Eclogues
http://dbpedia.org/resource/Eclogues an entity of type: Thing
Les Bucòliques (en llatí: Bucolica) és un poema de Virgili, inspirat en l'obra homònima del grec Teòcrit de Siracusa. Està compost per deu èglogues (aquí neix el nom del gènere, l'ègloga, tan conreada en el Renaixement). Els seus protagonistes són pastors que canten en paisatges propis del locus amoenus, però que es veuen pertorbats pels canvis polítics i la passió amorosa. El poema està escrit en hexàmetres i va gaudir de gran èxit. S'aprecia la influència de la poesia de Valeri Catul, entre d'altres.
rdf:langString
The Eclogues (/ˈɛklɒɡz/; Latin: Eclogae [ˈɛklɔɡae̯]), also called the Bucolics, is the first of the three major works of the Latin poet Virgil.
rdf:langString
Bukolikoak (egloga edo hautaketa ere deitu zaie) Virgilio latindar poetaren bilduma bat da, K.a. 37an agertua. Hexametro daktilitikotan idatzitako hamar piezaz osatuta daude. Virgilio da lehenengo idazle latindarra forma poetiko hau hartzera: Teokrito egile grekoaren Idilioak dira eredu nagusia. Virgiliok K.a. 42 eta K.a. 39 artean konposatu zituen. Artzainen arteko elkarrizketa laburrak dira, Greziako artzain poesiaren araberakoak. Garaiko testuinguruari dagokionez, laugarren eglogan, poetak Urrezko Aro berri bat iragartzen du, Zesar Augusto etorkizuneko enperadorea glorifikatzen duen bitartean.
rdf:langString
Las Bucólicas (en latín Bucolica, también conocidas como Églogas, Eclogae) constituyen la primera de las grandes obras del poeta romano Virgilio.
rdf:langString
De Bucolica of Eclogae zijn een dichtbundel van de Romeinse dichter Vergilius, bestaande uit 10 gedichten of eclogen. Het werk werd geschreven tussen 42 v.Chr. en 39 v.Chr., en gepubliceerd in 38 v.Chr. op aandringen van Asinius Pollio. Met de Bucolica introduceerde Vergilius de pastorale of herderspoëzie als compleet nieuw genre in de Latijnse literatuur. In deze gedichten staat niet het harde werk van de herders centraal, maar hun geïdealiseerde vrijetijdsleven.
rdf:langString
Bucolica (av grekiska bukolos, herde), även kallad Eclogæ, är Vergilius första stora diktsamling och består av tio herdedikter. Den är en samling ekloger, författade åren 41-39 f.Kr. och utgör en latinsk motsvarighet till Theokritos idyller. Ett par av eklogerna faller genom ämnet utanför herdediktens sfär, till exempel den fjärde, det märkliga hyllningskvädet till Asinius Pollio med förutsägelsen om en nära förestående ny guldålder.
rdf:langString
《牧歌集》（英語：Eclogues /ˈɛklɒɡz/；拉丁語：Eclogae [ˈɛkloɡaj]），古罗马诗人维吉尔的代表性作品。《牧歌》长达10章，被认为是拉丁语文学的典范之作，有着古罗马的田园诗色彩。 维吉尔的代表性作品有：《农事诗》、《牧歌》、《埃涅阿斯纪》。
rdf:langString
«Буколики» (лат. Bucolica) или «Эклоги» (лат. Eclogae) — сборник стихотворений Публия Вергилия Марона, написанных в жанре «пастушеской поэзии». Был впервые опубликован предположительно в 39 году до н. э. Благодаря этому сборнику 30-летний Вергилий был признан лучшим поэтом своей эпохи. Впоследствии христиане увидели в IV эклоге «Буколик» предсказание рождения Иисуса Христа, благодаря чему Вергилий сохранял популярность в течение всего Средневековья. Ему подражали многие писатели Возрождения и эпохи барокко.
rdf:langString
Βουκολικά ή Εκλογές είναι το πρώτο έργο του Λατίνου ποιητή Βιργιλίου, μια συλλογή από δέκα βουκολικά ποιήματα δηλαδή βουκολικά άσματα, που εκδίδονται το 35μ.Χ. Η λέξη εκλογή δηλώνει το κάθε ποίημα ξεχωριστά ως μεμονωμένο κομμάτι. Ο Βιργίλιος είναι ο πρώτος Λατίνος ποιητής που είχε επηρεαστεί από τη θεοκρίτεια βουκολική ποίηση. Συγκεκριμένα, είχε ως πρότυπο του τα Ειδύλλια του Έλληνα Θεοκρίτου. Καθώς επίσης και ο πρώτος που έγραψε ολόκληρα ποιήματα τα Βουκολικά. Όμως δεν ήταν ο πρώτος που συγκέντρωσε τα ποιήματα του για έκδοσή, εφόσον το είχε ήδη κάνει ο Κάτουλλος.
rdf:langString
Die Eklogen (lateinisch Eclogae oder Bucolica) sind ein Sammelwerk von zehn Hirtengedichten Vergils, das vermutlich zwischen 42 und 39 v. Chr. entstanden ist. Obwohl auch schon antike Kommentatoren diesen Veröffentlichungszeitraum annahmen, ist nach neuerer Forschung auch ein Zeitpunkt bis 35 v. Chr. denkbar. Die Hirtengedichte wurden bis zum dritten Jahrhundert Bucolica genannt, dies war wohl der ursprüngliche Titel. Die erst im 4. Jahrhundert bezeugte Bezeichnung „Eclogae“ für die bukolische Dichtung Vergils ist sicher nicht authentisch, hat sich aber im Lauf der Zeit durchgesetzt.
rdf:langString
Les Bucoliques (ou Églogues) sont un recueil du poète latin Virgile, paru en -37. Elles sont composées de dix pièces rédigées en hexamètres dactyliques. Virgile est le premier auteur latin à adopter cette forme poétique : il s’inspire d’un auteur grec du IIIe siècle av. J.-C., Théocrite. Virgile les composa entre -42 et 39 av. J.-C. Ces églogues sont de courts dialogues entre bergers, sur le modèle de la poésie pastorale grecque, quoiqu'à ces imitations soient mêlées quelques allusions aux événements politiques contemporains : ainsi, dans la quatrième églogue, le poète annonce un nouvel Âge d'or, glorifiant Auguste, le futur empereur, dont il attend l'instauration d'une ère de paix.
rdf:langString
Le Bucoliche sono un'opera del poeta latino Publio Virgilio Marone, iniziata nel 42 a.C. e divulgata intorno al 39 a.C. È costituita da una raccolta di dieci egloghe esametriche con trattazione e intonazione pastorali; i componimenti hanno una lunghezza che varia dai 63 ai 111 versi, per un totale di 829 esametri.Questa scelta colloca quindi l'opera nel solco neoterico-callimacheo, di ispirazione alessandrina e precisamente nel filone teocriteo.
rdf:langString
『牧歌』（ぼっか、ラテン語: Eclogae または Bucolica）は、紀元前42年に始まったラテンの詩人ウェルギリウス（Publio Virgilio Marone）の作品である。 the first of the three major works of the Latin poet . Cと紀元前39年頃に開示された。 C.それは治療と牧歌的なイントネーションを備えた10個のエクローグesametricheのコレクションで構成されている。組成物の長さは63から111ラインの範囲で、合計829ヘクサメトロスである。したがって、この選択は、アレクサンドリアのインスピレーションのネオテリック-カリマチョライン、正確には静脈に作品を配置する。 「Bucoliche」はギリシャ語のΒουκολικάから来ている（βουκόλος=羊飼い、牧夫、牛飼いから）。 ἐκλογαί、エクローグ、または「選ばれた詩」も定義されている。それらはウェルギリウスの詩の最初の成果であったが、同時に、ナポリのエピクロス派から学んだ人生の教訓の詩的な言語への変換と見なすことができる。
rdf:langString
As Éclogas (pronúncia em inglês: [ˈɛklɔgz]; em latim: Eclogae /ɛkloːgaj/), também chamadas de Bucólicas, é o primeiro dos três maiores trabalhos do poeta latino Virgílio. Tomando como seu modelo genérico a Bucólica grega ("sobre o cuidado com o gado", assim chamada pelos temas rústicos da poesia) de Teócrito, Virgílio criou uma versão romana parcialmente por oferecer uma interpretação dramática e mítica da mudança revolucionária em Roma no período turbulento entre aproximadamente 44 e 38 a.C.. Virgílio introduziu um clamor político amplamente ausente dos poemas de Teócritos chamados idílios ("pequenas cenas" ou "vinhetas"), apesar da turbulência erótica incomodar os panoramas "idílicos" de Teócrito.
rdf:langString
«Буколіки» (лат. Bucolica), або «Еклоги» (лат. Eclogae) — збірник віршів Публія Вергілія Марона, написаних в жанрі «пастушої поезії». Вважається, вперше був опублікований в 39 році до н. е. Завдяки цьому збірнику 30-річний Вергілій був визнаний кращим поетом своєї епохи. Вони складаються з 10 еклог, з яких 6 є діалогами між пастухами; найчастіше пастухи змагаються між собою в співі, вимовляючи при цьому або цілі вірші, або перекидаючись репліками в 2 або 4 вірша. Ці короткі пісеньки, відтворюючи іноді прийоми народного стилю (паралелізм членів, приспів), були досить придатним матеріалом для реформи поетичної мови, зробленої Вергілієм, і яка стала основою для всього подальшого розвитку римської поезії. Довгі і заплутані періоди стародавньої римської поезії Вергілій замінив короткими речення
rdf:langString
rdf:langString
Bucòliques
rdf:langString
Eclogues
rdf:langString
Eclogae
rdf:langString
Βουκολικά
rdf:langString
Bucólicas
rdf:langString
Bukolikoak
rdf:langString
Bucoliques
rdf:langString
Bucoliche
rdf:langString
Bucolica
rdf:langString
牧歌 (ウェルギリウス)
rdf:langString
Буколики
rdf:langString
Éclogas
rdf:langString
Bucolica
rdf:langString
Буколіки (твір Вергілія)
rdf:langString
牧歌集
rdf:langString
The Bucolics and Eclogues by Virgil
xsd:integer
1633271
xsd:integer
1120423751
rdf:langString
VIRGIL
xsd:integer
229
230
rdf:langString
The Eclogues
rdf:langString
Les Bucòliques (en llatí: Bucolica) és un poema de Virgili, inspirat en l'obra homònima del grec Teòcrit de Siracusa. Està compost per deu èglogues (aquí neix el nom del gènere, l'ègloga, tan conreada en el Renaixement). Els seus protagonistes són pastors que canten en paisatges propis del locus amoenus, però que es veuen pertorbats pels canvis polítics i la passió amorosa. El poema està escrit en hexàmetres i va gaudir de gran èxit. S'aprecia la influència de la poesia de Valeri Catul, entre d'altres.
rdf:langString
Βουκολικά ή Εκλογές είναι το πρώτο έργο του Λατίνου ποιητή Βιργιλίου, μια συλλογή από δέκα βουκολικά ποιήματα δηλαδή βουκολικά άσματα, που εκδίδονται το 35μ.Χ. Η λέξη εκλογή δηλώνει το κάθε ποίημα ξεχωριστά ως μεμονωμένο κομμάτι. Ο Βιργίλιος είναι ο πρώτος Λατίνος ποιητής που είχε επηρεαστεί από τη θεοκρίτεια βουκολική ποίηση. Συγκεκριμένα, είχε ως πρότυπο του τα Ειδύλλια του Έλληνα Θεοκρίτου. Καθώς επίσης και ο πρώτος που έγραψε ολόκληρα ποιήματα τα Βουκολικά. Όμως δεν ήταν ο πρώτος που συγκέντρωσε τα ποιήματα του για έκδοσή, εφόσον το είχε ήδη κάνει ο Κάτουλλος. Τα Βουκολικά διαιρούνται σε δύο μέρη, από πέντε εκλογές το καθένα, 1-5, 6-10, το πρώτο περιέχει 420 στίχους, το δεύτερο 410 στίχους. Ουσιαστικά πρόκειται για τους ίδιους τους βοσκούς που παρουσιάζονται ως ηθοποιοί και δημιουργοί της ποίησης μπροστά σε ένα αγροτικό κόσμο. Η δεύτερη εκλογή του Βιργιλίου θεωρείται γενικά η πιο παλιά του, στην οποία διακρίνουμε μια ολοκληρωμένη περιγραφή λουλουδιών, φρούτων και εύοσμων δέντρων. Μετά έπεται η τρίτη εκλογή. Στις δύο αυτές εκλογές φαίνεται ότι ο Βιργίλιος επηρεάστηκε κατά πολύ από τον Θεόκριτο για να τις γράψει. Παρουσιάζουν όμως κάποια τεχνική ανωριμότητα, καθώς ήταν οι πρώτες κατά σειρά δημιουργίας. Η τρίτη εκλογή η οποία αρχίζει με τη φράση Πες μου, Δομοίτα περιλαμβάνει μια ωδική και ποιητική μάχη μεταξύ δύο αντίζηλων βοσκών, του Δαμοίτα και του Μενάλκα. Η τέταρτη εκλογή με τίτλο Μούσες της Σικελίας, εγκωμιάζει τον Πολλίωνα. Οι δύο μεγαλύτερες εκλογές είναι η τρίτη με 111 στίχους και η όγδοη με 110. Σε καθεμία από αυτές υπάρχουν οκτώ στίχοι για να κολακεύσουν ένα προστάτη που εκθειάζεται για την ποίηση του. Αυτός είναι ο Πολλίωνας και ο Οκταβιανός αντίστοιχα.
rdf:langString
Die Eklogen (lateinisch Eclogae oder Bucolica) sind ein Sammelwerk von zehn Hirtengedichten Vergils, das vermutlich zwischen 42 und 39 v. Chr. entstanden ist. Obwohl auch schon antike Kommentatoren diesen Veröffentlichungszeitraum annahmen, ist nach neuerer Forschung auch ein Zeitpunkt bis 35 v. Chr. denkbar. Die Hirtengedichte wurden bis zum dritten Jahrhundert Bucolica genannt, dies war wohl der ursprüngliche Titel. Die erst im 4. Jahrhundert bezeugte Bezeichnung „Eclogae“ für die bukolische Dichtung Vergils ist sicher nicht authentisch, hat sich aber im Lauf der Zeit durchgesetzt. Formales Vorbild der Eclogae sind die Idyllen (griech.: Eidyllia) des hellenistischen Dichters Theokrit aus Syrakus (Anfang des 3. Jahrhunderts v. Chr.). Vergil übernimmt das Grundthema der singenden Hirten, verschafft der bukolischen Gattung aber einen großen Gewinn an Tiefe, indem er Themen der Zeitgeschichte und echte menschliche Emotionen einbindet sowie das Groteske und Humoristische deutlich zurückfährt. Zudem huldigt er auch seinen Gönnern Octavian, , Cornelius Gallus und Gaius Asinius Pollio. Historischer Hintergrund vor allem der ersten und neunten Ekloge ist die Landverteilung in Cremona und Mantua an 200.000 Veteranen der Triumvirn infolge der Bürgerkriegswirren nach den Ereignissen von Philippi und Perusia (42 und 41 v. Chr.): Viele Bauern wurden von ihren Ländereien vertrieben oder verließen notgedrungen ihr Land. Vermutlich war auch Vergil zunächst betroffen, bekam aber seinen Grundbesitz durch den Einsatz von Gaius Asinius Pollio und Alfenus Varus bei Octavian wieder zurück. Die berühmteste Ekloge ist die Pollio gewidmete 4. Ekloge, die ca. aus dem Jahr 40 v. Chr. stammt. In diesem Gedicht wird die Geburt eines Weltenheilands und der Beginn eines neuen, goldenen Zeitalters prophezeit, was die christliche Deutung als Ankündigung der Geburt Christi auslegte. Dies brachte Vergil seinen Ruf als anima naturaliter christiana, als „von Natur aus christliche Seele“ ein, wodurch er trotz seines vorchristlichen Glaubens zu einem der auf das Mittelalter und die frühe Neuzeit einflussreichsten Autoren wurde.
rdf:langString
The Eclogues (/ˈɛklɒɡz/; Latin: Eclogae [ˈɛklɔɡae̯]), also called the Bucolics, is the first of the three major works of the Latin poet Virgil.
rdf:langString
Bukolikoak (egloga edo hautaketa ere deitu zaie) Virgilio latindar poetaren bilduma bat da, K.a. 37an agertua. Hexametro daktilitikotan idatzitako hamar piezaz osatuta daude. Virgilio da lehenengo idazle latindarra forma poetiko hau hartzera: Teokrito egile grekoaren Idilioak dira eredu nagusia. Virgiliok K.a. 42 eta K.a. 39 artean konposatu zituen. Artzainen arteko elkarrizketa laburrak dira, Greziako artzain poesiaren araberakoak. Garaiko testuinguruari dagokionez, laugarren eglogan, poetak Urrezko Aro berri bat iragartzen du, Zesar Augusto etorkizuneko enperadorea glorifikatzen duen bitartean.
rdf:langString
Las Bucólicas (en latín Bucolica, también conocidas como Églogas, Eclogae) constituyen la primera de las grandes obras del poeta romano Virgilio.
rdf:langString
Les Bucoliques (ou Églogues) sont un recueil du poète latin Virgile, paru en -37. Elles sont composées de dix pièces rédigées en hexamètres dactyliques. Virgile est le premier auteur latin à adopter cette forme poétique : il s’inspire d’un auteur grec du IIIe siècle av. J.-C., Théocrite. Virgile les composa entre -42 et 39 av. J.-C. Ces églogues sont de courts dialogues entre bergers, sur le modèle de la poésie pastorale grecque, quoiqu'à ces imitations soient mêlées quelques allusions aux événements politiques contemporains : ainsi, dans la quatrième églogue, le poète annonce un nouvel Âge d'or, glorifiant Auguste, le futur empereur, dont il attend l'instauration d'une ère de paix. Cette œuvre est subdivisée en dix églogues.
rdf:langString
『牧歌』（ぼっか、ラテン語: Eclogae または Bucolica）は、紀元前42年に始まったラテンの詩人ウェルギリウス（Publio Virgilio Marone）の作品である。 the first of the three major works of the Latin poet . Cと紀元前39年頃に開示された。 C.それは治療と牧歌的なイントネーションを備えた10個のエクローグesametricheのコレクションで構成されている。組成物の長さは63から111ラインの範囲で、合計829ヘクサメトロスである。したがって、この選択は、アレクサンドリアのインスピレーションのネオテリック-カリマチョライン、正確には静脈に作品を配置する。 「Bucoliche」はギリシャ語のΒουκολικάから来ている（βουκόλος=羊飼い、牧夫、牛飼いから）。 ἐκλογαί、エクローグ、または「選ばれた詩」も定義されている。それらはウェルギリウスの詩の最初の成果であったが、同時に、ナポリのエピクロス派から学んだ人生の教訓の詩的な言語への変換と見なすことができる。 Titiro, tu chinato sotto l'ampia copertura d'un faggio,vai componendo un canto silvestre sull'esile flauto;noi lasciamo le sponde della patria e i dolci campi,noi fuggiamo la patria; …—Virgilio, Bucoliche, I, 1-4.、Tityre, tu patulae recubans sub tegmine fagisilvestrem tenui Musam meditaris avena;nos patriae finis et dulcia linquimus arva,nos patriam fugimus; …
rdf:langString
Le Bucoliche sono un'opera del poeta latino Publio Virgilio Marone, iniziata nel 42 a.C. e divulgata intorno al 39 a.C. È costituita da una raccolta di dieci egloghe esametriche con trattazione e intonazione pastorali; i componimenti hanno una lunghezza che varia dai 63 ai 111 versi, per un totale di 829 esametri.Questa scelta colloca quindi l'opera nel solco neoterico-callimacheo, di ispirazione alessandrina e precisamente nel filone teocriteo. “Bucoliche” deriva dal greco Βουκολικά (da βουκόλος = pastore, mandriano, bovaro); sono state definite anche ἐκλογαί, egloghe, ovvero "poesie scelte".Esse furono il primo frutto della poesia di Virgilio, ma, nello stesso tempo, possono essere considerate la trasformazione in linguaggio poetico dei precetti di vita appresi dalla scuola epicurea di Napoli.
rdf:langString
De Bucolica of Eclogae zijn een dichtbundel van de Romeinse dichter Vergilius, bestaande uit 10 gedichten of eclogen. Het werk werd geschreven tussen 42 v.Chr. en 39 v.Chr., en gepubliceerd in 38 v.Chr. op aandringen van Asinius Pollio. Met de Bucolica introduceerde Vergilius de pastorale of herderspoëzie als compleet nieuw genre in de Latijnse literatuur. In deze gedichten staat niet het harde werk van de herders centraal, maar hun geïdealiseerde vrijetijdsleven.
rdf:langString
Bucolica (av grekiska bukolos, herde), även kallad Eclogæ, är Vergilius första stora diktsamling och består av tio herdedikter. Den är en samling ekloger, författade åren 41-39 f.Kr. och utgör en latinsk motsvarighet till Theokritos idyller. Ett par av eklogerna faller genom ämnet utanför herdediktens sfär, till exempel den fjärde, det märkliga hyllningskvädet till Asinius Pollio med förutsägelsen om en nära förestående ny guldålder.
rdf:langString
As Éclogas (pronúncia em inglês: [ˈɛklɔgz]; em latim: Eclogae /ɛkloːgaj/), também chamadas de Bucólicas, é o primeiro dos três maiores trabalhos do poeta latino Virgílio. Tomando como seu modelo genérico a Bucólica grega ("sobre o cuidado com o gado", assim chamada pelos temas rústicos da poesia) de Teócrito, Virgílio criou uma versão romana parcialmente por oferecer uma interpretação dramática e mítica da mudança revolucionária em Roma no período turbulento entre aproximadamente 44 e 38 a.C.. Virgílio introduziu um clamor político amplamente ausente dos poemas de Teócritos chamados idílios ("pequenas cenas" ou "vinhetas"), apesar da turbulência erótica incomodar os panoramas "idílicos" de Teócrito. O livro de Virgílio contém dez partes, cada uma sendo não um idílio mas uma écloga ("rascunho", "seleção" ou "cômputo"), popularizado amplamente por pastores imaginados em conversa e interpretando em amplos assentamentos rurais, se sofrendo ou abarcando mudanças revolucionárias ou amores felizes ou infelizes. Encenados com grande sucesso nos palcos romanos, eles marcaram uma mistura de política visionária e erotismo que tornaram Virgílio uma celebridade, lendário mesmo em vida. Coroando uma sequência ou ciclo no qual Virgílio criou e ampliou uma nova política mitológica, a Écloga 4 chega a imaginar uma idade de ouro introduzida pelo nascimento de um menino proclamado como "grande aumento de Jove," que amarra com as suas associações divinas afirmadas na propaganda de Otávio, o herdeiro jovem e ambicioso para Júlio César. O poeta faz deste rebento ideal de Jove a ocasião de predizer sua própria metabase acima da escala na epos, ascendendo da humilde faixa do para a faixa da tribuna do heroico, potencialmente rivalizando com Homero: ele deste modo sinaliza sua própria ambição para fazer o épico romano que irá culminar em Eneida. No surto de ambição, Virgílio também planeja derrotar o lendário poeta Orfeu e sua mãe, a musa épica Calíope, tão bem quanto Pã, o inventor da flauta de cana bucólica, mesmo na terra natal de Pã de Arcádia, que Virgílio irá afirmar como sua no clímax de seu livro éclogo na décima écloga. A identificação biográfica da quarta criança da écloga se provou elusiva; mas a figura se provou uma ligação proveniente entre a autoridade romana tradicional e a cristandade. A conexão é primeiro feita na Oração de Constantino anexada à Vida de Constantino por Eusébio de Cesareia (uma leitura para a qual Dante faz uma referência fugaz em seu Purgatório). Alguns acadêmicos também comentaram semelhanças entre os temas proféticos da éclogas e as palavras de Isaías 11:6: "uma criancinha os guiará". Nas Éclogas 10, Virgília coroa seu livro ao inventar um novo mito de autoridade e origem poética : substitui a Sicília de Teócrito e o antigo herói bucólico, o boiador apaixonado Dáfnis, com a voz apaixonada de seu amigo romano contemporâneo, o poeta elegíaco Caio Cornélio Galo, imaginado morrendo de amor em Arcádia. Virgílio transforma esta região remota, montanhosa e livre de mitos da Grécia, em pátria para o deus Pã, dentro do lugar original e ideal da canção pastoral, fundando deste modo uma tradição ricamente ressonante na arte e literatura ocidentais.
rdf:langString
《牧歌集》（英語：Eclogues /ˈɛklɒɡz/；拉丁語：Eclogae [ˈɛkloɡaj]），古罗马诗人维吉尔的代表性作品。《牧歌》长达10章，被认为是拉丁语文学的典范之作，有着古罗马的田园诗色彩。 维吉尔的代表性作品有：《农事诗》、《牧歌》、《埃涅阿斯纪》。
rdf:langString
«Буколики» (лат. Bucolica) или «Эклоги» (лат. Eclogae) — сборник стихотворений Публия Вергилия Марона, написанных в жанре «пастушеской поэзии». Был впервые опубликован предположительно в 39 году до н. э. Благодаря этому сборнику 30-летний Вергилий был признан лучшим поэтом своей эпохи. Впоследствии христиане увидели в IV эклоге «Буколик» предсказание рождения Иисуса Христа, благодаря чему Вергилий сохранял популярность в течение всего Средневековья. Ему подражали многие писатели Возрождения и эпохи барокко.
rdf:langString
«Буколіки» (лат. Bucolica), або «Еклоги» (лат. Eclogae) — збірник віршів Публія Вергілія Марона, написаних в жанрі «пастушої поезії». Вважається, вперше був опублікований в 39 році до н. е. Завдяки цьому збірнику 30-річний Вергілій був визнаний кращим поетом своєї епохи. Вони складаються з 10 еклог, з яких 6 є діалогами між пастухами; найчастіше пастухи змагаються між собою в співі, вимовляючи при цьому або цілі вірші, або перекидаючись репліками в 2 або 4 вірша. Ці короткі пісеньки, відтворюючи іноді прийоми народного стилю (паралелізм членів, приспів), були досить придатним матеріалом для реформи поетичної мови, зробленої Вергілієм, і яка стала основою для всього подальшого розвитку римської поезії. Довгі і заплутані періоди стародавньої римської поезії Вергілій замінив короткими реченнями з ясним членуванням на частини і без накопичення підрядних, переніс таким чином у поетичну мову навички античної художньої прози. Кожна еклога — складна мозаїка мотивів і окремих висловів, запозичених з різних віршів Теокріта. Проте, в той час коли у грецького поета іноді ще зустрічаються жанрові картинки, у Вергілія побутовий матеріал відіграє незначну роль. Центр ваги — у переживанні пастухів, що віддаються любові і поезії; охоче вводяться і народні повір'я. Пастухи Вергілія — цілком умовні фігури для проголошення плавних віршів у «ніжному» стилі з гостро відточеними сентенціями, котрі поет найчастіше більше цінує, ніж сувору витриманістю ситуації цілого вірша. Зразком для «Буколік» була поезія сицилійського грека Теокріта, яка також описувала ідеалізоване життя пастухів. На відміну від свого попередника, Вергілій ввів в пастораль політичні теми. Багато з його поем містять посилання на сучасні події, наприклад, на конфіскацію земель, які проводив Август. В Еклозі IV він описує народження немовля, що несе собою початок Золотого віку, тобто має на увазі народження спадкоємця Августа. Починаючи з епохи Константина Великого цей текст християнськими авторами інтерпретується як передбачення народження Христа, що створило Вергілію славу провісника і чаклуна. Одним з проявів цього образу є поява Вергілія в якості провідника в «Божественній комедії» Данте. В епоху Нового часу «Буколіки» мали великий вплив на розвиток пасторальної літератури. IV еклога «Буколік» має схожість з Біблією. Тому й не дивно, що люди в давнину дійшли до тієї самої думки. IV еклога «Буколік»: «Хлопчику любий! Надійдуть часи, і побачиш ти небо… Зразу ж родюча земля принесе тобі перші дарунки: Ладан поземний та кручений плющ, зростить без насіння, Лотосом все поцвіте, засміється веселим аконтом, Кози самі понесуть молоко з полонини додому, Смирна худоба без страху на лева глядітиме в полі. Квіти ласкаві, рясні проростуть край своєї колиски. Згине і ворог твій — змій, і все зілля отрутне загине…» Біблія: «…І замешкає вовк із вівцею, І буде лежати пантера з козлям, І будуть разом телятко й левчук… І буде бавитися немовлятко над діркою гада, І відняте від перс дитинча Простягне свою руку над нору гадюки, — Не вчинять лиха та шкоди не зроблять…»
xsd:nonNegativeInteger
15738
