Ezequiel Zamora
http://dbpedia.org/resource/Ezequiel_Zamora an entity of type: Thing
حزقيال زامورا هو عسكري وسياسي فنزويلي، ولد في 1 فبراير 1817 في كوا في فنزويلا، وتوفي في 10 يناير 1860 في في فنزويلا. نشط حزبياً في الحزب الليبرالي في فنزويلا.
rdf:langString
Ezequiel Zamora (Cúa, Estat de Miranda, 1 de febrer de 1817 -San Carlos, Estat de Cojedes, 10 de gener de 1860) fou un militar veneçolà, va ser un dels principals protagonistes de la veneçolana (1859-1863).
rdf:langString
Ezequiel Zamora (Spanish pronunciation: [eθeˈkjel θaˈmoɾa]; 1 February 1817 – 10 January 1860) was a Venezuelan soldier, and leader of the Federalists in the Federal War (Guerra Federal) of 1859–1863.
rdf:langString
Ezequiel Zamora Correa (Cúa, 1 de febrero de 1817-San Carlos, 10 de enero de 1860) fue un político, militar y caudillo venezolano que ejerció como uno de los principales líderes del ejército liberal durante la Guerra Federal. Dedicándose inicialmente a una pulpería, Zamora participó en la insurrección campesina de 1846 contra el gobierno conservador. Durante la Revolución de Marzo es forzado al exilio. En Curazao se reúne con exiliados federalistas, y tras el inicio de la Guerra Federal en 1859 desembarca en La Vela de Coro. Zamora derrota al gobierno conservador en la batalla de Santa Inés, enfrentamiento crucial durante la guerra. Muere en 1860, cuando recibe un disparo en la cabeza durante las acciones preliminares para la captura de la plaza de San Carlos.
rdf:langString
Ezequiel Zamora est un militaire et homme politique vénézuélien, né à Cúa (Miranda) le 1er février 1817 et mort à San Carlos (Cojedes) le 10 janvier 1860. Il est l'un des principaux acteurs de la Guerre fédérale (1859-1863) et leader radical qui a défendu une reforme agraire profonde en faveur des paysans. Sa vie est teintée du romantisme des personnages libéraux de son temps.
rdf:langString
Ezequiel Zamora (* 1. Februar 1817 in Cúa, Miranda; † 10. Januar 1860 in San Carlos, Cojedes) war ein venezolanischer Bürgerkriegsgeneral und ein Bauernführer des Guerra Federal von 1859 bis 1863. Ezequiel Zamora war einer der Führer der Liberalen in den venezolanischen Bürgerkriegen des 19. Jahrhunderts. Zusammen mit Simón Bolívar und Simón Rodríguez wird er zu den drei herausragenden Persönlichkeiten der „Bolivarischen Bewegung“ gezählt. Er wird auch als „General des freien Volkes“ bezeichnet, denn am 10. Dezember 1859 bereitete er den Truppen der Großgrundbesitzer bei eine verheerende Niederlage, nachdem er diese zuvor auf ein für das Bauernheer günstiges Gelände gelockt hatte. Einen Monat später fiel er beim Angriff auf die Stadt San Carlos.
rdf:langString
Самора Езеккіль (ісп. Ezequiel Zamora; 1817—1860) — народний герой Венесуели. З кінця 1840-х років лідер демократичного крила партії лібералів. Самора відстоював принципи національного суверенітету, демократії та егалітаризму, здійснення яких пов'язував зі створенням федеральної держави. У рідному Куа встановлені пам'ятники на честь Самори. У 1872 році його прах перенесено в Національний пантеон Венесуели в Каракасі.
rdf:langString
Самора Эсекиель (1817—1860) — народный герой Венесуэлы. С конца 1840-х гг. лидер демократического крыла партии либералов. Самора отстаивал принципы национального суверенитета, демократии и эгалитаризма, осуществление которых связывал с созданием федерального государства. В родном Куа установлены памятники в честь Саморы. В 1872 году его прах перенесён в Национальный пантеон Венесуэлы в Каракасе.
rdf:langString
rdf:langString
حزقيال زامورا
rdf:langString
Ezequiel Zamora
rdf:langString
Ezequiel Zamora (General)
rdf:langString
Ezequiel Zamora
rdf:langString
Ezequiel Zamora
rdf:langString
Ezequiel Zamora
rdf:langString
Самора, Эсекиель
rdf:langString
Езеккіль Самора
rdf:langString
Ezequiel Zamora
rdf:langString
Ezequiel Zamora
xsd:integer
3010123
xsd:integer
1113708316
xsd:integer
1846
xsd:integer
1846
xsd:date
1817-02-01
xsd:date
1860-01-10
rdf:langString
General en Jefe
rdf:langString
حزقيال زامورا هو عسكري وسياسي فنزويلي، ولد في 1 فبراير 1817 في كوا في فنزويلا، وتوفي في 10 يناير 1860 في في فنزويلا. نشط حزبياً في الحزب الليبرالي في فنزويلا.
rdf:langString
Ezequiel Zamora (Cúa, Estat de Miranda, 1 de febrer de 1817 -San Carlos, Estat de Cojedes, 10 de gener de 1860) fou un militar veneçolà, va ser un dels principals protagonistes de la veneçolana (1859-1863).
rdf:langString
Ezequiel Zamora (* 1. Februar 1817 in Cúa, Miranda; † 10. Januar 1860 in San Carlos, Cojedes) war ein venezolanischer Bürgerkriegsgeneral und ein Bauernführer des Guerra Federal von 1859 bis 1863. Ezequiel Zamora war einer der Führer der Liberalen in den venezolanischen Bürgerkriegen des 19. Jahrhunderts. Zusammen mit Simón Bolívar und Simón Rodríguez wird er zu den drei herausragenden Persönlichkeiten der „Bolivarischen Bewegung“ gezählt. Er wird auch als „General des freien Volkes“ bezeichnet, denn am 10. Dezember 1859 bereitete er den Truppen der Großgrundbesitzer bei eine verheerende Niederlage, nachdem er diese zuvor auf ein für das Bauernheer günstiges Gelände gelockt hatte. Einen Monat später fiel er beim Angriff auf die Stadt San Carlos. Heute gilt Ezequiel Zamora als Symbol für den Kampf der Bauern um Boden und für eine antioligarchische Politik. Nach ihm sind die Coordinadora Campesina Ezequiel Zamora, die Landbewegung Ezequiel Zamora und der Municipio Ezequiel Zamora, ein Bezirk im Bundesstaat Cojedes benannt.
rdf:langString
Ezequiel Zamora (Spanish pronunciation: [eθeˈkjel θaˈmoɾa]; 1 February 1817 – 10 January 1860) was a Venezuelan soldier, and leader of the Federalists in the Federal War (Guerra Federal) of 1859–1863.
rdf:langString
Ezequiel Zamora Correa (Cúa, 1 de febrero de 1817-San Carlos, 10 de enero de 1860) fue un político, militar y caudillo venezolano que ejerció como uno de los principales líderes del ejército liberal durante la Guerra Federal. Dedicándose inicialmente a una pulpería, Zamora participó en la insurrección campesina de 1846 contra el gobierno conservador. Durante la Revolución de Marzo es forzado al exilio. En Curazao se reúne con exiliados federalistas, y tras el inicio de la Guerra Federal en 1859 desembarca en La Vela de Coro. Zamora derrota al gobierno conservador en la batalla de Santa Inés, enfrentamiento crucial durante la guerra. Muere en 1860, cuando recibe un disparo en la cabeza durante las acciones preliminares para la captura de la plaza de San Carlos.
rdf:langString
Ezequiel Zamora est un militaire et homme politique vénézuélien, né à Cúa (Miranda) le 1er février 1817 et mort à San Carlos (Cojedes) le 10 janvier 1860. Il est l'un des principaux acteurs de la Guerre fédérale (1859-1863) et leader radical qui a défendu une reforme agraire profonde en faveur des paysans. Sa vie est teintée du romantisme des personnages libéraux de son temps.
rdf:langString
Самора Эсекиель (1817—1860) — народный герой Венесуэлы. С конца 1840-х гг. лидер демократического крыла партии либералов. Самора отстаивал принципы национального суверенитета, демократии и эгалитаризма, осуществление которых связывал с созданием федерального государства. В 1846 году Самора, будучи кандидатом Либеральной партии, в результате обвинений в нарушениях был отстранён от участия в выборах. Эсекиель Самора начал военное сопротивление, поддержав народное восстание, но был захвачен 26 марта 1847 года и приговорён к смертной казни. Приговор был заменён заключением, поскольку президент Хосе Тадео Монагас решил отменить смертную казнь за политические преступления. В феврале 1859 года Самора возглавил народное восстание, явившееся началом гражданской войны в Венесуэле, известной под названием Федеральной войны (1859—1863). Руководимые им войска одержали ряд побед над консерваторами. Но 10 января 1860 года Самора умер от пулевого ранения в голову во время подготовки атаки в очередной битве. В родном Куа установлены памятники в честь Саморы. В 1872 году его прах перенесён в Национальный пантеон Венесуэлы в Каракасе.
rdf:langString
Самора Езеккіль (ісп. Ezequiel Zamora; 1817—1860) — народний герой Венесуели. З кінця 1840-х років лідер демократичного крила партії лібералів. Самора відстоював принципи національного суверенітету, демократії та егалітаризму, здійснення яких пов'язував зі створенням федеральної держави. У 1846 році Самора, будучи кандидатом Ліберальної партії, в результаті звинувачень в порушеннях був відсторонений від участі у виборах. Езеккіль Самора почав військовий опір, підтримавши народне повстання, але був захоплений 26 березня 1847 року і засуджений до смертної кари. Вирок був замінений ув'язненням, оскільки президент Хосе Тадео Монагас вирішив скасувати смертну кару за політичні злочини. У лютому 1859 року Самора очолив народне повстання, що з'явилося початком громадянської війни в Венесуелі, відомої під назвою Федеральної війни (1859—1863). Керовані ним війська здобули ряд перемог над консерваторами. Але 10 січня 1860 року Самора помер від кульового поранення в голову під час підготовки атаки в черговий битві. У рідному Куа встановлені пам'ятники на честь Самори. У 1872 році його прах перенесено в Національний пантеон Венесуели в Каракасі.
rdf:langString
Jefe de Operaciones de Occidente
xsd:gYear
1860
xsd:gYear
1846
xsd:nonNegativeInteger
6810
xsd:string
Jefe de Operaciones de Occidente (1859 -1860)