Edict on Maximum Prices
http://dbpedia.org/resource/Edict_on_Maximum_Prices an entity of type: WikicatLatinTexts
L'Edicte sobre els preus màxims, també conegut com a Edicte sobre preus o Edicte de Dioclecià (en llatí, Edictum De Pretiis Rerum Venalium), va ser una norma promulgada l'any 301 per l'emperador romà Dioclecià que fixava els preus màxims per a més de 1300 productes, a més a més d'establir el cost de la mà d'obra per produir-los.
rdf:langString
Das Höchstpreisedikt (Latein: Edictum (Diocletiani) De Pretiis Rerum Venalium), benannt nach dem römischen Kaiser Diokletian, wurde 301 n. Chr. von den römischen Tetrarchen erlassen und galt für das gesamte Reichsgebiet. Es setzte als Preiskontrollgesetz Höchstpreise für eine Vielzahl von Produkten und Leistungen fest, deren Überschreitung in der ultima ratio mit der Todesstrafe geahndet werden konnte. Das Edikt sollte die Inflation aufhalten, die sich während der Reichskrise des 3. Jahrhunderts verschärft hatte.
rdf:langString
L'édit du Maximum (en latin : Edictum de pretiis rerum venalium, c'est-à-dire l'« édit concernant le prix des marchandises »), connu aussi sous le nom d'édit de Dioclétien, a été émis entre le 20 novembre et le 9 décembre 301 par l'empereur romain Dioclétien.
rdf:langString
Het edictum de pretiis rerum venalium (Latijn voor edict over de prijzen van koopwaren) of prijzenedict is een edict dat in november 301 werd uitgevaardigd door keizer Diocletianus.
rdf:langString
O Edito Máximo foi um decreto baixado pelo imperador romano Diocleciano, em 301, durante o . Tal medida visava à fixação de preços máximos para as mercadorias e salários, sendo os infratores condenados à morte. A causa do decreto foi a desvalorização da moeda local, o denário, em vista da carência de ouro para a sua confecção.
rdf:langString
限制最高價格法(英語:Edict on Maximum Prices、拉丁語:Edictum de Pretiis Rerum Venalium,Edict Concerning the Sale Price of Goods;又被稱爲價格詔書或戴克里先诏书)是于公元301年由羅馬皇帝戴克里先頒佈的一詔令文書。 該诏书可能是從安条克或亚历山大港頒佈,并以希腊语及拉丁语的金石学的形式確立。現今只在帝國東部戴克里先統治地區以碎片方式存在,翻新的部分足以為經濟學家估計歷史上許多商品與服務的價格(儘管此诏书試圖設定最高價格,而并非固定價格)。
rdf:langString
El Edicto sobre Precios Máximos, también conocido como el Edicto sobre Precios o el Edicto de Diocleciano (en latín, Edictum De Pretiis Rerum Venalium) fue una norma promulgada en el año 301 por el emperador romano Diocleciano que fijaba los precios máximos para más de 1300 productos, además de establecer el coste de la mano de obra para producirlos.
rdf:langString
The Edict on Maximum Prices (Latin: Edictum de Pretiis Rerum Venalium, "Edict Concerning the Sale Price of Goods"; also known as the Edict on Prices or the Edict of Diocletian) was issued in 301 AD by Diocletian. The document denounces monopolists and sets maximum prices and wages for all important articles and services.
rdf:langString
L'editto sui prezzi massimi (anche conosciuto come editto di Diocleziano; in latino Edictum De Pretiis Rerum Venalium) fu emesso nel 301 dall'imperatore romano Diocleziano. Durante la crisi del III secolo, le monete romane erano state notevolmente svalutate a causa dei numerosi imperatori e usurpatori romani che avevano battuto moneta in maniera indipendente per corrompere i soldati e i funzionari. Diocleziano durante il suo regno, nello stesso periodo dell'editto sui prezzi così come aveva fatto in precedenza, emise dei decreti sulla valuta nel tentativo di riformare il sistema delle tasse e di stabilizzare la moneta. È difficile sapere esattamente come è stata cambiata la monetazione, giacché i valori e perfino i nomi delle monete sono spesso sconosciuti.
rdf:langString
Diocletianus prisedikt, på latin Edictum De Pretiis Rerum Venalium, utfärdades av den romerske kejsaren Diocletianus. Ediktet utfärdades troligen från Antiokia eller Alexandria och ställdes upp i inskriptioner på grekiska och latin. Ediktet överlever idag endast i form av fragment som hittats främst i den östra delen av Romerska riket, där Diocletianus regerade. Dock har de återfunna fragmenten räckt till för att hjälpa historiker i ekonomi att uppskatta priser för varor och tjänster.
rdf:langString
Едикт про максимальні ціни або Едикт Діоклетіана (лат. Edictum de Pretiis Rerum Venalium, досл. «Едикт про ціну продажу товарів») — указ римського імператора Діоклетіана, виданий у 301 році. Документ мав на меті запровадження економічної реформи: введення в обіг нових номіналів монет, призначення максимальних цін на ряд товарів та послуг, а також встановлювлення смертної кари для спекулянтів. Катастрофічний вплив едикту на економіку Імперії, а також його ігнорування з боку населення спричинили його відміну за кілька років.
rdf:langString
Эдикт Диоклетиана (лат. Edictum Diocletiani) о максимальных ценах — был издан при римском императоре Диоклетиане в 301 году и был направлен на борьбу со спекуляцией и ростовщичеством. Эдикт Диоклетиана о ценах является крупнейшим последовательным обзором заработной платы и цен Римской империи. Как и многие современные случаи со вводом политики замораживания цен, эта практика провалилась, потому что она привела к товарному дефициту и передвижению товаров в теневую экономику.
rdf:langString
rdf:langString
Edicte sobre els preus màxims
rdf:langString
Höchstpreisedikt
rdf:langString
Edicto sobre Precios Máximos
rdf:langString
Edict on Maximum Prices
rdf:langString
Édit du Maximum
rdf:langString
Editto sui prezzi massimi
rdf:langString
Edictum de pretiis rerum venalium
rdf:langString
Édito Máximo
rdf:langString
Эдикт Диоклетиана о ценах
rdf:langString
Diocletianus prisedikt
rdf:langString
Едикт про максимальні ціни
rdf:langString
限制最高價格法
xsd:integer
610820
xsd:integer
1124924062
rdf:langString
L'Edicte sobre els preus màxims, també conegut com a Edicte sobre preus o Edicte de Dioclecià (en llatí, Edictum De Pretiis Rerum Venalium), va ser una norma promulgada l'any 301 per l'emperador romà Dioclecià que fixava els preus màxims per a més de 1300 productes, a més a més d'establir el cost de la mà d'obra per produir-los.
rdf:langString
Das Höchstpreisedikt (Latein: Edictum (Diocletiani) De Pretiis Rerum Venalium), benannt nach dem römischen Kaiser Diokletian, wurde 301 n. Chr. von den römischen Tetrarchen erlassen und galt für das gesamte Reichsgebiet. Es setzte als Preiskontrollgesetz Höchstpreise für eine Vielzahl von Produkten und Leistungen fest, deren Überschreitung in der ultima ratio mit der Todesstrafe geahndet werden konnte. Das Edikt sollte die Inflation aufhalten, die sich während der Reichskrise des 3. Jahrhunderts verschärft hatte.
rdf:langString
El Edicto sobre Precios Máximos, también conocido como el Edicto sobre Precios o el Edicto de Diocleciano (en latín, Edictum De Pretiis Rerum Venalium) fue una norma promulgada en el año 301 por el emperador romano Diocleciano que fijaba los precios máximos para más de 1300 productos, además de establecer el coste de la mano de obra para producirlos. Durante la crisis del siglo III, la moneda romana se había devaluado enormemente debido a que los numerosos emperadores y usurpadores habían ido acuñando sus propias monedas mediante el sistema de devaluar su valor metálico con la finalidad de obtener más efectivo con el que pagar a los soldados y funcionarios. Junto con esta norma, Diocleciano emitió diversos edictos fiscales y monetarios con la intención de reformar el sistema impositivo y estabilizar la moneda. Es difícil saber hasta qué punto se cambió el sistema monetario, puesto que los valores e incluso los nombres de las distintas monedas a menudo son desconocidos. Todas las monedas en los Decretos y en el Edicto reciben valoraciones fraccionarias en función del denarius, que Diocleciano esperaba reemplazar con un sistema basado en el valor de la moneda de plata argenteus y sus fracciones. Parece que el argenteus tendría un valor equivalente a 100 denarii, y el nummus bañado en plata tendría un valor de 25. El aureus de oro, que para entonces valía ya unos 833 denarii sería reemplazado por una moneda denominada solidus, valorada en 1000 denarii (se trata de una moneda distinta del solidus que introduciría Constantino I pocos años más tarde). Las monedas mantuvieron su valor facial durante el reinado de Diocleciano, pero salvo por las monedas de bronce y de cobre, que fueron producidas en masa, las acuñaciones de moneda fueron muy raras y tuvieron poco efecto en la economía. En cualquier caso, la aparición de todas estas monedas tuvo un efecto inflacionista, y en un intento por combatir este problema Diocleciano promulgó su Edicto sobre Precios Máximos en el año 301. Los primeros dos tercios del Edicto doblaron el valor de las monedas de cobre y de bronce, y establecieron la pena capital contra los especuladores, a los que culpaba de la inflación y a los que comparaba con los bárbaros que amenazaban el imperio. Se prohibió que los mercaderes llevasen sus productos a otros mercados en los que pudieran vender a precios más altos, y el coste del transporte no podría utilizarse como excusa para incrementar el precio final de los bienes. El último tercio del Edicto, dividido en 32 secciones, imponía un techo máximo de precios para más de mil productos. Estos productos, entre los que se incluían varios productos alimenticios (carne de vaca, grano, vino, cerveza, salchichas, etc.), ropa (zapatos abrigos, etc.), costes del transporte marítimo e incluso precio del jornal. El límite más alto en los productos de la lista es el de un tipo de seda de color púrpura, cuyo precio máximo se fijó en 150.000 denarii la libra (lo cual equivaldría al precio de un león según el mismo Edicto).
rdf:langString
The Edict on Maximum Prices (Latin: Edictum de Pretiis Rerum Venalium, "Edict Concerning the Sale Price of Goods"; also known as the Edict on Prices or the Edict of Diocletian) was issued in 301 AD by Diocletian. The document denounces monopolists and sets maximum prices and wages for all important articles and services. The Edict exists only in fragments found mainly in the eastern part of the empire, where Diocletian ruled. The reconstructed fragments have been sufficient to estimate many prices for goods and services for historical economists (although the Edict attempts to set maximum prices, not fixed ones). It was probably issued from Antioch or Alexandria and was set up in inscriptions in Greek and Latin. The Edict on Maximum Prices is still the longest surviving piece of legislation from the period of the Tetrarchy. The Edict was criticized by Lactantius, a rhetorician from Nicomedia, who blamed the emperors for the inflation and told of fighting and bloodshed that erupted from price tampering. By the end of Diocletian's reign in 305, the Edict was for all practical purposes ignored. The Roman economy as a whole was not substantively stabilized until Constantine's coinage reforms in the 310s.
rdf:langString
L'édit du Maximum (en latin : Edictum de pretiis rerum venalium, c'est-à-dire l'« édit concernant le prix des marchandises »), connu aussi sous le nom d'édit de Dioclétien, a été émis entre le 20 novembre et le 9 décembre 301 par l'empereur romain Dioclétien.
rdf:langString
L'editto sui prezzi massimi (anche conosciuto come editto di Diocleziano; in latino Edictum De Pretiis Rerum Venalium) fu emesso nel 301 dall'imperatore romano Diocleziano. Durante la crisi del III secolo, le monete romane erano state notevolmente svalutate a causa dei numerosi imperatori e usurpatori romani che avevano battuto moneta in maniera indipendente per corrompere i soldati e i funzionari. Diocleziano durante il suo regno, nello stesso periodo dell'editto sui prezzi così come aveva fatto in precedenza, emise dei decreti sulla valuta nel tentativo di riformare il sistema delle tasse e di stabilizzare la moneta. È difficile sapere esattamente come è stata cambiata la monetazione, giacché i valori e perfino i nomi delle monete sono spesso sconosciuti. Lapide con parte del testo dell'editto, al Pergamonmuseum di Berlino
rdf:langString
Het edictum de pretiis rerum venalium (Latijn voor edict over de prijzen van koopwaren) of prijzenedict is een edict dat in november 301 werd uitgevaardigd door keizer Diocletianus.
rdf:langString
O Edito Máximo foi um decreto baixado pelo imperador romano Diocleciano, em 301, durante o . Tal medida visava à fixação de preços máximos para as mercadorias e salários, sendo os infratores condenados à morte. A causa do decreto foi a desvalorização da moeda local, o denário, em vista da carência de ouro para a sua confecção.
rdf:langString
Эдикт Диоклетиана (лат. Edictum Diocletiani) о максимальных ценах — был издан при римском императоре Диоклетиане в 301 году и был направлен на борьбу со спекуляцией и ростовщичеством. Эдикт Диоклетиана о ценах является крупнейшим последовательным обзором заработной платы и цен Римской империи. Как и многие современные случаи со вводом политики замораживания цен, эта практика провалилась, потому что она привела к товарному дефициту и передвижению товаров в теневую экономику. К сожалению, эдикт не был полностью сохранен и поэтому имеет некоторые пробелы. Сам текст несколько раз передавался фрагментами на латинском и греческом языках, и в некоторых случаях было возможно исправить ошибки, которые произошли во время перевода и написания, путем сравнения двух версий. Секция эдикта с ценовыми тарифами разделена на 37 глав: от зерна и зарплаты, до морского фрахта.Эдиктом устанавливались твёрдые цены на около 1000 продуктов питания и расценки на работу ремесленников и представителей других профессий.
rdf:langString
Diocletianus prisedikt, på latin Edictum De Pretiis Rerum Venalium, utfärdades av den romerske kejsaren Diocletianus. Ediktet utfärdades troligen från Antiokia eller Alexandria och ställdes upp i inskriptioner på grekiska och latin. Ediktet överlever idag endast i form av fragment som hittats främst i den östra delen av Romerska riket, där Diocletianus regerade. Dock har de återfunna fragmenten räckt till för att hjälpa historiker i ekonomi att uppskatta priser för varor och tjänster. Prisediktet är fortfarande det längsta överlevande lagdokumentet från tetrarkiperioden. Ediktet kritiserades av Lactantius, en retoriker från Nicomedia, som skyllde inflationen på kejsarna och redogjorde för slagsmål och blodspillan som orsakats av prismanipulation. Vid slutet av Diocletianus regering 305, ignorerades ediktet i praktiken. Den romerska ekonomin stabiliserades inte väsentligt förrän Constantinus reformer på 310-talet.
rdf:langString
限制最高價格法(英語:Edict on Maximum Prices、拉丁語:Edictum de Pretiis Rerum Venalium,Edict Concerning the Sale Price of Goods;又被稱爲價格詔書或戴克里先诏书)是于公元301年由羅馬皇帝戴克里先頒佈的一詔令文書。 該诏书可能是從安条克或亚历山大港頒佈,并以希腊语及拉丁语的金石学的形式確立。現今只在帝國東部戴克里先統治地區以碎片方式存在,翻新的部分足以為經濟學家估計歷史上許多商品與服務的價格(儘管此诏书試圖設定最高價格,而并非固定價格)。
rdf:langString
Едикт про максимальні ціни або Едикт Діоклетіана (лат. Edictum de Pretiis Rerum Venalium, досл. «Едикт про ціну продажу товарів») — указ римського імператора Діоклетіана, виданий у 301 році. Документ мав на меті запровадження економічної реформи: введення в обіг нових номіналів монет, призначення максимальних цін на ряд товарів та послуг, а також встановлювлення смертної кари для спекулянтів. Катастрофічний вплив едикту на економіку Імперії, а також його ігнорування з боку населення спричинили його відміну за кілька років. Найімоврнвше, едикт був виданий в Антіохії чи Александрії на грецькій та латинській мовах. На сьогодні зберіглися лише його фрагменти, знайдених переважно у східній частині Римської імперії, де правив Діоклетіан. Едикт був розкритикуваний Лактанцієм, ритором з Нікомедії, який звинуватив імператора в інфляції та розповів про масові кровопролиття, спричинені фальсифікацією цін. Зрештою, виконання указу ігнорувалося з практичних цілей аж до кінця правління Діоклетіана в 305 році. А римська економіка оговталася лише після монетних реформ Костянтина в 310-х роках.
xsd:nonNegativeInteger
8662