Ecofeminism
http://dbpedia.org/resource/Ecofeminism an entity of type: Thing
L'ecofeminisme és un corrent de pensament i moviment social que denuncia les importants relacions existents de subordinació de les dones i altres grups socials no privilegiats, i l'explotació del món viu no humà. El concepte va ser elaborat per l'escriptora Françoise d'Eaubonne el 1974.
rdf:langString
Als Ökofeminismus werden soziale und politische Bewegungen und Philosophien bezeichnet, die ökologische Fragen und Anliegen mit feministischer Analyse verbinden. Ökofeministische Bewegungen entstanden Mitte der 1970er Jahre im Zuge der internationalen Umwelt-, Friedens- und Frauenbewegungen und als Reaktion auf verschiedene Umweltkatastrophen. Ökofeministische Ansätze gehen von der strukturellen Ähnlichkeit der Beherrschung der Natur und der Frauen beziehungsweise der weiblichen Reproduktionsfähigkeit und Produktivität aus.
rdf:langString
Ekofeminismoa, bi pentsamendu kritikoen ekarpenak osatzen ditu, alegia, ekologismoa eta feminismoa. Eta aportazio hauen bitartez, gizarte patriarkalaren emakumeenganako menpekotasunaren aurka borrokatzeaz gain, Naturaren defentsan borrokatzea ere laguntzen du; Naturak ere pairatzen baititu paradigma patriarkalaren ondorio suntsigarriak.
rdf:langString
Ekofeminisme adalah suatu paham tentang keterkaitan antara perempuan dan alam semesta terutama dalam ketidakberdayaan dan ketidakadilan perlakuan kepada keduanya. Istilah ekofeminisme pertama kali diperkenalkan pada tahun 1974 oleh Françoise d’Eaubonne. Dalam penerapannya, ekofeminisme menerapkan etika kepedulian untuk mewujudkan keadilan sosial secara ekologis, mengutamakan nilai feminitas dan menentang budaya patriarki.
rdf:langString
생태여성주의(프랑스어: Écoféminisme, 독일어: Ökofeminismus, 영어: Ecofeminism, 한자: 生態女性主義)는 생태주의와 여성주의가 합쳐진 사상이므로, 1970년대 (프랑스어: Françoise d'Eaubonne)에 의해 처음 사용된 용어이다. 여성해방론과 생태학 그리고 이 주류를 이은다. 생태여성주의에서는 양성차별과 생태파괴 현상은 서구에서 나타난 이원론적 관점에서 비롯된 사회결함이라고 지적한다.
rdf:langString
Ecofeminisme of ecologisch feminisme is een sociale en politieke stroming die ecologisme en feminisme met elkaar verbindt, waarbij sommigen een link leggen tussen diepe ecologie en feminisme. Ecofeministes veronderstellen een verband tussen de onderdrukking van vrouwen en de achteruitgang van het milieu (de natuurlijke omgeving) en onderzoeken de raakvlakken tussen seksisme, de onderwerping van de natuur, racisme, speciesisme en andere kenmerken van sociale onderdrukking. Sommig hedendaags werk benadrukt dat het kapitalistische en patriarchale systeem is gebaseerd op de overheersing van de "zuidelijke volken" (volken die leven in de landen die tot de "derde wereld" worden gerekend, waarvan het merendeel ten zuiden van de "eerste wereld" leven), vrouwen en natuur.
rdf:langString
Экофемини́зм (от др.-греч. οἶκος — «дом, жилище» + лат. femina — «женщина») — общественное движение и философия, соединяющие цели феминизма и экологии. Экофеминизм проводит параллель между эксплуатацией природы и женщины в патриархальном западном обществе, подчеркивая их философское единство. Основная цель движения состоит в том, чтобы привести мир в первоначальную гармонию путём пресечения дискриминации женщин.
rdf:langString
生態女性主義（ecofeminism或ecological feminism）是種政治與社會運動。它相信對女人的壓迫與自然的退化之間存在著某種關係。生態女性主義理論者考慮性別歧視、對自然的控制、種族歧視、（speciesism）、與其他各種社會不平等，之間的交互關聯性。
rdf:langString
يشير مصطلح نسوية بيئية أو نسوية إيكولوجية إلى مصطلح شامل يغطي من المواقف التي تمتد جذورها إلى نظريات وممارسات نسوية مختلفة وأحيانًا متنافسة. وتعكس المنظورات النسوية الإيكولوجية المختلفة منظورات نسوية مختلفة على سبيل المثال النسويات الليبرالية أو الماركسية، والجذرية، والاشتراكية، والسوداء، والمضادة للكولونيالية. استخدمه لأول مرة في عام 1974 للإشارة إلي قدرة المرأة بوصفها دافعة للثورة البيئية، التي تدعم وتطور بنية وشكل جديد للعلاقة بين النساء والرجال، كالعلاقة بين البشرية والبيئة. وأيضًا تعكس إدراكات مختلفة لطبيعة المشكلات البيئية المعاصرة وحلولها. تشير إلى أن النسوية الإيكولوجية ليست تيارًا متجانسًا بل أشبه بمظلة تضم تحتها منظورات متنوعة وتعكس فهمًا متنوعًا لطبيعة المشكلات البيئية المعاصرة. يتفق النسويون الإيكولوجيون على ثلاث دعاوى أساسية: يظهر في النقطة الأولى أن هناك بعض الترابطات التي
rdf:langString
Ο οικοφεμινισμός είναι ένα οικολογικό που βασίζεται σε φεμινιστικές αρχές και υποστηρίζει ότι υπάρχει συσχέτιση ανάμεσα στα οικολογικά προβλήματα που αντιμετωπίζει η σημερινή Γη και στην καταπίεση των δικαιωμάτων των γυναικών. Επιπλέον, μία «επιστροφή» σε μητριαρχικές μορφές κοινωνικής οργάνωσης θα μπορούσε να δώσει λύση στα προβλήματα του οικοσυστήματος. "Ο οικοφεμινισμός φαίνεται ότι χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά το 1974 από τη Φρανσουάζ ντ’ Ομπόν.Κάποιες οικοφεμινίστριες προσπαθούν να δώσουν μια ολοκληρωμένη φεμινιστική πρόταση για την οικολογία, άλλες περιορίζονται στο να αναδεικνύουν εκείνες τις πτυχές της περιβαλλοντικής κρίσης οι οποίες πλήττουν περισσότερο τις γυναίκες. Χωρίς να εξαντλείται σ’ αυτή, η βασική θέση του οικοφεμινισμού είναι ότι η εκμετάλλευση που έχει υποστεί η γυνα
rdf:langString
Ekofeminismo (skribita foje Eko-feminismo) estas doktrino filozofia, socia, ekonomia, spirita, feminisma kaj media kiu indikas ligon inter feminismo kaj . La termino estis kreita en 1974 de la franca pensulo Françoise Dubois. Ekofeminismo montras la ligon inter la kapitalisma kaj la patriarkeca sistemoj per la maniero kiel ili ekspluatas virinajn populaciojn, triamondajn loĝantojn, bestojn kaj naturresursojn.
rdf:langString
Ecofeminism is a branch of feminism and political ecology. Ecofeminist thinkers draw on the concept of gender to analyse the relationships between humans and the natural world. The term was coined by the French writer Françoise d'Eaubonne in her book Le Féminisme ou la Mort (1974). Ecofeminist theory asserts a feminist perspective of Green politics that calls for an egalitarian, collaborative society in which there is no one dominant group. Today, there are several branches of ecofeminism, with varying approaches and analyses, including liberal ecofeminism, spiritual/cultural ecofeminism, and social/socialist ecofeminism (or materialist ecofeminism). Interpretations of ecofeminism and how it might be applied to social thought include ecofeminist art, social justice and political philosophy
rdf:langString
El ecofeminismo es una corriente de pensamiento y un movimiento social que integra feminismo y ecologismo poniendo de manifesto las relaciones existentes entre la subordinación de las mujeres y otros grupos sociales no privilegiados con la sobreexplotación y degradación del medio natural. Propugna que el sistema capitalista y neoliberal, en alianza con el patriarcal, ha generado una cultura de dominación y extractivista sin control suicida, puesto que los seres humanos somos ecodependientes, que debe ser sustituida por una relación armonica con la naturaleza. El término fue acuñado por la ecofeminista francesa Françoise d'Eaubonne en 1974 y se desarrolló sobre todo en Estados Unidos en el último tercio del siglo XX. Existen una diversidad de subcorrientes en el ámbito sociocultural, políti
rdf:langString
L’écoféminisme est un courant philosophique, éthique et politique né de la conjonction des pensées féministes et écologistes. Le courant écoféministe considère qu'il existe des similitudes et des causes communes entre les systèmes de domination et d’oppression des femmes par les hommes et les systèmes de surexploitation de la nature par les humains (entraînant le dérèglement climatique et le saccage des écosystèmes). En conséquence, l'écologie nécessiterait de repenser les relations entre les genres en même temps qu'entre les humains et la nature.
rdf:langString
L'ecofemminismo è un movimento che si prefigge d'evidenziare l'esistenza di un terreno comune tra ambientalismo, animalismo e femminismo. L'ecofemminismo sostiene l'esistenza di un parallelo tra la subordinazione delle donne e il degrado della natura, sulla base della teoria che esistano gerarchie ideologiche che permettono una giustificazione sistematica da parte della società, del dominio ("power-over power") perpetrato da soggetti classificati in categorie di rango superiore, sui soggetti classificati in categorie di rango inferiore (per esempio: dell'uomo sulla donna, della cultura sulla natura, del bianco sul nero).
rdf:langString
エコフェミニズム (ecofeminism) は、エコロジー運動とフェミニズム運動の概念を併せ持った社会的・経済的な思想や活動の総称。「エコロジカル・フェミニズム」とも呼ばれる。 「エコフェミニズム」は1974年、フランス人作家・フェミニストのフランソワーズ・ドボンヌにより提唱された。エコフェミニズムは、「女性の抑圧と自然破壊には関連がある」と考える思想・運動である。 ドボンヌは1974年出版の『フェミニズムか、死か (Le Féminisme ou la mort)』において人類が直面している危機の原因は人口過多と資源破壊であるとし、男性による女性の支配と自然の支配は同じイデオロギーに基づいており、女性の受胎能力と大地の肥沃さの発見が家父長制の誕生につながったと論じた。 最近は、女性の抑圧と自然破壊のみならず、階級支配・人種差別・動物虐待など多種多様な不平等も視野に入れてきている。 また特にポスト構造主義の影響を受け、「女性」というカテゴリーの本質性も問われるようになった。現在は「第三世界の女性」「レズビアン女性」などの視点からのエコフェミニズム再考も行われている。 代表的なエコフェミニストには、、ヴァンダナ・シヴァ、マリア・ミース、、、、らがいる。日本では青木やよひ、綿貫礼子、萩原なつ子らがいる。 マーチャント（1994）はエコフェミニズムを4分類している。4分類とは、 である。
rdf:langString
Ekofeminizm – nurt w obrębie feminizmu, którego zwolenniczki uważają, że opresyjne zachowania wobec kobiet mają to samo źródło co destrukcyjne traktowanie środowiska naturalnego. Termin pochodzi z języka francuskiego, gdzie słowo écoféminisme zostało stworzone przez Françoise d’Eaubonne w 1974 roku, w książce Le féminisme ou la mort. Stanowiło ono połączenie ekologii z feminizmem; dziełem fundamentalnym jest tu jednak Féminisme-Ecologie: révolution ou mutation ten samej autorki z 1978 roku.
rdf:langString
Ecofeminismo descreve movimentos e filosofias que ligam o feminismo com a ecologia que começaram a se difundir a partir dos anos 1970. O ecofeminismo propõe um diálogo crítico ao modelo capitalista desenvolvimento econômico e a busca por alternativas ao extrativismo, contrapondo a ação desvalorizadora que o patriarcado impõe sobre o meio ambiente e as mulheres, ao mesmo tempo em que critica o paradigma do progresso presente no socialismo real e as dicotomias internas dos partidos comunistas. O termo é acreditado ter sido inventado pela escritora francesa Françoise d'Eaubonne em seu livro Le feminisme ou la Mort (1974).
rdf:langString
Ekofeminism är en social och politisk rörelse som betonar den gemensamma grunden för miljörörelsen och feminismen. Den som först sägs ha introducerat begreppet var den franska feministen Françoise d'Eaubonne i sin bok Le Féminisme ou la Mort från 1974. Hennes syfte med att skapa ordet var att publicera potentialen för miljörörelser, och att uppmuntra kvinnor att starta en ekologisk revolution. Hon förutspådde att revolutionen skulle skapa ett inspirerande förhållande mellan människan och naturen, män och kvinnor.
rdf:langString
Екологічний фемінізм (англ. ecofeminism, від гр. oikos — будинок, родина + femina — жінка) — громадський рух і філософія на перетині феміністичного та екологічного активізму, що зародився у США та Франції на початку 1970-х. Екофемінізм проводить паралелі між експлуатаціями природи і жінки патріархатними західними суспільствами, підкреслюючи їхню філософську єдність. Екофеміністки аналізують стосунки людей та природи на основі концепції ґендеру. Основна мета руху — привести світ до первісної гармонії шляхом ліквідації дискримінації жінок. Екофеміністська теорія стверджує феміністичну точку зору зеленої політики, яка закликає до егалітарного суспільства без домінуючої групи.
rdf:langString
rdf:langString
Ecofeminism
rdf:langString
نسوية بيئية
rdf:langString
Ecofeminisme
rdf:langString
Ökofeminismus
rdf:langString
Οικοφεμινισμός
rdf:langString
Ekofeminismo
rdf:langString
Ecofeminismo
rdf:langString
Ekofeminismo
rdf:langString
Ekofeminisme
rdf:langString
Écoféminisme
rdf:langString
Ecofemminismo
rdf:langString
생태여성주의
rdf:langString
エコフェミニズム
rdf:langString
Ekofeminizm
rdf:langString
Ecofeminisme
rdf:langString
Ecofeminismo
rdf:langString
Ekofeminism
rdf:langString
Экофеминизм
rdf:langString
Екофемінізм
rdf:langString
生態女性主義
xsd:integer
40494939
xsd:integer
1108341202
rdf:langString
يشير مصطلح نسوية بيئية أو نسوية إيكولوجية إلى مصطلح شامل يغطي من المواقف التي تمتد جذورها إلى نظريات وممارسات نسوية مختلفة وأحيانًا متنافسة. وتعكس المنظورات النسوية الإيكولوجية المختلفة منظورات نسوية مختلفة على سبيل المثال النسويات الليبرالية أو الماركسية، والجذرية، والاشتراكية، والسوداء، والمضادة للكولونيالية. استخدمه لأول مرة في عام 1974 للإشارة إلي قدرة المرأة بوصفها دافعة للثورة البيئية، التي تدعم وتطور بنية وشكل جديد للعلاقة بين النساء والرجال، كالعلاقة بين البشرية والبيئة. وأيضًا تعكس إدراكات مختلفة لطبيعة المشكلات البيئية المعاصرة وحلولها. تشير إلى أن النسوية الإيكولوجية ليست تيارًا متجانسًا بل أشبه بمظلة تضم تحتها منظورات متنوعة وتعكس فهمًا متنوعًا لطبيعة المشكلات البيئية المعاصرة. يتفق النسويون الإيكولوجيون على ثلاث دعاوى أساسية: يظهر في النقطة الأولى أن هناك بعض الترابطات التي تدل على الهيمنات غير المبررة على النساء، وعلى الآخر البشري مثل البشر المهمشين والمستغلين والمسيطر عليهم وعلى غير البشر من الحيوانات والنباتات والطبيعة. يأتي في النقطة الثانية فهم الترابطات بين الآخر البشري النساء مع الطبيعة شأنًا مهمًا بالنسبة لكل من النسوية والمذهب البيئي والفلسفة البيئية. تتمثل النقطة الثالثة في المشروع المركزي للنسوية الإيكولوجية الذي يعتمد على استبدال بنيات الهيمنة غير المبررة وإحلال بنيات وممارسات عادلة محلها، حيث تسعى النسوية الإيكولوجية إلى الربط الوثيق بين النساء والطبيعة والتفكيك بينهما في حالة الضرر. قدمت الكاتبة الأمريكية والنسوية البيئية شارلين سبريتناك طريقة واحدة لتصنيف العمل النسوي البيئي، على الرغم من أن نطاق التحليل النسوي البيئي واسع وديناميكي، وهي: 1) من خلال دراسة النظرية السياسية علاوة على التاريخ، 2) من خلال الإيمان بالأديان القائمة على الطبيعة، ودراستها، 3) من خلال حماية البيئة. التعريف: توضح المؤلفتان غريتا غارد ولوري غروين، في مقال في عام 1993، بعنوان «النسوية البيئية: نحو العدالة العالمية، وصحة الكوكب»، ما تسميانه «الإطار النسوي البيئي». يقدم المقال ثروة من البيانات والإحصاءات، بالإضافة إلى تحديد الجوانب النظرية للنقد النسوي البيئي. يهدف الإطار الموصوف إلى إنشاء طرق لعرض أوضاعنا العالمية الحالية وفهمها، حتى نتمكن من فهم كيفية وصولنا إلى هذه المرحلة بشكل أفضل، وما يمكن فعله لتحسين الأمراض. تقول غارد وغروين، أن للإطار أربع جوانب: 1.
* نموذج فلسفة المادية الآلية للكون، الذي نتج عن الثورة العلمية، وما تلاها من اختزال كل الأشياء إلى مجرد موارد لتُحسّن، ومواد خاملة ميتة لتُستخدم. 2.
* بروز الأديان البطريركية، وتأسيسها للتسلسل الهرمي الجندري، مع إنكارها للألوهية المتأصلة. 3.
* الذات، والثنائيات الأخرى، والقوة الكامنة، وأخلاقيات الهيمنة التي تنطوي عليها. 4.
* الرأسمالية، وحاجتها الجوهرية المزعومة، لتسخير، وتدمير، واستغلال الحيوانات، والأرض، والناس، لغرض وحيد هو تكوين الثروة. وهما تعتقدان أن هذه العوامل الأربعة، قد أوصلتنا إلى ما يعتبره النسويون البيئيون «فصلًا بين الطبيعة والثقافة» والتي تمثل لهما المصدر الجذري لأمراض الكوكب.
rdf:langString
L'ecofeminisme és un corrent de pensament i moviment social que denuncia les importants relacions existents de subordinació de les dones i altres grups socials no privilegiats, i l'explotació del món viu no humà. El concepte va ser elaborat per l'escriptora Françoise d'Eaubonne el 1974.
rdf:langString
Als Ökofeminismus werden soziale und politische Bewegungen und Philosophien bezeichnet, die ökologische Fragen und Anliegen mit feministischer Analyse verbinden. Ökofeministische Bewegungen entstanden Mitte der 1970er Jahre im Zuge der internationalen Umwelt-, Friedens- und Frauenbewegungen und als Reaktion auf verschiedene Umweltkatastrophen. Ökofeministische Ansätze gehen von der strukturellen Ähnlichkeit der Beherrschung der Natur und der Frauen beziehungsweise der weiblichen Reproduktionsfähigkeit und Produktivität aus.
rdf:langString
Ο οικοφεμινισμός είναι ένα οικολογικό που βασίζεται σε φεμινιστικές αρχές και υποστηρίζει ότι υπάρχει συσχέτιση ανάμεσα στα οικολογικά προβλήματα που αντιμετωπίζει η σημερινή Γη και στην καταπίεση των δικαιωμάτων των γυναικών. Επιπλέον, μία «επιστροφή» σε μητριαρχικές μορφές κοινωνικής οργάνωσης θα μπορούσε να δώσει λύση στα προβλήματα του οικοσυστήματος. "Ο οικοφεμινισμός φαίνεται ότι χρησιμοποιήθηκε για πρώτη φορά το 1974 από τη Φρανσουάζ ντ’ Ομπόν.Κάποιες οικοφεμινίστριες προσπαθούν να δώσουν μια ολοκληρωμένη φεμινιστική πρόταση για την οικολογία, άλλες περιορίζονται στο να αναδεικνύουν εκείνες τις πτυχές της περιβαλλοντικής κρίσης οι οποίες πλήττουν περισσότερο τις γυναίκες. Χωρίς να εξαντλείται σ’ αυτή, η βασική θέση του οικοφεμινισμού είναι ότι η εκμετάλλευση που έχει υποστεί η γυναίκα από τον άνδρα είναι ανάλογη με την εκμετάλλευση που έχει υποστεί η φύση από τον άνθρωπο." Ο οικοφεμινισμός ανήκει στον ριζοσπαστικό φεμινισμό και κατατάσσεται στα αριστερά πολιτικά κινήματα. Παρόλα αυτά έχει δεχτεί κριτική από άλλους ριζοσπάστες οικολόγους θεωρητικούς, όπως αυτούς της κοινωνικής οικολογίας.
rdf:langString
Ekofeminismo (skribita foje Eko-feminismo) estas doktrino filozofia, socia, ekonomia, spirita, feminisma kaj media kiu indikas ligon inter feminismo kaj . La termino estis kreita en 1974 de la franca pensulo Françoise Dubois. Ekofeminismo ligas malsamajn studkampojn, kaj transpontas malsamajn doktrinojn. Ĝia ĉefa hipotezo kaj instruo estas la ekzisto de ligo inter la subpremo de virinoj kaj damaĝo al naturo, aŭ inter daŭripovo kaj la ekzisto de egalaj rilatoj, kaj sociaj kaj leĝaj, inter virinoj kaj viroj. Ĉi tiu tuta argumento de ne-egalecaj rilatoj kiel seksismo, rasismo kaj specismo devenas de la koncipa konstruo, kiu estas konsiderata vireca kaj esprimiĝas per la ekspluatado de la medio kaj nerespondeca regado sur ĝi. Ekofeminismo montras la ligon inter la kapitalisma kaj la patriarkeca sistemoj per la maniero kiel ili ekspluatas virinajn populaciojn, triamondajn loĝantojn, bestojn kaj naturresursojn.
rdf:langString
El ecofeminismo es una corriente de pensamiento y un movimiento social que integra feminismo y ecologismo poniendo de manifesto las relaciones existentes entre la subordinación de las mujeres y otros grupos sociales no privilegiados con la sobreexplotación y degradación del medio natural. Propugna que el sistema capitalista y neoliberal, en alianza con el patriarcal, ha generado una cultura de dominación y extractivista sin control suicida, puesto que los seres humanos somos ecodependientes, que debe ser sustituida por una relación armonica con la naturaleza. El término fue acuñado por la ecofeminista francesa Françoise d'Eaubonne en 1974 y se desarrolló sobre todo en Estados Unidos en el último tercio del siglo XX. Existen una diversidad de subcorrientes en el ámbito sociocultural, político y activista.
rdf:langString
Ecofeminism is a branch of feminism and political ecology. Ecofeminist thinkers draw on the concept of gender to analyse the relationships between humans and the natural world. The term was coined by the French writer Françoise d'Eaubonne in her book Le Féminisme ou la Mort (1974). Ecofeminist theory asserts a feminist perspective of Green politics that calls for an egalitarian, collaborative society in which there is no one dominant group. Today, there are several branches of ecofeminism, with varying approaches and analyses, including liberal ecofeminism, spiritual/cultural ecofeminism, and social/socialist ecofeminism (or materialist ecofeminism). Interpretations of ecofeminism and how it might be applied to social thought include ecofeminist art, social justice and political philosophy, religion, contemporary feminism, and poetry. Ecofeminist analysis explores the connections between women and nature in culture, economy, religion, politics, literature and iconography, and addresses the parallels between the oppression of nature and the oppression of women. These parallels include but are not limited to seeing women and nature as property, seeing men as the curators of culture and women as the curators of nature, and how men dominate women and humans dominate nature. Ecofeminism emphasizes that both women and nature must be respected. Though the scope of ecofeminist analysis is dynamic, American author and ecofeminist Charlene Spretnak has offered one way of categorizing ecofeminist work: 1) through the study of political theory as well as history; 2) through the belief and study of nature-based religions; 3) through environmentalism.
rdf:langString
Ekofeminismoa, bi pentsamendu kritikoen ekarpenak osatzen ditu, alegia, ekologismoa eta feminismoa. Eta aportazio hauen bitartez, gizarte patriarkalaren emakumeenganako menpekotasunaren aurka borrokatzeaz gain, Naturaren defentsan borrokatzea ere laguntzen du; Naturak ere pairatzen baititu paradigma patriarkalaren ondorio suntsigarriak.
rdf:langString
L’écoféminisme est un courant philosophique, éthique et politique né de la conjonction des pensées féministes et écologistes. Le courant écoféministe considère qu'il existe des similitudes et des causes communes entre les systèmes de domination et d’oppression des femmes par les hommes et les systèmes de surexploitation de la nature par les humains (entraînant le dérèglement climatique et le saccage des écosystèmes). En conséquence, l'écologie nécessiterait de repenser les relations entre les genres en même temps qu'entre les humains et la nature. L'écoféminisme contemporain insiste de plus en plus sur le croisement entre les oppressions : « Sans entrer dans une tentative de définition, on constate tout de même des tendances qui se retrouvent dans toutes les variétés d’écoféminisme : critique du patriarcat-capitaliste, de l’exploitation systémique des corps minorisés — et spécifiquement des femmes —, de la mainmise sur la fertilité des sols et des utérus, de la dévalorisation du care et de la dépossession d’un certain pouvoir spirituel des femmes au profit de religions patriarcales. »
rdf:langString
Ekofeminisme adalah suatu paham tentang keterkaitan antara perempuan dan alam semesta terutama dalam ketidakberdayaan dan ketidakadilan perlakuan kepada keduanya. Istilah ekofeminisme pertama kali diperkenalkan pada tahun 1974 oleh Françoise d’Eaubonne. Dalam penerapannya, ekofeminisme menerapkan etika kepedulian untuk mewujudkan keadilan sosial secara ekologis, mengutamakan nilai feminitas dan menentang budaya patriarki.
rdf:langString
생태여성주의(프랑스어: Écoféminisme, 독일어: Ökofeminismus, 영어: Ecofeminism, 한자: 生態女性主義)는 생태주의와 여성주의가 합쳐진 사상이므로, 1970년대 (프랑스어: Françoise d'Eaubonne)에 의해 처음 사용된 용어이다. 여성해방론과 생태학 그리고 이 주류를 이은다. 생태여성주의에서는 양성차별과 생태파괴 현상은 서구에서 나타난 이원론적 관점에서 비롯된 사회결함이라고 지적한다.
rdf:langString
エコフェミニズム (ecofeminism) は、エコロジー運動とフェミニズム運動の概念を併せ持った社会的・経済的な思想や活動の総称。「エコロジカル・フェミニズム」とも呼ばれる。 「エコフェミニズム」は1974年、フランス人作家・フェミニストのフランソワーズ・ドボンヌにより提唱された。エコフェミニズムは、「女性の抑圧と自然破壊には関連がある」と考える思想・運動である。 ドボンヌは1974年出版の『フェミニズムか、死か (Le Féminisme ou la mort)』において人類が直面している危機の原因は人口過多と資源破壊であるとし、男性による女性の支配と自然の支配は同じイデオロギーに基づいており、女性の受胎能力と大地の肥沃さの発見が家父長制の誕生につながったと論じた。 最近は、女性の抑圧と自然破壊のみならず、階級支配・人種差別・動物虐待など多種多様な不平等も視野に入れてきている。 また特にポスト構造主義の影響を受け、「女性」というカテゴリーの本質性も問われるようになった。現在は「第三世界の女性」「レズビアン女性」などの視点からのエコフェミニズム再考も行われている。 代表的なエコフェミニストには、、ヴァンダナ・シヴァ、マリア・ミース、、、、らがいる。日本では青木やよひ、綿貫礼子、萩原なつ子らがいる。 マーチャント（1994）はエコフェミニズムを4分類している。4分類とは、 1.
* リベラル・エコフェミニズム 2.
* カルチュラル・エコフェミニズム 3.
* ソーシャル・エコフェミニズム 4.
* ソーシャリスト・エコフェミニズム である。 1.は既存の社会経済体制での男女平等と女性の環境運動への参加、2.は前近代的な自然・女性（性）の賞賛、3.はマレイ・ブクチンの唱えたソーシャル・エコロジーのフェミニスト版で社会経済体制の改革を、4.はソーシャリスト・エコロジーのフェミニスト版で3.と同様に社会経済体制の改革を、それぞれ志向する。日本では、エコフェミニズムをめぐって、80年代半ば上野千鶴子と「イリイチ流エコフェミニズム」「カルチュラル・エコフェミニズム」を標榜する青木やよひとの間に「青木・上野論争」が生じたが、その後、日本におけるエコフェミニズムは失速した。90年代半ばにはメラーやミースが来日し、エコフェミニズムの再考／再興が生じたが、これも一時的なものにとどまった。
rdf:langString
L'ecofemminismo è un movimento che si prefigge d'evidenziare l'esistenza di un terreno comune tra ambientalismo, animalismo e femminismo. L'ecofemminismo sostiene l'esistenza di un parallelo tra la subordinazione delle donne e il degrado della natura, sulla base della teoria che esistano gerarchie ideologiche che permettono una giustificazione sistematica da parte della società, del dominio ("power-over power") perpetrato da soggetti classificati in categorie di rango superiore, sui soggetti classificati in categorie di rango inferiore (per esempio: dell'uomo sulla donna, della cultura sulla natura, del bianco sul nero). L'ecofemminismo si propone di indagare le intersezioni tra sessismo, il dominio sulla natura, il razzismo, lo specismo, come le altre caratteristiche di disuguaglianza sociale. Alcune ecofemministe hanno sostenuto che il sistema capitalista e patriarcale esprima una dominazione tripla del cosiddetto terzo mondo, delle donne, e della natura: proprio questo dominio, unito allo sfruttamento delle donne, dei popoli con scarse risorse e della natura, si trova al centro delle analisi dell'ecofemminismo.
rdf:langString
Ecofeminisme of ecologisch feminisme is een sociale en politieke stroming die ecologisme en feminisme met elkaar verbindt, waarbij sommigen een link leggen tussen diepe ecologie en feminisme. Ecofeministes veronderstellen een verband tussen de onderdrukking van vrouwen en de achteruitgang van het milieu (de natuurlijke omgeving) en onderzoeken de raakvlakken tussen seksisme, de onderwerping van de natuur, racisme, speciesisme en andere kenmerken van sociale onderdrukking. Sommig hedendaags werk benadrukt dat het kapitalistische en patriarchale systeem is gebaseerd op de overheersing van de "zuidelijke volken" (volken die leven in de landen die tot de "derde wereld" worden gerekend, waarvan het merendeel ten zuiden van de "eerste wereld" leven), vrouwen en natuur.
rdf:langString
Ekofeminizm – nurt w obrębie feminizmu, którego zwolenniczki uważają, że opresyjne zachowania wobec kobiet mają to samo źródło co destrukcyjne traktowanie środowiska naturalnego. Termin pochodzi z języka francuskiego, gdzie słowo écoféminisme zostało stworzone przez Françoise d’Eaubonne w 1974 roku, w książce Le féminisme ou la mort. Stanowiło ono połączenie ekologii z feminizmem; dziełem fundamentalnym jest tu jednak Féminisme-Ecologie: révolution ou mutation ten samej autorki z 1978 roku. Badacze związani z ekofeminizmem rozważają m.in. związki między seksizmem (dyskryminacją ze względu na płeć), dominacją natury (m.in. traktowanie zwierząt, eksperymentowanie na zwierzętach) oraz rasizmem (dyskryminacją ze względu na kolor skóry lub pochodzenie) i nierównościami społecznymi. Dzięki tego rodzaju badaniom wydaje się dziś łatwiejszym walczenie nie tylko z symptomami seksizmu czy rasizmu, ale również z ich źródłami. Porównanie feminizmu i ekofeminizmu pokazuje wiele związków pomiędzy tymi pojęciami, nie tylko w nazwie. W feminizmie stroną pokrzywdzoną jest kobieta, a w ekofeminizmie – przyroda, jako poszerzona strefa kobiecości. Nad jednym i drugim mężczyźni chcą obecnie sprawować władzę, dominować, kontrolować, oba podmioty traktowane są jak towar i czyjaś własność, którą można handlować oraz ją eksploatować. Ekofeminizm nie jest jednak częścią feminizmu lub ekologii. Jeśli już, jest on czymś w rodzaju meta-feminizmu, proponującego odrębną, poszerzoną metodologię dla zrozumienia świata. Obok feminizmu i ruchu na rzecz środowiska ekofeminizm kieruje swoje soczewki na analizę prepatriarchalnej historii, odwołuje się do duchowości, krytykuje antropocentryzm, rasizm, imperializm, podział na klasy, grupy wiekowe i wszelkie inne formy ucisku. Niektórzy ekofeminiści, według których najzdrowszą i najstabilniejszą formą współżycia społecznego są niewielkie wspólnoty, postulują powrót do tradycyjnego modelu życia wspólnotowego, zorganizowanego wokoło eko-wiosek, w których mieszkałoby około stu osób. Władza i ziemie w tychże ośrodkach przekazana miałaby być kobietom, co oznaczałoby stworzenie społeczeństwa matriarchalnego. Ekofeminiści proponują powrót do dzikości, jako jedyną drogę do poznania natury kobiety. Obok ekologii rdzennych Amerykanów, mówiącej o jedności człowieka z Ziemią i ekologią transpersonalną, która głosi, że realizacja pełnego potencjału indywidualnej jednostki prowadzi do badania współzależności tej jednostki z szerszym światem, co z kolei przynosi zazwyczaj głębsze zrozumienie siebie, ekofeminizm jest jedną z trzech ekozofii rozpatrującymi kwestię tożsamości jednostki w społeczeństwie.Współcześni przedstawiciele ekofeminizmu to m.in.: Carol J. Adams (ur. 1951), (ur. 1947), , Vandana Shiva, Ariel Salleh, , Starhawk, , (1939-2008). Najbardziej znane polskie ekofeministki to Anna Nacher i Ewa Charkiewicz.
rdf:langString
Ecofeminismo descreve movimentos e filosofias que ligam o feminismo com a ecologia que começaram a se difundir a partir dos anos 1970. O ecofeminismo propõe um diálogo crítico ao modelo capitalista desenvolvimento econômico e a busca por alternativas ao extrativismo, contrapondo a ação desvalorizadora que o patriarcado impõe sobre o meio ambiente e as mulheres, ao mesmo tempo em que critica o paradigma do progresso presente no socialismo real e as dicotomias internas dos partidos comunistas. O termo é acreditado ter sido inventado pela escritora francesa Françoise d'Eaubonne em seu livro Le feminisme ou la Mort (1974). Vandana Shiva afirma que as mulheres têm uma conexão especial com o meio ambiente através de suas interações diárias e esta ligação tem sido ignorada. Ela diz que as mulheres em economias de subsistência que produzem "a riqueza em parceria com a natureza, tem sido especialistas em seu próprio direito sobre o conhecimento holístico e ecológico dos processos da natureza." No entanto, ela afirmar que "estes modos alternativos de saber, que são orientados para os benefícios sociais e necessidades de sustento não são reconhecidos pelo paradigma reducionista capitalista, porque ele não consegue perceber a interdependência da natureza, ou a conexão da vida das mulheres, o trabalho e conhecimento com a criação de riqueza."
rdf:langString
Экофемини́зм (от др.-греч. οἶκος — «дом, жилище» + лат. femina — «женщина») — общественное движение и философия, соединяющие цели феминизма и экологии. Экофеминизм проводит параллель между эксплуатацией природы и женщины в патриархальном западном обществе, подчеркивая их философское единство. Основная цель движения состоит в том, чтобы привести мир в первоначальную гармонию путём пресечения дискриминации женщин.
rdf:langString
Ekofeminism är en social och politisk rörelse som betonar den gemensamma grunden för miljörörelsen och feminismen. Den som först sägs ha introducerat begreppet var den franska feministen Françoise d'Eaubonne i sin bok Le Féminisme ou la Mort från 1974. Hennes syfte med att skapa ordet var att publicera potentialen för miljörörelser, och att uppmuntra kvinnor att starta en ekologisk revolution. Hon förutspådde att revolutionen skulle skapa ett inspirerande förhållande mellan människan och naturen, män och kvinnor. I Sverige används begreppet bland annat inom Miljöpartiet. En som var väldigt tidig med de idéer som kännetecknar ekofeminismen är Elin Wägner, som sammanfattade sina tankar om kopplingen mellan ekologi, fred och kvinnors rättigheter i boken Väckarklocka från 1941. Ekofeminismens huvudtes är att det finns en koppling mellan förtryck av kvinnor och förtryck av naturen och djuren. Det ena leder till det andra, och vice versa.
rdf:langString
Екологічний фемінізм (англ. ecofeminism, від гр. oikos — будинок, родина + femina — жінка) — громадський рух і філософія на перетині феміністичного та екологічного активізму, що зародився у США та Франції на початку 1970-х. Екофемінізм проводить паралелі між експлуатаціями природи і жінки патріархатними західними суспільствами, підкреслюючи їхню філософську єдність. Екофеміністки аналізують стосунки людей та природи на основі концепції ґендеру. Основна мета руху — привести світ до первісної гармонії шляхом ліквідації дискримінації жінок. Екофеміністська теорія стверджує феміністичну точку зору зеленої політики, яка закликає до егалітарного суспільства без домінуючої групи. Згідно з екофемінізмом, сексизм і деградація довкілля зумовлені бінарністю західної думки, що протиставляє Розуму, дух, абстрактне мислення, науковий метод, технологію, контроль, прогрес, агресію — та інтуїцію, тіло, конкретне мислення, містичне, емпіричний метод, природу, довіру середовищу, репродуктивність, мир. Ці ієрархічні опозиції (перший ряд вивищується над другим) змістовно вкладаються в гендерну поляризацію (протиставлення "чоловічого" "жіночому"), пов'язані з усією динамікою західного патріархату як головного джерела екологічних руйнувань. Екофеміністські паралелі включають бачення жінок і природи як власності, бачення чоловіків як хранителів культури, а жінок як хранительок природи, домінування чоловіків над жінками та природою. Екофеміністський аналіз також досліджує зв’язки "жінки-природа" в культурі, економіці, релігії, політиці, літературі та іконографії. Напрямки екофемінізму різняться підходами та аналізом, серед них: ліберальний екофемінізм, духовний/культурний екофемінізм і соціальний/соціалістичний/матеріалістичний екофемінізм. Значна частина екофеміністичного руху прагне відтворити містичний елемент, орієнтований на древню релігійність (язичництво, чаклунство, магію, шанування богинь). Інтерпретації екофемінізму та можливостей його застосування до соціальної думки включають екофеміністичне мистецтво, соціальну справедливість і політичну філософію, релігію, сучасний фемінізм і поезію. Головні праці: "Фемінізм або смерть" (Le Féminisme ou la Mort, 1974, ), «Жінки та природа» (Women and Nature, , 1978), «Смерть природи» (The Death of Nature, , 1980) та «Гін/Екологія» (Gyn/Ecology, Мері Дейлі, 1978). Найвідоміші дослідниці та активістки: , , Вандана Шива, Мері Дейлі, , , Петра Келлі.
rdf:langString
生態女性主義（ecofeminism或ecological feminism）是種政治與社會運動。它相信對女人的壓迫與自然的退化之間存在著某種關係。生態女性主義理論者考慮性別歧視、對自然的控制、種族歧視、（speciesism）、與其他各種社會不平等，之間的交互關聯性。
xsd:nonNegativeInteger
57303
