Forestry in Bhutan
http://dbpedia.org/resource/Forestry_in_Bhutan
One of Bhutan's significant natural resources in the late twentieth century was its rich forests and natural vegetation. Bhutan's location in the eastern Himalayas, with its subtropical plains and alpine terrain, gives it more rainfall than its neighbors to the west, a factor greatly facilitating forest growth. The forests contain numerous deciduous and evergreen species, ranging from tropical hardwoods to predominantly oak and pine forests.
rdf:langString
Бутан богат лесами и природной растительностью. Расположение Бутана в восточных Гималаях, с его субтропическими равнинами и альпийским ландшафтом, придаёт ему больше осадков, чем соседям на западе, что существенно способствует росту лесов. Леса содержат многочисленные лиственные и вечнозелёные породы деревьев, начиная от тропических лиственных пород до дубовых и сосновых лесов. Малочисленность населения и слабое развитие промышленности способствовало сохранению лесов. Правительство проводит природоохранную политику, что имеет решающее значение для окружающей среды.
rdf:langString
Бутан багатий лісами і природною рослинністю. Розташування Бутану в східних Гімалаях, з його субтропічними рівнинами і альпійським ландшафтом, надає йому більше опадів, ніж сусідам на заході, що суттєво сприяє зростанню лісів. Ліси містять численні листяні і вічнозелені породи дерев, починаючи від тропічних листяних порід до дубових і соснових лісів. Невелика численність населення і слабкий розвиток промисловості сприяли збереженню лісів. Уряд проводить природоохоронну політику, що має вирішальне значення для навколишнього середовища.
rdf:langString
rdf:langString
Forestry in Bhutan
rdf:langString
Лесное хозяйство в Бутане
rdf:langString
Лісове господарство Бутану
xsd:integer
18969536
xsd:integer
1084753358
rdf:langString
One of Bhutan's significant natural resources in the late twentieth century was its rich forests and natural vegetation. Bhutan's location in the eastern Himalayas, with its subtropical plains and alpine terrain, gives it more rainfall than its neighbors to the west, a factor greatly facilitating forest growth. The forests contain numerous deciduous and evergreen species, ranging from tropical hardwoods to predominantly oak and pine forests.
rdf:langString
Бутан богат лесами и природной растительностью. Расположение Бутана в восточных Гималаях, с его субтропическими равнинами и альпийским ландшафтом, придаёт ему больше осадков, чем соседям на западе, что существенно способствует росту лесов. Леса содержат многочисленные лиственные и вечнозелёные породы деревьев, начиная от тропических лиственных пород до дубовых и сосновых лесов. Малочисленность населения и слабое развитие промышленности способствовало сохранению лесов. Правительство проводит природоохранную политику, что имеет решающее значение для окружающей среды. В 1952 году для контроля за сохранением и эксплуатацией лесных ресурсов страны был образован департамент лесного хозяйства. Неконтролируемая вырубка деревьев в 1970-х годах частными компаниями и сельским населением вызвала серьёзную эрозию. Лесные пожары и чрезмерный выпас также способствовали уменьшению ресурсов лесного хозяйства. В 1971 году в Kalikhola на юге Бутана была создана школа лесного хозяйства. В 1977 году она была переведена в Таба на севере долины Тхимпху. В школе давали базовое образование в области лесного хозяйства и лесопользования и подготавливали работников лесного хозяйства и лесников. В 1981 году около 33 000 км², или 70—74 % территории, было покрыто лесами, но в 1991 году, по иностранным оценкам, этот показатель уменьшился до 60—64 %. Даже по самым скромным подсчётам в настоящее время не менее 50 % территории Бутана покрыто лесами. В конце 1980 года лесной промышленностью было произведено около 15 % ВВП страны. По данным ООН, за десятилетие с 1978 по 1987 год в Бутане в среднем производилось почти 3,2 млн м³ круглого леса и 5 тыс. м³ пиломатериалов в год. Из этого числа почти 80 % применялось для производства бумаги, шпона, фанеры, ДСП и дров, а остальное направлялось на строительство жилья и другие общественные работы. До строительства гидроэлектростанций древесина была почти единственным источником топлива для отопления, приготовления пищи и освещения. Так как электроэнергия не была доступна по всей стране, правительство создавало вблизи деревень плантации деревьев, которые использовали для повседневных нужд, что способствовало сохранению лесов. Начиная с 1977 года, Всемирный фонд дикой природы начал оказывать поддержку лесному хозяйству Бутана путём организации программ обучения лесников, поставок средств для демаркации границ леса, строительства постов охраны и патрульных дорог, а позже помог в организации Королевского национального парка Манас. В 1986 году Бутан отклонил предложение Всемирного банка о финансировании строительства плотины на реке Манас-Чу, что привело бы к затоплению этого крупного заповедника на юге страны. К 1989 году Бутан организовал ещё девять заказников, в основном расположенных вдоль южной границы с Индией. (См. Охраняемые природные территории Бутана.) В 1991 году правительство, при содействии ПРООН и Всемирного фонда дикой природы, создало целевой фонд сохранения окружающей среды. Первоначальный размер фонда составлял 20 млн долларов США. Фонд направлял до 1 млн долларов США в год на обучение в области лесного хозяйства и экологии, анализ и реализацию планов управления охраняемыми районами, а также поддержку государственного экологического бюро, программ информирования общественности и комплексных программ сохранения и развития лесного хозяйства.
rdf:langString
Бутан багатий лісами і природною рослинністю. Розташування Бутану в східних Гімалаях, з його субтропічними рівнинами і альпійським ландшафтом, надає йому більше опадів, ніж сусідам на заході, що суттєво сприяє зростанню лісів. Ліси містять численні листяні і вічнозелені породи дерев, починаючи від тропічних листяних порід до дубових і соснових лісів. Невелика численність населення і слабкий розвиток промисловості сприяли збереженню лісів. Уряд проводить природоохоронну політику, що має вирішальне значення для навколишнього середовища. У 1952 році для контролю за збереженням та експлуатацією лісових ресурсів країни був утворений департамент лісового господарства. Неконтрольована вирубка дерев в 1970-х роках приватними компаніями і сільським населенням викликала серйозну ерозію. Лісові пожежі і надмірний випас худоби також сприяли зменшенню ресурсів лісового господарства. У 1971 році в Kalikhola на півдні Бутану була створена школа лісового господарства. У 1977 році вона була переведена в Таба на півночі долини Тхімпху . У школі давали базову освіту в галузі лісового господарства та лісокористування і готували працівників лісового господарства та лісників. У 1981 році близько 33 000 км², або 70-74% території, було покрито лісами, але в 1991 році, за закордонними оцінками, цей показник зменшився до 60-64%. Навіть за найскромнішими підрахунками в 2010 році не менше 50% території Бутану було покрито лісами. В кінці 1980 року лісовою промисловістю було вироблено близько 15% ВВП країни. За даними ООН, за десятиліття з 1978 по 1987 рік у Бутані в середньому вироблялося майже 3,2 млн м³ круглого лісу та 5 тис. м³ пиломатеріалів за рік. З цього числа майже 80% застосовувалося для виробництва паперу, шпону, фанери, ДСП і дров, а решта направлялася на будівництво житла та інші громадські роботи. До будівництва гідроелектростанцій деревина була майже єдиним джерелом палива для опалення, приготування їжі та освітлення. Так як електроенергія не була доступна по всій країні, уряд створював у районі сіл плантації дерев, які використовували для повсякденних потреб, що сприяло збереженню лісів. Починаючи з 1977 року, Всесвітній фонд дикої природи почав надавати підтримку лісовому господарству Бутану шляхом організації програм навчання лісників, поставок засобів для демаркації кордонів лісу, будівництва постів охорони і патрульних шляхів, а пізніше допоміг в організації Королівського національного парку Манас (англ. Royal Manas National Park). У 1986 році Бутан відхилив пропозицію Світового банку щодо фінансування будівництва греблі на річці Манас-Чу, що призвело б до затоплення цього великого заповідника на півдні країни. До 1989 року Бутан організував ще дев'ять заказників, в основному розташованих уздовж південного кордону з Індією. У 1991 році уряд, за сприяння ПРООН і Всесвітнього фонду дикої природи, створив цільовий фонд збереження навколишнього середовища. Початковий розмір фонду становив 20 млн доларів США. Фонд спрямовував до 1 млн доларів США в рік на навчання в галузі лісового господарства та екології, аналіз і реалізацію планів управління охоронюваними районами, а також підтримку державного екологічного бюро, програм інформування громадськості та комплексних програм збереження та розвитку лісового господарства.
xsd:nonNegativeInteger
6514
