Eye movement in reading
http://dbpedia.org/resource/Eye_movement_in_reading
Le traitement visuel des mots implique des mouvements oculaires lors de la lecture. L'œil humain possède une acuité maximale sur une petite zone du champ visuel correspondant à la partie la plus sensible de la rétine, la fovéa. De fréquents mouvements oculaires lors de la lecture permettent de repositionner cette zone d'un mot à l'autre.
rdf:langString
Eye movement in reading involves the visual processing of written text. This was described by the French ophthalmologist Louis Émile Javal in the late 19th century. He reported that eyes do not move continuously along a line of text, but make short, rapid movements (saccades) intermingled with short stops (fixations). Javal's observations were characterised by a reliance on naked-eye observation of eye movement in the absence of technology. From the late 19th to the mid-20th century, investigators used early tracking technologies to assist their observation, in a research climate that emphasised the measurement of human behaviour and skill for educational ends. Most basic knowledge about eye movement was obtained during this period. Since the mid-20th century, there have been three major c
rdf:langString
Рух ока під час читання є необхідним для обробки візуальної інформації, що її отримує зоровий аналізатор, коли людина читає написаний текст. Вперше рух ока було описано французьким офтальмологом наприкінці 19 століття. Він довів, що око під час читання рухається не постійно вздовж рядку, але короткими й швидкими рухами (saccades), між якими відбуваються короткі зупинки (fixations). За відсутності на той час спеціальних технологій, Жаваль починав свої дослідження неозброєним оком. Перші технології відстеження з'явилися на зламі XIX-XX століть, що суттєво сприяли дослідженням. Починаючи з середини 20 століття було впроваджено три інновації: розвиток технологій відстеження без контакту з оком; впровадження комп'ютерних технологій для обробки величезних обсягів даних; поява когнітивної психо
rdf:langString
rdf:langString
Mouvements oculaires lors de la lecture
rdf:langString
Eye movement in reading
rdf:langString
Рух ока під час читання
xsd:integer
8128856
xsd:integer
1099762967
rdf:langString
Eye movement in reading involves the visual processing of written text. This was described by the French ophthalmologist Louis Émile Javal in the late 19th century. He reported that eyes do not move continuously along a line of text, but make short, rapid movements (saccades) intermingled with short stops (fixations). Javal's observations were characterised by a reliance on naked-eye observation of eye movement in the absence of technology. From the late 19th to the mid-20th century, investigators used early tracking technologies to assist their observation, in a research climate that emphasised the measurement of human behaviour and skill for educational ends. Most basic knowledge about eye movement was obtained during this period. Since the mid-20th century, there have been three major changes: the development of non-invasive eye-movement tracking equipment; the introduction of computer technology to enhance the power of this equipment to pick up, record, and process the huge volume of data that eye movement generates; and the emergence of cognitive psychology as a theoretical and methodological framework within which reading processes are examined. Sereno & Rayner (2003) believed that the best current approach to discover immediate signs of word recognition is through recordings of eye movement and event-related potential.
rdf:langString
Le traitement visuel des mots implique des mouvements oculaires lors de la lecture. L'œil humain possède une acuité maximale sur une petite zone du champ visuel correspondant à la partie la plus sensible de la rétine, la fovéa. De fréquents mouvements oculaires lors de la lecture permettent de repositionner cette zone d'un mot à l'autre.
rdf:langString
Рух ока під час читання є необхідним для обробки візуальної інформації, що її отримує зоровий аналізатор, коли людина читає написаний текст. Вперше рух ока було описано французьким офтальмологом наприкінці 19 століття. Він довів, що око під час читання рухається не постійно вздовж рядку, але короткими й швидкими рухами (saccades), між якими відбуваються короткі зупинки (fixations). За відсутності на той час спеціальних технологій, Жаваль починав свої дослідження неозброєним оком. Перші технології відстеження з'явилися на зламі XIX-XX століть, що суттєво сприяли дослідженням. Починаючи з середини 20 століття було впроваджено три інновації: розвиток технологій відстеження без контакту з оком; впровадження комп'ютерних технологій для обробки величезних обсягів даних; поява когнітивної психології як теоретичної і методологічної бази досліджень процесів читання. Sereno & Rayner (2003) вважають, що найкращий підхід до виявлення механізмів розпізнавання слів лежить через дослідження руху очей event-related potential.
xsd:nonNegativeInteger
19540