Doomsday argument
http://dbpedia.org/resource/Doomsday_argument an entity of type: Thing
El argumento del día del juicio final es un argumento probabilista que trata de predecir cuándo se producirá la extinción de la especie humana a partir del número total de individuos de esta especie que existen en la actualidad. A grandes rasgos, sostiene que, suponiendo que los humanos vivos en el presente se hallen en un lugar aleatorio de la historia humana, es probable que se encuentren a mitad de camino de la misma.
rdf:langString
L’argument de l’Apocalypse est une énigme mettant en jeu les probabilités conditionnelles sur l'extinction de l'humanité. Elle est célèbre pour avoir résisté pendant de longues années à toutes les analyses et elle suscite encore aujourd'hui de nombreuses controverses.
rdf:langString
末日论证（Doomsday argument），也译为末世论证，是一种预测人类未来的。它以对到目前为止人类总人口的估计作为条件进行推理，得到的结论认为人类很有可能已经经历了其一半的历史进程。 末日论证由天体物理学家布兰登·卡特（Brandon Carter）于1983年首先提出，因此有些时候也被称为卡特大灾难（Carter catastrophe）。这一观点被哲学家约翰·莱斯利所支持。随后，约翰·理查德·戈特和（Holger Bech Nielson）也先后独立提出了这一论证。而早前海因茨·冯·福斯特与其他一些人就已提出了关于末世论的相似观点。
rdf:langString
برهان يوم القيامة هي حجة احتمالية تدعي التنبؤ بعدد أفراد الجنس البشري المستقبليين مع الأخد بالاعتبار تقدير العدد الإجمالي للبشر اللذين ولدوا حتى الآن. وببساطة، تقول أنه بافتراض أن جميع البشر يولدون في ترتيب عشوائي، فهناك احتمالات أن أي إنسان يولد تقريبا في الوسط. باعتبار N العدد الإجمالي للبشر الذين ولدوا أو سيولدون، تشير مبدأ كوبرنيكوس إلى أن البشر على الأرجح (مع غيرهم من البشر N - 1) يجدون أنفسهم بالتساوي في أي موضع n من مجموع السكان N، لذلك يفترض البشر أن موقفنا الكسري f = n/N موزع بشكل موحد على المجال [0، 1] قبل معرفة موضعنا المطلق.
rdf:langString
L'argument de l'apocalipsi és una estimació del temps que li queda de vida a la humanitat, basat en un càlcul probabilista. Sigui N el nombre total d'individus de l'espècie humana al llarg de tota la seva història, és a dir, des de la seva aparició fins a la seva extinció i n el nombre d'individus de l'espècie humana que han viscut fins a l'actualitat. Direm que n és la posició actual (en termes absoluts) de l'espècie humana.
rdf:langString
Das Doomsday-Argument, deutsch Weltuntergangsargument, ist eine mathematische Überlegung, welche beansprucht, eine Wahrscheinlichkeitsaussage über den Zeitpunkt des Endes der Menschheit anhand von lediglich einer Schätzung der Anzahl aller bisher geborenen Menschen treffen zu können.
rdf:langString
The Doomsday argument (DA), or Carter catastrophe, is a probabilistic argument that claims to predict the future population of the human species, based on an estimation of the number of humans born to date.
rdf:langString
Argumen kiamat adalah argumen probabilistik yang diklaim bisa memprediksi jumlah manusia yang akan dilahirkan di masa depan dengan perkiraan jumlah total manusia yang lahir sejauh ini. Sederhananya, dikatakan bahwa seandainya semua manusia dilahirkan dalam urutan acak, kemungkinan ada satu manusia yang lahir kira-kira di tengah.
rdf:langString
인류 종말 논법(Doomsday argument, DA)은 현재까지 태어난 인류 수의 추측을 통해 미래에 태어날 모든 인류의 수를 하는 통계학적인 논법이다. 간단히 말하면, 모든 사람을 임의의 숫자로 놓고, 임의로 한 사람을 뽑을 때 한 사람이 뽑히면 그 사람은 중간에 태어난 것이라 추측하는 것이 타당하다는 논증이다. 이 논증은 1983년 천체물리학자인 브랜던 카터가 처음으로 명시적으로 제시했다. 이 때부터 이 논증은 때때로 카터의 파국 논법(Carter catastrophe)이라고 부르기도 한다. 이 논증은 발표 직후 철학자인 가 옹호했으며, 이후 와 이 독립적으로 이 논증을 발표했다. 이와 같은 비슷한 종말론적 원리는 와 같은 사람들 등 이전에 꾸준히 제안되고는 했다. 이제까지 태어났거나 태어날 모든 인간의 수를 N이라고 두면, 코페르니쿠스 원리에 따라서 모든 인간 N에서 어떤 한 사람 n을 찾을 확률은 다른 n-1명의 사람과 모두 같으므로, 현재 우리의 수직선 상 위치 f = n/N은 우리의 절대적 위치에 대한 사전 확률인 구간 [0, 1]에서 균일하게 분포하고 있다.
rdf:langString
Argument o końcu świata – probabilistyczny argument przewidujący całkowitą liczbę ludzi w historii świata po raz pierwszy przedstawiony przez fizyka w 1983 roku. Niech oznacza całkowitą liczbę ludzi, którzy kiedykolwiek urodzili się lub urodzą się w przyszłości. Każdemu człowiekowi można przyporządkować numer zgodny z kolejnością narodzin. Załóżmy, że prawdopodobieństwo urodzenia się jako człowiek o dowolnym ustalonym numerze jest niezależne od i równe Funkcja gęstości prawdopodobieństwa tak określonej zmiennej losowej to z dystrybuantą Wtedy:
rdf:langString
Теорема о конце света (англ. Doomsday argument, буквально «Аргумент судного дня» — сокращённо далее DA, нет устоявшегося перевода на русский язык, обычно используют английское название или сокращение DA) — это , которое претендует на то, чтобы предсказывать будущее время существования человеческой расы, исходя только из оценки числа живших до сих пор людей. Исходя из предположения, что живущие сейчас люди находятся в случайном месте всей хронологии человеческой истории, велики шансы того, что мы находимся посередине этой хронологической шкалы.В явной форме это рассуждение было впервые предложено астрофизиком Брендоном Картером в 1983 году, в силу чего его иногда называют «катастрофой Картера»; данное рассуждение было последовательно развито философом Джоном А. Лесли и было независимым обра
rdf:langString
Теорема Судного дня (англ. Doomsday argument, скорочено далі DA, немає усталеного перекладу на українську мову, зазвичай використовують англійську назву або скорочення DA) — це ймовірнісне міркування, яке претендує на те, щоб пророкувати майбутнє існування людської раси, виходячи тільки з оцінки числа людей, які жили до цього. Тобто, виходячи з припущення, що люди які живуть зараз перебувають у випадковому місці всієї хронології людської історії, є великі шанси того, що ми знаходимося посередині цієї хронологічної шкали. У явній формі це міркування було вперше запропоновано астрофізиком в 1983 році , в силу чого його іноді називають «катастрофою Картера»; дане міркування було послідовно розвинене філософом і було незалежним чином відкрито і Хольгер Бек Нільсеном . Схожі принципи есхато
rdf:langString
rdf:langString
برهان يوم القيامة
rdf:langString
Argument de l'apocalipsi
rdf:langString
Doomsday-Argument
rdf:langString
Argumento del juicio final
rdf:langString
Doomsday argument
rdf:langString
Argument de l'Apocalypse
rdf:langString
Argumen kiamat
rdf:langString
종말 논법
rdf:langString
Argument o końcu świata
rdf:langString
Теорема о конце света
rdf:langString
末日论证
rdf:langString
Теорема Судного дня
xsd:integer
574311
xsd:integer
1124012484
rdf:langString
L'argument de l'apocalipsi és una estimació del temps que li queda de vida a la humanitat, basat en un càlcul probabilista. Sigui N el nombre total d'individus de l'espècie humana al llarg de tota la seva història, és a dir, des de la seva aparició fins a la seva extinció i n el nombre d'individus de l'espècie humana que han viscut fins a l'actualitat. Direm que n és la posició actual (en termes absoluts) de l'espècie humana. El principi de Copèrnic suggereix que la probabilitat que l'espècie humana es troba en una certa posició n d'entre les N possibles és la mateixa per tot n. Per tant, sense conèixer encara el valor de n, podem assumir que la posició relativa n/N es distribueix uniformement en l'interval (0,1]. Fins i tot després de conèixer la posició absoluta n, podem continuar suposant que la nostra posició relativa n/N es distribueix uniformement en l'interval (0,1], ja que partim de la hipòtesi que ignorem el valor de N (que recordem, és el nombre total d'humans que han viscut i viuran). Si es pren ara una confiança arbitrària, per exemple del 90%, podem dir (amb aquesta confiança) que la nostra posició relativa n/N està en l'interval (0.1,1]. Dit d'una altra manera, podem admetre que estem "un 90% segurs" que estem entre l'últim 90% d'humans que naixeran. Donada la nostra posició absoluta n, això implica que hi ha una cota superior probable per a N: aïllant N de la relació n/N > 0.1, arribem al fet que N < 10 n amb una confiança del 90%. Si suposem que fins a la data han nascut 60.000 milions d'humans podem afirmar amb un 90% de confiança que el nombre total d'humans serà menor que 10 x 60.000 milions = 600.000 milions. Suposant que la població mundial s'estabilitzi en arribar als 10.000 milions, i que s'arribi a una esperança de vida de 80 anys, es pot calcular quant temps tardaran els restants 540.000 milions d'humans en néixer. L'argument prediu, amb una confiança del 90%, que la humanitat desapareixerà en 4560 anys. Depenent de l'estimació que fem de l'evolució de la població mundial en els següents segles, el resultat pot variar, peroò el centre de l'argument és que l'espècie humana pot extingir-se. No només l'argument en ell mateix descansa sobre la hipòtesi d'una quantitat total (finita) d'individus (per tant d'una fi de la humanitat), sinó que el càlcul pròpiament dit no és vàlid més que suposant un creixement regular de la població, el que és encara més discutible.
rdf:langString
برهان يوم القيامة هي حجة احتمالية تدعي التنبؤ بعدد أفراد الجنس البشري المستقبليين مع الأخد بالاعتبار تقدير العدد الإجمالي للبشر اللذين ولدوا حتى الآن. وببساطة، تقول أنه بافتراض أن جميع البشر يولدون في ترتيب عشوائي، فهناك احتمالات أن أي إنسان يولد تقريبا في الوسط. وقد اقتراحها لأول مرة بطريقة صريحة من قبل عالم الفيزياء الفلكية براندون كارتر في عام 1983، ولذلك تسمى أحيانا كارثة كارتر؛ وبعد ذلك تم تأييد الحجة من قبل الفيلسوف جون أ. ليزلي، ومنذ ذلك الحين اكتشفت بشكل مستقل من قبل ج. ريتشارد غوت . وقد اقترحت مبادئ مماثلة من علم الأخرويات في وقت سابق من قبل هاينز فون فويستر، وآخرين. وقد تم إعطاءها في وقت سابق صورة أكثر عمومية في تأثير ليندي، حيث يتناسب العمر المتوقع في المستقبل مع العمر الحالي لظواهر معينة (وإن لم يكن بالضرورة مساويا للسن)، ويستند إلى انخفاض معدل الوفيات على مر الزمن: فالأشياء القديمة تدوم. باعتبار N العدد الإجمالي للبشر الذين ولدوا أو سيولدون، تشير مبدأ كوبرنيكوس إلى أن البشر على الأرجح (مع غيرهم من البشر N - 1) يجدون أنفسهم بالتساوي في أي موضع n من مجموع السكان N، لذلك يفترض البشر أن موقفنا الكسري f = n/N موزع بشكل موحد على المجال [0، 1] قبل معرفة موضعنا المطلق. f موزعة بشكل موحد على (0، 1) حتى بعد معرفة الموضع المطلق n. وبهذا، على سبيل المثال، هناك فرصة 95٪ أن f هو في المجال (0.05، 1)، وبهذا f > 0.05. وبعبارة أخرى، يمكننا أن نفترض أننا قد نكون متيقنين 95٪ أننا ضمن نسبة 95٪ الأخيرة من جميع البشر اللذين سيولدون على الإطلاق. إذا كنا نعرف موضعنا المطلق n، وهذا يعني وجود حد أعلى ل N التي تم الحصول عليها عن طريق إعادة ترتيب n/N > 0.05 لإعطاء N <20n. إذا تم استخدام رقم ليزلي، فقد ولد 60 مليار إنسان حتى الآن، لذلك يمكن تقدير أن هناك فرصة 95٪ أن العدد الإجمالي للبشر N سيكون أقل من 20 × 60 مليار = 1.2 تريليون. وبافتراض أن عدد سكان العالم يستقر عند 10 بلايين نسمة ومتوسط العمر المتوقع يبلغ 80 عاما، يمكن تقدير أن البشر الباقين البالغ عددهم 1140 بليون نسمة سيولدون في 9120 سنة. اعتمادا على إسقاط سكان العالم في القرون القادمة، قد تختلف التقديرات، ولكن النقطة الرئيسية للبرهان هي أنه من غير المحتمل أن أكثر من 1.2 تريليون إنسان سيعيشون على الأرض. هذه المشكلة مشابهة الشهيرة.
rdf:langString
Das Doomsday-Argument, deutsch Weltuntergangsargument, ist eine mathematische Überlegung, welche beansprucht, eine Wahrscheinlichkeitsaussage über den Zeitpunkt des Endes der Menschheit anhand von lediglich einer Schätzung der Anzahl aller bisher geborenen Menschen treffen zu können. Es wurde zuerst von dem Astrophysiker Brandon Carter in den 1980er Jahren vorgeschlagen und anschließend vom Philosophen vertreten. Es wurde unabhängig davon von Richard Gott III und H. B. Nielsen vorgebracht. Ähnliche Theorien, die ein Ende der Welt von Populationsstatistiken ableiten, wurden früher schon von Heinz von Foerster und anderen vorgeschlagen.
rdf:langString
The Doomsday argument (DA), or Carter catastrophe, is a probabilistic argument that claims to predict the future population of the human species, based on an estimation of the number of humans born to date. The Doomsday argument was originally proposed by the astrophysicist Brandon Carter in 1983 leading to the initial name of the Carter catastrophe. The argument was subsequently championed by the philosopher John A. Leslie and has since been independently discovered by J. Richard Gott, and Holger Bech Nielsen. Similar principles of eschatology were proposed earlier by Heinz von Foerster, among others. A more general form was given earlier in the Lindy effect, which proposes that for certain phenomena, the future life expectancy is proportional to (though not necessarily equal to) the current age and is based on a decreasing mortality rate over time. If the total number of humans who were born or will ever be born is denoted by N, then the Copernican principle suggests that any one human is equally likely (along with the other N − 1 humans) to find themselves at any position n of the total population N, so humans assume that our fractional position f = n/N is uniformly distributed on the interval [0, 1] prior to learning our absolute position. f is uniformly distributed on (0, 1) even after learning the absolute position n. That is, for example, there is a 95% chance that f is in the interval (0.05, 1), that is f > 0.05. In other words, we could assume that we could be 95% certain that we would be within the last 95% of all the humans ever to be born. If we know our absolute position n, this argument implies a 95% confidence upper bound for N obtained by rearranging n/N > 0.05 to give N < 20n. If Leslie's figure is used, then 60 billion humans have been born so far, so it can be estimated that there is a 95% chance that the total number of humans N will be less than 20 × 60 billion = 1.2 trillion. Assuming that the world population stabilizes at 10 billion and a life expectancy of 80 years, it can be estimated that the remaining 1140 billion humans will be born in 9120 years. Depending on the projection of the world population in the forthcoming centuries, estimates may vary, but the main point of the argument is that it is unlikely that more than 1.2 trillion humans will ever live.
rdf:langString
El argumento del día del juicio final es un argumento probabilista que trata de predecir cuándo se producirá la extinción de la especie humana a partir del número total de individuos de esta especie que existen en la actualidad. A grandes rasgos, sostiene que, suponiendo que los humanos vivos en el presente se hallen en un lugar aleatorio de la historia humana, es probable que se encuentren a mitad de camino de la misma.
rdf:langString
L’argument de l’Apocalypse est une énigme mettant en jeu les probabilités conditionnelles sur l'extinction de l'humanité. Elle est célèbre pour avoir résisté pendant de longues années à toutes les analyses et elle suscite encore aujourd'hui de nombreuses controverses.
rdf:langString
Argumen kiamat adalah argumen probabilistik yang diklaim bisa memprediksi jumlah manusia yang akan dilahirkan di masa depan dengan perkiraan jumlah total manusia yang lahir sejauh ini. Sederhananya, dikatakan bahwa seandainya semua manusia dilahirkan dalam urutan acak, kemungkinan ada satu manusia yang lahir kira-kira di tengah. Argumen ini pertama kali diusulkan secara eksplisit oleh astrofisikawan pada tahun 1983, sehingga terkadang disebut juga bencana Carter; argumen tersebut kemudian didukung oleh filsuf dan sejak saat itu telah ditemukan lagi secara independen oleh dan Holger Bech Nielsen. Prinsip-prinsip eskatologi yang serupa juga telah dikemukakan sebelumnya, salah satunya oleh . Bentuk yang lebih umum juga bisa ditemukan dalam , dimana untuk fenomena tertentu harapan hidup masa depan sebanding dengan (meskipun tidak harus sama dengan) usia saat ini, dan didasarkan pada penurunan angka kematian dari waktu ke waktu. Anggaplah N jumlah total manusia yang pernah atau akan pernah dilahirkan, Prinsip Kopernikus menunjukkan bahwa setiap manusia memiliki kemungkinan yang sama (bersama dengan manusia N-1 lainnya) untuk menemukan diri mereka pada posisi n manapun dari total populasi N, jadi setiap manusia bisa berasumsi bahwa posisi pecahan kita f=n/N didistribusikan secara seragam pada interval [0, 1] untuk mempelajari posisi absolut kita. f didistribusikan secara seragam pada (0, 1) bahkan setelah mempelajari posisi absolut n. Artinya, ada 95% kemungkinan f berada dalam interval (0,05, 1), yaitu f > 0,05. Dengan kata lain, kita dapat berasumsi bahwa kita dapat 95% yakin bahwa kita adalah 95% manusia terakhir dari semua manusia yang pernah dilahirkan. Jika kita mengetahui posisi absolut n kita, argumen ini menyiratkan batas atas kepercayaan 95% untuk N yang diperoleh dengan mengatur ulang n/N> 0,05 untuk menghasilkan N < 20n. Jika angka Leslie digunakan, maka sejauh ini telah lahir 60 miliar manusia, sehingga dapat diperkirakan 95% kemungkinan jumlah manusia N kurang dari 20 × 60 miliar = 1,2 triliun. Dengan asumsi bahwa populasi dunia stabil pada 10 miliar dan harapan hidup 80 tahun, dapat diperkirakan bahwa 1140 miliar manusia yang tersisa akan lahir dalam 9120 tahun. Bergantung pada proyeksi populasi dunia di abad-abad mendatang, perkiraan dapat bervariasi, tetapi poin utama dari argumen ini adalah bahwa tidak mungkin lebih dari 1,2 triliun manusia akan hidup.
rdf:langString
인류 종말 논법(Doomsday argument, DA)은 현재까지 태어난 인류 수의 추측을 통해 미래에 태어날 모든 인류의 수를 하는 통계학적인 논법이다. 간단히 말하면, 모든 사람을 임의의 숫자로 놓고, 임의로 한 사람을 뽑을 때 한 사람이 뽑히면 그 사람은 중간에 태어난 것이라 추측하는 것이 타당하다는 논증이다. 이 논증은 1983년 천체물리학자인 브랜던 카터가 처음으로 명시적으로 제시했다. 이 때부터 이 논증은 때때로 카터의 파국 논법(Carter catastrophe)이라고 부르기도 한다. 이 논증은 발표 직후 철학자인 가 옹호했으며, 이후 와 이 독립적으로 이 논증을 발표했다. 이와 같은 비슷한 종말론적 원리는 와 같은 사람들 등 이전에 꾸준히 제안되고는 했다. 이제까지 태어났거나 태어날 모든 인간의 수를 N이라고 두면, 코페르니쿠스 원리에 따라서 모든 인간 N에서 어떤 한 사람 n을 찾을 확률은 다른 n-1명의 사람과 모두 같으므로, 현재 우리의 수직선 상 위치 f = n/N은 우리의 절대적 위치에 대한 사전 확률인 구간 [0, 1]에서 균일하게 분포하고 있다. 심지어 f는 절대적 위치 n을 알게 된 이후에도 (0, 1]에서 균일하게 분포하고 있다. 즉 예를 들어, f가 (0.05, 1] 간격에 있을 확률, 즉 f > 0.05일 확률은 95%이다. 다르게 말하면 우리는 모든 태어났거나 태어날 인간의 마지막 95% 이내일 것일 확률이 95%라고 말할 수 있다. 우리가 우리의 절대적 위치 n을 알고 있을 경우, N값의 상한선은 n/N > 0.05을 정리한 N < 20n와 같다. 만약 레슬리의 제안을 사용하고 현재까지 태어난 인간이 600억명이라고 가정할 경우, 95%의 확률로 N값이 20 × 600억 = 1조 2000억보다는 작을 것이라고 추정할 수 있다. 세계 인구가 100억명에서 안정해지고 평균 수명이 80년이라고 가정한다면, 나머지 1조 1400억명의 인간은 9,120년까지 태어날 것이라고 추측할 수 있다. 다가오는 세기의 세계 인구 예측에 따라 서로 달라질 수는 있지만, 이 논법의 중요한 점은 인류가 적어도 지구에서 1조 2000억명 이상 살 수 없다는 것을 의미한다. 이 문제는 또 다른 유명한 문제인 와도 비슷하다.
rdf:langString
Argument o końcu świata – probabilistyczny argument przewidujący całkowitą liczbę ludzi w historii świata po raz pierwszy przedstawiony przez fizyka w 1983 roku. Niech oznacza całkowitą liczbę ludzi, którzy kiedykolwiek urodzili się lub urodzą się w przyszłości. Każdemu człowiekowi można przyporządkować numer zgodny z kolejnością narodzin. Załóżmy, że prawdopodobieństwo urodzenia się jako człowiek o dowolnym ustalonym numerze jest niezależne od i równe Funkcja gęstości prawdopodobieństwa tak określonej zmiennej losowej to z dystrybuantą To oznacza, że w każdym przypadku prawdopodobieństwo narodzin z numerem zawierającym się w przedziale jest równe Na przykład z 95% pewnością można uznać, że numery współcześnie żyjących ludzi mieszczą się w przedziale Inaczej, istnieje 95% pewności, że współcześnie żyjący człowiek znajduje się w grupie 95% ostatnich ludzi. Można wyprowadzić to oszacowanie w formie ogólniejszej. Niech oznacza numer współcześnie żyjącego człowieka. Oszacowanie wartości na poziomie ufności wyraża się nierównością: Wtedy: Z tego wynika, że jeśli n = 50 mld, to z prawdopodobieństwem 95% całkowita liczba ludzi, którzy kiedykolwiek będą żyli, nie przekroczy biliona. Co więcej, jeśli wielkość populacji ustabilizuje się na poziomie 10 mld ze średnim wiekiem reprodukcji na poziomie 30 lat, to z prawdopodobieństwem 95% ludzkość przestanie istnieć przed rokiem 4900.
rdf:langString
Теорема Судного дня (англ. Doomsday argument, скорочено далі DA, немає усталеного перекладу на українську мову, зазвичай використовують англійську назву або скорочення DA) — це ймовірнісне міркування, яке претендує на те, щоб пророкувати майбутнє існування людської раси, виходячи тільки з оцінки числа людей, які жили до цього. Тобто, виходячи з припущення, що люди які живуть зараз перебувають у випадковому місці всієї хронології людської історії, є великі шанси того, що ми знаходимося посередині цієї хронологічної шкали. У явній формі це міркування було вперше запропоновано астрофізиком в 1983 році , в силу чого його іноді називають «катастрофою Картера»; дане міркування було послідовно розвинене філософом і було незалежним чином відкрито і Хольгер Бек Нільсеном . Схожі принципи есхатології були запропоновані Гайнцом фон Ферстером та іншими. Спираючись на принцип Коперника, що стверджує посередність Землі, Брендон Картер висунув гіпотезу, що існує ймовірність, що людство зараз перебуває в середині відрізка часу, відведеного йому на існування. Тобто, половина всього можливого числа людей уже народилася, залишилося народитися на світ ще іншій половині. Вкрай малоймовірно, що ви – найперший(-а) з людей у світі, тобто, Адам (або Єва). І настільки ж малоймовірно, що саме ви - останній народжений на Землі представник людського виду. Отже, ґрунтуючись на даному твердженні, можна спробувати розрахувати час, що залишився до кінця існування людської раси. Ось тут вступають в силу різні додаткові фактори і застереження. Леслі міркує дещо іншим чином, застосовуючи формулу Баєса, яка пов'язує апостеріорну ймовірність якоїсь гіпотези з апріорною її ймовірністю та ймовірністю нової порції інформації, тобто свідчення, яке ми отримали в підтримку цієї гіпотези. Леслі пише: "Припустимо, є дві гіпотези про те, скільки буде всього людей від неандертальців до «кінця світу»: • Перша гіпотеза: всього буде 200 млрд людей (тобто кінець світу настане найближчим тисячоліття, оскільки всього на землі вже жило 100 млрд людей). • Друга гіпотеза: всього буде 200 трлн. людей (тобто люди заселять Галактику)". І припустимо, що ймовірність кожного з фіналів дорівнює 50% з точки зору якогось абстрактного космічного спостерігача (при цьому Леслі передбачає, що ми живемо в детерміністичному світі, тобто, хоча ми цього й не знаємо, але ця ймовірність твердо визначена самими властивостями нашої цивілізації.)Тепер, якщо застосувати теорему Байєса і модифікувати цю апріорну ймовірність з урахуванням того факту, що ми виявляємо себе так рано, тобто серед перших 200 млрд. людей, ми отримаємо зрушення цієї апріорної ймовірності в тисячу разів (різниця між мільярдами і трильйонами).Тобто ймовірність того, що ми потрапили в ту цивілізацію, якій судилося померти відносно рано, стала 99,95%. Властивість наведених міркувань полягає в тому, що воно різко збільшує навіть дуже невелику ймовірність вимирання в XXI столітті.Наприклад, якщо вона дорівнює 1% з точки зору якогось зовнішнього спостерігача, то для нас, раз ми виявили себе у світі до цієї події, вона може становити 99.9 відсотків.(В припущенні, що в галактичній цивілізації буде 200000000000000 о.). З цього випливає, що, незважаючи на абстрактність і складність для розуміння даних міркувань, ми повинні приділяти не меншу увагу спробам довести або спростувати міркування Картера-Леслі, ніж ми витрачаємо на запобігання ядерної війни.
rdf:langString
Теорема о конце света (англ. Doomsday argument, буквально «Аргумент судного дня» — сокращённо далее DA, нет устоявшегося перевода на русский язык, обычно используют английское название или сокращение DA) — это , которое претендует на то, чтобы предсказывать будущее время существования человеческой расы, исходя только из оценки числа живших до сих пор людей. Исходя из предположения, что живущие сейчас люди находятся в случайном месте всей хронологии человеческой истории, велики шансы того, что мы находимся посередине этой хронологической шкалы.В явной форме это рассуждение было впервые предложено астрофизиком Брендоном Картером в 1983 году, в силу чего его иногда называют «катастрофой Картера»; данное рассуждение было последовательно развито философом Джоном А. Лесли и было независимым образом открыто Ричардом Готтом и Хольгером Бек Нильсеном. Похожие принципы эсхатологии были предложены Хайнцем фон Фёрстером и другими.
rdf:langString
末日论证（Doomsday argument），也译为末世论证，是一种预测人类未来的。它以对到目前为止人类总人口的估计作为条件进行推理，得到的结论认为人类很有可能已经经历了其一半的历史进程。 末日论证由天体物理学家布兰登·卡特（Brandon Carter）于1983年首先提出，因此有些时候也被称为卡特大灾难（Carter catastrophe）。这一观点被哲学家约翰·莱斯利所支持。随后，约翰·理查德·戈特和（Holger Bech Nielson）也先后独立提出了这一论证。而早前海因茨·冯·福斯特与其他一些人就已提出了关于末世论的相似观点。
xsd:nonNegativeInteger
43491
