Fall of man
http://dbpedia.org/resource/Fall_of_man an entity of type: Thing
La Caiguda de l'Home es refereix a la doctrina cristiana de la transició dels primers éssers humans d'un estat d'obediència innocent a Déu, a un estat culpable de desobediència a Déu. La caiguda de l'home fa referència també a les conseqüències teològica per a tota la humanitat a conseqüència del pecat original d'Adam i Eva.
rdf:langString
Per la termino "la falo de la homo" (= homaro) aŭ simple "la Falo", la kristana teologio, laŭ la raportaĵo de la Biblio en Genezo 3, referencas al la evento pro kiu ĝi kredas ke la homaro perdis materiajn kaj spiritajn privilegiojn kaj la originan kondiĉon je kiuj ĝi ĝuis en la momento de ĝia kreiĝo. La termino "Falo" difinas, sekve, ankaŭ la rezultan kondiĉon. Tiu evento konsideritas fundamenta por la kompreno de la homa kondiĉo kaj de la elaĉeta agado de Jesuo Kristo.
rdf:langString
Kejatuhan manusia atau kejatuhan adalah istilah yang dipakai dalam agama Kristen untuk menyebut peralihan pria dan wanita pertama dari keadaan tak berdosa menjadi keadaan tak luput dari kesalahan. Meskipun tak dinamai dalam Alkitab, doktrin kejatuhan berasal dari pasal 3 Kitab Kejadian.
rdf:langString
Con il termine "la caduta" o "la caduta dell'uomo" (nel senso di genere umano) la teologia cristiana, secondo quanto riportato dalla Bibbia in Genesi 3, si riferisce all'avvenimento attraverso il quale essa crede che l'umanità abbia perduto i privilegi e la condizione originaria di cui godeva al momento della sua creazione. Il termine "Caduta" ne definisce, di conseguenza, anche la condizione risultante. Questo avvenimento è considerato fondamentale per la comprensione della condizione umana e dell'opera di redenzione del genere umano in Gesù Cristo.
rdf:langString
De zondeval betreft de gebeurtenissen in het verhaal in Genesis 3 over de schending van Adam en Eva (de eerste mensen) van Gods verbod van de boom van de kennis van goed en kwaad te eten (Genesis 2:17).
rdf:langString
堕落（だらく）とは、罪を犯す、穢れる、醜くなる、下劣になる、卑しくなる、落ちぶれることを言う。行動としては生活の規律が乱れ、品行が悪くなること。何を堕落とするかは価値観によって異なるが、人間が享楽や欲望のままに行動することを禁ずるのは、どの価値観でも同じである。
rdf:langString
Syndafallet är en mytologisk händelse inom de abrahamitiska religionerna och ett moraliskt begrepp inom den kristna tron. Där syftar det på händelsen i skapelseberättelsen om hur och varför de första människorna Adam och Eva fördrevs från Edens trädgård. Händelsen tolkas på olika sätt mellan och inom de abrahamitiska religionerna.
rdf:langString
人的堕落（英語：the fall of man / the fall）是基督教中用来形容第一个男人和女人从无罪、顺服上帝的状态转变为有罪、悖逆的状态的术语。尽管堕落的教义没有在《圣经》中提到，但该教义来自释经学对《创世记》第3章的解释。起初，亚当和夏娃在伊甸園与上帝同在，但蛇诱使他们吃了伊甸園里知善恶树的果实，这是上帝所禁止的。此后，他们为自己裸体感到羞耻，上帝将他们驱逐出伊甸园，以防他们再食用生命树的果实而获得永生。 在许多基督教派系中，堕落的学说与原罪的学说密切相关。他们认为，堕落将罪恶带入世界，破坏了包括人类本性在内的整个自然世界，使所有人都生于原罪之中，没有上帝的恩典，他们无法获得永生。东正教接受堕落的概念，但基于《以西结书》18:20经文的一部分：“儿子不担当父亲的罪孽”，拒绝原罪会世代传承的说法。加爾文主義的新教徒相信耶稣为选民献出了自己的生命，因此他们可以从罪恶中得救。犹太教没有“堕落”或“原罪”的概念，对伊甸园叙事的解释也不相同。对于一些加尔文主义者，上帝的律例相对于堕落的逻辑顺序是区分堕落前预定论和堕落后预定论的标准。 伊甸园和人类堕落的故事代表着亚伯拉罕各民族之间的传统，其表现或多或少地象征着某些道德和宗教真理。
rdf:langString
Η πτώση του ανθρώπου προήλθε από την παρακοή και την πονηριά της Εύας και του Αδάμ ( προπατορικό αμάρτημα). Αν και το γεγονός δεν κατονομάζεται στην Βίβλο, αλλά στο τρίτο κεφάλαιο της Γενέσεως, αναφέρεται ότι η Εύα ξεγελάστηκε από τον όφι, ο οποίος ήταν κυριευμένος από το διάβολο, το οποίο της είπε ότι, ο Θεός τους είπε να μην φάνε από το καρπό της γνώσης, επείδη αν το έκαναν, θα γίνονταν κι αυτοί θεοί. Τότε η Εύα έφαγε λίγο από το καρπό, λέγοντας τα λόγια που ακουσε στον Αδάμ, και έτσι τον έπεισε να φάει κι αυτός. Αφού το φάνε, ντρέπονται για την γύμνια τους και ο Θεός τους τιμώρησε αφού δεν αναγνώρισαν την συγχώρεση και τους έδιωξε από την Εδέμ.Από τότε η ανθρωπότητα γνώρισε στο εξής τον πόνο την θλίψη και τον θάνατο μαζί με πολλά ακόμα κακά που ταλαιπωρούν τους ανθρώπους.Αυτό θα αλλάξει
rdf:langString
The fall of man, the fall of Adam, or simply the Fall, is a term used in Christianity to describe the transition of the first man and woman from a state of innocent obedience to God to a state of guilty disobedience. The doctrine of the Fall comes from a biblical interpretation of Genesis, chapters 1–3. At first, Adam and Eve lived with God in the Garden of Eden, but the serpent tempted them into eating the fruit from the tree of knowledge of good and evil, which God had forbidden. After doing so, they became ashamed of their nakedness and God expelled them from the Garden to prevent them from eating from the tree of life and becoming immortal.
rdf:langString
Als Sündenfall bezeichnet die christliche Theologie ein teils wörtlich, meist jedoch symbolisch gedeutetes Ereignis, das in der Bibel (Gen 3 ) als der Verzehr der verbotenen Frucht des Baums der Erkenntnis (eigtl. Baum der Erkenntnis des Guten und des Bösen) durch das erste Menschenpaar (Adam und Eva) beschrieben wird. Sie deutet dies zugleich als die Unheilsgeschichte der Menschheit begründende Ursünde (lat. peccatum originale originans). Die damit begründete Unheilsgeschichte wird in analoger Verwendung des Sündenbegriffs Erbsünde (lat. peccatum originale originatum) genannt, insofern jeder Mensch als Nachkomme Adams in diese Geschichte „hineingeboren“ und damit in seiner eigenen Freiheitsgeschichte vorbelastet ist. Der Unheilsgeschichte „von Adam her“ wird die Heilsgeschichte der Mensch
rdf:langString
La caída del hombre, la caída de Adán, o simplemente la caída, es un término utilizado en el cristianismo para describir la transición del primer hombre y la primera mujer de un estado de obediencia inocente a Dios a un estado de desobediencia culpable. La doctrina de la Caída proviene de una interpretación bíblica del Génesis, capítulos 1-3. Al principio, Adán y Eva vivían con Dios en el Edén, pero la serpiente los tentó para que comieran el fruto del árbol del conocimiento del bien y del mal, que Dios había prohibido. Después de hacerlo, se avergonzaron de su desnudez y Dios los expulsó del Jardín para evitar que comieran del árbol de la vida y se convirtieran en inmortal.
rdf:langString
La chute, aussi appelée L'histoire de la chute, ou La chute de l'Homme, ou encore la faute de l'arbre de la connaissance (en anglais fall of man) désigne le troisième chapitre de la Genèse, bien que le mot « chute » n'apparaisse pas dans le texte biblique. Ce chapitre décrit comment Adam et Ève, premiers humains créés par Dieu, désobéissent à son ordre concernant le fruit de l'arbre de la connaissance du bien et du mal : « tu ne mangeras pas de l’arbre de la connaissance du bien et du mal, car le jour où tu en mangeras, tu mourras. »
rdf:langString
사람의 타락, 또는 타락은 기독교에서 첫째 남자와 여자가 하느님에의 순수한 순종 상태에서 유죄 불순종 상태로의 전환을 설명하는 데 쓰이는 용어이다. 성경에 언급되지는 않았지만, 타락의 교리는 창세기 3장에 대한 성경 해석에서 비롯된 것이다. 처음에 아담과 하와는 에덴 동산에서 하느님과 함께 살았지만, 뱀은 그들을 신이 금지한 선악을 알리는 나무에서 열매를 먹게 유혹했다. 그렇게 한 뒤에, 그들은 벌거벗음을 부끄러워했고, 하느님은 그들이 에서 먹지 않고 불멸이 되지 않게 그들을 동산에서 추방하였다. 에덴 동산 이야기와 사람의 타락은 아브라함 민족들 사이의 전통을 나타내며 특정 도덕적, 종교적 진실을 상징적으로 표현한다.
rdf:langString
Nas religiões Abraâmicas, a Queda do Homem (ou simplesmente a Queda) refere-se à primeira transição humana de um estado de inocência e obediência a Deus para um estado de culpa e desobediência a Ele. Na crença original dessas religiões os primeiros seres humanos, Adão e Eva, viviam com Deus em um paraíso, mas são enganadas ou tentados por outra criatura a comer frutos de uma árvore que Deus lhes tinha proibido comer. Quando o fizeram, eles sentiram vergonha sobre sua nudez e são, consequentemente, expulsos do paraíso. A queda não é mencionada pelo nome na Bíblia ou no Alcorão, mas a história de rebeldia e de expulsão é recontada nas duas de maneiras diferentes.
rdf:langString
Гріхопаді́ння — так називається вчинок людини, яка грішить, тобто робить помилки, відступає від віри і порушує Божі заповіді, виступає проти Бога і інших людей. Як приклад часто наводять перше гріхопадіння в історії людства, вчинок перших людей, предків людства, Адама і Єви, про який є згадки у Св.Писанні. Перші люди, порушуючи Божу заповідь, з'їли заборонений Богом плід райського дерева і через це втратили первинний безпосередній зв’язок із Богом та були вигнані з раю, втративши надію на спасіння і вічне життя.
rdf:langString
Грехопаде́ние — общее для всех авраамических религий понятие, обозначающее нарушение первым человеком воли Бога, которое привело к падению человека из состояния высшего невинного блаженства в состояние страданий и греховности, основанное на 3-й главе книги Бытие.
rdf:langString
rdf:langString
Caiguda de l'home
rdf:langString
Sündenfall
rdf:langString
Πτώση του ανθρώπου
rdf:langString
Falo de la homo
rdf:langString
Caída del hombre
rdf:langString
Fall of man
rdf:langString
Kejatuhan manusia
rdf:langString
Chute (Bible)
rdf:langString
Caduta dell'uomo
rdf:langString
堕落
rdf:langString
사람의 타락
rdf:langString
Zondeval
rdf:langString
Queda do homem
rdf:langString
Грехопадение
rdf:langString
Syndafallet
rdf:langString
Гріхопадіння
rdf:langString
人的堕落
xsd:integer
747934
xsd:integer
1119653550
rdf:langString
La Caiguda de l'Home es refereix a la doctrina cristiana de la transició dels primers éssers humans d'un estat d'obediència innocent a Déu, a un estat culpable de desobediència a Déu. La caiguda de l'home fa referència també a les conseqüències teològica per a tota la humanitat a conseqüència del pecat original d'Adam i Eva.
rdf:langString
Η πτώση του ανθρώπου προήλθε από την παρακοή και την πονηριά της Εύας και του Αδάμ ( προπατορικό αμάρτημα). Αν και το γεγονός δεν κατονομάζεται στην Βίβλο, αλλά στο τρίτο κεφάλαιο της Γενέσεως, αναφέρεται ότι η Εύα ξεγελάστηκε από τον όφι, ο οποίος ήταν κυριευμένος από το διάβολο, το οποίο της είπε ότι, ο Θεός τους είπε να μην φάνε από το καρπό της γνώσης, επείδη αν το έκαναν, θα γίνονταν κι αυτοί θεοί. Τότε η Εύα έφαγε λίγο από το καρπό, λέγοντας τα λόγια που ακουσε στον Αδάμ, και έτσι τον έπεισε να φάει κι αυτός. Αφού το φάνε, ντρέπονται για την γύμνια τους και ο Θεός τους τιμώρησε αφού δεν αναγνώρισαν την συγχώρεση και τους έδιωξε από την Εδέμ.Από τότε η ανθρωπότητα γνώρισε στο εξής τον πόνο την θλίψη και τον θάνατο μαζί με πολλά ακόμα κακά που ταλαιπωρούν τους ανθρώπους.Αυτό θα αλλάξει μόνο με την Δεύτερα Παρουσία του Ιησού Χριστού οπότε θα εξαλειφθεί οριστικά ο Σατανάς άρα και το κακό και θα εγκαινιαστεί η επί της γής.
rdf:langString
Als Sündenfall bezeichnet die christliche Theologie ein teils wörtlich, meist jedoch symbolisch gedeutetes Ereignis, das in der Bibel (Gen 3 ) als der Verzehr der verbotenen Frucht des Baums der Erkenntnis (eigtl. Baum der Erkenntnis des Guten und des Bösen) durch das erste Menschenpaar (Adam und Eva) beschrieben wird. Sie deutet dies zugleich als die Unheilsgeschichte der Menschheit begründende Ursünde (lat. peccatum originale originans). Die damit begründete Unheilsgeschichte wird in analoger Verwendung des Sündenbegriffs Erbsünde (lat. peccatum originale originatum) genannt, insofern jeder Mensch als Nachkomme Adams in diese Geschichte „hineingeboren“ und damit in seiner eigenen Freiheitsgeschichte vorbelastet ist. Der Unheilsgeschichte „von Adam her“ wird die Heilsgeschichte der Menschheit „auf Christus hin“ gegenübergestellt, der als „der neue Adam“ (Röm 5,12–21 ) verstanden wird.
rdf:langString
Per la termino "la falo de la homo" (= homaro) aŭ simple "la Falo", la kristana teologio, laŭ la raportaĵo de la Biblio en Genezo 3, referencas al la evento pro kiu ĝi kredas ke la homaro perdis materiajn kaj spiritajn privilegiojn kaj la originan kondiĉon je kiuj ĝi ĝuis en la momento de ĝia kreiĝo. La termino "Falo" difinas, sekve, ankaŭ la rezultan kondiĉon. Tiu evento konsideritas fundamenta por la kompreno de la homa kondiĉo kaj de la elaĉeta agado de Jesuo Kristo.
rdf:langString
The fall of man, the fall of Adam, or simply the Fall, is a term used in Christianity to describe the transition of the first man and woman from a state of innocent obedience to God to a state of guilty disobedience. The doctrine of the Fall comes from a biblical interpretation of Genesis, chapters 1–3. At first, Adam and Eve lived with God in the Garden of Eden, but the serpent tempted them into eating the fruit from the tree of knowledge of good and evil, which God had forbidden. After doing so, they became ashamed of their nakedness and God expelled them from the Garden to prevent them from eating from the tree of life and becoming immortal. In mainstream (Nicene) Christianity, the doctrine of the Fall is closely related to that of original sin or ancestral sin. They believe that the Fall brought sin into the world, corrupting the entire natural world, including human nature, causing all humans to be born into original sin, a state from which they cannot attain eternal life without the grace of God. The Eastern Orthodox Church accepts the concept of the Fall but rejects the idea that the guilt of original sin is passed down through generations, based in part on the passage Ezekiel 18:20 that says a son is not guilty of the sins of his father. Calvinist Protestants believe that Jesus gave his life as a sacrifice for the elect, so they may be redeemed from their sin. Lapsarianism, understanding the logical order of God's decrees in relation to the Fall, is divided by some Calvinists into supralapsarian (prelapsarian, pre-lapsarian or antelapsarian, before the Fall) and infralapsarian (sublapsarian or postlapsarian, after the Fall). The narrative of the Garden of Eden and the fall of humankind constitute a mythological tradition shared by all the Abrahamic religions, with a presentation more or less symbolic of Judeo-Christian morals and religious beliefs, which had an overwhelming impact on human sexuality, gender roles, and sex differences both in the Western and Islamic civilizations. Unlike Christianity, the other major Abrahamic religions, Judaism and Islam, do not have a concept of "original sin", and instead have developed varying other interpretations of the Eden narrative.
rdf:langString
La caída del hombre, la caída de Adán, o simplemente la caída, es un término utilizado en el cristianismo para describir la transición del primer hombre y la primera mujer de un estado de obediencia inocente a Dios a un estado de desobediencia culpable. La doctrina de la Caída proviene de una interpretación bíblica del Génesis, capítulos 1-3. Al principio, Adán y Eva vivían con Dios en el Edén, pero la serpiente los tentó para que comieran el fruto del árbol del conocimiento del bien y del mal, que Dios había prohibido. Después de hacerlo, se avergonzaron de su desnudez y Dios los expulsó del Jardín para evitar que comieran del árbol de la vida y se convirtieran en inmortal. Para muchas denominaciones cristianas, la doctrina de la Caída está estrechamente relacionada con la del pecado original. Creen que la Caída introdujo el pecado en el mundo, corrompiendo todo el mundo natural, incluida la naturaleza humana, haciendo que todos los humanos nacieran en pecado original, un estado del que no pueden alcanzar la vida eterna sin la gracia divina. La Iglesia ortodoxa acepta el concepto de la Caída, pero rechaza la idea de que la culpa del pecado original se transmita de generación en generación, basándose en parte en el pasaje de Ezequiel 18:20 que dice que un hijo no es culpable de los pecados de su padre. Los protestantes calvinistas creen que Jesús dio su vida como sacrificio por los elegidos, para que puedan ser redimidos de su pecado. El lapsarianismo, entendiendo el orden lógico de los decretos de Dios en relación con la Caída, es dividido por algunos calvinistas en supralapsariano (prelapsariano, pre-lapsariano o antelapsariano, antes de la Caída) e infralapsariano (sublapsariano o postlapsariano, después de la Caída). La narración del Jardín del Edén y la caída del hombre constituyen una tradición mitológica compartida por todas las religiones abrahámicas, con una presentación más o menos simbólica de la moral y las creencias religiosas judeocristianas, que tuvo un impacto abrumador en los roles de género y las diferencias entre los sexos tanto en el mundo occidental como en el islámico. A diferencia del cristianismo, el judaísmo y el islam no tienen el concepto de "pecado original" y, en cambio, han desarrollado otras interpretaciones diferentes del relato del Edén.
rdf:langString
La chute, aussi appelée L'histoire de la chute, ou La chute de l'Homme, ou encore la faute de l'arbre de la connaissance (en anglais fall of man) désigne le troisième chapitre de la Genèse, bien que le mot « chute » n'apparaisse pas dans le texte biblique. Ce chapitre décrit comment Adam et Ève, premiers humains créés par Dieu, désobéissent à son ordre concernant le fruit de l'arbre de la connaissance du bien et du mal : « tu ne mangeras pas de l’arbre de la connaissance du bien et du mal, car le jour où tu en mangeras, tu mourras. » La conséquence de cette désobéissance est l'expulsion d'Adam et Ève du jardin d'Éden.
rdf:langString
Kejatuhan manusia atau kejatuhan adalah istilah yang dipakai dalam agama Kristen untuk menyebut peralihan pria dan wanita pertama dari keadaan tak berdosa menjadi keadaan tak luput dari kesalahan. Meskipun tak dinamai dalam Alkitab, doktrin kejatuhan berasal dari pasal 3 Kitab Kejadian.
rdf:langString
사람의 타락, 또는 타락은 기독교에서 첫째 남자와 여자가 하느님에의 순수한 순종 상태에서 유죄 불순종 상태로의 전환을 설명하는 데 쓰이는 용어이다. 성경에 언급되지는 않았지만, 타락의 교리는 창세기 3장에 대한 성경 해석에서 비롯된 것이다. 처음에 아담과 하와는 에덴 동산에서 하느님과 함께 살았지만, 뱀은 그들을 신이 금지한 선악을 알리는 나무에서 열매를 먹게 유혹했다. 그렇게 한 뒤에, 그들은 벌거벗음을 부끄러워했고, 하느님은 그들이 에서 먹지 않고 불멸이 되지 않게 그들을 동산에서 추방하였다. 많은 기독교 교파에서 타락의 교리는 원죄와 밀접한 관련이 있다. 그들은 타락이 세상에 죄를 가져 왔고, 인간 본성을 포함한 모든 자연계를 타락 시켰으며, 모든 인간이 원죄를 갖고 태어났고, 이 상태에서 하느님의 은총 없이는 을 얻을 수 없다고 믿는다. 동방 정교회는 타락의 개념을 받아들이지만, 아들은 그의 아버지의 죄에 대한 죄가 없다는 Ezekiel 18:20 구절에 근거하여 원죄의 죄가 세대를 이어 전해졌다는 생각을 거부한다. 칼뱅주의 개신교인들은 예수가 자신의 생명을 을 위한 로 바쳤다고 믿으므로, 그들은 죄에서 상환 받을 수 있다. 유대교에는 "타락"이나 "원죄"라는 개념이 없으며 에덴 이야기에 대한 다양한 해석이 있다. 타락에 관한 신의 작정의 논리적 순서인 타락주의는, 일부 칼뱅주의자들에 의해 초타락 (전타락) 또는 하타락 (후타락)으로 구분된다. 에덴 동산 이야기와 사람의 타락은 아브라함 민족들 사이의 전통을 나타내며 특정 도덕적, 종교적 진실을 상징적으로 표현한다.
rdf:langString
Con il termine "la caduta" o "la caduta dell'uomo" (nel senso di genere umano) la teologia cristiana, secondo quanto riportato dalla Bibbia in Genesi 3, si riferisce all'avvenimento attraverso il quale essa crede che l'umanità abbia perduto i privilegi e la condizione originaria di cui godeva al momento della sua creazione. Il termine "Caduta" ne definisce, di conseguenza, anche la condizione risultante. Questo avvenimento è considerato fondamentale per la comprensione della condizione umana e dell'opera di redenzione del genere umano in Gesù Cristo.
rdf:langString
De zondeval betreft de gebeurtenissen in het verhaal in Genesis 3 over de schending van Adam en Eva (de eerste mensen) van Gods verbod van de boom van de kennis van goed en kwaad te eten (Genesis 2:17).
rdf:langString
堕落（だらく）とは、罪を犯す、穢れる、醜くなる、下劣になる、卑しくなる、落ちぶれることを言う。行動としては生活の規律が乱れ、品行が悪くなること。何を堕落とするかは価値観によって異なるが、人間が享楽や欲望のままに行動することを禁ずるのは、どの価値観でも同じである。
rdf:langString
Syndafallet är en mytologisk händelse inom de abrahamitiska religionerna och ett moraliskt begrepp inom den kristna tron. Där syftar det på händelsen i skapelseberättelsen om hur och varför de första människorna Adam och Eva fördrevs från Edens trädgård. Händelsen tolkas på olika sätt mellan och inom de abrahamitiska religionerna.
rdf:langString
Грехопаде́ние — общее для всех авраамических религий понятие, обозначающее нарушение первым человеком воли Бога, которое привело к падению человека из состояния высшего невинного блаженства в состояние страданий и греховности, основанное на 3-й главе книги Бытие. В видоизменённых формах понятие грехопадения присутствует во многих (в том числе и неавраамических) религиях. По мнению исследователя мифологии Мирчи Элиаде, подробно изучавшего эту тему, мифологема золотого века и изгнания из рая восходит ко временам неолитической революции и является реакцией на появление земледелия. Золотому веку неизменно сопутствуют мифологемы «потерянного рая» и «благородного дикаря».
rdf:langString
Nas religiões Abraâmicas, a Queda do Homem (ou simplesmente a Queda) refere-se à primeira transição humana de um estado de inocência e obediência a Deus para um estado de culpa e desobediência a Ele. Na crença original dessas religiões os primeiros seres humanos, Adão e Eva, viviam com Deus em um paraíso, mas são enganadas ou tentados por outra criatura a comer frutos de uma árvore que Deus lhes tinha proibido comer. Quando o fizeram, eles sentiram vergonha sobre sua nudez e são, consequentemente, expulsos do paraíso. A queda não é mencionada pelo nome na Bíblia ou no Alcorão, mas a história de rebeldia e de expulsão é recontada nas duas de maneiras diferentes. Entre Cristianismo, Gnosticismo, Islamismo e Judaísmo as interpretações da Queda podem variar. No Cristianismo, em particular a Queda do Homem pode se referir a todas as implicações teológicas para a humanidade extraídas do pecado de Adão e Eva, como os ensinamentos bíblicos de Paulo, registrados em Romanos 5:12-19 e 1Coríntios 15:21-22. Alguns cristãos acreditam que a queda degenerou todo o mundo natural, incluindo a natureza humana e fazendo com que o ser humano nasça em pecado, o que os torna incapazes de alcançar a vida eterna sem a intervenção da graça de Deus. Os protestantes acreditam que a morte de Jesus foi o "resgate" pelo qual o homem se tornou para sempre livre dos pecados que começaram com a queda, e outras denominações acreditam que este ato tornou possível para o homem a ser livre, mas sem necessariamente garantir tal liberdade. Fica, porém, para muitos a questão: e aqueles que viveram antes de Jesus? Segundo os cristãos, como para Deus não há um tempo cronológico, mas na verdade os acontecimentos para ele são atemporais, tanto a Queda do Homem quanto a Morte de Jesus aconteceram "ao mesmo tempo", fazendo com que todos os seres humanos que viveram antes de Jesus também fossem salvos por ele. Entretanto há uma vertente de cristãos que defende que, antes da crucificação de Cristo, a expiação dos pecados por meio de sacrifícios de cordeiros fazia parte da mesma aliança exemplificando o Cristo que futuramente viria a Terra. Segundo o livro de Gênesis, após a queda em pecado o homem realizava sacrifícios a Deus, onde apenas o sangue derramado expiava os pecados e demonstrava o arrependimento do indivíduo. Em Êxodo, Deus orienta Moisés sobre como os hebreus deveriam realizar tal cerimônia. Seguindo o entendimento de que o salário do pecado é a morte, fica claro o desapontamento de Deus com o sacrifício de Caim, que ofereceu "frutos da terra" e não um cordeiro imolado como seu irmão Abel. Na narrativa, a oferta pelos pecados de Abel é aceita mas a de seu irmão não. Esta é a antiga aliança. Quando Jesus Cristo é crucificado, é cumprida a profecia que valida os sacrifícios anteriores não mais necessitando derramamento de sangue para expiação.
rdf:langString
Гріхопаді́ння — так називається вчинок людини, яка грішить, тобто робить помилки, відступає від віри і порушує Божі заповіді, виступає проти Бога і інших людей. Як приклад часто наводять перше гріхопадіння в історії людства, вчинок перших людей, предків людства, Адама і Єви, про який є згадки у Св.Писанні. Перші люди, порушуючи Божу заповідь, з'їли заборонений Богом плід райського дерева і через це втратили первинний безпосередній зв’язок із Богом та були вигнані з раю, втративши надію на спасіння і вічне життя. З точки зору християнства гріхопадіння вважається найбільшою провиною, яку може вчинити і часто вчиняють люди по відношенню до Бога з часу свого вигнання з раю. Але християни також вірять, що Бог, бувши милостивим за своєю природою, простив людям цю їхню помилку, втілившись в особі Спасителя, Ісуса Христа. Цей вчинок, на думку християнського віровчення, показує Божу милість і любов і відтак дає можливість кожній людині, яка вірить у Бога-Спасителя, незважаючи на її фізичну, моральну і духовну недосконалість і обмеженість, надію на прощення, спасіння і життя вічне. Вчителі Закону Божого часто використовують історію про гріхопадіння як приклад гріховної природи людини, або як повчання дітям, які не слухають порад своїх батьків або порушують їх. Очевидно, що протягом життя кожна людина хоч інколи робить помилки, в т. ч. порушує зобов'язання, дані батькам, саме в цьому сенсі говорять про гріховну природу людини, наводячи як приклад історію перших людей, вигнаних з раю, за те, що порушили заповідь свого Батька-Бога. Не відкидаючи християнське вчення в цілому, гуманісти розглядали людину не у вимірі її гріхопадіння і , а в аспекті її творчого ставлення до себе самої і до всього, що її оточувало. Деякі богослови звертають також увагу на те, що Бог, бувши всезнаючим, від самого початку знав про непослух і гріхопадіння перших людей, але дав їм право на свободу вибору, а після втілення в особі Спасителя - спасіння і надію на життя вічне. В епоху Відродження, через погане знайомство людей зі старожитньою християнською традицією з'явилось також багато інших трактувань історії гріхопадіння, які пов'язували гріхопадіння з появою у перших людей статевих стосунків і статевого потягу одне до одного, що з точки зору традиції виглядає просто безглуздям. Можливим поясненням цього факту є те, що вчителі Закону Божого, яким в усі часи доводилося в школах звертати увагу на негативні наслідки ранніх статевих стосунків, як приклад наводили саме історію гріхопадіння, що дало підстави людям, погано знайомим з християнським вченням, тлумачити біблійну історію по-своєму.
rdf:langString
人的堕落（英語：the fall of man / the fall）是基督教中用来形容第一个男人和女人从无罪、顺服上帝的状态转变为有罪、悖逆的状态的术语。尽管堕落的教义没有在《圣经》中提到，但该教义来自释经学对《创世记》第3章的解释。起初，亚当和夏娃在伊甸園与上帝同在，但蛇诱使他们吃了伊甸園里知善恶树的果实，这是上帝所禁止的。此后，他们为自己裸体感到羞耻，上帝将他们驱逐出伊甸园，以防他们再食用生命树的果实而获得永生。 在许多基督教派系中，堕落的学说与原罪的学说密切相关。他们认为，堕落将罪恶带入世界，破坏了包括人类本性在内的整个自然世界，使所有人都生于原罪之中，没有上帝的恩典，他们无法获得永生。东正教接受堕落的概念，但基于《以西结书》18:20经文的一部分：“儿子不担当父亲的罪孽”，拒绝原罪会世代传承的说法。加爾文主義的新教徒相信耶稣为选民献出了自己的生命，因此他们可以从罪恶中得救。犹太教没有“堕落”或“原罪”的概念，对伊甸园叙事的解释也不相同。对于一些加尔文主义者，上帝的律例相对于堕落的逻辑顺序是区分堕落前预定论和堕落后预定论的标准。 伊甸园和人类堕落的故事代表着亚伯拉罕各民族之间的传统，其表现或多或少地象征着某些道德和宗教真理。
xsd:nonNegativeInteger
39023
