Ethos
http://dbpedia.org/resource/Ethos an entity of type: Thing
Étos nebo ethos (řec. εθος, zvyk, obyčej, nebo ηθος, mrav) znamená ideální celek principů, jimiž se lidé ve společnosti mají řídit ve svém svobodném a odpovědném jednání. Od slova étos se odvozuje pojem etika, etický, a na druhé straně etologie, empirická nauka o chování.
rdf:langString
إيثوس كلمة يونانية تعني «سمة» تُستخدم لوصف المعتقدات أو المثل التوجيهية التي تميز مجتمعًا أو أمة أو أيديولوجية. استخدم اليونانيون هذه الكلمة أيضًا للإشارة إلى قدرة الموسيقى على التأثير بالمشاعر والسلوكيات وحتى الأخلاق. تقدم القصص اليونانية القديمة عن أورفيوس هذه الفكرة بطريقة مقنعة. يعتمد استخدام الكلمة في البلاغة اعتمادًا وثيقًا على الاصطلاح الذي استخدمه أرسطو في مفهومه عن البراهين الفنية الثلاثة أو وسائل الإقناع، الذي يمنح الفضل للمتحدث، أو يأخذ المتحدث الفضل.
rdf:langString
Etoso (el la greka lingvo ἦθος, "etos", kiu signifas karakteron) estas spirita atmosfero, "aero" de iu medio, aŭ . Kvankam la vorto povas esti uzata ĝenerale por iu ajn aranĝo aŭ loko, oni kutime uzas ĝin por priskribi certajn Esperanto-aranĝojn aŭ ties specifajn, jam tradiciajn, eventojn (ekzemple gufujon dum IS).
rdf:langString
Ethos es una palabra griega (en griego antiguo, ἦθος ễthos) que significa "costumbre y conducta" y, a partir de ahí, "conducta, carácter, personalidad". Es la raíz de términos como ética y etología.
rdf:langString
Ethos (/ˈiːθɒs/ or US: /ˈiːθoʊs/) is a Greek word meaning "character" that is used to describe the guiding beliefs or ideals that characterize a community, nation, or ideology; and the balance between caution, and passion. The Greeks also used this word to refer to the power of music to influence emotions, behaviors, and even morals. Early Greek stories of Orpheus exhibit this idea in a compelling way. The word's use in rhetoric is closely based on the Greek terminology used by Aristotle in his concept of the three artistic proofs or modes of persuasion. It gives credit to the speaker, or the speaker is taking credit.
rdf:langString
L’éthos (ou ethos, du grec ancien ἦθος ễthos, « coutume ») est le caractère habituel, la manière d'être, l’ensemble des habitudes d'une personne. Il se rapproche du comportement. Pour les Grecs, les « arts » (μιμητικαὶ τέχναι mimêtikaì tékhnai), comme la musique, la danse, les arts visuels, la tragédie ou la comédie imitent des éthos. C'est ce qu'explique Aristote dans la Poétique et dans la Politique (livre VIII).
rdf:langString
エートス (古希: ἦθος, ἔθος; ethos, 複: 古希: ἤθη ἤθεα; ethe, ethea) は、「いつもの場所」 (ἤθεα ἵππων) を意味し、転じて習慣・特性などを意味する古代ギリシア語である。他に、「出発点・出現」または「特徴」を意味する。 それを元に、「道徳」や「道徳観の発露」を意味する ἠθικός (ethikos) という言葉が生まれ、ラテン語には ethicus として流用される。また、その女性形である ἠθική φιλοσοφία (ethica) は古フランス語の ethique 、中世英語の ethik を通じて、現代の英語の ethics へと変化した。「倫理的生活態度」ともいわれる。
rdf:langString
에토스(고대 그리스어: ἦθος, ἔθος, ēthos)는 ‘성격’, ‘관습’ 등을 의미하는 고대 그리스어다. 20세기까지는 '특질'로 번역하여 사용하기도 했으나, 현재는 외래어로 사용한다. 아리스토텔레스는 수사학에서 에토스라는 단어에 철학적 의미를 부여했다. 그의 정의에 따르면 에토스는 화자(話者) 고유 성품을 뜻한다. 체형, 자세, 옷차림, 목소리, 단어선택, 시선, 성실, 신뢰, 카리스마 등이 에토스에 속한다. 오늘날 이 단어는 민족 혹은 사회별로 특징지어지는 관습 혹은 특징을 지칭하는 데 사용되고 있다.
rdf:langString
Этос (греч. ἦθος «нрав, характер, душевный склад») — многозначное понятие с неустойчивым терминологическим статусом. Понятие «этос» дало начало понятиям этики и этологии.
rdf:langString
Ethos és una paraula grega que pot ser traduïda de diferents maneres. Algunes possibilitats són 'punt de partida', 'aparèixer', 'inclinació' i a partir d'aquí, 'personalitat'. De la mateixa arrel grega, és la paraula Ethik (ἠθικός), que significa 'teoria de la vida', i de la qual va derivar la paraula ètica. El Diccionari de la llengua catalana de l'IEC incorpora la paraula ethos, que apareix definida com a "conjunt de trets morals i estètics que conformen el caràcter o la identitat d'una persona o una cultura."
rdf:langString
Το Ήθος κατά τον Αριστοτέλη αποδίδεται με αρνητικές ανθρώπινες εκφάνσεις που πρέπει ν΄ αποφεύγονται, όπως για παράδειγμα η , η και η , ενώ η διαστροφή διακρίνεται σε τρία είδη που βρίσκονται σε σχέση μεταξύ τους. Ακράτεια υπάρχει, όταν λειτουργεί η λογική, αλλά διαστρέφεται η . Όταν διαστρέφεται η λογική και τίθεται ως σκοπός το κακό, λέμε ότι υπάρχει κακία. Η θηριωδία είναι το αποτέλεσμα της διαστροφής τόσο της όρεξης όσο και της λογικής. «Ούτε καν έμοιαζε ότι είναι γιος θνητού ανθρώπου, αλλά κάποιου θεού».
rdf:langString
Der Ausdruck Ethos (Neutrum; von altgriechisch ἔθος ethos [ˈɛtʰɔs] „Gewohnheit, Sitte, Brauch“ oder dessen Ableitung ἦθος ēthos [ˈɛːtʰɔs] „Charakter, Sinnesart, Brauch, Sitte, Gewohnheit“) bezeichnet bildungssprachlich die sittliche Gesinnung einer Person, einer Gemeinschaft oder speziellen sozialen Gruppe (Berufsgruppe, Schule etc.). Der Duden definiert das Ethos als eine „vom Bewusstsein sittlicher Werte geprägte Gesinnung“ oder „Gesamthaltung“; als „ethisches Bewusstsein“ oder auch als Ethik im Sinne der Gesamtheit sittlicher Normen und Maximen, die einer (verantwortungsbewussten) Einstellung zugrunde liegen. Das Ethos steht damit im Synonymfeld von „Moral, Pflichtbewusstsein, Pflichtgefühl, Pflichttreue, Sittlichkeit, Verantwortungsbewusstsein, Verantwortungsgefühl; (bildungssprachlich
rdf:langString
Etos berarti pandangan hidup yang khas dari suatu golongan sosial. Etos berasal dari bahasa Yunani (etos) yang memberikan arti sikap, kepribadian, watak, karakter, serta keyakinan atas sesuatu. Sikap ini tidak saja dimiliki oleh individu, tetapi juga oleh kelompok bahkan masyarakat. Dalam etos kerja adalah semangat kerja yang menjadi ciri khas dan keyakinan seseorang atau suatu kelompok. Kerja dalam arti pengertian luas adalah semua bentuk usaha yang dilakukan manusia, baik dalam hal materi, intelektual dan fisik, maupun hal-hal yang berkaitan dengan keduniaan maupun keakhiratan.
rdf:langString
Ethos (ἦθος) è un termine greco (il cui significato, in origine, era "il posto da vivere") che può essere inteso in diversi modi.Può significare "inizio", "apparire", "disposizione" e da qui "carattere" o "temperamento". Dalla stessa radice greca deriva il termine ethikos (ἠθικός) che significa "teoria del vivere", da cui il termine moderno etica.
rdf:langString
Ethos (em grego antigo ἔθος : 'hábito, costume, uso'; ἦθος 'caráter, disposição, costume, hábito') é o conjunto de traços e modos de comportamento que conformam o caráter ou a identidade de uma coletividade. Em Antropologia, é uma espécie de síntese dos costumes de um povo. O termo indica quais os traços característicos de um grupo humano qualquer que o diferenciam de outros grupos sob os pontos de vista social e cultural. Portanto, trata-se da identidade social de um grupo. Nomeamente Pode definir-se como a síntese, a identidade, de uma nação e daqueles que lá vivem.
rdf:langString
Moreel is de geestesgesteldheid, geestelijke weerbaarheid, moed, werkkracht of strijdlust die in moeilijke omstandigheden door een individu of groep wordt getoond. Moreel betekent zedelijke kracht, zedelijke moed, zelfvertrouwen of de wil om door te zetten.
rdf:langString
Etos (z gr. εθος zwyczaj lub ηθος usposobienie) – realizowany i obowiązujący w grupie społecznej, społeczności czy kategorii społecznej zbiór idealnych wzorów kulturowych (ideałów), jasno określonych. Dzięki zaangażowaniu w realizację tych wzorów zachowań uwidaczniają się wartości danej grupy oraz kształtuje się obraz wyidealizowanego . Od lat 70. XX wieku problem etosu bada się z jednej strony jako kwestię adaptacji dawnych stylów życia do nowych czasów, z drugiej kwestię nowych form w stylach życia i ich wpływu na zmiany społeczne.
rdf:langString
Ethos (grekiska ἔθος - etos, sed, lära), ibland benämnt etos, är ett begrepp inom retoriken som används för att definiera en talares trovärdighet. Ethos syns ofta ihop med uttrycken logos och pathos, retorikens tre grundläggande medel för att övertyga, vilka tillsammans utgör förutsättningen för ett bra tal. Enligt Aristoteles är det tre saker som väcker tillit till en talare och gör att denne verkar övertygande:
rdf:langString
Етос (грец. εθος — звичай або грец. ηθος — вдача, характер, темперамент) — узагальнена характеристика культури певної соціальної спільноти, яка виражена в системі її панівних цінностей і . Втілюваний і обов'язковий у соціальній групі, суспільстві чи суспільній категорії чітко визначений набір ідеальних культурних взірців (ідеалів). Через залучення в реалізацію цих еталонів поведінки чіткіше окреслюються цінності відповідної групи, формується та відтворюється . У соціологію це поняття ввів Макс Вебер, описавши завдяки йому певний спосіб життя конкретних соціальних груп.
rdf:langString
rdf:langString
إيثوس
rdf:langString
Ethos
rdf:langString
Ethos
rdf:langString
Étos
rdf:langString
Ethos
rdf:langString
Ήθος
rdf:langString
Etoso
rdf:langString
Ethos
rdf:langString
Etos
rdf:langString
Ethos
rdf:langString
Ethos
rdf:langString
에토스
rdf:langString
エートス
rdf:langString
Etos
rdf:langString
Moreel
rdf:langString
Ethos
rdf:langString
Этос
rdf:langString
Ethos
rdf:langString
Етос
xsd:integer
795780
xsd:integer
1117323830
rdf:langString
Étos nebo ethos (řec. εθος, zvyk, obyčej, nebo ηθος, mrav) znamená ideální celek principů, jimiž se lidé ve společnosti mají řídit ve svém svobodném a odpovědném jednání. Od slova étos se odvozuje pojem etika, etický, a na druhé straně etologie, empirická nauka o chování.
rdf:langString
Ethos és una paraula grega que pot ser traduïda de diferents maneres. Algunes possibilitats són 'punt de partida', 'aparèixer', 'inclinació' i a partir d'aquí, 'personalitat'. De la mateixa arrel grega, és la paraula Ethik (ἠθικός), que significa 'teoria de la vida', i de la qual va derivar la paraula ètica. El Diccionari de la llengua catalana de l'IEC incorpora la paraula ethos, que apareix definida com a "conjunt de trets morals i estètics que conformen el caràcter o la identitat d'una persona o una cultura." Dins l'art, l'ethos és l'estatisme emocional, entès com a contrari del pathos, el dinamisme emocional. L'ethos forma part del cànon grec des de l'època arcaica a la prehel·lenística, i en tingué la seva major expressió en l'època clàssica. L'ethos és també un dels les tres modes de persuasió en la retòrica (juntament amb el pathos i el logos), segons la filosofia d'Aristòtil. Ethos significava inicialment 'estatge o lloc on habiten les persones i els animals'; sembla que va ser el poeta Homer el primer a donar aquesta primera accepció. Posteriorment, Aristòtil s'encarregà d'atorgar-li un segon sentit a aquest ethos, entenent-lo com a 'hàbit, caràcter o manera de ser', que va incorporat a l'ésser humà al llarg de la seva existència. Entendre l'ethos com un hàbit, com una manera de ser, constitueix per a la tradició grega una segona naturalesa. Es tracta d'una creació genuïna i necessària de l'ésser humà, ja que aquest, des del moment en què s'organitza en societat, sent la necessitat imperiosa de crear regles per regular el seu comportament i permetre modelar així el seu caràcter. En el sentit de "costum, hàbit", ethos és equivalent al concept llatí mores. L'ús que s'ha generalitzat en sociologia és el punt de partida de les idees que conformen el caràcter de determinat sistema o escola de pensament. És el lloc o àmbit intel·lectual des d'on es conforma una unitat teòrica.
rdf:langString
Το Ήθος κατά τον Αριστοτέλη αποδίδεται με αρνητικές ανθρώπινες εκφάνσεις που πρέπει ν΄ αποφεύγονται, όπως για παράδειγμα η , η και η , ενώ η διαστροφή διακρίνεται σε τρία είδη που βρίσκονται σε σχέση μεταξύ τους. Ακράτεια υπάρχει, όταν λειτουργεί η λογική, αλλά διαστρέφεται η . Όταν διαστρέφεται η λογική και τίθεται ως σκοπός το κακό, λέμε ότι υπάρχει κακία. Η θηριωδία είναι το αποτέλεσμα της διαστροφής τόσο της όρεξης όσο και της λογικής. «μετὰ δὲ ταῦτα λεκτέον, ἄλλην ποιησαμένους ἀρχήν, ὅτι τῶν περὶ τὰ ἤθη φευκτῶν τρία ἐστὶν εἴδη, κακία ἀκρασία θηριότης. τὰ δ' ἐναντία τοῖς μὲν δυσὶ δῆλα· τὸ μὲν γὰρ ἀρετὴν τὸ δ' ἐγκράτειαν καλοῦμεν· πρὸς δὲ τὴν θηριότητα μάλιστ' ἂν ἁρμόττοι λέγειν τὴν ὑπὲρ ἡμᾶς ἀρετήν, ἡρωικήν τινα καὶ θείαν, ὥσπερ Ὅμηρος περὶ Ἕκτορος πεποίηκε λέγοντα τὸν Πρίαμον ὅτι σφόδρα ἦν ἀγαθός.». Ηθικά Νικομάχεια Ζ 1145α Ύστερα απ΄ αυτά πρέπει να πούμε, κάνοντας μια νέα αρχή, ότι τρία είναι τα είδη σχετικά με τα ήθη που πρέπει να αποφεύγονται, η κακία, η ακράτεια και η θηριωδία. Και είναι φανερό ποια είναι αντίθετα προς τις δυο πρώτες: Το ένα το ονομάζουμε αρετή και το άλλο εγκράτεια. Το αντίθετο εξάλλου προς τη θηριωδία θα ταίριαζε όλως ιδιαίτερα να το ονομάσουμε υπεράνθρωπη που πράγματι προσιδιάζει στους ήρωες και στον θεό, όπως ακριβώς η αρετή του Έκτορα, για τον οποίο, επειδή ήταν υπερβολικά ανδρείος, ο Όμηρος παρουσίασε τον Πρίαμο να λέει τα εξής: «Ούτε καν έμοιαζε ότι είναι γιος θνητού ανθρώπου, αλλά κάποιου θεού».
rdf:langString
إيثوس كلمة يونانية تعني «سمة» تُستخدم لوصف المعتقدات أو المثل التوجيهية التي تميز مجتمعًا أو أمة أو أيديولوجية. استخدم اليونانيون هذه الكلمة أيضًا للإشارة إلى قدرة الموسيقى على التأثير بالمشاعر والسلوكيات وحتى الأخلاق. تقدم القصص اليونانية القديمة عن أورفيوس هذه الفكرة بطريقة مقنعة. يعتمد استخدام الكلمة في البلاغة اعتمادًا وثيقًا على الاصطلاح الذي استخدمه أرسطو في مفهومه عن البراهين الفنية الثلاثة أو وسائل الإقناع، الذي يمنح الفضل للمتحدث، أو يأخذ المتحدث الفضل.
rdf:langString
Der Ausdruck Ethos (Neutrum; von altgriechisch ἔθος ethos [ˈɛtʰɔs] „Gewohnheit, Sitte, Brauch“ oder dessen Ableitung ἦθος ēthos [ˈɛːtʰɔs] „Charakter, Sinnesart, Brauch, Sitte, Gewohnheit“) bezeichnet bildungssprachlich die sittliche Gesinnung einer Person, einer Gemeinschaft oder speziellen sozialen Gruppe (Berufsgruppe, Schule etc.). Der Duden definiert das Ethos als eine „vom Bewusstsein sittlicher Werte geprägte Gesinnung“ oder „Gesamthaltung“; als „ethisches Bewusstsein“ oder auch als Ethik im Sinne der Gesamtheit sittlicher Normen und Maximen, die einer (verantwortungsbewussten) Einstellung zugrunde liegen. Das Ethos steht damit im Synonymfeld von „Moral, Pflichtbewusstsein, Pflichtgefühl, Pflichttreue, Sittlichkeit, Verantwortungsbewusstsein, Verantwortungsgefühl; (bildungssprachlich) Ethik, Moralität“. Als philosophischer Begriff bezeichnet das Ethos die dem Einzelnen vorgängige und ihn mitprägende Lebensgewohnheit. Die Ethik als philosophische Disziplin versucht ein bestimmtes Ethos zu begründen oder ein überkommenes kritisch zu reflektieren. Das Ethos steht nicht nur für das Verhalten einzelner, sondern auch für das Gefüge moralischer Verhaltensweisen der sozialen Institution, in der er lebt – objektiv als Sitte, subjektiv als Charakter. Durch das Ethos wird die Einheit einer bestimmten sozialen Gemeinschaft konstituiert, stabilisiert sowie von anderen Gemeinschaften abgegrenzt. In der klassischen Rhetorik nach Aristoteles bezeichnet Ethos eine der drei Arten der Überzeugung, nämlich die durch die Autorität und Glaubwürdigkeit des Sprechers (moralischer Appell). Die anderen beiden sind Pathos (rednerische Gewalt und emotionaler Appell) und Logos (Folgerichtigkeit und Beweisführung). Nicht nur in der griechischen Antike, sondern auch im Mittelalter wurde das Ethos der modalen Tonleitern in der Musik beschrieben, nach welchem die verschiedenen Modi wegen ihrer erkennbaren Eigenarten bevorzugt für bestimmte Ausdrucksformen eingesetzt wurden.
rdf:langString
Etoso (el la greka lingvo ἦθος, "etos", kiu signifas karakteron) estas spirita atmosfero, "aero" de iu medio, aŭ . Kvankam la vorto povas esti uzata ĝenerale por iu ajn aranĝo aŭ loko, oni kutime uzas ĝin por priskribi certajn Esperanto-aranĝojn aŭ ties specifajn, jam tradiciajn, eventojn (ekzemple gufujon dum IS).
rdf:langString
Ethos es una palabra griega (en griego antiguo, ἦθος ễthos) que significa "costumbre y conducta" y, a partir de ahí, "conducta, carácter, personalidad". Es la raíz de términos como ética y etología.
rdf:langString
Ethos (/ˈiːθɒs/ or US: /ˈiːθoʊs/) is a Greek word meaning "character" that is used to describe the guiding beliefs or ideals that characterize a community, nation, or ideology; and the balance between caution, and passion. The Greeks also used this word to refer to the power of music to influence emotions, behaviors, and even morals. Early Greek stories of Orpheus exhibit this idea in a compelling way. The word's use in rhetoric is closely based on the Greek terminology used by Aristotle in his concept of the three artistic proofs or modes of persuasion. It gives credit to the speaker, or the speaker is taking credit.
rdf:langString
Etos berarti pandangan hidup yang khas dari suatu golongan sosial. Etos berasal dari bahasa Yunani (etos) yang memberikan arti sikap, kepribadian, watak, karakter, serta keyakinan atas sesuatu. Sikap ini tidak saja dimiliki oleh individu, tetapi juga oleh kelompok bahkan masyarakat. Dalam etos kerja adalah semangat kerja yang menjadi ciri khas dan keyakinan seseorang atau suatu kelompok. Kerja dalam arti pengertian luas adalah semua bentuk usaha yang dilakukan manusia, baik dalam hal materi, intelektual dan fisik, maupun hal-hal yang berkaitan dengan keduniaan maupun keakhiratan. Secara terminologis kata etos, mengalami perubahan makna yang meluas. Digunakan dalam tiga pengertian berbeda yaitu:
* Suatu aturan umum atau cara hidup.
* Suatu tatanan aturan perilaku.
* Penyelidikan tentang jalan hidup dan seperangkat aturan tingkah laku. Dalam pengertian lain, etos dapat diartikan sebagai thumuhat yang berkehendak atau berkemauan yang disertai semangat yang tinggi dalam rangka mencapai cita-cita yang positif. Etos dibentuk oleh berbagai kebiasaan, pengaruh, budaya serta sistem nilai yang diyakininya. Dari kata etos ini dikenal pula kata etika yang hampir mendekati pada pengertian akhlak atau nilai-nilai yang berkaitan dengan baik buruk moral sehingga dalam etos tersebut terkandung gairah atau yang amat kuat untuk mengerjakan sesuati secara optimal lebih baik dan bahkan berupaya untuk mencapai kualitas kerja yang sesempurna mungkin.
rdf:langString
L’éthos (ou ethos, du grec ancien ἦθος ễthos, « coutume ») est le caractère habituel, la manière d'être, l’ensemble des habitudes d'une personne. Il se rapproche du comportement. Pour les Grecs, les « arts » (μιμητικαὶ τέχναι mimêtikaì tékhnai), comme la musique, la danse, les arts visuels, la tragédie ou la comédie imitent des éthos. C'est ce qu'explique Aristote dans la Poétique et dans la Politique (livre VIII).
rdf:langString
エートス (古希: ἦθος, ἔθος; ethos, 複: 古希: ἤθη ἤθεα; ethe, ethea) は、「いつもの場所」 (ἤθεα ἵππων) を意味し、転じて習慣・特性などを意味する古代ギリシア語である。他に、「出発点・出現」または「特徴」を意味する。 それを元に、「道徳」や「道徳観の発露」を意味する ἠθικός (ethikos) という言葉が生まれ、ラテン語には ethicus として流用される。また、その女性形である ἠθική φιλοσοφία (ethica) は古フランス語の ethique 、中世英語の ethik を通じて、現代の英語の ethics へと変化した。「倫理的生活態度」ともいわれる。
rdf:langString
에토스(고대 그리스어: ἦθος, ἔθος, ēthos)는 ‘성격’, ‘관습’ 등을 의미하는 고대 그리스어다. 20세기까지는 '특질'로 번역하여 사용하기도 했으나, 현재는 외래어로 사용한다. 아리스토텔레스는 수사학에서 에토스라는 단어에 철학적 의미를 부여했다. 그의 정의에 따르면 에토스는 화자(話者) 고유 성품을 뜻한다. 체형, 자세, 옷차림, 목소리, 단어선택, 시선, 성실, 신뢰, 카리스마 등이 에토스에 속한다. 오늘날 이 단어는 민족 혹은 사회별로 특징지어지는 관습 혹은 특징을 지칭하는 데 사용되고 있다.
rdf:langString
Ethos (ἦθος) è un termine greco (il cui significato, in origine, era "il posto da vivere") che può essere inteso in diversi modi.Può significare "inizio", "apparire", "disposizione" e da qui "carattere" o "temperamento". Dalla stessa radice greca deriva il termine ethikos (ἠθικός) che significa "teoria del vivere", da cui il termine moderno etica. Con ethos popolare, nella sua accezione hegeliana e moderna, può intendersi l'insieme di quei valori e quelle norme, di quei codici di comportamento i quali, interiorizzati dall'individuo in funzione della sua integrazione sociale, costituiscono e determinano la disposizione, il carattere, il temperamento culturale di una data popolazione.
rdf:langString
Moreel is de geestesgesteldheid, geestelijke weerbaarheid, moed, werkkracht of strijdlust die in moeilijke omstandigheden door een individu of groep wordt getoond. Moreel betekent zedelijke kracht, zedelijke moed, zelfvertrouwen of de wil om door te zetten. Moreel als zelfstandig naamwoord is niet hetzelfde als moraal, dat zedenleer betekent. Onder invloed van het Frans wordt dit onderscheid soms over het hoofd gezien. Voornamelijk in de wielersport wordt in het jargon van de coureurs en de sportjournalisten de term moraal wel gebruikt in dezelfde betekenis als moreel. In de woordenboeken wordt dit gebruik niet, in de literatuur wel afgekeurd. Aangezien moraal in deze betekenis niet algemeen is en alleen in een beperkte groepstaal voorkomt, wordt er aangeraden de betekenissen uit elkaar te houden. Moreel als bijvoeglijk naamwoord hoort wel ook bij moraal'.
rdf:langString
Etos (z gr. εθος zwyczaj lub ηθος usposobienie) – realizowany i obowiązujący w grupie społecznej, społeczności czy kategorii społecznej zbiór idealnych wzorów kulturowych (ideałów), jasno określonych. Dzięki zaangażowaniu w realizację tych wzorów zachowań uwidaczniają się wartości danej grupy oraz kształtuje się obraz wyidealizowanego . W starożytnej Grecji Platona i Arystotelesa pojęcie to odnosiło się bardziej do zwyczaju przyjętego w polis, wzmocnionego poprzez codzienną praktykę, lecz także wiązało się z kwestiami normatywnymi, z pozytywnie ocenianymi wartościami. Do socjologii pojęcie to wprowadził Max Weber, który opisywał dzięki niemu określony sposób życia konkretnych grup społecznych w swojej pozycji Etyka protestancka a duch kapitalizmu. Mimo że pojęcie to formalnie opisuje utrwalone sposoby działania konkretnych grup czy społeczności, konsekwentnie nie używa się go do opisu sposobów działania w grupach łamiących normy społeczne przyjęte w danym społeczeństwie, jak np. zorganizowane grupy przestępcze. Od lat 70. XX wieku problem etosu bada się z jednej strony jako kwestię adaptacji dawnych stylów życia do nowych czasów, z drugiej kwestię nowych form w stylach życia i ich wpływu na zmiany społeczne.
rdf:langString
Ethos (em grego antigo ἔθος : 'hábito, costume, uso'; ἦθος 'caráter, disposição, costume, hábito') é o conjunto de traços e modos de comportamento que conformam o caráter ou a identidade de uma coletividade. Em Antropologia, é uma espécie de síntese dos costumes de um povo. O termo indica quais os traços característicos de um grupo humano qualquer que o diferenciam de outros grupos sob os pontos de vista social e cultural. Portanto, trata-se da identidade social de um grupo. Nomeamente Pode definir-se como a síntese, a identidade, de uma nação e daqueles que lá vivem. Ethos conduz ao modo de ser, o caráter. Isso indica o do ser humano e originou a palavra ética. Entre os gregos antigos, a palavra ethos significava, originalmente, a morada do homem, isto é, a natureza. Uma vez modificada pela atividade humana, sob a forma de cultura, a regularidade própria dos fenômenos naturais é transposta para a dimensão dos costumes de uma determinada sociedade. Em vez da ordenação observável no ciclo dos fenômenos naturais (marés, fases da Lua e do dia, por exemplo), a cultura promove a sua própria ordenação, ao estabelecer normas e regras de conduta que devem ser observadas por seus membros. Assim, os gregos compreendiam que o homem habita o ethos, entendido como a expressão normativa da sua própria natureza. Embora constitua uma criação humana, tal expressão normativa pode ser simplesmente observada, como no caso das ações por hábito. Pode-se também questionar e discutir o ethos a partir de um distanciamento consciente. Neste caso, adentramos o terreno da ética, que é o discurso racional sobre o ethos.
rdf:langString
Этос (греч. ἦθος «нрав, характер, душевный склад») — многозначное понятие с неустойчивым терминологическим статусом. Понятие «этос» дало начало понятиям этики и этологии.
rdf:langString
Ethos (grekiska ἔθος - etos, sed, lära), ibland benämnt etos, är ett begrepp inom retoriken som används för att definiera en talares trovärdighet. Ethos syns ofta ihop med uttrycken logos och pathos, retorikens tre grundläggande medel för att övertyga, vilka tillsammans utgör förutsättningen för ett bra tal. Enligt Aristoteles är det tre saker som väcker tillit till en talare och gör att denne verkar övertygande:
* Förnuft (fronesis)Man framstår som en intellektuell person.
* Dygd (arete)Man framstår som en moraliskt god person.
* Välvilja (eunoia)Man framstår som en person med god tanke gentemot sina medmänniskor.
rdf:langString
Етос (грец. εθος — звичай або грец. ηθος — вдача, характер, темперамент) — узагальнена характеристика культури певної соціальної спільноти, яка виражена в системі її панівних цінностей і . Втілюваний і обов'язковий у соціальній групі, суспільстві чи суспільній категорії чітко визначений набір ідеальних культурних взірців (ідеалів). Через залучення в реалізацію цих еталонів поведінки чіткіше окреслюються цінності відповідної групи, формується та відтворюється . У соціологію це поняття ввів Макс Вебер, описавши завдяки йому певний спосіб життя конкретних соціальних груп. Попри те, що це поняття формально описує усталені способи дій конкретних соціальних груп чи суспільств, воно не є послідовно застосовуване для опису форм поведінки в групах, що порушують суспільні норми, прийняті у відповідному суспільстві (наприклад, ).
xsd:nonNegativeInteger
31083
