Emic unit
http://dbpedia.org/resource/Emic_unit an entity of type: WikicatLinguisticUnits
Emický princip byl zaveden strukturalismem. Jedná se o důsledné rozlišování mezi dvěma typy či úrovněmi analýzy jazykových sdělení. Jazyková sdělení se skládají z konkrétních, reálně se vyskytujících, segmentů (zvuky, slovní tvary, slova). Těmto segmentům odpovídají na abstraktní úrovni prvky inventáře neboli jednotky systému.
rdf:langString
In linguistics and related fields, an emic unit is a type of abstract object. Kinds of emic units are generally denoted by terms with the suffix -eme, such as phoneme, grapheme, and morpheme. The term "emic unit" is defined by Nöth (1995) to mean "an invariant form obtained from the reduction of a class of variant forms to a limited number of abstract units". The variant forms are called etic units (from phonetic). This means that a given emic unit is considered to be a single underlying object that may have a number of different observable "surface" representations.
rdf:langString
Une unité émique est un type d’objet abstrait utilisé dans l’analyse linguistique et ses domaines connexes. Ce type d’unité est généralement désigné par des termes suffixés en -ème, comme le phonème, le graphème, et le morphème. Une unité émique est définie par Nöth comme « une forme invariante obtenue à partir de la réduction d'une classe de formes variantes à un nombre limité d'unités abstraites ». Les variantes sont appelés unités étiques (terme qui serait construit par extraction des deux dernières voyelles de phonétique). Cela signifie que l’unité émique est considérée comme un seul objet sous-jacent qui peut avoir un certain nombre de différents observables « de surface », les représentations.
rdf:langString
Емічна одиниця являє собою тип абстрактного об'єкта проаналізованого в лінгвістиці та суміжних галузях. Емічні одиниці, як правило, є термінами з суфіксом -eme, такі як phoneme (фонема), grapheme (графема) і morpheme (морфема). Nöth (1995) визначає емічну одиницю як «інваріативну форму, отриману шляхом редукції класу варіантних форм або обмеженого числа абстрактних одиниць». Варіативні форми називають етичними одиницями. Це означає, що дану емічну одиницю вважають основним об'єктом, який може мати кілька різних «поверхневих» представлень.
rdf:langString
rdf:langString
Emický princip
rdf:langString
Emic unit
rdf:langString
Unité émique
rdf:langString
Емічна одиниця
xsd:integer
34803901
xsd:integer
1112359669
rdf:langString
Emický princip byl zaveden strukturalismem. Jedná se o důsledné rozlišování mezi dvěma typy či úrovněmi analýzy jazykových sdělení. Jazyková sdělení se skládají z konkrétních, reálně se vyskytujících, segmentů (zvuky, slovní tvary, slova). Těmto segmentům odpovídají na abstraktní úrovni prvky inventáře neboli jednotky systému. Obě úrovně se liší terminologicky. Např. konkrétní zvukové jednotky se nazývají , ale systémové jednotky abstraktní úrovně se nazývají fonémy. Podobně v morfologii odpovídají konkrétním morfům abstraktní morfémy. Konkrétním slovům odpovídají abstraktní lexémy, atd. Vztah mezi abstraktní systémovou jednotkou a konkrétním segmentem je vztahem či reprezentace.
rdf:langString
In linguistics and related fields, an emic unit is a type of abstract object. Kinds of emic units are generally denoted by terms with the suffix -eme, such as phoneme, grapheme, and morpheme. The term "emic unit" is defined by Nöth (1995) to mean "an invariant form obtained from the reduction of a class of variant forms to a limited number of abstract units". The variant forms are called etic units (from phonetic). This means that a given emic unit is considered to be a single underlying object that may have a number of different observable "surface" representations. The various etic units that represent a given emic unit of a certain kind are denoted by a corresponding term with the prefix allo-, such as allophone, allograph, and allomorph.
rdf:langString
Une unité émique est un type d’objet abstrait utilisé dans l’analyse linguistique et ses domaines connexes. Ce type d’unité est généralement désigné par des termes suffixés en -ème, comme le phonème, le graphème, et le morphème. Une unité émique est définie par Nöth comme « une forme invariante obtenue à partir de la réduction d'une classe de formes variantes à un nombre limité d'unités abstraites ». Les variantes sont appelés unités étiques (terme qui serait construit par extraction des deux dernières voyelles de phonétique). Cela signifie que l’unité émique est considérée comme un seul objet sous-jacent qui peut avoir un certain nombre de différents observables « de surface », les représentations. Les différentes unités étiques qui représentent une unité émique d'un certain type sont signalés par un terme correspondant avec le préfixe allo-, tels que les allophones, allographe, allomorphe (correspondant respectivement aux phonème, graphème, morphème). La relation entre l'unité émique et ses formes etiques est parfois appelé la relation all/ème[Par qui ?].
rdf:langString
Емічна одиниця являє собою тип абстрактного об'єкта проаналізованого в лінгвістиці та суміжних галузях. Емічні одиниці, як правило, є термінами з суфіксом -eme, такі як phoneme (фонема), grapheme (графема) і morpheme (морфема). Nöth (1995) визначає емічну одиницю як «інваріативну форму, отриману шляхом редукції класу варіантних форм або обмеженого числа абстрактних одиниць». Варіативні форми називають етичними одиницями. Це означає, що дану емічну одиницю вважають основним об'єктом, який може мати кілька різних «поверхневих» представлень. Різні етичні одиниці, які являють собою емічні одиниці певного виду, позначені відповідними термінами з префіксом allo-, наприклад, allophon (аллофон), allograph (аллограф), allomorphe (алломорф) (які є відповідниками фонемі, графемі, морфемі). Відношення між емічною одиницею і відповідною етичною формою іноді називають алло-емічним відношенням.
xsd:nonNegativeInteger
5540