Experimentum crucis
http://dbpedia.org/resource/Experimentum_crucis an entity of type: Thing
Als experimentum crucis (lat. „Kreuzesversuch“) bezeichnet man in der Wissenschaftstheorie ein Experiment, dessen Scheitern die dem Experiment zugrunde liegende Theorie falsifiziert oder überwindet.
rdf:langString
En science, un experimentum crucis (en français, une expérience cruciale ou critique) est une expérience permettant de déterminer si une hypothèse ou une théorie particulière est meilleure que toutes les autres acceptées par la communauté scientifique. Une telle expérience doit généralement produire un résultat qui, s'il est vrai, discrédite toute autre hypothèse ou théorie. La réalisation d'une telle expérience est considérée nécessaire pour qu'une hypothèse ou une théorie particulière soit acceptée parmi le cortège des connaissances scientifiques.
rdf:langString
Con l'espressione experimentum crucis (lett. "esperienza della croce" o, più propriamente, esperimento cruciale) si fa riferimento a un esperimento capace di discriminare tra teorie concorrenti. Un esperimento di questo tipo, dunque, può presentarsi qualora siano state formulate due, o più, teorie capaci di rendere conto di un certo numero di evidenze empiriche e tali, tuttavia, da effettuare previsioni diverse per una circostanza particolare. In tale situazione, dunque, il dato sperimentale sarà in grado di giudicare quale delle teorie ha effettuato la previsione corretta, e dunque quale delle teorie è da considerare più adeguata alla descrizione della realtà.
rdf:langString
In science, an experimentum crucis (English: crucial experiment or critical experiment) is an experiment capable of decisively determining whether or not a particular hypothesis or theory is superior to all other hypotheses or theories whose acceptance is currently widespread in the scientific community. In particular, such an experiment must typically be able to produce a result that rules out all other hypotheses or theories if true, thereby demonstrating that under the conditions of the experiment (i.e., under the same external circumstances and for the same "input variables" within the experiment), those hypotheses and theories are proven false but the experimenter's hypothesis is not ruled out.
rdf:langString
En ciencias, un experimento crucial o experimento crítico (del latín, experimentum crucis) es un experimento capaz de determinar de forma contundente si una hipótesis o una teoría particular es superior a todas las demás hipótesis o teorías cuya aceptación está extendida en la comunidad científica.
rdf:langString
Een cruciale test of cruciaal experiment (Latijn: experimentum crucis) is een test die beslissend is voor een hypothese of theorie. Als de theorie wordt gefalsificeerd dan is deze weerlegd en kan deze verworpen worden. Indien de test succesvol verlopen is, dan is er volgens Popper geen sprake van verificatie, aangezien het niet uitgesloten kan worden dat er in de toekomst een test wordt uitgevoerd die de theorie weerlegt. Er is wel sprake van corroboratie, de theorie wordt versterkt. In het ideale geval worden alle overige theorieën wel weerlegd door de test, wat de betreffende theorie verder versterkt. Popper pleitte daarmee tegen de inductieve methode van verificatie en voor de deductieve methode van falsificatie.
rdf:langString
Experimentum crucis (łac. eksperyment krzyżowy, eksperyment rozstrzygający, dosł. próba krzyża ) – doświadczenie, które w jednoznaczny sposób rozstrzyga, która z konkurencyjnych teorii naukowych jest prawdziwa, a która fałszywa. Przeprowadzenie experimentum crucis jest zwykle planowane w sytuacji, gdy pojawia się nowa teoria podważająca obowiązujący paradygmat. Intencją eksperymentatorów nie zawsze jest chęć potwierdzenia nowej teorii. Czasem eksperyment bywa przeprowadzany w celu usunięcia sprzeczności w obowiązującej teorii. Tak było na przykład z doświadczeniem Michelsona i Morleya. Celem tych badaczy było wykrycie obecności eteru, a skutkiem – stwierdzenie stałości prędkości światła w układzie źródła, niezależnie od jego ruchu. Ten wniosek, z kolei, stał się podwaliną szczególnej teor
rdf:langString
Experimentum crucis (решающий опыт; буквально «проба крестом» как метафора средневекового ритуала обнаружения нечистой силы; иногда также говорят «критический эксперимент») — эксперимент, исход которого однозначно определяет, является ли конкретная теория или гипотеза верной. Этот эксперимент должен дать предсказанный результат, который не может быть выведен из других, общепринятых гипотез и теорий. Термин «экспериментум круцис» введён Френсисом Бэконом. Карл Поппер считал наличие «экспериментум круцис» критерием достоверности научного знания.
rdf:langString
Experimentum crucis (вирішальний дослід; буквально «дослід хреста», іноді також кажуть «критичний експеримент») — експеримент, результат якого однозначно визначає, чи є конкретна теорія або гіпотеза вірною. Цей експеримент повинен дати вгаданий результат, який не може бути виведений з інших, загальноприйнятих гіпотез і теорій. Термін «експеріментум круціс» введений Френсісом Беконом. Карл Поппер вважав наявність «експеріментум круціс» критерієм достовірності наукового знання.
rdf:langString
rdf:langString
Experimentum crucis
rdf:langString
Experimento crucial
rdf:langString
Experimentum crucis
rdf:langString
Experimentum crucis
rdf:langString
Experimentum crucis
rdf:langString
Cruciale test
rdf:langString
Experimentum crucis
rdf:langString
Experimentum crucis
rdf:langString
Experimentum crucis
xsd:integer
533106
xsd:integer
1119569942
rdf:langString
Als experimentum crucis (lat. „Kreuzesversuch“) bezeichnet man in der Wissenschaftstheorie ein Experiment, dessen Scheitern die dem Experiment zugrunde liegende Theorie falsifiziert oder überwindet.
rdf:langString
In science, an experimentum crucis (English: crucial experiment or critical experiment) is an experiment capable of decisively determining whether or not a particular hypothesis or theory is superior to all other hypotheses or theories whose acceptance is currently widespread in the scientific community. In particular, such an experiment must typically be able to produce a result that rules out all other hypotheses or theories if true, thereby demonstrating that under the conditions of the experiment (i.e., under the same external circumstances and for the same "input variables" within the experiment), those hypotheses and theories are proven false but the experimenter's hypothesis is not ruled out. For an opposite view putting into question the decisive value of the experimentum crucis in choosing one hypothesis or theory over its rivals, see Pierre Duhem.
rdf:langString
En ciencias, un experimento crucial o experimento crítico (del latín, experimentum crucis) es un experimento capaz de determinar de forma contundente si una hipótesis o una teoría particular es superior a todas las demás hipótesis o teorías cuya aceptación está extendida en la comunidad científica. En particular, tal experimento debe ser capaz de producir un resultado que excluya todas las otras hipótesis o teorías si es cierto, lo que demuestra que en las condiciones del experimento (por ejemplo, bajo las mismas circunstancias externas y para las mismas variables de entrada en el experimento), esas hipótesis y teorías se han demostrado falsas, pero la hipótesis del experimentador no es descartada.
rdf:langString
En science, un experimentum crucis (en français, une expérience cruciale ou critique) est une expérience permettant de déterminer si une hypothèse ou une théorie particulière est meilleure que toutes les autres acceptées par la communauté scientifique. Une telle expérience doit généralement produire un résultat qui, s'il est vrai, discrédite toute autre hypothèse ou théorie. La réalisation d'une telle expérience est considérée nécessaire pour qu'une hypothèse ou une théorie particulière soit acceptée parmi le cortège des connaissances scientifiques.
rdf:langString
Con l'espressione experimentum crucis (lett. "esperienza della croce" o, più propriamente, esperimento cruciale) si fa riferimento a un esperimento capace di discriminare tra teorie concorrenti. Un esperimento di questo tipo, dunque, può presentarsi qualora siano state formulate due, o più, teorie capaci di rendere conto di un certo numero di evidenze empiriche e tali, tuttavia, da effettuare previsioni diverse per una circostanza particolare. In tale situazione, dunque, il dato sperimentale sarà in grado di giudicare quale delle teorie ha effettuato la previsione corretta, e dunque quale delle teorie è da considerare più adeguata alla descrizione della realtà.
rdf:langString
Een cruciale test of cruciaal experiment (Latijn: experimentum crucis) is een test die beslissend is voor een hypothese of theorie. Als de theorie wordt gefalsificeerd dan is deze weerlegd en kan deze verworpen worden. Indien de test succesvol verlopen is, dan is er volgens Popper geen sprake van verificatie, aangezien het niet uitgesloten kan worden dat er in de toekomst een test wordt uitgevoerd die de theorie weerlegt. Er is wel sprake van corroboratie, de theorie wordt versterkt. In het ideale geval worden alle overige theorieën wel weerlegd door de test, wat de betreffende theorie verder versterkt. Popper pleitte daarmee tegen de inductieve methode van verificatie en voor de deductieve methode van falsificatie. Kuhn stelde dat de cruciale test niet mogelijk was en dat paradigma's pas verworpen worden als er andere beschikbaar zijn. Ook in tijden van paradigmaverschuivingen zijn cruciale testen niet mogelijk, omdat elk paradigma een eigen conceptueel kader heeft, waarin de test een verschillende waarde heeft, wat Kuhn incommensurabiliteit noemde. Een gemeenschappelijke neutrale taal van waaruit objectieve feiten de doorslag moet geven, is uitgesloten door de Duhem-Quinestelling die stelt dat het niet mogelijk is om een afzonderlijke hypothese te toetsen, omdat het niet duidelijk is welk deel van de hypothese precies op de proef wordt gesteld. Dit probleem speelde al gedurende de wetenschappelijke revolutie, onder meer naar voren gebracht door Thomas Hobbes. In Dialogus physicus de natura aeris uit 1661 gaf deze vergelijkbare bezwaren als antwoord op Robert Boyle's New Experiments Physico-Mechanical waarin deze betoogde dat experimenten de noodzakelijke basis waren voor een moderne natuurfilosofie. Boyle had experimenten uitgevoerd met een luchtpomp die feiten moesten vaststellen over de eigenschappen van lucht. Volgens Hobbes was de uitkomst van deze experimenten echter vooral afhankelijk van de bouw van het instrument. Dezelfde bezwaren werden geuit tegen het experiment waarmee Isaac Newton in Opticks uit 1704 met twee prisma's aantoonde dat zonlicht bestaat uit verschillende kleuren. Newton had een 'primitieve' straal gemaakt met de eerste prisma, wat bleek doordat de tweede prisma het licht niet verder brak. Wetenschappers die het experiment nadeden en wel verdere breking waarnamen, hadden volgens Newton geen primitieve straal gemaakt, omdat deze immers anders niet verder zou breken. Daarmee werd de vraag of de hypothese werd getoetst, of het instrument.
rdf:langString
Experimentum crucis (łac. eksperyment krzyżowy, eksperyment rozstrzygający, dosł. próba krzyża ) – doświadczenie, które w jednoznaczny sposób rozstrzyga, która z konkurencyjnych teorii naukowych jest prawdziwa, a która fałszywa. Przeprowadzenie experimentum crucis jest zwykle planowane w sytuacji, gdy pojawia się nowa teoria podważająca obowiązujący paradygmat. Intencją eksperymentatorów nie zawsze jest chęć potwierdzenia nowej teorii. Czasem eksperyment bywa przeprowadzany w celu usunięcia sprzeczności w obowiązującej teorii. Tak było na przykład z doświadczeniem Michelsona i Morleya. Celem tych badaczy było wykrycie obecności eteru, a skutkiem – stwierdzenie stałości prędkości światła w układzie źródła, niezależnie od jego ruchu. Ten wniosek, z kolei, stał się podwaliną szczególnej teorii względności. Albert Abraham Michelson i Edward Morley podejmując swoje badania, nie przewidywali ich skutków. Eksperyment ich stał się experimentum crucis dopiero po fakcie, gdy nowa teoria ujrzała światło dzienne. Inaczej było z ogólną teorią względności, która najpierw została sformułowana przez Einsteina i długo nie była akceptowana przez wielu uczonych. Eksperymentami, które rozstrzygnęły o poprawności tej teorii były obserwacje zaburzeń orbity Merkurego, a także zarejestrowanie zakrzywienia światła gwiazd przez Słońce. Również wcześniejszym eksperymentom można przyznać miano rozstrzygających. Należeć do nich może doświadczenie Galileusza wykazujące stałość przyspieszenia ziemskiego. Obecnie w fizyce są również teorie oczekujące na naukową weryfikację, jak na przykład teoria strun.
rdf:langString
Experimentum crucis (решающий опыт; буквально «проба крестом» как метафора средневекового ритуала обнаружения нечистой силы; иногда также говорят «критический эксперимент») — эксперимент, исход которого однозначно определяет, является ли конкретная теория или гипотеза верной. Этот эксперимент должен дать предсказанный результат, который не может быть выведен из других, общепринятых гипотез и теорий. Термин «экспериментум круцис» введён Френсисом Бэконом. Карл Поппер считал наличие «экспериментум круцис» критерием достоверности научного знания. Постановка такого эксперимента считается необходимым условием для принятия конкретной гипотезы или теории в состав общепризнанного корпуса научных знаний. В истории науки нередки случаи, когда теория разрабатывается во всей полноте ещё до постановки критического эксперимента. Теория, согласующаяся с уже известными экспериментами, но не выдавшая пока свой критический эксперимент, обычно считается заслуживающей дальнейших исследований — для поиска возможности экспериментальной проверки. Для двадцатого века знаменитым примером experimentum crucis явилась экспедиция на остров Принсипи у побережья Африки, предпринятая в 1919 году Артуром Эддингтоном для измерения положений звёзд, находящихся рядом с Солнцем во время солнечного затмения. Наблюдения положений звёзд подтвердили существование гравитационного линзирования, предсказанного Альбертом Эйнштейном в опубликованной в 1915 году общей теории относительности. Наблюдения Эддингтона стали первым веским подтверждением теории Эйнштейна. В некоторых случаях выдвинутая теория может опираться на ранее полученные экспериментальные результаты, если ни одна существующая теория не может дать им объяснения. Примером может послужить способность квантовой гипотезы, предложенной в 1900 году Максом Планком, объяснить наблюдаемый спектр абсолютно чёрного тела — экспериментальный результат, расходящийся с предсказаниями классического закона Рэлея — Джинса. Однако такие случаи не считаются достаточно сильным доказательством для окончательного принятия новой теории. В примере с квантовой механикой для полного её признания потребовалось успешное подтверждение теории новыми оправдавшимися предсказаниями, такими как открытие позитрона или опыты по дифракции электронов. Ученик Поппера Имре Лакатос доказывал, что понятие experimentum crucis неверно и разногласия теорий не могут быть решены при помощи экспериментов, которые могут только склонить научное сообщество к выбору той или иной научной теории.
rdf:langString
Experimentum crucis (вирішальний дослід; буквально «дослід хреста», іноді також кажуть «критичний експеримент») — експеримент, результат якого однозначно визначає, чи є конкретна теорія або гіпотеза вірною. Цей експеримент повинен дати вгаданий результат, який не може бути виведений з інших, загальноприйнятих гіпотез і теорій. Термін «експеріментум круціс» введений Френсісом Беконом. Карл Поппер вважав наявність «експеріментум круціс» критерієм достовірності наукового знання. Постановка такого експеримента вважається необхідною умовою для прийняття конкретної гіпотези або теорії до складу загальновизнаного корпусу наукових знань. В історії науки нерідкі випадки, коли теорія розробляється у всій повноті ще до постановки критичного експеримента. Теорія, що узгоджується з уже відомими експериментами, але не видала поки свій критичний експеримент, зазвичай вважається такою, що заслуговує подальших досліджень — для пошуку можливості експериментальної перевірки. Для ХХ століття знаменитим прикладом experimentum crucis явилася експедиція на острів Принсіпі біля узбережжя Африки, розпочата в 1919 році Артуром Еддінгтоном для вимірювання положень зірок, що знаходяться поруч з Сонцем під час сонячного затемнення. Спостереження положень зірок підтвердили існування гравітаційного лінзування, передбаченого Альбертом Ейнштейном в опублікованій в 1915 році загальної теорії відносності. Спостереження Еддінгтона стали першим вагомим підтвердженням теорії Ейнштейна. У деяких випадках висунута теорія може спиратися на раніше отримані експериментальні результати, якщо жодна існуюча теорія не може дати їм пояснення. Прикладом може послужити здатність квантової гіпотези, запропонованої в 1900 році Максом Планком, пояснити спостережуваний спектр абсолютно чорного тіла — експериментальний результат, що йде врозріз з передбаченнями класичного . Однак такі випадки не вважаються досить сильним доказом для остаточного прийняття нової теорії. У прикладі з квантовою механікою для повного її визнання знадобилося успішне підтвердження теорії новими виправданими прогнозами, такими як відкриття позитрона або досліди по дифракції електронів. Учень Поппера Імре Лакатос доводив, що поняття experimentum crucis є фікцію. Суперечки теорій не вирішуються і не можуть бути вирішені за допомогою експериментів. Останні можуть, щонайбільше, схилити наукове співтовариство до вибору тієї чи іншої наукової теорії. «Немає нічого такого, що можна було б назвати вирішальними експериментами».
xsd:nonNegativeInteger
8889
