Flag of Great Britain
http://dbpedia.org/resource/Flag_of_Great_Britain an entity of type: Thing
The flag of Great Britain, commonly known as King's Colours, the first Union Flag, the Union Jack, or the British flag, was used at sea from 1606 and more generally from 1707 to 1801. It was the first flag of Great Britain. It is the precursor to the Union Jack of 1801. The flag consists of the red cross of Saint George, patron saint of England, superimposed on the Saltire of Saint Andrew, patron saint of Scotland. Its correct proportions are 3:5.
rdf:langString
De Vlag van Groot-Brittannië, ook bekend als de "Kings Colours" of "Union Flag" werd gecreëerd nadat koning Jacobus VI van Schotland tevens koning Jacobus I van Engeland werd in 1603 en de twee koninkrijken door een vorst geleid werden. De vlag zou dienen tot 1801. De achtergrond van deze vlag van Groot-Brittannië heeft een dieper blauw dan dat van de Schotse vlag. Ook is de vlag van de derde hedendaagse Britse deelstaat, Wales, niet opgenomen in deze vlag omdat Wales al veel vroeger geannexeerd was door Engeland, onder Eduard I.
rdf:langString
A Bandeira da Grã-Bretanha era o estandarte real do Reino Unido da Grã-Bretanha, também conhecida como as Cores do Rei, a Grande Bandeira da União ou Bandeira da União. O projeto data do início do século XVII, quando o rei Jaime VI & I ordenou que fosse usada em todos os navios ingleses e escoceses, sendo subsequentemente adotada oficialmente como a bandeira nacional depois do Tratado de União de 1707, ganhando o status de a "bandeira armorial do Reino da Grã-Bretanha", o recém criado estado. Também foi adotado pelas forças terrestres, apesar do azul usado em terra ser mais semelhante com o azul da Bandeira da Escócia.
rdf:langString
Прапор Великої Британії, широко відомий як Королівські кольори, Юніон Джек, або британський прапор, використовувався на морі з 1606 року і в цілому з 1707 по 1801 рік. Це був перший прапор Великої Британії, попередник Union Jack 1801 року. Прапор складається з червоного хреста святого Георгія, покровителя Англії, накладеного на прапор Святого Андрія, покровителя Шотландії. Його правильні пропорції 3:5.
rdf:langString
rdf:langString
Flag of Great Britain
rdf:langString
Vlag van Groot-Brittannië
rdf:langString
Bandeira da Grã-Bretanha
rdf:langString
Прапор Великої Британії (1606-1801)
rdf:langString
Great Britain
rdf:langString
Blue Ensign of Great Britain
rdf:langString
Red Ensign of Great Britain
rdf:langString
White Ensign of Great Britain
xsd:integer
767773
xsd:integer
1115854819
rdf:langString
A red field with the flag of Great Britain in the canton
rdf:langString
A cross of St George with the flag of Great Britain in the canton
rdf:langString
A blue field with the flag of Great Britain in the canton
rdf:langString
Four stripes of white, horizontal, diagonal, and vertical on a blue field, with a red cross in the middle.
rdf:langString
Red Ensign of Great Britain .svg
rdf:langString
Blue Ensign of Great Britain .svg
rdf:langString
Naval Ensign of Great Britain .svg
rdf:langString
King's Colours
xsd:integer
1
101
110000
rdf:langString
The flag of Great Britain, commonly known as King's Colours, the first Union Flag, the Union Jack, or the British flag, was used at sea from 1606 and more generally from 1707 to 1801. It was the first flag of Great Britain. It is the precursor to the Union Jack of 1801. The design was ordered by King James VI and I to be used on ships on the high seas, and it subsequently came into use as a national flag following the Treaty of Union and Acts of Union 1707, gaining the status of "the Ensign armorial of Great Britain", the newly created state. It was later adopted by land forces, although the blue of the field used on land-based versions more closely resembled that of the blue of the flag of Scotland. The flag consists of the red cross of Saint George, patron saint of England, superimposed on the Saltire of Saint Andrew, patron saint of Scotland. Its correct proportions are 3:5. The flag's official use came to an end in 1801 with the creation of the United Kingdom of Great Britain and Ireland. At that time Saint Patrick's Flag was added to the flag of Great Britain to create the present-day Union Flag.
rdf:langString
A Bandeira da Grã-Bretanha era o estandarte real do Reino Unido da Grã-Bretanha, também conhecida como as Cores do Rei, a Grande Bandeira da União ou Bandeira da União. O projeto data do início do século XVII, quando o rei Jaime VI & I ordenou que fosse usada em todos os navios ingleses e escoceses, sendo subsequentemente adotada oficialmente como a bandeira nacional depois do Tratado de União de 1707, ganhando o status de a "bandeira armorial do Reino da Grã-Bretanha", o recém criado estado. Também foi adotado pelas forças terrestres, apesar do azul usado em terra ser mais semelhante com o azul da Bandeira da Escócia. A bandeira consiste na cruz vermelha de São Jorge, santo patrono da Inglaterra, sobreposta com o sautor branco de Santo André, patrono da Escócia. Suas proporções eram de 1:2. O uso da bandeira chegou ao fim em 1801 com a criação do Reino Unido da Grã-Bretanha e Irlanda. Na época, a Bandeira de São Patrício foi adicionada à da Grã-Bretanha para formar a atual Bandeira do Reino Unido.
rdf:langString
De Vlag van Groot-Brittannië, ook bekend als de "Kings Colours" of "Union Flag" werd gecreëerd nadat koning Jacobus VI van Schotland tevens koning Jacobus I van Engeland werd in 1603 en de twee koninkrijken door een vorst geleid werden. De vlag zou dienen tot 1801. Het ontwerp dateert uit de vroege 17e eeuw, toen het werd besteld door koning Jacobus I om gebruikt te worden bij de scheepvaart. De Vlag van Engeland werd op de Vlag van Schotland geplakt. De vlag bestaat uit het rode kruis van Sint-Joris, de patroonheilige van Engeland, boven op de "Saltire" van Sint-Andreas, de patroonheilige van Schotland.Pas later werd deze vlag de nationale vlag, bij de vereniging van Engeland en Schotland tot het koninkrijk Groot-Brittannië in 1707. De achtergrond van deze vlag van Groot-Brittannië heeft een dieper blauw dan dat van de Schotse vlag. Ook is de vlag van de derde hedendaagse Britse deelstaat, Wales, niet opgenomen in deze vlag omdat Wales al veel vroeger geannexeerd was door Engeland, onder Eduard I. Het officiële gebruik van de vlag kwam ten einde in 1801 met de oprichting van het Verenigd Koninkrijk van Groot-Brittannië en Ierland. Op dat moment werd het rode kruis van de vlag van Saint Patrick toegevoegd aan de vlag van Groot-Brittannië, en hierdoor ontstond de tot op de dag van heden gebruikte nieuwe Union Flag.
rdf:langString
Прапор Великої Британії, широко відомий як Королівські кольори, Юніон Джек, або британський прапор, використовувався на морі з 1606 року і в цілому з 1707 по 1801 рік. Це був перший прапор Великої Британії, попередник Union Jack 1801 року. Дизайн був створений королем Яковом VI і І для використання на кораблях у відкритому морі, і згодом він став використовуватися як національний прапор після Договору про Союз і Акту про унію 1707 року, отримавши статус «Геральдичний прапор Великої Британії», новоствореної держави. Пізніше він був прийнятий для використання сухопутними військами, хоча синій колір поля, який використовується в наземних версіях, більше нагадував блакитний колір прапора Шотландії. Прапор складається з червоного хреста святого Георгія, покровителя Англії, накладеного на прапор Святого Андрія, покровителя Шотландії. Його правильні пропорції 3:5. Офіційне використання прапора припинилося в 1801 році зі створенням Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії. Саме тоді до прапора Великої Британії був доданий прапор Святого Патріка, щоб створити сучасний прапор унії.
xsd:integer
1707
xsd:integer
3
xsd:integer
1801
xsd:nonNegativeInteger
12332