Eta Carinae
http://dbpedia.org/resource/Eta_Carinae an entity of type: Thing
Eta Carinae (η Car / η Carinae) je velmi velká a jasná proměnná hvězda v souhvězdí Lodního kýlu, přičemž její hmotnost je asi 100–150krát větší než hmotnost Slunce a její zářivý výkon dosahuje pětimiliontého násobku zářivého výkonu Slunce. Kvůli její obrovské hmotnosti a stádiu vývoje se během následujících několika milionů let očekává, že vybuchne jako supernova nebo hypernova. Vzdálenost od sluneční soustavy je přibližně 7 500 světelných let.
rdf:langString
Το Ήτα Τρόπιδος ή Ήτα Καρίνας (eta Carina, η Car) είναι ένα αστρικό σύστημα σε απόσταση περίπου 7.500 ετών φωτός από το ηλιακό σύστημα. Το σύστημα περιλαμβάνει τουλάχιστον δύο αστέρια, ένα από τα οποία είναι αστέρας Βολφ-Ραγιέ. Η συνδυαστική φωτεινότητα του είναι περίπου τέσσερα εκατομμύρια φορές μεγαλύτερη από του Ήλιου και η μάζα του συστήματος είναι κατ´εκτίμηση πάνω από 100 ηλιακές μάζες. Δεν είναι ορατό βορείως του γεωγραφικού πλάτους 30 ° Β και είναι αειφανής νοτίως του γεωγραφικού πλάτους 30 ° Ν. Λόγω της μάζας του και το στάδιο της ζωής, αναμένεται να εκραγεί σε υπερκαινοφανή στο αστρονομικό εγγύς μέλλον. Είναι ένα από τα βαρύτερα και λαμπρότερα γνωστά αστρικά συστήματα. Είναι μέλος του ανοικτούς σμήνους Trump 16, μέσα στο Νεφέλωμα της Τρόπιδος.
rdf:langString
Eta Carinae (η Carinae atau η Car) adalah sebuah bintang maha maharaksasa dan merupakan variabel biru yang terang di Rasi Carina. Luminositasnya sekitar empat juta kali luminositas Matahari, dengan perkiraan massa antara 100 dan 150 massa Matahari, dan merupakan salah satu bintang paling masif yang pernah ditemukan. Karena massa dan tingkatan evolusinya, Eta Carinae diperkirakan akan meledak menjadi hypernova dalam “waktu dekat”.
rdf:langString
용골자리 에타(η Carinae, η Car)는 용골자리에 있는 매우 밝은 극대거성이다. 이 별의 질량은 태양의 ~100배에 이르며, 밝기는 태양의 500만 배 정도이다. 베헤모스라고도 불린다.
rdf:langString
りゅうこつ座η星（りゅうこつざイータせい、Eta Carinae, η Car）は、りゅうこつ座の恒星。 太陽質量の100倍以上の大質量星同士の連星であり、高光度の青色超巨星（高光度青色変光星、LBV）である。光度は太陽の500万倍で、銀河系内でも特に異色の大質量星である。 エータ・カリーナという名でも知られている。過去に恒星から放出された大量の物質が星雲（人形星雲）となって周囲を取り巻いており、この星雲を含めてイータ・カリーナと呼ぶ事もある。なお、ラテン語では Eta Carinae であり、原語により忠実に読むと「エータ・カリーナエ」あるいは「エータ・カリーネ」、英語では「イータ・カライニー」となるが、日本語ではCarinaを属格Carinaeにしない「エータ・カリーナ」という通称が広まっている。
rdf:langString
海山二（Eta Carinae）是位于船底座的一個恆星系統（赤經10 h 45.1 m、赤緯−59°41m），距離太陽7,500至8,000光年，在北緯27°以北的地區难以看見，而在南緯30°是一顆拱極星。這個系統至少有兩顆恆星，其中一顆是位於恆星生命早期階段，質量大約是太陽150倍的高光度藍變星（LBV），並且至少已經流失30個太陽質量。雖然它被認為還有一顆較大的伴星，質量約為太陽30倍的沃夫–瑞葉星環繞著它，但海山二周圍有巨大厚重的紅色星雲，因而很難直接的發現。它總體的光度大約是太陽的590萬倍，而系統的質量估計超過150倍太陽質量 。由於它的質量和生命階段，預期在天文學上不久的將來，它將爆炸成為一顆極超新星，目前的估計是從現在開始的10,000年至20,000年。 在中國，它屬於近南極星區的星官海山，除了海山二之外，屬於這個星官的恆星還有半人馬座λ、、船帆座P、船帆座μ和蒼蠅座λ 。
rdf:langString
إيتا القاعدة أو ايتا كارينا في الفلك (بالإنجليزية: η Carinae) هو نجم متغير عظيم الكتلة، تبلغ كتلته بين 100 إلى 120 كتلة شمسية ويتميز بشدة ضياء يبلغ أربعة ملايين إلى خمسة ملايين مرة أشد من ضياء الشمس. يبعد عن الأرض بين 7.000 إلى 10.000 سنة ضوئية أي ينتمي إل مجرتنا مجرة درب التبانة ويقع في كوكبة القاعدة في أحد التجمعات النجمية المفتوحة. والتجمع النجمي يقع بدوره في سديم متراكم عظيم يسمى سديم القاعدة إن جي سي 3372. ينتمي إيتا القاعدة إلى التصنيف النجمي عملاق عظيم فائق، من نوع نجم ولف-رايت وهو عملاق متغير أزرق شديد الضياء. تسمى أيضا إراس 5925-10431 .
rdf:langString
Eta de la Quilla (η Carinae) és un estel del tipus variable lluminós blau hipermassiu, situat en la constel·lació de la Quilla, al voltant de 7500 anys-llum (2300 parsecs) del sistema solar, és membre del cúmul estel·lar obert Trumpler 16. La seva massa oscil·la entre 100 i 150 vegades la massa solar, la qual cosa el converteix en un dels estels més massius coneguts en la nostra galàxia. Així mateix, posseeix una altíssima lluminositat, del voltant de quatre milions de vegades la del Sol; a causa de la gran quantitat de pols existent al seu voltant, Eta de la Quilla irradia el 99% de la seva lluminositat en la part infraroja de l'espectre, la qual cosa la converteix en l'objecte més brillant del cel en l'interval de longituds d'ona entre 10 i 20 µm.
rdf:langString
Eta Carinae oder η Carinae ist ein veränderlicher, sehr massereicher Doppelstern von etwa 100 bis 200 Sonnenmassen (Primärstern) bzw. 30 bis 80 Sonnenmassen (Sekundärstern), der mit etwa der vier- bis fünfmillionenfachen Leuchtkraft der Sonne strahlt. Sein Sekundärstern ist nur durch Schwankungen im Spektrum nachweisbar und ist nicht direkt beobachtbar.
rdf:langString
Eta Carinae (η Carinae, abbreviated to η Car), formerly known as Eta Argus, is a stellar system containing at least two stars with a combined luminosity greater than five million times that of the Sun, located around 7,500 light-years (2,300 parsecs) distant in the constellation Carina. Previously a 4th-magnitude star, it brightened in 1837 to become brighter than Rigel, marking the start of its so-called "Great Eruption". It became the second-brightest star in the sky between 11 and 14 March 1843 before fading well below naked eye visibility after 1856. In a smaller eruption, it reached 6th magnitude in 1892 before fading again. It has brightened consistently since about 1940, becoming brighter than magnitude 4.5 by 2014.
rdf:langString
Eta Carinae (η Carinae edo η Car) izar aldakor urdin argitsu hipermasibo bat da, Carina konstelazioan dagoena. Bere masa 100 eta 150 eguzki masa artekoa da, gure galaxiako izarrik masiboenetako bat bihurtzen duena. Era berean, argitasun handia ere badu, gure eguzkiarena baino 4 milioi aldiz handiagoa. Bere inguruan dagoen hauts mordoaren ondorioz, Eta Carinaek bere argitasunaren %99a espektruaren zati infragorrian igortzen du, 10 eta 20 μmko uhin luzerako tarteetan zeruko objekturik dizdiratsuena bihurtzen duena.
rdf:langString
Eta Carinae (abreviado: η Carinae o η Car) es una estrella binaria del tipo variable luminosa azul hipermasiva, situada en la constelación de la Quilla, a alrededor de 7 500 años luz (2 300 parsecs) del sistema solar, es miembro del cúmulo estelar abierto Trumpler 16. Su masa oscila entre 100 y 150 veces la masa solar, lo que la convierte en una de las estrellas más masivas conocidas en nuestra galaxia. Asimismo, posee una altísima luminosidad, de alrededor de cuatro millones de veces la del Sol; debido a la gran cantidad de polvo existente a su alrededor, Eta Carinae irradia el 99 % de su luminosidad en la parte infrarroja del espectro, lo que la convierte en el objeto más brillante del cielo en el intervalo de longitudes de onda entre 10 y 20 µm.
rdf:langString
Êta de la Carène Eta Carinae La et en son centre, Eta Carinae. Autres désignations η Car, 231 G. Carinae, HR 4210, HD 93308, CD-59 3306, CPD-59 2620, SAO 238429, WDS J10451 -5941 Eta Carinae (η Car, Êta de la Carène en français ; anciennement Eta Argus) est un système stellaire comprenant au moins deux étoiles, avec une luminosité totale dépassant cinq millions de fois celle du Soleil. Le système se situe à environ 7 500 années-lumière (2 300 parsecs) de la Terre dans la constellation de la Carène. C'est une des plus fameuses étoiles du ciel austral. Eta Carinae est circumpolaire depuis les latitudes plus australes que 30° Sud et n'est jamais visible depuis les latitudes plus boréales qu'environ 30° Nord.
rdf:langString
Eta Carinae (η Car / η Carinae, chiamata anche Foramen e Tseen She) è una stella binaria la cui componente principale è una ipergigante blu. Situata nella costellazione della Carena, si tratta di una variabile del tipo S Doradus che, prima della scoperta di R136a1 era la stella più massiccia conosciuta ed una delle più luminose (5 milioni di volte più del Sole).
rdf:langString
Eta Carinae (η Car) – gwiazda podwójna w gwiazdozbiorze Kila, jedna z największych, najmasywniejszych i najjaśniejszych gwiazd w naszej Galaktyce. Głównym składnikiem tego układu jest gigantyczna (100–150 razy masywniejsza od Słońca) jasna niebieska gwiazda zmienna. Gwiazda ta jest bardzo niestabilna i w każdej chwili może eksplodować jako supernowa lub nawet hipernowa (typ supernowej zdolny wyemitować błysk gamma). Znajduje się wewnątrz wielkiej jasnej mgławicy, znanej jako Mgławica Carina, „Dziurka od Klucza” lub NGC 3372. Drugim składnikiem układu jest masywna (~30 M☉) gwiazda typu widmowego O lub gwiazda Wolfa-Rayeta, a okres orbitalny układu wynosi 5,54 roku.
rdf:langString
Eta Carinae is een niet met het blote oog zichtbare type B hyperreus in het sterrenbeeld Kiel (Carina). Zij is een van de lichtsterkste sterren in het melkwegstelsel en heeft een nova-achtig karakter. In 1677 schatte Edmond Halley de helderheid op 4, rond 1843 was de ster met magnitude −1 bijna even helder als Sirius, ondanks de grote afstand van ongeveer 8000 lichtjaar. Sinds 1900 schommelt de helderheid tussen 6 en 8.
rdf:langString
Eta Carinae é uma estrela da constelação da Quilha, ou "Carina", em latim, que está a 7500 anos-luz da Terra. É visível no Hemisfério Sul, mas não no Hemisfério Norte. De tamanho muito grande (segundo a estimativa mais alta seu raio pode medir 0,9 unidades astronômicas), seu aspecto mais marcante é a variação de seu brilho em várias ordens de magnitude.
rdf:langString
Eta Carinae (η Carinae / η Car) är en mycket stor och ljusstark stjärna i stjärnbilden Kölen. Uppskattningar på massan ligger runt 100-150 solmassor, och dess luminositet är ungefär fem miljoner gånger solens. Så stora stjärnor är utomordentligt sällsynta och det är sannolikt att Eta Carinae ligger nära den teoretiska övre gränsen för stjärnmassor. Den uppskattas ligga 7 500 ljusår från solsystemet.
rdf:langString
Э́та Ки́ля (η Car, η Carinae), Форамен (лат. Foramen), до XVIII века называлась Э́та Корабля Арго, (η Arg, η Argus Navis) — двойная звезда-гипергигант в созвездии Киля с совокупной светимостью компонент более чем в 5 миллионов раз превосходящей солнечную светимость. Находится на расстоянии в 7500 световых лет (2300 парсек). Впервые упоминается как звезда 4-й звёздной величины, но в период с 1837 по 1856 годы в ходе события, известного как «Великая вспышка», значительно увеличила свою яркость. Эта Киля достигла блеска −0,8m и на период с 11 по 14 марта 1843 года стала второй по яркости звездой (после Сириуса) на земном небе, после чего постепенно начала уменьшать светимость, и к 1870-м годам перестала быть видимой невооружённым глазом. Звезда, начиная с 1940 года, снова постепенно увеличива
rdf:langString
Ета Кіля (η Car, η Carinae) — зоряна система в сузір'ї Кіля, яка складається принаймні з двох гравітаційно пов'язаних зір, із сукупною світністю, яка в понад 5 мільйонів разів перевершує світність Сонця. Перебуває на відстані близько 7500 світлових років (2300 парсек). Уперше згадується як зоря 4-ї зоряної величини, але в період з 1837 по 1856 рік під час події, відомої як «Великий спалах», значно збільшила свою яскравість. Ета Кіля досягла блиску –0,8m і на період з 11 по 14 березня 1843 року стала другою за яскравістю зорею на земному небосхилі (після Сіріуса), після чого поступово почала зменшувати світність, і до 1870-х років перестала бути видимою неозброєним оком. Починаючи з 1940 року знову поступово збільшує яскравість. До 2014 року досягла зоряної величини 4,5m. Ета Кіля ніколи не
rdf:langString
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
إيتا القاعدة
rdf:langString
Eta de la Quilla
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Ήτα Τρόπιδος
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
りゅうこつ座イータ星
rdf:langString
용골자리 에타
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Эта Киля
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
Ета Кіля
rdf:langString
海山二
rdf:langString
Eta Carinae
rdf:langString
η Car B
xsd:integer
92385
xsd:integer
1124447929
<astronomicalUnit>
15.4
xsd:integer
7500
rdf:langString
−8.6
rdf:langString
<3
xsd:double
0.9399999999999999
xsd:double
2.51
xsd:double
3.39
xsd:double
4.9
xsd:double
6.37
xsd:double
6.82
rdf:langString
U
rdf:langString
B
rdf:langString
R
rdf:langString
J
xsd:double
4.3
xsd:double
4.6
xsd:double
4.8
rdf:langString
−1.0 to ~7.6
rdf:langString
+0.61
rdf:langString
The Homunculus Nebula, surrounding Eta Carinae, imaged by WFPC2 at red and near-ultraviolet wavelengths
rdf:langString
rdf:langString
O
rdf:langString
variable +
rdf:langString
η Car A
rdf:langString
η Car B
xsd:date
2006-03-19
xsd:date
2019-12-22
xsd:integer
2300
xsd:double
0.9
rdf:langString
en-UK
rdf:langString
J2000
xsd:integer
130
xsd:integer
4600000
rdf:langString
rdf:langString
<1 million
xsd:integer
30
rdf:langString
~100
xsd:double
2009.03
xsd:double
5.54
rdf:langString
days
rdf:langString
η Car A
xsd:integer
1
rdf:langString
−17.6
rdf:langString
−125.0
xsd:double
14.3
rdf:langString
rdf:langString
~240
xsd:integer
9400
37200
rdf:langString
−0.45
rdf:langString
إيتا القاعدة أو ايتا كارينا في الفلك (بالإنجليزية: η Carinae) هو نجم متغير عظيم الكتلة، تبلغ كتلته بين 100 إلى 120 كتلة شمسية ويتميز بشدة ضياء يبلغ أربعة ملايين إلى خمسة ملايين مرة أشد من ضياء الشمس. يبعد عن الأرض بين 7.000 إلى 10.000 سنة ضوئية أي ينتمي إل مجرتنا مجرة درب التبانة ويقع في كوكبة القاعدة في أحد التجمعات النجمية المفتوحة. والتجمع النجمي يقع بدوره في سديم متراكم عظيم يسمى سديم القاعدة إن جي سي 3372. ينتمي إيتا القاعدة إلى التصنيف النجمي عملاق عظيم فائق، من نوع نجم ولف-رايت وهو عملاق متغير أزرق شديد الضياء. تسمى أيضا إراس 5925-10431 . سجلت إيتا القاعدة أول مرة كنجم ذو قدر ظاهري 4 ، وزاد لمعانها عبر فترة بين عامي 1837 إلى 1856 / وهي فترة تعرف بـ«الثوران الأعظم» . وأصبح إيتا القاعدة ثاني ألمع النجوم في الفترة بين 11 - 14 مارس 1843 ، طبقا لـقائمة أشد النجوم سطوعا ، ثم بدأ في الخفوت بحيث أصبح رؤيته بالعين المجردة غير ممكنا. اشتد لمعانها مستمرا بعد عام 1940 حتى وصل قدرها الظاهري إلى 5و4 في عام 2014. وهي تنتمي إلى النجوم أبدية الظهور ، حيث أن نجمها قريبا من النجم القطبي ولا يأتي عليها وقت تختفي فيه تحت الأفق.
rdf:langString
Eta Carinae (η Car / η Carinae) je velmi velká a jasná proměnná hvězda v souhvězdí Lodního kýlu, přičemž její hmotnost je asi 100–150krát větší než hmotnost Slunce a její zářivý výkon dosahuje pětimiliontého násobku zářivého výkonu Slunce. Kvůli její obrovské hmotnosti a stádiu vývoje se během následujících několika milionů let očekává, že vybuchne jako supernova nebo hypernova. Vzdálenost od sluneční soustavy je přibližně 7 500 světelných let.
rdf:langString
Eta de la Quilla (η Carinae) és un estel del tipus variable lluminós blau hipermassiu, situat en la constel·lació de la Quilla, al voltant de 7500 anys-llum (2300 parsecs) del sistema solar, és membre del cúmul estel·lar obert Trumpler 16. La seva massa oscil·la entre 100 i 150 vegades la massa solar, la qual cosa el converteix en un dels estels més massius coneguts en la nostra galàxia. Així mateix, posseeix una altíssima lluminositat, del voltant de quatre milions de vegades la del Sol; a causa de la gran quantitat de pols existent al seu voltant, Eta de la Quilla irradia el 99% de la seva lluminositat en la part infraroja de l'espectre, la qual cosa la converteix en l'objecte més brillant del cel en l'interval de longituds d'ona entre 10 i 20 µm. Eta de la Quilla és un estel molt jove, amb una edat de dos i tres milions d'anys, i està situada en NGC 3372, també anomenada la Gran Nebulosa de Carina o simplement nebulosa de Carina. Aquesta nebulosa conté diversos estels supermassius, incloent-hi, a més d'Eta de la Quilla, l'estel HD 93129A. L'estel està envoltat per una nebulosa coneguda com la nebulosa de l'Homuncle. Donada la seva gran massa, Eta Carinae és altament inestable i propensa a violentes ejeccions de matèria. Segons les teories actuals de l'estructura i de l'evolució estel·lars, aquesta inestabilitat és causada per una lluminositat extrema i una temperatura superficial no excessivament calenta, la qual cosa la situa dins del diagrama Hertzsprung-Russell en una regió afectada pel límit d'Eddington. En aquestes circumstàncies, l'elevadíssima pressió de la radiació en la "superfície" de l'estel fa que aquest expulsi grans quantitats de matèria de les seves capes exteriors a l'espai. En la imatge es pot apreciar la nebulosa de l'Homuncle, formada per aquestes ejeccions de matèria. Eta de la Quilla probablement acabi la seva vida en una explosió de hipernova dins d'uns pocs centenars de milers d'anys. Alguns astrònoms especulen amb que això ocorrerà dins d'un lapse molt menor de temps, però existeixen moltes incerteses sobre aquest tema, doncs l'evolució dels estels supermassius és molt difícil de modelar numèricament.
rdf:langString
Το Ήτα Τρόπιδος ή Ήτα Καρίνας (eta Carina, η Car) είναι ένα αστρικό σύστημα σε απόσταση περίπου 7.500 ετών φωτός από το ηλιακό σύστημα. Το σύστημα περιλαμβάνει τουλάχιστον δύο αστέρια, ένα από τα οποία είναι αστέρας Βολφ-Ραγιέ. Η συνδυαστική φωτεινότητα του είναι περίπου τέσσερα εκατομμύρια φορές μεγαλύτερη από του Ήλιου και η μάζα του συστήματος είναι κατ´εκτίμηση πάνω από 100 ηλιακές μάζες. Δεν είναι ορατό βορείως του γεωγραφικού πλάτους 30 ° Β και είναι αειφανής νοτίως του γεωγραφικού πλάτους 30 ° Ν. Λόγω της μάζας του και το στάδιο της ζωής, αναμένεται να εκραγεί σε υπερκαινοφανή στο αστρονομικό εγγύς μέλλον. Είναι ένα από τα βαρύτερα και λαμπρότερα γνωστά αστρικά συστήματα. Είναι μέλος του ανοικτούς σμήνους Trump 16, μέσα στο Νεφέλωμα της Τρόπιδος.
rdf:langString
Eta Carinae oder η Carinae ist ein veränderlicher, sehr massereicher Doppelstern von etwa 100 bis 200 Sonnenmassen (Primärstern) bzw. 30 bis 80 Sonnenmassen (Sekundärstern), der mit etwa der vier- bis fünfmillionenfachen Leuchtkraft der Sonne strahlt. Sein Sekundärstern ist nur durch Schwankungen im Spektrum nachweisbar und ist nicht direkt beobachtbar. Seinen Namen trägt er, da er in dem südlichen Sternbild Carina, dem Kiel des Schiffs, liegt. Der Doppelstern liegt in einer Entfernung von etwa 7500 Lichtjahren, innerhalb des offenen Sternhaufens Tr 16, der wiederum in einen riesigen Nebelkomplex eingebettet ist, den Carinanebel NGC 3372. Er gehört zu den Hyperriesen und den leuchtkräftigen blauen Veränderlichen.
rdf:langString
Eta Carinae (η Carinae, abbreviated to η Car), formerly known as Eta Argus, is a stellar system containing at least two stars with a combined luminosity greater than five million times that of the Sun, located around 7,500 light-years (2,300 parsecs) distant in the constellation Carina. Previously a 4th-magnitude star, it brightened in 1837 to become brighter than Rigel, marking the start of its so-called "Great Eruption". It became the second-brightest star in the sky between 11 and 14 March 1843 before fading well below naked eye visibility after 1856. In a smaller eruption, it reached 6th magnitude in 1892 before fading again. It has brightened consistently since about 1940, becoming brighter than magnitude 4.5 by 2014. At declination −59° 41′ 04.26″, Eta Carinae is circumpolar from locations on Earth south of latitude 30°S, (for reference, the latitude of Johannesburg is 26°12′S); and is not visible north of about latitude 30°N, just south of Cairo, which is at a latitude of 30°2′N. The two main stars of the Eta Carinae system have an eccentric orbit with a period of 5.54 years. The primary is an extremely unusual star, similar to a luminous blue variable (LBV). It was initially 150–250 M☉, of which it has already lost at least 30 M☉, and it is expected to explode as a supernova in the astronomically near future. This is the only star known to produce ultraviolet laser emission. The secondary star is hot and also highly luminous, probably of spectral class O, around 30–80 times as massive as the Sun. The system is heavily obscured by the Homunculus Nebula, material ejected from the primary during the Great Eruption. It is a member of the Trumpler 16 open cluster within the much larger Carina Nebula. Although unrelated to the star and nebula, the weak Eta Carinids meteor shower has a radiant very close to Eta Carinae.
rdf:langString
Eta Carinae (η Carinae edo η Car) izar aldakor urdin argitsu hipermasibo bat da, Carina konstelazioan dagoena. Bere masa 100 eta 150 eguzki masa artekoa da, gure galaxiako izarrik masiboenetako bat bihurtzen duena. Era berean, argitasun handia ere badu, gure eguzkiarena baino 4 milioi aldiz handiagoa. Bere inguruan dagoen hauts mordoaren ondorioz, Eta Carinaek bere argitasunaren %99a espektruaren zati infragorrian igortzen du, 10 eta 20 μmko uhin luzerako tarteetan zeruko objekturik dizdiratsuena bihurtzen duena. Eta Carinae oso izar gaztea da, 2 eta 3 milioi urte bitarteko adinarekin, eta NGC 3372n dago, Carinako Nebulosa Handia edo soilik Carinako Nebulosa bezala deitua. Nebulosa honek zenbait izar hipermasibo ditu, horien artean, Eta Carinaez gain, baita . Izarra Homunkulu nebulosa bezala ezagutzen den nebulosa batez inguratua dago. Bere masa handiaren ondorioz, Eta Carinae oso ezegonkorra da, eta erraz jasaten ditu materia kanporatze bortitzak. Izarren egitura eta eboluzioari buruzko egungo teorien arabera, ezegonkortasun hau muturreko argitasun batek eta azaleko tenperatura ez oso bero batek eragiten du, honen ondorioz, Hertzsprung-Russell diagraman Eddingtonen mugak eragiten duen toki batean kokatzen delarik. Baldintza horietan, erradiazioaren presio handiak izarraren azalean, honek bere kanpo geruzetatik espaziora materia kopuru handia jaurtitzea eragiten du. Irudian Homunkulu nebulosa ikus daiteke, materia kanporatze hauek sortutakoa.
rdf:langString
Eta Carinae (abreviado: η Carinae o η Car) es una estrella binaria del tipo variable luminosa azul hipermasiva, situada en la constelación de la Quilla, a alrededor de 7 500 años luz (2 300 parsecs) del sistema solar, es miembro del cúmulo estelar abierto Trumpler 16. Su masa oscila entre 100 y 150 veces la masa solar, lo que la convierte en una de las estrellas más masivas conocidas en nuestra galaxia. Asimismo, posee una altísima luminosidad, de alrededor de cuatro millones de veces la del Sol; debido a la gran cantidad de polvo existente a su alrededor, Eta Carinae irradia el 99 % de su luminosidad en la parte infrarroja del espectro, lo que la convierte en el objeto más brillante del cielo en el intervalo de longitudes de onda entre 10 y 20 µm. Eta Carinae es una estrella muy joven, con una edad de entre dos y tres millones de años, y se encuentra situada en NGC 3372, también llamada la Gran Nebulosa de Carina o simplemente nebulosa de Carina. Dicha nebulosa contiene varias estrellas supermasivas, incluyendo, además de Eta Carinae, la estrella HD 93129A. La estrella está rodeada por una nebulosa conocida como la nebulosa del Homúnculo. Dada su gran masa, Eta Carinae es altamente inestable y propensa a violentas eyecciones de materia. Según las teorías actuales de la estructura y de la evolución estelares, esta inestabilidad es causada por una luminosidad extrema y una temperatura superficial no excesivamente caliente, lo que la sitúa dentro del diagrama Hertzsprung-Russell en una región afectada por el límite de Eddington. En dichas circunstancias, la elevadísima presión de la radiación en la "superficie" de la estrella hace que ésta expulse grandes cantidades de materia de sus capas exteriores al espacio. En la imagen se puede apreciar la nebulosa Homúnculo, formada por estas eyecciones de materia. Eta Carinae probablemente termine su vida en una explosión de hipernova dentro de unos pocos cientos de miles de años. Algunos astrónomos especulan con que esto ocurrirá dentro de un lapso mucho menor de tiempo, pero existen muchas incertidumbres al respecto, pues la evolución de las estrellas supermasivas es muy difícil de modelar numéricamente.
rdf:langString
Êta de la Carène Eta Carinae La et en son centre, Eta Carinae. Autres désignations η Car, 231 G. Carinae, HR 4210, HD 93308, CD-59 3306, CPD-59 2620, SAO 238429, WDS J10451 -5941 Eta Carinae (η Car, Êta de la Carène en français ; anciennement Eta Argus) est un système stellaire comprenant au moins deux étoiles, avec une luminosité totale dépassant cinq millions de fois celle du Soleil. Le système se situe à environ 7 500 années-lumière (2 300 parsecs) de la Terre dans la constellation de la Carène. C'est une des plus fameuses étoiles du ciel austral. Eta Carinae est circumpolaire depuis les latitudes plus australes que 30° Sud et n'est jamais visible depuis les latitudes plus boréales qu'environ 30° Nord. Anciennement une étoile de magnitude 4, l'étoile est devenue plus brillante en 1837, devenant alors plus brillante que Rigel, ce qui marque le début de la Grande Éruption. Eta Carinae devint alors la deuxième étoile la plus brillante du ciel du 11 au 14 mars 1843 avant de devenir bien moins brillante que ce qui peut être vu à l'œil nu après 1856. Lors d'une éruption de moindre intensité (la Petite Éruption), l'étoile atteignit la sixième magnitude en 1892 avant de pâlir à nouveau. L'étoile augmente de brillance depuis environ 1940, devenant plus brillante que magnitude 4,5 en 2014. Les deux étoiles principales du système Eta Carinae ont une orbite excentrique d'une période de 5,54 ans. L'étoile principale, Eta Carinae A, est une similaire à une variable lumineuse bleue dont la masse était initialement de 150 à 250 masses solaires et qui a déjà perdu au moins trente masses solaires. Eta Carinae A est à ce titre l'une des étoiles les plus massives actuellement connues. Il est prévu que cette étoile explose en supernova dans le futur proche (à l'échelle astronomique). C'est la seule étoile connue pour produire des émissions laser dans l'ultraviolet. L'étoile secondaire, Eta Carinae B, est chaude et aussi très lumineuse. Il s'agit probablement d'une étoile de type spectral O de 30 à 80 fois la masse du Soleil. Le système est fortement obscurci par la (en), constituée de la matière éjectée par l'étoile primaire lors de la Grande Éruption. Le système est un membre de l'amas ouvert Trumpler 16, au sein de la plus large nébuleuse de la Carène.Bien que n'étant pas liée à l'étoile ni à la nébuleuse, la faible pluie de météores des Eta Carinides a un radiant très proche d'Eta Carinae.
rdf:langString
Eta Carinae (η Carinae atau η Car) adalah sebuah bintang maha maharaksasa dan merupakan variabel biru yang terang di Rasi Carina. Luminositasnya sekitar empat juta kali luminositas Matahari, dengan perkiraan massa antara 100 dan 150 massa Matahari, dan merupakan salah satu bintang paling masif yang pernah ditemukan. Karena massa dan tingkatan evolusinya, Eta Carinae diperkirakan akan meledak menjadi hypernova dalam “waktu dekat”.
rdf:langString
용골자리 에타(η Carinae, η Car)는 용골자리에 있는 매우 밝은 극대거성이다. 이 별의 질량은 태양의 ~100배에 이르며, 밝기는 태양의 500만 배 정도이다. 베헤모스라고도 불린다.
rdf:langString
りゅうこつ座η星（りゅうこつざイータせい、Eta Carinae, η Car）は、りゅうこつ座の恒星。 太陽質量の100倍以上の大質量星同士の連星であり、高光度の青色超巨星（高光度青色変光星、LBV）である。光度は太陽の500万倍で、銀河系内でも特に異色の大質量星である。 エータ・カリーナという名でも知られている。過去に恒星から放出された大量の物質が星雲（人形星雲）となって周囲を取り巻いており、この星雲を含めてイータ・カリーナと呼ぶ事もある。なお、ラテン語では Eta Carinae であり、原語により忠実に読むと「エータ・カリーナエ」あるいは「エータ・カリーネ」、英語では「イータ・カライニー」となるが、日本語ではCarinaを属格Carinaeにしない「エータ・カリーナ」という通称が広まっている。
rdf:langString
Eta Carinae (η Car / η Carinae, chiamata anche Foramen e Tseen She) è una stella binaria la cui componente principale è una ipergigante blu. Situata nella costellazione della Carena, si tratta di una variabile del tipo S Doradus che, prima della scoperta di R136a1 era la stella più massiccia conosciuta ed una delle più luminose (5 milioni di volte più del Sole). La stella si trova all'interno di una vasta e luminosa nebulosità nota come Nebulosa della Carena (NGC 3372 o Nebulosa Buco della Serratura) ed è circondata da un inviluppo, eruttato dalla stella stessa, che prende il nome di Nebulosa Omuncolo. Data la sua massa ed i fenomeni di instabilità manifestati dall'astro, gli astronomi ritengono che la stella esploderà in supernova o addirittura ipernova entro il prossimo milione di anni, anche se non si esclude che ciò possa accadere da qui a qualche migliaio di anni. Creduta in precedenza essere una singola stella, osservazioni all'inizio del XXI secolo suggerirono che Eta Carinae sia in realtà una stella binaria, con una compagna posta su un'orbita eccentrica con un periodo di 5,52 anni. La principale è una stella molto massiccia, con una massa circa 90 volte quella del Sole e 5 milioni di volte più luminosa. Maggiore incertezza esiste sulla secondaria, che potrebbe avere una massa una trentina di volte quella solare ed essere un milione di volte più luminosa della nostra stella.
rdf:langString
Eta Carinae is een niet met het blote oog zichtbare type B hyperreus in het sterrenbeeld Kiel (Carina). Zij is een van de lichtsterkste sterren in het melkwegstelsel en heeft een nova-achtig karakter. In 1677 schatte Edmond Halley de helderheid op 4, rond 1843 was de ster met magnitude −1 bijna even helder als Sirius, ondanks de grote afstand van ongeveer 8000 lichtjaar. Sinds 1900 schommelt de helderheid tussen 6 en 8. Het meeste licht van de ster wordt geabsorbeerd in een stofnevel die waarschijnlijk gevormd is tijdens een in 1843 waargenomen uitbarsting. De nevel wordt de Homunculusnevel genoemd omdat hij wat op een mannetje lijkt. Hij dijt nog steeds uit met een snelheid van ongeveer 500 km/s. Eta Carinae en de Homunculusnevel maken deel uit van de Carinanevel (NGC 3372), met een magnitude van ongeveer 1 en een diameter van 2° (vier keer zo groot als de volle maan) een van de grootste en helderste nevels en gemakkelijk met het blote oog te zien. In een persbericht werd een vergelijking gemaakt van de supernova uit 2006 met de ster Eta Carinae, die op ongeveer 8000 lichtjaar van de aarde staat en met een massa van naar schatting 100-150 keer die van de zon volgens een soortgelijk mechanisme zou kunnen exploderen. Als dit gebeurt zal de explosie een magnitude van −7,5 bereiken, zo helder dat er 's nachts een boek bij gelezen kan worden. Volgens andere bronnen zijn de omstandigheden tussen SN2006gy en Eta Carinae echter dermate verschillend dat een dergelijke heldere supernova onwaarschijnlijk is. Eta Carinae is noordelijker dan 30 graden noorderbreedte (dus ongeveer ter hoogte van Caïro) niet te zien, zuidelijker dan 30 graden zuiderbreedte is deze circumpolair en staat het hele etmaal boven de horizon. Eta Carinae is dus in de Benelux nooit te zien.
rdf:langString
Eta Carinae (η Car) – gwiazda podwójna w gwiazdozbiorze Kila, jedna z największych, najmasywniejszych i najjaśniejszych gwiazd w naszej Galaktyce. Głównym składnikiem tego układu jest gigantyczna (100–150 razy masywniejsza od Słońca) jasna niebieska gwiazda zmienna. Gwiazda ta jest bardzo niestabilna i w każdej chwili może eksplodować jako supernowa lub nawet hipernowa (typ supernowej zdolny wyemitować błysk gamma). Znajduje się wewnątrz wielkiej jasnej mgławicy, znanej jako Mgławica Carina, „Dziurka od Klucza” lub NGC 3372. Drugim składnikiem układu jest masywna (~30 M☉) gwiazda typu widmowego O lub gwiazda Wolfa-Rayeta, a okres orbitalny układu wynosi 5,54 roku. Jedną z charakterystycznych cech Ety Carinae są jej nieoczekiwane zmiany jasności. Kiedy w 1677 roku została po raz pierwszy skatalogowana przez Edmunda Halleya, była obiektem czwartej wielkości gwiazdowej, jednak już w 1730 zaobserwowano jej znaczne pojaśnienie i stała się ona najjaśniejszą gwiazdą w Kilu. Od tego czasu zaczęła słabnąć i w 1782 powróciła do poprzedniego stanu. W 1820 znów zaczęła jaśnieć dziesięciokrotnie do 1827, by w kwietniu 1843 osiągnąć największą zarejestrowaną jasność ok. −0,8m. Eta Carinae była wówczas drugą, pod względem jasności, gwiazdą na niebie, zaraz po Syriuszu i to pomimo wielkiej odległości ok. 8800 lat świetlnych (~2,7 kpc). Następnie jej jasność ponownie zaczęła słabnąć, by w latach 1900–1940 spaść do ok. 8. wielkości gwiazdowej, a więc przestała być widoczna gołym okiem. Wkrótce jednak znów pojaśniała do 6–7m w 1952. Obecnie gwiazda znajduje się na pograniczu widzialności nieuzbrojonym okiem przy jasności 6,21m, notując w latach 1998–1999 dwukrotne pojaśnienie. W lutym 2012 jej jasność wynosiła 4,6m. Eta Carinae znajduje się w krańcowym stadium ewolucji (trwającej w przypadku tak masywnych obiektów „zaledwie” ok. jednego miliona lat). Obecnie gwiazda emituje 4 miliony razy więcej energii niż Słońce. W wyniku szybkiej utraty materii poprzez silny wiatr gwiazdowy, który uderza w wolniejsze warstwy zewnętrzne, przechodzi czasami potężne wybuchy. Ostatni miał miejsce podczas maksimum jasności, w roku 1841. Pozostały po nim dwa sferyczne obłoki gazu i pyłu, każdy setki razy większy od Układu Słonecznego, rozchodzące się z biegunów gwiazdy, nazwane „Mgławica Homunculus”. Obserwacje prowadzone w zakresie rentgenowskim ukazały również ślady podobnej eksplozji, jaka nastąpiła około 1000 lat temu. Gdy reakcje termojądrowe wewnątrz gwiazdy ustaną, co wedle wszelkiego prawdopodobieństwa nastąpi w ciągu najbliższych kilkudziesięciu tysięcy lat, Eta Carinae zginie podczas gigantycznego wybuchu supernowej lub hipernowej, stając się gwiazdą neutronową, bądź – co przy tak dużej masie bardzo możliwe – czarną dziurą.
rdf:langString
Eta Carinae é uma estrela da constelação da Quilha, ou "Carina", em latim, que está a 7500 anos-luz da Terra. É visível no Hemisfério Sul, mas não no Hemisfério Norte. De tamanho muito grande (segundo a estimativa mais alta seu raio pode medir 0,9 unidades astronômicas), seu aspecto mais marcante é a variação de seu brilho em várias ordens de magnitude. Quando foi pela primeira vez catalogada em 1677 por Edmond Halley, era uma estrela de magnitude 4, mas em 1843, após uma erupção que ejetou uma nuvem de poeira 500 vezes maior que o sistema solar, ficou mais brilhante, atingindo o brilho de Sirius, apesar de sua enorme distância. Depois disso (entre 1900 e 1940), a magnitude era apenas de 5. Em 2002, tinha magnitude 8, tendo de repentinamente ter dobrado o seu brilho entre 1998 e 1999. Tudo indica tratar-se de uma sistema binário de estrelas muito próximas uma da outra. A estrela de menor diâmetro é a mais quente (30 000 °C) e a outra com o triplo do diâmetro é mais fria (15 000 °C), mas duas vezes mais brilhante. Este sistema estelar está envolto numa densa nuvem de gases e poeiras, que forma uma nebulosa 400 vezes mais extensa do que o Sistema Solar, conhecida como a Nebulosa de Eta Carinae (ou NGC3372). A perda de luminosidade deve-se, possivelmente, a uma consequência da aproximação máxima entre as duas estrelas, o periastro, altura em que a estrela menor encobre quase metade da maior. A diminuição de brilho é equivalente a 20 vezes o do Sol, mas brilhando como 4 a 5 milhões de sóis. O período de rotação das estrelas (uma em relação à outra) é de 5,5 anos.
rdf:langString
Ета Кіля (η Car, η Carinae) — зоряна система в сузір'ї Кіля, яка складається принаймні з двох гравітаційно пов'язаних зір, із сукупною світністю, яка в понад 5 мільйонів разів перевершує світність Сонця. Перебуває на відстані близько 7500 світлових років (2300 парсек). Уперше згадується як зоря 4-ї зоряної величини, але в період з 1837 по 1856 рік під час події, відомої як «Великий спалах», значно збільшила свою яскравість. Ета Кіля досягла блиску –0,8m і на період з 11 по 14 березня 1843 року стала другою за яскравістю зорею на земному небосхилі (після Сіріуса), після чого поступово почала зменшувати світність, і до 1870-х років перестала бути видимою неозброєним оком. Починаючи з 1940 року знову поступово збільшує яскравість. До 2014 року досягла зоряної величини 4,5m. Ета Кіля ніколи не заходить за горизонт на південь від 30° південної широти, її ніколи не видно у місцях на північ від 30° північної широти. Дві зорі в системі Ета Кіля рухаються навколо спільного центру тяжіння по витягнутих еліптичних орбітах (ексцентриситет 0,9) з періодом 5,54 земного року. Основний компонент системи — гіпергігант, яскрава блакитна змінна (ЯБЗ), що спочатку мала масу 150—250 сонячних, з яких втратила вже принаймні 30. Це одна з найбільших і найбільш нестійких відомих науці зір. Її маса близька до теоретичної верхньої межі. Як очікують, в астрономічно близькому майбутньому (кілька десятків тисячоліть) вона стане надновою. Ета Кіля А — єдина зоря, від якої зафіксовано ультрафіолетове лазерне випромінювання. Друга зоря, η Car B, теж має дуже високу поверхневу температуру і світність; ймовірно, належить до спектрального класу О, а її маса становить близько 30—80 сонячних. Світло від компонентів системи Ета Кіля сильно поглинається невеликою біполярною розмірами 12×18 кутових секунд, яка складається з речовини центральної зорі, викинутої під час «Великого спалаху». Масу пилу в Гомункулі оцінюють у 0,04 сонячної. Через цю туманність спостереження зір ускладнене для телескопів. Ета Кіля А настільки швидко, що її фотосфера гравітаційно не пов'язана із зорею і «здувається» випромінюванням у навколишній простір. Система розташована на відстані 7500—8000 світлових років від Сонця. Зоря належить до розсіяного зоряного скупчення у набагато більшій туманності Кіля. Безвідносно до зорі або туманності існує слабкий метеорний потік з радіантом, дуже близьким до зорі на небі. Зоря має сучасну назву Форамен (від лат. foramen «отвір»), пов'язану з близькою до зорі туманністю Замкова щілина (NGC 3324).
rdf:langString
Eta Carinae (η Carinae / η Car) är en mycket stor och ljusstark stjärna i stjärnbilden Kölen. Uppskattningar på massan ligger runt 100-150 solmassor, och dess luminositet är ungefär fem miljoner gånger solens. Så stora stjärnor är utomordentligt sällsynta och det är sannolikt att Eta Carinae ligger nära den teoretiska övre gränsen för stjärnmassor. Den uppskattas ligga 7 500 ljusår från solsystemet. Stjärnan omgärdas av en stor, ljusstark nebulosa, känd som Eta Carinae-nebulosan eller NGC 3372. Den är den femte mest luminösa kända stjärnan och tros tillsammans med Pistolstjärnan vara den mest massiva.
rdf:langString
海山二（Eta Carinae）是位于船底座的一個恆星系統（赤經10 h 45.1 m、赤緯−59°41m），距離太陽7,500至8,000光年，在北緯27°以北的地區难以看見，而在南緯30°是一顆拱極星。這個系統至少有兩顆恆星，其中一顆是位於恆星生命早期階段，質量大約是太陽150倍的高光度藍變星（LBV），並且至少已經流失30個太陽質量。雖然它被認為還有一顆較大的伴星，質量約為太陽30倍的沃夫–瑞葉星環繞著它，但海山二周圍有巨大厚重的紅色星雲，因而很難直接的發現。它總體的光度大約是太陽的590萬倍，而系統的質量估計超過150倍太陽質量 。由於它的質量和生命階段，預期在天文學上不久的將來，它將爆炸成為一顆極超新星，目前的估計是從現在開始的10,000年至20,000年。 在中國，它屬於近南極星區的星官海山，除了海山二之外，屬於這個星官的恆星還有半人馬座λ、、船帆座P、船帆座μ和蒼蠅座λ 。
rdf:langString
Э́та Ки́ля (η Car, η Carinae), Форамен (лат. Foramen), до XVIII века называлась Э́та Корабля Арго, (η Arg, η Argus Navis) — двойная звезда-гипергигант в созвездии Киля с совокупной светимостью компонент более чем в 5 миллионов раз превосходящей солнечную светимость. Находится на расстоянии в 7500 световых лет (2300 парсек). Впервые упоминается как звезда 4-й звёздной величины, но в период с 1837 по 1856 годы в ходе события, известного как «Великая вспышка», значительно увеличила свою яркость. Эта Киля достигла блеска −0,8m и на период с 11 по 14 марта 1843 года стала второй по яркости звездой (после Сириуса) на земном небе, после чего постепенно начала уменьшать светимость, и к 1870-м годам перестала быть видимой невооружённым глазом. Звезда, начиная с 1940 года, снова постепенно увеличивает яркость. К 2014 году она достигла звёздной величины 4,5m. Эта Киля является незаходящей звездой к югу от 30° южной широты, никогда не видна выше 30° северной широты. Две звезды в системе Эта Киля движутся вокруг общего центра масс по вытянутым эллиптическим орбитам (эксцентриситет 0,9) с периодом в 5,54 земного года. Основной компонент системы — гипергигант, яркая голубая переменная (ЯГП), изначально обладавшая массой в 150—250 солнечных, из которых утрачено уже около 30 солнечных масс. Это одна из самых больших и неустойчивых известных звёзд, её масса близка к теоретическому верхнему пределу. Как ожидается, в астрономически близком будущем (несколько десятков тысячелетий) она станет сверхновой. Эта Киля А — единственная известная звезда, производящая ультрафиолетовое лазерное[уточнить] излучение. Вторая звезда, η Car B, тоже характеризуется очень высокой поверхностной температурой и светимостью, вероятно спектрального класса O, массой около 30—80 M⊙. Свет от компонент системы Эта Киля сильно поглощается небольшой биполярной туманностью Гомункул с размерами 12×18 угловых секунд, которая состоит из вещества центральной звезды, выброшенного в ходе «Великой вспышки». Масса пыли в Гомункуле оценивается в 0,04 M⊙. Эта Киля А теряет массу настолько быстро, что её фотосфера гравитационно не связана со звездой и «сдувается» излучением в окружающее пространство. Звезда входит в рассеянное звёздное скопление Трюмплер 16 в гораздо более крупной туманности Киля. Безотносительно к звезде или туманности существует слабый метеорный поток Эта-Кариниды с радиантом, очень близким к звезде на небе. Звезда имеет современное название Форамен (от лат. foramen «отверстие»), связанное с близкой к звезде туманностью Замочная скважина (NGC 3324).
rdf:langString
H
rdf:langString
K
rdf:langString
Jon Morse & NASA Hubble Space Telescope
xsd:nonNegativeInteger
125196
