Epizootiology
http://dbpedia.org/resource/Epizootiology an entity of type: Thing
علم الطفيليات الحيوانية الخارجية أو علم أوبئة الطب البيطري ،هو علم لدراسة نماذج الأمراض عند الحيوانات.
rdf:langString
Veterinární epidemiologie je ta část epidemiologie, která se zabývá nemocemi zvířat. Má stejnou historii, metodologii i kauzalitu jako epidemiologie, ale vyučuje se na jiných univerzitách, používá praktiky specifické pouze pro zvířata: utrácení jedinců, likvidace celých chovů, příkazy, zákazy a nařízení bránící ve volném pohybu zvířat, karanténní opatření respektive technologickou separaci a izolaci skupin zvířat, celých chovů.
rdf:langString
Epizootiology, epizoology, or veterinary epidemiology is the study of disease patterns within animal populations.
rdf:langString
Epizootiologi, epizoologi, eller veterinärmedicinsk epidemiologi är studien av sjukdomsmönster inom djurpopulationer. En smittsam djursjukdom kallas epizooti, därför kallas läran om sådana sjukdomar för epizootiologi.
rdf:langString
Epizootologie je nauka o infekčních nemocech zvířat. Studuje problematiku vzniku, šíření a zániku infekčních chorob v populacích zvířat, analyzuje faktory a zákonitosti vycházející ze zjištěných infekcí zvířat a zároveň odhaduje a předpovídá průběh hromadných infekčních onemocnění v populacích.
rdf:langString
Epidemiologia Veterinária é a especialidade da Medicina Veterinária que estuda a freqüência das doenças em diferentes grupos ou coletividades, proporcionando a detecção de qualquer mudança nos fatores que interferem na sua distribuição, com a finalidade de recomendar e adotar as ações de prevenção e controle adequadas. Conceitos importantes:
rdf:langString
Эпизоотология (от гр. Epi - на, zoon - животное, logos - наука, понятие), или ветеринарная эпидемиология — самостоятельное звено ветеринарной медицины — наука, изучающая эпизоотии, проявление эпизоотического процесса во время которого инфекция поражает большое количество животных, изучает объективные закономерности возникновения, проявления, распространения и угасания эпизоотий (инфекционных болезней) и на этой основе разрабатывает методы профилактики и меры борьбы с ними. Наука делится на: Для решения проблемы эпизоотологии необходимы фундаментальные знания ветеринарной генетики и иммунологии.
rdf:langString
Епізоотоло́гія (від гр. epi – на, zoon – тварина, logos – наука, поняття), або ветеринарна епідеміологія — самостійна ланка ветеринарної медицини — наука, що вивчає епізоотії, прояв епізоотичного процесу під час якого інфекція вражає велику кількість тварин, вивчає об'єктивні закономірності виникнення, прояву, поширення і згасання епізоотій (інфекційних хвороб) і на цій основі розробляє методи профілактики і заходи боротьби з ними. Наука поділяється на: Для вирішення проблеми епізоотології необхідні фундаментальні знання ветеринарної генетики і імунології.
rdf:langString
rdf:langString
علم الطفيليات الحيوانية الخارجية
rdf:langString
Veterinární epidemiologie
rdf:langString
Epizootologie
rdf:langString
Epizootiologie
rdf:langString
Epizootiology
rdf:langString
Epizoologi
rdf:langString
Epidemiologia veterinária
rdf:langString
Эпизоотология
rdf:langString
Epizootiologi
rdf:langString
Епізоотологія
xsd:integer
1370289
xsd:integer
1006912115
rdf:langString
علم الطفيليات الحيوانية الخارجية أو علم أوبئة الطب البيطري ،هو علم لدراسة نماذج الأمراض عند الحيوانات.
rdf:langString
Epizootologie je nauka o infekčních nemocech zvířat. Studuje problematiku vzniku, šíření a zániku infekčních chorob v populacích zvířat, analyzuje faktory a zákonitosti vycházející ze zjištěných infekcí zvířat a zároveň odhaduje a předpovídá průběh hromadných infekčních onemocnění v populacích. Počátky epizootologie souvisí se vznikem veterinární služby. Ta byla založena armádami v devatenáctém století a měla za úkol udržet jezdectvo bojeschopné. Tou dobou kosily koně nemoci jako vozhřivka. Základní metodou bylo nemocného koně najít, zastřelit, zdravé koně izolovat. Vojenští veterináři vnímali epizootologii jako válku, kde na jedné straně je nepřítel (patogen), na druhé obránce (hostitel), mezi nimi prostředí (bitevní pole). Toto pojetí se nazývá „triáda“ (viz kauzalita (epidemiologie)).(Pfeiffer: str.25)
rdf:langString
Veterinární epidemiologie je ta část epidemiologie, která se zabývá nemocemi zvířat. Má stejnou historii, metodologii i kauzalitu jako epidemiologie, ale vyučuje se na jiných univerzitách, používá praktiky specifické pouze pro zvířata: utrácení jedinců, likvidace celých chovů, příkazy, zákazy a nařízení bránící ve volném pohybu zvířat, karanténní opatření respektive technologickou separaci a izolaci skupin zvířat, celých chovů.
rdf:langString
Epizootiology, epizoology, or veterinary epidemiology is the study of disease patterns within animal populations.
rdf:langString
Epidemiologia Veterinária é a especialidade da Medicina Veterinária que estuda a freqüência das doenças em diferentes grupos ou coletividades, proporcionando a detecção de qualquer mudança nos fatores que interferem na sua distribuição, com a finalidade de recomendar e adotar as ações de prevenção e controle adequadas. Conceitos importantes:
* Last JM : A Dictionary of Epidemiology - "O estudo da distribuição e determinantes dos estados e eventos relacionados à saúde em populações e a aplicação desse estudo no controle de problemas de saúde".
* Lilienfield A. : in Foundations of Epidemiology - "O estudo da distribuição de uma doença ou condição fisiológica em populações e dos fatores que influenciam esta distribuição". Estudos epidemiológicos requerem experiência em muitas áreas, tais como: produção animal, computação, manejo de dados (banco de dados), economia, matemática, ciências sociais, estatística e ciências veterinárias. Dentro dessas disciplinas, diversas técnicas como estatística analítica e descritiva, técnicas de diagnóstico, análise econômica, modelagem de dados e análise de risco são utilizadas nos métodos epidemiológocos.
rdf:langString
Epizootiologi, epizoologi, eller veterinärmedicinsk epidemiologi är studien av sjukdomsmönster inom djurpopulationer. En smittsam djursjukdom kallas epizooti, därför kallas läran om sådana sjukdomar för epizootiologi.
rdf:langString
Епізоотоло́гія (від гр. epi – на, zoon – тварина, logos – наука, поняття), або ветеринарна епідеміологія — самостійна ланка ветеринарної медицини — наука, що вивчає епізоотії, прояв епізоотичного процесу під час якого інфекція вражає велику кількість тварин, вивчає об'єктивні закономірності виникнення, прояву, поширення і згасання епізоотій (інфекційних хвороб) і на цій основі розробляє методи профілактики і заходи боротьби з ними. Завданням є недопущення, профілактика чи ліквідація епізоотій. Основними завданнями епізоотології на сучасному етапі є розробка теоретичних і практичних основ науково обґрунтованої стратегії і тактики протиепізоотичних заходів, з метою забезпечення стійкого благополуччя тваринництва щодо інфекційних хвороб, високу його продуктивність і надійний захист населення від . Знаючи закони епізоотичного процесу (біологічне явище, він розвивається згідно з певними біологічними законами, які не залежать від волі людини), спеціалісти ветеринарної медицини можуть активно втручатись в розвиток епізоотичного процесу конкретної інфекційної хвороби і ефективно займатись її профілактикою і ліквідацією. Наука поділяється на:
* загальна епізоотологія, — вивчає загальні закономірності розвитку і згасання інфекційних хвороб; вчення про імунітет і інфекційні хвороби; вчення про загальні і спеціальні заходи лікування тварин.
* Спеціальна, — вивчення характеристик збудника, патогенез, поширення, паталого-анатомічні зміни, методи діагностики і диференційної діагностики, лікування, економічні збитки, розробка заходів ліквідації і профілактики. Для вирішення проблеми епізоотології необхідні фундаментальні знання ветеринарної генетики і імунології. Епізоотологія як наука особливо розвинулась після 1920-х років. Вчені детально вивчили ряд маловідомих або зовсім невідомих інфекційних захворювань, розробили питання діагностики і імунітету, патогенезу, специфічної профілактики при багатьох інфекціях сільськогосподарських тварин, птиці та бджіл.
rdf:langString
Эпизоотология (от гр. Epi - на, zoon - животное, logos - наука, понятие), или ветеринарная эпидемиология — самостоятельное звено ветеринарной медицины — наука, изучающая эпизоотии, проявление эпизоотического процесса во время которого инфекция поражает большое количество животных, изучает объективные закономерности возникновения, проявления, распространения и угасания эпизоотий (инфекционных болезней) и на этой основе разрабатывает методы профилактики и меры борьбы с ними. Задачей является недопущение, профилактика или ликвидация эпизоотий. Основными задачами эпизоотологии на современном этапе является разработка теоретических и практических основ научно обоснованной стратегии и тактики противоэпизоотических мероприятий, с целью обеспечения устойчивого благополучия животноводства по инфекционным болезням, высокую его производительность и надежную защиту населения от зооантропонозов. Поскольку на развитие заразных болезней постоянное и решающее воздействие оказывает внешняя среда, в условиях которой протекает эпизоотический процесс, то ещё одной из основных задач изучения данной дисциплины является изучение среды обитания животных. Зная законы эпизоотического процесса (биологическое явление, он развивается по определенным биологическим законам, не зависящим от воли человека), специалисты ветеринарной медицины могут активно вмешиваться в развитие эпизоотического процесса конкретной инфекционной болезни и эффективно заниматься её профилактикой и ликвидацией. Наука делится на:
* Общая эпизоотология — изучает общие закономерности развития и угасания инфекционных болезней; учение об иммунитете и инфекционных заболеваниях; учение об общих и специальных мероприятий лечения животных.
* Специальная — изучение характеристик возбудителя, патогенез, распространение, патолого-анатомические изменения, методы диагностики и дифференциальной диагностики, лечения, экономические убытки, разработка мероприятий ликвидации и профилактики. Для решения проблемы эпизоотологии необходимы фундаментальные знания ветеринарной генетики и иммунологии. Эпизоотология как наука особенно развилась после 1920-х годов. Ученые детально изучили ряд малоизвестных или совсем неизвестных инфекционных заболеваний, разработали вопросы диагностики и иммунитета, патогенеза, специфической профилактики при многих инфекциях сельскохозяйственных животных, птицы и пчел.
xsd:nonNegativeInteger
779