Ella Fitzgerald discography
http://dbpedia.org/resource/Ella_Fitzgerald_discography an entity of type: Abstraction100002137
この記事はエラ・フィッツジェラルドの1935年から1989年の53年間のキャリアをあつかう。グラミー賞受賞数は13。
* 1935年～1955年はデッカ·レコードでSP盤などを録音した。そもそもはチック・ウェブ・オーケストラで歌い始める。1939年にウェブが死ぬとオーケストラは「エラ·フィッツジェラルドと彼女の有名なオーケストラ」となった。
* 1956年にヴァーヴ·レコード（ノーマン・グランツのレーベル）と契約し1960年代半ばまで録音。この時期の「グレート・アメリカン・ソングブック」の8歌集シリーズはエラの代表作とされる。含まれたのはコール・ポーター（1956）、ロジャース＆ハート（1956）、デューク・エリントン（1957）、アーヴィング・バーリン（1958）、ジョージとアイラ・ガーシュウィン（1959）、ハロルド・アーレン（1961）、ジェローム・カーン（1963）とジョニー・マーサー（1964）作品。
* 1960年代後半から1970年代初頭はキャピトルレコードやリプリーズ・レコードで活動。
* 1972年にノーマン·グランツは自分のパブロ·レコードで彼女と再契約。最期のアルバム「オール·ザット·ジャズ」（1989年）まで付き合った。
* 近年フィッツジェラルドのバック・カタログは未発表ライブの発表とスタジオ・セッションのアウトテイクの発掘で成長を続けている。
rdf:langString
Esta é uma lista dos álbuns originais da cantora de jazz americana Ella Fitzgerald, bem como das coletâneas subsequentes de sua carreira.
rdf:langString
Between 1935 and 1955, American singer Ella Fitzgerald was signed to Decca Records. Her early recordings as a featured vocalist were frequently uncredited. Her first credited single was 78 RPM recording "I'll Chase the Blues Away" with the Chick Webb Orchestra. Fitzgerald continued recording with Webb until his death in 1939, after which the group was renamed Ella Fitzgerald and Her Famous Orchestra. With the introduction of 10" and 12" Long-Playing records in the late 1940s, Decca released several original albums of Fitzgerald's music and reissued many of her previous single-only releases. From 1935 to the late 1940s Decca issued Ella Fitzgerald's recordings on 78rpm singles and album collections, in book form, of four singles that included eight tracks. These recordings have been re-issu
rdf:langString
Hier volgt de discografie van jazzzangeres Ella Fitzgerald, met de platen die ze opnam in de periode 1935–1989. De discografie wordt gevolgd door een lijst met hitnoteringen. Van 1935 tot 1955 stond Ella Fitzgerald onder contract van Decca Records. Haar vroege zangwerk was voor anderen en haar bijdragen werden vaak niet vermeld. Fitgerald's eerste single, opgenomen met The Chick Webb Orchestra, kwam uit op 78 toeren en heette "I'll Chase the Blues Away". Fitzgerald nam met Webbs' orkest op tot diens dood in 1939, waarna het orkest naar de zangeres werd vernoemd. Na de komst van de 10" and 12" Long-playing records eind jaren veertig werden haar vroegere singles op deze platen heruitgebracht.
rdf:langString
Дискография американской джазовой певицы Эллы Фицджеральд охватывает период её музыкальной карьеры с 1935 по 1989 год и состоит из 54 студийных альбомов, 23 концертных альбомов, 6 сборников, 7 совместных работ, 72 синглов и 4 трибьют-альбомов, записанных другими музыкантами. С конца 1960-х годов Фицджеральд записывалась и на других крупных лейблах, включая Capitol Records и Reprise Records. В 1972 году Гранц основал Pablo Records, на этой студии были записаны все последующие альбомы Фицджеральд, включая последний — All That Jazz (1989).
rdf:langString
Дискографія американської джазової співачки Елли Фіцджеральд охоплює період її музичної кар'єри з 1935 до 1989 року і складається з 54 студійних альбомів, 23 концертних альбомів, 6 збірників, 7 спільних робіт, 72 синглів і 4 триб'ют-альбомів, записаних з іншими музикантами. З кінця 1960-х Фіцджеральд записувалась й на інших великих лейблах, зокрема на Capitol Records і Reprise Records. У 1972 році Гранц заснував Pablo Records, на цій студії були записані всі наступні альбоми Фіцджеральд, включно з останнім — All That Jazz (1989).
rdf:langString
rdf:langString
Ella Fitzgerald discography
rdf:langString
エラ・フィッツジェラルドのディスコグラフィー
rdf:langString
Discografie van Ella Fitzgerald
rdf:langString
Discografia de Ella Fitzgerald
rdf:langString
Дискография Эллы Фицджеральд
rdf:langString
Дискографія Елли Фіцджеральд
xsd:integer
3559755
xsd:integer
1123780454
rdf:langString
Between 1935 and 1955, American singer Ella Fitzgerald was signed to Decca Records. Her early recordings as a featured vocalist were frequently uncredited. Her first credited single was 78 RPM recording "I'll Chase the Blues Away" with the Chick Webb Orchestra. Fitzgerald continued recording with Webb until his death in 1939, after which the group was renamed Ella Fitzgerald and Her Famous Orchestra. With the introduction of 10" and 12" Long-Playing records in the late 1940s, Decca released several original albums of Fitzgerald's music and reissued many of her previous single-only releases. From 1935 to the late 1940s Decca issued Ella Fitzgerald's recordings on 78rpm singles and album collections, in book form, of four singles that included eight tracks. These recordings have been re-issued on a series of 15 compact disc by the French record label Classics Records between 1992 and 2008. In 1956 Ella Fitzgerald signed with Verve Records, the Norman Granz record label. Fitzgerald recorded with Verve until the mid-1960s. Included in this era were a series of eight Song Book albums, with interpretations of the greater part of the Great American Songbook, with songs from the pens of Cole Porter (1956), Rodgers & Hart (1956), Duke Ellington (1957), Irving Berlin (1958), George and Ira Gershwin (1959), Harold Arlen (1961), Jerome Kern (1963) and Johnny Mercer (1964). Ella Fitzgerald released many stand alone singles throughout her Verve years. These were re-issued in 2003 on the 2-CD set, Jukebox Ella: The Complete Verve Singles, Vol. 1. The late 1960s and early 1970s saw Fitzgerald release albums on several major record labels, including three albums on Capitol Records and two on the Reprise Records label. In 1972 Norman Granz formed Pablo Records, the label continued to release Ella Fitzgerald's albums up until her last recorded album All That Jazz in 1989. In recent years the Ella Fitzgerald back catalogue has continued to grow, this includes complete albums of previously unreleased live material and alternative recordings from her studio sessions.
rdf:langString
この記事はエラ・フィッツジェラルドの1935年から1989年の53年間のキャリアをあつかう。グラミー賞受賞数は13。
* 1935年～1955年はデッカ·レコードでSP盤などを録音した。そもそもはチック・ウェブ・オーケストラで歌い始める。1939年にウェブが死ぬとオーケストラは「エラ·フィッツジェラルドと彼女の有名なオーケストラ」となった。
* 1956年にヴァーヴ·レコード（ノーマン・グランツのレーベル）と契約し1960年代半ばまで録音。この時期の「グレート・アメリカン・ソングブック」の8歌集シリーズはエラの代表作とされる。含まれたのはコール・ポーター（1956）、ロジャース＆ハート（1956）、デューク・エリントン（1957）、アーヴィング・バーリン（1958）、ジョージとアイラ・ガーシュウィン（1959）、ハロルド・アーレン（1961）、ジェローム・カーン（1963）とジョニー・マーサー（1964）作品。
* 1960年代後半から1970年代初頭はキャピトルレコードやリプリーズ・レコードで活動。
* 1972年にノーマン·グランツは自分のパブロ·レコードで彼女と再契約。最期のアルバム「オール·ザット·ジャズ」（1989年）まで付き合った。
* 近年フィッツジェラルドのバック・カタログは未発表ライブの発表とスタジオ・セッションのアウトテイクの発掘で成長を続けている。
rdf:langString
Hier volgt de discografie van jazzzangeres Ella Fitzgerald, met de platen die ze opnam in de periode 1935–1989. De discografie wordt gevolgd door een lijst met hitnoteringen. Van 1935 tot 1955 stond Ella Fitzgerald onder contract van Decca Records. Haar vroege zangwerk was voor anderen en haar bijdragen werden vaak niet vermeld. Fitgerald's eerste single, opgenomen met The Chick Webb Orchestra, kwam uit op 78 toeren en heette "I'll Chase the Blues Away". Fitzgerald nam met Webbs' orkest op tot diens dood in 1939, waarna het orkest naar de zangeres werd vernoemd. Na de komst van de 10" and 12" Long-playing records eind jaren veertig werden haar vroegere singles op deze platen heruitgebracht. In 1956 tekende Ella Fitzgerald bij Verve Records. Voor dit label van Norman Granz nam ze tot halverwege de jaren zestig op, waaronder de befaamde Great American Songbookalbums, met songs van Cole Porter (1956), Rodgers & Hart (1956), Duke Ellington (1957), Irving Berlin (1958), George and Ira Gershwin (1959), Harold Arlen (1961), Jerome Kern (1963) and Johnny Mercer (1964). In de late jaren zestig en in het begin van de jaren zeventig nam ze voor verschillende grote labels op, waaronder Capitol Records en Reprise Records label. Van 1972 tot haar overlijden zong ze albums voor Norman Granz's nieuwe label Pablo Records. De laatste jaren komen er nog steeds nieuwe platen uit, met onder andere niet eerder uitgebrachte liveopnames en 'alternate takes' van haar studiosessies.
rdf:langString
Esta é uma lista dos álbuns originais da cantora de jazz americana Ella Fitzgerald, bem como das coletâneas subsequentes de sua carreira.
rdf:langString
Дискография американской джазовой певицы Эллы Фицджеральд охватывает период её музыкальной карьеры с 1935 по 1989 год и состоит из 54 студийных альбомов, 23 концертных альбомов, 6 сборников, 7 совместных работ, 72 синглов и 4 трибьют-альбомов, записанных другими музыкантами. Творчество Фицджеральд можно разделить на несколько этапов, по периодам сотрудничества с различными звукозаписывающими компаниями. С 1935 по 1955 год певица записывалась на лейбле Decca Records, и её первым синглом стала песня «I’ll Chase the Blues Away», записанная совместно с Чиком Уэббом и выпущенная на граммофонной пластинке в 78 оборотов в минуту. С развитием звукозаписи появилась возможность записывать грампластинки со скоростью 33⅓ оборота в минуту, это позволило Фицджеральд выпустить свой первый полноценный альбом в 1950 году — Ella Sings Gershwin. 1956 год ознаменовал собой начало долгого и плодотворного сотрудничества Фицджеральд и её менеджера Нормана Гранца. Специально для неё Гранц создал студию Verve Records, на которой впоследствии было записано 40 студийных и концертных альбомов Фицджеральд. Также в этот период Фицджеральд записала одни из своих самых известных работ — «songbooks» — сборники песен определённого композитора или поэта. Данный цикл песенников включает посвящения таким авторам, как Дюк Эллингтон, Ричард Роджерс и Лоренц Харт, Гарольд Арлен, Коул Портер, Ирвинг Берлин, Джером Керн, Джордж Гершвин и Айра Гершвин, Джонни Мёрсер. С конца 1960-х годов Фицджеральд записывалась и на других крупных лейблах, включая Capitol Records и Reprise Records. В 1972 году Гранц основал Pablo Records, на этой студии были записаны все последующие альбомы Фицджеральд, включая последний — All That Jazz (1989).
rdf:langString
Дискографія американської джазової співачки Елли Фіцджеральд охоплює період її музичної кар'єри з 1935 до 1989 року і складається з 54 студійних альбомів, 23 концертних альбомів, 6 збірників, 7 спільних робіт, 72 синглів і 4 триб'ют-альбомів, записаних з іншими музикантами. Творчість Фіцджеральд можна поділити на декілька етапів, за періодами співробітництва з різними звукозаписними компаніями. З 1935 по 1955 рік співачка записувалась на лейблі Decca Records, і її першим синглом стала пісня «I'll Chase the Blues Away», записана спільно з Чіком Веббом і випущена на грамофонній платівці у 78 обертів на хвилину. З розвитком звукозапису з'явилась можливість записувати грамплатівки зі швидкістю 33⅓ обертів на хвилину, це дозволило Фіцджеральд випустити свій перший повноцінний альбом у 1950 році — Ella Sings Gershwin. 1956 рік позначив собою початок тривалої і плідної співпраці Фіцджеральд і її менеджера Нормана Гранца. Спеціально для неї Гранц створив студію Verve Records, на якій у підсумку було записано 40 студійних і концертних альбомів Фіцджеральд. Також в цей період Фіцджеральд записала одні зі своїх найвідоміших робіт — «songbooks» — збірки пісень певного композитора чи поета. Даний цикл пісенників містить альбоми, присвячені таким авторам як Дюк Еллінгтон, Річард Роджерс і Лоренц Харт, Гарольд Арлен, Коул Портер, Ірвінг Берлін, Джером Керн, Джордж Гершвін і Айра Гершвін, Джонні Мерсер. З кінця 1960-х Фіцджеральд записувалась й на інших великих лейблах, зокрема на Capitol Records і Reprise Records. У 1972 році Гранц заснував Pablo Records, на цій студії були записані всі наступні альбоми Фіцджеральд, включно з останнім — All That Jazz (1989).
xsd:nonNegativeInteger
22570
