Domestication

http://dbpedia.org/resource/Domestication an entity of type: Thing

التَّدْجِينُ أو الاستئناس هو اكتساب (أو فقدان) نوع حيواني أو نباتي لصفات وراثية نتيجة تفاعله مع الإنسان. هي عملية يصبح من خلالها أفراد نوع من الحيوانات أو النباتات معتادة على سيطرة الإنسان عبر تغيير على المستوي الجيني من خلال عملية الاختيار من أجل إبراز الصفات المفيدة والتي يحتاجها البشر. في اتفاقية التنوع البيولوجي يتم تعريف الأنواع المدجنة بأنها الأنواع التي خضعت لعملية تطورية من قبل البشر لتلبية احتياجاتهم، ولذلك فإن السمة المميزة للتدجين هو الاختيار الاصطناعي من قبل البشر. استغل البشر هذه الحيوانات ورعاها لمجموعة واسعة من الأسباب: لإنتاج الغذاء أو من أجل قيمة السلع (مثل الصوف، القطن، الحرير) أو للمساعدة في أنواع مختلفة من العمل (مثل النقل، والحماية، والحرب) أو للبحث العلمي أو لمجرد الاستمتاع أو الصحبة. rdf:langString
Εξημέρωση ονομάζεται η διαδικασία κατά την οποία ένας πληθυσμός ζώων ή φυτών, μέσα από μια διαδικασία επιλογής, προσαρμόζεται στον ανθρώπινο έλεγχο. rdf:langString
La domesticación es el proceso por el cual una población de una determinada especie animal o vegetal pierde, adquiere o desarrolla ciertos caracteres morfológicos, fisiológicos o de comportamiento que son heredables y, además, son el resultado de una interacción prolongada y de una selección artificial por parte del ser humano o una selección natural adaptativa a la convivencia con el ser humano.​ Habitualmente, la finalidad de la domesticación es obtener determinados beneficios de la especie domesticada, aunque en ocasiones se trata de un proceso espontáneo resultante de un beneficio mutuo. rdf:langString
Domestikasi merupakan pengadopsian tumbuhan dan hewan dari kehidupan liar ke dalam lingkungan kehidupan sehari-hari manusia. Dalam arti yang sederhana, domestikasi merupakan proses "penjinakan" yang dilakukan terhadap hewan liar. Perbedaannya, apabila penjinakan lebih pada individu, domestikasi melibatkan populasi, seperti seleksi, pemuliaan (perbaikan keturunan), serta perubahan perilaku/sifat dari organisme yang menjadi objeknya. Kata Domestikasi berasal dari kata Latin Domus, yang berarti "rumah". rdf:langString
La domesticazione (o, meno propriamente, addomesticamento) è, in biologia, il processo attraverso cui una specie animale o vegetale viene resa "domestica" (dal latino domus, casa), cioè dipendente dalla convivenza con l'uomo e dal controllo da parte di quest'ultimo. Per molte specie, la domesticazione ha comportato notevoli modificazioni del comportamento, del ciclo biologico e della stessa fisiologia. Alcuni autori, oltre alle specie animali e vegetali, considerano il termine applicabile anche ai fenomeni naturali, come nel caso della domesticazione del fuoco. rdf:langString
Domestykacja zwierząt (od łac. domesticus – domowy), udomowienie zwierząt – całokształt procesów przekształcania się cech i właściwości morfologicznych, fizjologicznych, rozwojowych i psychicznych zwierząt dzikich, będący skutkiem długotrwałego oddziaływania człowieka na zwierzęta, zwłaszcza poprzez ludzką ingerencję na czynniki genetyczne i środowiskowe. rdf:langString
Одома́шнивание или доместика́ция (от лат. domesticus — «домашний») — процесс изменения диких животных или растений, при котором на протяжении многих поколений они содержатся человеком генетически изолированными от их дикой формы и подвергаются искусственному отбору. rdf:langString
驯化是指一種生物的成長與生殖逐漸受另一種生物利用與掌控的過程,例如人類栽培各種農作物、畜牧,以及切葉蟻馴養真菌。人類驯化动植物的目的主要包括作為食物和衣物的來源、運輸、守衛或是觀賞娛樂用途。常見的馴養動物包括了寵物、家畜等。总共约有2500个物种受到过人类驯化, 约250个物种被认为进行了完全驯化。 人类驯化植物至少在1万2千年前就开始了,例如谷物和葫芦。独立的动植物驯化事件至少发生在美洲、西南亚、南亚、东亚等11个地区。人类最早的农耕文明美索不达米亚文明在距今至少一万年前就种植了豌豆、亚麻、鹰嘴豆、小麦和大麦等,此地驯化的山羊、绵羊、家牛等传播到了各个大洲;中国独立驯化了猪、黍、粟、大豆和稻米等;南美大陆的美洲驼和羊驼被驯化用于肉食、驼役和生产驼毛制品。驯化被认为是人类文明起源的里程碑事件。 rdf:langString
La domesticació és l'acció de fer que un organisme esdevingui domèstic, és a dir, que visqui al costat de l'ésser humà i es criï a casa. El terme deriva dels termes llatins domus, que significa 'casa', i domesticus, que té el mateix significat que el terme actual. Descriu el pas de l'estat feréstec a l'estat domèstic d'alguns animals per acció de l'home. Aquest procés és a causa dels interessos humans d'obtenir de les espècies salvatges aliment, servei, companyia, roba, etc., i començà fa almenys 11.000 anys. rdf:langString
Domestikace (též zdomácnění) je postupné cílevědomé přetváření divoce žijících druhů organismů (živočichů, ale i rostlin, bakterií, ...) v druhy domestikované, vhodné k chovu. Jedná se o vícegenerační proces, který spočívá v trvalé genetické modifikaci druhu, která vede k vrozené adaptaci na člověka. Tak může mít člověk i vliv sám na sebe a mluvíme tak o sebedomestikaci. Člověk o organismus pečuje, má značný vliv na jeho reprodukci a získává potřebné suroviny (mléko, kůži aj.). Tyto faktory přispěly k populační explozi. rdf:langString
Aldomigi aŭ hejmigi sovaĝajn aŭ naturajn bestojn signifas ilin alkutimigi al vivado en kaptiteco por bredado kaj uzado fare de homoj. Parolante pri aldomigitaj plantoj (iom metafora uzado de "aldomigo") oni parolas pri ĉiuj plantoj, kiujn homoj uzas kaj sisteme plantas por nutrado, furaĝo, medicino aŭ alia uzado. rdf:langString
Domestication is a sustained multi-generational relationship in which humans assume a significant degree of control over the reproduction and care of another group of organisms to secure a more predictable supply of resources from that group. A broader biological definition is that it is a coevolutionary process that arises from a mutualism, in which one species (the domesticator) constructs an environment where it actively manages both the survival and reproduction of another species (the domesticate) in order to provide the former with resources and/or services. The domestication of plants and animals by humans was a major cultural innovation ranked in importance with the conquest of fire, the manufacturing of tools, and the development of verbal language. rdf:langString
Domestizierung (auch Domestikation, zu lateinisch domesticus „häuslich“) oder Haustierwerdung ist ein innerartlicher Veränderungsprozess von Wildtieren oder Wildpflanzen, bei dem diese durch den Menschen über Generationen hinweg von der Wildform genetisch isoliert werden. Wildtiere werden durch Domestikation zu Haustieren, Wildpflanzen werden zu Kulturpflanzen. Dadurch und durch die weitere Züchtung wird eine Nutzung durch den Menschen oft erst möglich oder die Nutzbarkeit kann enorm verbessert werden (siehe Nutztier und Nutzpflanze). rdf:langString
Etxekotzea gizakiak lanerako, lagun gisa erabiltzeko edo janaritarako animalia eta landareak egokitzea da. Etxekotze hitza etxe hitzetik eratortzen da, eta gizakiak Neolitoan egindako etxe-eraikitze prozesuarekin lotuta dago, orain dela 11.000 urte ingurutik aurrera. Espezie bat etxekotua dagoela esaten da ezaugarri morfologiko, fisiologiko edo portaera bat garatu duenean gizakiarekin elkarrekintza luze baten ondorioz, eta gizakiak ezaugarri horiek lortu, sortu edo indartzeko hautespen artifiziala egin duenean. rdf:langString
La domestication d'une espèce, animale ou végétale, est l'acquisition, la perte ou le développement de caractères morphologiques, physiologiques ou comportementaux nouveaux et héréditaires, résultant d’une interaction prolongée, d'un contrôle voire d'une sélection délibérée de la part des communautés humaines. Elle se traduit par une modification plus ou moins profonde du patrimoine génétique de l'espèce, voire la formation d'une espèce génétiquement disjointe (non interféconde avec l'espèce originelle). D'un point de vue biologique l'ensemble de ces modifications compose la biodiversité domestique, soit l'ensemble des espèces et des sous-espèces (races, variétés) domestiquées par l'homme et ayant été soumise à sa sélection. rdf:langString
순화(馴化)는 생물의 형질을 여러 세대에 걸쳐 인간이 원하는 방향으로 바꾸어 길들이는 것이다. 동물의 순화는 가축화(家畜化), 식물의 순화는 작물화(作物化), 균류의 순화는 용균화(用菌化)로 부른다. 생물의 순화는 언어의 사용, 불의 이용, 도구의 제작과 함께 사람의 생활과 문화의 발전에 매우 큰 혁신이었다고 평가된다. 찰스 다윈은 순화된 생물이 야생에 있는 근연종과 몇 가지 형질만 다를 뿐이라는 점을 밝혔다. 다윈은 이러한 형질 차이가 인간의 "인위적 선택"인 품종개량의 결과임을 확인하고 자연에서도 환경이 이와 같은 선택 압력으로 작용하여 자연선택이 일어난다는 사실을 알아냈다. 이러한 선택에 따른 생물의 적응 결과가 진화이다. 야생의 생물종은 자연적인 돌연변이에 의해 집단 안에 유전적 대립형질을 갖는 다양성이 존재한다. 인간은 이렇게 다양한 개체들 중에 자신이 원하는 형질을 갖는 개체들만 선별하여 후손을 낳게 하였고 다시 이와 같은 과정을 여러 세대에 반복하여 순화시켰다. 그 결과 야생에 있는 종과 순화된 종 사이엔 확연히 구분되는 차이가 생겼다. 인간이 인위적으로 생물의 진화에 개입한 것이다. 순화된 생물 종은 일반적으로 특정한 형질이 되어 유지된다. 순화된 뒤로도 오랜 세월에 걸쳐 한 지역에서 사람들과 함께 살아오면 그 지역만의 특징을 띄게 되는데 이런 생물을 재래 품종이라고 한다. 이를테면 같은 소라도 한우나 와규처럼 그 지역에 토착화한 것이 재래 품종이다. rdf:langString
家畜化(かちくか)および栽培化(さいばいか)とは、前者が動物で後者が植物と、対象とする生物が異なるものの、いずれも、ヒト(人間)が対象の生殖を管理し、管理を強化していく過程をいう。その過程においてヒトは自らに有益な特徴を多く具える個体を対象の群れの中から人為選択し続けるため、代を重ねることで遺伝子レベルでの好ましい変化が発現し、固定化し、家畜化・栽培化が成功する。栽培化は作物化(さくもつか)ともいう。 英語では "domestication" (1774年初出)が日本語「家畜化」に最も近似の語ではあるが、動物・植物の区別もなければ(元来は)遺伝子とも無関係で、用法は「飼い慣らし」に近い。なお、上述の日本語「栽培化」および「作物化」は、英語表現[植物 + domestication]の訳語として生まれている。 家の中や周りを美しくすることが主な目的で栽培化された植物は、通常「観葉植物」あるいは「観賞植物」と呼ばれるが、大規模食料生産のために栽培化されたものは一般的に「作物」と呼ばれる。特別に望まれる特徴を意図的に変更あるいは選択した栽培植物(を参照)と人間の利益のために用いられる植物とを区別することは可能であるが、野生種からは本質的な違いはない。家での交わりのために家畜化された動物は通常「ペット」と呼ばれるが、食料あるいは労働のために家畜化されたものは「家畜」と呼ばれる。 rdf:langString
Domesticatie (Latijn domus, huis) is het proces van toenemende wederzijdse afhankelijkheid tussen de mens enerzijds en dieren en planten anderzijds die gepaard gaat met mutaties (verandering in erfelijke eigenschappen) en selectie. De selectie kan daarbij doelbewust of onbewust zijn en zal bij de vroegste vormen onbewust zijn geweest. Naarmate de mens meer bewust werd van het proces van domesticatie werd gerichter gebruikgemaakt van selectie, teeltkeuze en fokken om gewenste eigenschappen en kenmerken te versterken. rdf:langString
A domesticação é um processo coevolutivo, mutualístico, biocultural e multigeracional, "no qual humanos assumem significativos níveis de controle sobre a reprodução e cuidado de plantas e/ou animais com objetivo de assegurar suprimentos mais previsíveis de recursos de interesse e pelo qual plantas e animais são capazes de aumentar seu sucesso reprodutivo sobre indivíduos que não participam dessa relação, portanto, aumentando o fitness de ambos: humanos e domesticados". Contudo, autores, como David Rindos, sugerem que esse tipo de relação ecológica pode ser travada entre outras espécies além da humana. O processo de domesticação de plantas e animais é um fenômeno mais antigo do que a Revolução Neolítica, sendo a domesticação de lobos em cães o primeiro exemplo de domesticação reconhecido, s rdf:langString
Domesticering är människans förädling av från början vilda arter genom avel. Genom mänsklig påverkan har ett antal djur- eller växtarter förändrats från vild form till av människan mer eller mindre beroende underarter. Exempel på detta är hundar, nötboskap, hästar, grisar, vete, ris med flera från början vilda arter. Hos en fullständigt domesticerad art styrs urvalet helt av människan, och växten eller djuret har anpassats till människans behov. rdf:langString
Одома́шнення або доместика́ція (від лат. domesticus: слово domus — «дім») — процес зміни популяції тварин або рослин за допомогою селекції, в результаті якої вони стають пристосованими до утримання в неволі та використання людиною. Процес проводиться спільнотою людей заради кількох цілей: отримання джерела їжі або інших продуктів тваринництва (таких як вовна, бавовна або шовк), використання для певних робіт (транспорту або захисту), утримання стад тварин, хатніх тварин або декоративних рослин. Такі спільноти називаються пастушими або скотарськими племенами. rdf:langString
rdf:langString Domestication
rdf:langString استئناس
rdf:langString Domesticació
rdf:langString Domestikace
rdf:langString Domestizierung
rdf:langString Εξημέρωση
rdf:langString Aldomigo
rdf:langString Domesticación
rdf:langString Etxekotze
rdf:langString Domestikasi
rdf:langString Domesticazione
rdf:langString Domestication
rdf:langString 家畜化
rdf:langString 순화 (생물학)
rdf:langString Domesticatie
rdf:langString Domestykacja zwierząt
rdf:langString Domesticação
rdf:langString Одомашнивание
rdf:langString Domesticering
rdf:langString Одомашнення
rdf:langString 驯化
xsd:integer 142586
xsd:integer 1122415872
xsd:date 2010-12-19
rdf:langString La domesticació és l'acció de fer que un organisme esdevingui domèstic, és a dir, que visqui al costat de l'ésser humà i es criï a casa. El terme deriva dels termes llatins domus, que significa 'casa', i domesticus, que té el mateix significat que el terme actual. Descriu el pas de l'estat feréstec a l'estat domèstic d'alguns animals per acció de l'home. Aquest procés és a causa dels interessos humans d'obtenir de les espècies salvatges aliment, servei, companyia, roba, etc., i començà fa almenys 11.000 anys. Una espècie domesticada, animal o vegetal, és una espècie que ha desenvolupat uns caràcters morfològics, fisiològics, o fins i tot comportamentals, nous i hereditaris, com a resultat d'una interacció prolongada, d'un control o fins i tot d'una selecció deliberada per part de l'ésser humà. La domesticació designa també l'estat en el qual la reproducció, les cures i l'alimentació dels animals, o el cicle de les plantes són controlats de manera més o menys directa per l'ésser humà. En el llenguatge corrent, l'expressió «animal domèstic» és sovint utilitzada en el sentit d'animal de companyia. Aquest últim terme es pot aplicar a un animal individual, mentre que la domesticació concerneix una població o una espècie sencera. Una accepció ampliada de la domesticació tendeix a tractar totes les formes d'interacció regular de l'espècie humana amb una espècie animal. La principal utilitat de les plantes i animals domèstics és la producció d'aliments, així com d'altres productes útils com la llana, el cotó, o la seda. Tanmateix, els motius de la pràctica de la ramaderia o de l'agricultura no són sempre estrictament utilitaris i inclouen el plaer, el lleure o pràctiques religioses. La domesticació de les plantes i dels animals acompanyà els inicis de l'agricultura i fou un factor essencial en el desenvolupament de la civilització. En el passat permeté la revolució neolítica, però també és un procés que encara es perllonga en l'actualitat.
rdf:langString التَّدْجِينُ أو الاستئناس هو اكتساب (أو فقدان) نوع حيواني أو نباتي لصفات وراثية نتيجة تفاعله مع الإنسان. هي عملية يصبح من خلالها أفراد نوع من الحيوانات أو النباتات معتادة على سيطرة الإنسان عبر تغيير على المستوي الجيني من خلال عملية الاختيار من أجل إبراز الصفات المفيدة والتي يحتاجها البشر. في اتفاقية التنوع البيولوجي يتم تعريف الأنواع المدجنة بأنها الأنواع التي خضعت لعملية تطورية من قبل البشر لتلبية احتياجاتهم، ولذلك فإن السمة المميزة للتدجين هو الاختيار الاصطناعي من قبل البشر. استغل البشر هذه الحيوانات ورعاها لمجموعة واسعة من الأسباب: لإنتاج الغذاء أو من أجل قيمة السلع (مثل الصوف، القطن، الحرير) أو للمساعدة في أنواع مختلفة من العمل (مثل النقل، والحماية، والحرب) أو للبحث العلمي أو لمجرد الاستمتاع أو الصحبة.
rdf:langString Domestikace (též zdomácnění) je postupné cílevědomé přetváření divoce žijících druhů organismů (živočichů, ale i rostlin, bakterií, ...) v druhy domestikované, vhodné k chovu. Jedná se o vícegenerační proces, který spočívá v trvalé genetické modifikaci druhu, která vede k vrozené adaptaci na člověka. Tak může mít člověk i vliv sám na sebe a mluvíme tak o sebedomestikaci. Člověk o organismus pečuje, má značný vliv na jeho reprodukci a získává potřebné suroviny (mléko, kůži aj.). Tyto faktory přispěly k populační explozi. Za domestikovaný organismus je považován takový druh nebo poddruh, který se rozmnožuje pod kontrolou člověka. Domestikované organismy se nemnoží ve volné přírodě, buď proto, že toho nejsou schopny, nebo proto, že byla volně žijící forma vyhubena. Pokud se domestikovaný organismus dostane do volné přírody a začne se množit nezávisle na člověku, označujeme ho za zdivočelý (např. mustang, pes dingo, městský holub). Některé druhy byly domestikovány už v dávné minulosti (neolitická revoluce), některé druhy teprve v nedávno uplynulých desetiletích, jako např. některá kožešinová zvířata. Za domestikované druhy musíme považovat také některé druhy ptáků chovaných v klecích, např. papouška andulku, japonskou křepelku, kanára apod., stejně tak jako některé druhy , např. paví očko (gupka), , rájovec, a podobně. Během domestikace došlo k fyzickým změnám domestikovaných zvířat, např.: délka končetin, změna osrstění, tvar lebky, změny v CNS (hlavně omezení činnosti smyslového a pohybového aparátu), v rozmnožování nebo produkci mléka. Došlo také ke zmenšení velikosti mozku. Asi o 40 % se zmenšila část mozku ovlivňující chování jako agresi, reakce na stres aj. Fyzické změny ovšem nejsou hlavním znakem domestikace. Například domestikovaní sobi nevytvářejí příliš velkou řadu plemen a v podstatě jsou takřka k nerozeznání od svých divokých příbuzných. Životy řady seveřanů (Inuitů, Evenků, Čukčů, Khantů, Nenetů a dalších) jsou na sobech úplně závislé. Toto soužití člověka se zvířetem způsobilo změny i u lidí. Tělo se muselo přizpůsobit na trávení živočišných produktů s velkým obsahem ochranných látek (např. tolerance laktózy).
rdf:langString Domestizierung (auch Domestikation, zu lateinisch domesticus „häuslich“) oder Haustierwerdung ist ein innerartlicher Veränderungsprozess von Wildtieren oder Wildpflanzen, bei dem diese durch den Menschen über Generationen hinweg von der Wildform genetisch isoliert werden. Wildtiere werden durch Domestikation zu Haustieren, Wildpflanzen werden zu Kulturpflanzen. Dadurch und durch die weitere Züchtung wird eine Nutzung durch den Menschen oft erst möglich oder die Nutzbarkeit kann enorm verbessert werden (siehe Nutztier und Nutzpflanze). Der folgende Text behandelt die Domestikation von Tieren. Zu Pflanzen siehe Pflanzenzüchtung.
rdf:langString Εξημέρωση ονομάζεται η διαδικασία κατά την οποία ένας πληθυσμός ζώων ή φυτών, μέσα από μια διαδικασία επιλογής, προσαρμόζεται στον ανθρώπινο έλεγχο.
rdf:langString Aldomigi aŭ hejmigi sovaĝajn aŭ naturajn bestojn signifas ilin alkutimigi al vivado en kaptiteco por bredado kaj uzado fare de homoj. Parolante pri aldomigitaj plantoj (iom metafora uzado de "aldomigo") oni parolas pri ĉiuj plantoj, kiujn homoj uzas kaj sisteme plantas por nutrado, furaĝo, medicino aŭ alia uzado. Aldomigo estas eltenita mult-generacia rilataro laŭ kiu unu grupo de organismoj ricevas gravajn gradon de influo super la reproduktado kaj zorgado de alia grupo por sekurigi pli antaŭvideblan havigon de rimedoj el tiu dua grupo. Charles Darwin agnoskis la malgrandan nombron de trajtoj kiuj faris aldomigitajn speciojn diferencaj el ties naturaj prauloj. Li estis ankaŭ la unua kiu agnoskis la diferencon inter konscia selekta bredado en kiu homooj rekte selektas por atingo de dezirataj trajtoj, kaj nekonscia selekto kie trajtoj evoluas kiel krom-produkto de natura selekto aŭ el selekto al aliaj trajtoj. Estas genetika diferenco inter aldomigitaj kaj naturaj populacioj. Estas ankaŭ tia diferenco inter la aldomigaj trajtoj kiuj laŭ esploristoj estis esencaj je la fruaj stadioj de aldomigo, kaj la plibonigaj trajtoj kiuj estis aperintaj ekde la disiĝo inter naturaj kaj aldomigitaj populacioj. Aldomigaj trajtoj estas ĝenerale fiksitaj ene de ĉiuj aldomigitoj, kaj estis selektitaj dum la komenca epizodo de aldomigo de tiu animalo aŭ planto, dum plibonigaj trajtoj estas nur en proporcio de aldomigitoj, kvankam ili povus esti fiksitaj en individuaj bredadoj aŭ regionaj populacioj. La hundo estis la unua aldomigito, kaj ili setlis tra Eŭrazio antaŭ la fino de la fina Pleistoceno, tre antaŭ kultivado kaj antaŭ la aldomigo de aliaj animaloj. La arkeologia kaj genetika informaro sugestas ke longdaŭra dudirekta genfluo inter naturaj kaj aldomigitaj bestoj – inklude azenojn, ĉevalojn, nov- kaj malnov-mondajn kameledojn, kaprojn, ŝafojn, kaj porkojn – estis ofta. Pro sia gravo por homoj kaj sia valoro kiel modelo de evoluciaj kaj demografiaj ŝanĝoj, aldomigo estis alloginta sciencistojn el arkeologio, paleontologio, antropologio, botaniko, zoologio, genetiko, kaj la mediscienco.
rdf:langString Domestication is a sustained multi-generational relationship in which humans assume a significant degree of control over the reproduction and care of another group of organisms to secure a more predictable supply of resources from that group. A broader biological definition is that it is a coevolutionary process that arises from a mutualism, in which one species (the domesticator) constructs an environment where it actively manages both the survival and reproduction of another species (the domesticate) in order to provide the former with resources and/or services. The domestication of plants and animals by humans was a major cultural innovation ranked in importance with the conquest of fire, the manufacturing of tools, and the development of verbal language. Charles Darwin recognized the small number of traits that made domestic species different from their wild ancestors. He was also the first to recognize the difference between conscious selective breeding (i.e. artificial selection) in which humans directly select for desirable traits, and unconscious selection where traits evolve as a by-product of natural selection or from selection on other traits. There is a genetic difference between domestic and wild populations. There is also such a difference between the domestication traits that researchers believe to have been essential at the early stages of domestication, and the improvement traits that have appeared since the split between wild and domestic populations. Domestication traits are generally fixed within all domesticates, and were selected during the initial episode of domestication of that animal or plant, whereas improvement traits are present only in a proportion of domesticates, though they may be fixed in individual breeds or regional populations. The dog was the first domesticated species, and was established across Eurasia before the end of the Late Pleistocene era, well before cultivation and before the domestication of other animals. The archaeological and genetic data suggest that long-term bidirectional gene flow between wild and domestic stocks – including donkeys, horses, New and Old World camelids, goats, sheep, and pigs – was common. Given its importance to humans and its value as a model of evolutionary and demographic change, domestication has attracted scientists from archaeology, paleontology, anthropology, botany, zoology, genetics, and the environmental sciences.Among birds, the major domestic species today is the chicken, important for meat and eggs, though economically valuable poultry include the turkey, guineafowl and numerous other species. Birds are also widely kept as cagebirds, from songbirds to parrots. The longest established invertebrate domesticates are the honey bee and the silkworm. Land snails are raised for food, while species from several phyla are kept for research, and others are bred for biological control. The domestication of plants began at least 12,000 years ago with cereals in the Middle East, and the bottle gourd in Asia. Agriculture developed in at least 11 different centres around the world, domesticating different crops and animals.
rdf:langString Etxekotzea gizakiak lanerako, lagun gisa erabiltzeko edo janaritarako animalia eta landareak egokitzea da. Etxekotze hitza etxe hitzetik eratortzen da, eta gizakiak Neolitoan egindako etxe-eraikitze prozesuarekin lotuta dago, orain dela 11.000 urte ingurutik aurrera. Espezie bat etxekotua dagoela esaten da ezaugarri morfologiko, fisiologiko edo portaera bat garatu duenean gizakiarekin elkarrekintza luze baten ondorioz, eta gizakiak ezaugarri horiek lortu, sortu edo indartzeko hautespen artifiziala egin duenean. Gizakientzat duen interesa, eta euren eboluzioa zein demografia azaltzeko duen garrantzia dela eta, etxekotzeak zientzialari ugari erakurri dituen ikerketa da, arkeologia, paleontologia, antropologia, botanika, zoologia, genetika eta .
rdf:langString La domesticación es el proceso por el cual una población de una determinada especie animal o vegetal pierde, adquiere o desarrolla ciertos caracteres morfológicos, fisiológicos o de comportamiento que son heredables y, además, son el resultado de una interacción prolongada y de una selección artificial por parte del ser humano o una selección natural adaptativa a la convivencia con el ser humano.​ Habitualmente, la finalidad de la domesticación es obtener determinados beneficios de la especie domesticada, aunque en ocasiones se trata de un proceso espontáneo resultante de un beneficio mutuo.
rdf:langString La domestication d'une espèce, animale ou végétale, est l'acquisition, la perte ou le développement de caractères morphologiques, physiologiques ou comportementaux nouveaux et héréditaires, résultant d’une interaction prolongée, d'un contrôle voire d'une sélection délibérée de la part des communautés humaines. Elle se traduit par une modification plus ou moins profonde du patrimoine génétique de l'espèce, voire la formation d'une espèce génétiquement disjointe (non interféconde avec l'espèce originelle). D'un point de vue biologique l'ensemble de ces modifications compose la biodiversité domestique, soit l'ensemble des espèces et des sous-espèces (races, variétés) domestiquées par l'homme et ayant été soumise à sa sélection. Les modifications vont de l’isolement de populations (simple isolat de génotypes sauvages reproduits) au changement du génome et jusqu’à la création d’espèces nouvelles. On parle d'espèces domestiquées, de plantes ou d'animaux domestiqués. La domestication est une activité humaine très ancienne, elle précède la sédentarisation et l’agriculture (domestication du chien ou du figuier par les chasseurs paléolithiques). Le terme « domestication » est utilisé par extension aux techniques et aux objets mis au service des besoins humains (domestication d'un fleuve, d'une énergie, etc.). La notion de besoin humain s'entend extensivement à toutes les activités humaines, utilitaires ou culturelles, et la domestication porte sur toutes les classes du vivant. Son étude relève de sciences multiples, sachant que la génétique permet depuis le XXIe siècle de mieux connaitre ses étapes et ses processus. On parle aussi de domestication pour des choses, telles la « domestication secondaire » ou « domestication des produits » (élevage d'animaux en vue d'usages autres que la production de viande : lait, laine, exploitation de leur énergie par la traction et le portage, bât et monte), ou la domestication de paysages, pour exprimer les modifications que les humains leur apportent pour qu'elles correspondent à leurs conceptions utilitaires, morales et philosophiques.
rdf:langString Domestikasi merupakan pengadopsian tumbuhan dan hewan dari kehidupan liar ke dalam lingkungan kehidupan sehari-hari manusia. Dalam arti yang sederhana, domestikasi merupakan proses "penjinakan" yang dilakukan terhadap hewan liar. Perbedaannya, apabila penjinakan lebih pada individu, domestikasi melibatkan populasi, seperti seleksi, pemuliaan (perbaikan keturunan), serta perubahan perilaku/sifat dari organisme yang menjadi objeknya. Kata Domestikasi berasal dari kata Latin Domus, yang berarti "rumah".
rdf:langString La domesticazione (o, meno propriamente, addomesticamento) è, in biologia, il processo attraverso cui una specie animale o vegetale viene resa "domestica" (dal latino domus, casa), cioè dipendente dalla convivenza con l'uomo e dal controllo da parte di quest'ultimo. Per molte specie, la domesticazione ha comportato notevoli modificazioni del comportamento, del ciclo biologico e della stessa fisiologia. Alcuni autori, oltre alle specie animali e vegetali, considerano il termine applicabile anche ai fenomeni naturali, come nel caso della domesticazione del fuoco.
rdf:langString 순화(馴化)는 생물의 형질을 여러 세대에 걸쳐 인간이 원하는 방향으로 바꾸어 길들이는 것이다. 동물의 순화는 가축화(家畜化), 식물의 순화는 작물화(作物化), 균류의 순화는 용균화(用菌化)로 부른다. 생물의 순화는 언어의 사용, 불의 이용, 도구의 제작과 함께 사람의 생활과 문화의 발전에 매우 큰 혁신이었다고 평가된다. 찰스 다윈은 순화된 생물이 야생에 있는 근연종과 몇 가지 형질만 다를 뿐이라는 점을 밝혔다. 다윈은 이러한 형질 차이가 인간의 "인위적 선택"인 품종개량의 결과임을 확인하고 자연에서도 환경이 이와 같은 선택 압력으로 작용하여 자연선택이 일어난다는 사실을 알아냈다. 이러한 선택에 따른 생물의 적응 결과가 진화이다. 야생의 생물종은 자연적인 돌연변이에 의해 집단 안에 유전적 대립형질을 갖는 다양성이 존재한다. 인간은 이렇게 다양한 개체들 중에 자신이 원하는 형질을 갖는 개체들만 선별하여 후손을 낳게 하였고 다시 이와 같은 과정을 여러 세대에 반복하여 순화시켰다. 그 결과 야생에 있는 종과 순화된 종 사이엔 확연히 구분되는 차이가 생겼다. 인간이 인위적으로 생물의 진화에 개입한 것이다. 순화된 생물 종은 일반적으로 특정한 형질이 되어 유지된다. 순화된 뒤로도 오랜 세월에 걸쳐 한 지역에서 사람들과 함께 살아오면 그 지역만의 특징을 띄게 되는데 이런 생물을 재래 품종이라고 한다. 이를테면 같은 소라도 한우나 와규처럼 그 지역에 토착화한 것이 재래 품종이다. 개의 기원을 보면 빠르면 3만 년, 늦어도 1만 년 전에는 가축화가 이루어졌음을 알 수 있어 제일 먼저 가축화된 동물로 인정된다. 플라이스토세 후기의 끝 무렵에서 농업 혁명 이전에 해당하는 시기로 유라시아 전역에서 가축화 된 개와 관련있는 유물이 출토되고 있다. 고고학과 유전학 데이터 모두 오랜 세월 동안 야생종과 순화된 생물 사이에 유전자 이동이 지속되었다는 것을 보여준다. 나귀, 말, 낙타, 염소, 양, 돼지 등은 여러 차례 야생종과 혼혈이 일어나는 가운데 가축화되었다. 생물 집단에서 순화가 이루어진 과정은 고고학, 고생물학, 동물학, 식물학, 인류학, 유전학, 환경과학과 같은 여러 학문에 걸쳐 연구되고 있다. 닭을 대표로 하는 가금은 주요 고기와 알을 제공하는 주요 단백질 원으로 경제에도 상당한 영향을 미친다. 조류의 순화는 이 외에도 명금류에서 앵무새와 같은 애완용에 이르기까지 다양하게 이루어져 왔다. 곤충에서는 꿀벌이 가장 오랜 순화 역사를 지니고 있다. 누에나방 역시 오랫동안 사육된 곤충이다. 이 외에도 달팽이와 같은 연체 동물 역시 식용으로 사육된다. 약 1만2천여 년 전 중동에서 곡물을 기르기 시작한 것이 가장 이른 식물의 작물화로 알려져 있다. 아시아의 여러 지역에서는 박이 최초의 작물로 재배되었다. 농업은 전 세계 여러 지역에서 최소 11번 이상 독립적으로 시작되고 발전하였다. 치즈나 요거트, 술, 발효된 빵과 같은 음식을 만들 때 사용되는 여러 균류 역시 오랜 시간 다양한 경로를 거쳐 순화되었다. 근대 이전까지 사람들은 균을 실제로 볼 수는 없었지만, 온도와 습도, 재료의 농도 같은 균의 생장 환경을 조절함으로써 균의 유전자에 영향을 미쳤다.
rdf:langString 家畜化(かちくか)および栽培化(さいばいか)とは、前者が動物で後者が植物と、対象とする生物が異なるものの、いずれも、ヒト(人間)が対象の生殖を管理し、管理を強化していく過程をいう。その過程においてヒトは自らに有益な特徴を多く具える個体を対象の群れの中から人為選択し続けるため、代を重ねることで遺伝子レベルでの好ましい変化が発現し、固定化し、家畜化・栽培化が成功する。栽培化は作物化(さくもつか)ともいう。 英語では "domestication" (1774年初出)が日本語「家畜化」に最も近似の語ではあるが、動物・植物の区別もなければ(元来は)遺伝子とも無関係で、用法は「飼い慣らし」に近い。なお、上述の日本語「栽培化」および「作物化」は、英語表現[植物 + domestication]の訳語として生まれている。 日本語でいう「家畜化」の過程では、動物の表現型発現および遺伝子型における変化が起きるため、動物を人間の存在に慣らす単純な過程である調教とは異なる。生物の多様性に関する条約では、「飼育種又は栽培種」とは、「人がその必要を満たすため進化の過程に影響を与えた種」と定義されている。したがって、家畜化・栽培化の決定的な特徴は人為選択である。人間は、食品あるいは価値の高い(羊毛、綿、絹など)の生産や様々な種類の労働の補助(交通、保護、戦争など)、科学研究、ペットあるいは観賞植物として単純に楽しむためなど様々な理由でこれらの生物集団を制御下に置き世話をしてきた。 家の中や周りを美しくすることが主な目的で栽培化された植物は、通常「観葉植物」あるいは「観賞植物」と呼ばれるが、大規模食料生産のために栽培化されたものは一般的に「作物」と呼ばれる。特別に望まれる特徴を意図的に変更あるいは選択した栽培植物(を参照)と人間の利益のために用いられる植物とを区別することは可能であるが、野生種からは本質的な違いはない。家での交わりのために家畜化された動物は通常「ペット」と呼ばれるが、食料あるいは労働のために家畜化されたものは「家畜」と呼ばれる。
rdf:langString Domesticatie (Latijn domus, huis) is het proces van toenemende wederzijdse afhankelijkheid tussen de mens enerzijds en dieren en planten anderzijds die gepaard gaat met mutaties (verandering in erfelijke eigenschappen) en selectie. De selectie kan daarbij doelbewust of onbewust zijn en zal bij de vroegste vormen onbewust zijn geweest. Naarmate de mens meer bewust werd van het proces van domesticatie werd gerichter gebruikgemaakt van selectie, teeltkeuze en fokken om gewenste eigenschappen en kenmerken te versterken. De domesticatie van dieren en planten heeft deze sterk veranderd door kunstmatige selectie – een vorm van bewuste en onbewuste – en een vermindering van de druk van natuurlijke selectie. Deze veranderingen zijn zichtbaar als domesticatiesyndroom. Ook bij de mens zelf zijn culturele veranderingen opgetreden. Dit komt het sterkst naar voren op sociologisch gebied waar domesticatie landbouw mogelijk maakte, een overgang die een dusdanig belangrijke invloed heeft gehad dat deze de neolithische revolutie wordt genoemd. Dit stimuleerde specialisatie en een sedentaire levenswijze, wat een voorwaarde was voor de daaropvolgende sterke bevolkingsgroei en het ontstaan van de vroege beschavingen. Op fysiologisch gebied is er onder meer sprake van lactose-tolerantie. De plaatsgebondenheid en intensiever contact met dieren vergrootte de kans op infectieziekten. Dieren werden vaak kleiner en rustiger.
rdf:langString Domesticering är människans förädling av från början vilda arter genom avel. Genom mänsklig påverkan har ett antal djur- eller växtarter förändrats från vild form till av människan mer eller mindre beroende underarter. Exempel på detta är hundar, nötboskap, hästar, grisar, vete, ris med flera från början vilda arter. Hos en fullständigt domesticerad art styrs urvalet helt av människan, och växten eller djuret har anpassats till människans behov. Domesticering av djur ska skiljas från tämjning, som innebär att en individ anpassas till att följa en mänsklig social hierarki. Tamkatter är domesticerade men svårare att tämja än hundar och hovdjur. Hunden blev det första djuret som människor domesticerade. Hundens förfader är vargen som antas ha följt efter människor och ätit det människor slängde, människor i sin tur märkte att vargarna kunde varna om fara hotade, till exempel björnar eller annat farligt i närheten. Efter hunden domesticerades geten, fåret och sedan grisen.
rdf:langString Domestykacja zwierząt (od łac. domesticus – domowy), udomowienie zwierząt – całokształt procesów przekształcania się cech i właściwości morfologicznych, fizjologicznych, rozwojowych i psychicznych zwierząt dzikich, będący skutkiem długotrwałego oddziaływania człowieka na zwierzęta, zwłaszcza poprzez ludzką ingerencję na czynniki genetyczne i środowiskowe.
rdf:langString A domesticação é um processo coevolutivo, mutualístico, biocultural e multigeracional, "no qual humanos assumem significativos níveis de controle sobre a reprodução e cuidado de plantas e/ou animais com objetivo de assegurar suprimentos mais previsíveis de recursos de interesse e pelo qual plantas e animais são capazes de aumentar seu sucesso reprodutivo sobre indivíduos que não participam dessa relação, portanto, aumentando o fitness de ambos: humanos e domesticados". Contudo, autores, como David Rindos, sugerem que esse tipo de relação ecológica pode ser travada entre outras espécies além da humana. O processo de domesticação de plantas e animais é um fenômeno mais antigo do que a Revolução Neolítica, sendo a domesticação de lobos em cães o primeiro exemplo de domesticação reconhecido, sua data, no entanto, é discutível: alguns autores datam em cerca de 12000 AP, outros em cerca de 33000 AP e outros ainda falam em cerca de 135000 AP. Os gatos podem ter sido domesticados no intervalo entre 12000 e 9000 AP. Outros exemplos de animais domésticos são o cavalo, vaca, porco, cabra, coelho, ovelha, alguns roedores como o hamster e o porquinho-da-índia e várias aves como a galinha. Muitos deles são utilizados na pecuária. A domesticação acompanha a História da civilização, sendo benéfica para o desenvolvimento da mesma, porém é extremamente prejudicial à natureza e à ecologia, já que, em contraste com a seleção natural, a domesticação provoca uma seleção artificial de alguns seres vivos em detrimento de outros que o ser humano procura eliminar por considerar hostis à sua sobrevivência. A domesticação, desse modo é um fator de redução da biodiversidade. A agricultura quando vista como praga biológica acarreta a devastação de florestas naturais e em seu lugar são instaladas monoculturas. O habitat e os alimentos de animais selvagens são dessa forma destruídos.
rdf:langString Одома́шнивание или доместика́ция (от лат. domesticus — «домашний») — процесс изменения диких животных или растений, при котором на протяжении многих поколений они содержатся человеком генетически изолированными от их дикой формы и подвергаются искусственному отбору.
rdf:langString 驯化是指一種生物的成長與生殖逐漸受另一種生物利用與掌控的過程,例如人類栽培各種農作物、畜牧,以及切葉蟻馴養真菌。人類驯化动植物的目的主要包括作為食物和衣物的來源、運輸、守衛或是觀賞娛樂用途。常見的馴養動物包括了寵物、家畜等。总共约有2500个物种受到过人类驯化, 约250个物种被认为进行了完全驯化。 人类驯化植物至少在1万2千年前就开始了,例如谷物和葫芦。独立的动植物驯化事件至少发生在美洲、西南亚、南亚、东亚等11个地区。人类最早的农耕文明美索不达米亚文明在距今至少一万年前就种植了豌豆、亚麻、鹰嘴豆、小麦和大麦等,此地驯化的山羊、绵羊、家牛等传播到了各个大洲;中国独立驯化了猪、黍、粟、大豆和稻米等;南美大陆的美洲驼和羊驼被驯化用于肉食、驼役和生产驼毛制品。驯化被认为是人类文明起源的里程碑事件。
rdf:langString Одома́шнення або доместика́ція (від лат. domesticus: слово domus — «дім») — процес зміни популяції тварин або рослин за допомогою селекції, в результаті якої вони стають пристосованими до утримання в неволі та використання людиною. Процес проводиться спільнотою людей заради кількох цілей: отримання джерела їжі або інших продуктів тваринництва (таких як вовна, бавовна або шовк), використання для певних робіт (транспорту або захисту), утримання стад тварин, хатніх тварин або декоративних рослин. Такі спільноти називаються пастушими або скотарськими племенами. Рослини, одомашнені для естетичної насолоди, називаються декоративними, а одомашнені для використання в сільському господарстві — культурними. Істотно змінені рослини часто називають культигенами (або культиварами) на відміну від тих рослини, які не відрізняються від диких видів. Так само і тварин, що утримують для естетичних потреб, називають хатніми, а одомашнених для потреб сільського господарства — домашньою худобою. Процес одомашнення диких тварин починається зі штучної селекції окремих індивідів для отримання потомства з певними ознаками, необхідними людині. Індивіди, як правило, визначаються згідно з певними бажаними характеристиками, включаючи зниження агресивності по відношенню до людини і представників власного виду. У цьому відношенні прийнято говорити про приборкання дикого виду. Метою одомашнення є використання тварин у сільському господарстві як сільськогосподарської тварини або як домашнього вихованця. Якщо ця мета досягнута, вже можна говорити про свійських тварин. Одомашнення тваринного світу докорінно змінює умови для подальшого розвитку виду. Природний еволюційний розвиток замінюється штучною селекцією за критеріями розведення. Таким чином у рамках одомашнення змінюються генетичні властивості виду. Щоб створити різноманітні породи, людина використовувала не тільки птахів і ссавців, але і деяких безхребетних тварин: шовковичного шовкопряда і, звичайно ж, бджіл. Сталося це досить давно — близько 5 тис. років тому.
xsd:nonNegativeInteger 70447

data from the linked data cloud