Francesco Guardi
http://dbpedia.org/resource/Francesco_Guardi an entity of type: Thing
Francesco Lazzaro Guardi (5. října 1712 Benátky – 1. ledna 1793 Benátky) byl spolu s Giovanni Antonio Canalem, zv. Canaletto (1697–1768) a Bernardo Bellottem (1721–1780) jedním z největších vedutistů v době benátského rokoka. Maloval však i oltářní obrazy, obrazy s historickou tematikou, portréty nebo květinová zátiší. Po smrti upadl v zapomnění a jeho tvorba byla znovu objevena až na přelomu 19. a 20. století.
rdf:langString
Francesco Guardi (Venècia, 5 d'octubre de 1712 -id., 1 de gener de 1793) va ser un pintor italià.
rdf:langString
Francesco Guardi (* 5. Oktober 1712 in Venedig; † 1. Januar 1793 ebenda) war ein italienischer Veduten- und Landschaftsmaler des Rokoko.
rdf:langString
Francesco Guardi (° Venise, 5 octobre 1712 - † Venise, 1er janvier 1793) est un peintre vénitien du XVIIIe siècle. Il est considéré, avec Canaletto et Bellotto, comme l'un des représentants les plus significatifs du védutisme italien (ou peinture de paysages urbains).
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (5 de octubre de 1712 – 1 de enero de 1793) fue un pintor de vedute (pintura de paisajes) veneciano. Está considerado entre los últimos practicantes, junto con sus hermanos Gianantonio y , y su hijo Giacomo, de la clásica escuela de pintura veneciana. Su pintura se caracteriza por colores expresivos y contornos esfumados.
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (Venezia, 5 ottobre 1712 – Venezia, 1º gennaio 1793) è stato un pittore italiano, cittadino della Repubblica di Venezia. Guardi, al contrario del Canaletto, non mira, nelle sue pitture, a risultati di nitida percezione, ma propone un'interpretazione del dato reale soggettiva ed evocativa, realizzando immagini di città evanescenti e irreali e raggiungendo a volte una sensibilità definibile pre-romantica, grazie allo sfaldamento delle forme e a malinconiche penombre.
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (Venetië, 5 oktober 1712 - aldaar, 1 januari 1793) was een Italiaans schilder van veduta en representant van de Venetiaanse School. Hij en zijn broers Niccolò en Gianantonio worden beschouwd als laatste vertegenwoordigers van de klassieke Venetiaanse school binnen de schilderkunst.
rdf:langString
フランチェスコ・グアルディ（Francesco Guardi、1712年10月5日 - 1793年1月1日）はイタリアの都市景観画(Vedute)や奇想画(Capriccio)や風俗画を描いた画家である。
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (ur. 5 października 1712 w Wenecji, zm. 1 stycznia 1793 tamże) – wenecki malarz rokokowy, uważany za jednego z ostatnich klasycznych malarzy . Był bratem malarza wedut Giovanniego Antonia Guardi. Guardi, podobnie jak jego dwaj bracia, malował architekturę i pejzaże Wenecji. Specjalizował się w tworzeniu wedut, czyli rozległych panoram miejskich. Jego prace charakteryzuje topograficzna dokładność i perfekcyjne posługiwanie się światłem i kolorem.
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (Veneza, Itália, 5 de outubro de 1712 – Veneza, 1 de janeiro de 1793) foi um pintor veneziano e um dos maiores paisagistas do período Rococó. No início de sua carreira colaborou com seu irmão mais velho Giovanni Antonio Guardi na produção de pinturas religiosas. Após a morte de Gian Antonio em 1760, Francesco se concentrou em vedute (é uma pintura altamente detalhada, geralmente em grande escala ou, mais freqüentemente, a impressão de uma paisagem urbana ou alguma outra vista). O mais antigo deles mostra a influência de Canaletto, mas ele gradualmente adotou um estilo mais solto caracterizado por pinceladas vigorosas e arquitetura livremente imaginada.
rdf:langString
Франче́ско Ла́дзаро Гва́рди (итал. Francesco Lazzaro Guardi; 5 октября 1712, Венеция — 1 января 1793, Венеция) — итальянский живописец, рисовальщик и гравёр, видный представитель венецианской школы, мастер ведуты (городского пейзажа).
rdf:langString
Francesco Guardi, född 5 oktober 1712 i Venedig, Italien, död där 1 januari 1793, var en italiensk målare, främst verksam inom vedutamåleriet. Han var bror till Giovanni Antonio Guardi. Guardi blev 1784 medlem av Venedigs konstakademi, Accademia di Belle Arti di Venezia, som hade grundats 1750. Guardi är representerad vid bland annat Göteborgs konstmuseum och Nationalmuseum i Stockholm. Asteroiden 8124 Guardi är uppkallad efter honom.
rdf:langString
Франческо Ґварді (італ. Francesco Guardi; 5 жовтня 1712, Венеція — 1 січня 1793, Венеція) — італійський художник, представник венеціанської школи, майстер пейзажів, реальних і фантазійних. Працював разом зі старшим братом, створюючи разом релігійні композиції, натюрморти, пейзажне тло його картин.
rdf:langString
Ο Φραντσέσκο Γκουάρντι (Francesco Guardi, 5 Οκτωβρίου 1712 – 1 Ιανουαρίου 1793) ήταν Ιταλός ζωγράφος, περίφημος για τις απεικονίσεις του της Βενετίας. Θεωρείται ένας από τους τελευταίους εκπροσώπους της κλασικής Ενετικής σχολής ζωγραφικής. Γεννήθηκε στην Βενετία και ήταν γιος του ζωγράφου Ντομένικο Γκουάρντι. Οι δύο του αδελφοί ήταν επίσης ζωγράφοι η δε αδελφή τους παντρεύτηκε τον επιφανέστερο Ενετό ζωγράφο της εποχής, τον Τζανμπαττίστα Τιέπολο.
* Επιλογή έργων
* Το επισκεπτήριο των καλογριών στον Άγιο Ζαχαρία, 1745-50, Βενετία, Museo del Settecento Veneziano
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (Italian pronunciation: [franˈtʃesko ˈgwardi]; 5 October 1712 – 1 January 1793) was an Italian painter, nobleman, and a member of the Venetian School. He is considered to be among the last practitioners, along with his brothers, of the classic Venetian school of painting.
rdf:langString
Francesco Guardi (Venezia, 1712ko urriaren 5a - Venezia, 1793ko urtarrilaren 1a) italiar margolaria eta diseinatzailea izan zen. Hasierako lanetan molde barrokoak eragin handia izan zuen Guardiren obran, baina ondoren Veneziako eskolan lan egin zuen, eta eskola horretako azken margolari ospetsua izan zen. Veneziako ikuspegiak margotu zituen. Azken urteotako obretan ere behin eta berriro utzi zuen agerian, aurreko aldian bezala, bizitasun fantastikoa eta erritmikoa, bere marrazkietan ere ikusten denez.
rdf:langString
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Φραντσέσκο Γκουάρντι
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
フランチェスコ・グアルディ
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Гварди, Франческо
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Франческо Гварді
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Francesco Guardi
rdf:langString
Venice, Republic of Venice
xsd:date
1793-01-01
xsd:date
1712-10-05
xsd:integer
854569
xsd:integer
1112722203
xsd:date
1712-10-05
rdf:langString
InternetArchiveBot
rdf:langString
Francesco Guardi portrayed by Pietro Longhi
rdf:langString
February 2022
xsd:date
1793-01-01
rdf:langString
yes
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (5. října 1712 Benátky – 1. ledna 1793 Benátky) byl spolu s Giovanni Antonio Canalem, zv. Canaletto (1697–1768) a Bernardo Bellottem (1721–1780) jedním z největších vedutistů v době benátského rokoka. Maloval však i oltářní obrazy, obrazy s historickou tematikou, portréty nebo květinová zátiší. Po smrti upadl v zapomnění a jeho tvorba byla znovu objevena až na přelomu 19. a 20. století.
rdf:langString
Francesco Guardi (Venècia, 5 d'octubre de 1712 -id., 1 de gener de 1793) va ser un pintor italià.
rdf:langString
Ο Φραντσέσκο Γκουάρντι (Francesco Guardi, 5 Οκτωβρίου 1712 – 1 Ιανουαρίου 1793) ήταν Ιταλός ζωγράφος, περίφημος για τις απεικονίσεις του της Βενετίας. Θεωρείται ένας από τους τελευταίους εκπροσώπους της κλασικής Ενετικής σχολής ζωγραφικής. Γεννήθηκε στην Βενετία και ήταν γιος του ζωγράφου Ντομένικο Γκουάρντι. Οι δύο του αδελφοί ήταν επίσης ζωγράφοι η δε αδελφή τους παντρεύτηκε τον επιφανέστερο Ενετό ζωγράφο της εποχής, τον Τζανμπαττίστα Τιέπολο. Η σταδιοδρομία του υπήρξε πολύ λίγο επιτυχής. Ήταν στην σκιά του αδελφού του Τζαναντόνιο μέχρι τον θάνατο του τελευταίου, δούλευε για άλλους ζωγράφους ακόμη και σε ώριμη ηλικία, οι πολυάριθμοι αριστοκράτες που επισκέπτονταν την Βενετία προτιμούσαν τον Καναλέττο, και πέθανε μέσα στην φτώχεια. Κι ενδεχομένως να μη γινόταν μέλος της Ακαδημίας της Βενετίας το 1784 αν δεν προήδρευε ο ανεψιός του, ο Τζοβάννι Ντομένικο Τιέπολο. Η αναγνώριση ήρθε επί Ιμπρεσιονισμού, όταν οι παλλόμενες και γρήγορες πινελιές του θεωρήθηκε ότι είχαν περισσότερον αυθορμητισμό και δεξιοτεχνία από τους προσεκτικούς και με σαφή περιγράμματα πίνακες του Καναλέττο. Οι πινελιές αυτές χάρισαν στην ζωγραφική του Γκουάρντι την ονομασία pittura di tocco (ζωγραφική της αφής). Μολονότι ο Γκουάρντι είναι αντιπροσωπευτικός ζωγράφος της Veduta (απεικονίσεων τοπίων, κυρίως πόλεων και πρωτίστως της Βενετίας), καλύτερό του έργο θεωρείται η Ιστορία του Τωβίτ στον εξώστη του εκκλησιαστικού οργάνου του San Raffaele στην Βενετία. Υπάρχει πάντως σφοδρή αντιγνωμία για το αν το έργο αυτό είναι του Φραντσέσκο ή του αδελφού του Τζαναντόνιο.
* Επιλογή έργων
* Το επισκεπτήριο των καλογριών στον Άγιο Ζαχαρία, 1745-50, Βενετία, Museo del Settecento Veneziano
* Το φουαγιέ, 1755, Βενετία, Museo del Settecento Veneziano
* Ο αρχάγγελος Ραφαήλ και ο Τωβίας, 1752, Βενετία, εκκλησία Angelo San Raffaele
* Βενετία. Το κανάλι της Giudecca, 1758, Μαδρίτη, Μουσείο Thyssen-Bornemisza
* Ο Μώλος και η Ρίβα ντέλι Σκιαβόνι, 1760-65, Νέα Υόρκη, Μητροπολιτικό Μουσείο
* Το Μεγάλο Κανάλι και η γέφυρα του Ριάλτο, 1765, Μιλάνο, Πινακοθήκη Μπρέρα
* Βενετία. Άποψη της Giudecca από το Τελωνείο, 1770, Λονδίνο, Συλλογή Ουάλλας
* Λεμβοδρομία στο Μεγάλο Κανάλι, 1770, Νέα Υόρκη, Frick Collection
* Βενετία. San Giorgio Maggiore και Τζουντέκκα, 1775, Λονδίνο, Συλλογή Ουάλλας
* Η πλατεία του Αγίου Μάρκου, 1777, LisG
* Piazza di San Marco, 1777, Σικάγο, Ινστιτούτο Τέχνης
* Santa Maria della Salute, 1780, Ουάσινγκτον, Εθνική Πινακοθήκη
* Η τελετή του Corpus Cristi στην Piazzetta, 1782, Παρίσι, Μουσείο του Λούβρου
* Λεμβοδρομία στο κανάλι της Τζουντέκα, 1784-89, Μόναχο, Παλαιά Πινακοθήκη
* Πυρκαγιά στις αποθήκες λαδιού της Σαν Μαρκουόλα, 1789, Βενετία, Πινακοθήκη της Ακαδημίας
* Chiostro [περίστυλος αυλή μοναστηριού] στην Βενετία, Μπέργκαμο, Accademia Carrara
* Στοά στην όχθη ποταμού, Μπέργκαμο, Accademia Carrara
* San Pietro di Castello, LisG
* Λεμβοδρομία στο Μεγάλο Κανάλι, Άμστερνταμ, Ρέικσμουζεουμ
* Συναυλία για τους κόμητες του βορρά, Μόναχο, Παλαιά Πινακοθήκη
rdf:langString
Francesco Guardi (* 5. Oktober 1712 in Venedig; † 1. Januar 1793 ebenda) war ein italienischer Veduten- und Landschaftsmaler des Rokoko.
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (Italian pronunciation: [franˈtʃesko ˈgwardi]; 5 October 1712 – 1 January 1793) was an Italian painter, nobleman, and a member of the Venetian School. He is considered to be among the last practitioners, along with his brothers, of the classic Venetian school of painting. In the early part of his career he collaborated with his older brother Gian Antonio in the production of religious paintings. After Gian Antonio's death in 1760, Francesco concentrated on vedute. The earliest of these show the influence of Canaletto, but he gradually adopted a looser style characterized by spirited brush-strokes and freely imagined architecture.
rdf:langString
Francesco Guardi (Venezia, 1712ko urriaren 5a - Venezia, 1793ko urtarrilaren 1a) italiar margolaria eta diseinatzailea izan zen. Hasierako lanetan molde barrokoak eragin handia izan zuen Guardiren obran, baina ondoren Veneziako eskolan lan egin zuen, eta eskola horretako azken margolari ospetsua izan zen. Veneziako ikuspegiak margotu zituen. Paisaiagile gisa nabarmendu zen batez ere, eta lirismo eta sentiberatasun handiko koadroak egin zituen oro har. Aipagarriak ditu aintzira inguruko paisaiak eta ohitura koadroak. Lehenengoetan intentsitate poetiko bikaina iritsi zuen kolore urdinen gamaren, ortzi-muga urrunen eta zeru-goien adierazpenaren bidez, eta bigarrenetan, berriz, Veneziako gizartearen ezaugarriak adierazi zituen. eta Canalettoren lantegietan egin zituen lehen ikasketak, eta anaia Gian Antonioren zuzendaritzapean lan egin zuen Guarditarrek Venezian zuten lantegian, 1730etik 1760ra gutxi gorabehera. Irudi historikoak egin zituzten batez ere, baina Francescoren kasuan bereziki aipagarria da, bai garai hartako obretan eta bai bere karrera guztian zehar, pertsonaiak eta irudiak paisaiari edo giroari atxikitzeko zuen trebetasuna. Anaiak baino fantasia, arintasun eta argitasun handiagoko lanak egin zituen orokorrean Francesco Guardik. Anaiarekin elkarlanean egin ez zituen margolanak aipagarriak dira, batez ere, koloreen kontrastearen bidez eta irudi inguru hautsi eta sartu-irten ugarikoen bidez lortzen zuen . Arreta berezia eskaini zien jaioterriko eszenei eta paisaiari, hasi Marco Ricciren kapritxoak oinarri harturik egindako irudizko ikuspegietatik eta Tobiasen bizitzako eszenak (Angelo Raffaele eliza, Venezia) obraraino. Francescoren ezaugarrien erakusgarri dira, orobat, Santua estasian (Trentoko museoa) edo Alegoriak (Sarasotako Ringling museoa). 1760an anaia hil zelarik hasi zen hil ondoren Venezian ez ezik nazioartean ere ospea emango zioten uharteak egiten. Lehen esan bezala, hasieran Canalettoren eta Ricciren eragina izan zuen, aintziren ikuspegietan ikus daitekeenez, baina 1760ko hamarraldian garbi-garbi erakutsi zuen bere estilo propioa, batez ere kolorea argitan difuminatzeko joeran antzematen dena. Canalettoren konposizio zorrotz eta egitura garbiak alde batera utzirik, paisaien interpretazio fantastikoagoa egiten hasi zen, eta Canalettoren arkitektura osagaien argazki moduko irudien ordez kutsu erromantikoagoko irudiak osatu zituen; argiaren dardara biziaren eraginez hirietako arkitektura osagaiak aintziraren giro zilar-kolorekoan urtzen direla dirudi. Garai eta joera harri dagokio, adibidez, Gondola aintziran (Poldi-Pezzoli bilduma, Milan) obra. 1782. urtean Pio IV.a Aita Santuak Veneziara egin behar zuen bidaia zela-eta antolaturiko ospakizunetarako margolan batzuk egiteko enkargu ofiziala jaso zuen (gaur egun hainbat museotan sakabanaturik, Cleveland, Oxford eta Milango bilduma pribatuetan besteak beste); eta enkarguak jaso zituen, halaber, Errusiako artxidukeen aldetik. Azken urteotako obretan ere behin eta berriro utzi zuen agerian, aurreko aldian bezala, bizitasun fantastikoa eta erritmikoa, bere marrazkietan ere ikusten denez.
rdf:langString
Francesco Guardi (° Venise, 5 octobre 1712 - † Venise, 1er janvier 1793) est un peintre vénitien du XVIIIe siècle. Il est considéré, avec Canaletto et Bellotto, comme l'un des représentants les plus significatifs du védutisme italien (ou peinture de paysages urbains).
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (5 de octubre de 1712 – 1 de enero de 1793) fue un pintor de vedute (pintura de paisajes) veneciano. Está considerado entre los últimos practicantes, junto con sus hermanos Gianantonio y , y su hijo Giacomo, de la clásica escuela de pintura veneciana. Su pintura se caracteriza por colores expresivos y contornos esfumados.
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (Venezia, 5 ottobre 1712 – Venezia, 1º gennaio 1793) è stato un pittore italiano, cittadino della Repubblica di Venezia. Guardi, al contrario del Canaletto, non mira, nelle sue pitture, a risultati di nitida percezione, ma propone un'interpretazione del dato reale soggettiva ed evocativa, realizzando immagini di città evanescenti e irreali e raggiungendo a volte una sensibilità definibile pre-romantica, grazie allo sfaldamento delle forme e a malinconiche penombre.
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (Venetië, 5 oktober 1712 - aldaar, 1 januari 1793) was een Italiaans schilder van veduta en representant van de Venetiaanse School. Hij en zijn broers Niccolò en Gianantonio worden beschouwd als laatste vertegenwoordigers van de klassieke Venetiaanse school binnen de schilderkunst.
rdf:langString
フランチェスコ・グアルディ（Francesco Guardi、1712年10月5日 - 1793年1月1日）はイタリアの都市景観画(Vedute)や奇想画(Capriccio)や風俗画を描いた画家である。
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (ur. 5 października 1712 w Wenecji, zm. 1 stycznia 1793 tamże) – wenecki malarz rokokowy, uważany za jednego z ostatnich klasycznych malarzy . Był bratem malarza wedut Giovanniego Antonia Guardi. Guardi, podobnie jak jego dwaj bracia, malował architekturę i pejzaże Wenecji. Specjalizował się w tworzeniu wedut, czyli rozległych panoram miejskich. Jego prace charakteryzuje topograficzna dokładność i perfekcyjne posługiwanie się światłem i kolorem.
rdf:langString
Francesco Lazzaro Guardi (Veneza, Itália, 5 de outubro de 1712 – Veneza, 1 de janeiro de 1793) foi um pintor veneziano e um dos maiores paisagistas do período Rococó. No início de sua carreira colaborou com seu irmão mais velho Giovanni Antonio Guardi na produção de pinturas religiosas. Após a morte de Gian Antonio em 1760, Francesco se concentrou em vedute (é uma pintura altamente detalhada, geralmente em grande escala ou, mais freqüentemente, a impressão de uma paisagem urbana ou alguma outra vista). O mais antigo deles mostra a influência de Canaletto, mas ele gradualmente adotou um estilo mais solto caracterizado por pinceladas vigorosas e arquitetura livremente imaginada.
rdf:langString
Франче́ско Ла́дзаро Гва́рди (итал. Francesco Lazzaro Guardi; 5 октября 1712, Венеция — 1 января 1793, Венеция) — итальянский живописец, рисовальщик и гравёр, видный представитель венецианской школы, мастер ведуты (городского пейзажа).
rdf:langString
Francesco Guardi, född 5 oktober 1712 i Venedig, Italien, död där 1 januari 1793, var en italiensk målare, främst verksam inom vedutamåleriet. Han var bror till Giovanni Antonio Guardi. Guardi blev 1784 medlem av Venedigs konstakademi, Accademia di Belle Arti di Venezia, som hade grundats 1750. Guardi är representerad vid bland annat Göteborgs konstmuseum och Nationalmuseum i Stockholm. Asteroiden 8124 Guardi är uppkallad efter honom.
rdf:langString
Франческо Ґварді (італ. Francesco Guardi; 5 жовтня 1712, Венеція — 1 січня 1793, Венеція) — італійський художник, представник венеціанської школи, майстер пейзажів, реальних і фантазійних. Працював разом зі старшим братом, створюючи разом релігійні композиції, натюрморти, пейзажне тло його картин.
xsd:nonNegativeInteger
11132
