Egon Freiherr von Eickstedt
http://dbpedia.org/resource/Egon_Freiherr_von_Eickstedt an entity of type: Thing
Egon Freiherr von Eickstedt (* 10. April 1892 in Jersitz in der damaligen Provinz Posen; † 20. Dezember 1965 in Mainz) war ein deutscher Anthropologe und ein maßgeblicher Vertreter der Rassentheorie im Nationalsozialismus. Seine Theorie der Gliederung der Menschheit in drei „Großrassen“ wurde noch bis in die 1990er Jahre in der Anthropologie vertreten.
rdf:langString
Egon Freiherr von Eickstedt (April 10, 1892 – December 20, 1965) was a German physical anthropologist who classified humanity into races. His study in the classification of human races made him one of the leading racial theorists of Nazi Germany.
rdf:langString
エーゴン・フライヘア（男爵）・フォン・アイクシュテット（Egon Freiherr von Eickstedt, 1892年4月10日 - 1965年12月20日）は、ドイツの人類学者。 ベルリン大学のルシャンに師事し、フライブルク大学、ウィーン大学、ミュンヘン大学などで人類学を修め、1929年にブレスラウ大学で教授に就任し、1926年にはインド、1937年には東南アジアを訪れて人種調査を行い、1948年にを創設した。 1934年に著した『人種学と人類史』は人種学の成書としてバイブル的な扱いを受けている。また、1963年にはライフワークとして20年以上の歳月を費やした『人間の研究』を刊行している。
rdf:langString
Egon Rudolf Erns Adolf Hans Dubslaff Freiherr von Eickstedt (Posnânia, 10 de abril de 1892 - Mainz, 20 de dezembro de 1965) foi um antropólogo físico alemão.
rdf:langString
Е́гон фон А́йкштедт (нім. Egon von Eickstedt; 10 квітня 1892 — 20 грудня 1965) — німецький антрополог, расознавець, євгенік, доктор наук. Один із провідних спеціалістів у своїй галузі в часи Веймарської республіки і нацистської Німеччини. Представник німецького роду померанських фрайгерів (Ейкштедти). Народився у Єзериці, Позен, Німецька імперія. Вивчав медицину і фізичну антропологію в Берлінському (Гумбольтському) і Франкфуртському університетах (1913). Брав участь у Першій світовій війні як військовий медик. Займався дослідженням британських полонених сикхів (1916), чому присвятив свою дисертацію (1920). Одружився із Енжу да Коста-Маседу, громадянкою Бразилії (1916). Працював асистентом у Анатомічному інституті Фрайбурзького університету (1921) під керівництвом . Очолював відділ антроп
rdf:langString
Эгон фон Эйкштедт (нем. Egon Freiherr von Eickstedt; 10 апреля 1892, Познань, Королевство Пруссия — 20 декабря 1965, Майнц) — немецкий антрополог, приверженец евгеники, доктор наук. Один из ведущих специалистов в своей области во времена Веймарской республики и нацистской Германии. Представитель немецкого рода померанских фрайгерров. Родился в районе Ежице, входившем в состав города Познань, Германская империя. Изучал медицину и физическую антропологию в Берлинском (Гумбольтском) и Франкфуртском университетах (1913).
rdf:langString
rdf:langString
Egon Freiherr von Eickstedt
rdf:langString
Egon von Eickstedt
rdf:langString
エーゴン・アイクシュテット
rdf:langString
Egon von Eickstedt
rdf:langString
Эйкштедт, Эгон фон
rdf:langString
Егон фон Айкштедт
xsd:integer
6385144
xsd:integer
1104641812
xsd:date
2013-03-30
rdf:langString
Egon Freiherr von Eickstedt
rdf:langString
Egon Freiherr von Eickstedt (* 10. April 1892 in Jersitz in der damaligen Provinz Posen; † 20. Dezember 1965 in Mainz) war ein deutscher Anthropologe und ein maßgeblicher Vertreter der Rassentheorie im Nationalsozialismus. Seine Theorie der Gliederung der Menschheit in drei „Großrassen“ wurde noch bis in die 1990er Jahre in der Anthropologie vertreten.
rdf:langString
Egon Freiherr von Eickstedt (April 10, 1892 – December 20, 1965) was a German physical anthropologist who classified humanity into races. His study in the classification of human races made him one of the leading racial theorists of Nazi Germany.
rdf:langString
エーゴン・フライヘア（男爵）・フォン・アイクシュテット（Egon Freiherr von Eickstedt, 1892年4月10日 - 1965年12月20日）は、ドイツの人類学者。 ベルリン大学のルシャンに師事し、フライブルク大学、ウィーン大学、ミュンヘン大学などで人類学を修め、1929年にブレスラウ大学で教授に就任し、1926年にはインド、1937年には東南アジアを訪れて人種調査を行い、1948年にを創設した。 1934年に著した『人種学と人類史』は人種学の成書としてバイブル的な扱いを受けている。また、1963年にはライフワークとして20年以上の歳月を費やした『人間の研究』を刊行している。
rdf:langString
Egon Rudolf Erns Adolf Hans Dubslaff Freiherr von Eickstedt (Posnânia, 10 de abril de 1892 - Mainz, 20 de dezembro de 1965) foi um antropólogo físico alemão.
rdf:langString
Е́гон фон А́йкштедт (нім. Egon von Eickstedt; 10 квітня 1892 — 20 грудня 1965) — німецький антрополог, расознавець, євгенік, доктор наук. Один із провідних спеціалістів у своїй галузі в часи Веймарської республіки і нацистської Німеччини. Представник німецького роду померанських фрайгерів (Ейкштедти). Народився у Єзериці, Позен, Німецька імперія. Вивчав медицину і фізичну антропологію в Берлінському (Гумбольтському) і Франкфуртському університетах (1913). Брав участь у Першій світовій війні як військовий медик. Займався дослідженням британських полонених сикхів (1916), чому присвятив свою дисертацію (1920). Одружився із Енжу да Коста-Маседу, громадянкою Бразилії (1916). Працював асистентом у Анатомічному інституті Фрайбурзького університету (1921) під керівництвом . Очолював відділ антропології Віденського природознавчого музею (1924). Брав участь у антропологічних експедиціях до Індії (1926, 1937), Китаю, Філіпін, Малайзії, Індонезії (1937—1939). Був редактором «Archiv für Rassenbilder» (1927) . Згодом працював у Бреслауському університеті (з 1928), де був габілітований (1929) і отримав звання доцента (1933); читав лекції про фізичну антропологію, расову гігієну та євгеніку. Почесний доктор Софійського університету (1938). Не зміг отримати повне професорство у Бреслауському університеті через захоплення Азією і політичну неблагонадійність (1940). Під час німецько-радянської війни евакуювався з Бреслау до Лейпцига (1945), де став головою Інституту антропології Лейпцизького університету (1945—1946). Під політичним тиском переїхав до Майнца, де став професором Майнцського університету (1946), головою катедри етнології. Член Німецького соціологічного товариства (DGS). Заснував журнал «Homo», присвячений питанням антропогенезу і біології людини (1949). Брав участь у наукових експедиціях до Іспанії, Магрибу і Близького сходу (1950—1961). Після виходу на пенсію (1961) залишився у Майнці, де й помер від серцевого нападу. Автор фундаментальної праці «Расознавство і расова історія людства» (1934), яка підсумувала досягнення расових студій кінця ХІХ — першої половини ХХ ст., а також короткого нарису «Расові основи німецького народу» (1934).
rdf:langString
Эгон фон Эйкштедт (нем. Egon Freiherr von Eickstedt; 10 апреля 1892, Познань, Королевство Пруссия — 20 декабря 1965, Майнц) — немецкий антрополог, приверженец евгеники, доктор наук. Один из ведущих специалистов в своей области во времена Веймарской республики и нацистской Германии. Представитель немецкого рода померанских фрайгерров. Родился в районе Ежице, входившем в состав города Познань, Германская империя. Изучал медицину и физическую антропологию в Берлинском (Гумбольтском) и Франкфуртском университетах (1913). Участвовал в Первой мировой войне как военный медик. Занимался исследованием британских пленных сикхов (1916), чему посвятил свою диссертацию (1920). Женился на Энжу да Коста-Масэду, гражданки Бразилии (1916). Работал ассистентом в Анатомическом институте Фрайбургского университета (1921) под руководством Ойгена Фишера. Возглавлял отдел антропологии Венского природоведческого музея (1924). Участвовал в антропологических экспедициях в Индию (1926, 1937), Китай, Филиппины, Малайзию, Индонезию (1937—1939). Впоследствии работал в Бреслауском университете (с 1928), где получил звание доцента (1933), читал лекции о физической антропологии, расовой гигиене и евгенике. Почетный доктор Софийского университета (1938). Не смог получить полное профессорство в Бреслауской университете из-за увлечения Азией и политической неблагонадёжности (1940). Пытался вступить в НСДАП однако в приёме ему было отказано. Во время Второй мировой войны эвакуировался из Бреслау в Лейпциг (1945), где стал председателем Института антропологии Лейпцигского университета (1945—1946). Под политическим давлением переехал в Майнц, где стал профессором Майнцского университета (1946), председателем кафедры этнологии. Член Немецкого социологического общества (DGS). Основал журнал «Homo», посвящённый вопросам антропогенеза и биологии человека (1949). Принимал участие в научных экспедициях в Испанию, Магриб и Ближний Восток (1950—1961). После выхода на пенсию (1961) остался в Майнце, где и умер от сердечного приступа. Автор фундаментального труда «Расоведение и расовая история человечества» (1934), которая подытожила достижения расовых исследований конца XIX — первой половины ХХ вв., а также краткого очерка «Расовые основы немецкого народа» (1934).
xsd:nonNegativeInteger
3649
