.
rdf:langString
La Franca protektorato de Tunizio (en franca Protectorat français de Tunisie; en araba الحماية الفرنسية في تونس Al-Ḥimāyah Al-Fransiyyah fī Tūnis) estis establita en 1881, dum la epoko de la Franca kolonia imperio kaj daŭris ĝis la en 1956. Tunizio formis provincon de la dekadenca Otomana Imperio sed ĝuis ampleksan aŭtonomecon sub la regado de la bejo Muhammad la 3-a as-Sadik. En 1877, Rusio deklaris militon kontraŭ la Otomana Imperio. Rusia venko permesis la disigon de la otomana imperio, inkludante sendependon por kelkaj landoj el Balkanio kaj internacian diskutadon pri la futuro de la nordafrikaj provincoj. La Kongreso de Berlino de 1878 interkonsentis por solvi la otomanan aferon. Britio, kvankam malema al totala dismuntado de la Otomana Imperio, proponis al Francio kontrolon de Tunizio, repage por Kipro. Germanio, vidinte la francan postulon kiel vojo por eviti la franccan atenton por revenĝa agado en Eŭropo (kie Francio setis suferinta malvenkon antaŭ Prusio en 1870–1) kaj neinteresata pri la suda Mediteraneo, akceptis permesi al Francio regadi en Tunizio. Italio, kiu havis ekonomiajn interesojn en Tunizio, arde kontraŭis la planon sed malkapablis akceptigi sian volon. La franca estado en Tunizio venis post kvin jardekoj post la franca okupado de la najbara Alĝerio. Ambaŭ landoj estis estintaj iamaj posedoj de la Otomana Imperio dum tri jarcentoj, kvankam ambaŭ ricevis delonge politikan aŭtonomecon el la Sultano de Konstantinopolo. Antaŭ la alveno de la francoj, Tunizio startis procezon de modernaj reformoj. Post ties okupado fare de la franca registaro, tiu iniciatis plibonigojn ĉe kelkaj areoj, kiaj transporto kaj infrastrukturo, industrio, financoj, publika sansistemo, kaj administrado. Ĉar ĉefe francaj negocoj kaj civitanoj estis favoritaj, tio ne plaĉis al tunizianoj. Tiu kontraŭstaro dekomence esprimiĝis kaj parole kaj prese; sekvis politika organizado. La sendependiga movado estis jam aktiva antaŭ la Unua Mondmilito, kaj pluakiris forton poste. La ĉefa celo estis atingita en 1956.
rdf:langString
The French protectorate of Tunisia (French: Protectorat français de Tunisie; Arabic: الحماية الفرنسية في تونس al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis), commonly referred to as simply French Tunisia, was established in 1881, during the French colonial Empire era, and lasted until Tunisian independence in 1956. The protectorate was established by the Bardo Treaty of 12 May 1881 after a military conquest, despite Italian disapproval. It was part of French North Africa with French Algeria and the Protectorate of Morocco, and more broadly of the French Empire. Tunisian sovereignty was more reduced in 1883, the Bey was only signing the decrees and laws prepared by the Resident General of France in Tunisia. The Tunisian government at the local level remained in place, and was only coordinating between Tunisians and the administrations set up on the model of what existed in France. The Tunisian government's budget was quickly cleaned up, which made it possible to launch multiple infrastructure construction programs (roads, railways, ports, lighthouses, schools, hospitals, etc.) and the reforms that took place during the Beylik era contributed to this, which completely transformed the country above all for the benefit of the settlers, mostly Italians whose numbers were growing rapidly. A whole land legislation was put in place allowing the acquisition or the confiscation of land in order to create lots of colonization resold to the French colonists. The first nationalist party, Destour, was created in 1920, but its political activity decreased rapidly in 1922. However, Tunisians educated in French universities revived the nationalist movement. A new party, the Neo Destour, was created in 1934 whose methods quickly showed their effectiveness. Police repression only accentuated the mobilization of the Tunisian people. The occupation of the country in 1942 by Germany and the deposition of Moncef Bey in 1943 by the French authorities reinforced the exasperation of the population. After three years of guerrilla, internal autonomy was granted in 1955. The protectorate was finally abolished on 20 March 1956.
rdf:langString
Tunisiako Protektoratu Frantsesa, (frantsesez: Protectorat français de Tunisie; arabieraz: الحماية الفرنسية في تونس al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis) Tunisian 1881n ezarritako frantziar protektoratua izan zen. Frantziarrak ailegatu baino lehen, Tunisia modernizatzeko ahalagenak hasiak ziren baina otomandarrek finantza-arazoak izan zituzten. Frantziarrek erreformei eutsi baina bere herrikideen alde egiten zutenez, ez ziren tunisiarren gustukoak. Lehen Mundu Gerra baino lehen jada independentzia aldarrikatzen zuen mugimendu bat bazegoen baina 1956ra arte ez zuten independentzia lortu.
rdf:langString
El protectorado francés de Túnez fue un protectorado del Imperio colonial francés establecido después de que Francia obtuviera el control del Beylicato de Túnez (nominalmente parte del Imperio Otomano) en 1881. Posteriormente daría lugar a un efímero estado tras la independencia en 1956, que duró poco más de un año antes de la abolición de la monarquía y la proclamación de la actual República Tunecina.
rdf:langString
Le protectorat français de Tunisie (en arabe : الحماية الفرنسية في تونس, al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis) est institué par le traité du Bardo du 12 mai 1881 au terme d'une rapide conquête militaire. Il faisait partie de l'Afrique française du Nord avec l'Algérie française et le protectorat du Maroc, et plus largement de l'Empire colonial français. La souveraineté tunisienne est réduite à néant dès 1883, le bey se contentant de signer les décrets et lois préparés par le résident général de France en Tunisie. Si l'administration tunisienne au niveau local reste en place, elle se contente de faire le lien entre la population tunisienne et les nouvelles administrations mises en place sur le modèle de ce qui existe en France. Le budget du gouvernement tunisien est rapidement assaini ce qui permet de lancer de multiples programmes de constructions d'infrastructures (routes, chemins de fer, ports, phares, écoles, hôpitaux, etc.) qui transforment complètement le pays avant tout au profit des colons, en majorité italiens dont le nombre augmente rapidement. Toute une législation foncière est mise en place permettant l'acquisition ou la confiscation de terres afin de créer des lots de colonisation revendus aux colons français qui s'approprient ainsi les meilleures surfaces cultivables. Il faut attendre 1920 pour voir la création du premier parti nationaliste, le Destour, mais son activité politique diminue rapidement à partir de 1922. L'arrivée des premières générations de Tunisiens instruites dans les universités françaises relance le mouvement nationaliste. Un nouveau parti, le Néo-Destour, est créé en 1934 dont les méthodes beaucoup plus violentes, montrent rapidement leur efficacité. La répression policière ne fait qu'accentuer la mobilisation du peuple tunisien. L'occupation du pays en 1942 par l'armée allemande et la déposition forcée de Moncef Bey en 1943 par les autorités françaises renforcent l'exaspération de la population. Aux termes de trois ans de guérilla, l'autonomie interne est accordée en 1955. Le protectorat est finalement aboli le 20 mars 1956.
rdf:langString
Naungan Tunisia Perancis (bahasa Prancis: Protectorat français de Tunisie; bahasa Arab: الحماية الفرنسية في تونس al-Ḥimāya al-Fransīya fī Tūnis) didirikan pada tahun 1881 pada masa imperialisme. Sebelumnya, Tunisia merupakan provinsi Kesultanan Uthmaniyah yang sedang mengalami kemunduran. Provinsi ini memiliki otonomi yang besar di bawah kepemimpinan bey . Pada tahun 1877, Rusia menyatakan perang terhadap Kesultanan Uthmaniyah. Kemenangan Rusia mengakibatkan kemerdekaan negara-negara Balkan dan memulai perbincangan mengenai masa depan wilayah Utsmaniyah. Kongres Berlin diadakan pada tahun 1878 untuk membahas permasalahan ini. Britania menolak pembubaran Kesultanan Utsmaniyah dan menawarkan Tunisia kepada Prancis. Sebagai gantinya, Britania dapat memperoleh wilayah Siprus. Jerman menyetujui kekuasaan Prancis di Tunisia dengan tujuan agar Prancis disibukkan oleh wilayah Mediterania tengah dan tidak akan mencoba membalas dendam di Eropa setelah kekalahannya dalam Perang Prancis-Prusia. Sementara itu, Kerajaan Italia menolak kekuasaan Prancis di Tunisia karena mereka memiliki ambisi dan kepentingan ekonomi di wilayah tersebut, tetapi mereka tidak dapat berbuat apa-apa. Prancis menjajah Tunisia lima dasawarsa setelah mereka menduduki Aljazair. Sebelum kedatangan Prancis, Tunisia sudah memulai proses reformasi, tetapi mereka mengalami kesulitan keuangan. Setelah diduduki oleh Prancis, kewajiban internasional Tunisia diambil alih oleh Prancis. Prancis melakukan pembangunan transportasi, infrastruktur, industri, sistem keuangan, kesehatan dan administrasi. Namun, bisnis dan warga Prancis mendapat perlakuan khusus dan orang Tunisia tidak menyukai hal ini. Sentimen nasionalisme dinyatakan dalam media cetak dan dalam pidato-pidato. Organisasi-organisasi politik pun dibentuk dan gerakan kemerdekaan sudah aktif sebelum Perang Dunia I. Mimpi untuk merdeka pada akhirnya tercapai pada tahun 1956.
rdf:langString
프랑스령 튀니지(프랑스어:Protectorat français de Tunisie)는 1881년부터 1956년까지 프랑스의 보호령으로 있었던 지역이다. 이전에는 오스만제국의 영역 안에 속해 있었다.독립을 하면서부터 튀니지 공화국이 되었다.
rdf:langString
Il Protettorato francese in Tunisia (in arabo: الحماية الفرنسية في تونس, al-Ḥimāya al-faransiyya fī Tūnus) fu istituito con il Trattato del Bardo del 12 maggio 1881 e terminò il 20 marzo 1956.
rdf:langString
フランス保護領チュニジア（フランス語: Protectorat français de Tunisie、アラビア語: الحماية الفرنسية في تونس、ラテン語: Al-Ḥimāyat al-Fransīyyat fī Tūnis）とは、フサイン朝チュニジア（チュニジア君侯国）の時代のうち、フランスの影響下にあった1881年-1956年の時代を指す。 1705年に成立したフサイン朝は名目上オスマン帝国の一部であったが、実質的には、同時代のエジプトのムハンマド・アリー朝と同じく、オスマン帝国の影響から独立した国家となっていた。
rdf:langString
Het Frans protectoraat van Tunesië ((ar) الحماية الفرنسية في تونس ) was een staat in de Maghreb die ontstond na de Franse bezetting van de Ottomaanse provincie Tunis.
rdf:langString
Franska protektoratet Tunisien (franska: Protectorat français de Tunisie; arabiska: الحماية الفرنسية في تونس Al-Himaïet Al-Fransiyeh fi Tounes) skapades 1881, under Kapplöpningen om Afrika, och varade fram till 1956. Tunisien hade tidigare varit en provins i Osmanska riket men hade starkt självstyre under bej . 1877 förklarade Ryssland krig mot Osmanska riket. Ryssarnas vinst ledde till att Osmanska riket försvagades, vilket ledde till självständiga statsbildningar på Balkanhalvön samt internationella diskussioner om de osmanska Nordafrikaprovinsernas framtid.
rdf:langString
Tunezja Francuska (Protektorat francuski Tunezji, fr. Protectorat français de Tunisie) − francuski protektorat w północnej Afryce, nad brzegiem Morza Śródziemnego, na terenie obecnej Tunezji, istniejący w latach 1881−1956.
rdf:langString
O Protetorado francês da Tunísia (em francês: Protectorat français de Tunisie; em árabe: الحماية الفرنسية في تونس) foi estabelecido pelo Tratado de Bardo em 12 de maio de 1881. Transformou as estruturas políticas, econômicas e sociais do país, e foi finalmente abolido em 20 de março de 1956, após negociações, decorrente do . A Tunísia otomana, formou uma província do decadente Império Otomano, mas gozava de um elevado grau de autonomia sob o bei . Em 1877, a Rússia Imperial declarou guerra contra os otomanos. A vitória russa antecipou o desmembramento do império, incluindo a independência para as suas possessões nos Bálcãs e várias discussões internacionais sobre o futuro das províncias do Norte da África. O Congresso de Berlim de 1878, foi convocado para resolver a questão otomana. A Grã-Bretanha, tinha forte oposição ao total desmantelamento do Império Otomano, a França pediu o controle da Tunísia, em troca de Chipre. A Alemanha, vendo a reivindicação francesa como uma forma de desviar a atenção da ação vingativa francesa na Europa (onde a França tinha sofrido uma derrota nas mãos prussianas em 1870-1871 na Guerra Franco-Prussiana) e estava pouco preocupada com o Sul do Mediterrâneo, concordou em permitir a soberania da França na Tunísia. A Itália, que tinha interesses econômicos na Tunísia fez forte oposição ao plano, mas foi incapaz de impor sua vontade. A presença francesa na Tunísia veio cinco décadas após a sua ocupação da vizinha Argélia. Ambos os países eram possessões do antigo Império Otomano, durante três séculos, mas cada um tinha a algum tempo atingindo autonomia política. Antes de os franceses chegarem, a Tunísia tinha iniciado um processo de reformas modernizadoras, mas a dificuldade financeira montada até a instalação de uma comissão de credores europeus. Após a ocupação o governo francês assumiu as obrigações internacionais da Tunísia. Principais desenvolvimentos e melhorias foram realizados pelos franceses em diversas áreas, incluindo os transportes e infra-estrutura, indústria, sistema financeiro, de saúde pública e administração. No entanto, empresas francesas e seus cidadãos foram favorecidos, o que não criou simpatia nos tunisianos. O movimento de independência já era ativo antes da Primeira Guerra Mundial, e continuou a ganhar força contra a confusa oposição francesa. Seu objetivo final foi alcançado em 1956.
rdf:langString
Французький протекторат у Тунісі (Protectorat français de Tunisie, الحماية الفرنسية في تونس) — колишня колонія Франції в Північній Африці у 1881—1956 рр. Протекторат Французької третьої республіки був встановлений над колишньою провінцією Османської імперії за часів Французької колоніальної імперії й тривав до оголошення Тунісом незалежності в 1956. Туніс за часів Оcманського правління був невеликою провінцією в складі імперії, проте мав значний ступінь автономії за часів бея Мухаммада III ас-Саліка.
rdf:langString
法属突尼斯保护国（法語：Protectorat français de Tunisie，阿拉伯语：الحماية الفرنسية في تونس）即法属突尼斯，是原法国在北非的一个保护国。 突尼斯原为奥斯曼帝国的一个省。1705年，突尼斯贝伊侯赛因·本·阿里·图尔基推翻了奥斯曼帝国派驻突尼斯的最高官员德伊，建立起侯赛因王朝，其统治下的突尼斯被后世称为“突尼斯贝伊国”。然而突尼斯贝伊名义上仍然向奥斯曼帝国苏丹称臣。 1830年，法国占领阿尔及利亚后，极力向突尼斯渗透，以扩大在北非的势力。1881年4月，法国军队从阿尔及利亚入侵突尼斯贝伊国。5月，法军攻占突尼斯。法国强迫突尼斯贝伊穆罕默德三世·阿勒·萨迪克签订了《巴尔杜条约》，突尼斯从此沦为法国保护国。 两次世界大战，突尼斯成为法国重要内的人力物力来源地。但是战争极大削弱了法兰西殖民帝国。 第二次世界大战中法国被纳粹德國占领，1942年至1943年9月義大利王國控制突尼西亞全境，期間突尼斯又成为非洲战场的重要战场。1943年盟軍發動火炬行動登陸北非，並在突尼斯战役盟军将纳粹德国和意大利王國的军队赶出了突尼斯。战后法国殖民当局虽然进行了一系列改革，也对突尼斯人民的反抗活动予以镇压，但无济于事。突尼斯人民在新宪政党（其前身是自由宪政党）的领导下沉重地打击了法国殖民当局，法国被迫于1955年6月3日与突尼斯贝伊政府签订《法突协定》，承认突尼斯的内政自治权。1956年3月20日，法、突两国再次签订《法突联合议定书》，法国正式承认突尼斯独立。
rdf:langString
Французский протекторат Тунис (фр. Protectorat français de Tunisie, араб. الحماية الفرنسية في تونس) — протекторат, основанный в 1881 году, входивший в состав французской колониальной империи и просуществовавший вплоть до провозглашения независимости Туниса в 1956 году. Занятие французами Туниса состоялось спустя пять десятилетий после завоевания соседнего Алжира. Тунис был частью разваливающейся Османской империи, однако пользовался большой автономией под управлением бея Мухаммада III ас-Садика. В 1877 году Россия объявила войну Османской империи. Победа России привела к обретению независимости несколькими балканскими стран. После этого начались международные дискуссии о будущем североафриканских провинций Османской империи. В 1878 году для решения так называемого «восточного вопроса» был созван Берлинский конгресс. Великобритания, которая выступала против полной ликвидации Османской империи, предложила Франции контроль над Тунисом в обмен на Кипр. Германия была мало заинтересована в землях в южном Средиземноморье, к тому же она надеялась, что экспансия французов в Северной Африке отвлечёт их внимание от пересмотра итогов Франко-прусской войны. В результате, Германия согласилась на господство Франции в Тунисе. Италия, имевшая экономические интересы в Тунисе, решительно выступила против реализации этого плана, однако другие великие державы не прислушались к аргументам Италии. В апреле 1881 года французские войска перешли границу Туниса со стороны Фанцузского Алжира. Армия тунисского бея капитулировала. В мае тунисский бей Мухаммад Ас-Садик подписал продиктованное ему соглашение, официально установивший протекторат Франции над Тунисом. Тем не менее, часть тунисцев продолжила сопротивление: военные действия продолжались до конца 1881 года. Под протекторатом Франции Тунис имел собственный герб, гимн, государственные деньги и почтовые марки. Параллельно и под номинальным руководством местной родовой аристократии Тунисом управляла французская администрация во главе с губернатором. Вся внешняя политика Туниса находилась полностью в руках Франции. В Тунисе появились французские колонисты: фермеры-переселенцы, торговцы, католические миссионеры из числа так называемых белых отцов, виноделы, художники, и учёные — натуралисты и археологи. Французами были проведены крупные усовершенствования в инфраструктуре, промышленности, финансовой системе, здравоохранении и администрировании Туниса. Впервые комплексному изучению подверглось античное наследие Туниса, проведены археологические раскопки. Были построены католические храмы и монастыри. Бизнесмены и фермеры, прибывшие из Франции, внесли значительный вклад в рост и развитие местной экономики. Тем не менее, стремление к независимости всегда существовало в Тунисе и пользовалось поддержкой многих его жителей. Движение за независимость Туниса было достаточно активно уже перед Первой мировой войной, и продолжало укрепляться до тех пор, пока в 1956 году Тунис не обрел независимость. После чего на протяжении следующих тридцати лет независимый Тунис находился под управлением диктатора Хабиба Бургибы, который установил в стране свой культ личности в качестве «Верховного борца». Страну в этот период покинула большая часть французов и евреев.
rdf:langString
Berber
rdf:langString
rdf:langString
French
rdf:langString
Tunisian
rdf:langString
Judeo-Tunisian
rdf:langString
French protectorate of Tunisia
rdf:langString
France
rdf:langString
Flag of the Beylik of Tunis .svg
rdf:langString
Pre-1999 Flag of Tunisia.svg
rdf:langString
Unofficial Flag
rdf:langString
Coat of Arms of the beys of Tunis .svg
rdf:langString
rdf:langString
"
rdf:langString
"Salam al-Bey"
xsd:nonNegativeInteger
46797
rdf:langString
Tunisian
<Geometry>
POINT(10.14999961853 36.833301544189)
