Estonian Provisional Government
http://dbpedia.org/resource/Estonian_Provisional_Government an entity of type: Abstraction100002137
Die Provisorische Regierung der Republik Estland regierte als estnische Exekutive vom 24. Februar 1918 bis 8. Mai 1919 und führte Estland in die Unabhängigkeit von Sowjetrussland.
rdf:langString
The Estonian Provisional Government (Estonian: Eesti Ajutine Valitsus) was formed on 24 February 1918, by the Salvation Committee appointed by Maapäev, the Estonian Province Assembly.
rdf:langString
El Gobierno Provisional de la República de Estonia funcionó como ejecutivo estonio del 24 de febrero de 1918 al 8 de mayo de 1919 y llevó a Estonia a la independencia de los bolcheviques rusos y el Imperio alemán.
rdf:langString
Estoński Rząd Tymczasowy (est. Eesti Ajutine Valitsus) – rząd utworzony 24 lutego 1918 przez Estoński Komitet Ocalenia. Jego zadaniem było sprawowanie władzy do czasu aż odbędą się wybory do konstytuanty, w szczególności:
* organizacja estońskich sił zbrojnych i walka z niemiecką okupacją
* działania dyplomatyczne, zmierzające do uznania niepodległej Estonii na arenie międzynarodowej
* organizacja wyborów do konstytuanty
rdf:langString
Временное правительство Эстонии (эст. Eesti Ajutine Valitsus) было сформировано 24 февраля 1918 года Комитетом спасения Эстонии, назначенным Земским советом Эстляндии. После того как был опубликован «Манифест всему народу Эстонии», который объявлял Эстонию независимой демократической республикой, нейтральной по отношению к Российско-Германскому конфликту, в тот же день главой нового Временного Эстонского Правительства был избран Константин Пятс. Юри Вильмс был назначен министром юстиции, Яан Поска — министром иностранных дел, Юхан Кукк — министром финансов, Ян Раамот — министром продовольствия и сельского хозяйства, Андрес Ларка — военным министром. Виллем Маасик был министром труда и социальной защиты, Фердинанд Петерсон — министром путей, а Пеетер Пёльд — министром образования.
rdf:langString
Тимчасовий уряд Естонії (ест. Eesti Ajutine Valitsus) було сформовано 24 лютого 1918 року Комітетом порятунку Естонії, призначеним Земською радою Естляндії. Після того як був опублікований «Маніфест всьому народу Естонії», який оголошував Естонію незалежною демократичною республікою, нейтральною по відношенню до Російсько-Німецького конфлікту, в той же день главою нового Тимчасового Естонського Уряду був обраний Костянтин Пятс. Юрі Вільмс був призначений міністром юстиції, Яан Поска — міністром закордонних справ, Юхан Кукк — міністром фінансів, Ян Раамот — міністром продовольства і сільського господарства, Андрес Ларка — військовим міністром. Віллем Маасік був міністром праці і соціального захисту, Фердинанд Петерсон — міністром шляхів, а Пеетер Пьольд — міністром освіти.
rdf:langString
rdf:langString
Provisorische Regierung (Estland)
rdf:langString
Gobierno provisional de la República de Estonia
rdf:langString
Estonian Provisional Government
rdf:langString
Estoński Rząd Tymczasowy
rdf:langString
Временное правительство Эстонии
rdf:langString
Тимчасовий уряд Естонії
xsd:integer
19607220
xsd:integer
1065474404
rdf:langString
Die Provisorische Regierung der Republik Estland regierte als estnische Exekutive vom 24. Februar 1918 bis 8. Mai 1919 und führte Estland in die Unabhängigkeit von Sowjetrussland.
rdf:langString
The Estonian Provisional Government (Estonian: Eesti Ajutine Valitsus) was formed on 24 February 1918, by the Salvation Committee appointed by Maapäev, the Estonian Province Assembly.
rdf:langString
El Gobierno Provisional de la República de Estonia funcionó como ejecutivo estonio del 24 de febrero de 1918 al 8 de mayo de 1919 y llevó a Estonia a la independencia de los bolcheviques rusos y el Imperio alemán.
rdf:langString
Estoński Rząd Tymczasowy (est. Eesti Ajutine Valitsus) – rząd utworzony 24 lutego 1918 przez Estoński Komitet Ocalenia. Jego zadaniem było sprawowanie władzy do czasu aż odbędą się wybory do konstytuanty, w szczególności:
* organizacja estońskich sił zbrojnych i walka z niemiecką okupacją
* działania dyplomatyczne, zmierzające do uznania niepodległej Estonii na arenie międzynarodowej
* organizacja wyborów do konstytuanty Rząd przeszedł dwie reorganizacje. Pierwsza miała miejsce 12 listopada, kiedy większość ministrów przebywała za granicą, ale wycofanie się wojsk niemieckich wymagało szybkich decyzji na miejscu. Kolejna odbyła się 27 listopada. Premierem po reorganizacji pozostał Konstantin Päts. 23 kwietnia 1919 zebrała się nowo wybrana konstytuanta. Rząd tymczasowy podał się do dymisji 9 maja i został zastąpiony przez pierwszy estoński rząd wybrany w demokratycznych wyborach, którego premierem został Otto Strandman.
rdf:langString
Тимчасовий уряд Естонії (ест. Eesti Ajutine Valitsus) було сформовано 24 лютого 1918 року Комітетом порятунку Естонії, призначеним Земською радою Естляндії. Після того як був опублікований «Маніфест всьому народу Естонії», який оголошував Естонію незалежною демократичною республікою, нейтральною по відношенню до Російсько-Німецького конфлікту, в той же день главою нового Тимчасового Естонського Уряду був обраний Костянтин Пятс. Юрі Вільмс був призначений міністром юстиції, Яан Поска — міністром закордонних справ, Юхан Кукк — міністром фінансів, Ян Раамот — міністром продовольства і сільського господарства, Андрес Ларка — військовим міністром. Віллем Маасік був міністром праці і соціального захисту, Фердинанд Петерсон — міністром шляхів, а Пеетер Пьольд — міністром освіти. Основними функціями ТУЕ були просування дипломатичного визнання естонської незалежності за кордоном, протистояння німецької окупації Естонії та організація виборів в Естонські Установчі збори.
rdf:langString
Временное правительство Эстонии (эст. Eesti Ajutine Valitsus) было сформировано 24 февраля 1918 года Комитетом спасения Эстонии, назначенным Земским советом Эстляндии. После того как был опубликован «Манифест всему народу Эстонии», который объявлял Эстонию независимой демократической республикой, нейтральной по отношению к Российско-Германскому конфликту, в тот же день главой нового Временного Эстонского Правительства был избран Константин Пятс. Юри Вильмс был назначен министром юстиции, Яан Поска — министром иностранных дел, Юхан Кукк — министром финансов, Ян Раамот — министром продовольствия и сельского хозяйства, Андрес Ларка — военным министром. Виллем Маасик был министром труда и социальной защиты, Фердинанд Петерсон — министром путей, а Пеетер Пёльд — министром образования. Основными функциями ВПЭ были продвижение дипломатического признания эстонской независимости за рубежом, противостояние германской оккупации Эстонии и организация выборов в Эстонское Учредительное собрание.
xsd:nonNegativeInteger
3275