Economy of Jordan

http://dbpedia.org/resource/Economy_of_Jordan an entity of type: Abstraction100002137

A Jordânia é um país pequeno com recursos naturais bastante limitados, mas melhorou muito desde a sua independência. Seu PIB per capita cresceu 351% nos anos setenta. Mas este crescimento provou ser insustentável encolhendo para 30% nos anos oitenta. Recuperando-se um pouco nos anos noventa. A economia da Jordânia depende da exploração de fosfatos, carbonato de potássio, do turismo, da comercialização de fertilizante e de outros serviços. Estas são suas fontes principais do salário da moeda corrente. Na falta de florestas, reservas de carvão, energia hidrelétrica e de depósitos de petróleo comercialmente viáveis, a Jordânia aposta no gás natural para suprir internamente pelo menos parte de suas necessidades de energia. A Jordânia importa o petróleo do Iraque. rdf:langString

الأردن بلد صغير من حيث المساحة محدود الموارد، ومع أن اقتصاده في تحسن مستمر منذ إعلان استقلاله، إلا أن أوضاعه الأخيرة مقلقة من حيث ارتفاع التكاليف الانتاجية وأرتفاع أسعار الطاقة تؤثر على تنافسية المنتجات المحلية لصالح السلع الأجنبية. كما يواجه اقتصاده خمسة معوقات تتمثّل بـالطاقة والمياه والرقعة الزراعية واللجوء وعدم ثبات الأسواق. يحتل الاقتصاد الأردني المركز 89 عالميا. أرتفع إجمالي ناتجه المحلي للفرد بنسبة 351٪ في السبعينات، وتراجع تراجعاً طفيفاً بلغ 30% فقط خلال فترة الثمانينات، وعاد ليرتفع مجدداً بنسبة 30% في فترة التسعينات. حوالي 10% تقريباً من أراضي الأردن صالحة للزراعة، موارد المياه الجوفية محدودة، ومعدل هطول الأمطار منخفض ومتفاوت بدرجة كبيرة بين منطقة لأخرى ومن عام لآخر. الكثير من مصادر المياه الجوفية هي مصادر غير متجددة. أهم موارد الأردن الفوسفات، البوتاس، الأسمدة ومشتقاتها، بالإضافة rdf:langString

La economía de Jordania se basa principalmente en el turismo como fuente de ingresos. Jordania es el tercer productor mundial de fosfatos, su segunda línea de ingresos, petróleo, níquel, cromo, bronce, platino y titanio. Jordania tiene acuerdos de libre comercio con los Estados Unidos, Canadá, Singapur, Malasia, la Unión Europea, Túnez, Argelia, Libia, Turquía [18] y Siria. Jordania es miembro del Gran Acuerdo de Libre Comercio Árabe, la zona de libre comercio euromediterránea, el Acuerdo de Agadir, y también goza de un estatus avanzado con la UE. rdf:langString

The economy of Jordan is classified as an emerging market economy. Jordan's GDP per capita rose by 351% in the 1970s, declined 30% in the 1980s, and rose 36% in the 1990s. After King Abdullah II's accession to the throne in 1999, liberal economic policies were introduced. Jordan's economy had been growing at an annual rate of 8% between 1999 and 2008. However, growth has slowed to 2% after the Arab Spring in 2011. The substantial increase of the population, coupled with slowed economic growth and rising public debt led to a worsening of poverty and unemployment in the country. As of 2019, Jordan has a GDP of US$44.4 billion, ranking it 89th worldwide. rdf:langString

Ekonomi Yordania dianggap sebagai . Perdagangan dan jasa keuangan merupakan penghasil sepertiga dari produk domestik bruto Yordania (PDB), sedangkan transportasi, komunikasi, layanan publik dan konstruksi menyumbang seperlima dari total PDB, sisanya dari pertambangan dan manufaktur. Sementara itu, pengiriman uang dari orang Yordania yang bekerja di luar negeri merupakan sumber devisa utama. rdf:langString

La Jordanie est un petit pays dont les ressources naturelles et en particulier hydrauliques sont inexploitables. L'endettement général, la pauvreté et le chômage sont des problèmes récurrents. Le roi Abdallah II de Jordanie, à la tête du pays depuis 1999, a entrepris des réformes économiques sur le long terme afin de régler les problèmes le plus importants et d'améliorer les conditions de vie. La Jordanie a travaillé de 2003 à 2006 en étroite collaboration avec le FMI, a pratiqué une politique monétaire stricte associée à un important programme de privatisation. Le gouvernement a aussi libéralisé le régime commercial suffisamment pour sécuriser les participations éventuelles à l'Organisation mondiale du commerce (2000), un accord commercial avec les É.-U. (2001), et un accord de coopératio rdf:langString

요르단의 경제는 신흥 시장 경제로 분류된다. 요르단의 1인당 GDP는 1970년대에 351% 증가했고, 1980년대에는 30% 감소했으며, 1990년대에는 36% 증가했다. 1999년 압둘라 2세 국왕이 왕위에 오른 후 자유주의적 경제 정책이 도입되었다. 요르단의 경제는 1999년부터 2008년까지 연평균 8%의 성장률을 보였다. 그러나 2011년 아랍의 봄 이후 성장률은 2%로 둔화되고 있다. 인구의 상당한 증가는 둔화된 경제 성장과 증가하는 공공 부채와 함께 그 나라의 빈곤과 실업의 악화로 이어졌다. 요르단의 GDP는 444억 달러로 세계 89위이다. 요르단은 미국, 캐나다, 싱가포르, 말레이시아, 유럽 연합, 튀니지, 알제리, 리비아, 터키, 시리아와 자유 무역 협정(FTA)을 맺고 있다. 이라크, 팔레스타인 자치 정부, 걸프 협력 회의, 레바논, 파키스탄과 더 많은 FTA가 계획되어 있다. 요르단은 대아랍자유무역협정, 유로-지중해 자유 무역 지역, 아가디르 협정의 회원국이며 EU와 함께 선진적인 지위를 누리고 있다. rdf:langString

Экономика Иордании является одной из самых слабых на Ближнем Востоке, с очень ограниченными природными ресурсами (особенно ощущается нехватка воды и энергоносителей — нефти и угля), что предопределяет сильную зависимость от международной помощи. Другие экономические проблемы включают хронические высокие показатели бедности, безработицы, инфляции и большой дефицит бюджета.В период с 1970-х по 1980-е годы, время нефтяного бума, Иордания получала обширную помощь от арабских государств, и рост её валового национального продукта составлял около 10 % ежегодно. После 1980-х годов началось сокращение международной помощи, и рост ВНП замедлился до 2 % в год. rdf:langString

Економіка Йорданії є однією з найслабших на Близькому Сході, з дуже обмеженими природними ресурсами (особливо відчувається нестача води та енергоносіїв — нафти і вугілля), що зумовлює сильну залежність від міжнародної допомоги. Інші економічні проблеми включають хронічні високі показники бідності, безробіття, інфляцію та великий дефіцит бюджету.У період з 1970-х по 1980-ті роки, час нафтового буму, Йорданія отримувала обширну допомогу від арабських держав і зростання її валового національного продукту становив близько 10 % щорічно. Після 1980-х років почалося скорочення міжнародної допомоги і зростання ВНП сповільнилося до 2 % на рік. rdf:langString

約旦經濟被歸類為新興市場。1970年代人均國內生產總值增長351%，其後在1980年代下跌30%，再在1990年代增加36%。1999年國王阿卜杜拉二世登基後，自由主義經濟政策出台，一直蓬勃發展持續到2009年，每年經濟增長8％，增長率在2011年阿拉伯之春爆發後放緩至僅2％。約旦人口大幅增加，經濟增長放緩，加上公共債務上升，導致貧困和失業情況惡化。2015年，約旦國內生產總值376億美元，全球排名第89位。約旦與美國、加拿大、新加坡、馬來西亞、歐盟、突尼斯、阿爾及利亞、利比亞、阿爾及利亞、土耳其和敘利亞簽訂自由貿易協定，並計劃擴展至伊拉克、巴勒斯坦民族權力機構、海灣阿拉伯國家合作委員會、黎巴嫩和巴基斯坦。約旦是大阿拉伯自由貿易區（GAFTA）、歐盟-地中海自由貿易區（EMFTA）和阿加迪爾協定的成員國，也享有歐盟的優先地位（Advanced Status）。 rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Economy of Jordan

rdf:langString اقتصاد الأردن

rdf:langString Wirtschaft Jordaniens

rdf:langString Economía de Jordania

rdf:langString Ekonomi Yordania

rdf:langString Économie de la Jordanie

rdf:langString 요르단의 경제

rdf:langString Экономика Иордании

rdf:langString Economia da Jordânia

rdf:langString Економіка Йорданії

rdf:langString 約旦經濟

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 15719

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1124063778

dbpprop:unemployment

rdf:langString

<perCent> 18.3

rdf:langString note: official rate; unofficial rate is approximately 30%

dbpprop:caption

rdf:langString New Abdali in Amman

dbpprop:country

rdf:langString Jordan

dbpprop:expenses

xsd:decimal 11510000000

dbpprop:group

rdf:langString

rdf:langString Upper-middle income economy

dbpprop:imageSize

xsd:integer 310

dbpprop:occupations

rdf:langString

rdf:langString agriculture: 2%

rdf:langString industry: 20%

rdf:langString services: 78%

dbpprop:revenue

xsd:decimal 9462000000

dbpprop:year

rdf:langString Calendar Year

dbpprop:reserves

<usDollar> 1.556E10

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString الأردن بلد صغير من حيث المساحة محدود الموارد، ومع أن اقتصاده في تحسن مستمر منذ إعلان استقلاله، إلا أن أوضاعه الأخيرة مقلقة من حيث ارتفاع التكاليف الانتاجية وأرتفاع أسعار الطاقة تؤثر على تنافسية المنتجات المحلية لصالح السلع الأجنبية. كما يواجه اقتصاده خمسة معوقات تتمثّل بـالطاقة والمياه والرقعة الزراعية واللجوء وعدم ثبات الأسواق. يحتل الاقتصاد الأردني المركز 89 عالميا. أرتفع إجمالي ناتجه المحلي للفرد بنسبة 351٪ في السبعينات، وتراجع تراجعاً طفيفاً بلغ 30% فقط خلال فترة الثمانينات، وعاد ليرتفع مجدداً بنسبة 30% في فترة التسعينات. حوالي 10% تقريباً من أراضي الأردن صالحة للزراعة، موارد المياه الجوفية محدودة، ومعدل هطول الأمطار منخفض ومتفاوت بدرجة كبيرة بين منطقة لأخرى ومن عام لآخر. الكثير من مصادر المياه الجوفية هي مصادر غير متجددة. أهم موارد الأردن الفوسفات، البوتاس، الأسمدة ومشتقاتها، بالإضافة إلى السياحة والتحويلات المالية من الخارج، إلى جانب المساعدات الخارجية.يفتقر الأردن إلى احتياطات من الفحم والطاقة الكهرومائية، وعدم وجود مساحات واسعة من الغابات والثروة الشجرية، بالإضافة إلى قلة الودائع النفطية. يعتمد الأردن على الغاز الطبيعي في 10% من احتياجاته المحلية من الطاقة. كان الأردن يعتمد على العراق في استيراد النفط حتى الغزو الأمريكي للعراق في 2003، ويصنف الأردن على أنه من الدول الناشئة. يعتمد اقتصاد المملكة بشكل رئيسي على قطاع الخدمات والتجارة والسياحة، وعلى بعض الصناعات الاستخراجية كالأسمدة والأدوية فالأردن فقير بالموارد الطبيعية. توجد مناجم الفوسفات جنوب المملكة، جاعلة من الأردن ثالث أكبر مصدّر لهذه المادة في العالم. ومن أهم الموارد المستخرجة الأخرى البوتاس والأملاح والغاز الطبيعي والحجر الكلسي. أبرم الأردن اتفاقيات تجارية أكثر من أي بلد عربي آخر. فقد وقّع الأردن اتفاقيات تجارة حرة مع كلا من الولايات المتحدة وكندا وسنغافورة وماليزيا والاتحاد الأوروبي وتونس (مدينة) والجزائر وليبيا وتركيا وسوريا. وهناك المزيد من اتفاقيات التجارة الحرة المخطط لها مع كلٍ من السلطة الفلسطينية والعراق ولبنان وباكستان ومجلس التعاون الخليجي. كما أن الأردن عضو في منطقة التجارة العربية الحرة الكبرى واتفاقية أغادير. كما يتمتع الأردن بوضع متقدم مع الاتحاد الأوروبي. الاقتصاد الأردني هو اقتصاد المعرفة السائر على درب تطوير التعليم، الخصخصة، التحرر الاقتصادي المستمر، مع إعادة الهيكلة الاقتصادية لضمان مسار إلى اقتصاد قائم على المعرفة. أما العقبات الرئيسية التي تعترض الاقتصاد الأردني فهي مصادر المياه الشحيحة، والاعتماد الكامل على الواردات النفطية من أجل الحصول على الطاقة، وعدم الاستقرار الإقليمي. قام الأردن على نحو متسارع بخصخصة القطاعات المملوكة للدولة، وتحرير الاقتصاد، وتحفيز النمو غير المسبوق في المراكز الحضرية في الأردن مثل عمان (مدينة) والعقبة على وجه الخصوص. في الأردن ست مناطق اقتصادية خاصة جذبت قدراً كبيراً من الاستثمارات بلغت المليارات في كلٍ من العقبة والمفرق ومعان وعجلون والبحر الميت وإربد. بالإضافة إلى وجود عدد وفير من المناطق الصناعية التي تنتج سلعاً في قطاعات الغزل والنسيج والمستحضرات الدوائية ومستحضرات التجميل والصناعات الدفاعية والفضاء والاتصالات وتكنولوجيا المعلومات. مستقبلاً، يعلق الأردن آماله على السياحة وصادرات اليورانيوم، إضافة إلى الصخر الزيتي والتجارة وتكنولوجيا المعلومات والاتصالات لتحقيق النمو الاقتصادي في المستقبل.

rdf:langString The economy of Jordan is classified as an emerging market economy. Jordan's GDP per capita rose by 351% in the 1970s, declined 30% in the 1980s, and rose 36% in the 1990s. After King Abdullah II's accession to the throne in 1999, liberal economic policies were introduced. Jordan's economy had been growing at an annual rate of 8% between 1999 and 2008. However, growth has slowed to 2% after the Arab Spring in 2011. The substantial increase of the population, coupled with slowed economic growth and rising public debt led to a worsening of poverty and unemployment in the country. As of 2019, Jordan has a GDP of US$44.4 billion, ranking it 89th worldwide. Jordan has Free Trade Agreements (FTAs) with the United States, Canada, Singapore, Malaysia, the European Union, Tunisia, Algeria, Libya, Turkey and Syria. More FTA's are planned with Iraq, the Palestinian Authority, the GCC, Lebanon, and Pakistan. Jordan is a member of the Greater Arab Free Trade Agreement, the Euro-Mediterranean free trade area, the Agadir Agreement, and also enjoys advanced status with the EU. Jordan's economic resource base centers on phosphates, potash, and their fertilizer derivatives; tourism; overseas remittances; and foreign aid. These are its principal sources of hard currency earnings. Lacking coal reserves, hydroelectric power, large tracts of forest or commercially viable oil deposits, Jordan relies on natural gas for 93% of its domestic energy needs. Jordan used to depend on Iraq for oil until the American-led 2003 invasion of Iraq. Jordan also has a plethora of industrial zones producing goods in the textile, aerospace, defense, ICT, pharmaceutical, and cosmetic sectors. Jordan is an emerging knowledge economy. The main obstacles to Jordan's economy are scarce water supplies, complete reliance on oil imports for energy, and regional instability. Just over 10% of its land is arable and the water supply is limited. Rainfall is low and highly variable, and much of Jordan's available ground water is not renewable. In the last few years Jordan's economic growth has slowed, averaging around 2%. Jordan's total foreign debt in 2011 was $19 billion, representing 60% of its GDP. In 2016, the debt reached $35.1 billion representing 93.4% of its GDP. This substantial increase is attributed to effects of regional instability causing: decrease in tourist activity; decreased foreign investments; increased military expenditure; attacks on Egyptian pipeline supplying the Kingdom with gas; the collapse of trade with Iraq and Syria; expenses from hosting Syrian refugees and accumulated interests from loans. According to the World Bank, Syrian refugees have cost Jordan more than $2.5 billion a year, amounting to 6% of the GDP and 25% of the government's annual revenue. With the presence of Syrian refugees in Jordan, wage growth went considerably down as a result of competition for jobs between refugees and Jordan citizens. The downturn that began in 2011, continued until 2018. The country's top five contributing sectors to GDP, government services, finance, manufacturing, transport, and tourism and hospitality were badly impacted by the Syrian civil war. Foreign aid covers only a small part of these costs, 63% of the total costs are covered by Jordan. An austerity programme was adopted by the government which aims to reduce Jordan's debt-to-GDP ratio to 77% by 2021. The programme succeeded in preventing the debt from rising above 95% in 2018. The yearly growth rate of the economy was 2% from 2016 to 2019, compared to 6.4% from 2000 to 2009.

rdf:langString La economía de Jordania se basa principalmente en el turismo como fuente de ingresos. Jordania es el tercer productor mundial de fosfatos, su segunda línea de ingresos, petróleo, níquel, cromo, bronce, platino y titanio. Jordania está clasificada como mercado emergente. El PIB per cápita de Jordania aumentó un 351% en la década de 1970, disminuyó un 30% en el decenio de 1980 y aumentó un 36 % en el de 1990. Después del acceso al trono del rey Abdullah II en 1999, se introdujeron políticas económicas liberales. La economía de Jordania ha estado creciendo a una tasa anual del 8% entre 1999 y 2008. Sin embargo, el crecimiento se ha desacelerado al 2% después de la Primavera Árabe. El aumento sustancial de la población, junto con el crecimiento económico más lento y el aumento de la deuda pública, condujeron a un agravamiento de la pobreza y el desempleo en el país. En 2019, Jordania contaba con un PIB de 44,568 mil millones de dólares, y un PIB (PPA) de 101,738 mil millones de dólares lo que lo ubica en el puesto 89 en todo el mundo. Jordania tiene acuerdos de libre comercio con los Estados Unidos, Canadá, Singapur, Malasia, la Unión Europea, Túnez, Argelia, Libia, Turquía [18] y Siria. Jordania es miembro del Gran Acuerdo de Libre Comercio Árabe, la zona de libre comercio euromediterránea, el Acuerdo de Agadir, y también goza de un estatus avanzado con la UE. Los principales obstáculos para la economía de Jordania son el escaso suministro de agua, la total dependencia de las importaciones de petróleo para obtener energía, y la inestabilidad regional. Menos del 3% de su tierra es cultivable, y el suministro de agua es limitado. La inestabilidad de algunas de sus políticas, la ineficacia de la burocracia y la insuficiente formación de la mano de obra son otras debilidades que afectan el desarrollo económico.

rdf:langString La Jordanie est un petit pays dont les ressources naturelles et en particulier hydrauliques sont inexploitables. L'endettement général, la pauvreté et le chômage sont des problèmes récurrents. Le roi Abdallah II de Jordanie, à la tête du pays depuis 1999, a entrepris des réformes économiques sur le long terme afin de régler les problèmes le plus importants et d'améliorer les conditions de vie. La Jordanie a travaillé de 2003 à 2006 en étroite collaboration avec le FMI, a pratiqué une politique monétaire stricte associée à un important programme de privatisation. Le gouvernement a aussi libéralisé le régime commercial suffisamment pour sécuriser les participations éventuelles à l'Organisation mondiale du commerce (2000), un accord commercial avec les É.-U. (2001), et un accord de coopération avec l'Union européenne (2001). Ces mesures ont accru la productivité et ont impliqué des investissements étrangers. La Jordanie importait la plus grande partie de son pétrole d'Irak, mais la guerre d'Irak de 2003 l'a rendu plus dépendant des autres nations productrices de pétrole, forçant le gouvernement jordanien à élever le prix du pétrole au détail et les taxes. Le marché d'exportation de la Jordanie, qui dépendait lourdement des exportations vers l'Irak, a été également affecté par la guerre mais se reconstruisit rapidement en contribuant à la reconstruction irakienne. Les plus gros challenges auxquels la Jordanie dut faire face furent de se passer des aides financières, de réduire le déficit budgétaire, et de créer des aides à l'investissement pour relancer la dynamique de l'emploi. En 2020, le taux de pauvreté s'élève 15,7% selon les chiffres officiels et la dette publique représente plus de 106% du produit intérieur brut. En 2021, le taux de chômage est de 25 %.

rdf:langString Ekonomi Yordania dianggap sebagai . Perdagangan dan jasa keuangan merupakan penghasil sepertiga dari produk domestik bruto Yordania (PDB), sedangkan transportasi, komunikasi, layanan publik dan konstruksi menyumbang seperlima dari total PDB, sisanya dari pertambangan dan manufaktur. Sementara itu, pengiriman uang dari orang Yordania yang bekerja di luar negeri merupakan sumber devisa utama. Pada pertengahan 1990-an, perekonomian Yordania sempat diliputi oleh berbagai permasalahan ekonomi seperti resesi, utang yang menunggak, tingkat pengangguran yang tinggi, pangsa pasar yang kecil, fluktuasi produksi pertanian, kurangnya modal dan banyaknya pengungsi yang masuk ke negara ini. Namun, setelah Raja Abdullah II naik tahta pada tahun 1999, kebijakan ekonomi liberal berhasil mendorong pertumbuhan ekonomi hingga tahun 2009. Yordania telah mengembangkan sektor perbankan yang menarik investor berkat kebijakan bank konservatif yang mampu membuat negara tersebut bertahan dari krisis keuangan global pada tahun 2009. Ekonomi Yordania sendiri tumbuh dengan rata-rata 7% semenjak Raja Abdullah naik tahta pada tahun 1999 hingga tahun 2008. Pada tahun 2005, Yordania memiliki PDB sebesar $37,6 miliar dan merupakan ekonomi terbesar ke-89 di dunia.

rdf:langString 요르단의 경제는 신흥 시장 경제로 분류된다. 요르단의 1인당 GDP는 1970년대에 351% 증가했고, 1980년대에는 30% 감소했으며, 1990년대에는 36% 증가했다. 1999년 압둘라 2세 국왕이 왕위에 오른 후 자유주의적 경제 정책이 도입되었다. 요르단의 경제는 1999년부터 2008년까지 연평균 8%의 성장률을 보였다. 그러나 2011년 아랍의 봄 이후 성장률은 2%로 둔화되고 있다. 인구의 상당한 증가는 둔화된 경제 성장과 증가하는 공공 부채와 함께 그 나라의 빈곤과 실업의 악화로 이어졌다. 요르단의 GDP는 444억 달러로 세계 89위이다. 요르단은 미국, 캐나다, 싱가포르, 말레이시아, 유럽 연합, 튀니지, 알제리, 리비아, 터키, 시리아와 자유 무역 협정(FTA)을 맺고 있다. 이라크, 팔레스타인 자치 정부, 걸프 협력 회의, 레바논, 파키스탄과 더 많은 FTA가 계획되어 있다. 요르단은 대아랍자유무역협정, 유로-지중해 자유 무역 지역, 아가디르 협정의 회원국이며 EU와 함께 선진적인 지위를 누리고 있다. 요르단의 경제 자원 기반은 인산염, 포타쉬, 그리고 비료 파생품, 관광, 해외 송금, 그리고 해외 원조이다. 이것들은 경화 수입의 주요 원천이다. 요르단은 석탄 매장량, 수력 발전량, 넓은 삼림 지대 또는 상업적으로 이용 가능한 석유 매장량이 부족하여 국내 에너지 수요의 93%를 천연 가스에 의존하고 있다. 요르단은 2003년 미국이 이라크를 침공하기 전까지 석유를 이라크에 의존했었다. 요르단은 또한 섬유, 항공우주, 국방, 정보통신기술, 제약, 화장품 분야에서 상품을 생산하는 수많은 산업 지역을 가지고 있으며, 요르단은 떠오르는 지식 경제이다. 요르단 경제의 주요 장애물은 부족한 물 공급, 에너지를 위한 석유 수입에 대한 완전한 의존, 그리고 지역적 불안이다. 국토의 10% 이상이 경작가능하며 수돗물 공급은 제한되어 있다. 강수량은 낮고 변동이 심하며 요르단의 이용 가능한 지하수의 대부분은 재생이 불가능하다. 지난 몇 년간 요르단의 경제 성장은 평균 2% 정도로 둔화되었다. 2011년 요르단의 총 외채는 190억 달러로 GDP의 60%를 차지했으며, 2016년 GDP의 93.4%에 해당하는 351억 달러에 달했다. 이러한 상당한 증가는 지역 불안의 원인인 관광활동 감소, 외국인 투자 감소, 이집트 공격 등의 영향으로 분석된다. 왕국에 가스를 공급하는 파이프라인, 이라크와 시리아와의 무역 붕괴, 시리아 난민 유치 비용, 차관으로 인한 이자 축적 등이 그것이다. 세계은행에 따르면 시리아 난민으로 인해 요르단은 연간 25억달러 이상의 비용이 발생했으며 이는 국내총생산(GDP)의 6%, 정부 연간 수입의 25%에 달한다. 요르단에 시리아 난민들이 존재하면서 난민들과 요르단 시민들 사이의 일자리 경쟁의 결과로 임금 상승률이 상당히 낮아졌다. 2011년부터 시작된 경기 침체가 2018년까지 이어졌다. 국내총생산(GDP), 정부 서비스, 금융, 제조업, 운송업, 관광 및 환대에 기여한 5대 부문은 시리아 내전에 의해 나쁜 영향을 받았다. 해외 원조는 전체 비용의 63%를 요르단이 부담하는 등 이 비용의 일부만 부담하고 있다. 긴축 정책은 요르단의 GDP 대비 부채 비율을 2021년까지 77%로 줄이는 것을 목표로 하는 정부에 의해 채택되었다. 이 프로그램은 2018년에 부채가 95% 이상 증가하는 것을 막는데 성공했다.

rdf:langString A Jordânia é um país pequeno com recursos naturais bastante limitados, mas melhorou muito desde a sua independência. Seu PIB per capita cresceu 351% nos anos setenta. Mas este crescimento provou ser insustentável encolhendo para 30% nos anos oitenta. Recuperando-se um pouco nos anos noventa. A economia da Jordânia depende da exploração de fosfatos, carbonato de potássio, do turismo, da comercialização de fertilizante e de outros serviços. Estas são suas fontes principais do salário da moeda corrente. Na falta de florestas, reservas de carvão, energia hidrelétrica e de depósitos de petróleo comercialmente viáveis, a Jordânia aposta no gás natural para suprir internamente pelo menos parte de suas necessidades de energia. A Jordânia importa o petróleo do Iraque.

rdf:langString Экономика Иордании является одной из самых слабых на Ближнем Востоке, с очень ограниченными природными ресурсами (особенно ощущается нехватка воды и энергоносителей — нефти и угля), что предопределяет сильную зависимость от международной помощи. Другие экономические проблемы включают хронические высокие показатели бедности, безработицы, инфляции и большой дефицит бюджета.В период с 1970-х по 1980-е годы, время нефтяного бума, Иордания получала обширную помощь от арабских государств, и рост её валового национального продукта составлял около 10 % ежегодно. После 1980-х годов началось сокращение международной помощи, и рост ВНП замедлился до 2 % в год. В августе 1990 г. начался кризис в Персидском заливе, серьёзно ухудшив экономическое положение Иордании. Правительство прекратило переговоры с МВФ и приостановило выплату долгов. Последующие события (блокада Ирака, война в Заливе) привели к массовому наплыву беженцев, замедлению роста ВВП, перерасходу бюджета. Подъём экономики Иордании начался в 1992 г. В 1989 году иорданское правительство пошло на переговоры с МВФ с целью реструктуризации долгов страны и уменьшения дефицита бюджета.После 1999 года правительство страны провело значительные экономические реформы, такие, как открытие торгового режима, приватизация государственных компаний и устранение некоторых топливных субсидий, которые в последнее десятилетие стимулировали экономический рост за счет привлечения иностранных инвестиций и создания рабочих мест. Глобальный экономический спад и региональные потрясения привели к снижению темпов роста ВВП Иордании. В 2011 и 2012 годах, правительство одобрило два пакета помощи экономических и счет дополнительных бюджетных средств, предназначенных для улучшения условий жизни для средних и бедных классов. Иордания импортирует нефть, оборудование, товары народного потребления, продовольствие. За счет этого возникает торговый дефицит частично покрывается за счет иностранных кредитов и займов. Преимущества: большой объём экспорта фосфатов. Наличие рабочей силы. Порт Акаба — особая экономическая зона. Слабые стороны: зависимость от импорта энергоносителей. Импорт превышает экспорт . Высокая безработица (в 2011 г. 29,9 %), усиленная притоком беженцев из Кувейта во время войны в Персидском заливе. Невозможность развивать сельское хозяйство. Политическая нестабильность в регионе наносит ущерб туризму . По мнению ряда экспертов, для увеличения объема ВВП необходимо сосредоточиться на стимулировании секторов экономики с высоким конкурентным потенциалом. По данным Центрального банка Иордании, реальные темпы роста экономики в первой половине 2021 года достигли 1,8 процента.

rdf:langString 約旦經濟被歸類為新興市場。1970年代人均國內生產總值增長351%，其後在1980年代下跌30%，再在1990年代增加36%。1999年國王阿卜杜拉二世登基後，自由主義經濟政策出台，一直蓬勃發展持續到2009年，每年經濟增長8％，增長率在2011年阿拉伯之春爆發後放緩至僅2％。約旦人口大幅增加，經濟增長放緩，加上公共債務上升，導致貧困和失業情況惡化。2015年，約旦國內生產總值376億美元，全球排名第89位。約旦與美國、加拿大、新加坡、馬來西亞、歐盟、突尼斯、阿爾及利亞、利比亞、阿爾及利亞、土耳其和敘利亞簽訂自由貿易協定，並計劃擴展至伊拉克、巴勒斯坦民族權力機構、海灣阿拉伯國家合作委員會、黎巴嫩和巴基斯坦。約旦是大阿拉伯自由貿易區（GAFTA）、歐盟-地中海自由貿易區（EMFTA）和阿加迪爾協定的成員國，也享有歐盟的優先地位（Advanced Status）。約旦是新興知識型經濟，主要障礙包括水資源稀缺、能源完全依賴進口石油、區域不穩定。該國適合耕種的土地只有一成，水源供應有限，降雨少而多變，大部分地下水不可再生。約旦的主要經濟資源來自磷酸鹽、草木灰等衍生化肥物、旅遊業、海外匯款和外國援助，這些都是硬通貨（hard currency）收入的主要來源。約旦缺乏煤炭儲量、水力發電、大片森林、有商業開採價值的石油蘊藏，因此依賴天然氣以滿足93%本地能源需求。2003年美國入侵伊拉克前，約旦一直依賴伊拉克的石油。約旦設有多個工業區發展製造業，包括紡織、航天、國防、信息和通信技術、醫藥和化妝品。在過去幾年中，約旦經濟增長放緩，平均為2％左右。2011年外債總額為190億美元，佔國內生產總值六成，2016年增至351億美元，佔國內生產總值的93.4％。外債大幅增加，歸因於區域不穩定造成的影響，包括旅遊活動減少、外國投資減少、軍費增加、埃及供應該國的天然氣管道受襲、與伊拉克和敘利亞的貿易崩潰、收容敘利亞難民的費用、貸款的累積利息。根據世界銀行，約旦收容敘利亞難民，每年花費超過25億美元，相當於國內生產總值的6％、政府年度收入的25％。在約旦收容敘利亞難民後，難民和國民出現就業競爭，工資增長大幅下降，從2011年一直持續到2018年。約旦國內生產總值的五大行業，包括政府服務業、金融業、製造業、運輸業、旅遊和酒店業，均受敘利亞內戰嚴重影響，63%成本由約旦承擔，外國援助只佔小部分。政府通過一項緊縮計劃，目標在2021年將債務與國內生產總值的比率降至77％，成功防止債務在2018年升至95％以上。

rdf:langString Економіка Йорданії є однією з найслабших на Близькому Сході, з дуже обмеженими природними ресурсами (особливо відчувається нестача води та енергоносіїв — нафти і вугілля), що зумовлює сильну залежність від міжнародної допомоги. Інші економічні проблеми включають хронічні високі показники бідності, безробіття, інфляцію та великий дефіцит бюджету.У період з 1970-х по 1980-ті роки, час нафтового буму, Йорданія отримувала обширну допомогу від арабських держав і зростання її валового національного продукту становив близько 10 % щорічно. Після 1980-х років почалося скорочення міжнародної допомоги і зростання ВНП сповільнилося до 2 % на рік. У серпні 1990 р. почалася криза в Перській затоці, серйозно погіршиви економічне становище Йорданії. Уряд припинив переговори з МВФ і призупинив виплату боргів. Наступні події (блокада Іраку, війна в затоці) призвели до масового напливу біженців, уповільнення росту ВВП, перевитрати бюджету. Підйом економіки Йорданії почався в 1992 р. 1989 йорданський уряд пішов на переговори з МВФ з метою реструктуризації боргів країни та зменшення дефіциту бюджету.Після 1999 року уряд країни впровадив значні економічні реформи, такі як відкриття торгового режиму, приватизація державних компаній та усунення деяких паливних субсидій, які в останнє десятиліття стимулювали економічне зростання за рахунок залучення іноземних інвестицій і створення робочих місць. Глобальний економічний спад і регіональні потрясіння привели до зниження темпів зростання ВВП Йорданії. У 2011 і 2012 роках, уряд схвалив два пакети економічних допомоги і рахунок додаткових бюджетних коштів, призначених для поліпшення умов життя для середніх і бідних класів. Йорданія імпортує нафту, обладнання, товари народного споживання, продовольство. За рахунок цього виникає торговий дефіцит, що частково покривається за рахунок іноземних кредитів і позик. Переваги: великий обсяг експорту фосфатів. Наявність робочої сили. Порт Акаба — особлива економічна зона. Слабкі сторони: залежність від імпорту енергоносіїв. Імпорт перевищує експорт . Безробіття (у 2011 р. 29,9 %), посилене припливом біженців з Кувейту під час війни в Перській затоці. Неможливість розвивати сільське господарство. Політична нестабільність в регіоні завдає шкоди туризму .

dbpprop:balance

<perCent> -5.1

dbpprop:cianame

rdf:langString jordan

dbpprop:credit

rdf:langString

rdf:langString BB

rdf:langString BB+

rdf:langString BBB-

rdf:langString Ba2

rdf:langString Outlook: Negative

dbpprop:currentAccount

rdf:langString −$4.257 billion

dbpprop:debt

xsd:double 95.90000000000001

dbpprop:edbr

xsd:integer 75

dbpprop:exportGoods

rdf:langString textiles, fertilizers, potash, phosphates, vegetables, pharmaceuticals

dbpprop:exportPartners

rdf:langString

<perCent> 5.08

<perCent> 12.8

<perCent> 20.8

<perCent> 5.37

<perCent> 7.12

<perCent> 8.4

dbpprop:exports

<usDollar> 7.511E9

dbpprop:fdi

rdf:langString

<usDollar> 3.383E10

rdf:langString Abroad: $646.5 million

dbpprop:gdp

rdf:langString

<usDollar> 1.09296E11

<usDollar> 4.5344E10

dbpprop:gdpRank

xsd:integer 87

xsd:integer 89

rdf:langString

dbpprop:gini

xsd:double 35.4

dbpprop:grossExternalDebt

<usDollar> 2.934E10

dbpprop:growth

xsd:double 1.9

rdf:langString

rdf:langString −3.5% 2.0%

dbpprop:hdi

xsd:double 0.617

xsd:double 0.72

rdf:langString

dbpprop:importGoods

rdf:langString crude oil, refined petroleum products, machinery, transport equipment, iron, cereals

dbpprop:importPartners

rdf:langString

<perCent> 4.6

<perCent> 6.05

<perCent> 16.9

<perCent> 5.44

<perCent> 5.83

<perCent> 14.7

dbpprop:imports

<usDollar> 1.821E10

dbpprop:industries

rdf:langString tourism, information technology, clothing, fertilizer, potash, phosphate mining, pharmaceuticals, petroleum refining, cement, inorganic chemicals, light manufacturing

dbpprop:inflation

<perCent> 4.462

dbpprop:labor

xsd:double 32.1

xsd:integer 2631115

rdf:langString

dbpprop:perCapita

rdf:langString

<usDollar> 4270.0

<usDollar> 9431.0

dbpprop:perCapitaRank

xsd:integer 107