Efferocytosis
http://dbpedia.org/resource/Efferocytosis an entity of type: WikicatCellularProcesses
이페로사이토시스(Efferocytosis)는 사멸된 세포가 식세포에 의해 제거되는 과정이다. 세포 생물학에서 이페로사이토시스라는 단어는 '무덤으로 가져가다', '묻다'를 뜻하는 라틴어 efferre에서 유래하였기에, 이 단어는 '죽은 세포의 매장'이라고 볼 수 있다.
rdf:langString
胞葬作用（英語：efferocytosis）是细胞生物学所描述的吞噬细胞将程序性死亡的凋亡细胞移除的过程；这一过程可以理解为埋葬凋亡的细胞，因而称“胞葬”。 在胞葬作用过程中，吞噬细胞会将凋亡细胞吞噬，并形成一个体积较大含有死亡细胞的液泡，这个泡被称作胞葬体（英語：efferosome），与吞噬体类似。此过程与巨吞饮过程相似，都可以被抑制。 胞葬作用的用途是在死亡细胞的膜系统破裂并将其内容物释放到周围组织之前将其安全移除，这样可以保护周围组织免受凋亡细胞内部有毒的酶、氧化物以及和胱门蛋白酶等细胞内容物的损害。 可以进行胞葬作用的细胞不仅仅包括专职的巨噬细胞和树突状细胞，还包括上皮细胞、成纤维细胞等其它种类的细胞，他们会对凋亡细胞进行识别并执行胞葬作用。凋亡细胞通常都会发出“吃掉我”这样的信号来诱导其他细胞来对其进行处理，这样的信号包括由于细胞内分子外翻到细胞外表面而在其外表面出现的或等。胞葬作用可以产生数量较多的生物因子，例如血管内皮生长因子和等，这些生物因子被认为可以促进机体对死亡细胞进行更新。 胞葬作用会触发细胞内下游的信号传导通路，例如产生抗炎、抗蛋白酶和促进生长等效果。而胞葬作用机制的受损则会带来自体免疫性疾病和组织受损等问题。与胞葬作用受损有一定联系的疾病包括囊肿性纤维化、支气管扩张、慢性阻塞性肺病、哮喘、特发性肺纤维化、类风湿性关节炎、红斑性狼疮、和动脉粥样硬化等。
rdf:langString
In cell biology, efferocytosis (from efferre, Latin for 'to take to the grave', 'to bury') is the process by which apoptotic cells are removed by phagocytic cells. It can be regarded as the 'burying of dead cells'. During efferocytosis, the cell membrane of phagocytic cells engulfs the apoptotic cell, forming a large fluid-filled vesicle containing the dead cell. This ingested vesicle is called an efferosome (in analogy to the term phagosome). This process is similar to macropinocytosis.
rdf:langString
En biología celular, eferocitosis (del latín efferre, 'para llevar a la tumba', 'enterrar') es el proceso por el cual células moribundas/muertas (por ejemplo apoptótica o necrótica) son eliminadas por células fagocíticas. Puede considerarse como la "eliminación de células muertas". Durante la eferocitosis, la membrana celular de las células fagocíticas envuelve la célula apoptótica, formando una gran vesícula llena de líquido que contiene la célula muerta. Esta vesícula ingerida se llama eferosoma (en analogía con el término fagosoma). Este proceso es similar a la macropinocitosis.
rdf:langString
細胞生物学において、エフェロサイトーシス（ラテン語のefferre (埋葬する）に由来する）とは死細胞ないし、死につつある細胞を食細胞が除去する過程のことである。これは「死細胞の埋葬」とみなすことができる。 エフェロサイトーシスの過程において、食細胞の細胞膜は死細胞を含む大きなベシクルを形成する。このベシクルはファゴソームとのアナロジーからエフェロソームと呼ばれる。この過程はマクロピノサイトーシスに類似している。 アポトーシスにおいて、エフェロサイトーシスの効果は細胞の細胞膜構造が崩れ、内容物を周囲に放出する前に死細胞を除去することである。これにより、毒性の酵素や活性酸素種、プロテアーゼやカスパーゼといった内容物に組織がさらされることを防ぐ。 エフェロサイトーシスはマクロファージや樹状細胞といった専門の食細胞のみならず、上皮細胞や線維芽細胞によっても行われる。生細胞と自らを区別するため、アポトーシス細胞死した細胞はホスファチジルセリンやカルレティキュリンといった分子を細胞外膜に提示する。 嚢胞性線維症、気管支拡張症、慢性閉塞性肺疾患、喘息、特発性肺線維症、関節リウマチ、全身性エリテマトーデス、糸球体腎炎、アテローム硬化症においてはエフェロサイトーシスの不全が見られている。
rdf:langString
Na biologia celular , a eferocitose (de eferre , latim para "levar à sepultura", "enterrar") é o processo pelo qual as células morrendo ou já mortas (por exemplo, apoptóticas ou necróticas) são removidas pelas células fagocíticas. Pode ser considerado como o "enterro de células mortas". Durante a eferocitose, a membrana celular das células fagocíticas engolfa a célula apoptótica, formando uma grande vesícula cheia de líquido contendo a célula morta. Essa vesícula ingerida é chamada de eferossoma (em analogia ao termo fagossoma). Este processo é semelhante à macropinocitose.
rdf:langString
Eferocytoza – proces, w którym apoptyczne lub nekrotyczne komórki usuwane są przez fagocyty. Proces ten bywa nazywany „grzebaniem” martwych lub umierających komórek. Podczas eferocytozy błona komórkowa fagocytów otacza komórkę apoptotyczną tworząc analogiczną do fagosomu wakuolę. Proces ten jest podobny do pinocytozy. W wyniku eferocytozy martwe komórki usuwane są zanim ich błona komórkowa zostanie zniszczona; zapobiega to rozprzestrzenianiu się do otoczenia enzymów, oksydantów i takich substancji jak proteazy i kaspazy.
rdf:langString
У клітинній біології ефероцитоз (від лат. Efferre, лат. «взяти в могилу», «поховати») — це процес, за допомогою якого фагоцитарні клітини видаляють з тканин вмирущі або мертві клітини (наприклад, апоптичні чи некротичні). Цей процес можна описати як «поховання мертвих клітин». Під час ефероцитозу клітинна мембрана фагоцитарної клітини захоплює іншу клітину та розщеплює її, утворюючи везикулу. Ця везикула називається еферосомою (аналогічно терміну фагосома). Цей процес подібний до макропіноцитозу.
rdf:langString
rdf:langString
Eferocitosis
rdf:langString
Efferocytosis
rdf:langString
이페로사이토시스
rdf:langString
エフェロサイトーシス
rdf:langString
Eferocytoza
rdf:langString
Eferocitose
rdf:langString
Ефероцитоз
rdf:langString
胞葬作用
xsd:integer
22328498
xsd:integer
1032274226
rdf:langString
En biología celular, eferocitosis (del latín efferre, 'para llevar a la tumba', 'enterrar') es el proceso por el cual células moribundas/muertas (por ejemplo apoptótica o necrótica) son eliminadas por células fagocíticas. Puede considerarse como la "eliminación de células muertas". Durante la eferocitosis, la membrana celular de las células fagocíticas envuelve la célula apoptótica, formando una gran vesícula llena de líquido que contiene la célula muerta. Esta vesícula ingerida se llama eferosoma (en analogía con el término fagosoma). Este proceso es similar a la macropinocitosis. Para la apoptosis, el efecto de la eferocitosis es que las células muertas se eliminan antes de que se rompa la integridad de su membrana y su contenido se filtre hacia el tejido circundante. Esto evita la exposición del tejido a enzimas tóxicas, oxidantes y otros componentes intracelulares tales como proteasas y caspasas. La eferocitosis es realizada no solo por células fagocíticas "profesionales" como los macrófagos o células dendríticas, sino también con muchos otros tipos de células, incluidas las células epiteliales y los fibroblastos. Para distinguirlos de las células vivas, las células apoptóticas transportan señales específicas para la fagocitosis, como la presencia de fosfatidil serina (resultante de la flipasa de fosfolípidos) o calreticulina en la capa externa de la membrana celular. La eferocitosis desencadena vías de transducción de señales intracelulares descendentes específicas, por ejemplo, que resultan en efectos antiinflamatorios, antiproteasas y que promueven el crecimiento. Por el contrario, la eferocitosis alterada se ha relacionado con enfermedades autoinmunes y daño tisular. La eferocitosis da como resultado la producción por parte de la célula ingestora de mediadores, como el factor de crecimiento endotelial vascular y factor de crecimiento de hepatocitos, que se cree que promueven el reemplazo de las células muertas. La eferocitosis defectuosa se ha demostrado en enfermedades como fibrosis quística y bronquiectasia, enfermedad pulmonar obstructiva crónica, asma y fibrosis pulmonar idiopática, artritis reumatoide, lupus eritematoso sistémico, glomerulonefritis y aterosclerosis. Los mediadores especializados para la resolución de problemas son metabolitos derivados de células de ciertos ácidos grasos poliinsaturados, a saber: ácido araquidónico que se metaboliza a las lipoxinas; ácido eicosapentaenoico que se metaboliza a la E; ácido docosahexaenoico que se metaboliza a la , y ; y el ácido docosapentaenoico n-3 que se metaboliza a las resolvinas derivadas del ácido docosapentaenoico n-3 y las neuroprotectinas derivadas del ácido docosapentaenoico n-3. Estos mediadores poseen una amplia gama de actividades superpuestas que actúan para resolver la inflamación; una de las actividades importantes que poseen muchos de estos mediadores es la estimulación de la eferocitosis en tejidos inflamados. Se propone que la falta de formación de cantidades suficientes de estos mediadores es una causa de respuestas inflamatorias crónicas y patológicas.
rdf:langString
In cell biology, efferocytosis (from efferre, Latin for 'to take to the grave', 'to bury') is the process by which apoptotic cells are removed by phagocytic cells. It can be regarded as the 'burying of dead cells'. During efferocytosis, the cell membrane of phagocytic cells engulfs the apoptotic cell, forming a large fluid-filled vesicle containing the dead cell. This ingested vesicle is called an efferosome (in analogy to the term phagosome). This process is similar to macropinocytosis. For apoptosis, the effect of efferocytosis is that dead cells are removed before their membrane integrity is breached and their contents leak into the surrounding tissue. This prevents exposure of tissue to toxic enzymes, oxidants and other intracellular components such as proteases and caspases. Efferocytosis can be performed not only by 'professional' phagocytic cells such as macrophages or dendritic cells, but also by many other cell types including epithelial cells and fibroblasts. To distinguish them from living cells, apoptotic cells carry specific 'eat me' signals, such as the presence of phosphatidyl serine (resulting from phospholipid flip-flop) or calreticulin on the outer leaflet of the cell membrane. Efferocytosis triggers specific downstream intracellular signal transduction pathways, for example resulting in anti-inflammatory, anti-protease and growth-promoting effects. Conversely, impaired efferocytosis has been linked to autoimmune disease and tissue damage. Efferocytosis results in production by the ingesting cell of mediators such as hepatocyte- and vascular endothelial growth factor, which are thought to promote replacement of the dead cells. Defective efferocytosis has been demonstrated in such diseases as cystic fibrosis and bronchiectasis, Chronic obstructive pulmonary disease, asthma and idiopathic pulmonary fibrosis, rheumatoid arthritis, systemic lupus erythematosus, glomerulonephritis and atherosclerosis. Specialized pro-resolving mediators are cell-derived metabolites of certain polyunsaturated fatty acids viz.: arachidonic acid which is metabolized to the lipoxins; eicosapentaenoic acid which is metabolized to the Resolvin E's; docosahexaenoic acid which is metabolized to the resolvin D's, maresins, and neuroprotectins; and n-3 docosapentaenoic acid which is metabolized to the n-3 docosapentaenoic acid-derived resolvins and n-3 docosapentaenoic acid-derived neuroprotectins (See Specialized pro-resolving mediators). These mediators possess a broad range of overlapping activities which act to resolve inflammation; one of the important activities which many of these mediators possess is the stimulation of efferocytosis in inflamed tissues. Failure to form sufficient amounts of these mediators is proposed to be one cause of chronic and pathological inflammatory responses (see Specialized pro-resolving mediators#SPM and inflammation).
rdf:langString
細胞生物学において、エフェロサイトーシス（ラテン語のefferre (埋葬する）に由来する）とは死細胞ないし、死につつある細胞を食細胞が除去する過程のことである。これは「死細胞の埋葬」とみなすことができる。 エフェロサイトーシスの過程において、食細胞の細胞膜は死細胞を含む大きなベシクルを形成する。このベシクルはファゴソームとのアナロジーからエフェロソームと呼ばれる。この過程はマクロピノサイトーシスに類似している。 アポトーシスにおいて、エフェロサイトーシスの効果は細胞の細胞膜構造が崩れ、内容物を周囲に放出する前に死細胞を除去することである。これにより、毒性の酵素や活性酸素種、プロテアーゼやカスパーゼといった内容物に組織がさらされることを防ぐ。 エフェロサイトーシスはマクロファージや樹状細胞といった専門の食細胞のみならず、上皮細胞や線維芽細胞によっても行われる。生細胞と自らを区別するため、アポトーシス細胞死した細胞はホスファチジルセリンやカルレティキュリンといった分子を細胞外膜に提示する。 エフェロサイトーシスにより特定のシグナル伝達、例えば抗炎症や抗プロテアーゼ、成長促進などの経路が活性化される。一方、エフェロサイトーシスの機能不全は自己免疫疾患や組織損傷と関連づけられる。エフェロサイトーシスは貪食した細胞による肝細胞増殖因子や血管内皮細胞増殖因子の産生をもたらし、これが死細胞の置換に働くと考えられている。 嚢胞性線維症、気管支拡張症、慢性閉塞性肺疾患、喘息、特発性肺線維症、関節リウマチ、全身性エリテマトーデス、糸球体腎炎、アテローム硬化症においてはエフェロサイトーシスの不全が見られている。
rdf:langString
이페로사이토시스(Efferocytosis)는 사멸된 세포가 식세포에 의해 제거되는 과정이다. 세포 생물학에서 이페로사이토시스라는 단어는 '무덤으로 가져가다', '묻다'를 뜻하는 라틴어 efferre에서 유래하였기에, 이 단어는 '죽은 세포의 매장'이라고 볼 수 있다.
rdf:langString
Eferocytoza – proces, w którym apoptyczne lub nekrotyczne komórki usuwane są przez fagocyty. Proces ten bywa nazywany „grzebaniem” martwych lub umierających komórek. Podczas eferocytozy błona komórkowa fagocytów otacza komórkę apoptotyczną tworząc analogiczną do fagosomu wakuolę. Proces ten jest podobny do pinocytozy. W wyniku eferocytozy martwe komórki usuwane są zanim ich błona komórkowa zostanie zniszczona; zapobiega to rozprzestrzenianiu się do otoczenia enzymów, oksydantów i takich substancji jak proteazy i kaspazy. Eferocytoza doknywana jest przez makrofagi lub komórki dendrytyczne a także przez komórki nabłonka i fibroblasty. Eferocytoza może wywoływać efekty przeciwzapalne i pobudzające wzrost, natomiast zaburzenia eferocytozy mogą skutkować wystąpieniem chorób autoimmunologicznych i uszkodzeniem tkanek. Wykazano, że niewłaściwa eferocytoza występowała w takich schorzeniach jak mukowiscydoza, rozstrzenie oskrzeli, przewlekła obturacyjna choroba płuc, astma oskrzelowa, reumatoidalne zapalenie stawów, toczeń rumieniowaty układowy, kłębuszkowe zapalenie nerek i miażdżyca.
rdf:langString
Na biologia celular , a eferocitose (de eferre , latim para "levar à sepultura", "enterrar") é o processo pelo qual as células morrendo ou já mortas (por exemplo, apoptóticas ou necróticas) são removidas pelas células fagocíticas. Pode ser considerado como o "enterro de células mortas". Durante a eferocitose, a membrana celular das células fagocíticas engolfa a célula apoptótica, formando uma grande vesícula cheia de líquido contendo a célula morta. Essa vesícula ingerida é chamada de eferossoma (em analogia ao termo fagossoma). Este processo é semelhante à macropinocitose. No processo apoptótico, a eferocitose previne que a integridade da membrana da célula morrendo seja rompida e seu conteúdo vaze para o tecido circundante. Isso evita a exposição do tecido a enzimas tóxicas, oxidantes e outros componentes intracelulares, como proteases e caspases. A eferocitose pode ser realizada tanto por células fagocíticas "profissionais" (macrófagos e células dendríticas), como por outros tipos de células, como células epiteliais e fibroblastos. As células apoptóticas são reconhecidas através de sinais específicos de "coma-me" , como a presença de fosfatidilserina (resultante do flip-flop fosfolipídico) ou calreticulina no folheto externo da membrana celular. A eferocitose desencadeia vias de transdução de sinal que resultam em efeitos anti-inflamatórios, anti-proteolíticos e promotores de crescimento. Defeitos na eferocitose têm sido associados à doenças autoimunes e dano tecidual. A eferocitose resulta na produção pela célula ingerida de mediadores como o hepatócito - e o fator de crescimento endotelial vascular, que promovem a substituição das células mortas. Defeitos na eferocitose já foram detectados em diversas doenças inflamatórias c em doenças como fibrose cística e bronquiectasia, doença pulmonar obstrutiva crônica, asma e fibrose pulmonar idiopática, artrite reumatoide, lúpus eritematoso sistêmico, glomerulonefrite e aterosclerose.
rdf:langString
У клітинній біології ефероцитоз (від лат. Efferre, лат. «взяти в могилу», «поховати») — це процес, за допомогою якого фагоцитарні клітини видаляють з тканин вмирущі або мертві клітини (наприклад, апоптичні чи некротичні). Цей процес можна описати як «поховання мертвих клітин». Під час ефероцитозу клітинна мембрана фагоцитарної клітини захоплює іншу клітину та розщеплює її, утворюючи везикулу. Ця везикула називається еферосомою (аналогічно терміну фагосома). Цей процес подібний до макропіноцитозу. Біологічний ефект ефероцитозу полягає в тому, що мертві клітини видаляються до того, як порушується цілісність їх мембрани. Це запобігає потраплянню у навколишні тканини токсичних внутрішньоклітинних сполук, таких як окисники, протеази та каспази. Ефероцитоз може здійснюватися не тільки спеціалізованими фагоцитарними клітинами, такими як макрофаги або дендритні клітини, але і багатьма іншими типами клітин, включаючи епітеліальні клітини та фібробласти. Вони відрізняються від живих клітин наявністю специфічних сигнальних молекул на клітинній мембрані, таких як фосфатидилсерин або калретикулін. Ефероцитоз запускає специфічні шляхи внутрішньоклітинної сигнальної трансдукції, що мають протизапальний, антипротеазний та заохочувальний до зросту ефект. Натомість порушення ефероцитозу пов'язане з розвитком аутоімунних захворювань та пошкодженням тканин. Ефероцитоз призводить до вироблення «проковтнутою» клітиною таких медіаторів як фактор росту гепатоцитів та фактор росту судинного ендотелію, які за сучасними уявленнями сприяють заміщенню відмерлих клітин. Дефектний ефероцитоз спостерігається при таких захворюваннях, як муковісцидоз і бронхоектатична хвороба, атеросклероз, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень та ідіопатичний легеневий фіброз, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак та гломерулонефрит. Спеціалізовані медіатори, що стимулюють вирішення запалення — це метаболіти деяких поліненасичених жирних кислот (арахідонової кислоти, докозагексагенової кислоти, ейкозапентаєнової кислоти, докозапентаенової кислоти). Ці медіатори мають широкий спектр ефектів для усунення запалення; одним із них є стимуляція ефероцитозу в запалених тканинах. Недостатня продукція цих медіаторів вважається однією з причин розвитку хронічних запальних реакцій.
rdf:langString
胞葬作用（英語：efferocytosis）是细胞生物学所描述的吞噬细胞将程序性死亡的凋亡细胞移除的过程；这一过程可以理解为埋葬凋亡的细胞，因而称“胞葬”。 在胞葬作用过程中，吞噬细胞会将凋亡细胞吞噬，并形成一个体积较大含有死亡细胞的液泡，这个泡被称作胞葬体（英語：efferosome），与吞噬体类似。此过程与巨吞饮过程相似，都可以被抑制。 胞葬作用的用途是在死亡细胞的膜系统破裂并将其内容物释放到周围组织之前将其安全移除，这样可以保护周围组织免受凋亡细胞内部有毒的酶、氧化物以及和胱门蛋白酶等细胞内容物的损害。 可以进行胞葬作用的细胞不仅仅包括专职的巨噬细胞和树突状细胞，还包括上皮细胞、成纤维细胞等其它种类的细胞，他们会对凋亡细胞进行识别并执行胞葬作用。凋亡细胞通常都会发出“吃掉我”这样的信号来诱导其他细胞来对其进行处理，这样的信号包括由于细胞内分子外翻到细胞外表面而在其外表面出现的或等。胞葬作用可以产生数量较多的生物因子，例如血管内皮生长因子和等，这些生物因子被认为可以促进机体对死亡细胞进行更新。 胞葬作用会触发细胞内下游的信号传导通路，例如产生抗炎、抗蛋白酶和促进生长等效果。而胞葬作用机制的受损则会带来自体免疫性疾病和组织受损等问题。与胞葬作用受损有一定联系的疾病包括囊肿性纤维化、支气管扩张、慢性阻塞性肺病、哮喘、特发性肺纤维化、类风湿性关节炎、红斑性狼疮、和动脉粥样硬化等。
xsd:nonNegativeInteger
5355