False memory

http://dbpedia.org/resource/False_memory an entity of type: Disease

Falsche Erinnerungen (englisch false memory) sind persönliche Erinnerungen, die nicht auf ein real erlebtes Ereignis zurückgeführt werden können. Synonyme in diesem Sinne sind: Pseudoerinnerungen, Erinnerungsfälschung. Sie sind zu unterscheiden von der Erinnerungsverfälschung, bei der vorhandene Erinnerungen an persönliche Erlebnisse nachträglich verändert werden. Obwohl falsche Erinnerungen in diesem Sinne auch solche an isolierte Einzelfakten sein können (z. B. an Worte, die nicht genannt wurden), ist das eigentliche Thema dieser Darstellung die autobiographische Erinnerung an komplexe Ereignisse, die nicht erlebt wurden. rdf:langString
Un recuerdo falso es un recuerdo de un evento que no ocurrió o una distorsión de un evento que ocurrió, según se puede saber por hechos corroborables externamente. rdf:langString
In psychology, a false memory is a phenomenon where someone recalls something that did not happen or recalls it differently from the way it actually happened. Suggestibility, activation of associated information, the incorporation of misinformation, and source misattribution have been suggested to be several mechanisms underlying a variety of types of false memory. rdf:langString
Ingatan semu atau Ingatan palsu adalah fenomena psikologi munculnya ingatan yang berbeda dari kejadian nyata atau tidak pernah terjadi. Penyebab ingatan palsu adalah penerimaan sugesti, hoaks, atau kesalahan atribusi informasi. rdf:langString
오기억(誤記憶, false memory)은 사실은 일어나지 않았던 일이 어떤 사람의 기억 속에 존재하는 심리학적 현상이다. 1974년 이래로 엘리자베스 로프터스가 이 분야에서 선도적인 연구자로 활동하고 있다. 오기억 자체는 과 구분된다. 오기억 증후군은 한 사람의 삶과 지향에 심각한 영향을 미치지만 오기억 자체는 별다른 효과 없이 그냥 잘못된 기억으로서 언제든지 발생할 수 있다. 정신분석학에서 말하는 억압기억도 비정신분석 심리학자들에게는 그저 오기억의 일종이라고 해석된다. rdf:langString
Een herinneringsvervalsing, valse herinnering of pseudo-herinnering is een herinnering die in strijd is met de waarheid, of aan gebeurtenissen die nooit hebben plaatsgevonden. Het kunnen ook onjuiste of vervormde herinneringen zijn aan een gebeurtenis die wel echt heeft plaatsgevonden. Zij worden echter door de persoon die de herinnering oproept, wel als echt ervaren. rdf:langString
虚偽記憶(きょぎきおく、英: False memory)とは、実際には起っていないはずの出来事に関する記憶(エピソード記憶)のこと。斎藤学は「過誤記憶」と訳している。 rdf:langString
Парамнези́я — нарушения и расстройства памяти, выражающиеся в ложных воспоминаниях; может происходить смешение прошлого и настоящего, а также реальных и вымышленных событий. Парамнезия часто характеризуется переоценкой влияния собственной личности на исход некоторых событий, имевших место в прошлом. Парамнезии являются качественными извращениями памяти. rdf:langString
Парамнезі́я — розлад пам'яті, при якому виникають хибні або перекручені спогади, може відбуватися змішення минулого і сьогодення, а також реальних і вигаданих подій. Парамнезія часто характеризується переоцінкою впливу власної особи на результат деяких подій, що мали місце у минулому. rdf:langString
在心理学上,错误记忆(英語:False memory)或虛假記憶是指一个人回忆起没有发生过的事情,或者回忆起的事情与实际发生的方式不同的现象。暗示性、激活相关信息、纳入错误信息和来源错误归因被认为是各种类型的错误记忆现象的几种机制。 虚假记忆是假記憶體綜合徵(FMS)的一个组成部分 。 rdf:langString
الذاكرة الكاذبة أو الذاكرة الخادعة (بالإنجليزية: False memory)‏؛ هي ظاهرة نفسية حيث يتذكر الشخص أمورًا لم تحدث في الواقع. الذاكرة الزائفة غالبا ما تؤخذ بنظر الاعتبار في القضايا القانونية بشأن الاعتداء الجنسي على الاطفال. هذه الظاهرة نوقشت في البداية من قبل بيير جانيت وسيغموند فرويد. ويرجع النشاط الأكبر في اثباتها إلى إليزابيث لوفتس، منذ ظهور لأول مرة مشروع بحثي حول القضية في عام 1974، متلازمة اللذاكرة الزائفة متلازمة تختلف عن الذاكرة الكاذبة والتي تؤثر على ميول الشخص في الحياة اليومية. بينما لا تؤثر الذكريات الكاذبة على حياة الشخص بشكل أساسي. متلازمة الذاكرة الكاذبة تحدث لأن الشخص يعتقد أن الذاكرة المؤثرة صحيحة. ومع ذلك، فإن البحوث تختلف حول اعتبار متلازمة الذاكرة الكاذبة من كونها اضطرابًا عقليًا، وبالتالي فقد استبعدت أيضا من الدليل التشخيصي والإحصائي للاضطرابات العقلية. متلازمة الذاكرة rdf:langString
Η παραμνησία ή ψευδής μνήμη είναι το ψυχολογικό φαινόμενο στο οποίο ένα άτομο ανακαλεί στη μνήμη του κάτι που δεν συνέβη. Στην ψευδή μνήμη γίνονται αναφορές σε νομικές υποθέσεις που αφορούν την παιδική σεξουαλική κακοποίηση. Το φαινόμενο αρχικά ερευνήθηκε από τους πρωτοπόρους της ψυχολογίας Σίγκμουντ Φρόυντ και . Ο Φρόυντ έγραψε το βιβλίο "" όπου ερεύνησε τον σεξουαλικό τραύμα που προκαλούν στην παιδική ηλικία οι καταπιεσμένες αναμνήσεις και την συσχέτιση τους με την υστερία. Η έχει υπάρξει βασικός ερευνητής σχετικά με την ανάκτηση της μνήμης και των ψευδών αναμνήσεων από την αρχή του ερευνητικού της πρότζεκτ το 1974. Το σύνδρομο της ψευδούς μνήμης αναγνωρίζει την ψευδή μνήμη ως κυρίαρχο κομμάτι της ζωής ενός ατόμου το οποίο επηρεάζει την ψυχοσύνθεση του και την καθημερινή του ζωή. Το σύν rdf:langString
Sasioroitzapen, oroipen faltsu, gezurrezko oroitzapen, sasioroipen, gogorapen faltsu... psikologian, batez ere Elizabeth Loftusen ekarpenei esker, fenomeno ezaguna da. Gezurrezko oroitzapena gertatu ez zen gertaera baten oroitzapena da, edo gertatu zen gertaera baten distortsioa, kanpotik berrets daitezkeen gertakarien bidez jakin daitekeenez. 2013tik Mandela efektua bezala ere ezagutzen da, Fiona Broome blogariak asmatutako terminoa, eta Interneteko kulturan zabalduena. rdf:langString
Un faux souvenir est un phénomène psychologique qui se produit lorsqu'une personne se remémore un événement qui, en fait, n'a pas eu lieu. Les observations ou les hypothèses sur l'existence de faux souvenirs remontent aux débuts de la psychanalyse et de la psychologie clinique ; on les retrouve dans les écrits de Sigmund Freud et Pierre Janet. rdf:langString
Falsas memórias ou memórias ilusórias, em psicologia, são memórias de eventos que nunca foram efetivamente vivenciados pelo sujeito. Entre os pioneiros da área, destacam-se Pierre Janet, Sigmund Freud e Alfred Binet, que trabalhou na França por volta de 1900 estudando a falsificação de memórias em crianças. Desde 1974, a psicóloga americana Elizabeth Loftus tem sido uma líder em pesquisas relacionadas a falsa memória e recuperação de memórias. rdf:langString
rdf:langString ذاكرة كاذبة
rdf:langString Falsche Erinnerungen
rdf:langString Παραμνησία
rdf:langString Falsos recuerdos
rdf:langString Sasioroitzapen
rdf:langString False memory
rdf:langString Ingatan semu
rdf:langString Faux souvenirs
rdf:langString 오기억
rdf:langString 虚偽記憶
rdf:langString Herinneringsvervalsing
rdf:langString Falsas memórias
rdf:langString Парамнезия
rdf:langString Парамнезія
rdf:langString 錯誤記憶
xsd:integer 14983819
xsd:integer 1121078813
rdf:langString September 2022
rdf:langString medical claim needs citation
rdf:langString lost in the mall is experiment not therapy technique
rdf:langString الذاكرة الكاذبة أو الذاكرة الخادعة (بالإنجليزية: False memory)‏؛ هي ظاهرة نفسية حيث يتذكر الشخص أمورًا لم تحدث في الواقع. الذاكرة الزائفة غالبا ما تؤخذ بنظر الاعتبار في القضايا القانونية بشأن الاعتداء الجنسي على الاطفال. هذه الظاهرة نوقشت في البداية من قبل بيير جانيت وسيغموند فرويد. ويرجع النشاط الأكبر في اثباتها إلى إليزابيث لوفتس، منذ ظهور لأول مرة مشروع بحثي حول القضية في عام 1974، متلازمة اللذاكرة الزائفة متلازمة تختلف عن الذاكرة الكاذبة والتي تؤثر على ميول الشخص في الحياة اليومية. بينما لا تؤثر الذكريات الكاذبة على حياة الشخص بشكل أساسي. متلازمة الذاكرة الكاذبة تحدث لأن الشخص يعتقد أن الذاكرة المؤثرة صحيحة. ومع ذلك، فإن البحوث تختلف حول اعتبار متلازمة الذاكرة الكاذبة من كونها اضطرابًا عقليًا، وبالتالي فقد استبعدت أيضا من الدليل التشخيصي والإحصائي للاضطرابات العقلية. متلازمة الذاكرة الكاذبة هي جزء مهم من البحوث النفسية بسبب ارتباطاته بعدد كبير من الامراض العقلية مثل اضطراب ما بعد الصدمة. ومتلازمة الذاكرة الكاذبة هي إحدى النتائج السيئة لطرق العلوم الزائفة في العلاج النفسي.
rdf:langString Η παραμνησία ή ψευδής μνήμη είναι το ψυχολογικό φαινόμενο στο οποίο ένα άτομο ανακαλεί στη μνήμη του κάτι που δεν συνέβη. Στην ψευδή μνήμη γίνονται αναφορές σε νομικές υποθέσεις που αφορούν την παιδική σεξουαλική κακοποίηση. Το φαινόμενο αρχικά ερευνήθηκε από τους πρωτοπόρους της ψυχολογίας Σίγκμουντ Φρόυντ και . Ο Φρόυντ έγραψε το βιβλίο "" όπου ερεύνησε τον σεξουαλικό τραύμα που προκαλούν στην παιδική ηλικία οι καταπιεσμένες αναμνήσεις και την συσχέτιση τους με την υστερία. Η έχει υπάρξει βασικός ερευνητής σχετικά με την ανάκτηση της μνήμης και των ψευδών αναμνήσεων από την αρχή του ερευνητικού της πρότζεκτ το 1974. Το σύνδρομο της ψευδούς μνήμης αναγνωρίζει την ψευδή μνήμη ως κυρίαρχο κομμάτι της ζωής ενός ατόμου το οποίο επηρεάζει την ψυχοσύνθεση του και την καθημερινή του ζωή. Το σύνδρομο της ψευδούς μνήμης διαφέρει από την ψευδή μνήμη διότι το σύνδρομο έχει μεγάλη επιρροή στον προσανατολισμό ενός ατόμου, ενώ η ψευδής μνήμη μπορεί να συμβεί χωρίς αυτή τη σημαντική επίδραση. Το σύνδρομο τίθεται σε ισχύ επειδή το άτομο πιστεύει ότι η μνήμη αυτή είναι αληθινή. Ωστόσο, η έρευνα πάνω στο σύνδρομο έχει αντιφάσεις και έτσι δεν χαρακτηρίζεται ως ψυχική διαταραχή. Η ψευδής μνήμη αποτελεί σημαντικό μέρος της ψυχολογικής έρευνας εξαιτίας των δεσμών που έχει με πολλές ψυχικές διαταραχές, όπως το .
rdf:langString Falsche Erinnerungen (englisch false memory) sind persönliche Erinnerungen, die nicht auf ein real erlebtes Ereignis zurückgeführt werden können. Synonyme in diesem Sinne sind: Pseudoerinnerungen, Erinnerungsfälschung. Sie sind zu unterscheiden von der Erinnerungsverfälschung, bei der vorhandene Erinnerungen an persönliche Erlebnisse nachträglich verändert werden. Obwohl falsche Erinnerungen in diesem Sinne auch solche an isolierte Einzelfakten sein können (z. B. an Worte, die nicht genannt wurden), ist das eigentliche Thema dieser Darstellung die autobiographische Erinnerung an komplexe Ereignisse, die nicht erlebt wurden.
rdf:langString Un recuerdo falso es un recuerdo de un evento que no ocurrió o una distorsión de un evento que ocurrió, según se puede saber por hechos corroborables externamente.
rdf:langString In psychology, a false memory is a phenomenon where someone recalls something that did not happen or recalls it differently from the way it actually happened. Suggestibility, activation of associated information, the incorporation of misinformation, and source misattribution have been suggested to be several mechanisms underlying a variety of types of false memory.
rdf:langString Sasioroitzapen, oroipen faltsu, gezurrezko oroitzapen, sasioroipen, gogorapen faltsu... psikologian, batez ere Elizabeth Loftusen ekarpenei esker, fenomeno ezaguna da. Gezurrezko oroitzapena gertatu ez zen gertaera baten oroitzapena da, edo gertatu zen gertaera baten distortsioa, kanpotik berrets daitezkeen gertakarien bidez jakin daitekeenez. 2013tik Mandela efektua bezala ere ezagutzen da, Fiona Broome blogariak asmatutako terminoa, eta Interneteko kulturan zabalduena. Elizabeth Loftus eta beste psikologo askok frogatutzat eman dute gizakiok benetan gertatu ez diren kontuak eta xehetasunak gogoratu ahal ditugula. Psikologo talde batek boluntario talde bati beren Disneylandeko esperientziei buruz galdezka lortu zuten boluntario gehienek gogoratzea Bugs Bunnyrekikoak. Horretarako galdera egokiak eta itxaron gelan jarritako irudi batzuk, non Bugs Bunny agertzen zen besterik ez zuten behar izan. Baina, jakina, ezinezkoa da Bugs Bunny Disneylanden egotea, pertsonaia hori ez delako Disney unibertsokoa, konpetentziakoa, Warner Bros.-ekoa baizik. Beste esperimentu batean psikologoek eskatzen zieten boluntario batzuei familia-bazkari bateko pertsona bati gogoraraztea nola txikitan hipermerkatu batean galdu zen. Azkenean, ikusi zen ez zela zaila gezurrezko oroitzapenak ezartzea pertsona batengan eta, ondo bideratuz gero, edozein pertsonak gogora zezakeela nola galdu zen txikitan hondartzan edo hipermerkatuan, benetan horrelakorik gertatu ez bazen ere.
rdf:langString Un faux souvenir est un phénomène psychologique qui se produit lorsqu'une personne se remémore un événement qui, en fait, n'a pas eu lieu. Les observations ou les hypothèses sur l'existence de faux souvenirs remontent aux débuts de la psychanalyse et de la psychologie clinique ; on les retrouve dans les écrits de Sigmund Freud et Pierre Janet. Dans les années 1970, les études expérimentales de la psychologue Elizabeth Loftus remettent en cause la qualité que l'on peut attribuer aux témoignages dans le cadre d'affaires judiciaires, suscitant de nombreux débats et permettant de proposer des améliorations sur les techniques de recueil de témoignages, en particulier les témoignages d'enfants qui sont particulièrement influençables. Ce débat ouvre la question de la création artificielle de souvenirs, dits « faux souvenirs induits », lors de psychothérapie, débats animés par des associations, thérapeutes et psychologues scientifiques : certains suggèrent l'existence d'un syndrome de faux souvenir (qui altère la vie courante de la personne) mais ce syndrome reste débattu et n'est pas répertorié dans les classifications psychiatriques internationales. Les études de Loftus ont également mis en évidence un effet de désinformation : certaines désinformations (événements qui ne se sont jamais produits), dans des conditions spécifiques et dans certains groupes de personnes, peuvent assez facilement être implantées en mémoire par un processus d'interférence rétroactive. La question des faux souvenirs est une question scientifique qui reste très étudiée. Depuis les travaux précurseurs de Loftus, de nombreuses études ont validé le fait que les souvenirs peuvent être influencés et que de faux souvenirs peuvent être implantés en mémoire de plusieurs manières. Les implications de ces questions scientifiques sont graves car en mettant en cause les témoignages, elles jettent le discrédit sur les témoignages des victimes et comportent deux risques majeurs : si un témoignage est erroné, un innocent peut être accusé et condamné sur base de ce témoignage ; mais si on ne tient pas compte des témoignages des victimes, un coupable potentiellement dangereux peut demeurer en liberté. Cette question a été au cœur de plusieurs affaires d'abus sexuels sur mineurs qui ont fait l'objet de larges couvertures médiatiques. Les applications des recherches psychologiques dans le domaine visent à améliorer les techniques de recueil de témoignage et la qualité des témoignages des victimes.
rdf:langString Ingatan semu atau Ingatan palsu adalah fenomena psikologi munculnya ingatan yang berbeda dari kejadian nyata atau tidak pernah terjadi. Penyebab ingatan palsu adalah penerimaan sugesti, hoaks, atau kesalahan atribusi informasi.
rdf:langString 오기억(誤記憶, false memory)은 사실은 일어나지 않았던 일이 어떤 사람의 기억 속에 존재하는 심리학적 현상이다. 1974년 이래로 엘리자베스 로프터스가 이 분야에서 선도적인 연구자로 활동하고 있다. 오기억 자체는 과 구분된다. 오기억 증후군은 한 사람의 삶과 지향에 심각한 영향을 미치지만 오기억 자체는 별다른 효과 없이 그냥 잘못된 기억으로서 언제든지 발생할 수 있다. 정신분석학에서 말하는 억압기억도 비정신분석 심리학자들에게는 그저 오기억의 일종이라고 해석된다.
rdf:langString Een herinneringsvervalsing, valse herinnering of pseudo-herinnering is een herinnering die in strijd is met de waarheid, of aan gebeurtenissen die nooit hebben plaatsgevonden. Het kunnen ook onjuiste of vervormde herinneringen zijn aan een gebeurtenis die wel echt heeft plaatsgevonden. Zij worden echter door de persoon die de herinnering oproept, wel als echt ervaren.
rdf:langString 虚偽記憶(きょぎきおく、英: False memory)とは、実際には起っていないはずの出来事に関する記憶(エピソード記憶)のこと。斎藤学は「過誤記憶」と訳している。
rdf:langString Falsas memórias ou memórias ilusórias, em psicologia, são memórias de eventos que nunca foram efetivamente vivenciados pelo sujeito. Entre os pioneiros da área, destacam-se Pierre Janet, Sigmund Freud e Alfred Binet, que trabalhou na França por volta de 1900 estudando a falsificação de memórias em crianças. Desde 1974, a psicóloga americana Elizabeth Loftus tem sido uma líder em pesquisas relacionadas a falsa memória e recuperação de memórias. O impacto de falsas memórias é visível durante psicoterapias, em depoimentos na área jurídica e em autobiografias. Comumente, falsas memórias estão associadas a abuso sexual infantil. Em seu livro A Etiologia da Histeria (1896), Freud discute a relação entre memórias traumáticas reprimidas em crianças (relacionadas a abuso) e a histeria.
rdf:langString Парамнези́я — нарушения и расстройства памяти, выражающиеся в ложных воспоминаниях; может происходить смешение прошлого и настоящего, а также реальных и вымышленных событий. Парамнезия часто характеризуется переоценкой влияния собственной личности на исход некоторых событий, имевших место в прошлом. Парамнезии являются качественными извращениями памяти.
rdf:langString Парамнезі́я — розлад пам'яті, при якому виникають хибні або перекручені спогади, може відбуватися змішення минулого і сьогодення, а також реальних і вигаданих подій. Парамнезія часто характеризується переоцінкою впливу власної особи на результат деяких подій, що мали місце у минулому.
rdf:langString 在心理学上,错误记忆(英語:False memory)或虛假記憶是指一个人回忆起没有发生过的事情,或者回忆起的事情与实际发生的方式不同的现象。暗示性、激活相关信息、纳入错误信息和来源错误归因被认为是各种类型的错误记忆现象的几种机制。 虚假记忆是假記憶體綜合徵(FMS)的一个组成部分 。
xsd:nonNegativeInteger 66110

data from the linked data cloud