Francesco Bianchi (composer)
http://dbpedia.org/resource/Francesco_Bianchi_(composer) an entity of type: Thing
Francesco Bianchi (Cremona, Llombardia, v. 1752 - Londres, 27 de novembre de 1810) fou un compositor i teòric de la música italià de la segona meitat del segle xviii.
rdf:langString
Francesco Giuseppe Bianchi (1752, Cremona – 27. listopadu 1810, Hammersmith) byl italský operní skladatel a hudební teoretik, představitel neapolské operní školy.
rdf:langString
Francesco Bianchi (* um 1752 in Cremona; † 27. November 1810 in London) war ein italienischer Opern-Komponist.
rdf:langString
Francesco Bianchi (Cremona, 1752 – Hammersmith, 27 de noviembre de 1810) fue un compositor italiano que desarrolló su obra en la segunda mitad del siglo XVIII, perteneciendo por lo tanto al periodo clásico de la historia de la música.
rdf:langString
Francesco Bianchi, né à Crémone vers 1752 et mort à Londres le 27 novembre 1810, est un compositeur et musicologue italien.
rdf:langString
Francesco Bianchi (Cremona, 1752 – Hammersmith, 27 novembre 1810) è stato un compositore italiano.
rdf:langString
Francesco Bianchi (ur. około 1752 w Cremonie, zm. 27 listopada 1810 w Londynie) – włoski kompozytor.
rdf:langString
Francesco Bianchi, född 1752 i Cremona, död 27 november 1810 i Hammersmith, var en italiensk tonsättare. Bianchi blev 1775 cembalist vid den italienska operan i Paris, 1785 organist vid Markuskyrkan i Venedig och 1792 kapellmästare vid King's Theatre i London. Han skrev två oratorier, Joas och Agar, samt mer än 30 operor, bland vilka märks La villanella rapita ("Den bortförda fästmön", given i Stockholm 1802, dock endast delvis med Bianchis musik).
rdf:langString
Giuseppe Francesco Bianchi (1752 – 27 November 1810) was an Italian opera composer. Born in Cremona, Lombardy, he studied with Pasquale Cafaro and Niccolò Jommelli, and worked mainly in London, Paris and in all the major Italian operatic centers of Venice, Naples, Rome, Milan, Turin, Florence. Bianchi committed suicide in Hammersmith, London, in 1810, probably out of family troubles. He was buried alongside his daughter in the churchyard of the old Kensington Church, now St Mary Abbots, Kensington. His widow published parts of his "theoretical work" in the Quarterly Music Review for 1820/1821.
rdf:langString
Джузеппе Франческо Бьянки (итал. Giuseppe Francesco Bianchi; 1752, Кремона — 27 ноября 1810, Лондон) — итальянский оперный композитор. Учился в Неаполе у Паскуале Кафаро и Николо Йоммелли, в 1772 г. дебютировал в Кремоне оперой «Юлий Сабин» (итал. Giulio Sabino). В 1775—1778 гг. служил клавесинистом в Итальянской опере в Париже. В 1779 г. претендовал на место капельмейстера Миланского собора, но уступил Джузеппе Сарти, позднее некоторое время был его помощником. В 1785—1797 гг., с двухлетним перерывом, исполнял обязанности органиста в Базилике Святого Марка в Венеции. Одновременно продолжал плодотворно работать в оперном жанре, добившись наибольшего успеха с операми «Кастор и Поллукс» (1780, Флоренция) и «Тарар» (1792, Венеция). В 1798—1800 гг. возглавлял оперный театр в Дублине, вообще на
rdf:langString
Джузеппе Франческо Б'янкі (італ. Giuseppe Francesco Bianchi; 1752, Кремона — 27 листопада 1810, Лондон) — італійський оперний композитор. Навчався в Неаполі у та Нікколо Йоммеллі, в 1772 році дебютував в Кремоні оперою «Юлій Сабін» (італ. Giulio Sabino). У 1775 — 1778 рр. служив клавесиністом в Італійській опері в Парижі. У 1779 претендував на місце капельмейстера Міланського собору, але поступився Джузеппе Сарті, пізніше деякий час був його помічником. У 1785 — 1797 рр., з дворічною перервою, виконував обов'язки органіста в Базиліці Святого Марка у Венеції. Одночасно продовжував плідно працювати в оперному жанрі, домігшись найбільшого успіху з операми «Кастор і Поллукс» (1780, Флоренція) і «Тарара» (1792, Венеція). У 1798 — 1800 рр. очолював оперний театр в Дубліні, взагалі на рубежі сто
rdf:langString
rdf:langString
Francesco Bianchi
rdf:langString
Francesco Bianchi
rdf:langString
Francesco Bianchi (Komponist)
rdf:langString
Francesco Bianchi
rdf:langString
Francesco Bianchi (composer)
rdf:langString
Francesco Bianchi
rdf:langString
Francesco Bianchi (compositeur)
rdf:langString
Francesco Bianchi (kompozytor)
rdf:langString
Бьянки, Франческо (композитор)
rdf:langString
Francesco Bianchi
rdf:langString
Франческо Б'янкі (композитор)
xsd:integer
24211510
xsd:integer
1121806580
rdf:langString
Francesco Bianchi (Cremona, Llombardia, v. 1752 - Londres, 27 de novembre de 1810) fou un compositor i teòric de la música italià de la segona meitat del segle xviii.
rdf:langString
Francesco Giuseppe Bianchi (1752, Cremona – 27. listopadu 1810, Hammersmith) byl italský operní skladatel a hudební teoretik, představitel neapolské operní školy.
rdf:langString
Francesco Bianchi (* um 1752 in Cremona; † 27. November 1810 in London) war ein italienischer Opern-Komponist.
rdf:langString
Giuseppe Francesco Bianchi (1752 – 27 November 1810) was an Italian opera composer. Born in Cremona, Lombardy, he studied with Pasquale Cafaro and Niccolò Jommelli, and worked mainly in London, Paris and in all the major Italian operatic centers of Venice, Naples, Rome, Milan, Turin, Florence. He wrote at least 78 operas of all genres, mainly in the field of the Italian opera, but in the French opera too. These included the drammi per musica (opera seria) Castore e Polluce (Florence 1779), Arbace and Zemira (both Naples, 1781), Alonso e Cora (Venice, 1786), Calto and La morte di Cesare (both Venice, 1788), and Seleuco, re di Siria (Venice, 1791), and the opera giocosa La villanella rapita (Süttör, 1784). Bianchi committed suicide in Hammersmith, London, in 1810, probably out of family troubles. He was buried alongside his daughter in the churchyard of the old Kensington Church, now St Mary Abbots, Kensington. His widow published parts of his "theoretical work" in the Quarterly Music Review for 1820/1821.
rdf:langString
Francesco Bianchi (Cremona, 1752 – Hammersmith, 27 de noviembre de 1810) fue un compositor italiano que desarrolló su obra en la segunda mitad del siglo XVIII, perteneciendo por lo tanto al periodo clásico de la historia de la música.
rdf:langString
Francesco Bianchi, né à Crémone vers 1752 et mort à Londres le 27 novembre 1810, est un compositeur et musicologue italien.
rdf:langString
Francesco Bianchi (Cremona, 1752 – Hammersmith, 27 novembre 1810) è stato un compositore italiano.
rdf:langString
Francesco Bianchi (ur. około 1752 w Cremonie, zm. 27 listopada 1810 w Londynie) – włoski kompozytor.
rdf:langString
Francesco Bianchi, född 1752 i Cremona, död 27 november 1810 i Hammersmith, var en italiensk tonsättare. Bianchi blev 1775 cembalist vid den italienska operan i Paris, 1785 organist vid Markuskyrkan i Venedig och 1792 kapellmästare vid King's Theatre i London. Han skrev två oratorier, Joas och Agar, samt mer än 30 operor, bland vilka märks La villanella rapita ("Den bortförda fästmön", given i Stockholm 1802, dock endast delvis med Bianchis musik).
rdf:langString
Джузеппе Франческо Б'янкі (італ. Giuseppe Francesco Bianchi; 1752, Кремона — 27 листопада 1810, Лондон) — італійський оперний композитор. Навчався в Неаполі у та Нікколо Йоммеллі, в 1772 році дебютував в Кремоні оперою «Юлій Сабін» (італ. Giulio Sabino). У 1775 — 1778 рр. служив клавесиністом в Італійській опері в Парижі. У 1779 претендував на місце капельмейстера Міланського собору, але поступився Джузеппе Сарті, пізніше деякий час був його помічником. У 1785 — 1797 рр., з дворічною перервою, виконував обов'язки органіста в Базиліці Святого Марка у Венеції. Одночасно продовжував плідно працювати в оперному жанрі, домігшись найбільшого успіху з операми «Кастор і Поллукс» (1780, Флоренція) і «Тарара» (1792, Венеція). У 1798 — 1800 рр. очолював оперний театр в Дубліні, взагалі на рубежі століть багато писав для британської оперної сцени (в тому числі у співпраці з Лоренцо да Понте), а з 1804 року — переважно для Парижа. Покінчив життя самогубством. Серед учнів Б'янкі венеційського періоду був, зокрема, Катерино Кавос, лондонського періоду — .
rdf:langString
Джузеппе Франческо Бьянки (итал. Giuseppe Francesco Bianchi; 1752, Кремона — 27 ноября 1810, Лондон) — итальянский оперный композитор. Учился в Неаполе у Паскуале Кафаро и Николо Йоммелли, в 1772 г. дебютировал в Кремоне оперой «Юлий Сабин» (итал. Giulio Sabino). В 1775—1778 гг. служил клавесинистом в Итальянской опере в Париже. В 1779 г. претендовал на место капельмейстера Миланского собора, но уступил Джузеппе Сарти, позднее некоторое время был его помощником. В 1785—1797 гг., с двухлетним перерывом, исполнял обязанности органиста в Базилике Святого Марка в Венеции. Одновременно продолжал плодотворно работать в оперном жанре, добившись наибольшего успеха с операми «Кастор и Поллукс» (1780, Флоренция) и «Тарар» (1792, Венеция). В 1798—1800 гг. возглавлял оперный театр в Дублине, вообще на рубеже веков много писал для британской оперной сцены (в том числе в сотрудничестве с Лоренцо да Понте), а с 1804 г. — преимущественно для Парижа. Покончил жизнь самоубийством. Среди учеников Бьянки венецианского периода был, в частности, Катерино Кавос, лондонского периода — Генри Роули Бишоп.
xsd:nonNegativeInteger
4552
