Forest plot
http://dbpedia.org/resource/Forest_plot an entity of type: WikicatStatisticalChartsAndDiagrams
المُخَطَّط الغَابِيّ (بالإنجليزية: forest plot) هو صُمّم لتوضيح القوة النسبية لآثار العلاج في الدراسات العلمية متعددة الكمية المعالجة لنفس السؤال. وقد تم تطويره للاستخدام في البحوث الطبية كوسيلة لتمثيل بياني لتحليل تلوي لنتائج تجارب منضبطة معشاة.
rdf:langString
Un graphique en forêt, en anglais a forest plot, est une représentation graphique utilisée dans les revues systématiques ou méta-analyses en médecine. Il permet de comparer les résultats issus de différentes études qui abordent la même question.
rdf:langString
Un Forest plot, o Blobbogram, o grafico a foresta, è una rappresentazione grafica utilizzata nelle revisioni sistematiche e nelle meta-analisi sia in ambito medico che scientifico. Permette di confrontare i risultati di diversi studi relativi ad una medesima questione.
rdf:langString
A forest plot, also known as a blobbogram, is a graphical display of estimated results from a number of scientific studies addressing the same question, along with the overall results. It was developed for use in medical research as a means of graphically representing a meta-analysis of the results of randomized controlled trials. In the last twenty years, similar meta-analytical techniques have been applied in observational studies (e.g. environmental epidemiology) and forest plots are often used in presenting the results of such studies also.
rdf:langString
Ein Forest-Plot, auch Wald-Diagramm, Waldgrafik oder Blobbogramm, ist eine graphische Darstellung der Ergebnisse einer Metaanalyse von mehreren Studien. In der Regel ist das zahlenmäßige Ergebnis jeder Einzelstudie als Kästchen auf einer horizontalen Achse repräsentiert, zum Beispiel in medizinischen Studien die durch eine Behandlung erreichte Besserungsrate in Prozent. Die Größe des Kästchens kann die Trennschärfe (statistische Aussagekraft) der Studie anzeigen. Die Streubreite der Messwerte (Varianz, Konfidenzintervall) kann mit einer horizontalen Linie durch das Kästchen angedeutet werden. Es handelt sich also um einen modifizierten Box-Plot.
rdf:langString
フォレストプロット(forest plot、blobbogram)は、同じ問題を扱った多数の科学的研究から得られた推定結果を、全体の結果とともにグラフ化したもの。医学研究において、ランダム化比較試験の結果のメタアナリシスを図式化するために開発された。この20年の間に、同様のメタアナリシス手法が観察研究(環境疫学など)にも適用され、フォレストプロットはそのような研究の結果を提示する際にもしばしば使用されている。 フォレストプロットにはいくつかの形式があるが、一般的には2つの列で表示される。左側の列には研究名(多くの場合、ランダム化比較試験または疫学研究)が、上から下に向かって時系列で記載される。右側の列は、これらの研究のそれぞれについて、効果の測定値(オッズ比など)をプロットしたもの(多くの場合、正方形のボックスで表される)で、信頼区間が水平線で表される。信頼区間が各研究の平均値に対して対称になるように、また、1より大きいオッズ比が 1 より小さいオッズ比よりも過度に強調されないように、対数スケールでプロットすることができる。ボックスの面積は、メタアナリシスにおける研究の重みに比例する。メタアナリシスによる全体的な効果の測定値は、一般に菱形でプロットされ、その幅は推定値の信頼区間を示す。
rdf:langString
Gráfico em floresta ou gráfico de floresta (do inglês: forest plot), também conhecido como blobograma, é uma exibição gráfica de resultados estimados de uma quantidade de estudos científicos sobre a mesma questão, junto com os resultados gerais. Foi desenvolvido para uso em pesquisa médica como um meio de apresentar graficamente uma metanálise dos resultados de estudos randomizados controlados. Nos últimos vinte anos, técnicas metanalíticas semelhantes têm sido aplicadas em estudos observacionais (na epidemiologia ambiental, por exemplo) e forest plots são frequentemente usados na apresentação de resultados de estudos como estes.
rdf:langString
Лісова діаграма (також відома як форест-діаграма) — графічне зображення приблизних результатів ряду наукових досліджень, присвячених одному питанню, разом із загальними результатами. Вона була створена для використання в медичних дослідженнях як засіб графічного представлення мета-аналізу результатів випадкових контрольованих досліджень. За останні двадцять років подібні мета-аналітичні методи були застосовані в неекспериментальних дослідженнях (наприклад, екологічна епідеміологія) і лісові діаграми часто застосовуються при зображені результатів і таких досліджень.Хоча лісові діаграми можуть приймати різні форми, вони зазвичай представляють собою дві колонки. У лівій колонці перераховані назви досліджень (часто випадкових контрольованих досліджень або епідеміологічних досліджень), зазвичай
rdf:langString
rdf:langString
مخطط غابي
rdf:langString
Forest-Plot
rdf:langString
Graphique en forêt
rdf:langString
Forest plot
rdf:langString
Forest plot
rdf:langString
フォレストプロット
rdf:langString
Forest plot
rdf:langString
Лісова діаграма
xsd:integer
11394359
xsd:integer
1070649815
rdf:langString
المُخَطَّط الغَابِيّ (بالإنجليزية: forest plot) هو صُمّم لتوضيح القوة النسبية لآثار العلاج في الدراسات العلمية متعددة الكمية المعالجة لنفس السؤال. وقد تم تطويره للاستخدام في البحوث الطبية كوسيلة لتمثيل بياني لتحليل تلوي لنتائج تجارب منضبطة معشاة.
rdf:langString
Ein Forest-Plot, auch Wald-Diagramm, Waldgrafik oder Blobbogramm, ist eine graphische Darstellung der Ergebnisse einer Metaanalyse von mehreren Studien. In der Regel ist das zahlenmäßige Ergebnis jeder Einzelstudie als Kästchen auf einer horizontalen Achse repräsentiert, zum Beispiel in medizinischen Studien die durch eine Behandlung erreichte Besserungsrate in Prozent. Die Größe des Kästchens kann die Trennschärfe (statistische Aussagekraft) der Studie anzeigen. Die Streubreite der Messwerte (Varianz, Konfidenzintervall) kann mit einer horizontalen Linie durch das Kästchen angedeutet werden. Es handelt sich also um einen modifizierten Box-Plot. Forest-Plots sind seit den 1970er-Jahren üblich. Sie erlauben dem Leser der Metaanalyse eine schnelle visuelle Orientierung über gemeinsame Trends der analysierten Studien. Der Name Forest-Plot („Waldzeichnung“) soll auf die Vielzahl paralleler Linien abzielen, die entfernt an eine Baumgruppe erinnert.
rdf:langString
A forest plot, also known as a blobbogram, is a graphical display of estimated results from a number of scientific studies addressing the same question, along with the overall results. It was developed for use in medical research as a means of graphically representing a meta-analysis of the results of randomized controlled trials. In the last twenty years, similar meta-analytical techniques have been applied in observational studies (e.g. environmental epidemiology) and forest plots are often used in presenting the results of such studies also. Although forest plots can take several forms, they are commonly presented with two columns. The left-hand column lists the names of the studies (frequently randomized controlled trials or epidemiological studies), commonly in chronological order from the top downwards. The right-hand column is a plot of the measure of effect (e.g. an odds ratio) for each of these studies (often represented by a square) incorporating confidence intervals represented by horizontal lines. The graph may be plotted on a natural logarithmic scale when using odds ratios or other ratio-based effect measures, so that the confidence intervals are symmetrical about the means from each study and to ensure undue emphasis is not given to odds ratios greater than 1 when compared to those less than 1. The area of each square is proportional to the study's weight in the meta-analysis. The overall meta-analysed measure of effect is often represented on the plot as a dashed vertical line. This meta-analysed measure of effect is commonly plotted as a diamond, the lateral points of which indicate confidence intervals for this estimate. A vertical line representing no effect is also plotted. If the confidence intervals for individual studies overlap with this line, it demonstrates that at the given level of confidence their effect sizes do not differ from no effect for the individual study. The same applies for the meta-analysed measure of effect: if the points of the diamond overlap the line of no effect the overall meta-analysed result cannot be said to differ from no effect at the given level of confidence. Forest plots date back to at least the 1970s. One plot is shown in a 1985 book about meta-analysis.The first use in print of the expression "forest plot" may be in an abstract for a poster at the Pittsburgh (US) meeting of the in May 1996. An informative investigation on the origin of the notion "forest plot" was published in 2001. The name refers to the forest of lines produced. In September 1990, Richard Peto joked that the plot was named after a breast cancer researcher called Pat Forrest and as a result the name has sometimes been spelled "forrest plot".
rdf:langString
Un graphique en forêt, en anglais a forest plot, est une représentation graphique utilisée dans les revues systématiques ou méta-analyses en médecine. Il permet de comparer les résultats issus de différentes études qui abordent la même question.
rdf:langString
Un Forest plot, o Blobbogram, o grafico a foresta, è una rappresentazione grafica utilizzata nelle revisioni sistematiche e nelle meta-analisi sia in ambito medico che scientifico. Permette di confrontare i risultati di diversi studi relativi ad una medesima questione.
rdf:langString
フォレストプロット(forest plot、blobbogram)は、同じ問題を扱った多数の科学的研究から得られた推定結果を、全体の結果とともにグラフ化したもの。医学研究において、ランダム化比較試験の結果のメタアナリシスを図式化するために開発された。この20年の間に、同様のメタアナリシス手法が観察研究(環境疫学など)にも適用され、フォレストプロットはそのような研究の結果を提示する際にもしばしば使用されている。 フォレストプロットにはいくつかの形式があるが、一般的には2つの列で表示される。左側の列には研究名(多くの場合、ランダム化比較試験または疫学研究)が、上から下に向かって時系列で記載される。右側の列は、これらの研究のそれぞれについて、効果の測定値(オッズ比など)をプロットしたもの(多くの場合、正方形のボックスで表される)で、信頼区間が水平線で表される。信頼区間が各研究の平均値に対して対称になるように、また、1より大きいオッズ比が 1 より小さいオッズ比よりも過度に強調されないように、対数スケールでプロットすることができる。ボックスの面積は、メタアナリシスにおける研究の重みに比例する。メタアナリシスによる全体的な効果の測定値は、一般に菱形でプロットされ、その幅は推定値の信頼区間を示す。 効果がないことを表す垂直線もプロットされる。個々の研究の信頼区間がこの線と重なっていれば、与えられた信頼水準において、個々の研究の効果量は効果なしと異なるとは言えない。同じことがメタアナリシスによる全体的な効果の測定値にも当てはまる。菱形が効果なしの線と重なる場合、メタアナリシスされた全体の結果は、与えられた信頼水準において効果なしと異なるとはいえない。 フォレストプロットの歴史は少なくとも1970年代に遡る。1985年に出版されたメタアナリシスについての本にも 1つのプロットが掲載されている 。フォレストプロットという表現が印刷物で初めて使われたのは、1996年5月に開催された society for clinical trials(米国)でのポスターの抄録であろう 。2001年にはフォレストプロットという言葉の由来についての調査結果が発表されている。フォレストプロットとは、森のように伸びた線のことである。 1990年9月にリチャード・ピートが「パット・フォレストという乳がん研究者にちなんで名付けられた」と冗談を言った結果、forrest plotと綴られることもあった。
rdf:langString
Gráfico em floresta ou gráfico de floresta (do inglês: forest plot), também conhecido como blobograma, é uma exibição gráfica de resultados estimados de uma quantidade de estudos científicos sobre a mesma questão, junto com os resultados gerais. Foi desenvolvido para uso em pesquisa médica como um meio de apresentar graficamente uma metanálise dos resultados de estudos randomizados controlados. Nos últimos vinte anos, técnicas metanalíticas semelhantes têm sido aplicadas em estudos observacionais (na epidemiologia ambiental, por exemplo) e forest plots são frequentemente usados na apresentação de resultados de estudos como estes. Ainda que forest plots possam assumir diversas formas, são frequentemente apresentados em duas colunas. A coluna da esquerda lista os nomes dos estudos (frequentemente estudos randomizados controlados ou estudos epidemiológicos), comumente em ordem cronológica de cima para baixo. A coluna da direita é uma mostra da medida de efeito (por exemplo, a razão de possibilidades) para cada um destes estudos (frequentemente representada por um quadrado), incorporando os intervalos de confiança representados pelas linhas horizontais. O gráfico pode ser disposto em uma escala logarítmica natural quando são usadas razões de possibilidades ou outros medidas de efeito baseadas em razões a fim de manter os intervalos de confiança simétricos em relação às médias de cada estudo e garantir que não se dê ênfase indevida a razões de possibilidades superiores a 1 quando comparadas àquelas inferiores a 1. A área de cada quadrado é proporcional ao peso do estudo na metanálise. A medida de efeito geral metanalisada é frequentemente representada no diagrama como uma linha vertical tracejada. A medida de efeito metanalisada é frequentemente representada como um losango, cujos pontos laterais indicam o intervalo de confiança para esta estimativa. Uma linha vertical representando a ausência de efeito também é exibida. Se os intervalos de confiança para estudos individuais cruzam esta linha, isto demonstra que, em um dado nível de confiança, as intensidades de seus efeitos não diferem da ausência de efeito para o estudo individual. O mesmo se aplica à medida de efeito metanalisada. Se os pontos do losango cruzam a linha da ausência de efeito, não se pode dizer que o resultado geral metanalisado difere da ausência de efeito em um dado nível de confiança. Forest plots remontam pelo menos à década de 1970. Um diagrama do tipo é mostrado em um livro de 1985 sobre metanálise. O primeiro uso impresso da expressão "forest plot" pode ter sido em um resumo para um pôster em um encontro da Sociedade para Estudos Clínicos dos Estados Unidos em Pittsburgh, em maio de 1996. Uma investigação sobre a origem do conceito de "forest plot" foi publicada em 2001. O nome se refere à floresta de linhas produzidas. Em setembro de 1990, o estatístico britânico Richard Peto afirmou jocosamente que a diagrama recebia este nome em homenagem a um pesquisador do câncer de mama chamado Pat Forrest e, consequentemente, o nome é escrito às vezes como "forrest plot".
rdf:langString
Лісова діаграма (також відома як форест-діаграма) — графічне зображення приблизних результатів ряду наукових досліджень, присвячених одному питанню, разом із загальними результатами. Вона була створена для використання в медичних дослідженнях як засіб графічного представлення мета-аналізу результатів випадкових контрольованих досліджень. За останні двадцять років подібні мета-аналітичні методи були застосовані в неекспериментальних дослідженнях (наприклад, екологічна епідеміологія) і лісові діаграми часто застосовуються при зображені результатів і таких досліджень.Хоча лісові діаграми можуть приймати різні форми, вони зазвичай представляють собою дві колонки. У лівій колонці перераховані назви досліджень (часто випадкових контрольованих досліджень або епідеміологічних досліджень), зазвичай в хронологічному порядку зверху вниз. Права колонка являє собою графік ступеня впливу (наприклад, відношення шансів) для кожного з цих досліджень (часто зображені квадратами), що включають довірчі інтервали, представлені горизонтальними лініями. Граф може бути зображений на природному логарифмічному масштабі, використовуючи відношення шансів, або інші ступені впливу на базі відношень, так, щоб довірчі інтервали були симетричними відносно даних кожного дослідження, та упевнитися в тому, що відношення шансів більше, ніж 1 не будуть надто підкреслюватися порівняно з тими, відношення яких менші за 1, Площа кожного квадрата пропорційна значущості дослідження у мета-аналізі. Загальний ступінь впливу, за результатами мета-аналізу, найчастіше зображений на діаграмі у вигляді вертикальної пунктирної лінії. Ступінь впливу за результатами мета-аналізу зазвичай зображується як діамант, бокові вершини котрого вказують на довірчі інтервали для цієї оцінки.Вертикальна лінія, що не представляє жодного впливу також зображується графічно. Якщо довірчі інтервали для окремих досліджень перетинаються із цією лінією, це означає, що на даному довірчому рівні розмірі їх впливу дорівнюють відсутності впливу для окремого дослідження. Те ж саме стосується і ступені впливу, знайденої в результаті мета-аналізу: якщо точки діаманту перекривають лінію без впливу, тоді не можна казати, що загальний результат мета-аналізу відрізняється від відсутності впливу на даному довірчому рівні. Лісові діаграми вперше виникли ще в 1970-х роках. Один графік показаний в книжці про мета-аналізи, датованій 1985 роком. Перша згадка про «лісову діаграму» у засобах масової інформації може бути досить просторовим на плакаті на зустрічі Товариства для проведення клінічних випробувань, що пройшла в Піттсбурзі (США)в травні 1996 року. Цікаве дослідження про походження поняття «лісової діаграми» було опубліковано в 2001 році. Назва посилається до лісу ліній виробництва. У вересні 1990 року Річард Пето пожартував, нібито діаграма отримала свою назву на честь дослідника раку молочної залози Пета Форреста і в результаті назва графіку іноді пишеться неправильно.
xsd:nonNegativeInteger
10245