Economy of Guinea

http://dbpedia.org/resource/Economy_of_Guinea

غينيا دولة غنية بالمعادن، وتمتلك ما يقدر بربع احتياطيات العالم المؤكدة من البوكسيت، أكثر من 1.8 مليار طن (2.0 مليار طن أمريكي) خام الحديد من الدرجة العالية، ودائع كبيرة من الألماس والذهب، وكميات غير محددة من اليورانيوم. rdf:langString
L'economia de la República de Guinea és la d'un dels països més pobres del món i depèn de l'ajuda internacional, malgrat tenir importants reserves minerals, d'energia hidroelèctrica i agrícoles. De fet, el producte interior brut va disminuir un 16% durant la dècada de 1990. rdf:langString
Die Wirtschaft Guineas ist noch heute durch die Misswirtschaft von Sékou Touré geschädigt, die bis in die 1980er Jahre andauerte. Sie führte zum Erliegen der Infrastruktur, außerdem waren die meisten Betriebe in Guinea in Staatsbesitz. 1984 wurde damit begonnen ein marktorientiertes Wechselkurssystem zu errichten und sämtliche Staatsbetriebe entweder zu privatisieren oder aufzulösen. Folge war ein starkes Wachstum im Bauwesen und eine zunehmende Aktivität von Kleingewerbetreibenden. Ab 2000 jedoch begann die Regierung weitere Reformen zu unterbinden, was vor allem einen Anstieg der Korruption zur Folge hatte (CPI 2019: Rang 130 von 180). Das Bruttoinlandsprodukt belief sich im Jahr 2019 laut Weltbank auf 12,3 Milliarden USD. rdf:langString
기니의 경제는 농업과 다른 농촌 활동에 크게 의존한다. 기니는 세계적으로 입증된 보크사이트 매장량의 4분의 1을 보유하고 있으며, 18억톤 이상의 고급 철광석, 상당한 다이아몬드 및 금 매장량, 미확정 우라늄을 보유하고 있다. 기니는 농업과 어업 분야에서도 상당한 성장 잠재력을 가지고 있다. 토지, 물 및 기후 조건은 대규모 관개 농업과 농업 산업을 위한 기회를 제공합니다. 기니의 해외 거주 및 근로자들의 송금과 커피 수출은 기니의 나머지 외환 산업을 차지한다. rdf:langString
Гвинея — преимущественно аграрная страна, богатая природными ресурсами. rdf:langString
La economía de Guinea depende principalmente de lo que es la agricultura y otras actividades rurales. La agricultura, que emplea cerca del 80 por ciento de la mano de obra disponible en el país, tiene como principales productos a la castaña de cajú y el algodón. Guinea es, sin embargo, un país rico en reservas de minerales, entre las que destacan las de bauxita, que representan un tercio del total mundial. Otros minerales que destacan son: el hierro, del que se estima que existen 1,8 billones de toneladas métricas; grandes depósitos de oro y diamantes; y una cantidad indeterminada de uranio. rdf:langString
The economy of Guinea is dependent largely on agriculture and other rural activities. Guinea is richly endowed with good minerals, possessing an estimated quarter of the world's proven reserves of bauxite, more than 1.8 billion tonnes (2.0 billion short tons) of high-grade iron ore, significant diamond and gold deposits, and undetermined quantities of uranium. rdf:langString
Malgré ses importantes ressources potentielles, l'économie de la Guinée est restée très fragile et dépendante de la bauxite et de l'agriculture. La Guinée est un pays d'environ 12,9 millions de personnes en 2016 qui possède les plus grandes réserves mondiales de bauxite et les plus grandes réserves inexploitées de minerai de fer à haute teneur, ainsi que de l'or et des diamants. En outre, la Guinée a un sol fertile, de fortes précipitations et est la source de plusieurs , y compris le fleuve Sénégal, le fleuve Niger et le fleuve Gambie. Le potentiel hydroélectrique de la Guinée est énorme et le pays pourrait être un grand exportateur d'électricité. Le pays a également un énorme potentiel agricole. L'or, la bauxite et les diamants sont les principales exportations de la Guinée. Les investis rdf:langString
A economia da Guiné é a de um dos países mais pobres do mundo e depende da ajuda internacional. Na verdade, o produto interno bruto diminuiu 16% na década de 1990. A agricultura, que emprega cerca de 80% da força de trabalho disponível no país, tem a castanha de caju e o algodão como seus principais produtos. A emissão de selos postais, principalmente destinados à coleta filatélica, é também uma importante fonte de receita para sua economia. rdf:langString
Гвінея — аграрна країна з відносно розвиненою гірничодобувною промисловістю. Основні галузі промисловості: гірнича (боксити, алмази, золото, алюміній), легка мануфактура, переробка сільськогосподарських продуктів. Частка в ВВП (1998, %): сільське господарство — 24, промисловість — 24 (в тому числі гірничодобувна — 19). Тр-т: автомобільний, морський, частково — залізничний. Довжина залізниць 962 км (2000), автошляхів 38,3 тис. км (2000). Гол. порти: , Конакрі, Камсар. Структура ВВП Гвінеї в 1990-х роках (в млн гвінейських франків): rdf:langString
rdf:langString Economy of Guinea
rdf:langString اقتصاد غينيا
rdf:langString Economia de la República de Guinea
rdf:langString Wirtschaft Guineas
rdf:langString Economía de Guinea
rdf:langString Économie de la Guinée
rdf:langString 기니의 경제
rdf:langString Economia da Guiné
rdf:langString Экономика Гвинеи
rdf:langString Економіка Гвінеї
xsd:integer 12181
xsd:integer 1124517935
rdf:langString Guinea
rdf:langString غينيا دولة غنية بالمعادن، وتمتلك ما يقدر بربع احتياطيات العالم المؤكدة من البوكسيت، أكثر من 1.8 مليار طن (2.0 مليار طن أمريكي) خام الحديد من الدرجة العالية، ودائع كبيرة من الألماس والذهب، وكميات غير محددة من اليورانيوم.
rdf:langString L'economia de la República de Guinea és la d'un dels països més pobres del món i depèn de l'ajuda internacional, malgrat tenir importants reserves minerals, d'energia hidroelèctrica i agrícoles. De fet, el producte interior brut va disminuir un 16% durant la dècada de 1990.
rdf:langString Die Wirtschaft Guineas ist noch heute durch die Misswirtschaft von Sékou Touré geschädigt, die bis in die 1980er Jahre andauerte. Sie führte zum Erliegen der Infrastruktur, außerdem waren die meisten Betriebe in Guinea in Staatsbesitz. 1984 wurde damit begonnen ein marktorientiertes Wechselkurssystem zu errichten und sämtliche Staatsbetriebe entweder zu privatisieren oder aufzulösen. Folge war ein starkes Wachstum im Bauwesen und eine zunehmende Aktivität von Kleingewerbetreibenden. Ab 2000 jedoch begann die Regierung weitere Reformen zu unterbinden, was vor allem einen Anstieg der Korruption zur Folge hatte (CPI 2019: Rang 130 von 180). Das Bruttoinlandsprodukt belief sich im Jahr 2019 laut Weltbank auf 12,3 Milliarden USD.
rdf:langString The economy of Guinea is dependent largely on agriculture and other rural activities. Guinea is richly endowed with good minerals, possessing an estimated quarter of the world's proven reserves of bauxite, more than 1.8 billion tonnes (2.0 billion short tons) of high-grade iron ore, significant diamond and gold deposits, and undetermined quantities of uranium. Guinea also has considerable potential for growth in the agricultural and fishing sectors. Land, water, and climatic conditions provide opportunities for large-scale irrigated farming and agroindustry. Remittances from Guineans living and working abroad and coffee exports account for the rest of Guinea's foreign exchanges industry.
rdf:langString La economía de Guinea depende principalmente de lo que es la agricultura y otras actividades rurales. La agricultura, que emplea cerca del 80 por ciento de la mano de obra disponible en el país, tiene como principales productos a la castaña de cajú y el algodón. Guinea es, sin embargo, un país rico en reservas de minerales, entre las que destacan las de bauxita, que representan un tercio del total mundial. Otros minerales que destacan son: el hierro, del que se estima que existen 1,8 billones de toneladas métricas; grandes depósitos de oro y diamantes; y una cantidad indeterminada de uranio. La emisión de sellos postales, principalmente destinado al coleccionismo filatélico, es también una importante fuente de ingreso para su economía.
rdf:langString Malgré ses importantes ressources potentielles, l'économie de la Guinée est restée très fragile et dépendante de la bauxite et de l'agriculture. La Guinée est un pays d'environ 12,9 millions de personnes en 2016 qui possède les plus grandes réserves mondiales de bauxite et les plus grandes réserves inexploitées de minerai de fer à haute teneur, ainsi que de l'or et des diamants. En outre, la Guinée a un sol fertile, de fortes précipitations et est la source de plusieurs , y compris le fleuve Sénégal, le fleuve Niger et le fleuve Gambie. Le potentiel hydroélectrique de la Guinée est énorme et le pays pourrait être un grand exportateur d'électricité. Le pays a également un énorme potentiel agricole. L'or, la bauxite et les diamants sont les principales exportations de la Guinée. Les investisseurs internationaux ont manifesté de l'intérêt pour les réserves minières inexploitées de la Guinée, qui pourraient propulser la croissance future de la Guinée. Après la mort du président Lansana Conté en 2008 et le coup d'État qui a suivi, les donateurs internationaux, dont le G8, le FMI et la Banque mondiale, ont considérablement restreint leurs programmes de développement en Guinée. Cependant, le FMI a approuvé un accord de facilité élargie de crédit de 3 ans en 2012, à la suite des élections présidentielles de décembre 2010. En septembre 2012, la Guinée a atteint le statut de point d'achèvement pour les pays pauvres très endettés. L'accès futur à l'aide et à l'investissement internationaux dépendra de la capacité du gouvernement à être transparent, à lutter contre la corruption, à réformer son système bancaire, à améliorer son environnement commercial et à construire des infrastructures. En avril 2013, le gouvernement a modifié son code minier afin de réduire les impôts et les redevances. En 2014, la Guinée a également respecté les exigences de l'Initiative pour la transparence dans les industries extractives en publiant ses contrats miniers et a été jugée conforme. La Guinée a achevé son programme avec le FMI en octobre 2016, même si certaines réformes ciblées ont été retardées. Actuellement, la Guinée négocie un nouveau programme du FMI qui s'appuiera sur le nouveau plan économique quinquennal de la Guinée, axé sur le développement de produits à plus forte valeur ajoutée, notamment dans le secteur agro-alimentaire et le développement de l'économie rurale. Les plus grandes menaces pesant sur l'économie guinéenne sont l'instabilité politique, et la faiblesse des prix internationaux des produits de base. La reprise économique sera un long processus tandis que le gouvernement s'ajustera à la baisse des apports d'aide internationale des bailleurs de fonds à la suite de l'augmentation du soutien d'urgence lié à Ebola. Ebola a bloqué la croissance économique prometteuse au cours de la période 2014-2015 et a entravé plusieurs projets, comme l'exploration pétrolière en mer et le projet de minerai de fer de Simandou. L'économie a toutefois progressé de 6.6 % en 2016, principalement en raison de la croissance de l'extraction de bauxite et de la production d'énergie ainsi que la résilience du secteur agricole. L'économie devrait croître de 6,7 % en 2017. Le barrage de 240 mégawatts, inauguré en septembre 2015, a élargi l'accès à l'électricité pour les habitants de Conakry et également le barrage de Souapiti d'une capacité de 450 mégawatts est en construction pour une mise en service au dernier trimestre de 2019 qui selon les autorités mettra fin au déficit énergétique du pays mais aussi d’exporter de l’énergie dans la sous region. Un héritage durable de corruption, d'inefficacité et de manque de transparence gouvernementale, associé aux craintes du virus Ebola, continuent de compromettre la viabilité économique de la Guinée.En septembre 2017 le gouvernement guinéen a annoncé un contrat avec la chine à hauteur de 20 milliards de $ sur les 20 prochaines années pour permettre au pays de financer ses infrastructures contre l’exploitation des mines par des entreprises chinoises. L'industrie guinéenne du minerai de fer a connu un ralentissement causé par la chute des prix. En 2016 Rio Tinto s’est désengagé du pharaonique projet de la mine de fer de Simandou qui nécessitait un investissement à hauteur de 20 milliards de dollars, en cédant la totalité de ses parts à l’entreprise chinoise Chinalco. En 2017, la production agricole et les investissements publics stimuleront la croissance économique, tandis que le secteur minier continuera de jouer un rôle de premier plan dans la performance économique. Les gouvernements successifs n'ont pas réussi à résoudre l'effondrement de l'infrastructure du pays. La Guinée souffre de pénuries d'électricité chroniques; mauvaises routes, voies ferrées et ponts; et un manque d'accès à l'eau potable - qui continuent à peser sur le développement économique. Le gouvernement précedent, dirigé par le président Alpha Condé, s'efforce de créer un environnement favorable à l'investissement étranger et espère une plus grande participation des pays occidentaux et des entreprises dans le développement économique de la Guinée. Depuis le 5 septembre 2021, le pays est dirigé par le colonel Mamady Doumbouya , ancien membre de la Légion étrangère de l'armée française
rdf:langString 기니의 경제는 농업과 다른 농촌 활동에 크게 의존한다. 기니는 세계적으로 입증된 보크사이트 매장량의 4분의 1을 보유하고 있으며, 18억톤 이상의 고급 철광석, 상당한 다이아몬드 및 금 매장량, 미확정 우라늄을 보유하고 있다. 기니는 농업과 어업 분야에서도 상당한 성장 잠재력을 가지고 있다. 토지, 물 및 기후 조건은 대규모 관개 농업과 농업 산업을 위한 기회를 제공합니다. 기니의 해외 거주 및 근로자들의 송금과 커피 수출은 기니의 나머지 외환 산업을 차지한다.
rdf:langString A economia da Guiné é a de um dos países mais pobres do mundo e depende da ajuda internacional. Na verdade, o produto interno bruto diminuiu 16% na década de 1990. A agricultura, que emprega cerca de 80% da força de trabalho disponível no país, tem a castanha de caju e o algodão como seus principais produtos. A Guiné é, no entanto, um país rico em reservas minerais, entre as quais se destaca a bauxita, que representa um terço do total mundial. Outros minerais que se destacam são: ferro, do qual se estima que sejam 1,8 bilhão de toneladas; grandes depósitos de ouro e diamantes; e uma quantidade indeterminada de urânio. A emissão de selos postais, principalmente destinados à coleta filatélica, é também uma importante fonte de receita para sua economia.
rdf:langString Гвінея — аграрна країна з відносно розвиненою гірничодобувною промисловістю. Основні галузі промисловості: гірнича (боксити, алмази, золото, алюміній), легка мануфактура, переробка сільськогосподарських продуктів. Частка в ВВП (1998, %): сільське господарство — 24, промисловість — 24 (в тому числі гірничодобувна — 19). Тр-т: автомобільний, морський, частково — залізничний. Довжина залізниць 962 км (2000), автошляхів 38,3 тис. км (2000). Гол. порти: , Конакрі, Камсар. Структура ВВП Гвінеї в 1990-х роках (в млн гвінейських франків): За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 4,2 млрд. Темп зростання ВВП — 4,5%. ВВП на душу населення — $594. Прямі закордонні інвестиції — $ 32 млн. Імпорт (нафтопродукти, вугілля, буд. матеріали, металопрокат, машини і верстати, текстиль, зерно та інш. продовольчі товари) — $ 0,938 млрд (г.ч. Франція — 22,4%; Кот'Д-Вуар — 11,8%; США — 11,2%). Експорт (боксити, оксиди алюмінію, алмази, золото, кава, риба) — $ 0,912 млрд (г.ч. Росія — 16,7%; США — 12,3%; Україна — 10,2%). Гвінея багата природними ресурсами. У країні є запаси корисних копалин, великі площі родючих земель, ріки володіють великим гідроенергетичним потенціалом. Близько 80% населення Гвінеї зайнято в сільському господарстві. Головні культури — рис, маніок і кукурудза, вони ж складають основу харчового раціону гвінейців. Країна не забезпечує себе продовольством і вимушена імпортувати рис, цукор і молочні продукти. Головні експортні сільськогосподарські культури: кава, банани, ананаси, пальмова олія. Тваринництво. Рибальство. Протягом 15 років після проголошення незалежності уряд поступово ліквідував приватну торгівлю. Функціонували тільки державні торгові організації, а селяни були зобов'язані реалізовувати свою продукцію через мережу державних магазинів. Після безладдя, що прокотилося по країні в 1979, уряд був вимушений скасувати заборону на приватну торгівлю. Великі промислові підприємства, особливо працюючі на експорт, залишилися у власності держави. Промисловий сектор економіки став розвиватися тільки після завоювання незалежності. На початку 1980-х років промисловий сектор давав лише 5% ВВП. У 1995 в промисловості було зайнято 0,6% працездатного населення. На великому заводі у Фріа виплавляється алюміній на експорт, бокситову сировину для якого поставляють родовища Західно-Африканської бокситоносної провінції. Інші галузі промисловості представлені підприємствами харчової, текстильної, цементної промисловості, а також будівельних матеріалів. Є підприємства по переробці сільськогосподарської продукції; лісопильні, текстильні, велосипедно-збірні. Частка промисловості у ВВП постійно зростає. Виробництво електроенергії 843 млн кВт·год (2001).
rdf:langString Гвинея — преимущественно аграрная страна, богатая природными ресурсами.
xsd:integer 156
rdf:langString
<usDollar> 1.2099E10
<usDollar> 3.0864E10
xsd:double 5.9
xsd:integer 10
rdf:langString
xsd:double 0.299
xsd:double 0.465
rdf:langString
<perCent> 9.826
rdf:langString
<usDollar> 2322.0
<usDollar> 910.0
xsd:nonNegativeInteger 38430

data from the linked data cloud